logoped

Пользователи
  • Число публикаций

    692
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    9

Сообщения опубликованы logoped

  1. В 05.02.2017 в 19:34, y.voronizhskiy сказал:

    Решение в топике-основание для обращения в ВСУ.

    Только у Вас насколько помню, сроки пропущены.

    Лучше сейчас туда с таким не обращаться. Помнится мне, что по результатам последнего обращения в ВСУ по исполнительной надписи нотариуса, на сегодня имеется геморрой...

  2. Разговаривал с представителями Фонда. Они игнорируют это решение. Говорят, что Фонд так не считает и продолжают свой беспредел. Но мы это решение уже использовали в своих интересах. Посмотрим как будут развиваться события далее. Это решение дает основания, как минимум, остановить производства по взысканию, открытые по искам Фонда. А то и отказать вообще в их исковых требованиях.

    • Like 1
  3. Вопрос не раскрыт. Договор займа (не кредитный) в гривне с привязкой к доллару (в эквиваленте), является валютным обязательством?? с учетом

    Разом з тим ч.2 ст.533 ЦК допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов’язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

    У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов’язанням, визначається в гривні за офіційним курсом НБУ.

    (Постанова ВСУ  №6-79цс14 http://zib.com.ua/ua/print/99635-yak_povernuti_dolaroviy_borg.html)

     

     

    • Like 1
  4. 14 часов назад, y.voronizhskiy сказал:

    Я понял. Но это не снимает мой вопрос.

    Доказывать невозможность выселения туда, в связи с разрывом жизненных, экономических связей т.п. Вопрос широкий и открытый...

    • Like 1
  5. Ярослав, там иск не ипотекодержателя. Там истец, новый собственник квартиры, которому банк продал ее по застереженню. Так что те, кто покупает у банков (и др. жуликов) жилье, должны сто раз подумать...

  6. ВССУ уже разьяснял, можно!

     

                                                                У х в а л а

    Іменем  України

    31 липня 2013 року                                                                            м. Київ

     

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого Колодійчука В.М., 

    суддів: Висоцької В.С.,  Савченко В.О., Гримич М.К., Фаловської І.М.,

     

    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», треті особи: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8, публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк», про визнання недійсними прилюдних торгів та скасування свідоцтва про придбання майна, за касаційною скаргою ОСОБА_6, поданою представником ОСОБА_9, на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 26 березня 2013 року,

    в с т а н о в и л а:

    У лютому 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 27 січня 2012 року відбулися торги з реалізації належної йому  на праві власності квартири АДРЕСА_1 на виконання виконавчого напису, вчиненого 18 жовтня 2010 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрованого за № 1849, про звернення стягнення на вказану квартиру, яка була передана в іпотеку акціонерному товариству «Український інноваційний банк».

    Указаний виконавчий напис знаходився на примусовому виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Центральний ВДВС Миколаївського МУЮ).

    Зазначені торги організовано й проведено приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція». За результатами цих торгів вказану квартиру продано ОСОБА_8 за 250 732 грн. 50 коп., про що 27 січня 2012 року організатором торгів складено протокол № 11/433/11/і-433, а 06 лютого 2012 року державним виконавцем Центрального ВДВС Миколаївського МУЮ - акт про реалізацію предмета іпотеки.

    Вважаючи, що зазначені прилюдні торги організовані й проведені з порушенням законодавства України; він не був належним чином повідомлений про проведення таких торгів; при їх проведенні занижено початкову вартість предмету продажу; на час проведення торгів набрала законної сили ухвала  Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 грудня 2011 року про забезпечення його позову до публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» про визнання виконавчого напису від 18 жовтня 2010 року № 1849 таким, що не підлягає виконанню, якою зупинено виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого напису, позивач просив визнати прилюдні торги з реалізації належної йому квартири недійсними та скасувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, видане 08 лютого 2012 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7 переможцю прилюдних торгів ОСОБА_8

    Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 26 березня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

     

    У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

     

    Згідно з вимогами статей 213, 214 ЦПК України рішення суду має бути законним і обґрунтованим, ухваленим згідно із законом на основі всебічного і повного з'ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в суді з виконанням вимог процесуального права.

    Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

    Частиною четвертою статті 10 ЦПК України встановлено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справ: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про вчинення чи не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим кодексом.

     

    Згідно з частиною першою статті 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляд справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

    Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином.

    Такий висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, стаття 34 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII»Про нотаріат»).

    Проте судом першої інстанції залишено поза увагою те, що, оскільки відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до договорів купівлі-продажу, є обов'язковим вирішення питання про залучення до участі в справі в якості відповідача покупця нерухомого майна - ОСОБА_8

    Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу, не міг усунути порушення норм процесуального права, допущені судом першої інстанції, оскільки не наділений повноваженнями залучати до участі у справі сторін на стадії апеляційного провадження.

     

    Крім того, згідно з частиною першою статті 41 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не  передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

    За змістом частини дев'ятої статті 45 Закону України «Про іпотеку» прилюдні торги не проводяться у призначений строк внаслідок зупинення виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до вимог Закону України «Про виконавче  провадження»; організатор прилюдних торгів проводить такі торги після поновлення виконавчого провадження.

    Відповідно до пункту 4 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

    Частинами першою та другою статті 14 і пунктом 1 частини першої статті 208 ЦПК України встановлено, що судові рішення, у тому числі ухвали суду, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

    Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом.

    Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 09 червня 1999 року № 31/5 «Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 червня 1999 року за № 364/3657 (наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5, але був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) запроваджений Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, який створений з метою захисту майнових прав та інтересів громадян і організацій шляхом накопичення та використання даних про заборону відчуження й арешти нерухомого майна юридичних та фізичних осіб. Одними з реєстраторів цього Єдиного реєстру є державні нотаріальні контори.

    Судами встановлено, що момент проведення прилюдних торгів набрала законної сили ухвала Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 грудня 2011 року про забезпечення позову ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» про визнання виконавчого напису від 18 жовтня 2010 року № 1849 таким, що не підлягає виконанню.

    Згідно з резолютивною частиною цієї ухвали судом вжито заходів забезпечення вказаного позову, зупинено виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого напису й ухвалено копію цього судового рішення надіслати до комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП ММ БТІ) та Першої Миколаївської державної нотаріальної контори.

    Проте в порушення статей 213, 214  ЦПК України суд першої інстанції не з'ясував, до яких саме установ, організацій фактично надіслана зазначена ухвала суду; не перевірив, чи була прийнята ця ухвала до виконання, чи існував на момент проведення прилюдних торгів у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис стосовно забезпечення ухвалою суду вказаного позову або чи надходили до суду повідомлення про неможливість виконання цієї ухвали КП ММ БТІ й Першою Миколаївською державною нотаріальною конторою та чи вживалися, в зв'язку з цим, відповідні заходи.

    Крім того, відповідно до пункту 4 частини першої статті 201, частини першої статті 304 ЦПК України суд, у тому числі й апеляційний суд, зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

     

    Як убачається з матеріалів цієї справи, 14 січня 2013 року апеляційним судом Миколаївської області ухвалено рішення в указаній справі за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про визнання виконавчого напису від 18 жовтня 2010 року № 1849 таким, що не підлягає виконанню, яким зазначений позов задоволено в повному обсязі (а.с. 126, 127).

    Проте апеляційний суд не перевірив, чи набрало це рішення законної сили в установленому цивільним процесуальним законодавством порядку та чи не було у суду передбаченої пунктом 4 частини першої статті 201 ЦПК України підстави для обов'язкового зупинення провадження у справі, ураховуючи те, що в справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вирішувалися питання, що стосуються підстав, заявлених у даній справі вимог, від яких залежить можливість її розгляду.

     

    Отже, судами не з'ясовано всі обставини справи, не досліджено всі докази та не надано їм оцінки.

     

    З'ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення даного спору.

