у.zaporozhskiy

Пользователи
  • Число публикаций

    20823
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    225

Сообщения опубликованы у.zaporozhskiy

  1. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43398365

    Державний герб України
                      АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

       У Х В А Л А

    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            1 квітня 2015 року                                                                        м. Чернівці

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:

    головуючого Міцнея В.Ф.

    суддів: Владичана А.І., Лисака І.Н.

    секретаря Лук'янишиної М.В.

    за участю: представника ПАТ КБ ,,ПриватБанк" - Бацей Т.М.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку ,,ПриватБанк" на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 лютого 2015 року,-

    В С Т А Н О В И Л А:

             У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаною скаргою, посилаючись на те, що постановою державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (далі - першотравневий відділ ДВС Чернівецького МУЮ) від 17 жовтня 2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 45128123 за виконавчим листом, виданим Першотравневим районним судом м. Чернівці 9 липня 2013 року, про стягнення з нього на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку ,,ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ ,,ПриватБанк") заборгованості в розмірі 2839888 грн 38 коп.             Вважав, що ця постанова є незаконною, оскільки строк пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання сплив 14 червня 2014 року, а ПАТ КБ ,,Приватбанк" звернулося із заявою про прийняття виконавчого документа до виконання лише 14 жовтня 2014 року.

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------

    22ц-583/15                                                                    головуючий у І-й інстанції Войтун О.Б.

    категорія:81                                                                  суддя-доповідач:Міцней В.Ф.

      Посилаючись на ці обставини, просив визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати постанову від 17 жовтня 2014 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 45128123.

    Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 лютого 2015 року скаргу ОСОБА_2 задоволено: визнано неправомірною та

    скасовано постанову державного виконавця Першотравневого відділу ДВС Чернівецького МУЮ №45128123 від 17 жовтня 2014 року про відкриття виконавчого провадження.

            В апеляційній скарзі ПАТ КБ ,,Приватбанк" просить скасувати вказану ухвалу та відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

    Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін з наступних підстав.      

           Як встановлено судом, рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 14 березня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ ,,Приватбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 2838068 грн 38 коп та судові витрати в розмірі 1820 грн.

            Вказане рішення набрало законної сили 14 червня 2013 року.

            9 липня 2013року Першотравневим районним судом м. Чернівці видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ ,,Приватбанк" вказаної заборгованості та судових витрат.

    На підставі заяви стягувача від 14 жовтня 2014 року постановою державного виконавця Першотравневого відділу ДВС Чернівецького МУЮ від 17 жовтня 2014 року відкрито виконавче провадження №45128123 за вказаним виконавчим листом.

    Однак за змістом ст.22 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчі листи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року після набрання рішенням законної сили.

           Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України ,,Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

            Згідно з п.1 ч.1 ст.26  Закону України ,,Про виконавче провадження"  державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

    З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення скарги ОСОБА_2 та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

    Помилковим є посилання апелянта на те, що після винесення відділом примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Чернівецькій області постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16 червня 2014 року строк пред'явлення виконавчого листа вважається поновленим до 16 червня 2015 року.

    У відповідності до п.1 ч.1 ст.23 Закону України ,,Про виконавче провадження" строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання.

           Як вбачається з матеріалів справи, 12 червня 2014 року ПАТ КБ ,,Приватбанк" звернулося із заявою до відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Чернівецькій області про прийняття виконавчого документу до виконання.

             Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Чернівецькій області  від 16 червня 2014 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з пред'явленням виконавчого документу до органу державної виконавчої служби не за підвідомчістю.

    Отже, пред'явлення виконавчого документа до відділу державної виконавчої служби не за підвідомчістю виконання не можна вважати як належне пред'явлення цього документа до виконання у розумінні ст.23Закону України ,,Про виконавче провадження"

    Згідно з ч.2 ст.24 Закону України ,,Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строрку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

    Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.

            Керуючись ст.ст. 307, 312, 314  ЦПК України , колегія суддів ,-

    У Х В А Л И Л А :    

            Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку ,,Приватбанк" відхилити.

            Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 лютого 2015 року залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в  касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом  двадцяти  днів з дня набрання нею законної сили.

    Головуючий /підпис/

    Судді:

      

  2. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46699698

    Державний герб України
    У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    18 червня 2015 рокум. Київ  

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі суддів:

    Амеліна В.І.,              Гончара В.П.,                    Савченко В.О.,

    розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_4 на постанову державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Першотравневого районного суду Чернівецької області від 26 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 01 квітня 2015 року,

    в с т а н о в и л а:

    У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеною скаргою, обґрунтовуючи її тим, що постановою державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (далі - Першотравневий ВДВС Чернівецького МУЮ) від 17 жовтня 2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 45128123 за виконавчим листом, виданим Першотравневим районним судом м. Чернівці 09 липня 2013 року, про стягнення з нього на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 2 839 888 грн 38 коп. Посилаючись на те, що ця постанова є незаконною, оскільки строк пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання сплив 14 червня 2014 року, а ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося із заявою про прийняття виконавчого документа до виконання лише 14 жовтня 2014 року, просив визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати постанову від 17 жовтня      2014 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 45128123.

    Ухвалою Першотравневого районного суду Чернівецької області від  26 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 01 квітня 2015 року, скаргу ОСОБА_4 задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця Першотравневого ВДВС Чернівецького МУЮ від 17 жовтня 2014 року № 45128123 про відкриття виконавчого провадження.

    У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати оскаржувані ухвали і постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права.

    Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

    Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

    Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

    Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання відповідачем пропущений, питання про поновлення зазначеного строку стягувачем в судовому порядку не вирішувалось.

