kosugi
-
Число публикаций
268 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы kosugi
-
-
Так в чем же суть проблемы? Все собственники подписали ипотечный (передачу в залог квартиры). Решение суда на взыскание долга с должников (что подразумевает обращение взыскания на все имущество в пределах суммы долга).
При наличии решении о взыскании долга, взыскание на имущество которое принадлежит на праве долевой собственности, будет осуществляться или на основании решения суда "обратить взыскание на предмет ипотеки" (ипотека действительна если ее пописали все со собственники) или в порядке Закона Украины "Об исполнительном производстве" обращение взыскания на имущество должника которое принадлежит ему на праве частной долевой собственности.
-
Вот-вот. Помнится мне кто-то обещался ответить на эти вопросы
Но что-то не спромогся.
А сегодня какое число????
:P Может завтра уже наступило?Ого, помнят оказывается!!! Я думал такой "мусор" здесь долго помнить не будут! Для ответа на такое количество вопросов, нужно время и желание, а их не оказалось, не обессудьте! Не я Ваш враг и Вы мне не враги.
-
Очень Вас благодарю!!! (Кредит выдавался наличными на потребительские цели под залог этой квартиры в размере 50% ее оценочной стоимости, а все собственники, предоставив квартиру в залог выступили имущественными поручителями). Ваш совет должен очень мне помочь. Вы подсказали мне именно то, что я ищу!
А вот долевая собственность на квартиру, это не очень хорошо! Что-бы уверенно себя чувствовать в такой ситуации необходимо решение суда, обратить взыскание на предмет ипотеки, а у Вас его похоже нету!?!? И в дальнейшем отмазка о невозможности получить согласие органов опеки и попечительства превратится в более существенную, невозможность обратить взыскание на имущество находящееся в общей долевой собственности до выделения части в натуре. А с квартирой это мертвая песня!!!
-
Право собственности на 1/4 этой квартиры имеет мать ребенка. ОГИС отказывается описывать квартиру в связи с тем, что опекунский совет может воспротивиться (запретить) ее продавать. Если знаете на какие законные основания можно сослаться, что бы "заставить" исполнительную описать квартиру - пожалуйста подскажите, именно их я и ищу!
У меня сложилось ощущение, что "не совсем благоприятное" решение первой инстанции обжаловано не было!?!? Чем выше инстанция, тем "интереснее" туда заходить с деньгами!!! И при наличии решений всех инстанций нету повода полоскать мозг на селекторах!!! Но это уже в прошлом, этим делу не поможешь.
А в сложившейся ситуации нужно прессовать ВДВС. Отказ ВДВС описать ипотечную квартиру обжаловать в суде и обязать их это сделать. Мотивация ВДВС мягко говоря сомнительна, согласие опекунского совета на продажу недвижимости, нужна родителям несовершеннолетнего ребенка, а продажа этого имущества исполнительной службой это уже совсем другая песня. Вот так я себе вижу Вашу ситуацию. У меня тема прописанных несовершеннолетних дважды ходила в апелляцию и ни каких проблем мне не создала.
-
Когда Вы честно ответите на эти вопросы, Вам станет все понятно.
«Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.»
З цього виникає незрозумілість.
Чи є вищезазначена норма, також норма ст..2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» дозвільна або забороняюча застосування іноземної та навіть національної валюти?
Чи повинен суд розглядати термін «Кошти» та/або «Гроши» виключно як кошти або гроші в Україні, так як справи, що розглядаються передбачають судові спори між резидентами України на території України?
Чи дозволяє окремо банківська ліцензія проводити будь-які валютні операції (операції з валютними цінностями)?
Незрозумілим також визначення , посилання на на п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 483 .
Дійсно, це Положення передбачає використання іноземної валюти як засобу платежу без отримання індивідуальної ліцензії, але я вважаю, що застосування цієї норми у разі не вірного її сприйняття (тлумачення, висновку тощо) може привести до протиріччя з іншим чинним законодавством та самому цьому Положенню, воно не підлягає застосуванню, принаймні в цьому тлумаченні :
По-перше, норма пункту 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти та території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 року № 483 в частині, яка дозволяє використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк, суперечить вимогам Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який має силу закону, що регулюють питання отримання індивідуальних ліцензій на здійснення разових валютних операцій, що, в силу приписів Закону України «Про Національний банк України» та/або відповідно до конкуренції норм права щодо застосування нормативно-правових актів вищої юридичної сили є неприпустимим.
