izmailka
-
Число публикаций
255 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
1
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы izmailka
-
-
ну где ж эти люли раньше ходили? надо чуть раньше к юристам. новые инструкции для ИС о том что нужно разрешение органов орпеки с 17.04.2012, где то на форуме они естьвот, думаю что в Укргазбанке я не найду ЧФ, он все таки государственный...... А вот в исполнительной, наверное там с существующими законами прощу найти того, кто будет тормозить продажу квартиры. Вот, правда, говорила с адвокатом знакомым, к нему недавно обратились люди, их квартиру в киеве с торгов вместе с ребенком продали........... Посмотрим, что можно теперь сделать. Признает ли суд такие торги недействительными, а покупателя не имеющим прав на эту квартиру.............. или не признает........
-
Она, что единственный работник? ищите другого, кто поставит вам штамп и примет письмо из суда(это если заочное), лучше не заочное, но что б банка на суде не было)) ЧФ в суде тоже работает Так сейчас вроде для реализации квартиры, где ребенок ИС нужно разрешение органов опеки, как и кто ее выкупит? чф и в органах опеки тоже присутствует.я не знаю, как и когда может срулить ЧФ в моей ситуации, но банковские работники настроены категорично. У меня человек попался очень сложный. я так понимаю, она одня "тянет" ребенка и очень дорожит теми "дотациями" которые регулярно получает от банка в виде зарплаты. И рисковать ими она не станет.............даже если я предложу,..... ну вот сколько можно предложить что б человек сейчас рискнул работой и должностью............
Может выкупить по дешевке с торгов? - я не знаю, что и как мне сделать лучше, но знаю, что от этой проблемы пора избавляться. А банк - это проблема, когда он держит лапу на квартире.......
-
знаете идея, должна стать планом и это риск!!! но при долге в 100 000,00 ам. дол. который будет погашен за счет поручителя его имуществом, да и того б не хватило, то было решено все силы бросить на такой риск. Если б не получилось, то только доп. убытки и растраты. Ведь пришлось делать новый тех. паспорт,(старый в Банке), вытяг, независимую оценку,+ выписаться из квартиры с ребенком+ норатиус+ суд+Банк. Все должно быть готово к 1 ому дню, когда решение вступило в силу, и в этот же день сделка. Повезло, что квартира только в ипотеке, и нет арестов.супер. Человеческий фактор рулит))) зарплата маленькая у работников банка
Ну, мне кажется, если есть возможность, можно воспользоваться и этой идеей)
А что делать остается в нашем государстве, иногда только так что то возможно сделать((((
У работников банка зарплата точно, что маленькая. особенно в Привате, как они заставляют работников план по выдаче карточек выполнять и по привлечению депозитов, то человеку хоть с каплей порядочности там не легко работать. Работают, но голом мин. окладе. Ведь большая з.плата только за бонусы, кот. получают за выполнение плана......
Человеческий фактор рулит, так что надо им пользоваться
-
сорри договор недействительным))) как получитли? что вам всем скажу..... что ни одним из перечисленных на этом форуме способом, к огромному сожалению((( решение было заочным, принято на 2 заседании. Все было спланировано и оговорено за ранее. Скажу что играет тут человеческий фактор, работники Банка приняли заочку но малость придержали и банк не обжаловал в срок и как результат решение вступило в силу. Давался 1 максимум 3 дня на переоформление. Мы успели все сделать в 1 ый день. Оно то понятно, что сроки востоновят да ирешение отменят, но нотариус сделку провел, квартира продана. Так что, как то так. Другого выбора не было, как только со всеми договариваться. При определенных условиях со всеми можно договориться и убедить в своей правоте.а как получить это смое заочное решение? И зачем получать решение о признании кредитного договора? или о признании недействительным Вы хотели написать????
-
Вот схема которая сработала по продаже ипотечной кватриры и, причем продал ее ипоткодатель имущ. поручитель а не банк. рискнули и провереули вот такую историю. Получили заочное решение о признании КД, договора ипетеки и поруки. Приватбанк. Получили решение кот. суд должен был отправить банку на руки. отвезли в банк поставили печать, что те приняли, и вот решение вступило в силу, перед этим получили согласие нотариуса на сделку. и в день в который вступило решение в силу оформили куплю продажу. и зарегистрировали в МБТИ. Теперь ждем реакцию Привата. Даже не знаю что и ожидать, натариус заверила, что квартира к ним уже никак не попадет. Вот как то так)
-
Пришлите и мне пожалуйста. [email protected]Вышлите пожалуйста это решение и мне, либо укажите ссылку в реестре. Это очень Важно. Заранее спасибо.
-
attachment=1427:
НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.35
Сверьте свои документы с этими.
Вы проверьте свои квитанции, а особенно время совершения операции.
Выдаче наличной иностранной валюты соответствует первый документ.
По аналогичным документам осуществлялось автокредитование.
У Вас есть расхождения? Какие?
Обязательно проверяйте все документы на действительность. Представьте себе, что Вы контролер банка, который проверяет кассира. Это не сложно.
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 06.09.2011 р. N 11-219/3984-10558
Генеральний департамент з регулювання грошового обігу
Банкам та їх філіям
Територіальним управлінням Національного банку України
Про застосування окремих норм Інструкції
Національний банк України на численні запити банків щодо порядку погашення клієнтами кредитів в іноземній валюті через поточні рахунки повідомляє наступне.
Згідно із статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом і банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Законодавством України не передбачено обов'язку клієнта банку при укладенні кредитного договору укладати договір про відкриття поточного рахунку.
Таким чином, норма пункту 2.6 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 N 174 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.06.2011 за N 790/19528 (далі - Інструкція), стосується лише тих випадків, коли між банком та позичальником, крім кредитного договору було укладено договір про відкриття поточного рахунку, і договором передбачено погашення заборгованості із використанням поточного рахунку.
Стосовно питання поширення положень Інструкції на правовідносини, які виникли до набрання нею чинності, повідомляємо, що згідно із статтею 56 Закону України "Про Національний банк України" нормативно-правові акти Національного банку не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із законом пом'якшують або скасовують відповідальність.
Заступник Голови
В. Л. Кротюк
-
Спасибо!!!У Вас жалоба на решение апеляшки, а контексте обжалуете и первую инстанцию.
Тогда так и пишите Касационная жалоба на решение такое то (1 инст.) и решение такое -то (апеляшка).
И в конце также в требованиях отразить и то и то решение (скасуваты и направить на новой рассмотрение или не направлять и вынести сразу решение)
Иначе могут прислать ухвалу об устранении недостатков.
А почему с поручителей отказали? Увеличение ответственности?