    За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові ухвали постановлені із додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її зміни чи скасування немає.

    Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних ухвал.

    Керуючись ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.

    Ухвалу Першотравневого районного суду Чернівецької області від      26 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 01 квітня 2015 року залишити без змін.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Судді:В.І. Амелін   В.П. Гончар В.О. Савченко

  3. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65038837

    Державний герб України
    УХВАЛА

    іменем   україни

    15 лютого 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:


    головуючого       Луспеника Д.Д.,

        

    суддів:                   Журавель В.І.,      Закропивного О.В.,    


                                    Хопти С.Ф.,           Штелик С.П.,


    розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Східно-Український банк «Грант» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: приватне підприємство «Ажио-Плюс», Шоста одеська державна нотаріальна контора, про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 6 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 липня 2016 року,


    в с т а н о в и л а:


    У січні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової А.Н. ВП № 49643304 від 15 грудня 2015 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа                           № 509/2261/13-ц та постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко І.В. ВП № 49643304 від 22 грудня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

    ОСОБА_3 посилалась на те, що державний виконавець у порушення        ст. 24 п.1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» відкрив виконавче провадження за заявою стягувача - публічного акціонерного товариства «Східно-Український банк «Грант») далі - ПАТ «Східно-Український банк «Грант», який в свою чергу звернувся до виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення суду, та пропустив строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

    Зазначала, що стягувач ПАТ «Східно-Український банк «Грант», отримавши 19 листопада 2013 року шість виконавчих листів № 09/2261/13ц на виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 5 вересня              2013 року, яким було задоволено позов ПАТ «Східно-Український банк «Грант» та у рахунок погашення заборгованості ПП «Ажио-Плюс» перед ПАТ «Східно-Український Банк «Грант» за кредитним договором від 19 серпня 2010 року з додатковими угодами було звернено стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарчими будівлями за адресою: АДРЕСА_1, та на земельну ділянку площею 0,1500 га, за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1, ці виконавчі документи своєчасно до виконавчої служби не подав. Пропустивши строк, ПАТ «Східно-Український банк «Грант» 10 червня 2015 року звернувся до суду з заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та ухвалою апеляційного суду Одеської області йому було відмовлено в задоволенні цієї заяви.

    Отже, стягувач не мав права пред'являти виконавчий лист до виконання, а державні виконавці, у свою чергу, не мали права відкривати виконавче провадження, накладати арешт на майно боржника.


    У січні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової А.Н. ВП № 49670212 від 15 грудня 2015 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 509/2261/13-ц та постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко І.В.            ВП № 49643304 від 22 грудня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також просив поновити строк на оскарження вищевказаних постанов.


    Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 січня 2016 року скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4. об'єднано в одне провадження.


    Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 6 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області           від 22 липня 2016 року, у задоволенні скарг ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено.


    У касаційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, поданій представником - ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять скасувати вказані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.


    Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.


    У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.


    Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.


    Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що стягувач ПАТ «Східно-Український банк «Грант» пред'явив виконавчий лист № 509/2261/13ц                             від 5 вересня 2013 року, виданий 19 листопада 2013 року Овідіопольським районним судом Одеської області на виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 5 вересня 2013 року до закінчення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки строк пред'явлення вказаного виконавчого листа неодноразово переривався його пред'явленням до виконання, та знову поновлювався ще на один рік, у зв'язку з відмовою у відкритті виконавчого провадження, а тому державний виконавець обґрунтовано відкрив виконавче провадження.

    У зв'язку з відкриттям виконавчого провадження на підставі вимог закону, в подальшому державним виконавцем було винесено законні та обґрунтовані постанови про арешт майна боржників та оголошення заборони на його відчуження.


    З таким висновком судів погодитись не можна.


    Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.


    Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.


    Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.


    Судом установлено, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 5 вересня 2013 року, що набрало законної сили, у справі за позовом ПАТ «Східно-український банк «Грант» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: ПП «Ажио-Плюс», Шоста одеська державна нотаріальна контора, про звернення стягнення на предмет іпотеки, частково задоволено позовні вимоги ПАТ «Східно-Український банк «Грант».

    У рахунок погашення заборгованості ПП «Ажио-Плюс» за кредитним договором від 19 серпня 2010 року з додатковими угодами до нього у розмірі 753 677,83 доларів США, з яких: 709 956,03 доларів США - заборгованість за кредитом, 42 734,56 доларів США - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами, 987,24 доларів США - пені за прострочення сплати процентів а користування кредитними коштами, звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарчими будівлями за адресою: АДРЕСА_1, та на земельну ділянку площею 0,1500 га за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1, шляхом продажу цих предметів іпотеки з прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки для їх подальшої реалізації, встановленої на рівні, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.


    19 листопада 2013 року Овідіопольським районним судом Одеській області на підставі заяви ПАТ «Східно-Український банк «Грант» було видано виконавчі листи на виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області           від 5 вересня 2013 року щодо кожного з боржників.


    2 грудня 2013 року виконавчий лист, за яким боржниками є ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були пред'явлені представником ПАТ «Східно-Український банк «Грант» до виконання у відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області.


    3 грудня 2013 року головним державним виконавцем Кравець О.В., відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області було відмовлено у відкритті виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про що було винесені постанови від 3 грудня 2013 року.


    25 листопада 2015 року виконавчий лист № 509/2261/13ц, за яким боржником є ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було пред'явлено представником ПАТ «Східно-Український банк «Грант» до виконання у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області.


