Олег1964

Пользователи
  • Число публикаций

    3373
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    39

Сообщения опубликованы Олег1964

  1. Спасибо Олег1964 за письмо из АП, интересно, а на контроль АП берет такие обращения? :)

    А Вы сообщили об ответе полученном то гены прокурора в АП о том, что гены, подошли к выполнению поручения ФОРМАЛЬНО, :blink: даже не изучили материалы дела и на писали ответ на ОТЬЕ..СЬ и по этому не исключена возможность преступления совершенная геной осуществлявшего проверку!!! ХАЛАТНОСТЬ!!! А также потребовать личного участия при проведении проверки ст. 18 Закона «Об обращении граждан»?! :D

    Гаранту ещё не сообщил, что прокурор формально отписался и подставил тем гаранта. Нужно отписать. Спасибо за идею. :)

    А честно - уже устал писать. Хочется взять в руки более тяжелый предмет, чем авторучка. :ph34r:

  2. прочту обязательно, чуть попозже, сейчас я в творческом полете, описываю в кассухе судейский беспредел!!! :) время поджимает :D

    В ВССУ такие же беспредельные судьи.

    Для того, чтобы в творческом полете влететь выше, работая над кассацией, оторвитесь на минутку и прочтите решения Центрального суда г. Николаева, ухвалу николаевской апелляции и обращение к гаранту, которое было приложено к кассации.

    Судья ВССУ М.Є. Червінська відмовила у відкритті касаційного провадження 25 травня 2012 р. Позавчера получил по почте.

    Решений в реестре нет.

    17.02.12_____________________.pdf

    11.04.12______________________.pdf

    ____________________2.doc

  3. если у Вас есть подтверждающие документы, может попробуете озвучить этот вопрос по ТВ, в программе «Гроші»? а я Вас поддержу со своей стороны! сейчас подготавливаю кассацию, :rolleyes: а после буду обращаться во все инстанции, по очереди, в т.ч. и в «Гроші»!!! вот телефон редактора: (044) 494-11-93

    так же хочу, выложить в блоге у попередника, информацию о совершенном преступлении судьями, думаю, должно возыметь адекватное действие, ведь дрова, нерадивым хозяевам, по его распоряжению привозят!!! :rolleyes:

    С удовольствием приму участие в любой передаче. Все документы есть.

    В моём случае беспредел ещё в том, что по гривневому кредиту на заёмщика был возложен валютный риск и, кроме процентов (ст. 1054 ЦКУ), заёмщики оплачивали ещё и дополнительную плату. У некоторых переплата доходила до 30% от стоимости кредита.

    Но финансовая компания "Еврокапитал"-это подразделение автокорпорации АИС, которые принадлежат депутату-регионалу Святашу.

    Программа может быть интересной. Тема: продажные судьи плюют на решение КСУ и защищают депутата-регионала, обманывающего заёмщиков. :)

    А прокуроры отписываются, ссылаясь на ЗУ "Об обращениях граждан". Постанову об отказе в возбуждения уголовного дела не выносят.

    Почитайте.

    _________.pdf

    ________.pdf

  4. НнннДа!!! :blink::blink::blink: ЛИХО!!! :blink::blink::blink: !!! наверно коллегия, вынесшая такое решение, травки покурило или тарена объелась!!!!

    ... МЫ СОГЛАСТНЫ, ЧТО БАНК НАЕ..Л ЗАЕМЩИКА в основной части договора, но это не дает право утверждать, что договор недействителен по причине обмана!!! :blink::blink::blink:

    а к гаранту, обращаться пробовали или к попереднику? может они мозги этим судьям вправят?!!

    Обращался и к гаранту. Ответ: гарант на суды не влияет.

    Обращался к генепрокурору с заявой о преступлении. Ответ: суды независимы.

    Судьям, похоже, могли бы вправить мозги обманутые. Но настоящих буйных мало. :)

    Фамилии судей в студию: Кутовая Татьяна Знаменовна, Мурлыгина Елена Яковна и к.ю.н. Ямковая Оксана.

