Олег1964
-
Число публикаций
3373 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
39
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы Олег1964
-
-
о чем Вы? Кем в таком случае является вася пупкин, дающий в рост доллары?
Вася Пупкин как физлицо вообще не имеет права давать никакую валюту в рост.
Договор позики и договор кредита разные вещи.
Договор кредита заключается между участниками рынка финуслуг. Договор позики между неучастниками рынка.
На все кредитные договора, где с одной стороны банк(финансова установа), а с другой физлицо - потребитель, ЗУ "Про фінансові послуги..." распространяется!
-
Отличное решение ВСУ.Это просто... Даже не знаю, как назвать...
Если Вася Пупкин даёт взаймы Жоре Лупкину, то на них ЗУ "Про фінансові послуги..." не распространяется. Это правильно и логично. Именно так и постановил ВСУ.
ст.1 Закону:
7) учасники ринку фінансових послуг - особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги на території України; особи, які провадять діяльність з надання посередницьких послуг на ринках фінансових послуг; об'єднання фінансових установ, включені до реєстру саморегулівних організацій, що ведеться органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг; споживачі фінансових послуг. Законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть визначатися інші учасники ринків фінансових послуг;
Потребители финуслуг (физ. лица) - есть участниками рынка финуслуг.
-
Предмет позову - це матерiально-правова вимога, заявлена позивачем щодо усунення допущеного вiдповiдачем порушеного об'ективного чи суб'єктивного права позивача.Банк Подав Позов до Особи 1 що до стягнення за рахунок іпотеки заборгованості по кредитному договору. Прохальна частина Позову не відповідає ст. 39 Закон України про Іпотеку. Зокрема нема загального розміру вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації,заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають
задоволенню з вартості предмета іпотеки.
Суд може увалити рішення тільки в межах позовних вимог. А вже рішення Суду повністю відповідає вимогам ст. 39 Закону України про Іпотеку. Я вважаю, що Суд вийшов за межі позолвних вимог, і задовільнив Позов, який його Позивач не просив задовільнити. Чи правильна моя думка з цього приводу?
Пiдстави позову - це обставини, що вказуються позивачем, з якими він, як з юридичними фактами, пов'язуе свою матерiально-правову вимогу або правовідносини в цілому, що складають предмет позову.
ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Банк заявив вимогу -стягнення за рахунок іпотеки заборгованості по кредитному договору. Ось в межах цієї вимоги суд і розглянув справу.
Але в мене був випадок, коли суддя на власний розсуд змінила предмет позову (позовну вимогу) і відмовила у позові.
О такое от.
-
Есть ещё письмо НБУ от 10.11.2008 N 40-511/4640-15577 "Про розміщення Пам'ятки позичальника банку за споживчим кредитом"Так же и по росписи совокупной стоимости - банк притянет Додаток №1, а судья скажет - ну нет законодательно утвержденной формы для банков по росписи совокупной стоимости, каждый банк делает её по своему усмотрению. То есть тут нужно сразу указывать на проведение экспертизы для выявления математического обмана в Додатке №1. А его загодя, без решения суда делать нет смысла, но на предвариловке судьи рубят клопотання про проведение математической экспертизы. Иск вроде и супер - но нужно иметь светлую голову, как у Андрея, Ростислава или Алекса, чтобы судье всё разжевать и вбить в голову...судья смотрят с веселым прищуром, теребя банковские подачки в карманах...и плевать им на незаключенность (это я по своему скудному опыту сужу).
Пам'ятка позичальника у додатку.
-
Отличная статья.Суд с банком. Незаключённые договора.
25.07.12 в Ленинском суде г. Николаева рассматривалось дело, где доказательством по делу было решение апелляции, в котром сказано, что в графике платежей отсутстувут конкретные сумы (преюдиция):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/10067178
Исковые требования - признание недействительным договора. Но судье намекали, что кредит незаключён с посыланием на ст.638 ЦКУ, ч.4 ст.11 ЗУоЗПП и п.6 ч.1. ст.6 "Про фінансові послуги..."(финансовый актив в договоре обозначается в денежном выражении, сроки его внесения и условия взаиморасчетов).
В иске отказано. Но что написано в мотивировке не знаю, т. к. не был на оглашении в связи с отъездом. Через пару недель получу решение по почте и, если судья не согласился считать договор незаключённым, буду обжаловать в апелляции.
Поэтому, Андрей, если можно отошлите мне копии ответов на Ваши запросы:
Пригодятся и по другим делам. Спасибо.
-
Біляївський районний суд Одеської області
22.06.2012
Справа № 1506/2070/2012
Категорія 54
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Біляївський районний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Бобуйок А.Д.