    25 листопада 2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області було відмовлено у відкритті виконавчого провадження щодо боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на виконавчому листі було проставлено відповідну відмітку, яку було скріплено підписом державного виконавця та печаткою органу державної виконавчої служби.


    9 грудня 2015 року виконавчий лист № 509/2261/13ц, за яким боржником є ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було пред'явлено представником       ПАТ «Східно-Український банк «Грант» до виконання за належною підвідомчістю у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.


    Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.


    Згідно ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.


    Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження», ст. 17 якого визначено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема на підставі виконавчих листів, виданих судом.


    Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.


    За змістом ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

    Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.


    Вирішуючи спір, суди вважали, що вказані вище виконавчі листи пред'явлені до виконання в межах встановленого законом строку, оскільки                                  3 грудня 2014 року державним виконавцем другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було відмовлено у відкритті виконавчого провадження щодо боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про що на виконавчому листі було проставлено відповідну відмітку, яку було скріплено підписом державного виконавця та печаткою органу державної виконавчої служби.


    При цьому суди не врахували таке.


    Так, у листі Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 25 травня 2016 року зазначено, що згідно з книгою реєстрації вхідної кореспонденції про відкриття виконавчого провадження та Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановлено, що виконавчі листи № 509/2261/13-ц, видані 19 листопада 2013 року Овідіопольським районним судом Одеської області на користь ПАТ «Східно-Український банк «Гарант» відносно боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також відносно боржників ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рахунок погашення заборгованості ПП «Ажио-Плюс» перед                           ПАТ «Східно-Український банк «Грант» на примусовому виконанні у відділі не перебували та не надходили.


    При цьому державними виконавцями відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ 3 грудня 2014 року зазначені виконавчі листи отримані за відсутності відомостей про посаду, ініціалів і прізвища особи, яка завірила цей документ печаткою другого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ, що є порушенням вимог п. 5.4 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України                             № 2274/5 від 25 грудня 2008 року.


    Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню,- не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.


    Суди наведене не врахували, не дали оцінку наявності/відсутності доказів пред'явлення виконавчих листів до виконання  до другого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ та винесення такої постанови.


    Виходячи з аналізу ст. ст. 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, у протилежному випадку державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, так як строк пред'явлення для примусового виконання закінчився, про що виносить відповідну постанову.


    Крім того, державними виконавцями ПВВР  Департаменту ДВС МЮУ                       15 грудня 2015 року винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень за вказаними виконавчими листами.


    Відповідно до норм ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.


    Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2015 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Східно-український банк «Грант» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчих листів, виданих Овідіопольським районним судом Одеської області 19 листопада 2013 року на виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 5 вересня 2013 року, у зв'язку з пропуском строку такого пред'явлення.


    Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.


    Суди не звернули увагу на те, що першим пред'явленням виконавчих документів, виданих 19 листопада 2013 року Овідопольським районним судом                        м. Одеси на виконання рішення цього суду від 5 вересня 2013 року процесуальний строк його пред'явлення було перервано, і час, що минув до переривання строку не зараховується до нового строку, який починається з дня його повернення, тобто з                   3 грудня 2013 року - дати отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження Головного управління юстиції в Одеській області. Проте повторне звернення стягувача з цими виконавчими документами мало місце 25листопада 2015 року, тобто поза межами строку, встановленого положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та після постановлення ухвали апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2015 року про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання.


    Крім того, відповідно до пп. 1.5, 1.12, 1.12.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 основною інформаційною базою при здійсненні виконавчих дій є Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень.

    Відомості вносяться до Єдиного реєстру виконавчих проваджень державним виконавцем одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.

    Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, зав, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.


    Суди на вказане уваги не звернули, не дали оцінку тому, чи державні виконавці, отримавши виконавчі листи, перевірили наявність/відсутність  відомостей щодо вчинення виконавчих дій на виконання цих листів.


    Отже, висновки судів про те, що стягувач пред'явив зазначені виконавчі документи до виконання в межах строку, встановленого законодавством, оскільки такий строк перервався 3 грудня 2014 року, а державні виконавці, отримавши виконавчі листи, здійснили необхідну перевірку виконавчого документу, ґрунтуються на припущеннях, що заборонено законом (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).


    Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, повністю не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.


    Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України


    у х в а л и л а:


    Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, задовольнити.


    Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 6 червня     2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 липня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.


    Ухвала оскарженню не підлягає.


               Головуючий                                                                  Д.Д. Луспеник


    Судді:                                                                             В.І. Журавель


                О.В. Закропивний


                С.Ф. Хопта


                С.П. Штелик

  4. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65038837

    Державний герб України
    УХВАЛА

    іменем   україни

    15 лютого 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:


    головуючого       Луспеника Д.Д.,

        

    суддів:                   Журавель В.І.,      Закропивного О.В.,    


                                    Хопти С.Ф.,           Штелик С.П.,


    розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Східно-Український банк «Грант» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: приватне підприємство «Ажио-Плюс», Шоста одеська державна нотаріальна контора, про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 6 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 липня 2016 року,


    в с т а н о в и л а:


    У січні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової А.Н. ВП № 49643304 від 15 грудня 2015 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа                           № 509/2261/13-ц та постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко І.В. ВП № 49643304 від 22 грудня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

    ОСОБА_3 посилалась на те, що державний виконавець у порушення        ст. 24 п.1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» відкрив виконавче провадження за заявою стягувача - публічного акціонерного товариства «Східно-Український банк «Грант») далі - ПАТ «Східно-Український банк «Грант», який в свою чергу звернувся до виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення суду, та пропустив строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

    Зазначала, що стягувач ПАТ «Східно-Український банк «Грант», отримавши 19 листопада 2013 року шість виконавчих листів № 09/2261/13ц на виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 5 вересня              2013 року, яким було задоволено позов ПАТ «Східно-Український банк «Грант» та у рахунок погашення заборгованості ПП «Ажио-Плюс» перед ПАТ «Східно-Український Банк «Грант» за кредитним договором від 19 серпня 2010 року з додатковими угодами було звернено стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарчими будівлями за адресою: АДРЕСА_1, та на земельну ділянку площею 0,1500 га, за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1, ці виконавчі документи своєчасно до виконавчої служби не подав. Пропустивши строк, ПАТ «Східно-Український банк «Грант» 10 червня 2015 року звернувся до суду з заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та ухвалою апеляційного суду Одеської області йому було відмовлено в задоволенні цієї заяви.