     

    Оскільки судами допущені порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то оскаржувані судові рішення на підставі частини другої статті 338 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Разом із тим, у зв'язку із зазначенням заявником у своїй касаційній скарзі клопотання стосовно розподілу судових витрат та покладення  сплати судового збору на відповідачів, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає за доцільне роз'яснити, що відповідно до частини п'ятої статті 88 ЦПК України суд касаційної інстанції змінює розподіл судових витрат, якщо цей суд, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове.

    Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

    у х в а л и л а :

    Касаційну скаргу ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_9, задовольнити частково.

    Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 26 березня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий В.М. Колодійчук

     

    Судді:  В.С. Висоцька М.К. Гримич  В.О. СавченкоІ.М. Фаловська

     

     

     

     

     

    Копія ухвали знаходиться в ЕДРСР за адресою -  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32755669

     

     

     

     

    справа № 6-21974св13

    • Like 4
  7. 5 часов назад, y.voronizhskiy сказал:

    Как Вы считаете по беззалоговому кредитному договору законно осуществлять исполнительную надпись?

    Чем его кроме отсутствия требования можно разбить?

    1. незаконно, сама постанова незаконна и заменяет судебную ветку власти.

    2. я бы прежде всего разбил голову депутатам ВР, судьям ВСУ, кабинету министров и проч. высокопоставленным беспредельщикам 

    3. наличие спора в суде, требования к выписке (первич. докум), ну и пробивал бы позицию о том, что данная постанова (в том. числе КМУ, заменяют собой судебную систему, конституцию, процессуальное  и материальное законодательство и противоречит им.

    Когда - нибудь этому беспределу должен же край прийти. Они уже берегов не видят.

    • Like 3
  8. В 26.04.2016 в 13:15, y.voronizhskiy сказал:

    В Постановление КМУ № 1172 были внесены значительные изменения, так что будьте внимательнее, когда ссылаетесь.

    Сейчас требование о досрочном возврате кредита, которое предшествует инн должно направляться ценным с описью и у нотариуса и/или ипотекодержателя обязательно должен находится расчетный документ, подтверждающий отправку такого ценного письма.

    ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ,
    за якими стягнення заборгованості провадиться
    у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів

    Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами

    (назва розділу із змінами, внесеними згідно з постановою
     Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. N 662)

    1. Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку).

    (абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з
     постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. N 662)

    Для одержання виконавчого напису подаються:

    а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

    (підпункт "а" пункту 1 із змінами, внесеними згідно з
     постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. N 662)

    б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

    11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.

    Для одержання виконавчого напису подаються:

    а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

    б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;

    в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

    г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;

    ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

    (розділ доповнено пунктом 11 згідно з постановою
     Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. N 662)

    Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

    2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.

    Для одержання виконавчого напису додаються:

    а) оригінал кредитного договору;

    б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

    (Перелік доповнено розділом згідно з постановою
     Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. N 662)

    ссылка на Постанову КМУ

    від 29 червня 1999 р. N 1172  

    (с изменен. по годам) 

    http://pravo.ligazakon.ua/document/view/KP991172?edition=2015_05_27

     

    • Like 1
  9. Державний герб України

     

    Справа № 363/243/15-ц   Головуючий у І інстанції Купрієнко С. І.Провадження № 22-ц/780/531/16                           Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26                                                                                                 03.02.2016      

                                                                                                                                                                                                

     

    УХВАЛА

    Іменем України

    3 лютого 2016 року                                     м. Київ

    Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

    Головуючого судді:           Ігнатченко Н.В.,

    суддів:                                 Кулішенка Ю.М., Поліщука М.А.,

    за участю секретаря:          Вербової І.І.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 6 листопада 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

    у с т а н о в и л а:

    У січні 2015 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 28 березня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_2було укладено кредитний договір № 48/П/72/2008-840, за умовами якого позичальнику було надано кредит у сумі 240 961 дол. США з метою проведення розрахунків за договором купівлі-продажу земельної ділянки, зі сплатою відсотків у розмірі 12,89 % річних та з кінцевим терміном повернення до 11 березня 2033 року.