По-друге, приписи п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 № 483 суперечать власне іншим вимогам цього ж Положення.
Так, у відповідності з п. 1.10 Положення, одержання ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії. Це дозволяє зробити єдиний правильний висновок, що хоча б у однієї із сторін за договором повинна бути індивідуальна ліцензія на використання іноземної валюти як засобу платежу.
По-третє, вищезазначене Положення містить приписи, що не стосуються фізичної особи. П 1.2. Положення регламентує порядок та умови видачі Національним банком України (далі - Національний банк) резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу. За своїми зобов’язаннями позичальники переважно виконували платежі виключно готівкою. Тому це Положення не підлягає застосуванню при конкретних кредитних договорів;
В-четвертих, припис п.1.5. Положення містить також : «ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями».
Тобто застосування цієї норми можливо лише за тими операціями, на які НБУ надав банківську ліцензію та письмовий дозвіл. Таким чином, в банківської ліцензії та/або в письмовому дозволі на здійснення операції з валютними цінностями повинна бути передбачена необхідність використання іноземної валюти як засобу платежу та цей платіж повинен бути виключно безготівковим (п.1.2 Положення). Позичальник за своїми зобов’язаннями виконував платежі готівкою, зазначена банківська ліцензія та дозвіл не містять відповідного припису (дозволу) в якому прямо чи непрямо передбачені як необхідні розрахунки між резидентами на території України в готівкової формі іноземною валютою у виконання будь-яких зобов’язань, ці приписи не містять навіть дозволу щодо кредитування в іноземній валюті.
По-п’яте, припис п.1.5. Положення НБУ протирічить власне іншій Постанові НБУ: Відповідно до ст. 2 Постанови НБУ № 119 від 26.03.1998р. «Про затвердження правил використання готівкової іноземної валюти на території України», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 15.04.1998 р. № 245/2685 (втратила чинність на підставі Постанови НБУ №200 від 30.05.2007р.), використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави дозволяється у разі відсутності в фізичних осіб – нерезидентів або резидентів, а також повноважних представників юридичної особи нерезидента – суб’єкта підприємницької діяльності коштів у грошовій одиниці України і неможливості здійснення валютно-обмінної операції через пункт обміну іноземної валюти в таких випадках:
п.2.1 – на територіях митниць;
п.2.2 – на територіях вокзалів, аеропортів та портів;
п.2.3 – використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу дозволяється у разі надання суб’єктами підприємницької діяльності готельних послуг фізичним особам нерезидентам з оплатою в іноземній валюті, у тому числі зі застосуванням дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті.
п.2.4 – використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу у випадках, що не передбачені цією главою, а також застави дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії НБУ.
Тобто при розгляді справ, що стосуються кредитних відносин, що виникли до 30.05.2007р. ця Постанова застосуванню підлягає.
ВЫВОД:
1. Чи дозволено банку заздалегідь передбачати в умовах кредитного договору сплату за ним, за зобов’язанням, використання іноземної валюти як засіб платежу за цим зобов’язанням в іноземної валюті між резидентами на території України?
2. Які саме дозвільні документи дозволяють банку робити вищезазначене?
3. Чи дозволено використовувати іноземну валюту при сплаті процентів або інших вартісних елементів за банківським кредитом між резидентами на території України?
4. Який саме закон передбачає ПОРЯДОК, ВИПАДОК та УМОВИ використання іноземної валюти на території України між резидентами?
5. Чи є ст.. 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» дозвільна щодо використання іноземної валюти як засіб платежу при кредитних відносинах між резидентами на території України?
6. Який саме пункт з переліку дозвільних операцій з валютними цінностями ототожнюється як кредитування резидентів резидентом на території України в іноземної валюті та виконання за цим кредитним зобов’язанням в іноземної валюті, використання іноземної валюти як засіб платежу за цим зобов’язанням?