С поручителей отказали, т.к. повышен % без их согласия и уведомление. Принесли решение кредитного комитета банка, а там % поднять и никаках доказательств о том что заемщик или поручитель уведомлены были. Только вот для поручителей сработало, а для заемщика почему то не- т.е. взыскали задолженность из расчета повышенного %, хотя подняли не по правилам Договора без предупреждения(((( Вот такая странность и пеню в 180 % взыскали
-
До Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ
01024, м. Київ, вул. П.Орлика, 4-а
Позивач: Відкрите акціонерне товариство
«Райфайзен Банк Аваль»
Адреса: 010011, м. Київ, вул. Лескова
Ідент. Код № 14305909
к/р № 32004100701 в ОПЕРУ
Національного банку україни
МФО 300001
В особі Одеської обласної дирекції
«Райфайзен Банк Аваль»
65000,м. Одесса, вул. Садова, 10
МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031
р/р 2909949
Адреса для листуваня:
68600, м. Ізмаїл, пр.. Леніна 20/1
Ізмаїльське відділення ОДД ВАТ
«Райфайзен Банк Аваль» тел.. 0441 4-0-69
Відповідач:
6600,
КАСАЦІЙНА СКАРГА
на рішення апеляційного суду Одеської області від 13.03.2012 р. по цивільній справі № 22ц-1590/1327/2012 р.
31.05.2010 р. Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області (суддя Швець В. М., справа № 2-1180/10) ухвалене рішення за позовом ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» до ,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 014/0056/82/68955 від 28 грудня 2006 року в розмірі 27767,63 гривень. Зазначеним рішенням позовні вимоги ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» задоволені у повному обсязі – стягнуто солідарно з /////////////////////////////заборгованість за кредитом в розмірі 27767,63 гривень.
Рішення було оскаржене ,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,, в суді апеляційної інстанції.
13.03.2012 р. колегія суддів апеляційного суду Одеської області (головуючий Погорєлова С. О., судді Сидоренко І. П., Цюри Т. В.; справа № 22-ц - 4912/11) вказане рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 травня 2010 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ПОРУЧИТЕЛИ - скасоване.
В цій частині ухвалено нове рішення. У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» до ПОРУЧИТЕЛІВ про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовлено.
В решті рішення залишено без змін.
Я не погоджуюсь з рішенням апеляційного суду, вважаючи що воно прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Порушення норм процесуального права:
Судами в порушення ст. 212 ЦПК України належним чином зазначені доводи на підставі усіх наданих доказів не перевірено.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судами не досліджено питання що до того, чи є кредитний договір укладений,
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно ч. 4 ст. 62 Господарського кодексу України, встановлено, що підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунків установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
За змістом ст. 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташована поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи , що їй створила., і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Звертаючись до суду я зазначила, що договір підписано не уповноваженою особою.
Кредитний договір № 014/0056/82/68955 укладено 28 грудня 2006 року.
Сторонами в договорі були:
• АКЦІОНЕРНИЙ ПОШТОВО-ПЕНСІЙНИЙ БАНК «АВАЛЬ»
• ПОЗИЧАЛЬНИК
На момент укладення договору юридичної особи АКЦІОНЕРНИЙ ПОШТОВО-ПЕНСІЙНИЙ БАНК «АВАЛЬ» не існувало. Юридична особа з такою назвою ніколи не була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі.
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців було зареєстровано ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИТСТАО АКЦІОНЕРНИЙ ПОШТОВО-ПЕНСІЙНИЙ БАНК «АВАЛЬ».
27.09.2009 року ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ ПОШТОВО-ПЕНСІЙНИЙ БАНК «АВАЛЬ» було реорганізовано, і змінило назву на ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»
05.11.2009 року ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» реорганізувалось та змінило назву на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ».
Згідно ст. 80 ГК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому порядку.
Відповідно до ст.89 ГК України в єдиний державний реєстр вносяться зведення про організаційно-правову форму юридичної особи, його найменуванні, місцезнаходженні.
Згідно ст. 90 ГК України найменування юридичної особи вказується в її засновницьких документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Найменування юридичної особи повинне містити відомості про його організаційно-правову форму. В разі зміни найменування юридична особа зобов'язана повідомити про це всіх осіб, з якими вона перебуває в договірних стосунках. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
Відповідно до ст. 91 ГК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту його створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про його припинення. Таким чином, АКЦІОНЕРНИЙ ПОШТОВО-ПЕНСІЙНИЙ БАНК «АВАЛЬ», як юридична особа на момент укладення договору не існувала і не була наділена цивільною право і дієздатністю.
ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» як юридична особа на момент прийняття заочного рішення не існувало, не було наділено цивільною право і дієздатністю і не могло бути позивачем в суді.
Для того, щоб договір, який здійснюється у письмовій формі, вважався підписаним з боку юридичної особи, яка є його стороною, необхідно відповідно до ст. 207 ГК України, щоб він містив:
1. підпис уповноваженого представника
2. відтиск печатки юридичної особи
Проте, кредитний договір, покладений в основу рішення попередніх судових інстанцій не містить відтиску печатки юридичної особи.
Він не підписувався представником ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ».
На договорі немає відтиску печатки юридичної особи – АКЦІОНЕРНИЙ ПОШТОВО-ПЕНСІЙНИЙ БАНК «АВАЛЬ».
Печатка Першого відділення Ізмаїла Одеської обласної філії АППБ «АВАЛЬ» не є друком юридичної особи.
Повноважень в Подопрігор Алли Федорівни на підписання договору від імені неіснуючої юридичної особи не могло бути.
В суді апеляційній інстанції представником ПОЗИВАЧА було заявлене клопотання про надання ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до суду документу, який би підтверджував повноваження Подопрігор Алли Федорівни на підписання договору 28 грудня 2006 року від імені АКЦІОНЕРНОГО ПОШТОВО-ПЕНСІЙНОГО БАНКУ «АВАЛЬ».
Але Банк не надав до суду такий документ, зазначив, що його не існує. (а. с. )
Порушення норм матеріального права
1. В матеріалах справи відсутні докази здобуття Відповідачем грошей за кредитним договором.
У своїй позовній заяві ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» вказує, що відповідно до п.1.1 та п.1.2 Позивач виконав свої зобов’язання за Кредитним договором, порахувавши кошти в розмірі 15 000(п’ятнадцять тисяч) гривень на поточний рахунок //////////// , та які вона отримала готівкою через касу.
Судами в порушення ст. 212 ЦПК України належним чином зазначені доводи на підставі усіх даних не перевірено.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позивач не надав доказів передачі грошових коштів ////////////////.
2. В матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання зобов'язань Відповідачем.
