vassylek

Пользователи
  • Число публикаций

    462
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Сообщения опубликованы vassylek

  1. Самое прикольное в том, что это та судья, которую взяли на взятке, а она продолжает судить.

    В принципе решение так себе, его апелляция господина Бородина снесёт на раз. Там разговор короткий, как барин сказал.

  2. Попов Юрій

    Головний експерт із правознавства Центру комерційного права

    Факторинг являє собою різновид діяльності, що добре зарекомендував себе у Сполучених Штатах Америки, а останнім часом бурхливо розвивається у всьому світі, особливо у царині малого та середнього бізнесу. Для ефективного розвитку факторингу важливо, щоб законодавство принаймні не заважало такому розвитку. Наразі закони України цьому виклику часу не відповідають.

    Недосконалість вітчизняного законодавства

    Кілька законів України, прийнятих у різний час, дають визначення поняття «факторинг» та встановлюють певне регулювання. Зазначені визначення неузгоджені між собою, а відповідне регулювання незадовільне та суперечливе, часто навіть у межах одного законодавчого акта.

    Так, у п. 6 ч. 2 ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» факторинг визначається як придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, з прийняттям набувачем ризику виконання таких вимог та прийому платежів. За цим визначенням факторинг являє собою купівлю-продаж грошових вимог, належних первісному кредитору за поставлені товари чи надані послуги. Незвичне формулювання є очевидним наслідком калькування з англійської, тобто становить юридико-технічну помилку. Втім сфера застосування цієї норми досить обмежена: вона встановлює право банків здійснювати купівлю-продаж вказаних грошових вимог.

    Суперечливим вбачається визначення, що дає ч. 1 ст. 350 ГК України: «Придбання банком права вимоги у грошовій формі з поставки товарів або надання послуг з прийняттям ризику виконання такої вимоги та прийом платежів (факторинг) є банківською операцією, що здійснюється на комісійних засадах на договірній основі». Суперечливість полягає у тому, що, з одного боку, вказівка на прийняття ризику виконання вимоги має означати договір купівлі-продажу вимоги, з іншого – такий договір виключає здійснення факторингу на комісійних засадах. При цьому на комісійний характер факторингу вказують і правила частин 2, 3 цієї статті, які передбачають передання банком коштів у розпорядження клієнта за плату (з чого можна зробити висновок, що йдеться про надання банком клієнту кредиту або позики, а не про купівлю вимог) та надання клієнту додаткових консультаційних та інформаційних послуг.

    Не менш суперечливим є і регулювання, встановлене главою 73 «Факторинг» ЦК України. Відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 1077 ЦК України договір факторингу передбачає, що, по-перше, фактор передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, по-друге, клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника). Перша з цих умов означає, що за договором факторингу має надаватися позика або кредит. Друга з цих умов є неповною, оскільки не містить можливої підстави відступлення грошової вимоги. Такі підстави зазначені у ст. 1084 ЦК України – грошова вимога може відступатися у зв’язку з її продажем клієнтом фактору або з метою забезпечення виконання зобов’язання клієнта перед фактором. За змістом ч. 2 ст. 1084 ЦК України фактор має право у разі невиконання клієнтом зобов’язання одержати задоволення за рахунок грошової вимоги до боржника. Отже, договір факторингу в частині забезпечення вимог фактора відповідно до ст. 572 ЦК України передбачає заставу грошової вимоги до боржника.

    Таким чином, договір факторингу поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору і елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги. Договір, який не поєднує таких елементів, не є договором факторингу. Тому до такого договору не можуть застосовуватись положення глави 73 ЦК України, зокрема, положення частин 2, 3 ст. 1079 ЦК України, якими встановлюються обмеження за суб’єктним складом сторін договору факторингу. Наприклад, договір купівлі-продажу грошової вимоги, який не передбачає надання покупцем вимоги позики або кредиту продавцю вимоги, може бути укладений будь-якими суб’єктами цивільного права.

    Виникає два риторичних запитання. Перше: навіщо законодавець встановив спеціальні правила щодо договорів, які поєднують елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги, адже ці договори жодним чином не пов’язані один з одним? Друге: навіщо законодавець встановив спеціальні правила щодо договорів, які поєднують елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору застави грошової вимоги, адже відносини позики або кредиту та застави, зокрема грошової вимоги, вже врегульовані загальними нормами? Видається, що встановлення таких правил є помилкою хоча б тому, що для таких різнорідних відносин не можна встановити єдиного регулювання.