  5. Т.е. для судей-лохов или заемщиков-лохов? Даты на ссылке нет, поэтому кинула инфо сюда, поскольку лично для меня важно мнение многоуважаемых форумчан по этому поводу. В любом случае, это можно использовать в суде? Принимает это судья, либо игнорирует - вопрос второстепенный.

    Относительно выложенного решения. Что имел суд ввиду, прописывая в своем решении?

    [i

    С точки зрения судей, все заёмщики лохи. Лохи должны учиться и лохов надо учить. Вот судьи и учат.

    Относительно выложенного решения. Я поменял предмет иска и просил признать недействительным не отдельные пункты договора, а договор в целом, опираясь на Решение КСУ и выложеное Вами повідомлення. Основания иска были те же, плюс добавил обман.

    Ответчик просил закрыть производство по делу, потому что были решения судов, что оспариваемые пункты договора действительны и не нарушают права потребителя, т.к. Закон оЗПП не применяется после заключения договора (Луспеник).

    А судья им отказал:

    Однак, зважаючи на вимоги пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України та враховуючи те, що звертаючись у липні 2010 року до суду позивач просив визнати недійсними окремі положення кредитного договору через несправедливі та незаконні їх умови, а не договір в цілому, як у даному випадку, та з інших підстав, не просив повернути проценти та відшкодувати моральну шкоду, а також те, що відмовляючи у задоволенні позову, враховуючи судову практику існуючу на дату ухвалення рішень, на які посилався представник відповідача, та різне тлумачення Закону України «Про захист прав споживачів»суди не застосовували положення цього Закону до спірних правовідносин, що виникли після укладення спірного кредитного договору, суд не знайшов підстав для закриття провадження у справі, внаслідок чого розгляд справи здійснено по суті.

    Судья принял законное, обоснованное и справедливое решение. И его отменили.

    О такое от.

  6. ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

    ПОВІДОМЛЕННЯ

    Верховний Суд України повідомляє про вилучення із розділу "Складні питання у судовій практиці щодо кредитних договорів" узагальнення "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин" ("Вісник Верховного Суду України" N 11 (123)2010, с. 22) абзацу такого змісту:

    "У зв'язку з цим застосування Закону N 1023-XII "Про захист прав споживачів" до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи процентної ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору зазначений Закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство, що регулює кредитні правовідносини".

    Зазначені зміни внесено у зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 10 листопада 2011 р. N 15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина Степаненка Андрія Миколайовича щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 ст. 1, ст. 11, ч. 8 ст. 18, ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг).

    ____________

    Источник http://soc-in.com/zakonodavstvo/sudova-pra...--------q-.html

    Информация давно устарела. Про это было известно в декабре прошлого года. Сообщил А. Степаненко.

    А вообще плевать хотели суды на решение КСУ.

    Сегодня николаевская апелляция отменила законное и справедливое решение местного суда, потому что в силу преюдиции есть решение судов по тем же обстоятельствам, где ЗУ ОЗПП не применялся.

    А решение КСУ это так. Для лохов.

    Вот решение, которое отменили:

    http://reyestr.court.gov.ua/Review/21996816

  7. Постанова ВС України - Справа № 6-41цс12, 23.05.2012 р.

    Правова позиція.

    Вирішуючи спір щодо правомірності дій банку по зміні умов кредитного договору в частині збільшення розміру процентної ставки, необхідно перевірити чи було передбачено таке збільшення раніше укладеним договором кредиту, чи були виконані банком усі умови договору в цій частині та дотримано порядок узгодження цього питання з боржником. У випадку, коли передбачено обов’язкове укладення письмової форми такої угоди по зміні договору, слід враховувати вимоги статей 629, 639, 1055 ЦК України.