    Отже, стягувач не мав права пред'являти виконавчий лист до виконання, а державні виконавці, у свою чергу, не мали права відкривати виконавче провадження, накладати арешт на майно боржника.


    У січні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової А.Н. ВП № 49670212 від 15 грудня 2015 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 509/2261/13-ц та постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко І.В.            ВП № 49643304 від 22 грудня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також просив поновити строк на оскарження вищевказаних постанов.


    Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 січня 2016 року скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4. об'єднано в одне провадження.


    Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 6 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області           від 22 липня 2016 року, у задоволенні скарг ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено.


    У касаційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, поданій представником - ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять скасувати вказані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.


    Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.


    У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.


    Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.


    Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що стягувач ПАТ «Східно-Український банк «Грант» пред'явив виконавчий лист № 509/2261/13ц                             від 5 вересня 2013 року, виданий 19 листопада 2013 року Овідіопольським районним судом Одеської області на виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 5 вересня 2013 року до закінчення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки строк пред'явлення вказаного виконавчого листа неодноразово переривався його пред'явленням до виконання, та знову поновлювався ще на один рік, у зв'язку з відмовою у відкритті виконавчого провадження, а тому державний виконавець обґрунтовано відкрив виконавче провадження.

    У зв'язку з відкриттям виконавчого провадження на підставі вимог закону, в подальшому державним виконавцем було винесено законні та обґрунтовані постанови про арешт майна боржників та оголошення заборони на його відчуження.


    З таким висновком судів погодитись не можна.


    Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.


    Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.


    Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.


    Судом установлено, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 5 вересня 2013 року, що набрало законної сили, у справі за позовом ПАТ «Східно-український банк «Грант» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: ПП «Ажио-Плюс», Шоста одеська державна нотаріальна контора, про звернення стягнення на предмет іпотеки, частково задоволено позовні вимоги ПАТ «Східно-Український банк «Грант».

    У рахунок погашення заборгованості ПП «Ажио-Плюс» за кредитним договором від 19 серпня 2010 року з додатковими угодами до нього у розмірі 753 677,83 доларів США, з яких: 709 956,03 доларів США - заборгованість за кредитом, 42 734,56 доларів США - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами, 987,24 доларів США - пені за прострочення сплати процентів а користування кредитними коштами, звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарчими будівлями за адресою: АДРЕСА_1, та на земельну ділянку площею 0,1500 га за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1, шляхом продажу цих предметів іпотеки з прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки для їх подальшої реалізації, встановленої на рівні, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.


    19 листопада 2013 року Овідіопольським районним судом Одеській області на підставі заяви ПАТ «Східно-Український банк «Грант» було видано виконавчі листи на виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області           від 5 вересня 2013 року щодо кожного з боржників.


    2 грудня 2013 року виконавчий лист, за яким боржниками є ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були пред'явлені представником ПАТ «Східно-Український банк «Грант» до виконання у відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області.


    3 грудня 2013 року головним державним виконавцем Кравець О.В., відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області було відмовлено у відкритті виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про що було винесені постанови від 3 грудня 2013 року.


    25 листопада 2015 року виконавчий лист № 509/2261/13ц, за яким боржником є ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було пред'явлено представником ПАТ «Східно-Український банк «Грант» до виконання у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області.


    25 листопада 2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області було відмовлено у відкритті виконавчого провадження щодо боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на виконавчому листі було проставлено відповідну відмітку, яку було скріплено підписом державного виконавця та печаткою органу державної виконавчої служби.


    9 грудня 2015 року виконавчий лист № 509/2261/13ц, за яким боржником є ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було пред'явлено представником       ПАТ «Східно-Український банк «Грант» до виконання за належною підвідомчістю у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.


    Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.


    Згідно ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.


    Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження», ст. 17 якого визначено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема на підставі виконавчих листів, виданих судом.


    Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.


    За змістом ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

    Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.


    Вирішуючи спір, суди вважали, що вказані вище виконавчі листи пред'явлені до виконання в межах встановленого законом строку, оскільки                                  3 грудня 2014 року державним виконавцем другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було відмовлено у відкритті виконавчого провадження щодо боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про що на виконавчому листі було проставлено відповідну відмітку, яку було скріплено підписом державного виконавця та печаткою органу державної виконавчої служби.


    При цьому суди не врахували таке.


    Так, у листі Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 25 травня 2016 року зазначено, що згідно з книгою реєстрації вхідної кореспонденції про відкриття виконавчого провадження та Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановлено, що виконавчі листи № 509/2261/13-ц, видані 19 листопада 2013 року Овідіопольським районним судом Одеської області на користь ПАТ «Східно-Український банк «Гарант» відносно боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також відносно боржників ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рахунок погашення заборгованості ПП «Ажио-Плюс» перед                           ПАТ «Східно-Український банк «Грант» на примусовому виконанні у відділі не перебували та не надходили.