    Тому не викликають подиву численні суперечності у главі 73 ЦК України. Передусім це стосується правил стосовно відповідальності клієнта перед фактором (ст. 1081 ЦК України) та щодо наступного відступлення грошової вимоги (ст. 1083 ЦК України). Наприклад, застосування правил стосовно відповідальності за дійсність вимоги, які сформульовані як загальні, може мати смисл лише у разі продажу вимоги, але не її застави.

    Світовий досвід

    Аналіз практики різних країн свідчить, що поняття «факторинг» є дуже широким. Власне, під договором факторингу можуть розумітися різноманітні договори, зокрема змішані, які є абсолютно різними за правовою природою, якщо для відносин сторін істотною є належність одній із сторін грошової вимоги до третьої сторони. Наприклад, під факторингом можуть розумітися:

    1. купівля покупцем («фактором») вимоги («факторинг без регресу»);

    2. купівля покупцем («фактором») вимоги, що супроводжується поручительством продавця («клієнта») за виконання боржником свого обов’язку («факторинг з регресом»);

    3. купівля покупцем («фактором») вимоги без повідомлення боржника, що поєднується з договором комісії, за яким продавець вимоги («клієнт») зобов’язується вчиняти від свого імені дії, спрямовані на одержання коштів за проданою вимогою, та перераховувати їх фактору («прихований факторинг»);

    4. надання кредитором («фактором») кредиту позичальнику («клієнту») під забезпечення виконання зобов’язання заставою грошової вимоги до третьої особи;

    5. надання повіреним чи комісіонером («фактором») довірителю чи комітенту («клієнту») послуг (як-от: ведення обліку заборгованості, ведення переговорів, виставлення претензій, пред’явлення позовів, представництво в суді, пред’явлення виконавчих листів чи інших виконавчих документів до виконання тощо), спрямованих на одержання заборгованості з боржника.

    Факторинг у цьому значенні може здійснюватися як з відступленням вимоги, так і без такої, а також супроводжуватись або не супроводжуватись кредитуванням клієнта фактором, та супроводжуватись або не супроводжуватись купівлею фактором частини вимоги.

    Найпоширенішим на сьогодні є змішаний договір, за яким фактор купує частину вимоги (зокрема такої, строк сплати за якою не настав), негайно сплачує клієнту її вартість за вирахуванням дисконту (так звані «аванси» – «advances»), а клієнт відступає йому вимогу в повному обсязі. Після стягнення на свою користь коштів з боржника у розмірі купленої частини вимоги фактор стягує решту боргу на користь клієнта та за його рахунок.

    У міжнародній торгівлі часто застосовується «дволанковий» («ланцюговий») факторинг, у якому беруть участь два фактори – один у країні експортера, другий – у країні імпортера. Ці фактори взаємодіють на підставі договору, зазвичай змішаного, що поєднує елементи договору субкомісії та купівлі-продажу.

    Звичайно, наведений перелік видів факторингу не є вичерпним. Водночас важливо підкреслити, що будь-який договір факторингу або є добре відомим поіменованим договором, або є змішаним договором, що містить елементи таких договорів (позики, кредиту, купівлі-продажу, комісії, доручення, послуг тощо). Таким чином, потреба у поіменованому договорі факторингу відсутня. Більше того, поіменований договір факторингу не може бути «віднайдений» навіть за наявності великого бажання його віднайти. Причина криється у тому, що неможливо встановити універсального регулювання для такого розмаїття відносин.

    Розвиток факторингу в США

    До ХІХ ст. включно законодавство США не регулювало факторинг. Під факторингом розумілися відносини комісії, що могли поєднуватись з відносинами кредитування. Фактор-комісіонер продавав товари комітента від свого імені, при цьому міг надавати комітенту кредити. Зобов’язання з повернення кредитів та зі сплати фактору комісійної винагороди забезпечувалось заставою товарів, що перебували у володінні фактора. Ці відносини регулювались прецедентним правом.