7. Чи стосується п.п. «Г» п.4. ст.. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» виконання зобов’язання за кредитним договором в іноземної валюті, сплати процентів за ним, сплати інших вартісних елементів кредиту?
8. Чи дозволено на підставі Банківської ліцензії, що була надана банком виконувати будь-які операції з валютними цінностями?
9. Яким саме пунктом Додатку до Дозволу дозволено кредитування резидентів резидентом на території України в іноземної валюті та виконання за цим кредитним зобов’язанням в іноземної валюті, використання іноземної валюти як засіб платежу за цим зобов’язанням?
10. Чи стосується Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу правостосунків, що виникли між Позивачем та Відповідачем?
11. Чи існувала у Відповідача Генеральна ліцензія на час вчинення правочину? Чи було це встановлено судом?
Очень интересные вопросы.
Пока дам ответ только на один ст. 2, ЗУ "О банках и банковской деятельности" не разрешающая и не запрещающая, ст. 2 - определяет термины использующиеся в Законе.
На остальные дам ответы завтра.
-
Декрет регулирует узкий сектор общественных отношений - специальный (административный) режим оборота таких объектов гражданских прав, как - валютные ценности.
Одним из принципов формирования системы объективного права таких "нормативистских" правовых систем как наша, является принцип исключения прямого конфликта специального нормативного акта общему. Не может специальный нормативный акт противоречить общему, так как его служебная функция - уточнение и развитие (дифференциация) механизма регулирования. Обращение к этому принципу я не однократно встречал в решениях украинского КС.
Гражданский кодекс формализует правовой механизм регулирования общественных отношений, опосредующих гражданский оборот (в том числе и торговый оборот - движение как самих объектов прав, так и трансформацию этих прав), и априори - не может иной специальный акт изменять юридическое содержание категории, имеющей легальную дефиницию в этом кодифицированном акте, в том числе и содержание таких видов категории "объект права" как "денежные средства" и "валютные ценности".
Валютные ценности в нашем внутреннем торговом обороте могут быть только предметом сделки, но никак не средством расчета, а использование "валютных ценностей" в качестве "мерила - эквивалента обмена" никак не делает их средством расчета и не наделяет юридическим содержанием, соответствующим иной разновидности объектов гражданских прав - "денежные средства".
Декрет является механизмом трансформации "предмета сделки" в "средство расчета", и наоборот, который имеет одну направленность - область регулирования нормами международного финансового права, опосредующими международный коммерческий оборот.
Но этот узкий спектр правоотношений в тоже время регулирует и ЗУ "О банках и банковской деятельности" и регулирует не совсем так как Декрет. Может или не может специальный закон противоречить принципам общего закона, подход конечно очень интересный! Но ЗУ "О банках и банковской деятельности" ему и не противоречит, он просто устанавливает, специальный режим лицензирования, отличный от Декрета и основанный на совершенно иных лицензиях.
-
Во первых Вы считаете ДКМУ "О валютном регулировании и валютном регулировании" и ЗУ "О банках и банковской деятельности" определяете как специальные законы, после этого делаете очень интересный вывод, об отсутствии коллизий между нормами этих законов. Не очень понятно, особенно если Вы так красноречиво обосновываете, что и тот и другой регулируют обращение валютных ценностей.Здорово пишите!!! есть о чем подумать!?
Во вторых - по части нарушений со стороны регулятора НБУ, эти вопросы к регулятору и законодателю.
-
Здорово пишите!!! есть о чем подумать!?
Почему Декрет специальный акт!?!?!?!?
-
обалдеть - ростовщики решили поиграть в игру "толкование права".