    В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, 28 березня 2008 року між сторонами укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_2надав в іпотеку нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 0,1838 га, кадастровий номер 3221886001:03:2310012, яка розташована по вул. Польова в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

    Враховуючи, що відповідачем порушено умови взятого на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення суми кредиту та відсотків за його користування в порядку і на умовах зазначених в кредитному договорі, станом на 1 грудня 2014 року у нього існує заборгованість в загальному розмірі 473683,09 дол. США (7131968,24 грн.), в рахунок погашення якої банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу ПАТ КБ «Надра» із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

    Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 6 листопада 2015 року позов задоволено.

    В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 48/П/72/2008-840 від 28 березня 2008 року в розмірі 473 683,09 дол. США, що в еквівалентні по курсу НБУ станом на 1 грудня 2014 року складає 7 131968,24 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме земельну ділянку площею 0,1838 га, яка розташована по вул. Польова в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області шляхом його продажу ПАТ КБ «Надра» із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку» з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу нерухомого майна із будь-якою особою покупцем за ціною, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності, на умовах та в порядку, викладеному в ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з наданням права ПАТ КБ «Надра» на отримання дублікатів правовстановлюючих документів у нотаріусів та будь-яких інших органах державної влади, місцевого самоврядування та будь-яких установах незалежно від форм власності; отримання витягу з реєстру прав власності на дане нерухоме майно в Реєстраційній службі Головного управління юстиції в Київській області та Вишгородського РУЮ Київської області, або в інших органах, які будуть здійснювати функції речових прав на нерухоме майно; отримувати довідки та документи необхідні для укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу; звертатись до субєктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмета іпотеки, а також ставити підпис від свого імені за одержання експертної оцінки; здійснювати платежі у якості продавця в процесі укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки.

    Вирішено питання про розподіл судових витрат.

    Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач, через свого представника за довіреністю ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

    В апеляційній скарзі представник відповідача, серед іншого, посилався на те, що позовна заява про звернення стягнення на предмет іпотекибула предявлена від імені ПАТ КБ «Надра» особою, яка не мала на це відповідних повноважень, оскільки в долученій довіреності закінчився строк дії.

    Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду скасуванню із залишенням позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, виходячи з наступного.

    Згідно із ч. 3 ст.119 ЦПК України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

    Відповідно до ч. 3 ст. 38 ЦПК України, юридичних осіб представляють їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

    Положеннями ст. 42 ЦПК України визначено перелік документів, що посвідчують повноваження представників. Зазначено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.

    Відповідно до ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені цієї особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначається статтями 248-250 ЦК України.

    Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі закінчення строку довіреності.

    Судом встановлено, що позовна заява ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки була предявлена до суду 21 січня 2015 року представником за довіреністю ОСОБА_4

    Проте, зі змісту довіреності № 13-11-13151 від 16 жовтня 2013 року, якою голова правління ПАТ КБ «Надра» уповноважив цього представника представляти інтереси банку, в тому числі і в судах усіх юрисдикцій, вбачається, що вона дійсна до 16 жовтня 2014 року включно.

    Отже, в даному випадку позовну заяву від імені ПАТ КБ «Надра» подано особою, яка не має на це повноважень, адже представництво ОСОБА_4 закінчилося разом зі строком дії довіреності і він не є особою, яка має право звертатися до суду за захистом прав позивача.

    Іншої довіреності позивача на подання позовної заяви в суд і представництво його інтересів вказаним представником матеріали справи не містять.

    Згідно ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із залишенням заяви без розгляду з підстав зазначених в ст. 207 ЦПК України.

    Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

    Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не грунтується на матеріалах справи, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню відповідно до приписів ст. 310 ЦПК України із залишенням позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

    Керуючись ст.ст. 303, 310, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

    у х в а л и л а:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.

    Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 6 листопада 2015 року скасувати.

    Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотекизалишити без розгляду.

