Решение Апелляционного суда Хмельницкой области оставленное в силу ВССУГУД об отказе Приватбанку в обращении взыскания и выселении

[у.zaporozhskiy]

Справа № 22ц-280/12

Головуючий в першій інстанції: Горщар А.Г.

Справа № 22ц-280 Доповідач: Талалай О.І. Категорія: № 19, 27

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року

м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого -судді Талалай О.І.

суддів : П'єнти І.В., Корніюк А.П.

з участю секретар: Лапка Ю.В.

представника позивача: ОСОБА_1

відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідачів: ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-280 за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Полонського районного суду від 14 грудня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «ПриватБанк»(далі Банк), звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначило, що відповідно до укладеного 18 березня 2008 року договору ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 126000 грн. із сплатою відсотків за користування ним у розмірі 16,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17 березня 2018 року. В порушення норм закону та умов договору зобов'язання за договором належним чином не виконує, починаючи з 24 лютого 2010 року щомісячні платежі не сплачуються. Станом на 01 квітня 2011 року заборгованість складає 188985 грн. 52 коп., в тім числі 122023 грн. 98 коп. - заборгованість за кредитом; 42123 грн. 93 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 659 грн. 52 коп. - заборгованість з комісії; 14940 грн. 68 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 250 грн. та 8987 грн. 41 коп. - штрафи нараховані згідно пункту 5.3 кредитного договору. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 18 березня

2008 року між сторонами був укладений договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 87,6 кв. м, житловою площею 46 кв. м, який належить ОСОБА_2 Позивач просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем з наданням всіх повноважень необхідних для продажу та виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3 з будинку.

Рішенням Полонського районного суду від 14 грудня 2011 року позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18 березня 2008 року, укладеного між сторонами, станом на 01 квітня 2011 року у розмірі 188985 грн. 52 коп. відповідно до договору іпотеки від 18 березня 2008 року звернуто стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 87,6 кв. м, житловою площею 46 кв. м, з господарськими спорудами, який належить ОСОБА_2 шляхом продажу Банком від свого імені цього жилого приміщення будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Ціна продажу будинку встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем, а в разі недосягнення такої згоди, на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни, що склались на жилі приміщення в Полонському районі, зокрема по с. Велика Березна. У разі продажу предмета іпотеки за ціною понад суму кредитного боргу 188985 грн. 52 коп. залишок коштів повертається для іпотекодавця ОСОБА_2 У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 і ОСОБА_3, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, просять його скасувати. Посилаються на порушення норм матеріального та процесуального права. Суд не прийняв до уваги того, що реконструйований будинок є спільним майном подружжя і розпорядження ним може здійснюватися за взаємною згодою. ОСОБА_2 фактично не отримував кошти за кредитним договором. Безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та зупинення провадження по справі на час провадження у кримінальній справі.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 і їх представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали. Представник позивача ОСОБА_1 визнала її необґрунтованою в повному обсязі.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Згідно ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги Банку, суд виходив з того, що відповідно до укладеного 18 березня 2008 року договору ОСОБА_2 отримав від позивача кредит у розмірі 126000 грн. із сплатою відсотків за користування ним у розмірі 16,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17 березня 2018 року. В порушення умов договору з 24 лютого 2010 року щомісячні платежі не сплачуються. Станом на 01 квітня 2011 року заборгованість складає 188985 грн. 52 коп., в тім числі 122023 грн. 98 коп. - заборгованість за кредитом; 42123 грн. 93 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 659 грн. 52 коп. - заборгованість з комісії; 14940 грн. 68 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 250 грн. та 8987 грн. 41 коп. - штрафи нараховані згідно пункту 5.3 кредитного договору. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 18 березня 2008 року між Банком і ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 87,6 кв. м, житловою площею 46 кв. м, який належить відповідачу. 29 жовтня 2010 року позивач надіслав іпотекодавцю письмову вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором і попередив, що у разі невиконання цієї вимоги буде звернуто стягнення на предмет іпотеки та про необхідність звільнення житлового будинку. Вимога іпотекодержателя залишилися без задоволення. У зв'язку з чим відповідно до вимог ст. ст. 33, 35, 36. 38, 39 Закону України «Про іпотеку»суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки. Враховуючи порушення передбаченого законом порядку дій Банку після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовив у частині позову про виселення відповідачів. При цьому суд не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_2 про те, що грошові кошти за кредитним договором у Банку не отримував, підпис у заяві на видачу готівки йому не належить, а тому не несе відповідальності за невиконання зобов'язань за кредитним договором.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч. 2 ст. 640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

На підставі ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054, ст. 1046 ЦК України кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 заперечував отримання грошових коштів за кредитним договором від 18 березня 2008 року.

