stairtov

Пользователи
  • Число публикаций

    2784
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Сообщения опубликованы stairtov

  1. как мне кажется пришло время разобратся с этими статьями

    это самозащита в суде и надо знать как этим пользоватся

    Глава VI

    ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІВ

    Стаття 31. Підстави дисциплінарної відповідальності суддів

    1. Суддя притягується до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме за порушення:

    - законодавства при розгляді судових справ;

    - вимог, передбачених статтею 5 цього Закону;

    - обов'язків, вказаних у статті 6 цього Закону.

    2. Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки.

    Стаття 32. Види дисциплінарних стягнень

    1. До суддів застосовуються такі дисциплінарні стягнення:

    - догана;

    - пониження кваліфікаційного класу.

    ( Абзац четвертий частини першої статті 32 виключено на підставі Закону N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )

    2. За кожне з порушень, вказаних у статті 31 цього Закону, накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

    3. За наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади. ( Статтю 32 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )

    Стаття 33. Порушення дисциплінарного провадження

    За наявності підстав дисциплінарне провадження щодо судді порушується постановою голови відповідної кваліфікаційної комісії суддів, Головою Верховного Суду України, головами вищих спеціалізованих чи апеляційних судів. ( Стаття 33 в редакції Закону N 3913-12 від 02.02.94; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )

    Стаття 34. Підстави для порушення дисциплінарного провадження

    1. Підставами для порушення дисциплінарного провадження щодо судді можуть бути:

    - подання Міністерства юстиції України та його органів на місцях за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян;

    - подання голови відповідного суду, посадових осіб державних органів, установ, організацій, органів місцевого самоврядування; ( Абзац третій частини першої статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )

    - повідомлення в засобах масової інформації.

    2. Не можуть бути підставами для порушення дисциплінарного провадження заяви та повідомлення, що не містять відомостей про наявність підстав, передбачених статтею 31 цього Закону, а також анонімні заяви та повідомлення.

    Стаття 35. Розгляд дисциплінарної справи

    1. Голова кваліфікаційної комісії або за його дорученням чи за рішенням комісії члени комісії протягом місяця з дня надходження відомостей про дисциплінарний проступок судді проводять їх перевірку. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок голови кваліфікаційної комісії проводиться трьома членами комісії. ( Частина перша статті 35 в редакції Закону N 3913-12 від 02.02.94 )

    2. Після закінчення перевірки матеріали справи передаються на розгляд комісії, яка розглядає їх в десятиденний строк і приймає рішення.

    3. Якщо комісією прийнято рішення про відсутність підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, голова відповідної комісії або комісія припиняють дисциплінарне провадження та повідомляють про це заінтересованих осіб. Рішення про припинення дисциплінарного провадження, прийняте головою комісії, може бути переглянуто комісією на вимогу одного з членів комісії.

    4. Під час розгляду справи комісія повинна заслухати пояснення судді, притягнутого до дисциплінарної відповідальності. Неявка цього судді на засідання комісії без поважних причин не перешкоджає розгляду справи. Хід та результати засідання комісії фіксуються в протоколі, який підписується головуючим на засіданні та особою, що вела цей протокол.

    ( Частину п'яту статті 35 виключено на підставі Закону N 3913-12 від 02.02.94 )

    5. Рішення кваліфікаційної комісії суддів про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів може бути оскаржено до Вищої ради юстиції протягом десяти днів з дня вручення копії рішення комісії. ( Частина п'ята статті 35 в редакції Законів N 3913-12 від 02.02.94, N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )

    Стаття 36. Строки для застосування і зняття дисциплінарного стягнення

    1. Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців після виявлення проступку, не рахуючи часу тимчасової непрацездатності судді або перебування його у відпустці.

    2. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення суддю не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Поновлення кваліфікаційного класу проводиться в загальному порядку.

    3. Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково знято відповідною комісією за поданням голови суду, а дисциплінарне стягнення, накладене на голову суду, - за поданням голови вищестоящого суду.

    ( Статтю 37 виключено на підставі Закону N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )

    ( Статтю 38 виключено на підставі Закону N 1625-IV ( 1625-15 ) від 18.03.2004 )

    раскройте эту тему

    да и по гаркуше ведь уже поднимался вопрос по ограничению суммы и сроков если не установлени то можно

    ребята отсекайте эти ответы в самом иске

    банк работает по дозвольной системе что расписано то можно !!!

    не написано запрещено таких ограничений нет не расписаны ЗАПРЕЩЕНО

    вынуждайте представителя чтобы он сам подтвердил что ограничения не установлени НЕ РАСПИСАНЫ

    после доведите про продозвольную систему НАМЕЛЕС красиво раскрыл

  2. Здравствуйте! Помогите в решении вопроса: куда обращаться?

    В 2007 выступил имущественным поручителем в банке по долларовому кредитному договору заемщика (ФЛП). Сумма 50.000 USD. Предмет залога – моя личная квартира. Прописан в ней один, но ждем ребенка. Деньги пошли на бизнес. Год назад предприниматель, как оказалось, сдает бизнес в аренду, исправно получает деньги, но не выплачивает кредит. Банк в июне 2009 (год назад) подает на него в суд, а также на остальных его поручителей – маму, папу, молодую жену (на момент получения кредита предпринимателю было 19 лет). У родителей несколько видов бизнеса, доход они получают (в основном - неофициальный). Они явились на заседание один раз, потом не приходили и т.д. В начале августа 2010 был в банке, сказали, что следующее заседание суда по их делу назначено на начало октября 2010. Просят их погасить накопленную текущую задолженность, но не погасить кредит полностью. МОЯ ПРОБЛЕМА: специалист юридического отдела проблемных активов сказала сначала, что меня вообще нет в деле, а потом, покопавшись в нем, удивилась мне и сказала, почему это они про меня забыли?!? То есть я сам пришел в банк по истечении года после того, как против заемщика поданы документы в суд. Что мне теперь делать? Фактически сейчас меня не дергают, но я не знаю, что решит суд по существу дела!

    да сайт полистай есть ветка и еще тема была на захисте чуть чуть

    а вообще вариантов много для защиты , но надо знать все тонкости отношения заем и банк ты как 3е лицо можеш в связи с ихнинм непонятками (нарушениями) тоесть не знал согласия не давал ,изменение условий.

    пропиши детей стариков воще подожди щас мозги после праздников слетятся растолкуют.

  3. нехило ,их этого решения выходит что могут выдать кредит драг металом табуреткой утюгом

    ну штож надо дать им предлогу замена вывески

    хозмаг ,кредит 12ю стульями, кредитуем утюгами,

    ну а заместь суда ------ аукцион решений или кто больше даст

    лично я не веря в чесних судей (точнее в решения ) я верю в то что их можно и нужно ставить в рамки когда другого решения как законное быть не может ну а если может то он не рискнет его выносить

    в каждом иске должен быть намек на прямую ответственность судьи

    вообще вопрос надо ставить кто он такой ,судья : человек который свое мнение через свое решение ,либо человек который боитсяза свое кресло , или ПОСАДОВА ОСОБА ЯКА ДАЛА ПРИСЯГУ И ВИКОНУЕ СВОИ ОБОВЬЯЗКИ ВИДПОВИДНО ЗАКОНУ И НЕСЕ ВИДПОВИДАЛЬНИСТЬ ВЫНЕСЕНЕ РИШЕННЯ

    эти положения должны быть в исках и это не давление это заложено в законах поэтому их надо не вспоминать а использовать

  4. подскажите какой срок исковой давности для признания валютного кредита недействительным?

    Как я понял -это общий срок в 3 года. У меня кредит от 30.08.2010, т.е 30.08.2010 года истекает срок когда я могу обратиться с иском по признанию кредитного договора недействительным.На мнимость как я понял тоже 3 года.

    Или же согласно ст. 261 ГК Начало течения исковой давности

    1. Течение исковой давности начинается со дня, когда лицо узнало или могло узнать о нарушении своего права или о лице, которое его нарушило.

    Т.е сегодня я узнал , что мои права как заемщика были нарушены в связи с незаконностью мне выдачи кредита в баксах на покупку жилья, и с завтрешнего дня начинает течь срок исковой давности в 3 года.

    5. По обязательствам с определенным сроком выполнения течение исковой давности начинается с истечение срока выполнения.

    Т.е если кредит выдан на 10 лет, после истечения 10 лет выолнения обязательств по кредитному договору начинает течь срок исковой давности.

    Правильно я все понял или у меня остался срок до 30.08.2010 для подачи иска в суд за защитой своих прав или же потом всю жизнь тянуть лямку по валютному кредиту?

    не тушуйся ,,,,после ,, но там тоже ограничения свяжись с юристом и поищи на сайте поднималось
  5. ну е к бесу мозга тр ть если все раскладивать то бумаги не хватит да и воще под большым вопросом будут ли они воще читать, может воще только код стандартного рещения поставят

    стрелять так стрелять копать так копать

    :P:blink:

    До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська

    вул. Паторжинського, 18а Україна, 49044 тел. 713-57-95

    Суддя - Маймур Ф.Ф.

    Від Телятнікова Олега Володімировича,

    проживаю за адресою:

    справа К-23/2-9101/10

    Заява

    про заперечення до позову.

    У Вашому провадженні знаходиться справа №К-23/2-9101/10 за позовом до Телятнікова Олега Володімировича ,та Телятнікова Олега Володімировича про стягнення заборгованості за кредитно заставнім договором №К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008 укладенного від імені ПАТ КБ «Приват Банк» у особі Філія «Рохрахунковий центр» ПриватБанку МФО 320649 ЄДРПОУ 23699557 Україна, м.Київ, 03062, пр-кт Перемоги 65.

    . Згідно п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України

    суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі, зокрема, неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

    Оскільки до вирішення питання дійсності чи недійсності кредитного договору, неможливо встановити правомірність нарахування суми заборгованості, то неможливо і далі проводити розгляд справи К-23/2-9101/10 стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором, адже у випадку визнання кредитного договору недійсним на що є не безпідставні посилання та докази , між сторонами кредитного договору будуть існувати не зобов’язальні відносини по виконанню умов договору, а виникнуть зобов’язальні відносини стосовно повернення другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

    Тобто без вирішення питання стосовно дійсності чи недійсності договору, неможливо вирішити справу про стягнення заборгованість за кредитним договором.

    Зміст заперечення до позову.

    Розділ 1. 3—6 сторінка.

    Докази ,обставини.

    Порушення позивача ст. 119 ЦПКУ .

    Розділ 2. 7—11 сторінка.

    Підстави недійсності кредитно заставного договору і наслідки.

    Порушення позивача вимоги ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.230 ЦК України.

    Розділ 3. 8—17 сторінка.

    Підстави недійсності кредитно заставного договору ,відсутність індивідуальної ліцензії та порушення позивача як Агента валютного контролю.Та порушення ст.3 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

    Розділ 4. 18—22 сторінкає

    Підстави недійсності кредитно заставного договору ,відсутність нотаріального посвідчення та реєстрації Державному реєстрі обтяження.

    Розділ 5. 23—25 сторінка.

    Порушення позивача ст.27 та ст.28 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

    Розділ 6. 26—28 сторінка.

    Закриття провадження .

    Розділ 7. 28—30 сторінка.

    Прохання до суду.

    Розділ 1.

    Головною підставою для подання позову ПАТ КБ « Приват банком» є кредитно заставній договір №К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008 р. та його забезпечення договір поруки №К2НСАЕ00000436/7 від 11.08.2008 р.. Позивач хоче стягнути заборгованість по правочину, дійсність якого не підтверджена доказами.

    Стаття 57 ЦПКУ. Докази

    1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

    2. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

    Відповідно до значення видокремлюють такі види обставин: або причину, або підставу , або причину виникнення стану.