У своїй позовній заяві ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» вказує, що ,,,,,,,,,,,,,, не виконує свої зобов’язання за Кредитним договором та не сплачує проценти за користування кредитом, внаслідок чого станом на 10 червня 2009 року прострочена заборгованість склала 27767,63 гривень, а саме:
• за кредитом – 9388,25 гривень,
• за відсотками – 369,37 гривень,
• заборгованість за прострочення відсотками – 2539, 27 гривень,
• нарахована пеня 15 470, 74 гривень.
Судова колегія апеляційного суду погодилась з висновком суду першої інстанції , про те що ///////////////////. не належним чином виконувала свої кредитні зобов’язання у зв’язку з чим станом на 10.06.2009 року виникла заборгованість в сумі 27767,63 гривень.
Судами в порушення ст. 212 ЦПК України належним чином зазначені доводи на підставі усіх даних не перевірено.
Суди попередніх інстанцій визнаючи зазначену суму 27 767,63 гривень як заборгованість за кредитним договором та стягуючи вказану суму з ,,,,,,,,,,,,,,,,,,, на користь ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» не з’ясували яким чином, та на підставі чого Банк вимагав стягнення такої суми заборгованості.
Позивач ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» не надав суду і відповідачам документи, підтверджуючі наявність заборгованості і невчасність платежів, окрім розрахунку суми заборгованості.
Доповнення до розпорядження №9, у якому зроблений розрахунок суми заборгованості не є фінансовим документом, і не може підтверджувати оплату кредиту і невчасність внесення платежів.
Таким чином, суди без доказів прийняв затвердження банку про наявність заборгованості по кредиту і відсоткам і порушення зобов'язань за кредитним договором.
Законодавством чітко вказані документи, які можуть підтверджувати наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір відміченої заборгованості.
Такими, згідно з нормами статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність", можуть бути виключно первинні документи здійснення господарських операцій, що фіксують факт, і що є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
3. Судами попередніх інстанцій безпідставно без уваги та перевірки залишилось питання щодо правомірності збільшення процентів по кредитному договору. Це питання мале істотне значення для оцінки правильності розрахунку процентів за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом.
У змісті пп. 1.5.1,1.5.2, п. 1.5 Кредитного Договору зазначається, що Кредитор має право без отримання згоди Позичальника приймати рішення про зміну% ставки з дотриманням порядку, передбаченого Договором, і п., 6.2 цього Договору.
Відповідно п. 6.2 Договору про зміну% ставки Кредитор в письмовому вигляді повідомляє Позичальнику за 7 календарних днів від дати прийняття відповідного рішення про її зміну.
Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (в редакції чинній на момент видачі кредиту) в договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки споживачеві повідомляється Кредитором в письмовому вигляді протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
Позивачем не було надано повідомлення про зміну % ставки по даному кредитному договору.
Письменної згоди на підвищення процентної ставки по даному кредитному договору Позичальник не давала.
Статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом і банком.
Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір, за винятком випадків, встановлених законом.
Відповідно до п. 3 ст. 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту його вступу в силу.
Відповідно до ч. 2 ст. 10561 ГК Україні (що вступила в силу в 09.01.2009 року) встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
Відповідно до ч. 3 ч. 10561 ГК Україні умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
З наведеного Кредитором розрахунку нарахування відсотків, процентна ставка по Кредитному Договору підвищується Кредитором до 32% з 27.04.2009 року. Т. е. після вступу в силу ст. 10561 ЦК України. (а. с. )
З наведеного Кредитором протоколу № 1418 вбачається, що рішенням Кредитного комітету по кредитуванню фізичних осіб Одеської обласної дирекції «Райфайзен Банк Аваль» , було надано дозвіл на підвищення відсоткової ставки позичальникам, в тому числі Лисенко Л. О. з 27% до 32 % річних. (а. с. )
Апеляційним судом встановлено та не заперечувалось сторонами по справі , що Позивачем (Банком) Відповідачу нараховувалася заборгованість по Кредитному договору № 014/0056/82/68955 від 28 грудня 2006 року з урахуванням підвищеного розміру процентної ставки за користуванням кредитом (а. с. )
Будь яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про повідомлення боржника або поручителів про зміну процентної ставки Кредитором матеріали справи не містять.
Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій не визначили, чи є у Позивача право вимоги стягнення простроченої заборгованості, пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів із застосуванням відсоткової ставки у розмірі 32% річних.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ти обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають істотне значення для ухвалення рішення по справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» не довів істотність передумов для одностороннього підвищення процентної ставки за споживчим кредитом.
Вважаю, що суди попередніх інстанцій не мали брати до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості , враховуючи ту обставину, що підняття процентної ставки за кредитним договором № 014/0056/82/68955 від 28 грудня 2006 року було проведено позивачем незаконно.
Вважаю, що вимоги ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» про стягнення заборгованості з /////////////////// за кредитним договором № 014/0056/82/68955 від 28 грудня 2006 року необґрунтовані та недоказані.
4. Судами попередніх інстанцій недостатньо перевіреним залишилося питання правильності підрахунку самої суми пені. Це питання має істотне значення для правильного вирішення справи, однак віно належним чином не з'ясовано.
Згідно з п. 10.1 Кредитного договору Позичальник платить Кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Згідно умов договору, та розрахунку ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» вимагає з позичальника пеню в розмірі 180% річних.
п.2 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»: Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача.
Розмір реально нарахованої банком пені (15 470,74 грн.) складає 164% від суми заборгованості (сума заборгованості 9388,25 гривень).
Стаття 1 Закону № 543 (Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань) передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, який встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону № 543 (Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань), розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
П. 49 Листи Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського Кодексів України»: - «платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, який встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. ».
Яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.(Судебные прецеденты Постановление, Верховный Суд, от 07.11.2011, № 3-121гс11, Верховный Суд Украины)
Отже суди попередніх інстанцій безпідставно стягнули з//////////////////. на користь ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» суму пені в розмірі 15 470,74 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Судами порушені вимоги ст. 213 ЦПК України, оскільки рішення судів обох інстанцій не є ані законними, ані обґрунтованими. -
Как Приватбанк уничтожает документы -
-
У меня 2 иска банков к заемщикам от имени прокуратуры в интересах банка. Один ОЩАД другой НАДРА. Причем в иске Ощада написано что банк виконує функції спеціалізованого універсального банку по державним виплатах, пенсій, допомоги та пр. У зв'язку з чим порушення кредитнго договору може спричинити невиконання Банком своїх функцій по державним виплатам. А по НАДРЕ - вообще просто на выполнение указания ГЕНЕРАЛЬНОГО прокурора Украины - з метою сприяння діям КБ НАДРА у поверненні кредитної проблемної заборгованості, прокуратурою Одеської області витребувано і наділлано до районої прокуратури списки боржників з копіями кредитних справ для організації відповідних перевірок. За результатами перевірок пред'явлено позов в інтересах держави оскільки з 10.02.2009 року введена тимчасова адміністрація НБУ, а тимчасовий адміністратор приравнюється до представника нацбанку, та на момент пред'явлення позову вирішувалось питання щодо участідержави в капіталізації банку. У зв1язку з означеним порушення кредитного договору може спричинити невиконання НБУ своїх функцій щодо забезпечення стабільності банковської системи. При этом государство так и не капитализировало банк, а капитализировл его Фирташ. А прокуратура так и осталась истцом в интересах банка Надра. Вот как бороться с такими обоснованиями государственных интересов.???