во -первых, коллизия возникает только в области регулирования однопредметных отношений. Декрет - специальный акт, объект регулирования - общественные отношения, связанные с оборотом такого объекта прав, как - валютные ценности. Закон о банках - специальный акт, определяющий правовой статус такого участника общественных отношений, как - банк, устанавливающий объём специальной правоспособности этой организации, включающий в себя в том числе и субъективные права участника гражданско-правовых отношений, предметом которых являются денежные средства, валютные ценности, валютные эквиваленты такого объекта гражданских права, как - денежные средства. Гражданский кодекс - кодефицированный законодательный акт, устанавливающий общий порядок регулирования частноправовых отношений, и исключительно опрделяющий (по конституции) гражданско-правовую правоспособность и дееспособность участников таких отношений, в том числе и отношений, предметом которых являются такие объекты прав, как - денежные средства, валютные ценности, права требования валютных эквивалентов денежных средств (в том случае, если обязательство было выражено в валюте).
так, что - ни какой коллизи в регулировании гражданско-правовых отношений, квалифицируемых как - кредитный договор (и обязательственное правоотношение, вытекающее из такого договора), между частноправовыми нормами гражданского кодекса и нормами публично-правовго законодательства (финансового и административного) - не существует.
во - вторых, именно нарушения финансового и административного законодательства, допущенные регулятором (нбу - создал правовой вакуум) и субъектами гражданско-правовых отношений со специальной правосубъектностью (банки - ростовщики - превысили границы своей правоспособности, путём - 1) переложения всех рисков на плечи заемщика; 2) подмены юридического содержания предмета кредитного договора - "денежные средства" на "кредитные средства"; 3) нарушения юридической техники выражения обязательства в валюте - использование в качестве предмета кредитного договора "валютных ценностей" (позычальнык отрымуе *** доларив сша...) вместо "денежных средств", как эквивалента валютных ценностей; 4) установление заемщику обязанности, порядок исполнения которой нарушает легальный административный режим (осущетвлять расчетные операции с банком в иностранной валюте)), формируют диспозиции правовых норм, санкции которых указывают на ничтожность или недействительность заключенных ими ростовщических сделок с валютными ценностями, которые они пытались спрятать в форме кредитных договоров.
Здорово пишите!!! есть о чем подумать!?
-
Ага. Только форум тупит из-за переполненого трафика. Смотрят.
Достойный-недостойный. Кто определяет кто чего достоин? Банки?
Сори висел даже для банков.
-
Тут поднимался вопрос кратности посещения судов в день...
В продолжение темы: а сколько раз в день Вы ходите по малой нужде в здании суда, ГИС, милиции, Банка... не стесняемся, говорим ответы! это нам также поможет в установлении истины, что не зависит от нас абсолютно )))))
п.с. 2-3 раза в день! (кофе пью много)
Кофе пью много, 0,75 литра до начала рабочего дня, суды беганьем по малой нужде не напрягаю!
-
Та нима питнь. Кем можно еще считать человека, который пытается найти противоречия в римском праве, который утверждает , что украинские институты, университеты, которые согласовывают нормы, допустили какие то коллизии.
Вы эти коллизии обнаружили? Вам памятник за это ставить?
Вы гениий? Вы переплюнули тысячи людей, которые работали над нормами?
Если нет, то ответ и так ясный. Хоть это то вам понятно? Или снова не понятно?
По никам, здесь и десятка не насчитаю, а в реале одно переписывание. Кроме ругани увидел только один кометн достойный размышлений!
-
Слушайте, я одного ну никак понять не могу. Вы что, действительно считаете, что все заемщики - бараны, которых можно стричь?
Ну доказали ж уже Вам, и не раз, что НЕ В ПРАВОВОМ ПОЛЕ работаете, банки! Нельзя выдавливать из человека все, откровенно используя ваши уловки в договорах, которые есть мошеннические с самого начала. Разобравшись в "тонкостях" вашей банковской юриспруденции, я вообще удивляюсь, как банкам разрешают существовать в принципе. Это же откровенные кидальные конторы. Ипотеки ваши, грамотеи... Вы что, днйствительно решили, что на вас управы нет?
Запомните: на каждую жопу есть свой болт!!! Что, 90-е забыли? Или вы их и не знали? Вас поднимут на арматуре, и ваше жульническре бабло с ушей полезет.