при секретарі - Кравець В.В.
за участю представника позивачки - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання кредитних договорів недійсними,-
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом і просить визнати недійсними кредитні договори № 11307443000 та № 11307451000 від 28 лютого 2008 року, укладені між нею та ПАТ «УкрСиббанк»і в наслідок цього визнати недійсними Договори № 11307445000 та № 11307449000 від 28 лютого 2008 року, укладені між тими самими сторонами.
Свої вимоги мотивує тим, що 28 лютого 2008 року між нею та ПАТ «УкрСиббанк» були укладені кредитні договори № 11307443000 та № 11307451000, за умовами яких Банк зобов'язався надати позичальнику споживчі кредити (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 473 000 (чотириста сімдесят три тисячі) доларів США, що дорівнює еквіваленту 2 388 650,00 гривень, на строк до 28.02.2029 року, та 172 000 (сто сімдесят дві тисячі) доларів США, що дорівнює еквіваленту 868 600 гривень на строк до 28 лютого 2018 року, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути зазначені кредити та сплатити проценти за користуванням ними в розмірі 11,9 % річних та 13,4 % річних відповідно за перші тридцять днів користування кредитом з переглядом відсоткової ставки за кожен наступний місяць.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на порушення чинного законодавства, а саме вимог Закону України «Про захист прав споживачів» при укладенні кредитних договорів № 11307443000 та № 11307451000 від 28 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк».
В судовому засіданні представник позивачки підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання повторно не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про день слухання справи, повідомлення про причини неявки від нього не надходило, а тому суд, за згодою представника позивачки, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивачки, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Загальні підстави визнання договору недійсним та застосування правових наслідків визнання його недійсним передбачені статтями 203, 215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
П. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України передбачена, як одна з основних засад цивільного законодавства, свобода договору. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Скориставшись своїм правом, передбаченим наведеними нормами цивільного законодавства, ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк» уклали кредитні договори № 11307443000 та № 11307451000, за умовами яких позивачка одержала кредитні кошти в сумі 473 000 (чотириста сімдесят три тисячі) доларів США, що дорівнює еквіваленту 2 388 650,00 гривень, на строк до 28.02.2029 року, та 172 000 (сто сімдесят дві тисячі) доларів США, що дорівнює еквіваленту 868 600 гривень на строк до 28 лютого 2018 року і зобов'язалась щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 11,9 % річних та 13,4 % річних відповідно.
Стаття 14 Цивільного кодексу України зазначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Стаття 526 даного Кодексу вказує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розміру та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Істотними умовами кредитного договору, що визначені законом, є предмет, сума, строк повернення, розмір процентів. При тлумаченні змісту істотних умов кредитного договору необхідно враховувати норми статей глави 71 ЦК України, а також рекомендації Листа юридичного департаменту НБУ від 18 серпня 2004 року № 18-111/3249-8378. Відповідно до зазначеного Листа, юридичний департамент НБУ з посиланням на положення ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Грошові кошти, які надавались відповідачем позивачці за кредитним договором, були надані на придбання нерухомості, яка в подальшому була передана Банку в іпотеку. З наведеного випливає, що зобов'язання, яке виникло на підставі зазначеного кредитного договору, є іпотечним боргом.
Таким чином, спірні правовідносини врегульовані спеціальною правовою нормою -Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»іпотечним боргом є основне зобов'язання за будь-яким правочином, виконання якого забезпечене іпотекою. Договір про іпотечний борг вказаним Законом визначено, як цивільно-правову угоду, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, які виникають у кредитодавця і боржника з приводу іпотечного боргу.
Згідно ст. 2 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»іпотечний борг виникає тільки при дотриманні сторонами договору про іпотечний борг умов, встановлених цим Законом.
Статтею 2 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» передбачено, що основні економічні та правові вимоги виникнення іпотечного боргу мають бути розкриті до укладення договору про іпотечний борг. Така інформація повинна бути оприлюднена кредитодавцем у письмовій формі і містити опис грошових зборів і витрат, пов'язаних зі встановленням іпотеки; принципи визначення плати за договором про іпотечний борг; положення про інфляційне застереження; порядок дострокового виконання основного зобов'язання в разі неплатоспроможності боржника або невиконання боржником своїх зобов'язань за договором про іпотечний борг та юридичні наслідки цього невиконання; право боржника попереджати кредитодавця про можливе невиконання основного зобов'язання; реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру фінансових установ чи Державного реєстру банків; інші умови за рішенням кредитодавця.