-
-
Апну вопрос!!
Правильно ли я понимаю, согласно данных узагальнень, что ст. 652 ГК можно приненять к поручителям, а так же в случае отсутствия предупреждения банка, "що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач."????????
-
ак, АКІБ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до Беседїної І. М. (позичальник), Єпанчінцева С.В. (поручитель) про стягнення заборгованості за кредитним договором. Єпанчінцев С.В. в свою чергу пред 'явив зустрічний позов про розірвання договору поруки на підставі ст. 652 ЦК України.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14.05.2010 року суму заборгованості за кредитним договором стягнуто з Беседіної ЇМ. (позичальника) та задоволено зустрічний позов про розірвання договору поруки.
При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився як суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі від 02.11.2010 року, так і суд касаційної інстанції в ухвалі від 10.06.2011 року, що поручитель не міг передбачити негативних наслідків світової фінансової кризи, що в свою чергу свідчить про істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні договору поруки, а тому, є підставою для його розірвання.
На нашу думку, саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК, оскільки вказана обставина стосується обох сторін договору і у позичальника існувала можливість при належній турботливості та обачності передбачити в момент укладення договору можливі зміни курсу гривні України відповідно до іноземної валюти виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.
При цьому суди повинні з'ясовувати виконання банками чи іншими фінансовими установами положення статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених" постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, що зареєстровані у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року № 541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності), в якому передбачено обов'язок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач.
При вирішенні таких справ суди повинні враховувати Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг).
Правильно ли я понимаю, что ст. 652 ГК можно приненять к поручителям, а так же в случае отсутствия предупреждения банка, "що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач."????????
-
Вот какие истории пишут на других сайтах о ПРИВАТЕ - http://www.stroimdom.com.ua/forum/showthre...341&page=19
"чтите профильные законы - Про захист прав споживачив, Про банки та банкивську дияльнисть, а также подзаконные акты и не ленитесь защищать свои права
то что Приветбанк занимается ерундой - ни для кого не секрет, вот только фактов нарушения законодательства у Нацбанка нет, потому что вы не удосуживаетесь взять в руки ручку и листик, и накатать заяву
на прошлой неделе у родственицы закончился срок действия кредитки (кк) пошла в банк чтоб получить нову
так ей и дали новую, под новый картсчёт, ещё и всучили "пакетик для друга"
на следующий день пошли туда вместе, к тому же специалисту
(я) спрашиваю - вы выдали новую кредитку, на каком основании?
(б) специалист - там у карточки закончился срок действия, а щас мы выдаём только новые
я - на каком основании закрыли тот картсчёт? мне достаточно № пункта договора или № пункта постановы 492.
б - ну... э-э-э... бла-бла-бла.. новые карточки, стрые закрываем новые выдаём
я - т.е. карточный счёт был закрыт незаконно! - достаю листик и пишу заявление на имя управляющей банка о факте незаконного закрытия счёта.
б - ой-йой-йой... я ещё раз всё проверю...
проверяет
б - вы знаете ваш счёт ************** не закрыт, всё в порядке
я - когда можно будет забрать новую карточку под ЭТОТ счёт?
б - в течении 2 недель
я - ОК, и заберите ваш "конвертик другу", нам он не нужен
б - это не вам, можете передать его любому вашему другу, он будет вам благодарен за возможность воспользоваться нашими услугами
я - это называется навязывание услуг - достаю ещё один листик и пишу заявление о нарушении прав потребителя
б - ой-йой-йой... эт я вам случайно дала, давайте конвертик сюда обратно
итог: два заявления были отданы управляющей, копии направлены в главный офис НБУ
ждём ответа, по первому вопросу - главное зафиксировать факт нарушения, по второму - хочется всё-таки подключить прокуратуру"
-
разъяснения Высшего специализированного суда по рассмотрению гражданских и уголовных дел. В нем говорилось, что невозвраты по кредитам госбанков — это не угроза государственным интересам, а потому Ощадбанк и Укрэксимбанк больше не имеют права привлекать к судебным спорам органы прокуратуры. Во многих регионах страны после этого документа суды перестали принимать "кредитные иски" от правоохранителей и начали закрывать старые дела. http://antiraid.com.ua/news/13235-zaemschi...-ugolovkoj.html
-
-
http://finance.liga.net/banks/2012/2/29/ne...6.htm?systWRTD3
Финучреждения стараются максимально завуалировать комиссии и прочие дополнительные расходы потребителей, связанные с обслуживанием кредитов (например, возникающие в связи с конвертацией валюты). А, так называемые, "штрафные санкции" за досрочное погашение или расторжение кредитного договора - для некоторых банков норма. Об этом ЛІГАБізнесІнформ сообщили в AstapovLawyers.
Однако вскоре украинские заемщики могут получить карт-бланш в отношениях с банками, говорит Юлия Яшенкова, старший юрист международной юридической группы AstapovLawyers. Для этого заемщику необходимо будет доказать, что предоставленная ему на момент заключения кредитного договора информация была неполной, и он не заключал бы его на столь невыгодных для себя условиях. При этом заемщик освобождается от выплаты процентов по кредиту и иных платежей, связанных с его обслуживанием и погашением.
Такие новеллы предусмотрены проектом Закона "О потребительском кредитовании", находящимся на рассмотрении ВРУ. Законопроект устанавливает и другие положения, открывающие для заемщиков способы защиты от "кредитной кабалы".
Среди них право заемщика заключать договоры на дополнительные и сопутствующие услуги (при необходимости) у выбранного им лица. Таким образом, финансовые учреждения не смогут обязывать заемщиков пользоваться услугами выбранных ими более дорогих нотариусов, страховых компаний, оценщиков и т.д.
Финансовым учреждениям также будет запрещено привлекать услуги коллекторских компаний для обеспечения возврата займов по кредитам на сумму до 5 минимальных заработных плат.
Еще одной прогрессивной новеллой станет установление максимальных штрафных санкций, говорят в AstapovLawyers. Так, финучреждения не смогут устанавливать в кредитном договоре пеню в размере, превышающем двойную учетную ставку НБУ (на сегодняшний день составляет 15,5%), а общий размер неустойки не сможет превышать половины "тела" кредита. Таким образом, заемщик будет защищен от ситуации, в которой штрафные санкции по кредиту будут в разы, а то и в десятки раз превышать сумму задолженности.