    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

     

    Головуючий

     

    Судді:

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55439097

    • Like 3
  10. Державний герб України

    Справа №125/647/16-ц

    Провадження №2/125/571/2016

     

    УХВАЛА

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    11 квітня 2016 року суддя Барського районного суду Вінницької області Єрмічова В.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" в особі представника за довіреністю ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,

    встановив:

    Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку", скорочена назва ПАТ "ВБР", в особі представника за довіреністю ОСОБА_1, звернулося до Барського районного суду Вінницької області із вказаним позовом обґрунтовуючи тим, що відповідно до укладеного договору №IKCASHPG4.260614.001 від 29 грудня 2011 року банк зобовязався надати ОСОБА_2 кредит у розмірі 9000 гривень на строк до 28 грудня 2013 року зі сплатою комісії за надання фінансового інструменту в розмірі 0,00% від суми кредиту у день укладення кредитного договору та комісії за надання кредитних ресурсів у розмірі 1,20% від суми кредиту по договору, щомісяця в період сплати. Процентна ставка за користування кредитом складає 14% річних. ПАТ "ВБР" свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала, тому станом на 24 березня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 14114 гривень 63 коп., яку ПАТ "ВБР" просить стягнути на свою користь з ОСОБА_2 Крім того, представник за довіреністю ПАТ "ВБР" ОСОБА_1 подав заяву про відстрочення сплати судового збору за цим позовом до ухвалення судового рішення у справі в зв'язку з тим, що ПАТ "ВБР" перебуває в скрутному матеріальному становищі.  

    Дослідивши вказану позовну заяву та додані до неї документи вважаю за необхідне повернути її позивачеві з таких підстав.

    Згідно з п.3 ч.3 ст.121 ЦПК України заява повертається, коли заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

    Відповідно до ч.1 ст.29 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають, зокрема, юридичні особи.

    Згідно зі ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

    Відповідно до п.2 ч.1 ст.42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами, зокрема, довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника.

    Згідно з ч.3 ст.42 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи (за наявності).

    Встановлено, що позовну заяву від ПАТ "ВБР" в особі представника за довіреністю ОСОБА_1, підписано ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 23 грудня 2015 року, видана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВБР" ОСОБА_3

    При цьому, до позовної заяви додано копії таких документів:

    - постанови Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" до категорії неплатоспроможних" №743 від 27 листопада 2014 року, де зазначено, що у зв'язку із застосуванням ОСОБА_4 Європейського Союзу санкцій (згідно зі статтею 2 ОСОБА_4 Європейського Союзу №208/2014 від 05 березня 2014 року та статтею 1 Рішення ОСОБА_4 Європейського Союзу 2014/119 CFSP ВІД 05 БЕРЕЗНЯ 2014 РОКУ) до власника 100 відсотків статутного капіталу ПАТ "ВБР" ОСОБА_5, що створює репутаційний, юридичний ризики для ПАТ "ВБР", сприяє виникненню ризику ліквідності та становить загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів ПАТ "ВБР", згідно з постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року №599/БТ, ПАТ "ВБР" віднесено до категорії проблемних та призначено куратором цього банку службовця Національного банку України ОСОБА_6, а тому з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів ПАТ "ВБР" прийнято рішення про віднесення ПАТ "ВБР" до категорії неплатоспроможних;

    - постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ВБР" №914 від 21 грудня 2015 року, якою прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ВБР";

    - рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВБР" та делегування повноважень ліквідатора банку" №234 від 22 грудня 2015 року, відповідно до якого уповноваженою особою Фонду призначено ОСОБА_3 на два роки з 23 грудня 2015 року по 22 грудня 2017 року та делеговано йому всі повноваження ліквідатора ПАТ "ВБР", визначені ст.ст.37,38,47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VI від 23 лютого 2012 року;

    - наказу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №441 від 22 грудня 2015 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВБР" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким прийнято рішення про початок процедури ліквідації ПАТ "ВБР" з 23 грудня 2015 року по 22 грудня 2017 року.

    Так, відповідно до п.5 ч.2 ст.37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

    Згідно з ч.1 ст.47 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. До неї застосовуються правила та вимоги, визначені статтею 35 цього Закону.

