kosugi

Пользователи
  • Число публикаций

    268
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Сообщения опубликованы kosugi

  1. On 7/15/2018 at 9:24 PM, centurion said:

    Да не мы должны отбиваться, а они биться головой об стену, т.к. правда на нашей стороне. Их расчёт - уводить в сторону от дискуссии и подальше от правды.

    Я прав, да? Уберите ссылку на себя и знаки препинания.

  2. On 7/14/2018 at 2:12 PM, Bolt said:

    Это Вы сами придумали...? Тем более не видя расчёта... По карточкам срок возврата наступает через месяц, следующий за месяцем получения денег, а не через год...

    Тоже сами придумали... Минимальная 2000 грн. вообще-то... из практики...

    Через год, очень обычная практика, тем более, что человек написал задолженность возникла через год.

    Почерковедка в  2500 грн., это тариф 2011, правда я бы сказал, что она была сложная. В 2017 счет выставили больше 6500 грн. и в эих же пределах экономички и технички и это не сложные. 15000 - 29000 грн. вполне сегодняшние расценки на экономические экспертизы и я бы не сказал, что они средней сложности.

  3. 20 hours ago, Bolt said:

    Это Вы сами придумали...? Тем более не видя расчёта... По карточкам срок возврата наступает через месяц, следующий за месяцем получения денег, а не через год...

    Тоже сами придумали... Минимальная 2000 грн. вообще-то... из практики...

    Похоже давненько у Вас практики не было.

  4. 1 hour ago, Kommisar1919 said:

    Добрый день.

    1 В анкете-заявке не стоит сума желаемого кредитного лимита

    2 В ксерокопии паспорта стоит другая дата чем в заявке

    3 в" розрахунку заборгованності " сумма задолженности начинает считаться через год после будто-бы полученной карты с кредитным лимитом

     

    1. В анкете-заявке стоит ""галочка" - хочу лимит, банк сам посчитает Вашу платежеспособность и исходя из нее установит лимит.

    2. На ксерокопии паспорта стоит дата соответствующая дате выпуска карты, а не перевыпуска и установления лимита.

    3. Сумма задолженности начинает считаться с момента когда наступил срок возврата, а возврата не произошло. По сегодняшнему обыкновению лимит устанавливают на год и не только Приват.

    P. S. Минимальная стоимость экспертизы в районе 7000 гривен, тот лимит этого стоит!?

  5. - 3200грн. 04.03.2013 - это очень похоже на пролонгацию овера, 4-го внес, 5-го снял и месяц с зарплатой;
    - 1грн. 03.02.2014 -  это банк забрал проценты начисленные на остатки по счету;
    - 700грн. 12.07.2015 - это очень много для прерывания срока исковой давности, больше похоже на пополнение карты за сделанную работу. 

    Но 112 тыс., это очень много.

    Первое, разбить сумму иска на составляющие?

    - сумма кредита;

    - сумма процентов;

    - неустойка, сколько штрафов, сколько пени и за какое нарушение условий договора начислены.

    В расчетах Приват заменяет проценты на коэффициенты, сути вопроса это не меняет, но очень обескураживает и усложняет привязку к договору, учетной ставке и прочему.

    Если по иску не понятны три основных составляющих, заявляем ходатайство, обязать истца уточнить исковые требования, по этим трем параметрам с предоставлением внятного расчета.

    Совет, осваивайте Excel, пересчитывать придется много, а экономическая экспертиза удовольствие не дешевое.

  6. On 5/1/2018 at 2:19 PM, Bolt said:

    Великие люди нашего времени, финансисты и банкиры, говорят, что да... Говорят, что кредиты отдают только трусы... Поэтому какраз наоборот... 

    Как предсказуемы, "великие люди нашего времени", правда есть нюансы. 

  7. On 2/7/2018 at 1:18 PM, Obelix said:

    В общем, подводя итог, можно прийти к выводу, что  самое верное направление это получить текст разьяснения решения суда, с формулировкой которая не оставляет места для двуякого толкования и дает возможность должнику в добровольном порядке реализовать имущество на публичных торгах.

    А вернуть кредит, это слабо!?

     

  8. On 06.01.2018 at 8:45 AM, yafet said:

           Це загальнообовязкові норми, які встановлені і повинні діяти в державі. Для їх захисту та забезпечення примусового виконання і існує судова влада, принаймні так я це розумію. Тому те що сказав ( споживач кредитних послуг має право виходити з того, що його контрагент(фінансова установа, яка має спеціально встановлені законом привілеї над іншими галузями економіки) точно дотримується вимог закону в своїй діяльності   і використовувати всю сукупність відомостей для захисту своєї позиції), не політагітка,  а питання, які регулярно ставляться в суді і (хоч по-правді і не без поки-що непереборних протидій), але сприймаються судами. Вода камінь точить.                                                                                                                                                                          В цьому ж руслі цікавим буде продовження балету по факту вирішення питання про конституційність Закону про гарантування вкладів на фоні, по Вашому, непричетних до прав споживача  питань "дутих активів зі зниклими резервами" в проблемних банках вкупі з незовсім ясною роллю НБУ в процесі "дутості".  