    При цьому державними виконавцями відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ 3 грудня 2014 року зазначені виконавчі листи отримані за відсутності відомостей про посаду, ініціалів і прізвища особи, яка завірила цей документ печаткою другого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ, що є порушенням вимог п. 5.4 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України                             № 2274/5 від 25 грудня 2008 року.


    Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню,- не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.


    Суди наведене не врахували, не дали оцінку наявності/відсутності доказів пред'явлення виконавчих листів до виконання  до другого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ та винесення такої постанови.


    Виходячи з аналізу ст. ст. 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, у протилежному випадку державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, так як строк пред'явлення для примусового виконання закінчився, про що виносить відповідну постанову.


    Крім того, державними виконавцями ПВВР  Департаменту ДВС МЮУ                       15 грудня 2015 року винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень за вказаними виконавчими листами.


    Відповідно до норм ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.


    Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2015 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Східно-український банк «Грант» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчих листів, виданих Овідіопольським районним судом Одеської області 19 листопада 2013 року на виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 5 вересня 2013 року, у зв'язку з пропуском строку такого пред'явлення.


    Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.


    Суди не звернули увагу на те, що першим пред'явленням виконавчих документів, виданих 19 листопада 2013 року Овідопольським районним судом                        м. Одеси на виконання рішення цього суду від 5 вересня 2013 року процесуальний строк його пред'явлення було перервано, і час, що минув до переривання строку не зараховується до нового строку, який починається з дня його повернення, тобто з                   3 грудня 2013 року - дати отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження Головного управління юстиції в Одеській області. Проте повторне звернення стягувача з цими виконавчими документами мало місце 25листопада 2015 року, тобто поза межами строку, встановленого положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та після постановлення ухвали апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2015 року про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання.


    Крім того, відповідно до пп. 1.5, 1.12, 1.12.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 основною інформаційною базою при здійсненні виконавчих дій є Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень.

    Відомості вносяться до Єдиного реєстру виконавчих проваджень державним виконавцем одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.

    Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, зав, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.


    Суди на вказане уваги не звернули, не дали оцінку тому, чи державні виконавці, отримавши виконавчі листи, перевірили наявність/відсутність  відомостей щодо вчинення виконавчих дій на виконання цих листів.


    Отже, висновки судів про те, що стягувач пред'явив зазначені виконавчі документи до виконання в межах строку, встановленого законодавством, оскільки такий строк перервався 3 грудня 2014 року, а державні виконавці, отримавши виконавчі листи, здійснили необхідну перевірку виконавчого документу, ґрунтуються на припущеннях, що заборонено законом (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).


    Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, повністю не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.


    Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України


    у х в а л и л а:


    Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, задовольнити.


    Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 6 червня     2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 липня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.


    Ухвала оскарженню не підлягає.


               Головуючий                                                                  Д.Д. Луспеник


    Судді:                                                                             В.І. Журавель


                О.В. Закропивний


                С.Ф. Хопта


                С.П. Штелик

    • Like 1
  5. заново

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61398719

     

    Державний герб України

    У Х В А Л А

    іменем  україни


    14 вересня 2016 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого     Ткачука О.С.,


    суддів:                 Гримич М.К.,             Кафідової О.В.,

    КолодійчукаВ.М.,    Фаловської І.М.,


    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність державних виконавців відділу державної виконавчої служби Сторожинецького районного управління юстиції Пожоги Георгія Ілліча та КривкаВіталія Васильовича за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником - ОСОБА_6, на ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 09 лютого 2016 року,

    в с т а н о в и л а:

    У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із указаною скаргою, посилаючись на те, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Сторожинецького районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист від 10 березня 2015 року, виданий Строжинецьким районним судом Чернівецької області на виконання рішення цього суду від 25 липня 2014 року про стягнення з нього на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») заборгованості у розмірі 1 287 663 грн. 36 коп. Зазначав, що копій постанов про відкриття виконавчого провадження від 24 вересня 2015 року по виконанню вказаного судового рішення державний виконавець йому не надсилав. Крім того, вчиняючи виконавчі дії в рамках вказаного виконавчого провадження та накладаючи арешт на рахунки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, державні виконавці діяли всупереч закону, оскільки згаданим вище рішенням заборгованість стягнута з ОСОБА_3 як фізичної особи, а не фізичної особи-підприємця.

    Враховуючи викладене, заявник просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця, яка полягає у ненаправленні ОСОБА_3 копій постанов про відкриття виконавчого провадження від 24 вересня 2015 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення у строк, встановлений законом, визнати незаконними дії державного виконавця, які порушують ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» і полягають у незаконному арешті коштів, що містяться на рахунках, належних суб'єкту господарювання ОСОБА_3, скасувати постанову державного виконавця від 14 жовтня 2015 року про арешт коштів, які містяться на рахунку № НОМЕР_1, відкритому в публічному акціонерному товаристві «Енергобанк» (далі - ПАТ «Енергобанк»), що належить суб'єкту господарювання ОСОБА_3, скасувати постанову державного виконавця від 14 жовтня 2015 року про арешт коштів, які містяться на рахунках № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, відкритих в публічному акціонерному товаристві «Укргазбанк» (далі - ПАТ «Укргазбанк»), що належать суб'єкту господарювання ОСОБА_3, скасувати постанову державного виконавця від 14 жовтня 2015 року про арешт коштів, які містяться на рахунках № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, відкритих в акціонерному товаристві «Сбербанк Росії» (далі - АТ «Сбербанк Росії»), що належать суб'єкту господарювання ОСОБА_3, визнати незаконними дії державного виконавця, які полягають у незаконному відкритті виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» 1 287 663 грн. 36 коп. у рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором від 02 листопада 2007 року, скасувати постанови державного виконавця від 24 вересня 2015 року про відкриття проваджень за виконавчими листами від 10 березня 2015 року.


    Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від  25  грудня 2015 року скаргу ОСОБА_3 задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сторожинецького районного управління юстиції Кривка В.В., яка полягає у ненадіслані ОСОБА_3 копій постанов про відкриття виконавчого провадженні від 24 вересня 2015 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення у строк, встановлений законом. Визнано незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сторожинецького районного управління юстиції Пожоги Г.І., які порушують ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» і полягають у незаконному арешті коштів, що знаходяться на рахунках належних суб'єкту господарювання ОСОБА_3 Скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сторожинецького районного управління юстиції ПожогиГ.І. від 14 жовтня 2015 року про арешт коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1, відкритому в ПАТ «Енергобанк», що належить суб'єкту господарювання ОСОБА_3 Скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сторожинецького районного управління юстиції Пожоги Г.І. від 14 жовтня 2015 року про арешт коштів, які знаходяться на рахунках № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, відкритих в ПАТ «Укргазбанк», що належать суб'єкту господарювання ОСОБА_3 Скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сторожинецького районного управління юстиції Пожоги Г.І. від 14 жовтня 2015 року про арешт коштів, які знаходяться на рахунках № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, відкритих в АТ «Сбербанк Росії», що належать суб'єкту господарювання ОСОБА_3 Визнано незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сторожинецького районного управління юстиції Кривка В.В., які полягають у незаконному відкритті виконавчих проваджень № 48816008 і №  48815928  про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» 1 287 663 грн. 36 коп. у рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором від 02 листопада 2007 року. Скасовано постанову старшого державного виконавця відділу виконавчої служби Сторожинецького районного управління юстиції Кривко В.В. від 24 вересня 2015 року про відкриття провадження № 48816008 з виконавчого листа № 723/910/14-ц від 10 березня 2015 року. Скасовано постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сторожинецького районного управління юстиції Кривко В.В. від 24 вересня 2015 року про відкриття провадження № 48815928 з виконання виконавчого листа № 723/910/14-ц від 10 березня 2015 року.


    Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 09 лютого 2016  року ухвалу районного суду скасовано, у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено.


    У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 - просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, й залишити ухвалу суду першої інстанції в силі.


    Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.


    Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


    Задовольняючи скаргу ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що стягувач пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, а державний виконавець у порушення ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» не відмовив йому у відкритті виконавчого провадження, а також у порушення ст. ст. 25, 31 цього Закону не надіслав постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику, ОСОБА_3 Крім того, державні виконавці неправомірно наклали арешти на рахунки ОСОБА_3 які відкриті ним як суб'єктом підприємницької діяльності.


    Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_3, апеляційний суд виходив із того, що після переривання строк пред'явлення виконавчого документа до виконання почався заново, постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження були вручені боржнику особисто, а порушене право боржника на добровільне виконання рішення суду було поновлено державним виконавцем до звернення ОСОБА_3 зі скаргою на його дії. Крім того, суд послався на те, що майно фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є приватною власністю ОСОБА_3 як фізичної особи, тому накладення арешту на рахунки суб'єкта підприємницької діяльності є правомірним.


    Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.


    Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.  

    Згідно зі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.


    Таким вимогам закону судове рішення апеляційної інстанції не відповідає.


    Судами встановлено, що рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 липня 2014 року, що набрало законної сили 05 серпня 2014 року, з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» стягнуто кредитну заборгованість у розмірі 1 287 663 грн. 36 коп. та судові витрати у розмірі 3 654 грн.


    Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються, зокрема, для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.


    Виконавчі листи від 10 березня 2015 року, видані на виконання зазначеного вище рішення суду, були пред'явлені до виконання 04 серпня 2015 року, проте постановами 06 серпня 2015 року на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у відкритті виконавчого провадження було відмовлено.


    Згідно зі ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

    Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.


    Апеляційний суд дійшов передчасного висновку про те, що після переривання строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання річний строк почався заново, оскільки за правилом наведеної вище норми Закону строк, що залишився на час переривання є остаточним залишковим строком до якого будь-які інші періоди, у тому числі і той, що минув до переривання, не зараховуються.


    Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сторожинецького районного управління юстиції від 24 вересня 2015 року відкрито виконавчі провадження на підставі виконавчих листів від 10 березня 2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» грошових коштів у сумі 1 287 663 грн. 36 коп. у сумі 3 654 грн. (а.с. 18).


    Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.


    Частиною 5 ст. 25 цього Закону встановлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.


    Ураховуючи те, що постанови про відкриття виконавчого провадження ухвалені 24 вересня 2015 року, відтак, державний виконавець мав надіслати їх копії боржникові не пізніше 25 вересня 2015 року, проте, як встановлено судами, не зробив цього.


    Копії вказаних постанов ОСОБА_3 отримав 02 листопада 2015 року, тобто через півтора місяці після їй ухвалення. При цьому апеляційний суд дійшов помилкового висновку про непорушення прав боржника з огляду лише на те, що 06 листопада 2015 року державний виконавець за клопотанням боржника відклав виконавчі дії та поновив йому строк для добровільного виконання рішення суду.


    Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.


    Отже, відкладення виконавчих дій та поновлення строку на добровільне виконання є правом боржника, наданим Законом України «Про виконавче провадження», а не поновленням державним виконавцем його прав з власної ініціативи.


