logoped

Пользователи
  • Число публикаций

    692
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    9

Сообщения опубликованы logoped

  1. А підпис начальника Управління з питань нотаріату в цьому листі заслуговує на окрему тему на форумі.

    Да, судя по подписи, похоже с головой там проблемы.

    • Like 1
  2. Спасибо Ярослав. Недействительность уже заявлена и производство будет остановлено.

    Относительно только выселения- наша позиция заключается в том, что выселение, это последовательные, взаимосвязанные действия при обращении банком взыскания на предмет ипотеки и покупатель непосредственный участник этого безобразия, а потому применение правил ст. 40 ЗУ Про ипотеку и ст. 109 ЖК о которых говорит ВСУ обязательно. Пока так.

  3. Суд первой инстанции считает что вышеуказанные Постановления ВСУ на такой спор не распространяются. Считает, что банки могут отбирать имущество во внесудебном порядке, а покупатели выселять заемщиков и ипотекодателей без предоставления другого жилья. 

  4. может ли банк проиграв суд (и допустим в случае отмены моратория) внесудебно забрать заложенное жилье? 

     

    как точно узнать максимальные сроки по таким возможностям?

     

    тоже ипотечная оговорка и право нотариальной надписи

    может. но предварительно Вам обязаны направить уведомление об избрании такого способа взыскания с предлагаемой ценой продажи,  там и сроки укажут.

    • Like 1
  5. Номер Постановы 6-875цс15

     

                                      ПРАВОВА  ПОЗИЦІЯ

                                 (у справі № 6-875 цс15)

     

     

     За змістом статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

    Як виняток, допускається виселення громадян без надання  іншого постійного  жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР). У такому випадку виселення здійснюється відповідно до частини четвертої статті 109 та статті 132 2 ЖК УРСР.

  6. Новый собственник -- добросовестный приобретатель. Если бы выселение происходило пр решению суда на звернення стягнення на 1потечну квартиру, которая не куплена на кредитные деньги, то банк должен предоставить жилье. Но банковское жулье давно нашло выход:  покупают за копейки развалюху в заброшенном селе и предоставляют жилье. В законе не указано критерии предоставляемого жилья, новое возможно даже на ххх квадратов больше. По ипотечной оговорке -- это добровольный внесудебный способ решения взаимоотношений.

      попробуйте оспорить регистрацию ипотечного жилья за банком по ипотечной оговорке, мне кажется так больше шансов. Для более подробных советов мало информации, а именно : 

    1. когда был заключен ДИ до 01.2009 или позже ?

    2. как прописано в ипотечной оговорке процедура ?

    3. была ли соблюдена процедура перед применением ипотечной оговорки согласно ст.35,36,37 ЗУ "Про ипотеку" ?

    4. Как проходила перерегистрация за банком: у госрегистратора, у нотариуса, у спец регистратора Минюста ?

     

     Изучите тему  http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7732&page=1  , может быть поможет.

    Успехов Вам.

    Спасибо Вам за совет и за то, что уделили внимание.

    Но банк за собой жилье не регистрировал, я об этом написал. Он просто продал ипотеку третьему лицу, оформив куплю - продажу у нотариуса (тоже об этом написал). Основания признания недействительным договора К-П есть, но в этой ветке не рассматриваются. Вопрос исключительно о выселении.

     

    Относительно добровольного внесудебного способа - это тоже обращение взыскания с последующим выселением. Процедура в ипотечной оговорке не прописана (просто ипотекодержатель имеет право продать третьему лицу) , но вопрос всё- таки о выселении которое следует за обращением взыскания на предмет ипотеки.

     

    Относительно добросовестности приобретения, то я бы тут поспорил. Приобретатель/покупатель/продавец, по моему мнению, при принятии решения о покупке, в первую очередь должен был лично удостовериться о наличии прав пользования ипотечным жильем детей, что бы не нарушить их права.

    Очень подробно и обосновано о добросовестности писал Ростислав Юрьевич тут - http://jurliga.ligazakon.ua/blogs_article/651.htm  В данном случае, негативные последствия уже наступили.

     

    Вопрос интересен тем, что кто же должен предоставить "інше постійне житло", ведь горсовет предоставляет только "тимчасове" и то, его у него как бы нет.

     

    Еще раз спасибо за то, что уделили внимание..

  7. Добрый день уважаемые коллеги.

     

    Прошу вашего профсовета в таком вопросе.

     

    В 2013 году Банк обратил взыскание на предмет ипотеки в досудебном порядке по застереженню в договоре ипотеки и продал от своего имени квартиру третьему лицу. Договор купли - продажи нотариально оформлен.

    Третье лицо, как новый собственник, в свою очередь обратилось в суд о выселении заемщика- ипотекодателя с семьей (незарегистрированный несовершеннолетний ребенок и жена) без предоставления другого жилья

    Кредит валютный (взыскание (купля - продажа) было до моратория). 

    Кредит брался под залог квартиры (она не покупалась за кредитные средства, просто выступает залогом). 