    Позивач не підтвердив позов доказами обставин на які він посилаеться ,а також дійсність обставин до чинного ЗУ.

    Беручі до уваги ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    N 1618-IV від 18 березня 2004 року редакція від 11.02.2010 року

    Стаття 119 ЦПКУ. Форма і зміст позовної заяви.

    2. Позовна заява повинна містити:

    6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

    Стаття 60 ЦПКУ. Обов'язки доказування і подання доказів

    1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

    3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

    4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

    Стаття 64. Письмові докази

    1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки,

    листування службового або особистого характеру або витяги з них,

    що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

    Стаття 61. Підстави звільнення від доказування

    2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

    3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній,

    господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть

    участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці

    обставини.

    Відповідно Письмові докази отриманні з загально відомих офіційних джерел , особисто призначених державою для іх зберігання та оприлюдненню ,з підтвердженням адресата джерела , не потребують обов’язковості подання в оригіналі

    Стаття 58 ЦПКУ. Належність доказів

    1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

    Предметом доказування при подданни позову про стягнення є Кредитно заставний договір який повинен бути підкріплений витягом з реєстру та відповідностю до ЗУ акі мають більший пріоритет і регулюють договірні відносини

    2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

    Вважаю що сторони ,при наявності вимог не тільки мають право , але і забовьязані надати докази , яким є кредитно затавний договір №К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008 р. та його забезпечення договір поруки №К2НСАЕ00000436/7 від 11.08.2008 р.,а і обґрунтувати іхню належність як до вимоги так і відповідності

    Сплата ІТЗ та держмита.

    Копія квітанціі ІТЗ яка надана мені не відповідае вимогам Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

    Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

    Ст.1 первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

    Стаття 6. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні

    3. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

    Стаття 9. Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку

    2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

    • назву документа (форми);

    • дату і місце складання;

    • назву підприємства, від імені якого складено документ;

    • зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

    • посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

    • особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

    до тогож відсутня печать.

    8. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

    Відсутня сплата держмита .

    Готуеться ЗАЯВА ЩОДО НЕПРАВОМІРНИХ ДІЙ СУДДІ за встановленним зразком. Відповідно до статті 97 Закону "Про судоустрій України, Міністру юстиції надано право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді .

    оскільки воно прямо впливає на права та обов’язки сторін у цій справі. Крім того, Прийнявши до розгляду позов суддя Плахотнюк К. Г. маючи предвзяте відношення до розгляду таких справ проігнорувала

    Розділ 2

    Підстави недійсності кредитно заставного договору

    і наслідки:

    .а)Надання інформації про умови та вартість кредиту. Відповідно до вимоги ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»

    Додаток № 4 відповідно п.2 п. 3 ст. 61 ЦПКУ

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9852042

    Цитата з рішення суду набравшого законної силу

    Справа № 2-167/2010

    від 31 травня 2010 року

    Костопільський районний суд Рівненської області

    в складі : головуючого-судді Олійника П.В.

    при секретарі Панчук М.В.

    Національним Банком України на виконання вимог данного закону 10 травня 2007 року було затвержено Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту . Згідно п. 3.1 Правил банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача. При укладенні данного кредитного договору було проігноровано вимоги ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту . Надана представником Банку довідка про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість мікрокредиту, з якою було ознайомлено відповідача, на думку суду, не свідчить про дотримання Банком вимог п. 3.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту .

    Згідно вимог ст.203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є невідповідність його змісту Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення ( частина перша статті 229 цього Кодексу ), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Згідно ч.2 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Позивач, проігнорувавши вимоги ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, фактично ввів в оману відповідача щодо умов кредитного договору, а тому є підстави для застосування ст. 230 ЦК України.

    Відповідно до п. 2 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів".

    ЗУ "Про захист прав споживачів" має безпосередньо відношення до законів регулюючих укладання договірних правочинів . Має більший пріорітет над договірним правочином і не виконання іого в повному обсязі тягне за собою відповідальність п.1.7ст.23 ЗУ "Про захист прав споживачів"

    Підтверження отримання мною інформації як споживача.

    Інформаційний лист з переліком кредитних умов,та моїм підписом після ознайомлення що є обов’язковою вимогою офіційних договірних стосунків які детально описані у постановах і листах НБУ,ниже вказаних і є обов’язковими до виконання . Беручі до уваги що банківська діяльність регулюеться Дозвольною системою яка керуеться ЗУ, постановами , наказами .Будь яке відхилення від встановленого дозволу ,або зразка визначається як порушення і відповідно тягне за собою відповідальність .

    У данному випадку за не виконання вимог визначенних у п. 2 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів" передбаченно відповідальність, накладення штрафу п.1.7 ст.23 ЗУ "Про захист прав споживачів"

    Стаття 23. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів

    1. У разі порушення законодавства про захист прав споживачів

    суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів

    обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть

    відповідальність за:

    7) відсутність необхідної, доступної, достовірної та

    своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків

    вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи,

    наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів

    доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт

    господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і

    витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів

    громадян;

    і у разі не віконнання п.3 ст 23 ЗУ, "Про захист прав споживачів"

    ст. 23. Суми штрафів зараховуються до державного бюджету.

    3. У разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами

    господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, його

    територіальних органів та їх посадових осіб про накладення

    стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом

    України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).

    Вважаю, що суд не може приймати підпис кредитно заставного договору, як доказ надання Інформаційного листа про умови надання кредиту . Що трактуесться як ,базуючись на припущеннях судя порушив п.4 ст.60 ЦПК . Що було зробленно суддею Плахотннюк К.Г. у попередніому слуханні з мотивів предвзятості.

    1. Відповідно до ст. 21 Конституції України, права та свободи є НЕВІДЧУЖУВАНИМИ, тобто від них не можна відмовитися, навіть добровільно уклавши договір про таке. А у даному випадку фактично вчинюється відчуження права на отримання своєчасної, повної та необхідної інформації для прийняття свідомого рішення, надання якої передбачене Законом.

    2. Діяльність кредитодавця ОБТЯЖЕНА обовязком надання цієї інформації, тому враховуючи презумпцію вини у цивільному праві, а також норми ст. 10 ЦПК України, вважаю що обов'язок доказування, у разі заперечень, покладається на кредитодавця.

    3. Національний Банк України у своєму листі :

    1) Національний банк; Лист, Витяг вiд 18.02.2008 № 40-115/616-1863.

    Щодо здійснення контролю (або нагляду) за дотриманням Правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування і сукупну вартість кредиту

    2) Національний банк; Лист вiд 30.01.2008 № 18-118/331-1069

    Щодо правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту

    3) Національний банк; Лист вiд 16.07.2007 № 40-110/2429-7199

    Щодо застосування окремих норм Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту

    4) Національний банк; Лист вiд 13.07.2007 № 43-311/4217-7165

    Стосовно надання роз'яснення щодо правомірності застосування вимог "Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту"

    5) Національний банк; Лист вiд 16.06.2007 № 40-117/2093-6134

    Про окремі питання практичного застосування Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту

    6) Національний банк; Лист вiд 08.06.2007 № 43-311/3427-5878

    Щодо набуття чинності Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту

    7) Національний банк; Лист вiд 30.05.2007 № 40-117/1858-5518

    Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту N 40-117/2093-6134 від 16.06.2007 р., роз'яснюючи Постанову НБУ №168, якою банки було додатково зобов'язано надавати зазначену інформацію споживачам, вказує "Національний банк України діяв в межах вимог чинного законодавства України і, зокрема, вимог Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) (у редакції від 01.12.2005 N 3161-IV ( 3161-15 ), безумовне виконання яких банки МАЛИ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ ." А отже не забезпечували .

    Розділ 2.

    Індівідуальна ліцензія,Агент валютного контролю.

    а) Індівідуальна ліцензія.

    1) Позивачем не надано додаток до договору Індівідуальна ліцензія до кредитно заставного договору №К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008

    2) Відсутність дозволу на надання валютного кредиту резиденту Україні - Індівідуальна ліцензія НБУ.

    Додаток № 4 відповідно п.2 п. 3 ст. 61 ЦПКУ

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9852042

    Цитата з рішення суду набравшого законної силу

    Справа № 2-167/2010

    р. від 31 травня 2010 року

    Костопільський районний суд Рівненської області

    в складі : головуючого-судді Олійника П.В.

    при секретарі Панчук М.В.

    Згідно ч.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

    У відповідності до Правил Національного Банку України використання готівкової іноземної валюти на території України від 30 травня 2007 р. N 200 були передбачені випадки використання іноземної валюти. Однак, у даних Правилах була відсутня вказівка про надання кредиту в іноземній валюті, а тому використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу в інших випадках дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

    Таким чином, використання готівкової іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка надається Правлінням Національного банку України.

    Відповідно до п.1 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом .

    Додаток № 5 відповідно п.2 п. 3ст. 61 ЦПКУ

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8461357

    Цитата з постанови набравшої законної сили

    Справа № 1/207

    ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

    Залишаючи поза увагою посилання відповідача на те, що кредитний договір № 014/07-155/093 від 04.09.2007р. є змішаним та містить елементи кредитного договору, договору іпотеки та договору доручення, але у договорі відсутні деякі істотні умови, які передбачені зазначеними договорами та що згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про іпотеку" взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення, а укладений сторонами договір нотаріально не посвідчений, тому на його думку, відповідно до ст.220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

    Крім того, визнаючи вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості, процентів, пені обґрунтованими та звертаючи стягнення за такими вимогами на предмет застави згідно іпотечного договору, суди мали встановити чи є такий договір дійсним, тобто таким, що породжує виникнення у його сторін визначених таким договором прав та обов’язків.

    Так, в силу ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. При цьому. договір, за змістом ч. 2 ст.204 ЦК України, є видом правочину.

    Однак, в силу ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Правочин, у випадку невідповідності його ч.1 ст.203 ЦК України, в силу ст.215 ЦК України, є нікчемним.

    Крім того, як підставно зазначає заявник касаційної скарги, господарські суди попередніх інстанцій незважаючи на чисельні заяви і клопотання відповідача, не надали оцінку тому, що в 2007р. банківською ліцензією та дозволом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" не могло бути передбачено право на використання іноземної валюти як засобу платежу, в тому числі як такого, що може відноситись до поняття "інших операцій з валютними цінностями на валютному ринку України", зазначеного в п.п 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою НБУ від 17.07.2001р. № 275, в редакції від 04.08.09р., наявність індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу у однієї з сторін спірного кредитного договору була обов'язковою.

    Додаток № 6 відповідно п.1 п. 2 ст. 61 ЦПКУ

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10324160

    Цитата з ухвали набравшої законної сили

    Справа 22ц-4053

    УХВАЛА

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    2010 року червня 23 дня апеляційний суд Дніпропетровської області.

    У відповідність до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 застосування кредитування в іноземній валюті на території України потребує індивідуальної ліцензії Національного Банку України. Про це підтвердив в суді апеляційної інстанції і представник Національного Банку України.

    Доводи апеляційної скарги про наявність у відповідача генеральної ліцензії, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються вказаними нормативними актами. Відповідач не надавав доказів, того, що йому надано право використання іноземної валюти як засіб платежу без індивідуальної ліцензії. Не надані такі докази і в суд апеляційної інстанції.

    За таких обставин висновок суду першої інстанції по відношенню до позовних вимог ОСОБА_1 слід визнати законним і обґрунтованим та такими, що відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.

    б) Агент валютного контролю.