    Поступово з’являлись фактори, для яких кредитування превалювало над комісійною діяльністю, у зв’язку з чим постала потреба у можливості встановити заставу товарів та грошових вимог клієнта без одержання фактором товарів у володіння та без повідомлення боржника про відступлення вимоги. Такі правила вперше були встановлені у 1909 р. у параграфі 45 Закону про рухоме майно штату Нью-Йорк, де факторинг історично розвивався значно швидше, ніж в інших штатах. У сорокових роках минулого сторіччя інші штати прийняли закони про факторингове обтяження за зразком зазначеного закону штату Нью-Йорк.

    У другій половині минулого сторіччя у США був розроблений, а згодом прийнятий штатами Уніфікований комерційний кодекс (УКК), який встановлював розгалужене регулювання відносин щодо майнового обороту. У зв’язку з цим закони про факторингове обтяження скасували як застарілі. Особливо слід звернути увагу на ту обставину, що УКК не містить спеціальних положень щодо факторингу, а встановлює загальні положення стосовно відступлення вимоги, прав та обов’язків первісного та нового кредитора, положення про захист боржника та інші положення щодо відносин за участю третьої особи. Таким чином, в УКК зроблено важливий крок уперед – замість колишнього фрагментарного регулювання встановлюється регулювання комплексне та більш абстрактне. Це зближує УКК з цивільними та торговельними кодексами країн континентального права. Відсутність же положень про факторинг викликана тим, що факторингова діяльність опосередковуються не спеціальним видом договору, а іншими договорами, частіше змішаними, що являють собою найрізноманітніші комбінації поіменованих договорів, для яких загальне регулювання встановлюється іншими положеннями. Таким чином, більш абстрактне регулювання за зразком цивільних та торговельних кодексів країн континентального права виключає казуальне регулювання факторингу взагалі та факторингового обтяження зокрема.

    Міжнародні конвенції

    Такі самі тенденції спостерігаються й у розробці міжнародних конвенцій. Так, Конвенція УНІДРУА про міжнародний факторинг 1988 р. (яка набула чинності для України 1 липня 2007 р.), хоча і містить визначення поняття «факторинг», але не передбачає для договору факторингу ніякого регулювання. Іншими словами, визначення факторингу та назва Конвенції не узгоджені з нормами, які встановлюють регулювання, тобто визначення факторингу у цій Конвенції живе своїм життям, а регулювання – своїм. Натомість ця Конвенція встановлює лише положення щодо відступлення вимоги та інші положення, що стосуються відносин за участю третьої особи.

    Конвенція ООН про відступлення дебіторської заборгованості у міжнародній торгівлі 2001 р. слово «факторинг» використовує лише один раз у ч. 2 ст. 38, що встановлює пріоритет цієї конвенції над Конвенцією УНІДРУА про міжнародний факторинг.

    Абсолютна більшість країн континентального права не мають законів про факторинг або спеціального регулювання щодо факторингу в інших законах. Такий підхід вбачається поміркованим. Зважаючи на те що факторинг опосередковується різними поіменованими договорами, передбаченими цивільними та торговельними кодексами цих країн, а також змішаними договорами, прийняття закону про факторинг чи спеціальних положень щодо факторингу в інших законах, які регулювали б відносини з таких договорів, є, по-перше, непотрібним з огляду на те, що таке регулювання вже існує, по-друге – шкідливим, бо означало б встановлення суперечливого регулювання (як у законодавстві України).

    Факторинг de lege ferenda

    Тож для забезпечення розвитку факторингу слід виключити із законодавства України всі положення, які намагаються регулювати відносини факторингу як такі, що пов’язані із спеціальним поіменованим договором. Це відповідатиме і суті таких відносин, і передовому законодавству США та інших країн, зокрема континентального права, і міжнародним конвенціям.

    Проте цього недостатньо. Потребує вдосконалення законодавство стосовно відступлення вимоги, зокрема, слід відмовитися від допустимості договірної заборони відступлення грошової вимоги, крім випадків, коли боржником є споживач. Цей принцип є найважливішим для розвитку факторингу. Треба також виробити правила, за якими заміна кредитора у зобов’язанні не призводитиме до погіршення становища боржника. Цей принцип є загальновизнаним у світі. Його недотримання спричинює виключення прав з обороту. Слід встановити можливість договірної відмови від зарахування зустрічних вимог до нового кредитора, крім випадків, коли боржником є споживач.