Із пояснень представника Банку в засіданні апеляційного суду видно, що єдиними банківським документом, що підтверджує отримання грошових коштів за цим договором є заява на видачу готівки № 201 від 18 березня 2008 року, яка містить підпис «Огороднік» у графі «Отримувач».

Заперечення відповідача підтверджуються висновком почеркознавчої експертизи № 28 П від 26 квітня 2012 року (а. с. 214-217), згідно якого підпис «Огороднік» у графі «Отримувач» в оригіналі заяви на видачу готівки № 201 від 18 березня 2008 року виконаний не гр. ОСОБА_2, а іншою особою та копією постанови від 11 жовтня 2011 року про порушення кримінальної справи за ч. 5 ст. 191 КК України по факту заволодіння грошовими коштами ПАТ КБ «ПриватБанк»в особливо великих розмірах (а. с. 128).

Позивач не надав доказів отримання ОСОБА_2 кредиту.

Відповідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Таким чином, кредитний договір від 18 березня 2008 року є неукладеним. Відповідно на ОСОБА_2 не може бути покладена відповідальність за невиконання зобов'язань і немає підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідачів з житлового будинку.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Документально підтверджені витрати відповідачів по оплаті праці експерта в сумі 900 грн. 48 коп. підлягають стягненню на їх користь з позивача на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Полонського районного суду від 14 грудня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати по оплаті праці експерта в сумі 900 грн. 48 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: (підпис) Судді: (підписи)

Вірно:

Головуючий:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24226953

[ANTIRAID]

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Кадєтової О.В., Остапчука Д.О.,Наумчука М.І., Писаної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», яке діє через представника ОСОБА_8, на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 22 травня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2011 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з указаним позовом в якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки у рахунок заборгованості за кредитним договором та виселити відповідачів, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 22 травня 2012 року позов задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет іпотеки. У задоволенні вимог про виселення відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 22 травня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ПАТ КБ «Приватбанк» просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 18 березня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 був укладений кредитний договір за яким останній отримав 126 000 грн зі сплатою 16,08 % на рік за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення - 17 березня 2018 року. З 24 грудня 2008 року та з 01 лютого 2009 року відсоткові ставки були змінені і становили відповідно 18,12 % та 29,52 %. В забезпечення виконання зобов'язання за цим договором 18 березня 2008 року між позивачем та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки за яким в іпотеку передано згаданий житловий будинок з господарськими спорудами. Через неналежне виконання зобов'язань позичальником умов кредитного договору станом на 01 квітня 2011 року допущена заборгованість у розмірі 188 985,52 грн.

29 жовтня 2010 року позивач надіслав іпотекодавцю письмову вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором і попередив, що у разі невиконання цієї вимоги буде звернуто стягнення на предмет іпотеки та про необхідність звільнення житлового будинку. Вимога іпотекодержателя залишилися без задоволення.

На підставі встановлених обставин суд першої інстанції ухвалив рішення про часткове задоволення позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд вірно керувався тим, що позивач не надав доказів отримання відповідачем грошей за укладеним сторонами договором, а тому останній відповідно до статей 1046, 1054 ЦК України є неукладеним. Відповідач у свою чергу довів факт неотримання грошей за вказаним договором, оскільки, як установлено почеркознавчою експертизою, в заяві на видачу готівки від 18 березня 2008 року, яка є єдиним банківським документом підтвердження отримання грошей, підпис у графі «Отримувач» виконаний не ОСОБА_6

При цьому апеляційним судом дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка.

Наведені в скарзі доводи не належать до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Таким чином, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки висновки апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог зроблені вірно.

Керуючись статтями 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», яке діє через представника ОСОБА_8, відхилити.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 22 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. КузнєцовСудді: О.В. Кадєтова М.І. Наумчук Д.О. Остапчук Т.О. Писана

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27510939