    Позивачу заздалегідь до підпису кредитно договору було відомо що кредит отримується для поповнення розрахункових коштів , для повного ,остаточного розрахунку ,за вже придбаний і зареєстрований на мене Т/З.Право власності підтверджено у договорі і не оспорюється позовом . Мною в банк було внесено 20% процентів домовленної вартості Т/З з продавцем , відповідно до договору купівлі продажу у гривні .Квітанція знаходится в у позивача після ознайомлення з нею мені потім відмовили в її поверненні . Продавець і я відповідач , являємось резидентами України , позивач банк є посереднником у розрахунку .З ціхне оспорюваних і підтверженних у договорі обставин виходить що, позивач будучи Агентом валютного контролю контролю забовьязан був не допустити розрахунок у иноземній валюті між резидентами України без наявності у будь кого індивідуальної ліцензії НБУ . А навпаки ще завзято пропонував і надав надав кредит де всі розрахунки виписані безпосередніо у доларах США .Що підтверджуеться самим змістом договору та додатками до ніого у кількості 2 аркушів № 1 і № 2 .

    Взявши на себе повноваження розрахунку доларами США і передачи іх продавцю Т/З,резіденту України.Шо відображено пунктом договору .

    Цитата з договору.

    17.4 3 урахуванням положень статті Договору 3.3, Позичальник доручає Банку, без додаткового узгодження, перерахувати Кредит:

    а) в сумі 17200.00 дол.сша (сімнадцять тисяч двісті дол.сша 00 центів) продавцю автомобіля Volkswagen Т4 номер кузова

    WV1ZZZ70Z2X092449;

    Позувач здійснив це правопорушення за яке передбачена відповідальність візначена у постановах НБУ

    Документ z0209-00, редакцiя вiд 05.12.2009 на пiдставi z1134-09

    ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

    П О С Т А Н О В А

    N 49 від 08.02.2000 Зареєстровано в Міністерстві

    м.Київ юстиції України

    4 квітня 2000 р.

    за N 209/4430

    2.5. Нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими

    установами та національним оператором поштового зв'язку функцій

    агента валютного контролю в частині запобігання проведенню

    резидентами і нерезидентами через ці установи незаконних валютних

    операцій тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії

    Національного банку на право здійснення валютних операцій або

    штраф у розмірі 25 % від суми (вартості) валютних операцій,

    здійснених резидентами та нерезидентами через ці установи з

    порушенням законодавства. Розмір штрафу визначається з різниці між

    сумою проведеної валютної операції та сумою, що є нормативно

    визначеною, якщо згідно із законодавством дозволено проводити

    окремі валютні операції у встановлених сумах. Штраф сплачується у валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком на день складання відповідного протоколу порушення валютного

    законодавства, у разі використання в розрахунках іноземної валюти.

    { Абзац перший пункту 2.5 в редакції Постанови Нацбанку N 106

    ( z0418-01 ) від 14.03.2001, із змінами, внесеними згідно з

    Постановою Національного банку N 30 ( z0115-03 ) від 29.01.2003, в

    редакції Постанови Національного банку N 456 ( z0014-07 ) від

    13.12.2006 }

    Нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими

    установами та національним оператором поштового зв'язку функцій агента валютного контролю в частині інформування у випадках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій, тягне за собою таку відповідальність: { Абзац другий пункту 2.5 розділу 2 в редакції Постанови Національного банку N 456 ( z0014-07 ) від 13.12.2006 }

    порушення порядку інформування - накладення штрафу в розмірі

    120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; { Абзац третій

    пункту 2.5 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою

    Національного банку N 654 ( z1134-09 ) від 05.11.2009 }

    порушення строків інформування, яке не перевищує 10 днів, -

    накладення штрафу в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів

    громадян за кожний день порушення; { Абзац четвертий пункту 2.5

    розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного

    банку N 654 ( z1134-09 ) від 05.11.2009 }

    порушення строків інформування, яке становить від 11 до 30

    днів, - накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів

    доходів громадян; { Абзац п'ятий пункту 2.5 розділу 2 із змінами,

    внесеними згідно з Постановою Національного банку N 654

    ( z1134-09 ) від 05.11.2009 }

    порушення строків інформування, яке становить понад 30 днів,

    - накладення штрафу в розмірі 3 відсотків від суми (вартості)

    валютної операції, про яку уповноважений банк згідно зі

    встановленим порядком зобов'язаний був поінформувати відповідний державний орган, але не менше 60 і не більше 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Абзац шостий пункту 2.5 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 456

    ( z0014-07 ) від 13.12.2006, N 654 ( z1134-09 ) від 05.11.2009 }

    ( Абзац пункту 2.5 в редакції Постанов Нацбанку N 106 ( z0418-01 )

    від 14.03.2001, N 51 ( z0249-05 ) від 16.02.2005 )

    У разі притягнення уповноваженого банку до відповідальності

    за порушення вимог пункту 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) розмір одного штрафу не може перевищувати одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу. { Абзац сьомий пункту 2.5 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з

    Постановою Національного банку N 456 ( z0014-07 ) від 13.12.2006 }

    Порушення позивача

    Цитата з договору

    Для погашення Заборгованості, Банк відкриває Позичальникові Транзитний Рахунок. Позичальник здійснює погашення Заборгованості (включаючи виплату боргу за Кредитом, процентами, винагородою та усіма іншими платежами), шляхом внесення коштів на Транзитний Рахунок, з якого відповідні кошти списуються на користь Банку. Внесення коштів на Транзитний Рахунок може здійснюватися одним із наступних способів:

    Позичальник вносить кошти на Транзитний Рахунок через касу Банку; або

    у випадку наявності у Позичальника платіжної картки, емітованої Банком, Позичальник доручає Банку проводити погашення Заборгованості в передбачені строки, шляхом списання на Транзитний Рахунок відповідної суми коштів, яка розміщена на Картковому Рахунку. Зазначене доручення Позичальника не підлягає виконанню Банком у випадку пред'явлення Позичальником не пізніше ніж за один Банківський День до початку перебігу Періоду Сплати, документа, що підтверджує сплату заборгованості іншим способом.

    Розділ 3.

    Нотаріальне посвідчення , державна реєстрація.

    Позивач не надав додаток до позову . Доказ укладення кредитно заставного договору .

    Стаття 640 ЦКУ. Момент укладення договору

    3. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Недотримання вимог договору щодо форми застави та нотаріального посвідчення тягне за собою його недійсність.

    Стаття 639 ЦКУ Форма договору

    4. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

    З вище вказаного виходить що за домовленностю пункт договору 9.1.

    Цитата з договору.

    9.1. Реєстрація Застави. Застава підлягає реєстрації в Державному Реєстрі в порядку, встановленому чинним законодавством.

    Стаття 210 ЦК України передбачає, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

    Стаття 209. Нотаріальне посвідчення правочину

    1. Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає

    нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

    2. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

    3. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

    Відповідно до наказу Наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 “Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальніх дій нотаріусами України”, зареєстрований у Мін’юсті України 03.03.2004 за № 283/8882 посвідчення робіться у кожному оригіналу в якому викладено текст правочину, і якій належить кожній стороні вчинення правочину.

    Витяг з інструкції.

    ГЛАВА III ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ

    РОЗДІЛ 1 ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПОСВІДЧЕННЯ ПРАВОЧИНІВ

    37. Документи, у яких викладено зміст правочинів, що посвідчуються в нотаріальному порядку, виготовляються нотаріусом не менше ніж у двох примірниках, один з яких залишається у справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса, а інші, що мають силу оригіналу, видаються сторонам.

    Усі примірники підписуються учасниками правочину. Посвідчувальний напис вчиняється на всіх примірниках правочину.

    На бажання учасників правочину кожному з них видається по одному примірнику, про що зазначається у тексті договору.

    Враховуючи п. 3 ст.209 ЦКУ ,

    3. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

    а також відсутність , як у моєму примірнику так і копіі позивача наданій суду відсутне нотаріальне посвідчення ,що є доказом того що кредитно заставний договір №К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008 укладенний від імені ПАТ КБ «Приват Банк» у особі Філія «Рохрахунковий центр» ПриватБанку МФО 320649 ЄДРПОУ 23699557 Україна, м.Київ, 03062, пр-кт Перемоги 65. Не відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ і є недійсний з моменту укладення . А також такий що укладен під впливом омани.

    За цей час жоден з нотаріусів не взяв на себе відповідальність підтвердити дійсність договору, у звязку з тим що усвідомлюють наслідки : позбавлення лицензіі і притягнення до адмінистативного або кримінального покарання.

    Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

    1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим

    актам цивільного законодавства, а також моральним засадам

    суспільства.

    3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і

    відповідати його внутрішній волі.

    4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

    5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових

    наслідків, що обумовлені ним.

    В кредитно заставному договорі відсутне забовьязання проводити мною посвідчення договору , банк взяв на себе це забовьязання за що виділені кошти відповідно пункту договора.

    Цитата з договору.

    17.1.3 Мета кредиту

    в) Частина Кредиту в розмірі 7.33 дол.сша (сім дол.сша 33 центів) надається з метою

    оплати коштів за реєстрацію Предмета Застави в Державному Реєстрі;

    17.3 3 урахуванням положень статті Договору 3.3, Позичальник доручає Банку, без додаткового узгодження, перерахувати Кредит:

    17.3 в) в сумі 34 грн. (тридцять чотири грн. 00 коп.) на сплату за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на рахунок

    ДП „Інформаційний центр" МЮУ № 26002301813 в ГОУ ВАТ „Ощадбанк", МФО 30300465 з призначенням платежу: „ДН005098/11

    ДФДП „Інформаційний центр МЮУ „За реєстрацію обтяжень рухомого майна";

    1) Кредитно заставний договір повинен бути нотаріально посвіченний на обох рівноправних оригіналах договору відповідним приписом нотаріуса відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 “Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальніх дій нотаріусами України”, зареєстрований у Мін’юсті України 03.03.2004 за № 283/8882 . Посвідчення виконується відповідно до пункт 24.

    2) Договір застави повинен бути нотаріально посвідчений і занесен у Державний Реестр Обтяження рухомого майна відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 “Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальніх дій нотаріусами України”, зареєстрований у Мін’юсті України 03.03.2004 за № 283/8882

    Ввитяг з наказу МЮУ.

    пункт 35. Нотаріуси посвідчують правочини, щодо яких законодавством установлено обов'язкову нотаріальну форму.

    Відповідно до чинного законодавства обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають:

    б)іпотечні договори, договори про заставу транспортних засобів, космічних об'єктів (стаття 18 Закону України "Про іпотеку", стаття 13 Закону України "Про заставу", стаття 577 Цивільного кодексу України);

    При занесенні договору застави в Державний Реестр Обтяження Рухомого майна обов’язково надаються витяги встановленого зразка у 2 примірниках кожній стороні договору , наявність якого підтверджують що Т/З набув статусу Застава і договір зареєстрований відповідно до вимог закону . І тільки при наявності витягу ,з обов’язковим посиланням на витяг сторони можуть визначити конкретний предмет застави у наступних правочинах .

    Вбачається, що рішення по даній справі може бути розглянуто тільки після того, як Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська взявши на себе повноваження та спираючись

    На Ст 216 ЦПКУ. Правові наслідки недійсності правочину

    5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного

    правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

    Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного

    правочину з власної ініціативи

    Розділ 5.

    Порушення позивача ст.27 та ст.28 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

    Відповідно до п.4 ст 60 ЦПКУ Суд не може ґрунтуватись на припущеннях при наявних протиріччях з ЗУ та при відсутності додатків до позову . Які підтверджують надання та отримання обов’язкового попередження, та відповідність подання іого у термінах ,та вчинення будь яких дій з боку позивача .