    Крім того, істотних змін у частині відступлення грошових вимог потребує валютне та податкове законодавство.

  3. Сначала почитайте стаьи и материалы, о том, что такое Факторинг.

    Даю две первые попавшиеся в описке.

    Яна ЧУБАРОВА, начальник фінансового відділу ТОВ "МНВО "Біокон"

    Факторинг в Україні

    Наше підприємство працює з банком за договором факторингу вже два роки. Ми маємо справу як з внутрішнім факторингом - мова йде про поставки товару всередині країни, так і з міжнародним - експортні операції.

    За час роботи ми узнали плюси і мінуси факторингу, і я хочу дати кілька порад підприємствам, які зараз вирішують питання про доцільність такої співпраці з банком.

    Що таке факторинг?

    Порядок здійснення факторингових операцій в Україні регулюється нормами ЦК (гл. 73), Закону про банки і банківську діяльність та Закону про ПДВ.

    Якщо коротко, факторинг - це відступлення прав вимоги боргу в обмін на комплекс фінансових послуг. Схема така:

    1. Підприємство поставляє товар покупцеві на умовах відстрочення платежу (від 4 до 90 днів), а право вимоги боргу з поставки відступає банку.

    2. Банк-фактор виплачує постачальникові до 90 % вартості товару відразу після поставки, а решту 10 % за вирахуванням комісії - після оплати товару покупцем. При цьому банк письмово повідомляє дебітора про те, що право вимоги боргу перейшло до нього.

    3. Дебітор при настанні строку платежу сплачує банку суму заборгованості з поставки.

    А якщо дебітор не заплатить?..

    За додаткову плату банк може прийняти на себе кредитний ризик: якщо покупець не поверне борг, постачальник усе одно отримає частину платежу, що залишилася. Цей вид послуги називається факторингом без регресу.

    Якщо такої угоди немає, тоді у разі непогашення зобов'язань дебітором банк може затребувати отриманий авансовий платіж з постачальника, тобто продавець поручається за свого покупця. Так виглядає класичний факторинг з регресом.

    Існуючі помилки

    Зазначу, що в Україні термін "факторинг" не завжди вживають доречно. Наприклад, якщо банк змушує клієнта і дебіторів перейти на свої рахунки, то це не має ніякого відношення до факторингу, так само як і викуп одноразових або прострочених боргів підприємства з великою знижкою. І найбільш неправильний синонім, який може бути у факторингу, - це кредит. Факторинг - це не кредит, оскільки може надаватися без фінансування, що в принципі неможливо, коли мова йде про кредит.

    Звідси висновок: співпраця з банком у рамках факторингового обслуговування не зобов'язує компанію до відкриття поточного рахунка і переходу на повне банківське обслуговування в цьому банку. Крім того, фінансування, що надається, не залежить від розмірів уже отриманих кредитів.

    Оформлення договору з банком

    При оформленні договору факторингу не потрібна застава і страхування, тобто всі ризики несе банк. Тому на етапі підготовки договору банк ретельно збирає відомості про ділову репутацію клієнта і його дебіторів, проводить аналіз фінансово-господарської діяльності клієнта, юридичний аналіз договорів поставки, перевірку товарності поставки. У період дії договору факторингу банк здійснює поточне адміністрування заборгованості.

    Щоб підтвердити наявність дебіторської заборгованості, ви повинні передати банку первинні документи. Факторингове фінансування виплачується автоматично при поданні накладної та рахунка-фактури. Тому завважте: банк буде дуже прискіпливо перевіряти подані документи - аж до коми. Зате бухгалтер буде спокійний за свою первинну документацію на випадок перевірки будь-яких контролюючих органів.

    Крім того, банк-фактор спочатку розробляє схему проведення операцій, уносить корективи, а також здійснює обліково-аналітичне супроводження операції.

    За що доведеться платити?

    Основні витрати клієнта:

    1) проценти банку за отримане фінансування;

    2) комісійні банку:

    • за обробку документів, пов'язаних з поставкою товару (фіксована сума);

    • за адміністрування (облік і управління дебіторською заборгованістю);

    • за банківські ризики, пов'язані з несвоєчасною оплатою або неоплатою поставки товару;

    • за незаповнення ліміту фінансування.