    ПОСТАНОВА

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    23 травня 2012

    м. Київ

    Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

    головуючого Патрюка М.В.,суддів:Григор'євої Л.І.,Гуменюка В.І.,Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,Онопенка В.В.,Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,Сеніна Ю.Л.,

    розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_10 про перегляд рішення колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_10 до публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Укрсоцбанк», треті особи: приватне підприємство «Віват», ОСОБА_11, про визнання протиправною зміну умов договору кредиту та зобов'язання вчинити певні дії,

    в с т а н о в и л а :

    У грудні 2010 року ОСОБА_10 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 28 березня 2006 року вона уклала з ПАТ «Укрсоцбанк» договір споживчого кредиту на суму 100 000 грн. для будівництва житла зі сплатою 15,8 % річних та терміном погашення до лютого 2016 року. Умови кредитного договору нею виконувались повністю, проте у вересні 2010 року вона дізналася, що відповідач в односторонньому порядку, всупереч умов договору збільшив розмір річних до 20 % .

    Позивачка просила визнати протиправними дії відповідача щодо зміни в односторонньому порядку умов кредитного договору від 28 березня 2006 року та зобов'язати його відновити кредитування зі сплатою 15,8 % річних та провести відповідний перерахунок сплачених нею сум на погашення кредиту. Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 12 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 4 серпня 2011 року, позов ОСОБА_10 задоволено, постановлено визнати протиправними дії ПАТ «Укрсоцбанк» щодо зміни в односторонньому порядку умов договору кредиту від 28 березня 2006 року, укладеного з ОСОБА_10, зобов'язати ПАТ «Укрсоцбанк» відновити кредитування зі сплатою 15,8 % річних та провести відповідний перерахунок сплачених ОСОБА_10 сум на погашення кредиту в період з 31 липня 2008 року по 12 травня 2011 року, виходячи із розрахунку 15,8 % річних.

    Рішенням колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2012 року зазначені судові рішення скасовані та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_10 відмовлено.

    У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_10 просить скасувати рішення колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2012 року і справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема статей 629, 642 ЦК України.

    У заяві, як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, ОСОБА_10 наводить ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 вересня та 16 листопада 2011 року.

    Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 квітня 2012 року справу допущено до провадження у Верховному Суді України.

    Ухвалою судді Верховного Суду України від 10 квітня 2012 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_10

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України визнає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

    Згідно зі статтею 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:

    1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

    2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

    Відповідно до вимог частин першої, другої статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, якщо встановить що судове рішення є незаконним.

    Судами встановлено, що 26 березня 2006 року між банком та ОСОБА_10 було укладено договір кредиту на суму 100 000 грн. для фінансування будівництва житла зі сплатою 15,8 % річних з терміном погашення кредиту до 20 лютого 2016 року. З метою забезпечення кредитного договору між сторонами також було укладено іпотечний договір.

    Пунктом 2.6 договору кредиту передбачено, що розмір процентної ставки переглядається сторонами один раз на рік не пізніше 20 числа березня місяця кожного року користування кредитом, про що укладається відповідна додаткова угода між кредитором і позичальником.

    Відповідно до пункту 7.1 договору усі зміни та доповнення до нього мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін.

    1 серпня 2008 року Хмельницькою обласною філією "Укрсоцбанку" на адресу позивачки було направлено лист, у якому її було повідомлено про підвищення розміру процентної ставки до 20 % річних з 31 липня 2008 року та запропоновано підписати додаткову угоду до кредитного договору про збільшення розміру процентної ставки.

    Зазначеної додаткової угоди між сторонами підписано не було, позивачка продовжувала сплачувати кредит щомісячними платежами, використовуючи передбачене договором право на дострокове погашення кредиту.

    Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_10, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що підвищення кредитором процентної ставки по кредиту відбулось з порушенням встановленого в договорі порядку та всупереч норм законодавства, чим було порушено майнові права позивачки.

    Скасовуючи ухвалені у справі судові рішення та постановляючи нове рішення про відмову в позові, суд касаційної інстанції, керуючись статтею 642 ЦК України, виходив із того, що позивачка, отримавши лист банку про підвищення процентної ставки, сплачувала щомісячні платежі в повному обсязі з урахуванням зміненої відсоткової ставки.