И никакая юриспруденция вас не спасет. Вас - кучка, "умников-шустриков", а людей, которых вы разоряете БЕЗОСНОВАТЕЛЬНО, (эта жопа наступила не по их, а как раз по вашей, банков, вине) - миллионы! Что, инстинкт самосохранения утрачен напрочь?
Чего ради этот весь Ваш треп? Вам же все уже разжевали. А купленные ваши суды - это преходящее, есть вещи более существенные в жизни. И очень скоро все ваши "мудрые и хитрые схемы" под дубиной и лягут! Потолок вдруг опустится - и все.
Что, опять не согласны?....
Башку дубиной розтрощить, это в порядке вещей. Только не банк враг заёмщика! Вот в чем вопрос!
-
Кстати в пример судебная система СССР:
В нашем городе в 70-х было одно такое интересное дело. В центре города под новый год мужик решил спилить елку. Только он ее спилил, его задерживают менты. Суд.
В судебном заседании он признал свою вину. Судья спросил:"Дорогой, сколько лет рости такой елке?" - "Пять лет".
Решение суда: пять лет. При всем при том, что такого наказания предусмотрено небыло.
Это реальный факт, я лично знаю этого человека.
В СССР. мы с Вами уже давно-бы седели только за то, что говорим об этом!
-
Ага. Суды у нас только учавствуют в групповом изнасиловании процессуального кодекса.
А так суды ни при делах.
Сколько раз в день Вы бываете в судах????
-
Да в доводах Ваших. Вам разъясняют юридическое основание, а Вы - все туда же. Шире посмотрите, блин. Не в банке сейчас...
А я и не Вам писал. А если на то пошло, попробуйте сам шире посмотреть! Обоснования пожалуйста, в ответ ругань!?!?
-
Наши суды уже давно персекли грань фола. Будем отмалчиваться?
Суды в форуме не участвуют, по процессу! Но Вы уважаемый, называете меня идиотом! В чем мой идиотизм!?!?
-
Так надо было с этими аргументами написать в ВР, чтобы они внесли изменение в ЦПК и написали ... копії та(або) витяги із державного реєстру судових рішень.
А в качестве аргументов по внесению изменений использовать именно Ваши : "Так ведь Герб, флаг, судебный молот и государственный домен. XXI век на дворе...
"Пользуйтесь достижениями века!
-
Нужен такой форум с ограниченным доступом. Админ регит пользователя сугубо по его документам. Остальные - пусть идут в зрители без права ставить посты. Интернет - на сужбу народу.
Форум будет пустой, факт!
-
Вот еще задачка для недоумков, которые ищут коллизий в римском праве.
Стаття 319. Здійснення права власності
1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки
1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.
цель кредита - истотная умова. но противоречит ЦКУ 319, поэтому никчемная.
Слышь коллизиатощик! Разрулить такое можешь?
Вопрос!? Я Когда нибудь, здесь назвал кого либо недоумком, дебилом или еще каким-либо эпитетом!?!?
-
И все? Ну да ладно, продолжайте нас драконить. Может от вас пользы будет больше, чем, например от стаиртова.
Давайте, провоцируйте людей. Респект.
Для того что-бы решить проблему необходимо определить в чем она заключается!? Вы считаете своей проблемой банк, а проблема не там! А за пользу спасибо!
-
Та нима питань. Толькож вы то сами чего про законы знаете? Какой то сраный системный анализ? Вы ж подменяете законы своим сраным системным анализом. Это ваше правило? Увильнуть от закона любыми средствами? И назвать эти средства каким то сраным системным анализом?
А по существеннее!?
-
По- ходу Ваше удивление не имеет никаких оснований. Объясню почему:
Стаття 355. Підстави для подання заяви
про перегляд судових рішень
1. Заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може
бути подана виключно з підстав:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної
інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло
ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних
правовідносинах;
ПОка все красиво, действительно, не только в указанном решении возникает противоречие. МОжно было сослаться и на другие решения. НО есть еще одно "НО":
Стаття 358. Порядок подання заяви про перегляд
судових рішень
До заяви додаються:
...
