Справа № Провадження №22-ц-4441/12 22-ц/1090/5937/12 Головуючий у І інстанції Сердинський В.С.Категорія26Доповідач у 2 інстанціїСліпченко 03.10.2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
01 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Суханової Є.М.,
суддів: Коцюрби О.П., Сліпченка О.І.,
при секретарі Клименко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,
встановила:
У березні 2012 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та ОСОБА_2 05 грудня 2007 року було укладено Кредитний договір № 2133/ФКВ-07 (надалі Кредитний договір). Згідно з умовами якого ТОВ «Український промисловий банк» надав ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 60000,00 дол. США з розрахунку 14,3% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк до 04 грудня 2017 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк»та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки № 2133/Zфпор-07 від 05 грудня 2007 року.
30 червня 2010 року між позивачем, ТОВ «Український промисловий банк»та Національним банком України було укладено Договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку. Позивач зазначав, що згідно вказаного договору до позивача перейшло право вимоги за укладеним кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк»та ОСОБА_2, що підтверджується Витягом з Додатку № 2 до Договору про передачу Активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року.
Так як ОСОБА_2 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, виникла заборгованість на загальну суму 1074793,16 грн.
В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість у розмірі 382413,62 грн.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2012 року позов задоволено.
У своїй апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказане рішення, прийняти нове, яким в позові відмовити повністю, при цьому посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Так судом першої інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та ОСОБА_2 05 грудня 2007 року було укладено Кредитний договір № 2133/ФКВ-07. Згідно з умовами Кредитного договору ТОВ «Український промисловий банк» надав ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 60000,00 дол. США з розрахунку 14,3% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк до 04 грудня 2017 року (а.с 8-10).
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк»та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки № 2133/Zфпор-07 від 05 грудня 2007 року (а.с. 12).
30 червня 2010 року між позивачем, ТОВ «Український промисловий банк»та Національним банком України було укладено Договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку (а.с 22-25). Відповідно до п. 4.1 Договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку»на користь АТ «Дельта Банку «в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а відповідно до п. 4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта банку прав вимоги до боржників, Дельта банку переходить ( відступається ) право вимагати ( замість Укрпромбанку ) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні у обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивачем в підтвердження факту переходу права вимоги за укладеним кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк»та ОСОБА_2 (а.с. 8-10) суду було надано Витяг з Додатку № 2 до Договору про передачу Активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року (а.с. 21).
Згідно положень абз. 2 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі»від 18 грудня 2009 року № 14 «суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це».
Відповідно до положень ст. 58-60 ЦПК України докази повинні бути належними та допустимими. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, колегія суддів прийла до висновку про недоведеність позивачем права вимоги за зобов'язаннями відповідачів перед ТОВ «Український промисловий банк», оскільки
Позивач надав суду копії сторінок Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку (а.с 22-25), що містять зміст розділів: Загальні положення, п.п 1.1 -4.3; 11.10-11.14, реквізити та підписи сторін та посвідчу вальний напис нотаріуса. Даний документ не може бути визнаний судом як допустимий доказ, так як засвідчений неналежним чином ( відсутня інформація про посаду особи, прізвище, підпис, що засвідчувала копію документу, дату засвідчення), а також містить не всі сторінки документу.
Колегія суддів, також критично відноситься до наданого позивачем Витягу з Додатку № 2 до Договору про передачу Активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року (а.с. 21), адже даний документ підтверджує право вимоги до іншої особи. Так згідно Договору (а.с 8-10) позичальником є ОСОБА_2, тоді як згідно Додатку (а.с. 21) позичальник - ОСОБА_8. Ідентифікаційні номери вказаних осіб різні (ОСОБА_2 НОМЕР_1 (а.с. 15), ОСОБА_8 НОМЕР_2. Реквізити та зміст кредитних договорів також різні: № договору з ОСОБА_2 2133/фкв-07 від 05 грудня 2007 року, відсоткова ставка -14,3%, дія договору до 04 грудня 2017 року, тоді як за наданим позивачем витягом (а.с. 21) № договору з ОСОБА_8 24-0061009/фкв-0 від 25 червня 2008 року, відсоткова ставка -11,7%, дія договору до 24 червня 2033 року.
Крім того, колегією суддів встановлено, що ТОВ „ Укрпромбанк" з 05 грудня 2007 року до 30 червня 2010 року вимоги до відповідачів щодо повного повернення кредиту не пред'являло.
Відповідно до п. 7.11. кредитного договору (а.с. 10) всі повідомлення за Договором вважаються зробленими належним чином, у разі якщо вони здійсненні в письмовій формі за підписом уповноваженого представника Банку/ підписом позичальника, тобто сторони, що відправила повідомлення, засвідченої печаткою ( для повідомлень банку ) та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом або вручені особисто за адресами, зазначеними в цьому Договорі.
Також ТОВ „ Укрпромбанк " у встановленому порядку не повідомив ОСОБА_2 про передачу активів та кредитних зобов'язань позивачу.
Відповідно до ч.2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, і в цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредитору є належним виконанням.
Частина 2 ст. 517 ЦК України зазначає, що боржник має право не виконувати свого зобов'язання новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Також колегією суддів встановлено, що новий кредитор, позивач по справі, не повідомив у встановленому порядку, відповідно до вимог п. 7.11. Кредитного договору, відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні та не надав відповідачу доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що представником позивача не доведено у судовому засіданні про те, що новий кредитор, а саме Публічне акціонерне товариство „ Дельта Банк „ повідомив у встановленому порядку, відповідно до вимог п. 7.11. Кредитного договору, боржника ( ОСОБА_2 ) про заміну кредитора у зобов'язанні та надав відповідачу докази переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
У відповідності до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Так як позивач не довів факту про наявність обов'язку ОСОБА_2 виконувати зобов'язання перед позивачем, не підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення коштів із ОСОБА_3 Порука є способом забезпечення виконання зобов'язання (стаття 553 ЦК України), договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором.
Таким чином суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, прийнявши до уваги недопустимі докази.
З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог;
Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області 18 червня 2012 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У позові акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