"Таким образом, принятие названного выше законопроекта еще раз подтвердит намерение законодателя умерить беспредел финучреждений, откровенно злоупотребляющих своим доминирующим положением в отношениях с заемщиками. Более того, предлагаемый законопроект, в случае его принятия, превращает уже банки и другие финансовые учреждения в наименее защищенную сторону кредитных отношений", - резюмировала Юлия Яшенкова.
-
У меня в практике ГИС забрала 1/5 квартиры(квартира 2-х комнатная) - за долги по алиментам в пользу бывшей жены и 1/5 этой же квартиры в счет погашения долга по решению суда в пользу кредитора. И никто не занимался выделом в натуре. Для того что б забрали квартиру надо быть ее собственником. В моем случае и должник по алиментам и должник по натариально заверенной расписке являлись сособственниками одной квартиры по 1/5 на каждого. А вот если только прописан то могут просто прийти и забрать имущество из квартиры, аргументируя тем что раз проживаешь значит и вещи твои есть. Но и это можно пердотвратить.
-
если у кого то есть текст предложения Укрсиба по реструкткризации 60/40 скинте плиз!!!!!!! [email protected] или на форуме
-
похоже шансы моего клиента уменьшаются-
(ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОГЛЯДОВИЙ ЛИСТN 01-8/637 від 30.05.2001)
...
Перевіривши матеріали справи, судова колегія Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов встановила таке.
Відповідно до укладеного кредитного договору банком надано виробничо-комерційній фірмі кредит у національній валюті України.
На забезпечення повернення кредиту банком укладено з позичальником та підприємством договір застави, на виконання якого прийнято товари в обороті згаданих суб'єктів господарювання. Ці дії свідчать про те, що підприємство виступило майновим поручителем позичальника (стаття 11 Закону України "Про заставу").
Порука і застава є різними самостійними способами забезпечення виконання зобов'язань, тому встановлений статтею 194 Цивільного кодексу України строк для подання позову до поручителя не може застосовуватися до правовідносин заставодавця (майнового поручителя) і заставодержателя за договором застави, а, отже, позовні вимоги про звернення стягнення на майно є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
За таких обставин судовою колегією Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов рішення та постанову арбітражного суду скасовано і позовні вимоги задоволено.
7. Факт припинення поруки не тягне за собою припинення договору застави з огляду на самостійність згаданих видів забезпечення виконання зобов'язань.
...
НО КАК ЖЕ БЫТЬ С РЕШЕНИЕМ В НАЧЕЛЕ ЭТОЙ ТЕМЫ БАНКУ?
-
как решение указанное в данной теме сочитается со следующим решением? почему противоречия ? у меня спор за имущественного поручителя. в материалах дела есть поддельное согласие имущ. поручителя на повышение % ставки по кредиту. Банк именно на дело по моему иску нанял персонального юриста. практика неоднозначна по этому вопросу. давайте обсудим!!!!!! ипотечный договор с имущественным поручителем - это смешанный договор?
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 жовтня 2011 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Сімоненко В.М.
суддів: Амеліна В.І., Олійник А.С.,
Гончара В.П., Ступак О.В., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (далі ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк»), приватного підприємства «Лекс» (далі ПП «Лекс») про визнання частково недійсним договору іпотеки, визнання договорів поруки та іпотеки припиненими, зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_3, треті особи: ПП «Лекс», ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки , за касаційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом до ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» - правонаступника акціонерного банку «Експрес Банк» про визнання частково недійсним договору іпотеки, визнання договорів поруки та іпотеки припиненими, посилаючись на те, що, виходячи з п. 6.1. договору поруки від 29 травня 2007 року термін дії договору поруки закінчився 30 березня 2009 року, отже вимогу відповідачем - АБ «Експрес Банк» від 16 жовтня 2009 року про виконання зобов'язань по договору поруки пред'явлено після закінчення терміну дії договору поруки. Зазначав, що до договору про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року, який був забезпечений іпотекою позивача, було укладено 11 доповнень в термін з 16 серпня 2007 року по 24 червня 2009 року, з майже 10-кратним збільшенням суми кредиту та пролонгацією майже на 3 роки строку дії кредитного договору. Оскільки такі доповнення були укладені тільки між АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс», без повідомлення поручителя - іпотекодавця, вважав, що договір іпотеки має бути визнаний припиненим в термін, зазначений в договорі іпотеки – 11 серпня 2008 року. Крім того, позивач просив визнати недійсним п 1.1., 1.3. та 6.5. договору іпотеки, оскільки вони суперечать один одному, а також Закону України «Про іпотеку».
У лютому 2010 року ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» звернулося із позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що 13 липня 2007 року між Банком та ПП «Лекс» укладено договір про відкриття кредитної лінії. В забезпечення виконання зобов`язань між Банком та ОСОБА_3 укладено договори поруки та іпотеки. Оскільки боржник свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, заявник просив звернути стягнення на предмет іпотеки – належну ОСОБА_3 квартиру.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2010 року первісний позов задоволено. Визнано договір поруки № 10-07/П-1 від 13 липня 2007 року, укладений між АБ «Експрес Банк» та ОСОБА_3 таким, що припинив свою дію. Визнано недійсним п. 1.1.Договору іпотеки від 16 серпня 2007 року, укладений між АБ «Експрес Банк» та ОСОБА_3, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий № 2719 в частині положення щодо: «...змін та доповнень до нього, які будуть укладені між боржником та іпотекодержателем в майбутньому, включаючи збільшення суми кредиту та/або збільшення процентної ставки за кредитом» - з моменту укладення. Визнано договір іпотеки від 16 серпня 2007 року, укладений між АБ «Експрес Банк» та ОСОБА_3, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий № 2719 таким, що припинив свою дію в зв'язку з припиненням основного зобов'язання з 11 липня 2008 року. Заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, накладену при посвідченні договору іпотеки від 16 липня 2008 року, що укладений між АБ «Експрес Банк» та ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 - скасовано з внесенням відповідного запису до Державного реєстру іпотек. Зустрічний позов залишено без задоволення.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, в первісному позові відмовлено. Зустрічний позов задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 За рахунок предмету іпотеки задовольнити вимоги АБ «Експрес Банк» в сумі 32 036 771, 18 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.