3) копії (!!!) різних за змістом судових рішень, в яких має місце
неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних
і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;
Теперь понимаете, почему в Ухвале ВССУ на одобрение пересмотра в ВСУ была ссылка только на одно решение.
Потому что банк смог предоставить только это решение.
Суд принимает решение только на основании материалов в деле, на основании конкретных решений (их копий).
Вытяги из реестра в этом случае не предусмотрены ЦПК. В ЦПК четко обозначено, что надо прикладывать именно копии решений, которые противоречат друг другу.
Я направлял кассацию, так меня заставили устранять недостатки, потому что я предоставил копию копии решений. Так и то написали, что надо только копии и заверенные.
А здесь Вы хотите, чтобы ВССУ указывал ссылки на какие-то решения из реестра?
А почему банк не смог предоставить другие копии решений?
Да потому что он не был в них стороной по делу.
Попробуйте получить соответствующую заверенную копию какого-нибудь решения, где вы не участвовали.
Может и можно, но тяжелее, долго объяснять судам о такой необходимости и это потеря время, а значит и пропуск процессуальных сроков.
Если Вы не заметили, эти процессуальные новации применяются в первый раз. Лично я выгрузил бы весь этот список, тем более, что у меня прецедентов нет и заявил ходатайство о присоединении этих дел.
http://www.reyestr.court.gov.ua/
Герб, флаг, судебный молот и государственный домен. XXI век на дворе, а я уже давно предоставляю судам тексты решений из реестра, это официальная информация.
-
Когда Вы честно ответите на эти вопросы, Вам станет все понятно.
«Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.»
З цього виникає незрозумілість.
Чи є вищезазначена норма, також норма ст..2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» дозвільна або забороняюча застосування іноземної та навіть національної валюти?
Чи повинен суд розглядати термін «Кошти» та/або «Гроши» виключно як кошти або гроші в Україні, так як справи, що розглядаються передбачають судові спори між резидентами України на території України?
Чи дозволяє окремо банківська ліцензія проводити будь-які валютні операції (операції з валютними цінностями)?
Незрозумілим також визначення , посилання на на п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 483 .
Дійсно, це Положення передбачає використання іноземної валюти як засобу платежу без отримання індивідуальної ліцензії, але я вважаю, що застосування цієї норми у разі не вірного її сприйняття (тлумачення, висновку тощо) може привести до протиріччя з іншим чинним законодавством та самому цьому Положенню, воно не підлягає застосуванню, принаймні в цьому тлумаченні :
По-перше, норма пункту 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти та території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 року № 483 в частині, яка дозволяє використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк, суперечить вимогам Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який має силу закону, що регулюють питання отримання індивідуальних ліцензій на здійснення разових валютних операцій, що, в силу приписів Закону України «Про Національний банк України» та/або відповідно до конкуренції норм права щодо застосування нормативно-правових актів вищої юридичної сили є неприпустимим.
По-друге, приписи п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 № 483 суперечать власне іншим вимогам цього ж Положення.
Так, у відповідності з п. 1.10 Положення, одержання ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії. Це дозволяє зробити єдиний правильний висновок, що хоча б у однієї із сторін за договором повинна бути індивідуальна ліцензія на використання іноземної валюти як засобу платежу.
По-третє, вищезазначене Положення містить приписи, що не стосуються фізичної особи. П 1.2. Положення регламентує порядок та умови видачі Національним банком України (далі - Національний банк) резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу. За своїми зобов’язаннями позичальники переважно виконували платежі виключно готівкою. Тому це Положення не підлягає застосуванню при конкретних кредитних договорів;
В-четвертих, припис п.1.5. Положення містить також : «ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями».
Тобто застосування цієї норми можливо лише за тими операціями, на які НБУ надав банківську ліцензію та письмовий дозвіл. Таким чином, в банківської ліцензії та/або в письмовому дозволі на здійснення операції з валютними цінностями повинна бути передбачена необхідність використання іноземної валюти як засобу платежу та цей платіж повинен бути виключно безготівковим (п.1.2 Положення). Позичальник за своїми зобов’язаннями виконував платежі готівкою, зазначена банківська ліцензія та дозвіл не містять відповідного припису (дозволу) в якому прямо чи непрямо передбачені як необхідні розрахунки між резидентами на території України в готівкової формі іноземною валютою у виконання будь-яких зобов’язань, ці приписи не містять навіть дозволу щодо кредитування в іноземній валюті.
