VladimirD

Пользователи
  • Число публикаций

    393
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Сообщения опубликованы VladimirD

  1. Складність звернення громадян до Конституційного Суду України випливає з основних вимог до конституційного звернення.

    До Конституційного Суду України обов’язково необхідно подати належним чином оформлені копії (правильність копій документів має бути належним чином завірена – печаткою та з підписом посадової особи) рішень судів або інших органів державної влади, які підтверджують факти неоднозначного застосування Конституції та законів України, що потребують офіційного тлумачення.

  2. насколько я понимаю, необходимо как минимум иметь несколько решений судов, с неодназначным трактованием законов или КУ, и (как я поняла) заверенные в суде????

    2 и более. Можно и в канцелярии суда заверить.

    ,

    Я МОГУ решения из реестра относительно не меня использовать для обращения в КСУ???

    Да, другие решения можете, но не из реестра. как Вы их заверите ?

    и чем необходимо обґрунтувати необхідність офіційного тлумачення??????

    думаете основания отсутствуют вовсе ?

    Хотябы начните составлять и мы тут все обсудим, подкорректируем. Решения нужны и заверенные копии. Дальше дело за малым. И у заявителя должно быть также в производстве суда дело аналогичное.

  3. До Конституційного Суду України

    Суб'єкт права на конституційне звернення:
    ________________________________,
    (П. І. Б.)
    що проживає за адресою:
    ________________________________.



    КОНСТИТУЦІЙНЕ ЗВЕРНЕННЯ


    В процесі практичного застосування ст. ___________ Конституції України при ____________________________ (зазначити конкретні правовідносини, в яких застосовувалась стаття Конституції України).
    При цьому виникла необхідність в офіційному тлумаченні ст. ____________ Конституції України з метою забезпечення реалізації та захисту моїх конституційних прав та свобод. Так, неоднозначне правозастосування названої норми Основного Закону призвело до порушення ____________________________________________________.
    Отже, необхідність офіційного тлумачення викликана такими обставинами ________________________ (наводиться обґрунтування необхідності офіційного тлумачення статті Конституції України, посилання на нормативно-правові акти, документи, матеріали).

    На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 147, 150 Конституції України, п. 4 ст. 13, ст. ст. 42, 43 і 94 Закону України "Про Конституційний Суд України",

    ПРОШУ:
    Дати офіційне тлумачення ст. _______ Конституції України стосовно ________________.


    Додатки:
    1. Копії Конституційного звернення у трьох примірниках.
    2. (Копії документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного звернення).
    3. _______________________________________________.
    4. _______________________________________________.
    5. _______________________________________________.

    "___" ________________ 20__ р. __________________/___________________/
    (підпис)
  4. Пока не обратитесь в КСУ за разяснениями - толку не будет.

    Порядок та умови звернення громадян та юридичних осіб до Конституційного Суду України

    Кожен має знати, з яких питань він може звертатися до Конституційного Суду України і які вимоги до таких звернень встановлено Законом України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року (далі – Закон).

    І. Згідно із Законом громадяни, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи можуть звертатися до Конституційного Суду лише з питань офіційного тлумачення

    Конституції та законів України.

    ІІ. Формою звернення зазначених осіб до Конституційного Суду України є конституційне звернення.

    ІІІ. Конституційне звернення повинно відповідати вимогам, встановленим Законом щодо форми, змісту та підстав для такого звернення. Недотримання заявником хоча б однієї з цих вимог є підставою для відмови у прийнятті до розгляду конституційного

    звернення.

    ІV. За статтею 42 Закону конституційне звернення – це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

    Конституційне звернення надсилається до Конституційного Суду України як поштова кореспонденція або подається безпосередньо до Секретаріату Суду.

    У конституційному зверненні обов’язково зазначаються:

    1) прізвище, ім’я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

    2) відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;

    3) статті (окремі положення) Конституції та/або законів України, тлумачення яких має дати Конституційний Суд України;

    4) обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції та/або законів України;

    5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб’єкти права на конституційне звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);

    6) перелік документів і матеріалів, що додаються.

    До конституційного звернення має бути додано:

    - тексти статей (окремих положень) Конституції та/або закону України, офіційне тлумачення яких необхідно дати, із зазначенням джерел їх опублікування;

    - довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника за законом або уповноваженого за дорученням;

    - належним чином оформлені копії рішень судів або інших органів державної влади, які підтверджують факти неоднозначного застосування положень Конституції та/або законів України, що потребують офіційного тлумачення;

    - інші матеріали та документи, на які посилаються автори, обґрунтовуючи необхідність в офіційному тлумаченні положень Конституції та/або законів України. Правильність копій документів має бути належним чином завірена (печаткою (штампом) та підписом відповідної посадової особи юридичної особи за місцем роботи чи проживання).