     

    Истец - новый собственник

    Ответчики - заемщик и семья

    Третье лицо - орган опеки

     

    Вопрос такой:

    Распространяются ли на этот судебный спор правовые позиции Верховного Суда Украины о обязательном предоставлении другого жилья в случае обращения банком взыскания на предмет ипотеки и выселении высказанные в Постановлениях № 6-39 цс15

     

                                    ПРАВОВА  ПОЗИЦІЯ

                                      (у справі № 6-39 цс15)

     

     За змістом статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло тільки у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

    Як виняток, допускається виселення громадян без надання  іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР).

     

     

    № 6-1484цс15

     

    ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

    у справі за № 6-1484цс15

     

    За змістом статті 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотеки, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.

    Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

    Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

     

     

     

    ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ 

    (у справі № 6-1469 цс15)

     

    За змістом статей 39, 40 Закону України "Про іпотеку" та статті 109 ЖК Української РСР особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотеки, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки та яке було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла надається інше постійне житло.

    Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР).

     

     

    Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 2 вересня 2015 року у справі

    № 6-915цс15

     

    За змістом статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

    Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР). У такому випадку виселення здійснюється відповідно до частини четвертої статті 109 та статті 132 2 ЖК УРСР.

     

     

    ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ 

    (у справі № 6-1061 цс15)

     

    За змістом статей 39, 40 Закону України "Про іпотеку" та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло тільки у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

     

    Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР).

     

     

     

    Правова позиція,

    висловлена Верховним Судом України

    при розгляді справи № 6-1630цс15

     

    Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. 

    Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є стаття 109 ЖК УРСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

    Відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють із жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.

    Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 Закону України «Про іпотеку» застосовуються як положення статті 40 цього Закону, так і норма статті 109 ЖК УРСР.

     

     

     

    ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

    у справі № 6-1033цс15

     

    За змістом статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК УРСР особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення) – предмета іпотеки у зв’язку зі зверненням стягнення на нього іпотеки, надається інше постійне житло тільки в тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначене в рішенні суду.

    Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбане за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина друга статті 109 ЖК УРСР).

     

     

     

    Правова позиція, висловлена Верховним Судом України

    при розгляді справи № 6-1468цс15

     

    За змістом частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК УРСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов’язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

     

    Відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють із жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.

     

    Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 Закону України «Про іпотеку» застосовуються як положення статті 40 цього Закону, так і норма статті 109 ЖК УРСР.

     

     

     

    Правова позиція

    у справі 6-1892 цс15

     

    За змістом частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК УРСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов’язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

     

    Відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють із жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.

    Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 Закону України «Про іпотеку» застосовуються як положення статті 40 цього Закону, так і норма статті 109 ЖК УРСР.

     

     

    Правова позиція,

    висловлена Верховним Судом України

    при розгляді справи № 6-1049цс15

     

    За змістом частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК УРСР після прийняття рішення прозвернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всімешканці зобов’язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житловеприміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення увстановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

     

    Відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють із жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жилеприміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики)банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі,яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.

     

    Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставічастини другої статті 39 Закону України «Про іпотеку» застосовуються як положення статті 40 цього Закону, так і норма статті  109 ЖКУРСР.

     

     

     

     ПРАВОВА  ПОЗИЦІЯ

     (у справі № 6-875 цс15)

     

     

     За змістом статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

    Як виняток, допускається виселення громадян без надання  іншого постійного  жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР). У такому випадку виселення здійснюється відповідно до частини четвертої статті 109 та статті 132 2 ЖК УРСР.

     

     

     

    ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ
    (у справі № 6-447цс15)
     
    За змістом статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло тільки у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
     
    Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР).
     
     
     
     

    Кто должен предоставить інше постійне житло?

    Кого (банк, горсовет) и в качестве кого процессуально (третьим лицом, соответчиком) привлекать в процесс?

    Я так понимаю, что городской совет, но он предоставляет только "тимчасове", а ВСУ говорит о "постійном". 

     

    Если у кого-нибудь в практике встречалась подобная ситуация, прошу поделиться. Вопрос, я так понимаю, в ближайшее время станет достаточно актуальным в Украине.

     

     

    Заранее благодарен за неравнодушие и совет. 

     

    Вопрос о признании недействительным договора купли - продажи в этой ветке не ставится. Исключительно по иску о выселении. 

    • Like 1
  8. В этом плане это Постановление от 01.07.2015 (http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7708) намного лучше, так как в нем исковая давность начинает исчисляться по ипотеке с момента последнего платежа, хотя нужно дождаться, что скажет ВССУ.

    а причем тут платеж, если ипотекодателю (отличному от заемщика) направили письмо о досрочном возврате всей суммы (в порядке ЗУ "Про ипотеку") более трех лет назад.  Даже если заемщик  частично и платит по кредиту, причем тут ипотекодатель? 

    початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

    За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

    • Like 1
  9. Банк - ответчик.