    У наданій для підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ухвалі колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 вересня 2011 року (реєстраційний № 18178172) зазначено, що факт сплати відповідачем поточних платежів за новою процентною ставкою не можна вважати його згодою на зміну розміру, оскільки ним не підписано нову угоду про зміну розміру процентної ставки.

    Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вищенаведених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із наступного.

    Згідно зі статею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

    Відповідно до частин першої та другої статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

    Отже, вирішуючи спір щодо правомірності дій банку по зміні умов кредитного договору в частині збільшення розміру процентної ставки, необхідно перевірити чи було передбачено таке збільшення раніше укладеним договором кредиту, чи були виконані банком усі умови договору в цій частині та дотримано порядок узгодження цього питання з боржником. У випадку, коли передбачено обов'язкове укладання письмової форми такої угоди по зміні договору, слід враховувати вимоги статей 629, 639, 1055 ЦК України.

    Оскільки вищенаведені обставини судом касаційної інстанції належним чином не були встановлені, то ухвалене ним рішення з посиланням на норми статті 642 ЦК України не можна визнати законним; воно підлягає скасуванню на підставі статті 3604 ЦПК України з передачею справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

    Керуючись статтею 3603 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

    п о с т а н о в и л а :

    Заяву ОСОБА_10 задовольнити.

    Рішення колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

    Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

    Головуючий М.В. Патрюк

    Судді : Л.І. Григор'єва

    В.І. Гуменюк

    Т.Є. Жайворонок

    Н.П. Лященко

    Л.І. Охрімчук

    В.В. Онопенко

    Я.М. Романюк

    Ю.Л. Сенін

    http://reyestr.court.gov.ua/Review/24528564

    http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81...33?OpenDocument

    6_41__12.doc______________________________.1___.559____.doc

  8. Вот постанова ВСУ от 23.05.12 г.:

    http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81...ab?OpenDocument

    В ухвалах колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 лютого 2010 року та від 2 лютого 2011 року, на які посилається ОСОБА-1, обґрунтовуючи підстави подання заяви до Верховного Суду України, суди вирішували спори з приводу правовідносин, що виникають із договорів про надання учаснику послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу, визнання їх недійсними та стягнення належних позивачам за договорами грошових коштів.

    У наведених судових рішеннях відсутні висновки судів щодо недійсності договорів про надання споживчого кредиту. Фактичні обставини та матеріально-правові підстави для ухвалення судових рішень у цих спорах не є тотожними з висновками, яких дійшов суд у справі, що розглядається. Отже, зміст цих судових рішень є різним зі змістом судового рішення, яке переглядається, та не може свідчити про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

    Що стосується ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 3 листопада 2010 року у справі №6-11173 св10, то суд касаційної інстанції дійшов висновків, що застосування положень Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання такого договору положення цього Закону не можуть застосовуватися, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

    Отже, висновки суду касаційної інстанції в ухвалі, постановленій у справі №6-11173 св10, не свідчать про неоднакове застосування судами касаційних інстанцій положень Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ці висновки узгоджуються з висновками, що зроблені судами у справі, яка переглядається.

    Щодо посилання ОСОБА-1 на Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011, то воно не є рішенням суду касаційної інстанції й відповідно на нього не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, установленої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

    Ураховуючи те, що наведені заявником судові рішення не є прикладами неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, вважати заяву обґрунтованою немає підстав.

    О такое от. :mellow:

  9. СПАСИБО!

    Конституція України:

    Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

    Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

    Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

    Цивільний кодекс:

    Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки

    1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

    Единственное, что может ограничить Ваше право на защиту - это сроки исковой давности.

    Кстати, Андрей Степаненко пишет обращение в КСУ по поводу невідчужуваних та непорушних прав.

    Первая фраза из какой-то ухвалы ВСС. Из какой не могу сказать, потому что в отъезде и ограничен в возможностях.

    Появлюсь дома - напишу.

  10. КАКИМИ правовыми нормами защитится от такого беспредела. У меня сейчас тоже идет суд. Прошло заседание где стороны давали пояснения. По вопросам судьи тоже вижу что клонит к тому что чего не писали, не требовали устранить нарушения в договоре.Я ей сказала, что это мое право но не обязанность. И свои права я могу использовать на собственное усмотрение и то что я не использовала свои права на переписку с банком, не лишает меня прав как потребителя кредитной услуги.