    Відповідно до п.4 ч.1 ст.48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема, вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

    Згідно з ч.3 ст.48 вказаного Закону усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко визначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

    За таких підстав вжиття у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку під час здійснення його ліквідації покладено безпосередньо на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб або шляхом делегування повноважень на уповноважену особу Фонду.

    Однак,Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачено можливості передоручення своїх повноважень уповноваженими особами Фонду іншим особам.

    Аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суд України у своїй постанові від 17 лютого 2016 року за результатами розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на постанову Харківського апеляційного господарського суду Харківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі-Харків" про стягнення грошових коштів.

    Як вбачається, позовну заяву та заяву про відстрочення сплати судового збору подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, тому позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" в особі представника за довіреністю ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості слід повернути позивачеві.

    На підставі п.5 ч.2 ст.37, ч.1 ст.47, п.4 ч.1 ст.48, ч.3 ст.48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452-VI від 23 лютого 2012 року, керуючись ст.80 ЦК України, ч.1 ст.29, п.2 ч.1, ч.3 ст.42, п.3 ч.3 ст.121 ЦПК України,

    ухвалив:

    Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" в особі представника за довіреністю ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості повернути позивачеві.

    Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

    Суддя:

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57303008

     

    • Like 3
  11. Державний герб України

                

    Справа № 758/3419/15-ц

    Категорія

    У Х В А Л А

    І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    31 березня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

    головуючого судді -     Супрун Г. Б. ,

    секретаря -                Циби О.В.,      

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на дії державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ в м.Києві ,-

    В С Т А Н О В И В :

    До Подільського районного суду м.Києва надійшла скарга від ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, підписана представником за довіреністю ОСОБА_4,в якій він просив визнати дії державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ в м.Києві Кущ Віри Валеріївн неправомірними в частині визначення строку для самостійного виконання постанови суду про зобов»язання переказати грошові кошти з поточного рахунку ОСОБА_3 на рахунок ТОВ Компанія з управління активами «ІМІДЖ ФІНАНС», також просив скасувати вимогу державного виконавця від 15.07.2015р. , та зобов»язати державного виконавця зупинити виконавче провадження.

    В судовому засіданні стягував та його представник просили залишити скаргу на дії державного виконавця без розгляду з тих підстав, що вона підписана та подана не уповноваженою на те особо згідно вимог чинного законодавства.

    Начальник ВДВС Подільського РУЮ в м.Києві просив розглянути скаргу за відсутності їх представника.

    Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волков О.Ю. в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду скарги повідомлявся належно.

    З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця ВДВС Подільського РУЮв м.Києві Кущ В.В. від 10.07.2015р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 758/3419/15-ц , виданого Подільським райсудом м.Києва від 08.07.2015р.

    Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №61 від 19.03.2015р. у ПАТ «Банк «Київська Русь» запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці по 19.06.2015р. включно.

    17.07.2015р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Киїхвська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку. На підставі даного рішення розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації призначено Волкова Олександра Юрійовича.

    Відповідно до положень ст.47 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду визначається виконавчою дирекцією Фонду з чітко визначеними межами повноважень. Уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, що ліквідується.

    За частинами першою та третьою статті 48 ЗУ «Про систему  гарантування вкладів фізичних осіб»Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

    У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко визначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

    Отже, вжиття у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку під час здійснення його ліквідації покладено безпосередньо на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб або шляхом делегування повноважень на уповноважену особу Фонду.

    Відповідно до ч.1 ст.47 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду визначається виконавчою дирекцією Фонду.

    Однак Законом України «Про систему  гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено можливості передоручення своїх повноважень уповноваженими особами Фонду іншим особам. Як то наприклад Волков О.Ю. передоручив ОСОБА_4 представляти інтереси банку у якості кредитора в судах.