    Конституційне звернення, документи та інші матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

    Конституційні звернення надсилаються до Конституційного Суду без сплати державного мита (стаття 60 Закону).

    Направляючи звернення до Конституційного Суду України, автори повинні врахувати два важливих моменти. По-перше, за Законом однією з основних вимог до змісту конституційного звернення є наявність обґрунтування необхідності в офіційному

    тлумаченні положень Конституції та/або законів України (стаття 42). По-друге, підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції та/або законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції та/або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94).

    Неоднозначність застосування положень Конституції та/або законів України судами, іншими органами державної влади полягає в тому, що за юридично однакових обставин у справах однієї і тієї ж категорії положення Конституції та/або законів України у загальній юридичній практиці застосовуються по-різному. Не є підставою для конституційного звернення неоднозначне трактування (роз’яснення) правових норм органами державної влади, органами місцевого самоврядування, установами, організаціями в листах, коментарях тощо.

    Конституційні звернення, які не відповідають зазначеним вимогам Закону, не підлягають розгляду Конституційним Судом України, про що суб'єкту права на конституційне звернення надається письмова відповідь.

    м. Київ, вул. Жилянська, 14

    Довідкова АТС Конституційного Суду України 8-044-238-10-11.

  5. Это ТупИк. Тогда вам придется инициировать признание неконституцонными положения Декрета КМУ, а потом "плясать от этого дальше". Удачи.

  6. Щодо вимог підпункту "в" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ (снова закрыли глаза на пункт "г") , який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

    (а ч.2 ст.92 Конституции "прозевали" :

    Виключно законами України встановлюються:

    1) Державний бюджет України і бюджетна система України;

    система оподаткування, податки і збори; засади створення і

    функціонування фінансового, грошового, кредитного та

    інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус

    іноземних валют на території України; порядок утворення і

    погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок

    випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;)

    Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку. Тому при розгляді спорів про визнання недійсними договорів про надання кредиту в іноземній валюті судам слід враховувати, що у випадку наявності у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

    Итог: Народ, обращайтесь в Европу за защитой своих прав и интересов. Иначе - пахать вам на "долги" и вашим детям (если наследство имеется), а может и внукам достанется .

  7. Не нагнетайте.

    Во первых. К физособам относятся и фопы. Но фопы не относятся к ЗУпроСпоживача потому что не власних потреб

    Во вторых. По смыслу постановы вижу, чтобы банки все такие кредиты "сбили в кучу", в портфель для отдельного учета и резервирования.

    -------

    кредити на поточні потреби та в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2202, 2203, 2205, 2206 КА, 2207, 2211, 2212, 2213, 2215, 2216 КА, 2217, 2290, 2291);

    а

    уже из этих выбираются до 20000 для "спецучета"

    Наконецто. Я думал уже никто не поймет о чем вобще речь в постанове НБУ относительно однородных кредитов.

  8. ... и тем более в свете последних новостей о том, что это не споживчи кредити если сумма больше 20000?

    Кто вам такое сказал ?

  9. а почему интересно, именно Однорідні???

    отсюда выходит, что банк заключив со мной договор про надання споживчого кредиту в 2008 году на 40000 баксов, те самым ввел меня в оману, потому что это никакой не споживчий кредит выходит?? а я другой не хочу!!!!

    какой-то бред, столько постанов нбу про регулирование этих самых споживчих кредитов, а потом в один момент---А почему бы нам еще так бюджет не пополнить??? вот за страну у людей голова болит.....

    уже поздно.... утром перечитайте - поймете о чем написано 8) Вы "зашли" в дебри!

  10. А. З А К О Н У К Р А Ї Н И

    Про захист прав споживачів

    Стаття 1. Визначення термінів

    ..

    23) споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем

    (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання

    продукції; ...

    Стаття 11. Права споживача в разі придбання ним продукції у

    кредит

    ... тут почти все то, о чем нам так тщетно изложено самими же банкирами в дополнениях к Договору кредита..... ПЛЮС:

    7. Право відкликання згоди не застосовується щодо:

    1) споживчих кредитів, забезпечених іпотекою;

    2) споживчих кредитів на придбання житла;

    3) споживчих кредитів, наданих на купівлю послуги, виконання

    якої відбулося до закінчення строку відкликання згоди.