    Кеев вообще  не ставить.

    Вы же не признаете его своим кредитором?

    а почему Ві считаете, что КК поставив ответчиком, признают кредитором? Єто лицо которое нарушает права позивача требуя долг

  10. Вот почитайте, банковские лобисты в судебной системе на региональном уровне. Справедливые вы наши.

     

    Справедливость без преград

    Отсутствие истца или ошибки при оформлении документов не всегда являются основанием для оставления заявления без рассмотрения

    http://zib.com.ua/ru/print/118697-otsutstvie_istca_v_zale_sudebnogo_zasedaniya_ne_vsegda_yavly.html

  11. Чтото типа ФАКа по данному вопросу.

    Хочу обратить внимание на то, что есть отличия в понимании (употребеления) этого термина в гражданском и административном судопроизводствах.

    Итак сначала читаем как написано в "профильных" законах.

    169 и 207 ГПК

    128 и 155 КАС

     

    По ГПК (ЦПК) повторной считается вторая подряд неявка уведомленного истца, независисмо от причин, и не зависимо от факта уведомления суда об этих причинах, в соответствии с письмом ВССУ № 6-60/0/4-12 от 18.01.2012. Это письмо у меня есть, но из 3х страниц есть только 1я и 3я (так прислали из ВССУ в ответ на ИЗ. Наверно нужно повторно дать ИЗ)

     

    По КАС повторной счается любая 2я неявка уведомленного истца без уважительных причин, в соответствии с определениями ВАСУ. Есть и противоположная практика ВАСУ (гда считают 2 подряд).

     

    Стоит добавить, что в 2012г. КСУ хотел разъяснить положение слова "повторная" (неявка) по КАСУ, но не успел... http://ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=170788

    По ГПК (ЦПК) повторной считается вторая подряд неявка уведомленного истца - так и не нашел где єто написано - "друга поспіль", считаю, что правильно будет вторая (при надлежащем уведомлении) за весь процесс

  12. Сейчас в суде такая же ситуация, банк в споре о признании поруки прекращенной тычет решение суда о взыскании задолженности по иску поданому после пропуска срока (6мес.). Вот и дадим судье для ознакомления эту Постанову ВСУ. Посмотрим что скажет

    Ну судья прониклась. Порука прекращена при наличии решения о взыскании задолженности. 

    • Like 3
  13. Тобто, в розглядуваному випадку, послуги надає не ПАТ «УкрСиббан», а особа, яка отримала права вимоги за кредитами (ТОВ «Кей-Колект»).

     

    Хе хе хе.

    • Like 1
  14. Этим решением установлен факт того, что Укрсиббанк и ООО "Кей-Коллект" связанные лица, а также раскрыта схема уклонения банками от уплаты налогов в 2011 году. Таким образом банки скрывают свою сверхприбыль.

    Это еще не всё. Надо бы Уксиб еще за списание в 2011 - 2012 г.г. , получение средств из резерва и последующую уступку этих долгов на Дельта банк проверить. Там такая же сумма, если не больше.

    • Like 2
  15. Сейчас в суде такая же ситуация, банк в споре о признании поруки прекращенной тычет решение суда о взыскании задолженности по иску поданому после пропуска срока (6мес.). Вот и дадим судье для ознакомления эту Постанову ВСУ. Посмотрим что скажет.

    • Like 2
  16. http://reyestr.court.gov.ua/Review/50237959

    Они ведут к тому, что если даже и если нет подписи, а стороны выполняли свои обязательства, то договор действителен.

    суд не надав відповідної правової оцінки іншим доказам, наявним в матеріалах справи, зокрема, копії заяві від 10 грудня 2007 року про видачу готівки, згідно з якою на рахунок позивачки були зараховані кошти у розмірі 58 дол. США, та витягу про рух коштів на цьому рахунку з 10 грудня 2007 року до 09 березня 2013 року.

    Крім того, суд не врахував і висновки, зроблені у рішенні Київського районного суду м. Харкова від 31 січня 2011 року, залишеному без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2011 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ПАТ «УкрСиббанк», приватного нотаріуса Харківського міського округу Погрібної Т.П. про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки, договору поруки, зняття заборони щодо відчуження майна та виключення з реєстру обтяжень нерухомого майна, тобто визнано дійсність кредитного договору від 10 грудня 2007 року, усіх його положень та отримання позивачкою коштів по ньому, договір поруки від 10 грудня 2007 року і договір іпотеки від 10 грудня 2007 року.

    Зокрема, вищезгаданими судовими рішеннями встановлено факт укладення 10 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк» договору кредиту, згідно з яким позичальнику надано грошові кошти в сумі 58 тис. дол. США зі сплатою процентів за його користування, наявність волевиявлення ОСОБА_3 на укладення кредитного договору та отримання в кредит грошових коштів саме в доларах США.

    Також убачається, що кредитний договір оспорював ОСОБА_4, який виступив поручителем за цим договором, а сама ОСОБА_3 правочин не оспорювала.