    При виконання відповідно до ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» яке регламентує процесуальне пред’явлення вимоги , позвач забезпечує себе

    Тим що іого позов має підгрунття яке базується на зверненні стягнення яке містить перелік вимог до відповідача буде належним чином розглянуто судом. Якщо процесуально подання вимог не витримано то відповідно це залишає позов без основної сладової вимог до відповідача , а без наявностиі підтверджених вимог до відповідача позов безпідставній і розгляду не підлягає

    Стаття 27. Порядок повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання

    Якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов’язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

    Повідомлення повинно містити таку інформацію:

    1) зміст порушення, вчиненого боржником;

    2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги;

    3) опис предмета забезпечувального обтяження;

    4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов’язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу;

    5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач;

    6) вимогу до боржника виконати порушене зобов’язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

    Стаття 28. Правові наслідки невиконання вимоги обтяжувача

    Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов’язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов’язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов’язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

    Ст.8 Обтяжувач має право у будь-який час протягом строку дії обтяження за умови попереднього письмового повідомлення боржника перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та використання предмета обтяження.

    Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов’язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

    Предметом забезпечувального обтяження може слугувати в данному випадку Т/З при обовьязковову підтверженні іого як застава Витягом з реестру обтяження якого взагалі не існує, відсутне і при при поданні позову.

    Крім того вчинення дій які не регламентовані ст.27 і не відповідають термінам визначенним у ст.28 підлягають до визначення як Використана можливість звернення стягнення що підтвержено пп.2 ст.228 ЦПК повторне подання позову не допускається.

    Додаток № 7 відповідно п.1 п. 2 ст. 61 ЦПКУ

    Цитата з ухвали набравшої законної сили

    Справа № 22ц – 3078

    Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором можливо за умов обов’язкового попередження споживача про таку вимогу кредитодавця та невиконання позичальником цієї вимоги протягом тридцяти календарних днів з дня одержання повідомлення. Оскільки банк не надав доказів на підтвердження направлення товариством та отримання відповідачами попередження про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то відсутні підстави для задоволення позову.

    Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

    Матеріали справи не містять даних про отримання попередження ВАТ КБ «Надра» про дострокове повернення кредиту відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4

    Заочне рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 21 вересня 2009 року залишити без змін

    Розділ 6.

    Закриття провадження в справі ЦПКУ.

    Стаття 227. Підстави закриття провадження в справі

    Суд закриває провадження в справі:

    2) якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення спору і можливість застосування цього порядку втрачено;

    Стаття 228. Наслідки закриття провадження в справі

    Провадження в справі закривається ухвалою суду. Якщо провадження в справі закривається внаслідок непідвідомчості справи судам, суд повинен вказати заявникові, до якого органу йому слід звернутись.

    В разі закриття провадження в справі повторне звернення до суду по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

    В матеріалах справи вже є додатки які підтвержують порушення позивача :

    1) Порушення позивача

    Без обовьязкового письмового попередження по телефону мени мені запропонували негайно зустрітитись з представниками позивача з метою зробити фотографію Т/З для звітту, видповідно пункту договору.

    Як наслідок зустрічі представники позівача шахрайськи заволоділи свідотством властності Т/З . Під впливом омани , під примусом у супроводі Т/З поставлен на на стоянку за вказаній у договорі адресою, де булу відібрані ключі і пульт сігналізації . Представники позивача забовьзались повернути все після зьясування непорозуміння на наступній день. Подіі відбувались 17.10.2008 р., за графіком сплати кредитних забовьязань відповідно до додатку № 1 кредитно заставного договору дата першого платежу визначена з 24.по 28 09 2008 р. . Пізніше мені надали Акт приему передачі Т/З датований відповідно до відбувшихся подій.

    Двічі прокуратура Голосіївського району м.Киева перевірила вказани події за моїми заявами про скоєння злочину .

    Додаток №1 – (ксерокопія) постаноава про скасування відмови в порушені кримінальної справи.

    Додаток №2 - (ксерокопія ) 2-га постанова про скасування відмови в порушені кримінальної справи.

    Додаток №3 - (ксерокопія ) акт прийому передачі датований 17.10.2008р. складенний власнуруч представником позивача .

    Вказані додатки є доказом вчиненних порушень позивачем .

    Які мають відношення порушення ст.27 ЗУ«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», визначено прокуратурою як шахрайське заволодиння майном яке не е заставою .

    А також порушення позивачем ст. 28 ЗУ«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» стосовно термінів подачи попередження , реестраціі звернення стягнення . Як наслідок ціх порушень позівачем

    Ст.227 2) якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення спору і можливість застосування цього порядку втрачено;

    Наслідки якої ст. 228 . В разі закриття провадження в справі повторне звернення до суду по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

    Відсутність додатку договору ,а також до позову :

    1) виписки з Державного Реєстру Обтяження Рухомого майна,

    2) припису нотаріуса у кредитно заставному договорі.

    Тягнуть за собою недійсність кредитно заставного договору відповідно до Стаття 640 ЦКУ. Момент укладення договору

    3. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Недотримання вимог договору щодо форми застави та нотаріального посвідчення тягне за собою його недійсність.

    Стаття 60 ЦПКУ. Обов'язки доказування і подання доказів

    1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

    3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

    4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

    Суд також не може грунтуватісь на припущеннях і як наслідок

    Стаття 114 ЦПКУ. Пропозиція суду про надання додаткових доказів та пояснень

    Суд може запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати

    суду додаткові докази у строк, встановлений судом.

    З показів працівників ПАТ КБ «ПриватБанк» у особі (Філія «Розрахунковий центр» ПриватБанку (Україна, м.Київ, 03062, пр-кт Перемоги 65 )по справі 07.06.10 №4К Прокуратури Голосіївського району міста Киева 03150 м. Київ-150, вул. Горького, 39 тел. 284-31-76. Узв’язку з шахрайським заволодінням документами, Т/З (свідоцтво про право власності товару № ААС400699 від 08.08.2008р. б/у Т/З Volkswagen T4, номер кузова WV1ZZZ70Z2X092449 2002р. державний номер АА2305СР ) ,угону та доведенням до спроби само підпалу, що доведено матеріалами справи також документально підтверджено відсутність нотаріального посвідчення договору кредиту та відсутність договору залогу і запису у Державному реєстрі обтяження . Тільки після занесення у Держ реєстр обтяження і при наявності витягу з реєстру Т/З набувае статусу застави і відповідно тільки після ціого може бути візначенний ,як застава

    З огляду скоянних порушень позивачем

    На підставі наведеного та керуючись ст.10,57, 58, 60 , 61, 119 ,131 , 212 , 227, 228 ЦПК України, ст.61,41, 99 Конституції України, ст.5, ст.11, п.5 ст.18 ,п.1.7 п.3 ст.23 , Закону України «Про захист прав споживачів», », ст.13, 16, 192, 203, п. 3 ст.209, 215 ,216, 217, 230, 524, 533 , 639 ,640 ЦК України, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п.35 Наказу Міністерства юстиції України від “Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальніх дій нотаріусами України”, обов’язків Агента Валютного Контролю, Постанови Національного банку України від 30 травня 2007 р. N 200 « Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України» , П останови Національного Банку України № 328 від 3 червня 2009 року «Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів», П останови Національного Банку України № 168 від 10 травня 2007 року «Про затверження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту ,ст.27 , 28 ЗУ«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»

    На підставі викладеного й у відповідності з вищенаведеними , доказами у поданному клопотанні та запереченні до позову керуючись п. 4 ч. 1 ст. 201, ч. 2 ст. 201, 226, 227 ЦПК України, та покладаючись на п.5 ст. 216 ЦПКУ. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи

    Цитата з зразка заяви до гілок влади ,наведеної по засобам массової інформаціі.

    З наведеного не бачу причин для задоволення позову ПАТ КБ «ООО» окрім як той тиск який здійснюється на судів посадовими особами вищими за рангом , а також представниками КБ «ООО» .При ціому судді віносячи рішення яке протирічить Конституціі України, ЦКУ,ЗУ«Про захист прав споживачів» …………… безпосередніо несе відповідальність .

    Прошу :

    1)Прошу закрити розгляд справи за позовом у звьязку неможливостю її розгляду на підставі на п.5 ст. 216 ЦПКУ п.2 ст.227 ЦПК з наслідками ст.. 228 ЦПК.

    2) На підставі на п.5 ст. 216 ЦПКУ визнати недійсним кредитно-заставний договір №К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008

    3) На підставі на п.5 ст. 216 ЦПКУ визнати недійсним договір поруки №К2НСАЕ00000436/1 від 11.08.2008.

    4) На підставі на п.5 ст. 216 ЦПКУ Забоьязати позивача за іого рахунок без мого втручання скасувати надану до кредитно-заставного договіру №К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008р. іого складову послугу кредитну картку № 4149 4373 2157 7973 від 11/09 2008р.,

    5) Накласти на позивача штрафні санкціі за не виконання вимог визначенних у п. 2 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів" визначенних за розміром п.1.7 ст.23 ЗУ "Про захист прав споживачів" на користь Держави відповідно до п.3 ст. 23. ЗУ "Про захист прав споживачів" виходячи з наданої у позові сумми.

    6) Накласти на позивача штрафні санкціі за не виконання вимог визначенних у обов’язках Агента Валютного Контролю, за порушення вимог пункту 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) розмірі одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу. { Абзац сьомий пункту 2.5 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 456 ( z0014-07) від 13.12.2006р., на користь Дердави Україна.

    7) Виходячі з наданних розрахунків у поданому клопотанні. Прошу зобов’язати ПАТ КБ «Приват Банк» у особі філія «Розрахунковий Центр» ПриватБанку МФО 320649 ЄДРПОУ 23699557 03062, Україна, м. Київ, пр-т Перемоги 65

    прийняти від мене кошти у розмірі 74307.87гр.(сімдесят чотири тисячі триста сім гривень вісімдесят сім копійок) з розстрочкою платежів на 80 місяців , після отримання мною матеріальної та моральної компенсації за окремим судовим рішенням по кримінальній справі.)

    8) Прошу суд витребувати у позивача сплату за ІТЗ суду , а також сплату Держмита . У оригіналі у зв’язку з наявностю фактів порушень представника позивача здійснення оплати .

    Додаток:

    Додаток № 1 повідомлення з прокуратури про скасування відмови в порушенні кримінальної справи до позивача.

    Додаток №2 - 2-га постанова про скасування відмови в порушені кримінальної справи.

    Додаток №3 - (ксерокопія ) акт прийому передачі датований 17.10.2008р. складенний власнуруч представником позивача

    Додаток № 4 відповідно п.2 п. 3 ст. 61 ЦПКУ

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9852042

    Справа № 2-167/2010

    Додаток № 5

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8461357

    Справа № 1/207

    Додаток № 6

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10324160

    Справа 22ц-4053

    Додаток № 7

    Справа № 22ц – 3078

    „____”___ 2010 р. ____________Телятніков О. В.

  6. может полный текст еще не написали :lol: ?

    да нет перешли на нумерацию стандартных решений

    типа как анегдоты в дурдоме.

    в большей части они и правы

  7. В реєстрі судових рішень відсутня дата набрання чинності, тобто це рішення оскаржується. подивилась ще 3 аналогічні рішення по Донецькій. Дніпропетровській, Запорізькій області - відсутні дати набрання чинності, це значить що позикодавець попаде ще і на судові витрати.

    так не ставить как доказ 1 решение я 5--10 ---20 пусть сперва их отменят как не действительные а только потом доберутся до иска

    к томуже они вступили в силу и действительны до момента их оскарження ,тоесть до вынесения нового решения

    есть период для прохождения дела

    я вписал несколько и штрафные санкции втулил

    а если успею то и образей обращения к гарантируещему по поводу давления на суд исходя из его последних заявлений ,надеюсь что уже напишут и скинут.