    Чому факторинг став необхідний і кому він вигідний?

    Існує постійна проблема, пов'язана з обіговими коштами. Наприклад, нашим покупцям вигідне відстрочення платежу. Проте ми займаємося виробництвом, і нам необхідні "швидкі" гроші. Тому факторинг зручний і нам, оскільки ми відразу отримуємо гроші за поставлений покупцеві товар (від банку), і нашим клієнтам, які знають, що ми не будемо вимагати з них оплату через тиждень після поставки.

    Вигідний факторинг і великооптовим торговельним компаніям, які, реалізовуючи свій товар, не можуть довго чекати оплати поставок, оскільки їм необхідно якнайшвидше закупити новий товар у виробника.

    Особливо вигідна операція факторингу підприємствам, які працюють зі своїми покупцями на умовах відстрочення платежу (товарного кредиту). З одного боку, надання відстрочення платежу покупцям дозволяє постачальникові утримувати конкурентоспроможну позицію на ринку продажів за рахунок збільшення збуту. З іншого боку, відстрочення платежу призводить до ряду негативних моментів для постачальника, таких як постійний дефіцит обігових коштів, ризик ненадходження платежу від покупця, зменшення прибутковості.

    Факторинг дозволяє клієнтові:

    • скоротити час очікування оплати поставок,

    • поповнити обігові кошти,

    • зменшити дебіторську заборгованість,

    • поліпшити дисципліну розрахунків з дебіторами,

    • розширити коло покупців, збільшивши їм відстрочення платежу,

    • відійти від первісного ризику при роботі з новим дебітором,

    • захистити себе від кредитових, ліквідних, процентних, а також валютних ризиків.

    Факторинг не надається українськими банками масово. Тільки кілька банків працюють з підприємствами за цією схемою. Ще менше в Україні банків, які здійснюють операції за міжнародним факторингом. Проте банки, які це роблять, достатньо професійно працюють з даним банківським продуктом.

    Переваги факторингу в порівнянні з кредитуванням

    На відміну від кредиту, який видається на заздалегідь застережену суму, розмір фінансування при факторингу не обмежений, причому збільшується у міру зростання обсягу продажів клієнта. Звичайно, при цьому вартість затрат постачальника на 1 гривню суми поставки дуже зростає. Таким чином, чим більші обсяги поставки, тим нижчий рівень затрат клієнта.

    Безумовна перевага факторингу - беззаставне фінансування, що вигідно відрізняється від звичайного кредиту.

    Крім того, як я вже сказала, банк бере на себе можливі ризики: кредитні (неоплата покупцями поставок), ліквідні (несвоєчасна оплата поставок), процентні (різка зміна ринкової вартості ресурсів) і валютні (зміна обмінного курсу в період відстрочення платежу з поставки).

    Недоліки факторингу

    Описуючи недоліки факторингу, майже після кожного недоліку хочеться додати слово "проте". Отже:

    1. Факторинг - досить дорога послуга в порівнянні з тим же кредитом. Проте, сплачуючи вищу ставку, клієнт отримує натомість цілий набір послуг.

    2. Дебітори клієнта повинні відповідати критеріям, які диктує банк-фактор. Чому я відношу це до недоліків факторингу? Тільки тому, що не всіх дебіторів підприємству вдасться перевести на факторинг, а також тому, що для попереднього вивчення стану справ банку потрібний час. Первісний етап є тривалим. Проте у результаті підприємство все одно виграє, оскільки всі його дебітори виявляються перевіреними банком на предмет їх платоспроможності.

    3. Установлення ліміту фінансування на кожного дебітора на підставі проведеного фінансового аналізу діяльності клієнта і дебітора.

    4. Наявність суперечностей в нормативних актах з питання оподаткування факторингових операцій в Україні. Проте відсутність чітких норм дозволяє підприємству доводити правомірність будь-якої своєї позиції, використовуючи різні формулювання законів.

    5. Відсутність чітких методичних рекомендацій з відображення операції факторингу в бухгалтерському обліку. Проте це дозволяє відображати факторингову операцію в обліку так, як зручно саме вашому підприємству або вам як бухгалтерові.