У касаційних скаргах ОСОБА_3та ОСОБА_4 просять скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що дія договору поруки, укладеного між ОСОБА_3 та Банком 29 травня 2007 року, припинилась, договір сторонами не пролонгувався. Боржник припинив виконувати свої зобов`язання за договором 30 квітня 2009 року, а лист-вимога направлена ОСОБА_3 тільки 16 жовтня 2009 року, у зв`язку з чим суд вважав договір поруки припиненим на підставі п. 1 та п. 4 ст. 559 ЦК України. Крім того, внесеними змінами і доповненнями до кредитного договору істотно змінено умови іпотечного договору та термін його дії, у зв`язку з чим змінився обсяг відповідальності майнового поручителя, а тому договір іпотеки слід визнати припиненим на підставі ст. 559 ЦК України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні первісного позову, апеляційний суд послався на те, що кредитні зобов’язання не виконані, отже договори іпотеки та поруки є чинними. У п.1.1 договору іпотеки зазначено, що ОСОБА_3 надав свою згоду на внесення будь-яких змін до кредитного договору, а тому подальші зміни до договору з ним не узгоджувались. Зазначені зміни та доповнення на обсяг відповідальності ОСОБА_3 не вплинули.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитор) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (ч. 1 ст. 554 ЦК України).
На підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Встановлено, що 13 липня 2007 року між АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року, із відновлювальним лімітом кредитування в сумі 1 800 000 грн. строком до 11 липня 2008 року зі сплатою 19 % річних та надання в межах цієї лінії грошових коштів на поповнення обігових коштів. Згідно подальших договорів, між цими ж сторонами укладено угоди про внесення змін та доповнень до нього.
Так, 29 жовтня 2007 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 2 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким, сторони в договорі домовилися про новий порядок обчислення та сплати відсотків за кредитом.
13 грудня 2007 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 3 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким сторони домовилися збільшити кредитну лінію до суми 11 800 000 гривень. Забезпеченням виконання зобов'язання є іпотека нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Петропавлівська, 15, № 1-11, та належить майновому поручителю ТОВ «Верес»; застава транспортних засобів (автомобілів), як товарів на складі; порука ТОВ «Компанія Трансенерго»; порука ТОВ «Верес», а також всі види забезпечення виконання зобов'язання згідно з правочинами, які можуть бути укладені з метою забезпечення виконання зобов'язання Позичальника за Договором, незалежно від того, зазначені вони в договорі чи ні.
31 березня 2008 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 4 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким, сторони в договорі домовилися збільшити кредит до суми 27 800 000 грн. та термін дії кредитного договору до 1 квітня 2011 року. Забезпечення виконання зобов'язання згідно доповнення № 4 від 31 березня 2008 року є порука ОСОБА_3 на суму погашення заборгованості в сумі 5 050 000 грн.; застава товарів (автомобілів) на складі, що належать ПП «Лекс» на праві власності, на суму не менше ніж 7 000 000 грн., а також всі види забезпечення виконання зобов'язання згідно з правочинами, які можуть бути укладені з метою забезпечення виконання зобов'язання Позичальника за договором, незалежно від того, зазначені вони в договорі чи ні.
30 травня 2008 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 5 до договору про відкриття кредитної лінії 10-07/кл від 13 липня 2007 року, згідно з яким, сторони встановили графік зменшення ліміту кредитної лінії по наданому кредиту.
27 червня 2008 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 6 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким, сторони в договорі домовилися про зменшення ліміту кредитної лінії протягом терміну, що визначений п.1.1. Договору та становить 25 500 000 грн., а також встановили графік зменшення ліміту кредитної лінії по наданому кредиту.
1 вересня 2008 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 7 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким, сторони в договорі домовилися про збільшення відсоткової ставки по кредитному договору до 22,0 % річних. Також додатковим забезпеченням по кредитному договору виступає іпотека квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та належить майновому поручителю ОСОБА_3
23 грудня 2008 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 8 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким, сторони в договорі домовилися про збільшення відсоткової ставки по кредитному договору до 24,0 % річних.
29 лютого 2009 року між АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 9 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким, сторони в договорі домовилися щодо порядку сплати та нарахування відсотків по наданому кредиту.
26 березня 2009 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 10 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким, сторони в договорі домовилися щодо порядку сплати та нарахування відсотків по наданому кредиту.
24 червня 2009 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 11 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким, сторони в договорі домовилися щодо порядку сплати та нарахування відсотків по наданому кредиту.
Договором поруки від 31 березня 2008 року, укладеним між Банком та ОСОБА_3, встановлено обсяг відповідальності ОСОБА_3 – 5 050 000 грн. (а.с.39, т.1) Цей обсяг під час внесення змін та доповнень до кредитного договору залишився незмінним, а тому посилання позивача на те, що змінився обсяг його відповідальності за кредитним договором, не грунтуються на матеріалах справи.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПП «Лекс», між АБ «Експрес Банк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки від 16 серпня 2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 2719. Згідно даного договору іпотекодавець передав іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно - предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Згідно акту № 2 узгодження договірної (заставної) вартості предмета іпотеки від 16 серпня 2007 року, заставна вартість предмету іпотеки на момент укладання договору іпотеки сторонами була оцінена в сумі 14 420 000 грн.
В термін, визначений в кредитному договорі боржник - ПП «Лекс» зобов'язань щодо повернення кредиту не виконав, кредит та відсотки за його користування не повертав, у зв`язку з чим на адресу ОСОБА_3 було направлено листи-вимоги, в яких його повідомлено про існуючу заборгованість ПП «Лекс» по кредиту та відсоткам. Зокрема, такий лист було направлено на адресу ОСОБА_3 16 жовтня 2010 року. Обгрунтовуючи позовні вимоги, заявник посилався на те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Однак з матеріалів справи вбачається, що 31 березня 2008 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 4 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким, сторони в договорі домовилися збільшити кредит до суми 27 800 000 грн. та термін дії кредитного договору до 1 квітня 2011 року, отже строк виконання основного зобов`язання не настав.
Апеляційним судом також правильно відмовлено у задоволенні вимог про визнання договору іпотеки припиненим, визнання частково недійсним договору іпотеки.
Стаття 546 ЦК України містить перелік видів забезпечення виконання, кожний з яких є самостійною цивільно-правовою формою відповідальності, встановленою на підставі окремих договорів, і регулюється відповідними правовими нормами, розрізняючи поняття поруки та застави (іпотеки) законодавство визначає різну відповідальність поручителя та заставодавця (майнового поручителя) і різні підстави припинення поруки та права застави.
Таким чином, рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні первісного позову відповідає вимогам закону і грунтується на матеріалах справи.
Разом з тим, не можна погодитись із судовим рішенням в частині задоволення зустрічних позовних вимог.