    Постановами державного виконавця від 14 жовтня 2015 року накладено арешт на кошти, які містяться: на рахунку № НОМЕР_1, відкритому в ПАТ «Енергобанк», що належить суб'єкту господарювання ОСОБА_3; на рахунках № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, відкритих в ПАТ «Укргазбанк», що належать суб'єкту господарювання ОСОБА_3; на рахунках № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, відкритих в АТ «Сбербанк Росії», що належать суб'єкту господарювання ОСОБА_3 (а.с. 19-20).


    Посилання апеляційного суду на постанову Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року № 6-79цс13 як на підтвердження наявності у державного виконавця права на арешт грошових коштів, що знаходяться на рахунках суб'єкта підприємницької діяльності, є помилковим, оскільки у справі, в якій Верховний Суд України висловив правову позицію, йдеться про поділ спільного сумісного майна подружжя. Отже, предмет і підстава позовів у справах є різними.


    За таких обставин ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та обґрунтованою, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.


    Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  

    у х в а л и л а :

    Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_6, задовольнити частково.

    Ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 09 лютого 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий                                                    О.С. Ткачук      

    Судді:                                                                М.К. Гримич

    О.В.Кафідова

    В.М.Колодійчук

    І.М.Фаловська

  6. 9 часов назад, ANTIRAID сказал:

    Это наше решение. Суд первой инстанции пришел к выводу с которым согласились суды апелляционной и кассационной инстанции о том, что ссылка ответчика на необоснованность исковых требований и на недоказанности истцом факта заключения депозитных договоров не нашли своего подтверждения в ходе рассмотрения дела, поскольку представителем ПАО КБ «ПриватБанк» не было опровергнуто доводов истца о том, что между сторонами по делу были заключены указанные договора банковского вклада, открывались соответствующие счета по этим договорам, денежные средства были зачислены в банк. Кроме того, ответчиком не было предоставлено надлежащих и допустимых доказательств в подтверждение прекращения соответствующих обязательств в связи с их исполнением.

    В Вашем случае средства вносили через отделение или через систему интернет-банкинга?

     

  7. 2 часа назад, urik сказал:

    Належних і допутимих - нету. Ну вот любят суды приват, любят прямо неистовой любовью и я допускаю, что справку о сроке действия карты, которую подписал сам представитель привата, могут посчитать серьезным и весомым доказательством. 

    Правильно возражайте и все будет хорошо.

    Возможно не сразу, но будет.

    • Like 1
  8. 20 часов назад, urik сказал:

     

    Ну и я, в принципе, основной акцент делаю на нее, но вот смущает меня  "а щодо повернення кредиту в повному обсязі – не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту"

    Чем они докажут, что карта действует до 15 года?

  9. 1 час назад, urik сказал:

    Второе дело.

    По интересной позиции отписался в возражениях и сослался на:

    1.Постанова ВСУ від 11.03.2015 р. по справі № 6-16цс15 де вказано, що «Умови, не місять підпису позичальника, а відтак ці Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору та відповідною письмовою угодою сторін».

    2.Постановою ВСУ від 14.12.2016 р по справі № 6-2462цс16 де вказано, що «Посилаючись на пункт 3.1.1 та 5.4 Умов, якими визначено строк погашення процентів за кредитом щомісячними платежами за попередній місяць, а строк погашення кредиту в повному обсязі не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці суди апеляційної й касаційної інстанцій, не звернули увагу на те, що Умови не містять підпису відповідача».

    При цьому апеляційний суд не встановив наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розуміла відповідачка, підписуючи заяву, а також те, що Умови передбачали таку сплату щомісячних платежів на момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови не змінювались».

    3.Постановою ВСУ від 22.03.2017 р. по справі № 6-2320цс16, відповідно до правового висновку якої «Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

    У справі, яка переглядається, суди встановили, що між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання заяви позичальника, у якій указано, що вона разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам і тарифами складає між сторонами кредитно-заставний договір.

    Натомість зазначені Умови не містять підпису відповідача. При цьому суд не встановив наявності належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов’язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов’язання з повернення кредиту, чи в межах позовної давності позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором».

    Но особо рассчитывать на это не приходится, так как практика, в том числе и ВСУ, по этому вопросу очень спорная.

    Ага, еще момент, в постановлении ВСУ № 6-95цс14 (на которое в моем деле) ссылается истец, указано: 

    "Відповідно до пункту 3.1.1 розділу ІІ Умов і правил надання банківських послуг строк дії картки вказано з її лицьового боку (місяць і рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця".

    Я перечитал условия и правила на сайте привата, которые якобы актуальны на сегодняшний день, подобного пункта я не нашел, то есть они срок действия карты не привязывают к тому который обозначен на ней.  

    Я бы больше ориентировался на исковую давность.

  10. 2 часа назад, jannochka сказал:

    Что значит СЕТАМовская? И почему " судебных процессов не избежать" ? Причины?

    Это означает, что она была реализована на торгах в рамках исполнительного производства, открытого на основании решения о взыскани или обращении взыскания на предмет ипотеки или же исполнительной надписи нотариуса.

    Все это создает отличные условия для оспаривания как самих решений, исполнительных документов, так и действий исполнителя в рамках исполнительного производства, а  также самих торгов.

    А у Вас квартира куплена на торгах?

    • Like 2
  11. 2 часа назад, svv сказал:

     

     В 16.04.2017 в 00:13, Bolt сказал:

    Да не особо оно даёт возможность затянуть время, поскольку судья апелляционного суда вообще провадження не откроет скорее всего, если к нему вообще первая инстанция направит дело... 

    Поверьте, дает.