    Замість висновку

    Сьогодні факторинг - найдинамічніша послуга на фінансовому ринку України. Прискорення оборотності капіталу дає можливість підприємству збільшувати дохідність. Отримана вигода перевищує суму комісії за факторингове фінансування. Тобто витрати на факторинг окупаються.

    Факторингове фінансування для нашого підприємства виявилося не тільки більш вигідним, але й набагато доступнішим, ніж кредит, позбавило фірму безлічі витрат, які існують у кредитній схемі.

  4. http://politiko.ua/blog-127911

    это не самореклама, а желание хоть что -нибудь сделать для нашей страны, кстати на данном сайте прочитаете много интересного.обо всём.

  5. Господа.. Вы не рассуждайте, а делайте.. Написал листовку, распечатал, раздал людям. Организовал пикет, поучавствовал в нем. Провёл разъяснительную работу , и т.д. и т.п.

    Поймите - я только за, но вы себе представить не можете, как всё это трудно...

  6. Многие спорные вопрсоы, судьи убирают из аудиозаписи, вы можете подать втечении трёх дней жалобу на несоответсвие аудиозаписи и получите стандартный ответ - А в то время аппаратура забарахлила. и что вы сделаете? Как докажете, что судья сказал, что в ВР одни педики сидят или что то в этом роде? Или вы будете требовать повторить заседание? Абсолютное Ваше право. Судья и проведёт его повторно, только теперь там не будет никаких вольностей. Всё элементарно Ватсон. И даже если на заседании будут сидеть сто человек и они скажут, что судья сказал такую вот херню, им не поверят.... Система брат... Систему надо менять..

    Не люблю я режиссёров, все они пе--ки...Аналогично к судьям.

    Каких либо советов давать без просмотра документов не могу, если что пишите на почту..

    С уважением,Олег.

  7. Стоимость спонсирования партии уровня общеукраинского, сравнимо с финансирвоанием футбольной команды высшей лиги, умноженное на энное число (областей где хочется быть первым)

  8. В принципе битва ещё не закончена, ещё есть ипотека, но там буду прикалываться по полной, мне уже интересен сам процесс. Особенно нравятся трясущиеся руки судей в апелляции, бойтесь суки, ещё не вечер.

  9. не представляю, как можно отбиться от квитанции с подписью о получении валюты, разве что свидетелей тащить, которые подтвердят, что это была формальность, а валюты никакой не было., или или найти доказательства , что этой валюты, которую вы получали в кассе вообще не было , вследствие чего вы получить ее не могли .

    Бухгалтерские операции дело совсем не темное для человека знающего и не так искривляемо искажаемы как закон. дебет счета ХХ кредит счета УУ, все просто.

    Может быть ,если выдали валюту на руки, то это договор позыки , а не кредита, не имели права включать проценты, отсюда и недействительность.

    Поймите, уже нельзя ходить в суд со стандартным набором отмычек.... Всё, ручеёк положительных решений иссякает. Разве вы не видите?

    Выбивайте абсурдом абсурд.

    В квитанции разве указаны только доллры? Рядом ведь указана сумма в гривнах. Не получал я в гривне и всё тут. Писать в прокуратуру, президенту, и т.д., кинули меня как лоха и всё тут. Доказать могут только видеозаписью, на которой вы говорите, что получили доллары США, все остальные доказательства косвенные, а бухгалтерию свою банк никогда не покажет...

  10. Управління
    ПФУ м. _____________________
    ______________________________

    ФОП ____________________
    адреса проживання:
    _____________________________________________
    Т. _________________