Так, за положеннями статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Однак судом на зазначені положення Закону уваги не звернуто, в порушення вимог ст.ст. 212-214 ЦПК України, не визначено спосіб реалізації предмета іпотеки та не з’ясовано його початкову ціну, не звернуто уваги на те, що заставна вартість предмету іпотеки на момент укладання договору іпотеки сторонами була оцінена в сумі 14 420 000 грн.
Наведене свідчить про те, що рішення в частині задоволення зустрічного позову постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті рішення апеляційного суду підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2010 року в частині задоволення зустрічного позову публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_3, треті особи: ПП «Лекс», ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті рішення апеляційного суду залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Сімоненко В.М.
Судді:
Амелін В.І.
Гончар В.П.
Олійник А.С.
Ступак О.В.
-
вот такое мнение ВССУ на эту тему нашлось - У Х В А Л АВот такой вопрос - Прекращается ли поручительство смертью поручителя? Или наследники наследуют обязательства поручителя?
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2012 року
м. Київ
Колегія суддів cудової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого: Дьоміної О.О.
Суддів : Касьяна О.П., Кафідової О.В.
Коротуна В.М., Попович О.В.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_5, третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у м.Кривому Розі ради про стягнення суми боргу за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2011року,-
в с т а н о в и л а:
У квітні 2009 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (надалі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що ОСОБА_3 належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором від 30.11.2006 року, поручителем по якому є ОСОБА_6, в результаті чого утворилася заборгованість станом на 30.03.2009 року в розмірі 239 217, 98 грн.
В серпні 2010 року позивач уточнив свої позовні вимоги, зазначивши відповідачем по справі спадкоємця померлої ОСОБА_6 неповнолітніього сина - ОСОБА_4, від імені якого діє законний представник ОСОБА_5, та просив суд солідарно стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_5,заборгованість за кредитним договором станом на 19.01.2009р. у розмірі 219 700,84 грн., судові витрати по справі, та стягнути з ОСОБА_3 заборгованість, що виникла внаслідок невиконання зобов'язань за кредитним договором №1083-пк-2006 від 30.11.2006 року. у період з 19.01.2009 року по 30.08.2010 року в розмірі 491514,10 грн.
Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 травня 2011року позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість в розмірі 372637,66грн. Вирішено питання про стягнення судових витрат по справі. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2011року рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 11 травня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №1083-пк-2006 від 30.11.2006 року в розмірі 219 700, 84 грн. станом на 19.01.2009 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №1083-пк-2006 від 30.11.2006 року за період з 19.01.2009 року по 30.08.2010 року в розмірі 491 514,10 грн. Вирішено питання про солідарне стягнення судових витрат по справі.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, який діє в інтересах неповнолітнього відповідача ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2011року та залишити в силі рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 травня 2011року
Відповідно до статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції вірно встановив, що з ОСОБА_3, як боржника за кредитний договором, підлягає стягненню на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» сума боргу.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо солідарного стягнення суми боргу за кредитним договором з неповнолітнього ОСОБА_4, який є спадкоємцем після смерті ОСОБА_6, яка була поручителем виконання зобов’язання за кредитним договоро, суд першої інстанції вірно послався на положення ст.608 ЦК України, оскільки зобов'язання припиняються зі смертю боржника, якщо воно є нерозривне пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Обов'язки ОСОБА_6, яка була поручителем по кредитному договору між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3, припинилися ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з її смертю. Її права та обов'язки не переходять до спадкоємців, оскільки обов'язки поручителя нерозривно були пов'язанні з особою поручителя.
Скасовуючи в цій частині судове рішення, суд апеляційної інстанції, пославшись на ч.1 ст.608 ЦК України, зазначив, що припинення зобов'язання смертю боржника стосується зобов'язання особистого характеру, а також статтями ЦК, які регулюють питання припинення кредитного договору, договору поруки.
Відповідно до ч.4 ст.1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами 2-4 статті 1273 ЦК України.
З висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна, оскільки вони протирічять чинному законодавству.
Частиною 1 статті 608 ЦК України, на яку послався суд апеляційної інстанції, визначено, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язано й його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Відповідно до статей 553,554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Суть договору поруки полягає в тому, що у разі невиконання боржником основного зобов'язання, забезпеченого порукою, поручитель зобов'язується виконати борг боржника замість останнього. Тобто умовою для вступу поручителя у відносини з кредитором є факт невиконання основного зобов'язання боржником.
В даному випадку договір поруки був пов'язаний безпосередньо з особою.
Статтею 1231 ЦК України визначено, що до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду, яка була завдана спадкодавцем. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину ( ст.1282 ЦК України).
Відповідач ОСОБА_3 не виконав умови кредитного договору, а тому він і повинен сплатити всю суму боргу за кредитом.
Слід також зазначити, якщо відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за законом чи заповітом має право прийняти або не прийняти спадщину.
Неповнолітній ОСОБА_4 не приймав спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6, яка виступала поручителем.
За таких обставин, суд першої інстанції вірно визначився з характером спірних правовідносин та застосував норми які підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення.
З огляду на викладене колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та було помилково скасовано апеляційним судом.
Відповідно до частини 1 статті 339 ЦПК України, суд касаційної інстанції установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2011року скасувати. Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 травня 2011року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
О.О.Дьоміна
Судді:
О.П.Касьян
О.В.Кафідова
В.М.Коротун
О.В.Попович
-
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2011 року
м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого: Ткачука О.С.
суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,
Колодійчука В.М., Савченко В.О.,
розглянувши у цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: приватне підприємство «Лубни-торг», Орган опіки та піклування Лубенської районної державної адміністрації про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення та окрему ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 25 липня 2011 року,-
в с т а н о в и л а:
У січні 2011 року позивач ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 30.01.2008 року між АТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ПП «Лубни-торг» укладено договір про відновлювальну кредитну лінію №К-8-2008, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит у розмірі 444 000 гривень за процентною ставкою 17,5% річних, а у період з 29.01.2011 року до погашення заборгованості - за процентною ставкою 26,25% річних з остаточним терміном повернення до 28.01.2011 року. Крім цього, 30.01.2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки №І-8-2008, відповідно до умов якого ОСОБА_3, в якості забезпечення виконання ПП «Лубни-торг» зобов’язань за кредитним договором №К-8-2008 від 30.01.2008 року, передала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями, що складається з житлового будинку (Літер А-2), загальною площею 254,9 кв.м.,житловою площею 131,9 кв.м.; сарай (Літер Б); навіс (Літер В); вбиральня (Літер Г); огорожі (Літер №1); вигрібна яма (Літер №2); який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, несільськогосподарського призначення, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25 га.