    хай они себе мозгу парят как вылезти из етого дерьма

    наше дело наступать и отбиватся

    дата вступления в силу определена законом и исчисляется от момента вынесения решения не парься!!

    каждый подающий иск пишет Поршу судебные издержки возложить на ответчики

    при признании договора не действительным в целом все его пунктики не действительны!!!!!

  8. Справа № 2-2595/09

    ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    не могу реестра найти

    а ведь ссылка на него дает основание представить как доказ ссылаясь на 61

  9. подскажите адрес ветки

    решение связано с отказом в расмотрении иска банка в связи с тем что банк уже воспользовался досудебным разбором тоесть получил залог ,и его обращение в суд признано как повторное емму отказали

    другими словами оно касается этого пункта

    просить вывести квартиру из под залога!

    § 25. Закриття провадження у справі. Залишення позову без розгляду.

    Підставами для закриття провадження в справі є: 1) якщо справа не підлягає розгляду в судах (це питання підвідомчості); 2) якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду не додержано порядку позасудового вирішення спору і можливість такого застосування порядку втрачено; 3) провадження закривається, якщо є таким, що набрало законної сили рішення або ухвала суду щодо спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав; 4) якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) рішення товариського суду, прийнятого в межах його компетенції; 7

    было вынесено такое определение

    Провадження в справі необхідно закрити, якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення спору і можливість застосування цього порядку втрачена (п. 2 ст. 227 ЦПК).

    короче говоря вот связочка которая как мне кажется отрубит у них желание повторно обращатся в суд

    Крім того вчинення дій які не регламентовані ст.27 і не відповідають термінам визначенним у ст.28 підлягають до визначення як Використана можливість звернення стягнення що підтвержено пп.2 ст.228 повторне подання позову не допускається

    Закриття провадження в справі ЦПКУ.

    Стаття 227. Підстави закриття провадження в справі

    Суд закриває провадження в справі:

    2) якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення спору і можливість застосування цього порядку втрачено;

    Стаття 228. Наслідки закриття провадження в справі

    Провадження в справі закривається ухвалою суду. Якщо провадження в справі закривається внаслідок непідвідомчості справи судам, суд повинен вказати заявникові, до якого органу йому слід звернутись.

    В разі закриття провадження в справі повторне звернення до суду по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

    это касается тех у кого шахрайськи забрано документы авто без попередження банк теряет возможность подать позов ,из за того что нарушена последовательность ст 27 цпку и 28 сроки цпку

    читал и вроде сохранил а щас нужен как доказ и не могу найти

    заране благодарю

    ребята извините но чтото меня стало слишком много . :unsure: разбавьте концентрат мой творчеств

  10. Рад видеть, что эту тему предложили к рассмотрению.

    НО!

    Есть несколько НО (на мой взгляд):

    1. Государство в ущербе: соответственно нуно просить суд привлечь в качестве соотца государство в лице прокурора.

    2. По признанию сделки недействительной в связи с отсутствием лицензии наказывают обе стороны сделки.

    3. По практика - ни первый ни второй случай суд не удовлетворил.

    Оба на!

    При чем у меня такое было при уголовке.

    но ведь пытатся надо ведь судья в первую очередь человек ну не досмотрел не учол и пропустил вопреки распоряжению сверху во прикол .Второй днепропетровский :P

    я лично уже вбил в заперечення это а также по агенту с намеком на служебные обязанности!!!

    позже скину для обсуждения

  11. Нет, я так не считаю. Я констатировал факт, что на "энтузиазме работать не получается".

    после порыва энтузиазма наступает длительный процес вотстановления сил .все должно компенсироватся.

    безоплатной ,но приусловии что обратившийся будет на будующее распространять данную ему информацию ,может быть первичная консультация

    уже не раз было что плачущие как я их называю решив свои вопросы при поддержке просто ищезали .

  12. Да если говорить честно, многие юристы стараются заработать на этом(невозможности заемщика платить) денежку. На энтузиазме работать неполучается.

    Я уже написал письмо в защиту этого судьи и отправил в ВСЮ.

    вот и сделан шаг а теперь представь что каждый судья будет знать что у него есть защита от давления хватит ли у него (как сказать чтобы переступитьпланку закона ) эти вопросы уже поднимались

    можеш по этому поводу поговорить с Ростиславом .

    знаеш ведь одна голова хорошо ,2 лучше .

    Создайте Юридический консорциум со всеми вытекающими и охватывающий всю страну

    тогда вам будет в стораз легче да и имея некий знак отличия люди уже без страха и оглядки будут знать куда и к кому обращатся .

    И тогда не будет жалоб что меня юрист кинул ,взял оплату и ищез либо взял и бросил дело

    фактически всем нужна юридическаю помощ :blink: даже судьям как видиш

  13. Но, на судей давят с верху. Понимаешь? СВЕРХУ.

    У меня после решения суда по привату, не в его пользу, судье пригрозили что при следующем таком инциденте от покинет свою работу!!! Какой толк давить на суд, если он понимает, что это может оказатся его последним решением.

    Сейчас я смотрю у него второе дело. Он говорит мне, что ничего не сможет сделать!!! Сказал прямо:" Я все понимаю что происходит, но мне проблемы не нужны. Я работу терять не собираюсь". Сошлись на том, что будем тянуть дело, пока сутуация не сменится к лучшему.

    Судьи в данный момент исполнители. У них приказ. Они будут его исполнять, до тех пор, пока его нестанет кому отдавать.

    Ты думаешь суду нравится когда на него давят и говорят сверху какие решения принимать и как? Я думаю нет.

    Подумай лучше как надовить на то, что на них давит и защитить их.

    А что тут думать ты сам огласи то что мне уже давно известно и не только мне.

    Проблема в том что я не имею воще юрид подготовки и все понимаю нутром и решить этот вопрос цивилизовано как это принято не вмойх возможностях эта плоскость в твоем веденье . Готов ли ты лично поднимать этот вопрос заступится за них подавая иски возбуждая дела .То что касается людей таких как я то мы готовы поддержать и делаем все возможные шаги для єтого участвуя в акциях протеста.Свяжись с донецким захистом и тебе не прийдется изобретать велосипед искать ответ как и что надо делать все связано и переплетено и все организации такого направления уже давно все утерли меж собой и планово проводят работу ее вроде и не видно да потому что не достигнута критическая масса .И в етом часть вині лежіт на твойх колегах которіе понимая и зная что происходит прячут голову в песок или ещо хуже играют на стороне банков и безпредельных гос структур . Продавая себя ,будующее своих детей ,народа ,страны .

  14. Только если вы не будете потом по этому делу проходить третьим лицом в качестве свидетеля (например).

    Владимир вообще явление в суд на заседание чел 10- 20 результат будет конкретній судья своей шкурой почует что он предмет внимания ЗАДУМАЕТСЯ

    ну а как акция то не плхой результат просто пикет под судом ,причом в плановом порядке по очереди с распространением листов ,результат тоже есть у них включается подсознание (шестое чувство )что лучше ,как поступить чтоб шкурка не пострадала .фактически они люди и постоянно трутся среди нас ,хоть и оградили себя в некую касту. Все равно подсознание дело серьезное и шкурка дорога!!!!

    в некоторих судах секретари даже некоторие судьи виходили брали обращения . за тем обьемом что на них упал им даже телек некогда посмотреть не то чтобы по сайтам полазить , узнать что за волна идет.

    по факту они за стеной куда тяжело докричатся и все новости и течения узнают из исков и клопотань

    не утешительно но реальность.у меня в парадном одна живет лет 5-6 так за это время ее знают только визуально

    все остальное за барьером. полное соответствие своя среди чужих , чужая среди своих доля отшельника

  15. Задачка на сообразительность.

    Одной из основ нашей судебной власти является гласность процесса. Судебные заседания являются открытыми. Вопрос: Как пройти в заседание аппеляционного суда, если на входе стоит охранник, который пускает ТОЛЬКО УЧАСТНИКОВ процесса?

    да пропуск заказать А если будут отказывать то заявление написать с обоснованием и упором на гласность .

    как пример могу пройти на любое слушанье при наличии паспорта но при этом надо знать заранее кабинет какое дело ,судья . Этим также можно пользоватся чтоб укрытся от жары ( в нормальных судах работают кондеры) :P

  16. Вот вот. У страха глаза велики...

    Надежда-великая вещь. Пока мы боремся, мы живем. А отказаться от борьбы это не выход. Ну избавитесь от проблем Вы, а как же Ваши родственники, дети? Вы просто переложите эти проблемы на них и все.

    А бороться можно и без юристов. Есть огромный стимул научиться всему самой, а это , поверьте, лучше, чем пять лет стоять в очереди в юр.академии за дипломом. Этот опыт огромен и очень дорого стоит.

    Пройдет время и Вы еще будете благодарить банки за такой опыт, за такие знания... Во всем стоит искать смысл. И в этой борьбе он тоже есть. :rolleyes:

    говорю как прошедшый это запомни запомни если что и произойдет (планка седет ) начто ты можеш ращитывать

    на результат ,Какой??

    тебя обвинят в суициде на родичей повесят долги

    менты все равво прикроют дело у них приказ статистику не портить дело спишут никого к ответу не притянут

    очень тяжело осваивать науку самозащиты через суды но это единственный вариант чтобы стать костью в их глотке

    гемороем в их заднице они должны оветить что доводят людей только о мысли об этом

    после того как директор филиала привата киев Ганоцкий О.В .станцевал передо мной и ментами раскрыв лицо етих банков *Да поджигай все равно продадим а дети расплачиватся будут и за фасад заплотят Да поджыгай нет человека нет проблем * запомни это .

    лучше стань костью в их глотке тогда себя защитиш родных и ближним поможеш

    ну а если планка будет падать то сперва подумай чтобы небыло зря во всем как в начале так и конце долженбыть результат .Я видел их 5 копеечные глаза полные страха КАЙФ

  17. Буклеты.....собрания, забастовки.

    Реальность такова: "Все наши мажорные народные избранники "кредитуют" из оффшоров наши Украинские банки и туда же утекают ваши взносы по погашению кредитов по мегапроцентным ставкам. Даже если нам забивают баки, что процент оправдан рисками на нашем рынке банковских услуг - посмотрите кто эти риски несет. Несет риски - Заеамщик. "

    Предложение: "агитация резидентов нашей страны ( в т.ч. предприятия) на поддержание единственного государственного учреждения - "Ощадбанк":

    (Насчет кредтных вопросов к Ощаду - думаю лояльность со стороны банка к заемщикам будет в переспективе..... уж понятно будет чего от него ждут)

    1. переход на обслуживание в Ощадбанке;

    2. оплата платежей наличными через Ощадбанк;

    3. обмен валюты - Ощадбанк;

    4. переход юрлиц на обслуживание в Ощадбанк;

    5. Депозиты нести в Ощадбанк;

    6. напоминать соседям о том, что остальные куркульские банки скоро лопнут и тогда их депозиты утекут в "небытие".

    ________________________________________________________________________________

    ______________________

    Для этого создать фонд "Патриотов Украины" и бомбить агитацией (листовки, статьи в СМИ, выступления на ТВ и т.п.) исходя из вышеизложеного.

    Взнос в фонд будут делать сколько хотят и когда хотят пострадавшие и те кто в посках "справедливости".

    За деньги можно и "кукловода" хорошего нанять!

    во это тема вопрос который давно поднят агитируется и пробивается всеми слоями населения которое ХОЧЕТ жить растить своих детей в своей стране в своих домах

    добавлюто что ещо раскрывалось

    один банк легко контролируется его деятельность легко управляется отсутствует будь какое размытий гос средств

    а также единые програмы которые исключают будь какие непонятки и нарущения как со стороны вкладчиков заемщиков банка все прозрачно и обьяснимо .

