Определение апелляционного суда Полтавской области об октазе Приватбанку во взыскании задолженности по карточному кредиту

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/36181624

 

Державний герб України

          

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/8465/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/4042/2013                   Головуючий у 1-й інстанції Сорока К. М.

Доповідач Бондаревська С. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області  в складі:

головуючого судді:   Бондаревської С.М.

суддів:  Буленка О.О.,  Триголова В.М.

при секретарі   Порохні А.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу                                 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

на рішення Октябрського     районного суду м. Полтави від 17 жовтня 2013 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні  2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві посилалось на те, що відповідно  до укладеного договору № б/н від 20 лютого 2006 року  ОСОБА_1 отримав  кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку  зі сплатою відсотків за користування кредитом  у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за  кредитом з  кінцевим  терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

У зв»язку з порушеннями зобов»язань за кредитним договором, відповідач  станом на 31 травня  2013 року має заборгованість 22908 грн. 52 коп.,  яку позивач  просив стягнути з відповідача  на користь ПАТ  КБ  «ПриватБанк».

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 жовтня 2013 року                    в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк»  відмовлено  у зв"язку з пропуском позовної  давності.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство    КБ «ПриватБанк» оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин, що мають  значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи,  просило  зазначене рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні  вимоги  Банку задовольнити у повному обсязі.

На апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк»  своє заперечення надав відповідач,                  в якому, не погоджуючись з доводами апелянта, просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає  з наступних  підстав.

Згідно  ст. 308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як передбачено статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у     три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня,     коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частина 3 статті 267 ЦК України визначає, що позовна давність  застосовується   судом     лише     за     заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За приписами ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив     позовної     давності,     про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно із ч. 1 ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається,   що   позовна   давність   спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення  на заставлене   майно тощо).

Судом першої  інстанції вірно встановлено,  підтверджується наявними у справі доказами, що ОСОБА_1, відповідно до умов укладеного з позивачем договору  № б/н від 20 лютого 2006 року  отримав  кредит у розмірі  3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку  зі сплатою відсотків за користування кредитом  у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за  кредитом з  кінцевим  терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Погашення заборгованості по платіжних  картках визначено  щомісячними платежами     в  розмірі  7%  від  суми  заборгованості, без встановленого  мінімального  платежу.

Відповідно до  ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням  умов,  визначених  змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події               (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Наслідки  прострочення  позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Поряд зі встановленням порядку пролонгації строку дії договору (п. 9.12. розділ 9  Умов і Правил надання банківських послуг) сторони встановили порядок і строки виконання боржником зобов'язань (внесення щомісячних мінімальних обов'язкових платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору (п. 6.5., 8.6. Умов і Правил надання банківських послуг та п.5.3. Правил користування платіжною картою).

В разі виникнення заборгованості, Клієнт зобов'язаний її погасити протягом 30 днів з моменту її виникнення. У випадках порушення Держателем умов даного Договору Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому чи у визначеній Банком частині (п. 6.9., 5.2. Умов і Правил надання банківських послуг).

Судом встановлено, що згідно наданого Банком розрахунку заборгованості станом      на 31 травня 2013 року  за договором №б/н від 20 лютого 2006 року, остання  проплата  за вказаним кредитним договором  була здійснена  відповідачем 03 вересня 2009 року, в той час, як  позивач звернувся до суду лише 05 липня 2013 року.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.

Зазначена правова позиція сформульована в постанові Верховного Суду України        від 06 листопада 2013 року по справі № 6-116цс13.

Таким чином, встановивши вищенаведені обставини, беручи до уваги відсутність          у  справі будь-яких доказів того, що позивач  протягом зазначеного періоду часу звертався безпосередньо до відповідача  чи в судовому порядку з вимогою про сплату заборгованості;      а також, зважаючи на відсутність доказів  поважності причин  пропуску такого  звернення,  суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позов Банком подано до суду з пропуском позовної давності, на застосуванні якої згідно ч. 3  ст. 267 ЦК України наполягала сторона відповідача, та з урахуванням цих підстав,  відповідно до ч. 4 ст. 267, ч. 1 ст. 266 ЦК України, обґрунтовано відмовив у задоволенні  позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» за спливом  позовної давності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності  висновків місцевого суду,       як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому  підстав   для  його скасування  -   не  вбачається.        

Керуючись  ст. ст.  303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,  -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»   -   відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 жовтня 2013 року -    залишити  без  змін.        

              

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили  з моменту її проголошення  і   може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

                
 

[у.zaporozhskiy]

 

Единственное четко не указан момент с которого начинается отсчет исковой давности, но он презюмируется

 

[Bolt]

Ну что 116-ая так применяется как я и говорил... Положительно для заёмщиков...

[у.zaporozhskiy]

Ну что 116-ая так применяется как я и говорил... Положительно для заёмщиков...

Вот это  положение разве есть в Постановлении ВСУ?

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

[Bolt]

Вот это  положение разве есть в Постановлении ВСУ?

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

 

При чём здесь положение... Главное они её используют так как надо... А разве они этим не подводили к этому:

 

Зазначена правова позиція сформульована в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року по справі № 6-116цс13.

 

[у.zaporozhskiy]

При чём здесь положение... Главное они её используют так как надо... А разве они этим не подводили к этому:

 

Зазначена правова позиція сформульована в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року по справі № 6-116цс13.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

 

Меня интересует откуда такой вывод?

в Определениях ВССУГУД его почти нет, но решениях апелляционных судов он есть по всей Украине, может есть какое-то Постановление ВСУ, о котором мы не знаем.

При чем основной вал таких решений пришелся на декабрь 2013 /январь 2014

[benya]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/36804505 - председатель колегии тот же, а решение с точностью до наоборот.

[Bolt]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/36804505 - председатель колегии тот же, а решение с точностью до наоборот.

Вы абсолютно неправы! В этих решениях нет ничего общего... В одном карточный кредит, в другом рассрочка, с увеличенным сроком ИД до 5 лет!!! А судья вообще умница! Она пеню срезала человеку... Благодаря ей общая сумма задолженности из 57946грн. 43коп. превратилась в 23305 грн. 06 коп. Больше, чем в половину... А чего Вы ещё от судьи хотели, она ведь не Бог...

 

Ключевые слова: 

Відповідно до п. 5.5 зазначених Умов надання споживчого кредиту, термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років. Із даним пунктом Умов боржник погодився, про що свідчить його підпис в заяві позичальника.

 

З урахуванням п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту, згідно якого сторони погодили збільшення позовної давності, Банк не пропустив строку звернення до суду з вимогами до відповідача щодо стягнення заборгованості.

[у.zaporozhskiy]

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

 

Меня интересует откуда такой вывод?

в Определениях ВССУГУД его почти нет, но решениях апелляционных судов он есть по всей Украине, может есть какое-то Постановление ВСУ, о котором мы не знаем.

При чем основной вал таких решений пришелся на декабрь 2013 /январь 2014

 

Есть 47 решений апелляционных судов с таким выводом и ни одного решения ВССУГУД.

 

[Bolt]

Есть 47 решений апелляционных судов с таким выводом и ни одного решения ВССУГУД.

 

То есть касация этого вывода не пропускает?

[у.zaporozhskiy]

То есть касация этого вывода не пропускает?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6420 -

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6406

 

здесь же пропустила.

Так что все весьма позитивно.

Есть основания для подачи в ВСУ.

[centurion]

Вот это  положение разве есть в Постановлении ВСУ?

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Есть.