    Стаття 22. Судовий захист прав споживачів

    ...

    3. Споживачі звільняються від сплати державного мита за

    позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

    Б. ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

    П О С Т А Н О В А

    N 279 від 06.07.2000 Зареєстровано в Міністерстві

    м.Київ юстиції України

    03 серпня 2000 р.

    за N 474/4695

    2. Визначення окремих термінів, що вживаються у цьому Положенні

    ..

    Однорідні споживчі кредити - це кредити на поточні потреби, які надані позичальнику - фізичній особі, і загальна сума їх за одним чи декількома кредитними договорами (незалежно від наявності забезпечення) не перевищує 20000 гривень.

    ( Главу 2 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 83 від 19.03.2007 )

    однородный потребительский кредит некак не может квалифицировать под себя ипотеку или автокредит.

    _______________________________________________________

    В упор не наблюдаю оснований для отказа в открытии производства либо обязательстве со стороны суда уплаты истцом пошлины по "нашим" искам.

  11. Если уже открыто производство по иску - какими нормами суд руководствуется для взыскания доплаты судебных затрат ?

    ЦПК :

    Стаття 82. Відстрочення та розстрочення судових витрат,

    зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати

    1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою

    відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на

    інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений

    строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

    2. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть

    оплачені, заява відповідно до статті 207 залишається без розгляду,

    або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата

    судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього

    рішення.

    3. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд

    може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних

    з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

    4. У разі подання позовної заяви після подання заяви про

    забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується

    на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про

    забезпечення доказів або позову.

  12. Лично я думаю что ВСУ "примет сторону Банков".

    Думаете зачем они внегласно давали "указания" не удовлетворять подобные иски заемщиков в апелляциях ? (я уже писал об этом). Какое после этого будет обобщение? С виду вполне объективное.

    Они не боятся народа. Народ - серая масса, ведомый планктон.

  13. Коммент или "угадать" ход мысли обобщающих ?! Опубликуют - будем комментировать.

    Сколько раз судьи "плевали" на практику обобщений ВСУ, не удивлюсь что и сейчас будут исключения.

  14. 11.10.2010

    Верховний Суд України узагальнив судову практику розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин

    Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України обговорила узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин.

    Актуальність узагальнення зумовлена передусім тим, що кризовий стан світової фінансової системи, що розпочався у 2008 році, безпосередньо відобразився й на функціонуванні вітчизняної фінансової системи. Результатом цього для українських кредитно-фінансових організацій стало погіршення ліквідності в банківському секторі, швидке зростання курсу іноземної валюти, суттєве зменшення доходів населення та інші чинники. Це призвело до великої кількості судових спорів щодо виконання кредитних договорів, договорів банківського вкладу, забезпечення договірних зобов’язань, звернення стягнення на заставлене майно тощо. Значна кількість спорів стосується також договорів, укладених в іноземній валюті, й це закономірно в умовах, коли в країні активний іноземний капітал, а національні комерційні банки інтегровані в міжнародну фінансову систему.

    У зв’язку з цим узагальнення судової практики розгляду цивільних справ з кредитно-банківських правовідносин є надзвичайно важливим та актуальним, оскільки судами нерідко допускаються помилки у застосуванні норм матеріального та процесуального права та не забезпечується єдність судової практики у справах цієї категорії.

    В узагальненні висвітлено проблеми, що наявні у судовій практиці в питаннях щодо зміни, розірвання та визнання недійсним кредитного договору, договору банківського вкладу, поруки, звернення стягнення на майно, передане в іпотеку чи в заставу. Надано роз’яснення щодо застосування положень чинного законодавства про заборону підвищувати відсоткову ставку за кредитом в односторонньому порядку, застосування Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів», щодо стягнення сум з боржника та з поручителів, в тому числі в разі смерті боржника, виконання договірних зобов’язань під час дії в разі введення у банку тимчасової адміністрації або мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також спірні процесуальні питання щодо юрисдикції та підсудності зазначеної категорії справ.

    За результатами обговорення висновки узагальнення схвалено і прийнято рішення направити його до апеляційних судів та опублікувати витяг із узагальнення в журналі “Вісник Верховного Суду України” з метою забезпечення однакового й правильного застосування законодавства та усунення недоліків при здійсненні судочинства.