У зв’язку з неналежним виконанням ПП «Лубни-торг» зобов’язань за кредитним договором, утворилася заборгованість, яка станом на 17.01.2011 року складає 780 461,29 гривень, з яких: 444 000,00 гривень - заборгованість за кредитом; 5 875,35 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 248 168,62 гривень - заборгованість за простроченими відсотками; 14 652,00 - заборгованість за простроченою комісією та 67 765,35 гривень - нарахована пеня. Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 06 квітня 2009 року стягнуто з ПП «Лубни-торг», ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за вказаним договором в сумі 468 848,05 гривень. Однак відповідачами судове рішення не виконується, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 квітня 2011 року закрито провадження у справі на підставі п.2.ч.1. ст.. 205 ЦПК України в частині вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про виселення та зняття з реєстрації відповідачів, а рішенням суду від 21 квітня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» залишено без задоволення.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 25 липня 2011 року рішення та ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 квітня 2011 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення залишено без задоволення з інших підстав.
Крім того, апеляційним судом Полтавської області 25 липня 2011 року постановлено окрему ухвалу на адресу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», яким, на думку суду, грубо порушено Закон України «Про іпотеку».
В касаційній скарзі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» просить рішення апеляційного суду Полтавської області від 25 липня 2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також скасувати окрему ухвалу суду.
Вивчивши матеріали цивільної справи, касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Судами встановлено, що 30.01.2008 року між АТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ПП «Лубни-торг» укладено договір про відновлювальну кредитну лінію №К-8-2008, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит у розмірі 444 000 гривень за процентною ставкою 17,5% річних, а у період з 29.01.2011 року до погашення заборгованості за процентною ставкою 26,25% річних з остаточним терміном повернення до 28.01.2011 року. Крім цього, 30.01.2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки №І-8-2008, відповідно до умов якого ОСОБА_3, в якості забезпечення виконання ПП «Лубни-торг» зобов’язань за кредитним договором №К-8-2008 від 30.01.2008 року, передала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями, що складається з житлового будинку (Літер А-2), загальною площею 254,9 кв.м.,житловою площею 131,9 кв.м.; сарай (Літер Б); навіс (Літер В); вбиральня (Літер Г); огорожі (Літер №1); вигрібна яма (Літер №2); який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, несільськогосподарського призначення, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25 га. У зв’язку з неналежним виконанням ПП «Лубни-торг» зобов’язань за кредитним договором, утворилася заборгованість, яка станом на 17.01.2011 року складає 780 461,29 гривень. 10.12.2010 року позивачем на адресу відповідачки ОСОБА_3 було направлено лист-вимогу, яка була повернута банку 12 січня 2011 року без вручення за закінченням терміну зберігання.
При ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», суд першої інстанції, виходив з того, що укладений договір іпотеки суперечить правам та інтересам неповнолітніх дітей ОСОБА_3, оскільки при укладенні договору не було отримано дозволу органу опіки та піклування, що є порушенням ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що реєстрація неповнолітніх дітей в будинку, переданому в іпотеку, не свідчить про наявність у них майнових прав щодо будинку, тому, при посвідченні договору іпотеки, необхідності отримання дозволу органу опіки та піклування не було. Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позову з інших підстав, послався на те, що позивачем не дотримано вимог ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку», оскільки повідомлення банку про майбутнє звернення стягнення на предмет іпотеки була повернута банку не врученою, тому у позивача відсутнє право на звернення до суду з даним позовом. Також, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження в частині виселення відповідачів з будинку та скасування їх реєстрації, апеляційний суд, зазначив, що суд першої інстанції помилково закрив провадження в цій частині, посилаючись на наявність рішення Лубенського районного суду Полтавської області від 08.09.2010 року, ухваленого між тими ж сторонами та з тих же підстав, яке набуло чинності, оскільки у цій справі діти відповідачки ОСОБА_3 були не стороною по справі , а третіми особами.
Постановляючи окрему ухвалу, апеляційний суд, послався на те, що позивач, не дотримавшись вимог ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку», звернувся з даним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, без належного повідомлення боржника про виконання порушеного зобов’язання та звернення стягнення на предмет іпотеки. Тому вважав за необхідне повідомити про дані порушення керуючого філією «Полтавське РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» для вжиття заходів по дотриманню Закону України «Про іпотеку».
Проте, погодитися з висновками суду апеляційної інстанції не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції на вказані вимоги закону та зміст договору іпотеки уваги не звернув. Апеляційний суд помилку суду першої інстанції виправив, проте допустив неправильне застосування норм матеріального права.
Постановляючи окрему ухвалу, суд зазначив, що порушенням закону, у випадку виявлення якого суд має право реагувати окремою ухвалою, є порушення позивачем ст. 35 Закону України «Про іпотеку», а також повторність подачі позову щодо виселення неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що дублює підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Але зазначене обґрунтування окремої ухвали не відповідає вимогам ст. 211 ЦПК України.
Відповідно до ст. 211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин і умов.
З позовної заяви вбачається, що відповідачами у справі вказані неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в той час як відповідно до ст. 29 ЦПК України такі особи не мають цивільної процесуальної дієздатності. За таких обставин суд першої інстанції, отримавши неналежним чином оформлену позовну заяву повинен був у відповідності до ст. 119 ЦПК України ухвалою залишити її без руху та вказати позивачеві на необхідність приведення її у відповідність з п.4. ст. 119 ЦПК України та ст.. 29 ЦПК України, або вирішити вказане питання під час попереднього або підготовки до судового засідання.
На вказані порушення, що потягли за собою ухвалення неправильного рішення, суд апеляційної інстанції уваги не звернув та зазначив це у якості підстав для винесення окремої ухвали суду.
Відповідно до ч.2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також, апеляційний суд, ухвалюючи рішення, припустився помилки зазначивши, що у відповідності до ст. 35 Закону України «Про іпотеку" іпотекодержатель зобов’язаний повідомляти іпотекодавця належним чином, в той час як відповідно до цієї статті необхідним є направлення письмової вимоги іпотекодавцю, що залишилося не з’ясованим судами обох інстанції, оскільки в матеріалах справи міститься копія конверта про направлення відповідачам повідомлення про виселення (а.с. 19, застереження на бланку зворотнього повідомлення), яка апеляційним судом розцінена як повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки .
На підставі наведеного, справа підлягає направленню на новий апеляційний розгляд з метою встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, застосування до правовідносин, що виникли між сторонами відповідних норм матеріального права та ухвалення законного та обґрунтованого рішення .
Керуючись ч.1 ст. 336, ч.2 ст. 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» - задовольнити частково.
Рішення та окрему ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 25 липня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.С. Ткачук
судді: В.С. Висоцька
М.К. Гримич
В.М. Колодійчук
В.О. Савченко
http://reyestr.court.gov.ua/Review/20206298
продать ипотечную квартиру
в Загальні питання та новини з сайту
Опубликовано