    В суді зазначені питання регулярно ставляться в тих випадках коли у банка відсутні підстави для використання страхового резерву для погашення заборгованості за безнадійним кредитом. Я розумію, чому Вам так хочеться, щоб безнадійність кредиту була єдиною і не повторною підставою для погашення за рахунок страхового резерву, але це геть за межами об'єктивної реальності.

    При цьому Вас зовсім не турбує таке питання, що з себе уявляє страховий резерв, звідки в ньому беруться кошти. До речі рішення, що Ви "облизуєте" першої інстанції, навіть в апеляції не оскаржувалось, такий собі ноль без палички з не зовсім неупередженим ставленням головуючого по справі (читаємо приватні ухвали в реєстрі судових рішень).

    Правовідносини, що регулюються законом про гарантування вкладів до страхового резерву жодного відношення не мають.

  9. 1 hour ago, yafet said:

    "А звідки у споживача взялись такі права!?"                                  Звідси: 

    Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав

    1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

    2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

    3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

    4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

    5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

    6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.                                                                                                                                                                                                                                                                                        Відповідно, споживач має право виходити з того, що його контрагент(фінансова установа, яка має спеціально встановлені законом привілеї над іншими галузями економіки) точно дотримується вимог закону в своїй діяльності   і використовувати всюсукупність відомостей для захисту своєї позиції

    "Глава 9 
    ВІДНОСИНИ БАНКУ З КЛІЄНТАМИ

    Стаття 55. Регулювання відносин банку з клієнтом

    Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком."  ...

      

    Формування та використання страхового резерву, це правовідносини між платником податків та податковим ограном. Податкове право, яке взагалі не знає такого слова як споживач.

    А процитовані норми, в контексті прав споживача, звучать як моральний кодекс будівельника комунізку.

    • Like 1
  10. 16 minutes ago, juri_rv said:

    Ви прави 1.Зв'язок відсутній

    2.Безнадійний кредит,списання,використання... - теж прави:

    
     8. Списання    безнадійної    заборгованості   за   кредитами 
    та нарахованими за ними процентами не є підставою  для  припинення 
    вимог банку до позичальника.
         Банк у період відповідно до законодавства  України  продовжує 
    роботу  щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної 
    заборгованості. 
    

    3.Ні кому в голову не приходить думка про те, що держава відшкодовує вартість...

    Дійсно ,розумній людині в нашій держав, така думка, якщо і прийде, то блискавично зникає.

    Суд, в обговорюваному рішенні, прийшов до висновку, що держава відшкодувала суму кредиту. При цьому ні хто не зазначив, яка ціна "питання" в справі, що розглядалась.

     

  11. 5 minutes ago, Алекc said:

     

     

    Непорядочно торговать долгами.

    Простить - списать это понятно.

    Не понимаю вот что. Связь между безнадежный кредит и прощенный долг (в контексте обсуждения ).

    Виключно на це. Зв'язок відсутній. Безнадійний кредит, списання, використання страхового резерву не має ні якого відношення до припинення зобов'язання (прощення боргу). Ні кому в голову не приходить думка про те, що держава відшкодовує вартість зношеного обладнання, ні кому. А страховий резерв, ні, що інше як амортизація.

  12. 6 hours ago, Алекc said:

     

     

    ...и др.посты...

    Уважаемые Господа юристы, что-то я совсем запутался или чего-то недопонимаю...

    Какая может быть порядочность или обратное в кредитно-финансовых отношениях с финансово-кредитными учреждениями - "списаниях", "прощениях", торговле любыми долгами??? 

    Т.к. это работа строго по инструкциям, то должна и может быть только юридическая составляющая.  Или я не прав?

    Ви про цей пост, про порядність і інструкціїї!?

  13. 5 minutes ago, Алекc said:

    В инструкции для телефона наверняка есть пункт, в котором указано, что не надо телефон бросать в воду и даже мочить, но это не значит что Вы не имеете право кинуть его в воду. Так же, там наверняка указано, что в случае не соблюдения инструкции вся ответственность ложится на Вас...

    Була така бадяга, пірнув у воду! Але далі інша інструкція, якщо зараз в пірнальника засунти карту, запрацює.