    способ достижения до безобразия прост **ТИХИЙ БУНТ ** К ИНЫМ БАНК СТРУКТУРАМ

    также это носит название ГРАЖДАНСКИЙ САБОТАЖ на захисте это уже раскрывалось и агитируется

    Надо использовать все рычаги давления как через суды что включает в себбя давление на всю вертикаль суд системы чтобы она действительно исполняла свое назначение А не была инструментом в вертикали исполнителей воли народа .так и массовые акции протеста как планово так и стихийно не от себя добавлю что произошол тихий переворот начиная с прошлых исполнителей якобы гарантировавших нам нашу конституцию.

    но приэтом каждый должен понимать на что он идет на что он готов для достижения ОБЩЕЙ ЦЕЛИ

  18. с нашим правосудием я чувствую, что меня "обрезали" дважды.

    ну с кем не бывает

    но впервую очередь ты сам себя обрезаеш в возможности защищатся и нападать а также приносить хоть какуюто помощ поддержку другим

    это их расчот что после первой шишки люди ломаются сдаются смиряются соглашаются

    такчто если у тебя амбиции меньше чем заданная цель то свяжись с людьми ,принесеш пользу и для себя получиш результат ты не первый и последний которого ломают.

    щас отфильтровываю

    2.5. Нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими

    установами та національним оператором поштового зв'язку функцій

    агента валютного контролю в частині запобігання проведенню

    резидентами і нерезидентами через ці установи незаконних валютних

    операцій тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії

    Національного банку на право здійснення валютних операцій або

    штраф у розмірі 25 % від суми (вартості) валютних операцій,

    здійснених резидентами та нерезидентами через ці установи з

    порушенням законодавства. Розмір штрафу визначається з різниці між

    сумою проведеної валютної операції та сумою, що є нормативно

    визначеною, якщо згідно із законодавством дозволено проводити

    окремі валютні операції у встановлених сумах. Штраф сплачується у

    валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та

    банківських металів, установленим Національним банком на день

    складання відповідного протоколу порушення валютного

    законодавства, у разі використання в розрахунках іноземної валюти.

    { Абзац перший пункту 2.5 в редакції Постанови Нацбанку N 106

    ( z0418-01 ) від 14.03.2001, із змінами, внесеними згідно з

    Постановою Національного банку N 30 ( z0115-03 ) від 29.01.2003, в

    редакції Постанови Національного банку N 456 ( z0014-07 ) від

    13.12.2006 }

    Нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими

    установами та національним оператором поштового зв'язку функцій

    агента валютного контролю в частині інформування у випадках та в

    порядку, установлених законодавством, у тому числі

    нормативно-правовими актами Національного банку, відповідних

    державних органів про порушення резидентами і нерезидентами

    законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій,

    тягне за собою таку відповідальність: { Абзац другий пункту 2.5

    розділу 2 в редакції Постанови Національного банку N 456

    ( z0014-07 ) від 13.12.2006 }

    порушення порядку інформування - накладення штрафу в розмірі

    120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; { Абзац третій

    пункту 2.5 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою

    Національного банку N 654 ( z1134-09 ) від 05.11.2009 }

    порушення строків інформування, яке не перевищує 10 днів, -

    накладення штрафу в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів

    громадян за кожний день порушення; { Абзац четвертий пункту 2.5

    розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного

    банку N 654 ( z1134-09 ) від 05.11.2009 }

    порушення строків інформування, яке становить від 11 до 30

    днів, - накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів

    доходів громадян; { Абзац п'ятий пункту 2.5 розділу 2 із змінами,

    внесеними згідно з Постановою Національного банку N 654

    ( z1134-09 ) від 05.11.2009 }

    порушення строків інформування, яке становить понад 30 днів,

    - накладення штрафу в розмірі 3 відсотків від суми (вартості)

    валютної операції, про яку уповноважений банк згідно зі

    встановленим порядком зобов'язаний був поінформувати відповідний

    державний орган, але не менше 60 і не більше 120 неоподатковуваних

    мінімумів доходів громадян. { Абзац шостий пункту 2.5 розділу 2 із

    змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 456

    ( z0014-07 ) від 13.12.2006, N 654 ( z1134-09 ) від 05.11.2009 }

    ( Абзац пункту 2.5 в редакції Постанов Нацбанку N 106 ( z0418-01 )

    від 14.03.2001, N 51 ( z0249-05 ) від 16.02.2005 )

    У разі притягнення уповноваженого банку до відповідальності

    за порушення вимог пункту 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів

    України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"

    ( 15-93 ) розмір одного штрафу не може перевищувати одного

    відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу. { Абзац

    сьомий пункту 2.5 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з

    Постановою Національного банку N 456 ( z0014-07 ) від 13.12.2006 }

    2.6. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в

    межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку або

    здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах

    торговельного обороту у валюті України без одержання

    індивідуальної ліцензії Національного банку тягне за собою

    накладення штрафу на резидента в розмірі, еквівалентному сумі

    валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках,

    перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до

    іноземних валют та банківських металів, установленим Національним

    банком на день здійснення таких операцій (при розрахунках у валюті

    України - на суму таких розрахунків).

    Якщо нерезиденти мають на території України представництва,

    яким відкрито рахунки типу "Н" або типу "П" у валюті України, то

    здійснення розрахунків у валюті України через ці рахунки між

    резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту не

    потребує індивідуальної ліцензії Національного банку. Використання

    іноземної валюти у зазначених розрахунках за участю таких

    представництв є використанням іноземної валюти як засобу платежу

    на території України і потребує індивідуальної ліцензії

    Національного банку.

    2.7. Невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків

    декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою

    таку відповідальність:

    - порушення строків декларування - накладення штрафу в

    розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний

    звітний період; { Абзац другий пункту 2.7 розділу 2 в редакції

    Постанови Національного банку N 456 ( z0014-07 ) від 13.12.2006 }

    - порушення порядку декларування - накладення штрафу в

    розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Порушенням порядку декларування є подання недостовірної

    інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній

    декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами

    валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

    Неподання або несвоєчасне подання резидентами України

    декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами

    України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

    2.8. Несвоєчасне подання, приховування або перекручення

    встановленої Національним банком звітності про валютні операції

    тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних

    мінімумів доходів громадян.

    { Пункт 2.8 в редакції Постанов Національного банку N 494

    ( z1431-04 ) від 20.10.2004, N 456 ( z0014-07 ) від 13.12.2006; із

    змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 654

    ( z1134-09 ) від 05.11.2009 }

    2.9. Одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті

    від нерезидентів без реєстрації в Національному банку договорів,

    які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед

    нерезидентами за запозиченими в них кредитами, позиками в

    іноземній валюті, за винятком тих випадків, за яких законодавство

    України дозволяє здійснення таких операцій без реєстрації

    договорів, тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній

    1 % від суми одержаного кредиту чи позики в іноземній валюті, що

    перерахована в національну валюту України за офіційним курсом

    гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим

    Національним банком на день одержання кредиту, позики, з подальшою

    обов'язковою реєстрацією зазначених договорів. { Пункт 2.9 розділу

    2 в редакції Постанови Національного банку N 456 ( z0014-07 ) від

    13.12.2006 }

    2.10. Штрафні санкції застосовуються в кожному випадку

    порушення.

    2.11. Норми цього Положення не мають зворотної дії в часі,

    крім випадків, коли вони пом'якшують відповідальність,

    встановлення якої згідно зі статтею 16 Декрету належить до

    компетенції Національного банку.

    { Розділ 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного

    банку N 456 ( z0014-07 ) від 13.12.2006 }

    также добавил в заперечення

    Розділ 1

    Відповідно до п. 2 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів".

    ЗУ "Про захист прав споживачів"має безпосередньо відношення до законів регулюючих укладання договірних правочинів . Має більший пріорітет над договірним правочином і не виконання іого в повному обсязі тягне за собою відповідальність п.1.7ст.23 ЗУ "Про захист прав споживачів"

    Підтверження отримання мною інформації як споживача.

    Інформаційний лист з переліком кредитних умов,та моїм підписом після ознайомлення що є обов’язковою вимогою офіційних ділових стосунків , а відповідно передбачено відповідальність накладення штрафу п. 2 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів"і у разі не віконнання п.3 ст 23 ЗУ, "Про захист прав споживачів"

    2. Суми штрафів зараховуються до державного бюджету.

    Порядок їх стягнення визначається Кабінетом Міністрів

    України.

    3. У разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами

    господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, його

    територіальних органів та їх посадових осіб про накладення

    стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється

    державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом

    України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).

    Вважаю, що суд не може приймати підпис кредитно заставного договору, як доказ надання Інформаційного листа про умови надання кредиту , керуючись припущенням п.4 ст.60 ЦПК що може трактуватись як поушення судом ЦПК.

    цель проста Подали позов

    пусть отвечают за не правомерность его требований это как в ук за ложное обвинение.

  19. Справа № 2-2470/2010р.

    ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    9 серпня 2010 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

    головуючого – судді Степури А.А.

    при секретарі – Сизовій Ю.М.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до юридичної особи закритого акціонерного товариства «Альфа Банк» про захист прав споживача та скасування умов договору, які не відповідають чинному законодавству України, -

    ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, де просить винести рішення, яким визнати такими, що порушують Закон України «Про захист прав споживача і не відповідають чинному законодавству п.п. 1,7,8, 10 кредитного договору №500156877 та скасувати їх. Зобов’язати ЗАТ «Альфа Банк» укласти новий кредитний договір, яким врахувати зміни викладені в п.1 позовних вимог. Судові витрати покласти на відповідача.

    В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримали та наполягали на їх задоволення.

    Відповідач до судового засідання не з’явився хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

    Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, зі згоди представника позивача, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

    Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:

    Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

    Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

    Судом встановлено, що 13 серпня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ЗАТ «Альфа Банк» було укладено кредитний договір № 500156877.

    Згідно з п.1 вищевказаного кредитного договору банк зобов’язується надати позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 3666,20 доларів США.

    Термін погашення по 13.08.2009 року в сумі 3666,20доларів США з оплатою відсотків 36,00% річних.

    Відповідно до ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня, у зв’язку з чим грошове зобов’язання у договорі повинно бути виражене в національній валюті України. Дане положення в цілому кореспондується з за чт1 ст.192 ЦК України відповідно якої законним платіжним засобом на території України є грошова одиниця України.

    Відповідно до ч.1 ст.524 ЦК України зобов’язання повинно бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Згідно ч.2 ст.533 ЦК України, якщо зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно – правовим актом.

    Іноземна валюта, як засіб платежу зокрема за зобов’язаннями відповідно до ч.2 ст.192 ЦК України може використовуватися в Україні лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Згідно ч.3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених Законом.

    Відповідно до ч.2 ст. 198 ГК України, виконання грошових зобов’язань учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях .Згідно цієї ж статті грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов’язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

    Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» гривня, як грошова одиниця ( національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території Україні.

    Згідно Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролюю який встановлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права і обов’язки суб’єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства, а саме п.1 с. 3, валюта України єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

    У відповідності з підпунктами «а», «в» та «е» підпункту 6.1 та 6.2 , Правил НБУ використання готівкової іноземної валюти на території України від 30 травня 2007р. №200, фізичні особи – резиденти можуть використовувати на території України готівку іноземну валюту, як засіб платежу у наступних випадках:

    - сплати мита, інших податків і зборів ( обов’язкових платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України;

    - сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами;

    - оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита та податків.

    Згідно підпункту 6.3, пункту 6 зазначених Правил фізичні особи, а також юридичні особи-резиденти можуть використовувати на території України готівку іноземну валюту, як засіб платежу в разі оплати дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав дозволів на в’їзд (вивіз) до цих країн фізичним особам, які виїжджають у приватних справах та в службові відрядження.