Інформація, яка повинна бути надана до моменту укладення однією зі сторін є частиною пропозиції та істотною умовою договору, оскільки обов'язковість її оприлюднення прямо передбачена законом (в даному випадку ст. 2 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»).
Наведені норми чинного законодавства містять припис, згідно з яким надання інформації про умови кредитування є істотною умовою договору про іпотечний борг, яким є кредитний договір, укладений між сторонами по справі.
Відповідно до приписів статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відсутність згоди сторін щодо будь-якої з істотних умов договору має наслідком його неукладеність.
Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
В судовому засіданні не спростовані доводи позивачки щодо ненадання їй повної і достовірної інформації стосовно всіх умов договорів до їх укладення. Але це не є підставою для визнання кредитних договорів № 11307443000 та № 11307451000 від 28.02.2008 року, укладених між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк», недійсними.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд дійшов висновку, що норми діючого законодавства при укладенні кредитних договорів не порушені, але сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договорів, а тому вони є неукладеними. З факту неукладеності кредитних договорів № 11307443000 та № 11307451000 від 28.02.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк»випливає відсутність між сторонами зобов'язальних відносин, але зазначена обставина жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивачки, а тому вони не потребують судового захисту.
Встановлення судом факту неукладеності кредитних договорів є елементом з'ясування фактичних обставин справи та не призводить до відновлення порушених прав.
Що стосується вимог про визнання кредитного договору недійсним, то в їх задоволенні слід повністю відмовити. Правовим наслідком неукладеності договору є відсутність будь-яких зобов'язань, які б випливали з договору, тому не можна визнати недійсним неіснуючі зобов'язання.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 3, 6, 14, 16, 203, 210, 215, 526, 638, 640, 1054 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», суд -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк»про визнання кредитних договорів недійсними -відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Біляївський райсуд.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання відповідачем його копії.
ГоловуючийА. Д. Бобуйок
http://reyestr.court.gov.ua/Review/25034677 -
Андрей, вперед!Прописан-то я в Белгороде-Днестровском, а фраза одесская, но это не важно. Потому, что для большинства заёмщиков сейчас или продвигать своих кандидатов в ВР, или - "на всю жизнь":
Николаев с тобой!
-
Стаття 5. Захист прав споживачів: Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.В том-то и дело, что императива нет. А упомянутое решение принято не абы кем, - Кассацией...
Видимо, они эту ситуацию трактуют, как в случаях с объединением имущественного и неимущественного споров, предусмотренного в ЦПК...
К тому же, если предметом кассационной жалобы были доводы по имущественному иску банка о взыскании...
Стаття 22. Судовий захист прав споживачів
1. Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
2. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
3. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Разве это не императив?
-
О'кей.Здесь все просто: банк подал имущественный иск, заемщик решение по этому иску оспаривает в апелляции - имущественный спор. Отсюда и требование оплатить судебный сбор. По своему иску, как потребитель, от уплаты судебного сбора заемщик, конечно же, освобожден.
Дела объединены, дальше - ЗУ "О судебном сборе" и нормы о сборе в ЦПК (номер статьи искать некогда, пардон).
Но как быть, если в апелляции оспаривается отказ местного суда защитить потребителя? И суммы взыскания по условиям договора, которые императивно ЗУоЗПП есть несправедливые (положення, якими передбачались зміни у витратах за договором, крім відсоткової ставки (п.3 ч.5 ст.11 Закону))?
-
А если банк подал первым на взыскание, а встречный иск по правам потребителей, то нужно ли платить пошлину в местном суде?Мне жаль Вас расстраивать, но кассация все сделала правильно: иски (имущественный банка и Ваш неимущественный) объединили, а в таких случаях ЦПК обязывает платить судебный сбор как с имущественного спора. Вам надо было заплатить половину от того, что платил банк, подавая на Вас в суд на взыскание.
У меня был случай, когда и в апелляции не требовали судебный сбор по правам потребителей, а дела были объединены.
Какие конкретно нормы ЦПК обязывают платить судебный сбор как с имущественного спора, если с другой стороны потребитель с его нарушенными правами?
-
Прочитайте внимательно гл.2 ст.ст. 323-330 ЦПК України.Подскажите, пожалуйста, куда и каким образом подавать кассационную жалобу на решение апелляционного суда?
Какие копии документов прилагать?
И каков размер пошлины?
http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1011.32.48&nobreak=1
Размен пошлины - ЗУ "Про судовий збір":
-
-
копию жалобы в кассацию читать никто не будет. Всё что было в жалобе в кассацию-отметьте в заяве на пересмотр решения.Про "різні за змістом" мне понятно.Нужно,ли что-то еще?Например копию жалобы в кассацию?