    Пояснення до « Звіту (за іншою формою) про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованого збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у складі єдиного податку (42 відсотка) перерахованих державою до органів Пенсійного фонду України»
    за ___________ місяць 20___ р.
    Я, фізична особа-підприємець _________________ знаходжусь на єдиному податку, і згідно Указу Президента України від 03.07.1998, № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування , обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" є платником збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в ПФУ. Тому, як я не є платником пенсійних внесків, «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України» з необхідними таблицями подаю за іншою формою, тому що вважаю, що форма звітності, збільшує мої зобов'язання, і керуючись ЗУ від 21.12.2000, № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування і відповідно до п.4.4.2 цього Закону встановлено :
    ст..4.4.2 з абз.2 «Форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складення».
    Таким чином звітність до ПФУ з 01.01.2010р. згідно «ПОРЯДКУ формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України» затвердженого Постановою правління ПФУ від 5 листопада 2009 р. N 26-1 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 р. за N 1136/17152 , збільшує мої зобов'язання в супереч п. 2 абз. 4 Указу Президента України від 03.07.1998, № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування , обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" , яким встановлено «У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
    Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
    Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:
    до місцевого бюджету - 43 відсотки;
    до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; …»
    Тобто, сплативши збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у складі єдиного податку, я не зобов'язаний сплачувати пенсійний внесок, так як його сплата здійснюється у добровільному порядку відповідно до ст. 16 ЗУ «Про систему оподаткування».
    І так як «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України» з необхідними таблицями, передбачено подавати для платників внесків, а для платника збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в ПФУ , який сплачує його в складі єдиного податку та перераховується державним казначейством (тобто, державою) на слідуючий день до ПФУ м._______________ такої звітності не передбачено.
    У зв'язку з тим, що я кожного місяця сплачую єдиний податок , а звітності по збору на загальнообов’язкове пенсійне страхування для платників єдиного податку Пенсійним фондом України не передбачено, тому у відповідності до п.4.4.2 Закону України 2181 подаю звіт за іншою формою разом з цими поясненнями про те, що «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованого збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у складі єдиного податку (42 відсотка) перерахованих державою до органів Пенсійного фонду України» додаток 4 з таблицею 6 за іншою формою разом з цими поясненнями.
    Додатки :
    1. «Звіт (за іншою формою) про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованого збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у складі єдиного податку (42 відсотка) перерахованих державою до органів Пенсійного фонду України» додаток 4 з таблицею 6 за «____» ___________ 20_____ р. ____ аркушів.
    «___»_________ 2010 р. _______/______________________/
  11. ЄДИНИЙ ПОДАТОК - не плати пенсійні внески

    Платити нічого не треба, але у цьому треба спочатку переконати себе ,а потім і ПФУ.

    Останній цуґцванґ - для тих , хто називає себе «владою».

    Виходячи з того, що для підприємців платників єдиного та фіксованого податку сплата пенсійних внесків до недержавного пенсійного фонду ,що не входить до системи оподаткування у відповідності до п.4 ст.18 та п.1 ст.58 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є обов’язком і може бути здійснена підприємцем виключно на добровільних засадах відповідно до 14 , ст. 15 і 16 Закону України «Про систему оподаткування» , якими встановлено , що «Державні та інші цільові фонди, які не передбачені цим Законом, мають своїм джерелом виключно прибуток підприємств, який залишається після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених статтями 14 і 15 цього Закону. Відрахування до цих фондів здійснюються на добровільних засадах» пропонуємо по відношенню до державних органів, , а саме : Президента України, Кабінету Міністрів України , Верховної ради України , які думають ,що вони наповнюючи бюджет Пенсійного фонду загнали у куток підприємців платників єдиного та фіксованого податку своїми нововведеннями по пенсійних внесків створити ситуацію, коли вони вимушені будуть ходити в народ використовуючи шахову термінологію , яка називається цуґцванґ (нім. Zugzwang - "примус ходити ).

    Ситуація -цуґцванґ , це коли один з гравців отримує значно гіршу позицію після свого ходу, ніж та, що він мав до нього, саме через обов'язковість ходу. Простіше кажучи, цуґцванґ - це ситуація, коли будь-який хід вищезазначених органів влади погіршує їх становище, а утриматись від такого ходу вони не мають жодної змоги ( сайт - Українська правда) .

    Для створення такої ситуації , ми пропонуємо підприємцям які сплачують єдиний та фіксований податок звернутися до управлінь Пенсійного фонду України з листами про обґрунтуванням добровільності сплати таких внесків до ПФУ та відсутністю у підприємця мотивації сплачувати їх у добровільному порядку .

    Звернутися з проханням до підприємців , платників єдиного та фіксованого податку , які мають найману працю починаючи з 01.01.2004р. і до теперішнього часу відізвати всі платежі пенсійного внеску примусово перераховані до ПФУ з заробітної плати найманих осіб у розмірі 2 відсотки та 33.2 відсотки і у подальшому просто їх не робити.