    Відповідно до п.2 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо заяву подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

    На підставі наведеного, враховуючи, що скарга подана до суду особою ОСОБА_4, який не має повноважень згідно вимог законодавства виступати від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому скаргу слід залишити без розгляду.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 293 ЦПК України,-

    У Х В А Л И В :

    Скаргу  ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на дії державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ в м.Києві - залишити без розгляду.

    Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом 5 днів з моменту її проголошення (або отримання копії).

     

    Суддя Г. Б. Супрун

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56854588

    • Like 1
  12. Державний герб України

        

    КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

                                        Справа № 488/4014/15-ц

    Провадження № 2/488/378/16 р.

    УХВАЛА

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        19.04.2016 року                                             м. Миколаїв

           Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

    головуючого по справі судді Селіщевої Л.І.,

    при секретарі Бучневій К.О.,

    за участю представника позивача ОСОБА_2,

    та представника відповідача ОСОБА_3,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства "Банк "Київська Русь" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

           в с т а н о в и в :

    У вересні 2015 року позивач ПАТ "Банк "Київська Русь" звернувся до суду із даним позовом до відповідача - ОСОБА_4, в якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 47,50 кв.м., яка належить на праві особистої приватної власності відповідачу по даній справі.

    У судовому засіданні по справі 19.04.2016 р. представник відповідача заявив клопотання про залишення позовних вимог ПАТ "Банк "Київська Русь" без розгляду мотивуючи це тим, що позовну заяву від імені заінтересованої особи було подано та підписано особою, яка не має повноважень на ведення цієї справи.

    Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення цього клопотання та посилалась на те, що її повноваження на подання позовної заяви були оформлені належним чином.

    Заслухавши думку представників сторін та ознайомившись із матеріалами справи, суд прийшов до наступного висновку.

    Із матеріалів справи вбачається, що постановою Правління Національного банку України № 460 від 16.07.2015 було відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь".

    В подальшому, 17.07.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку. На підставі даного рішення було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку ПАТ "Банк "Київська Русь" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_5 строком на один рік з 17.07.2015 по 16.07.2016, включно.

    Стаття 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, яка діяла на час звернення позивача із даним позовом до суду) визначала, що уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб) визначається виконавчою дирекцією Фонду. До неї застосовуються правила та вимоги, визначені статтею 35 цього Закону. Уповноважена особа Фонду, зокрема, діє без довіреності від імені банку, що ліквідується; виконує організаційно-розпорядчі функції для реалізації процедури ліквідації банку; здійснює повноваження Фонду, визначені цим Законом та делеговані їй Фондом, тощо.

    Відповідно до положень ч.ч.1 та 3 ст.48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко визначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

    Виходячи із вищевикладеного, вбачається, що вжиття у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку під час здійснення його ліквідації покладено безпосередньо на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб або шляхом делегування повноважень на уповноважену особу, яка визначається виконавчою дирекцією Фонду.

    При цьому Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачає можливості передоручення своїх повноважень уповноваженими особами Фонду іншим особам.

    Із позовної заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" до ОСОБА_4, та доданих до неї матеріалів вбачається, що вона була підписана представником ОСОБА_2, яка діяла за довіреністю № 341 від 06.08.2015 року, що підписана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_5

         Відповідно до ч.ч. 3, 8 ст. 119 ЦПК України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

             Відповідно до п.2 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

          За таких обставин суд знаходить необхідним залишити позовну заяву ПАТ "Банк "Київська Русь" до відповідача - ОСОБА_4 без розгляду.

    З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 207, 293 ЦПК України, суд -

                                                

     

                                                     У х в а л и в :

               Клопотання представника відповідача задовольнити.

               Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства "Банк "Київська Русь" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без розгляду.        

             Розяснити позивачу, що залишення без розгляду не позбавляє його можливості звернутися до суду із такими ж вимогами повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення даної позовної заяви без розгляду.

             Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк із дня проголошення ухвали апеляційної скарги, а у разі відсутності осіб у судовому засіданні під час проголошення ухвали з моменту отримання її копії.

     

         Суддя                                                                        Л.І. Селіщева

    • Like 2