По-п’яте, припис п.1.5. Положення НБУ протирічить власне іншій Постанові НБУ: Відповідно до ст. 2 Постанови НБУ № 119 від 26.03.1998р. «Про затвердження правил використання готівкової іноземної валюти на території України», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 15.04.1998 р. № 245/2685 (втратила чинність на підставі Постанови НБУ №200 від 30.05.2007р.), використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави дозволяється у разі відсутності в фізичних осіб – нерезидентів або резидентів, а також повноважних представників юридичної особи нерезидента – суб’єкта підприємницької діяльності коштів у грошовій одиниці України і неможливості здійснення валютно-обмінної операції через пункт обміну іноземної валюти в таких випадках:
п.2.1 – на територіях митниць;
п.2.2 – на територіях вокзалів, аеропортів та портів;
п.2.3 – використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу дозволяється у разі надання суб’єктами підприємницької діяльності готельних послуг фізичним особам нерезидентам з оплатою в іноземній валюті, у тому числі зі застосуванням дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті.
п.2.4 – використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу у випадках, що не передбачені цією главою, а також застави дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії НБУ.
Тобто при розгляді справ, що стосуються кредитних відносин, що виникли до 30.05.2007р. ця Постанова застосуванню підлягає.
ВЫВОД:
1. Чи дозволено банку заздалегідь передбачати в умовах кредитного договору сплату за ним, за зобов’язанням, використання іноземної валюти як засіб платежу за цим зобов’язанням в іноземної валюті між резидентами на території України?
2. Які саме дозвільні документи дозволяють банку робити вищезазначене?
3. Чи дозволено використовувати іноземну валюту при сплаті процентів або інших вартісних елементів за банківським кредитом між резидентами на території України?
4. Який саме закон передбачає ПОРЯДОК, ВИПАДОК та УМОВИ використання іноземної валюти на території України між резидентами?
5. Чи є ст.. 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» дозвільна щодо використання іноземної валюти як засіб платежу при кредитних відносинах між резидентами на території України?
6. Який саме пункт з переліку дозвільних операцій з валютними цінностями ототожнюється як кредитування резидентів резидентом на території України в іноземної валюті та виконання за цим кредитним зобов’язанням в іноземної валюті, використання іноземної валюти як засіб платежу за цим зобов’язанням?
7. Чи стосується п.п. «Г» п.4. ст.. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» виконання зобов’язання за кредитним договором в іноземної валюті, сплати процентів за ним, сплати інших вартісних елементів кредиту?
8. Чи дозволено на підставі Банківської ліцензії, що була надана банком виконувати будь-які операції з валютними цінностями?
9. Яким саме пунктом Додатку до Дозволу дозволено кредитування резидентів резидентом на території України в іноземної валюті та виконання за цим кредитним зобов’язанням в іноземної валюті, використання іноземної валюти як засіб платежу за цим зобов’язанням?
10. Чи стосується Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу правостосунків, що виникли між Позивачем та Відповідачем?
11. Чи існувала у Відповідача Генеральна ліцензія на час вчинення правочину? Чи було це встановлено судом?
Правила! Без необходимости не опускаться ниже Закона!
И опять об индивидуальных лицензиях
в Загальні питання та новини з сайту
Опубликовано
Есть такое основание для отмены решения суда "выводы суда не соответствуют обстоятельствам дела". В основу мотивации заложенную в решение положен расчет наличной, а не безналичной валютой. А из текста решения видно, что и кредитный договор предусматривает погашение кредита перечислением с текущих счетов заемщика и основное доказательство исполнения обязательств наличной валютой, квитанции о внесении наличных в кассу банка в назначении платежа указывают на пополнение текущего счета, а не возврат кредита. Что касается дальнейших рассуждений о "транзитных счетах" то это уж извиняйте вообще ни чем не мотивированный треп!!!