    І коли ми по-перше : не будемо платити пенсійні внески ,які для нас у незаконний спосіб ввели з 17.07.2010р. ЗУ "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №2461 від 08.07.2010р. Верховна рада України за поданням Кабінету Міністрів України та підписав Президент України та підприємці ,що мають найману працю відізвуть попередні платежі та не здійснюватимуть їх у подальшому і таким чином опустошити Пенсійний фонд , то я думаю швидше стало би зрозуміло хто головний у цій країні , чи Президента України, Кабінету Міністрів України , Верховної ради України , чи підприємець ,що сплачує податки , збори ( обов’язкові платежі) і я думаю ми би примусили вищезазначені органи влади ходити на зустріч громадянам та дослухатись до їх пропозицій . Я у цьому переконана. І цим ми би підприємці здійснили конституційний принцип записаний у 5 статті Конституції України і стали владою у своїй державі.

    Крім того я переконана і у тому ,що крім нас – підприємців , самої активної частини населення України зробити цього НІКОМУ, тим більш ,що ми це зможемо зробити користуючись нормами тепер їхнього дуркуватого , як і вони самі , законодавства України

    Тому -поїхали для платників єдиного податку.

    Для підприємців платників єдиного податку з найманими до 2010р.

    а) до 20.10.2010р. до управління ПФУ подати одночасно документи 1 та 3-4 та 6 ;

    б) якщо сплачувались за найманих працівників пенсійні внески Постановою КМУ №366 документ 2;

    Для підприємців платників єдиного податку з найманими працівниками після 01.01.2010р.

    а) до 20.10.2010р. до управління ПФУ подати одночасно документи 1 та 7 :

    б) документи 8-10 разом за кожний звітний період 2010р.

    Для підприємців платників єдиного податку без найманих працівникеів до 01.01.2010р.

    а) до 20.10.2010р. разом документ 1 та 5-6;

    б) у випадку сплати за себе пенсійні внески за Постановою КМУ №366 документ 2 ;

    Для підприємців платників єдиного податку без найманих працівників з 01.01 2010р.

    а) до 20.10.2010р. документ 1 ;

    б) після 01.01.2011р. до 01.04.2011р. одночасно документи 11-13.

    Документ 14 подається до прокуратури у разі незаконної вимоги ( листом чи ВИГОЮ обовязковою до виконання) управління ПФУ проплатити не обовязкові пенсійні внески на підстиаві ЗУ "Про загальнообовязкове пенсійне страхування"

    Рімма Білоцерківська , голова ГО "Правовий простір" ,м.Сєвєродонецьк , Луганської області.

    Центральный штаб спасения украинского предпринимательства

    050-163-63-29, [email protected]

  12. Вам выдали деньги из валютной кассы и повесили долг на счёт. В суде можно долго по этому поводу общаться, но сейчас суды мало что слушают - у них юристы банков уже фактически пишут решения.

    Бухгалтерия дело тёмное, а бухгалтерия банка настолько завуалированна, что они будут всё говорить, за коммерческую тайну, можно сделать одно - сказать, что валюту на руки не получал и всё. Заявление написал, а на руки выдали гривну... Пусть они доказывают.

  13. Вы молодой человек полный идиот, если говорите такой бред. вы не юрист, а жалкое подобие, учите матчасть.

    Банк попал за что я очень рад, а если нет разрешения органов опеки, а суд вынес решение в пользу банка,я бы хотел пообщаться больше с теми кто потерпел от банка. К тому же есть все основания привлечь к уголовной ответственности работника органа опеки, который был в суде, если таковых в суде не было, надо привлекать к уголовной ответственности начальника органов опеки и попечителсьтва данного района, согласно определённого Закона. Вам советы давать не буду и удачи также не пожелаю.

  14. Да , Захист был неплохим начинанием, но власть лихо рубанула данный преокт, зализав некоторых руководителей. По этой же причине и ушли мы 3 из 4 организаторов Захиста в Харькове. Соглашусь со многими, что успехи были, но все ждали результатов и сразу, а такого в нашей стране не бывает.

    Необходима смена ситемы власти в стране и теперь представьте сколько времени на это надо истратить, даже не сколько денег, а именно человеческих и умственных ресурсов... Веду блоги ещё на паре сайтов и могу сказать, что умных людей хвататет, революционеры уже также есть, но организованного движения, как и доктрины - пока что нет... увы...