    Відповідно до підпункту 7.1 пункту 7 визначених Правил НБУ використання готівкової іноземної валюти на території України, резиденти-суб’єкти підприємницької діяльності можуть використовувати готівку іноземну валюту, як засіб платежу під час здійснення торгівлі та надання послуг за межами України, а саме на транспортних засобах, що їм належать (орендовані, зафрахтовані або ті , що формуються в Україні), у разі здійснення міжнародних пасажирських перевезень, та на міжнародних виставках, що проходять за кордоном, у разі реалізації товарів.

    Таким чином, використання готівкової іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка надається виключно на підставі окремої постанови Правління Національного банку України.

    Відповідно до п.1 ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

    Згідно п.2 та 3 ст. 5 зазначеного Декрету генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання, а саме на здійснення операцій, пов’язаних з торгівлею іноземною валютою з правом відкривати на території України пункти обміну валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами- резидентами.

    Підпунктами (В), (Г) пункту 4 ст. 5 Декрету встановлено, що для проведення резидентами валютних операцій, а саме надання і одержання резидентами в іноземній валюті; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

    Згідно п.5 ст.5 Декрету НБУ індивідуальної ліцензії однієї із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

    При розгляді судової справи відповідачем не було надано доказів, що підтверджували отримання останнім відповідної індивідуальної ліцензії для надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті та використання іноземної валюти на території України як засобу платежу . Надана ліцензія банку не передбачає видачу кредитів в іноземній валюті фізичним та юридичним особам.

    Таким чином, суд приходить до висновку, що при наданні відповідачем та отриманні позивачем кредиту у доларах США, а також здійснення позивачем платежів по погашенню кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США були порушені наступні норми закону:

    статтю 99 Конституції України, згідно якої грошовою одиницею України є гривня;

    статтю 524 Цивільного кодексу України, яка визначає, що зобов’язання повинно бути визначено в грошовій одиниці України – гривні;

    статтю 3 Закону України №2346-Ш «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яка визначає, що гривня, як грошова одиниця ( національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь яких обмежень на всій території України;

    статті 6,7 Постанови Національного банку України №200 від 30.05.2007р. «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України», які чітко встановлюють випадки використання фізичними та юридичними особами (резидентами України) іноземної валюти, як засобу платежу, у розрахунках на території України

    та статтю З Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. «про системи валютного регулювання і валютного контролю», яка встановлює, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено валютним законодавством України.

    Згідно ст.. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливої добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушення цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моральні суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов’язків. Розумність-це зважене вирішення питання регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу).

    Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що п.п.1,7,8 кредитного договору № 500156877 від 13.08.2008 року не відповідають вимогам діючого законодавства щодо порядку використання іноземної валюти, як засобу платежу на території України.

    Крім того, відповідно до п.10 кредитного договору № 500156877 від 13.08.2008 року встановлено, що будь – які спори в зв’язку з наданням, обслуговуванням або поверненням кредиту підлягають остаточному вирішенню постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його Регламенту.

    Вказаний пункт договору також не відповідає вимогам ст..124 Конституції України про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, що підтверджується рішенням Конституційного суду України від 09.07.2002 року №15рп/2002 у справі за конституційним зверненням ТОВ «Торговий дім» Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст..124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів). З вказаного рішення вбачається, що положення ч.3 ст.124 Конституції України, щодо юрисдикції судів, розповсюджується на всі правовідносини у державі.

    Отже подальше виконання договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у ст. 3 ЦК України - принципу справедливості. Умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду позивача, споживача кредитних послуг. Несправедливими є, зокрема, умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону, відповідач перекладає, як суб’єкт підприємницької ( господарської ) діяльності виключно на відповідача – позичальника за кредитним договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України. Таким чином, використання відповідачем долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесенням в кредитний договір пункту, що значно погіршує становище позивача, як споживача порівняно з відповідачем (надавачем фінансових послуг) в разі настання певних подій, що дає право для позивача відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», за своїм вибором вимагати визнання недійсним кредитного договору як в цілому, так і окремих його пунктів.

    За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання такими, що порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживача» і не відповідають чинному законодавству та скасування пунктів 1, 7, 8, 10 кредитного договору № 500156877 від 13.08.2008 року підлягають задоволенню.

    Відповідно до п.2 ч.3 ст. 79, ЦПК України, до судових витрат віднесені затрати на сплату судового збору, послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та послуги на правову допомогу. Частиною 3 статті 88 ЦПК України, встановлено, що у разі якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Враховуючи, що позивача у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів» звільнено від сплати судового збору, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави, оскільки позовні вимоги позивача задоволенні в повному обсязі. Разом з позовною заявою позивачем надано квитанції №9 від 5.03.2010 року про сплату витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 37,50 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

    Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 59, 60,79, 88, 208, 209, 212,213, 218, 223 ЦПК України, 99 Конституції України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст. 3 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 6 Постанови НБУ № 200 від 30.05.2007 року «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України», , суд , -

    В И Р І Ш И В:

    Позов фізичної особи ОСОБА_1 до юридичної особи закритого акціонерного товариства «Альфа Банк» про захист прав споживача та скасування умов договору, які не відповідають чинному законодавству України - задовольнити.

    Визнання такими, що порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживача» і не відповідають чинному законодавству та скасувати пункти 1, 7, 8, 10 кредитного договору № 500156877 від 13.08.2008 року укладеного між закритим акціонерним товариством «Альфа Банк» та ОСОБА_1.

    Зобов’язати закрите акціонерне товариство «Альфа Банк» укласти новий кредитний договір між закритим акціонерним товариством «Альфа Банк» та ОСОБА_1, з урахуванням прийнятого судом рішення про скасування пунктів 1, 7, 8, 10 кредитного договору № 500156877 від 13.08.2008 року.

    Стягнути з закритого акціонерного товариства «Альфа Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 37,50 грн.

    Стягнути з закритого акціонерного товариства «Альфа Банк» на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

    Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

    Суддя Степура А.А.

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10750267

    reshenie_licenziya.pdf

  20. я думаю, что человеку нужно выложить копию решения...

    и тогда все станет ясно.

    leon писал:

    у меня в привате кредит доларовый не плачу уже полтора года думаю подать в суд на банк о недействительности валютного кредита посоветуйте адвоката который бы взялся за мою проблему в симферополе

    http://zahyst.org/component/option,com_fir...art,1280/#31688

  21. stairtov, Конкретно обоснуй в читабельном виде по пунктам.

    Что сделано?

    Когда сделано?

    Где сделано?

    Каким СМИ это освещалось?

    Перестань грузить меня своими предпринимателями.

    во первых кто ты такая чтоб тебе доказывать тем более отчитыватся

    второе тебя интересовало ПОДСКАЗАЛ

    третье руки есть глаза есть нажми кнопку найди прочти

    четвертое тебе нравится базар так это не здесь

    пятое если не понимаеш могу перевести только бляха сайт не хочу засырать не для базара создан

    шестое такой сайт как захист и сушествует паралельно антирейду что б такой мусор отфильтровывать

  22. Поддерживаю.

    Командиром должен стать каждый из нас для организации населения в каждом регионе отдельно.

    Я готов начать работу в Донецкой области.

    в донецкой области области есть координаторы захиста свяжись и вперед не изобретайте велосипед и не повторяйте тех ошибок которые уже были зделаны и уже исправлены

    вот пожалуста адреса координаторов

    надо обьеденятся и присоединятся не надо 3жды открывать америку она давно открыта

    это потеря времени сил и одна трепотня и как результат увод от темы распыление сил

    чего постоянно добиваются банк структуры .

    Контакти Правління ВГО "ЗАХИСТ", координаторів по регіонам, юридичної консультації та координаторів по банкам.

    Адреса громадської приймальні

    «Наш Захист»

    м. Київ, вул.Немірова-Данченко,буд 5,

    оф 19

    тел. +38 044 286-59-24, +38 063 030-61-98.

    Приймальня працює пн-пт з 14-00 до 18-00

    Правління ВГО "ЗАХИСТ"

    Голова правління

    Григорян Сергій Аркадійович

    +38 063 241-94-36

    Члени правління

    Балін Ігор Вікторович

    +38 063 649-01-01

    Бобиль Микола Васильович

    +38 067 409-28-94

    Дудка-Булига Олександр Михайлович

    +38 093 235-11-42

    Жукова Олена Володимирівна

    +38 063 237-14-29

    Каплін Андрій Павлович

    +38 093 825-66-44

    Лядова Лариса Володимирівна

    +38 093 867-66-77

    Мельников Олександр Іванович

    +38 068 955-80-36

    Панаетов Андрій Володимирович

    +38 093 767-44-00

    Пьянкова Оксана Василівна

    +38 050 957-80-50

    Контрольно-ревізійна комісія

    Голова комісії

    Горбач Олександр Олександрович

    8 (063) 233-51-16

    Администрация форума

    flash.zahyst(@)gmail.com

    (при отправке писем убрать кавычки)

    Региональные представительства:

    АР Крым

    +38 050 263-76-64

    Координатор Шелудько Юлия

    [email protected]

    Винница

    +38 067 499-98-56

    +38 0432 69-53-65

    Координатор Семенов Александр

    [email protected]

    г. Донецк

    +38 050 144-88-49

    Координатор Виолетта

    [email protected]

    г. Ивано-Франковск

    +38 067 344-65-98.

    Координатор Михайл Васильевич Андрийович

    г. Киев

    +38 050 957-80-50.

    Координатор Оксана Пьянкова

    Киевская область

    +38 093 313-72-20.

    Координатор Андрей Лопатюк

    г. Кременчуг

    +38 0536 79-53-75,

    +38 067 939-71-76.

    Координатор Анатолий (ник dedyliy)

    e-mail: [email protected]

    г. Одесса

    +38 063 255-67-81

    Координатор Наталья

    [email protected]

    г. Полтава

    +38 050 957-80-50

    Координатор Пьянкова Оксана

    г. Сумы

    +38 0542 79-13-02

    +38 050 669-38-81

    Координатор Галина (ник GAVA)

    e-mail: [email protected]

    г. Харьков

    +38 057 717-60-96

    +38 093 867-66-77

    Координатор Лариса (ник Анастасия)

    e-mail: [email protected]

    г. Херсон

    +38 067 555-11-06

    Координатор Ирина

    г. Шостка

    +38 050 753-27-04

    +38 097 522-85-58

    Координатор Ольга Андреевна Манжосова

    e-mail: [email protected]

    Другие регионы

    +38 063 030-61-98

    Координаторы по банкам

    Укрсоцбанк

    Антикова Татьяна

    +38 097 911-11-73, +38 063 582-76-73

    ОТП

    Сергей (ник serewa)

    +38 063 241-94-36

    Укрсиббанк

    Елена

    +38 044 237-14-29, +38 063 237-14-29

    Андрей +38 093 313-72-20

    Приватбанк

    Игорь (ник piteets)

    +38 068 354-15-93, +38 063 649-01-01

    Надра банк

    Лариса (ник. Анастасия)

    +38 057 717-60-96, +38 093 867-66-77

    Прокредитбанк

    Андрей (ник андрей6025)

    +38 093 767-44-00

    Родовид банк

    Дмитрий

    +38 063 877-42-77

    Альфа банк

    Александр Берёзин

    Банк Финансы и кредит"

    Дудка-Булига Олександр Михайлович

    +38 067 442-97-22

    [email protected]

    +38 093 235-11-42

    Другие банки

    Николай

    +38 067 409-28-94

    Курсы НБУ

    100 USD 789.0300

    100 EUR 1012.7989

    10 RUB 2.5901

    100 AUD 710.3373

    100 GBP 1234.2927

    10 BYR 0.0263

    100 DKK 135.9352

    100 ISK 3.4924

    100 KZT 5.3614

    100 CAD 768.4362

    100 NOK 128.2917

    100 SGD 583.9814

    100 XDR 1194.9080

    100 SEK 107.3005

    100 CHF 759.7321

    1000 JPY 92.2235

    скрыть

    еще...