В жалобе было указано множество нарушений,например несоответствие сумм в иске суммам в документах,предоставленных банком в качестве
доказательств получения кредита.Кассация проигнорировала эти нарушения.
Кассация не то,что неодинаково применила,а в одном решении применила,а вдругом не применила вообще.
Можно ли по гражданскому делу применить решение хозяйственного,если можно,то только если в хозяйственном есть ссылки на ЦКУ или можно использовать ссылки
на ГКУ по аналогии?
"Одні і ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах- можно ли приводить пример аналогичніх норм УКУ и ГКУ?
ВХСУ-это кассационная инстанция, и, следовательно, можете ссылаться на решения ВХСУ.
Стаття 360-2. Порядок розгляду справи Верховним Судом України
1. У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що мало наслідком ухвалення різних за змістом судових рішень, розглядається на засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
Якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України, до складу яких входять судді відповідної спеціалізованої юрисдикції. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу відповідних судових палат Верховного Суду України.
Перечитейте внимательно ЦПК Украины.
-
Стаття 357. Вимоги до заяви про перегляд судових рішеньКакие документы необходимо подавать в Верховный Суд,кроме жалобы заверенных копий решений предыдущих инстанций и решение ?
Кассация истребовала дело,рассмотрела и отклонила.Полностью проигнорировала тот факт,что сумма выданных средств в расчете банка не соответствует сумме в расходном документе.Суммы в вымогах(которые не получены и давно погашены) также не соответствуют исковым требованиям банка.
1. Заява про перегляд судових рішень подається у письмовій формі.
2. У заяві про перегляд судових рішень зазначаються:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, та осіб, які беруть участь у справі, а також їхні номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;
4) обґрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв'язку з ухваленням рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява подана на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу;
5) вимоги особи, яка подає заяву;
6) у разі необхідності - клопотання;
7) перелік матеріалів, які додаються.
3. Заява підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
-
Але суддя відмовила у позові. Та після засідання прокоментувала, що є рішення по стягненню, а тому вже не може щось визнаватися недійсним чи неукладеним. Ще й добавила, якщо ви створити прецендент , то я буду за вас рада.
Отже у повному змісті рішення мабуть буде обгрунтовувати свою відмову саме цим - є рішення по стягненню, а тому після нього не може бути визнання недійсним чи встановлення факту неукладенності.
Прошу позиції форумчан з такої ситуації, і буду рада за допомогу у нормативному обгрунтуванні.
Может поможет такое (из одного из решений судов):
підстави для визнання правочину чи його окремих частин недійсними (ст.215 ЦК України) і підстави розірвання договору (ст.651 ЦК України) є різними, а відтак різниться і предмет доказування у таких справах.
Відрізняються також правові наслідки визнання правочину недійсним і розірвання договору. Зокрема, згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Натомість відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Отже, недійсний правочин є недійсним з моменту вчинення і не створює для його сторін прав і обов'язків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, натомість договір, який розірвано припиняється з моменту його розірвання сторонами або судом і лише тоді припиняються права і обов'язки сторін за договором.
-
п. 10 Постанови №10:всегда отправляли ксерокопиии и никогда с этим проблем не было.
Копії оскаржуваних судових рішень, що додаються до касаційної скарги, мають бути підписані та скріплені гербовою печаткою суду згідно з Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 року № 68.
-
П О С Т А Н О В А № 5Немножно не так.
В кредитных договорах некоторых банков и КС прописан пункт о праве банка, в случае не выполнения обязательств заёмщиком, РАСТОРГНУТЬ ДОГОВОР и направить ВИМОГУ о досрочном исполнении обязательств.
ТАкие банки и КС , зачастую, направляли такие Вымоги- уведомления с обозначением того, что договор расторгнут.
Более того, многие исковые требования банков и КС содержали требование: расторгнуть договор и взыскать.
Как я понимаю( понимал) , требование банка ( или КС) о рассторжении, акцептованое заёмщиком, РАСТОРГАЕТ ДОГОВОР, и , как следствие , расторгает все ПОХИДНЫЕ договора ( поруки, залога, ипотеки и т.п.).
Мой запрос связан с тем, что ПОЯВИЛОСЬ мнение , что это не так
ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
від 30 березня 2012 року
Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів,
що виникають із кредитних правовідносин
17. Зобов’язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599–601, 604–609 ЦК.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов’язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.
Т.е. договор как бы "недоразорванный", т.к. в разорванном договоре обязательства не разорванные, потому что обязательства остались невыполненными.
О такое от.