  14. 9 minutes ago, Алекc said:

    Упомянутая мной - "Должостная инструция менеджера по выдаче кредитов"  - существует.

    Звісно існує, видача кредиту трохи складніша за мобільний телефон, але я не розумію, яке вона має відношення до його повернення, а тим паче до використання страхового резерву!?

    • Like 2
  15. 4 minutes ago, Алекc said:

    Твердження!

    Дуже добре, що твердження. Але це інструкція, правила користування мобільним телефоном, поки Ви його не вкините у воду він буде працювати!?

  16. 1 minute ago, Алекc said:

    Существует и  инструкция по выдаче кредита, например - "Должостная инструция менеджера по выдаче кредитов" 

    Це запитання, чи твердження!? Э ось такі значки !, ?

  17. 3 minutes ago, Алекc said:

    Не только не возвращать, можно и не выдавать.

    А за любовь надо платить, по крайней мере в этом случае :)

    А Ви чим заробляєте, боротьбою з тими, хто видає, чи за кошт тих хто не хоче повертати!?

  18. 42 minutes ago, Алекc said:

    Вы вообще про что...??? :D

    ...оставим порядочность и прощение, уберем инструкции и юридическую составную  из финансово-кредитных отношений, и добавим любовь между кредитодавцем и кредитором...:)

    Інструкція, це правила користування, наприклад мобільним телефоном. Його я і пропонував жбурнути об стінку, є така технологія. Якщо про любов між кредитодавцем та кредитором, якось дивно здається помилка! То виходить так, що це у нас "філософський камінь", за допомогою якого можно не повертати, будь, що не тільки кредит.

  19. 4 hours ago, Алекc said:

     

     

    ...и др.посты...

    Уважаемые Господа юристы, что-то я совсем запутался или чего-то недопонимаю...

    Какая может быть порядочность или обратное в кредитно-финансовых отношениях с финансово-кредитными учреждениями - "списаниях", "прощениях", торговле любыми долгами??? 

    Т.к. это работа строго по инструкциям, то должна и может быть только юридическая составляющая.  Или я не прав?

    Якщо така файна, та інструкія, то жбурніть об стінку свого телефона, бо Ви не маєте права ним користуватись без інструкції. От така справа, я і ІНСТРУКЦІЯ.

     

  20. On 12.12.2017 at 6:17 AM, yafet said:

    Вкажіть нам в чому помилка.

    Давайте візьмемо для прикладу абстрактні і спрощені цифри.

    Банк створено з капіталом в 1000000грн.(тоді - при курсі 5.05).  

    Видав 1 стандарний кредит неповязаній особі - наприклад 1000дол. (в активах появився актив 5050 грн.). І, відповідно, якийсь резерв, наприклад 100грн.

    Кредит пішов в пониження до 5 категорії - безнадійний. На час визнання безнадійним -  курс наприклад 20 грн. за долар.

    Актив виріс автоматично до 20000, резерв, відповідно, також 20000 грн. (100% тіла і процентів в гривневому еквіваленті). Не перевищує 20% максимально можливого страхового резерву. Капіталу вистачає по цих умовних цифрах. Що перешкоджає банку "після вчинення всіх дій з повернення" списати ? 

    Інша справа, якщо при формуванні максимально допустимого страхового резерву капітал стане мінусовим. А докапіталізовувати ніхто не бажає. Бюджету ж на всі "фокуси" системи не вистачить.  Але для цього й існує (пардон - за законом, мав би існувати ще тоді) НБУ з його наглядом. Де паритет інтересів споживача-держави-банку? Чи не порушуються права споживача, якщо держава з однієї сторони профукала своє право контролю, а з другої сторони не запровадила механізму банкрутства того ж споживача?                                                                                                                                                                         І в чому , в принципі, полягає оця таємниця "списання/несписання". Якщо не списали бо нема підстав, то так і сказали б споживачу, що не списано, бо не настали такі-то підстави.  

    Почнемо з початку, точніше з кінця. А звідки у споживача взялись такі права!?

    На дату ухвалення рішення, яке обговорюється, уже навіть не існувало такого терміну як списання, податковий кодекс уже перейшов на реторику використання коштів страхового резерву.

    З такого, яке діло споживачу до податкового обліку кредитодавця!?

    Із істотного на мою думку, строк прострочення не являється єдиною і не повторною підставою для винекнення права використати кошти страхового резерву. Учитуємося податковим кодексом і шукаємо чому ні, навіть якщо це дуже заважає.

    Викладене рішення не містить чіткого посилання на доказ з якого слідує, що банк списав заборгованість за кредитом, використав сформований резерв, проте враження таке, що це було встановлено експертизою, суд лише зазначає, що заборгованість за кредитом обліковується на позабалансовому рахунку. 

    • Like 2