    Обновление: 2010-08-20

    КомпаньонЪ Дата Сегодня, 11:44

    Підтримую ідею відкриття ГО.

    Щодо плану, що ми ще можемо робити, я вважаю, треба для початку, зробити хоча б те, що вже є:

    "1. Создаем правсоюзы.

    2. Делаем замануху - вступительный взнос и помесячный взнос и мы вам помогаем.

    3. За представительство в суде берем деньги отдельно.

    4. За членские взносы мы делаем рекламу, ролики, проталкиваем хоть одно решение в всу и т.д.

    5. Бастуем.

    6. Выступаем в газетах, ТВ, радио.

    7. Объединяемся.

    8. Все бастуем.

    9. Выравниваем шансу выигрышей в сторону заемщика до 99,9%. "

    Я вважаю, що висвітлення проблеми в ЗМІ - це вже досить багато, щоб люди знали і замислювались, от тоді вже і треба розширювати спектр дій, а для початку треба хоча б почати!

    Перший крок - це вже половина шляху.

    З повагою.

    Этото уже делается сделано и продолжает делатся

    http://zahyst.org/component/option,com_fir...owcat/catid,26/

    когда нас много и все в один голос мы сила

    а если каждый сам за себя один визг шум БАЗАР

    кстати ести в наличии брошуры в помощь заемщикам депозитчикам .разработана с содедействии антирейд

  23. stairtov, Ты мне скажи: Ты специально приводишь ссылку на организацию, которая не защищает проблемы заемщиков?

    Ты хочешь обсудить деятельность этой организации?

    Если разговор вести о том, что есть организации, целью существования которых является защита прав граждан, то я согласен с тобой они есть.

    Но и ты согласись со мной, что в отношении к заемщикам эти организации ничего не предпринимают.

    все акции которіе проводились в стране за последние 2 года проводились именно єтой организацией

    ВГО захист в которую входят и которая входит в всеукраинское гражданское обьединение

    охватівает все города ообласти украйні основная задача єто обьединение проснещение ( первичное )

    поднимаем людей тоесть делаем за свой щот кто что может по возможностям

    мі как тот распределитель определяем какая проблема какой регион и подсказіваем к какому юристу обратится координатору которій связівает людей со схожими проблемами

    естественно есть сайті более юрид подвинутіе и менее вот захист ето буфер промежуточное связующее звено

    между сугубо юридическими вотросами и уличніми акциями протеста

    короче юристі обосновівают а мі поднимаем шум привлекаем внимание

    юрист --мозги и он не должен стоять лоб в лоб перед ментами и колекторами его задача копать закони помогать и направлять простіх людей у которіх нет юрид образования кстати Ростислав является тем юристом к которому

    направляются с самими проблемніми вопросами запомни надо работать и делать дело мозгами и кулаками

    другого не дано ,а каждій пусть понимат как хочет и делает как хочет его право за уші не тянем и никого не покупаем результат будет если каждій будет делать дело по внутреннему убеждению .єто и отличает нас от хохлов!!! ми украинчі в погребе не сидим на кухне не хнічем

  24. Устав, 3 человека. Правсоюз не прибыльная организация, так что налогов нет. расходы минимальные. В 1000грн. можно вложится.

    Одна проблема....ПЛАН.

    Надо придумать че мы еще можем делать.

    Відкрите звернення АМСБУ

    до громадськості, влади, політичних партій та крупного бізнесу

    Нам чиновники - наші з вами наймані працівники - говорять: платіть податки, внески в пенсійний фонд, тощо.

    Відповідаємо: ми розглядаємо сплату законних податків, як громадський обов'язок і готові до його виконання, але лише і виключно у тому випадку, коли податки у повному обсязі почнуть сплачувати усі ті, хто, зловживаючи своєю близькістю до державних органів влади, дотепер уникає цього.

    Перш ніж закручувати гайки внизу - наведіть порядок у себе вгорі.

    Ми звертаємося до крупного бізнесу – переведіть свої кампанії, зареєстровані на Кіпрі, Віргінських островах та в інших оффшорах, в Україну, сплачуйте податки тут. Відмовтесь від псевдорозбивки своїх мегамаркетів та інших крупних підприємств на дрібні СПД.

    Ми звертаємося до керівництва політичних партій – зробіть прозорим для виборця фінансування партій і виборчих кампаній, оформіть легально працівників та агітаторів, здійснюйте фінансування виключно безготівково з рахунків партій та виборчих фондів, сплачуйте податки. Інакше ви знову і знову будете спостерігати обридливе «тушкування» обранців народу. Як наслідок, сьогоднішня Верховна Рада абсолютно не відображає результатів останніх виборів в Україні і не є адекватним виразником інтересів цього народу. Ми вимагаємо розпуску або саморозпуску «клубу за інтересами» в більшості своїй безпринципних людей, який мав б за визначенням працювати як парламент великої європейської держави.

    У переддень місцевих виборів нами буде опубліковано чорний список політичних партій, які на думку малого та середнього бізнесу не заслуговують на підтримку виборців.

    Ми звертаємося до державних органів влади – зробіть наступне: а) забезпечте виконання вищезазначеного партіями та крупним бізнесом, б) звільніть чиновників-хабарників, нехай суд вирішує їхню долю, в) ліквідуйте гігантські, небачені у цивілізованому світі "ножиці" між максимальною та мінімальною зарплатнею, між найбільшою і найменшою пенсією, г) відмовтеся від державних маєтків, дач, резиденцій,

    дорогих службових авто, спецготелів та санаторіїв, продайте їх на відкритому аукціоні, чим суттєво поповните бюджет та зменшите витрати на їх утримання. Створіть нарешті умови, коли багатий платить за бідного, а не навпаки, як зараз. Лише один приклад: високопосадовці взагалі не сплачують внесків у пенсійний фонд з суми, що перевищує 13200 грн., натомість отримують необмежені пенсії, г) відмовтеся від спроб зарегулювати і тим самим загнати в тінь малий і середній бізнес, д) уменшіть втроє-вп'ятеро кількість міністерств та відомств, а у тих, що залишаться, скоротіть на порядок кількість працівників, їх функції передайте саморегульованим асоціаціям підприємців та профспілкам

    Ми звертаємося до всіх трьох – крупного бізнесу, партій і органів влади - які переплелися в одне ціле: схаменіться і подумайте, нарешті, хоча б з урахуванням інстинкту самозбереження.

    Заявляємо: ми не крали державне майно і не купували його за безцінь. Без жодної допомоги з боку держави ми забезпечили роботою себе і своїх працівників. Ми утримуємо сім'ї, ростимо дітей, сплачуємо податки.

    В той же час – і ми відповідально про це заявляємо - весь нелегальний бізнес «кришується» чиновниками та політиками.

    Так далі бути не може.

    Або ви з нами всі разом шануєте права і свободи кожного, спільно і солідарно дотримуєтеся загальноприйнятих у цивілізованому світі обов'язків перед державою і народом - або ми згадаємо про свій конституційний обов'язок, що випливає зі статті 5:

    Ми – народ, який відповідно до Конституції є єдиним джерелом влади, який наймає цю владу для того, щоб вона виконувала Конституцію і ефективно захищала наші права. Якщо вона цього не робить – маємо повне право і обов'язок замінити недбалого, лінивого а то й злодійкуватого найманого працівника на іншого.

    Думка про те, що ми будемо покірливо й мовчазно сприймати нові й нові утиски – ілюзія.

    Чим швидше ви її позбавитеся, тим краще для вас.

    Прийнято одноголосно на засіданні

    Асамблеї громадських організацій малого і середнього бізнесу

    у м.Києві 18.08.2010р.

  25. наказывать[/b].

    ну ты не права что нет таких организаций их много и они держат связь также постоянно проводят различные акции

    но увы эта жлобско хохляцкая сущность мешает добится существенных результатов

    llz того чтобв нашем гондурасе чево либо добится нужна толпа доведенных с вилами

    вот пока этого не будет они будут срать на наши головы сухмылкой

    ну как пример даже якобы рьяные сторонники этого движения находят причину чтобы быть за спиной в тени

    потом поясняя что я свои проблемы решу в суде вот и выходит что основная баталия переносится в зал суда

    где каждый один против стаи в надежде на милостыню суда и их совесть

    ну а потм жалуются что их киданули .все баталии должны быть там на том поле ----- с которого идет внегласное управление судами и мвд

    надо делать все паралельно решать свои задачи но главное это общий интерес без которого никто не сможет решить свои личные проблемы . ну а тут хохляцкий менталитет своя рубашка ближе к телу все изменять и править надо с верху откуда и идет рычаг управления ВЕРТИКАЛЬ исполнителеи воли народа они даже не власть (источник власти народ тоесть и власть принадлежит народу народа в украине уже нет остались осколки

    большаячасть продалисвой кусочек власти на шкурные блага и поимев название хохол коим все нас называют за ближним рубежтрудно обьяснить что я украинец но хохол все поймут --батрак продавший все не имеющий ничего .

    бурячком на палке поманят вот и будем горбатится заместь того чтоб встать раз и ответить за все

    вот в подтверждение что есть надежда

    19 августа 2010

    Украинские предприниматели готовятся к массовым акциям протеста

    Украинские предприниматели начинают подготовку к массовым уличным акциям протеста против наступления властей на их экономические права. Такое решение приняла Ассамблея общественных организаций малого и среднего бизнеса Украины.

    На собрании Ассамблеи в среду предприниматели, представляющие около ста общественных организаций из всех областей государства, выразили недовольство проектом нового Налогового кодекса, беззаконным увеличением взысканий в пенсионный фонд и «фактическим уничтожением предпринимателей, как класса». Об этом в интервью Deutsche Welle заявил член координационного совета Ассамблеи общественных организаций малого и среднего бизнеса Андрей Панаетов.

    Он подчеркнул, что политика в отношении предпринимательства нынешней власти влечет массовое банкротство мелких предпринимателей, а более мощных «задавливают проверками. Панаетов отметил, что для того, чтобы выполнить предвыборное обещание президента Януковича, правительство сейчас готовит освобождение предпринимателей от налогов. Однако только от тех, которые и раньше не платили, добавил активист.

    По его словам, предприниматели разочарованы деятельностью всех политических сил, которые находились у власти во времена независимости Украины. Они не видят возможности изменить ситуацию через участие своих общественных организаций в выборах. И единственное, что им остается, - это отстаивать свои права через «механизмы влияния на власть путем прямого действия». Панаетов не исключил, что первая такая всеукраинская массовая акция протеста состоится уже в начале сентября в Киеве и других областных центрах Украины.

    19 августа 2010 09:31

    Постоянный адрес новости: glavnoe.ua/news/n56542

    Все желающие поддержать эту акцию ( общественные организации ,объединения предпринимателей и частные лица ) ,могут обращаться в харьковское представительство Ассамблеи - региональную ячейку ВОО Наш Захист по тел. 0938676677 .

    Отстоим свои права ! Обратите внимание, несмотря на то, что нет смайликов или кнопок, они все же работают.

    Анастасия (Админ)

    Наша цель - наносить пользу и причинять добро !

    Administrator

    Сообщения: 1517

    Отчет модератору Лог

    Закон ,который невозможно исполнять - законом не является .(Ф.Ларошфуко)

    http://zahyst.org/component/option,com_fir...tart,640/#31674