    Только нужно оспаривать двумя отдельными апелляционными жалобами одновременно:

     1) заочное решение;

    2) определение об отказе в удовлетворении заявления о пересмотре заочного решения.

     
    Подавали две отдельные жалобы.
    сразу отклонили жалобу об отмене Ухвали об отказе в пересмотре заочного решения, 
    а на пересмотр самого решения первой инстанции назначили судебное разбирательство на конец мая 2017.
     
    В этот день Ответчик пришел в апелляционный суд, но ему сказали, что заседание перенесено на октябрь 2017 - в связи с тем, что один член коллеги уехал  на стажировку.
     
    а теперь случайно узнаем, что двое судей из коллегии уволены, а судебное заседание назначено на туже дату, НО с новыми судьями.
    КАК ЭТО МОЖНО ИСПОЛЬЗОВАТЬ? Разве не должно дело в апелляции пересматриваться ЗАНОВО? должна ли быть Ухвала об открытии провадження от новой коллегии?
     

    Нет, нового определения об открытии быть не должно, как я понимаю, председатель Вашей коллегии остался тот же.

     

    Вы хотите еще больше затянуть дело?

    если да, то нужно было немного раньше обратиться за помощью.

    Кто отклонил жалобу на определение об отказе в пересмотре заочного решения?

  12. 2 часа назад, urik сказал:

     

    Карты нету.

    Настаивать то будем, а как выйдет - неизвестно.

    Какие обстоятельства нужно уточнить? Спрашивайте.

    И да, все таки вот интересно когда этот срок и.д. начинается, вроде бы ежемесячные платежи являются частью кредита "в повному обсязі", а сроки пор ним согласно постановления ВСУ начинаются после неуплати очередного платежа.

    По ежемесячным платежам через месяц после последнего.

    По кредитному лимиту в целом на следующий день после даты окончания действия карты.

    п.с. Это Ваше первое дело по карточному кредиту, по которому Вы помогаете людям?

    Есть еще одна интересная позиция, по которой на условиях предоставления кредита обязательно должна быть подпись должника.

     

     

    • Like 1
  13. 2 часа назад, urik сказал:

    Люди добрые, объясните на пальцах ка это правильно понимать  "перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 Цивільного кодексу України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі – не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту".

    Человек пользовался картой последний раз в январе 2014 г., внес 50 грн., на тот момент долг составлял 2000 грн.. На момент подачи иска (март 2017 г.) сума долга со всеми процентами и штраф. санкциями -- более 33000 грн.

    По информации банка карта действительна до августа 2015 г. (справка подписаная представителем истца).

    Вопрос следующий: когда начинается отсчет срока исковой давности, после неуплаты очередного платежа (01.02.2014 г.), или с августа 2015 г. , а то я что-то запутался в формулировке ВСУ.

    У заемщика осталась старая карта?

    Нужно настаивать,что карта была до января 2014 года.

    Нужно уточнить пару обстоятельств для того,что бы говорить более детально.

    • Like 1
  14. 45 минут назад, Игорь Д сказал:

    А полученная мной "ухвала суду про відкриття провадження" повесткой не считается?

    Считается.

    Поэтому идите в суд и фотографируйте все материалы судебного дела.

     

    • Like 1
  15. 1 минуту назад, Игорь Д сказал:

    материалов не прислали никаких

     

    регулярно платил до января/февраля 2016, затем перерыв до лета и в июне-августе 2 платежа небольшими суммами "в качестве подтверждения благих намерений" что я типа хоть что-то плачу (это так звонящие от привата называют)

    срок действия карты до 12/2016, но она перевыпускалась не раз

    Значит нужно идти в суд и знакомиться с материалами судебного дела.

    Но можно это не делать, пока не получите повестку.

  16. В 05.07.2017 в 17:27, Light13 сказал:

    25 грн. уже заплатили, но требуют около 600 000 грн. по процентам, понимаю, что глупая невнимательность, но вот что на данный момент можно сделать? 

    Обратиться за помощью к профильному юристу.

    Ничего не подписывать и не платить без предварительной аргументированной консультации с ним.

  17. 18 минут назад, Игорь Д сказал:

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67695389

    вот это

    последний платёж август 2016, но не в размере задолженности

    а до этого, когда были платежи?

    до какой даты действует карта?

  18. 12 минут назад, Игорь Д сказал:

    3) Да, карта Универсальная.

    2) Брал давно, лет 6 назад как минимум, может и 10, на руках никаких договоров нет, если и было что-то, то не сохранилось.

    4) Не было, только звонят с требованием заплатить просрочку.

    5) Данной информации нет. На почту ничего не приходило, ни повесток, ни решений суда.

    6) Не знаю что это.

    1) Дата подачи иска неизвестна. Дата ухвалы суда от 03.07.207. Изначально они подали в Кировский районный суд, который переадресовал по подсудности в Днепропетровский районный суд

    Какое из  них Ваше: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67695389

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67695336

    ?

    Если платежей после мая-июня 2014 года не было, то решение на 99% выиграшное.

  19. 7 минут назад, Игорь Д сказал:

    3) Да, карта Универсальная.

    2) Брал давно, лет 6 назад как минимум, может и 10, на руках никаких договоров нет, если и было что-то, то не сохранилось.

    4) Не было, только звонят с требованием заплатить просрочку.

    5) Данной информации нет. На почту ничего не приходило, ни повесток, ни решений суда.

    6) Не знаю что это.

    1) Дата подачи иска неизвестна. Дата ухвалы суда от 03.07.207. Изначально они подали в Кировский районный суд, который переадресовал по подсудности в Днепропетровский районный суд

    Напишите на почту номер дела.

    Когда заседание?

    Когда был последний платеж?