-
С победой поздравления преждевременны.поздравляю с победой
ТАК ДЕРЖАТЬ!!! если возможно выложите на сайте текст или образец заявления в ВСУ. Сегодня получил почтой ухвалу ВСУ об открытии производства от 27.06.12 г.
Выкладываю текст заявления.
-
В Верховном Суде Украины из-за неодинакового применения судом кассационной инстанции по аналогичным делам ЗУ " Про захист прав споживачів" и "Про фінансові послуги..." будет пересматриваться определение Высшего специализированного суда, которым отказано в открытии кассационного производства на решение Апелляционного суда Николаевской области от 31.08.11 г.:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/21319679
которым было отменено справедливое и законное решение Центрального суда г. Николаева от 27.07.11 г.:
-
Уважаемый Андрей!И что мы с Вами наработаем? Если судьям не платить, то 99% решений - в пользу банков. Судьи плевать хотели на закон. Вот на что надо влиять! А не нарабатывать, полезную банкам, практику или развивать взяточничество. Мне важно (и интересно), чтоб даже тот, кто засунул голову в песок, был защищён законом. Вот пример: судья отказал банку в заочном решении (заёмщик не явился), сославшись на фрагмент постановления пленума №5, написанный мною.
Полностью поддерживаю Ваше стремление стать депутатом и приносить пользу людям.
Не обращайте внимание на некоторых комментаторов, особенно присваивающих себе воинские звания при этом никогда не служивших в армии. Они не понимают, как обсуждаются и вносятся предложения в проект постановления пленума. И сколько усилий стоит, чтобы в постановлении пленума были фрагменты, автором которых были Вы.
Не понимают также, что благодаря Вашему обращению в КС, последним было принято решение, которое развернуло наоборот судейскую практику (не везде правда) по правам потребителей кредитных услуг.
То есть, Вы показали реальную борьбу и результаты, а не просто сотрясание воздуха на форумах.
Удачи Вам!
-
Стаття 261 ЦК України. Початок перебігу позовної давностіКхм... не хотелось бы Вас обижать, но как юрист вы слабоваты...
Срок исковой давности отсчитывается не с момента заключения договора, а с момента нарушения права истца. Учитывая, что договор таким своим содержанием нарушает Ваши права в данный момент, о каких сроках давности речь?
5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Тобто, перебіг позовної давності по кредитним договорам починається зі спливом строку виконання кредитного договору ( см. останній платіж графіку платежів).
По моему, так.
-
А нас за что? Мы не кого не предавали и не есть продажными судьями, прокурорами и т.д.я акцентировал внимание не на крови, а на родственниках!!! и разве Ваши родственники Вас предали?!! их не уничтожать, а лелеять нужно!!! а вот при любых заворухах, эти со своими родственниками УЕДУТ, а лить кровь, обезумевшая толпа будет, как раз наших с Вами родственников, по тому, что больше никого не будет!!!! вот в этом и проблема!!!
Вы наверно не разу С УХОЙ из воды не выходили?!!
это по поводу НЕ СМОЖЕТЕ!!! ГОЛЬ, НА ВЫДУМКУ ХИТРА!!! это НАРОДНАЯ мудрость, главное - НЕПЫЖИТЬ!!!
Если среди Ваших родственников есть продажный судья, то сможете хотя бы не подавать ему руку?
Ну а по поводу НЕПЫЖИТЬ, то желаю удачи!
-
Плевать они хотели на законы, поэтому в рамках закона побить их не сможете.революция, это КРОВЬ!!!
Вы готовы пролить кровь своих родственников?!! Я - НЕТ!!! по этому Ваше предложение мне неприемлемо!!! :angry: а вот бить их, используя их же методы, но в рамках закона, это - ДА!!! эти очень умные люди, приняли нужные законы, которыми никто не пользуется в полной мере!!! а у меня недостаточно средств, для воплощения задуманного!!! ведь демократия это не вседозволенность и только там, где нет вседозволенности - и есть демократия!!! По поводу пролития крови родственников, то здесь мне нравится Тарас Бульба. Предатели уничтожаются. Это тоже закон. Закон нормальной морали.
Если Вы не готовы пролить кровь, то Вы не майор, а просто Пронин.( шутка
) -
Революцию надо делать, а не ШО ДЕЛАТЬ!!! ШО ДЕЛАТЬ !!! :angry:по поводу УСТАЛ, отвечу так: А ШО ДЕЛАТЬ!!! ШО ДЕЛАТЬ!!!
Постановление ВСУ по пересмотру о возможности договора займа между физлицами в валюте и под проценты
в Судові рішення за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
Вот ешё точка зрения по этой теме:
http://antiraid.com.ua/articles/14670-verh...chichestvo.html