    Может у кого-то есть весомые аргументы в этой части. Готовлюсь к следующему заседанию, рассмотрение по сути обстоятельств и доказательств.

    Не може бути приняте до уваги те, що позивачем протягом певного періоду сплачувалися платежі на вимогу відповідача, оскільки згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» виконання чи невиконання сторонами зобов’язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

    Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

    Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним, зміна правовідношення та відшкодування збитків.

    Відповідно до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на власний розсуд та нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

  11. Цинизму и аморальности судей предела нет:

    При цьому, у разі своєї незгоди із положеннями кредитного договору, у позичальника була можливість скористатися правом, наданим ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», за якою споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин.

    Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору. Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисто або через уповноваженого представника чи надіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

    Проте, як убачається з фактичних обставин справи, позичальник після укладання кредитного договору таким правом не скористався, що свідчить про його повну згоду із умовами кредитного договору.

    Аналізуючи правовідносини сторін, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, неправильно витлумачив для застосування у даній справі рішення Конституційного суду України від 10 листопада 2011 р. № 15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), ст. 18 Закону щодо обмеження свободи договору в цій справі, оскільки, як було зазначено вище, позичальник ОСОБА_6 мав можливість не тільки обрати будь-яку іншу фінансову установу замість відповідача ТОВ «ФК «Єврокапітал», не тільки відмовитись від підписання цього договору, а й відкликати свою згоду на укладення договору протягом тривалого строку, якого в будь-якому разі було достатньо для вивчення змісту спірного договору, в тому числі із залученням фахівця в галузі права.

    Судова колегія вважає, що позивачем ОСОБА_6 та його представником не доведено, що зміст кредитного договору порушує встановлені законом вимоги щодо справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності договору, в тому числі щодо позичальника за договором.

    Этим кредитным договором в гривне валютные риски с помощью формулы переложены на потребителя. График платежей до одного места.

    Еврокапитал, как и весь АИС, принадлежит депутату-регионалу Дмитрию Святашу.

    О такое от. :o

    http://reyestr.court.gov.ua/Review/23996595

  12. Еще ма-а-аленький вопросик:

    По КД могут поднять ставку, и ее подняли, но допки не подписывала с новой ставкой. Есть старый график. В КД четко не указано надо что-то подписывать или нет. То есть мною фактически нигде не зафиксировано что я знаю о новой ставке. И получается что в КД один %, а если смотреть на списание средств, то он больше и соответственно стоимость кредита на выходе выше. К чему веду- получается что банк в одностороннем порядке поднял процент ( у меня всегда досрочка и определить по платежу согласилась ли я с новой ставкой не реально), обман-обещали одно-получила другое и имеет место мат.обман , правильно? Или губу раскатала?

    Вам в тему ухвала :

    http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3589

  13. а кто говорит о зу застава до 7 10

    это прощолкал всу так как не учли что с 2004 действовал наказ мин юста

    и кром того до этого было письмо нбу о обязательности нот посвидчення ипотеки т дог залога АВТО

    СКИНЬ ИСТОЧНИК КСЕРОКС А ТАК ЭТО ПРОСТО ТЕКСТ ЛАПША

    Уважаемый, эта ухвала касалась меня лично.

    Думаю, что прощелкаещь все таки ты, а не ВСС.

    Также посылались и на инструкцию про нотариусов.

    Скопировано с формата PDF, поэтому некорректно.

    УХВАЛА

    IMEHEM УКРАiни

    21 березня 2012 року М. Киiв

    Колегiя суддiв Судово. палати у цивiльних справах

    Вищого спецiалiзованого суду Укра'iни з розгляду цивiльних i кримiнальних

    справ у складi:

    головуючого Ткачука О.С.,

    суддiв: 8ИСОЦЬКОI В.е., Гримич М.К., Колодiйчука В.М., Савченко 8.0.,

    розглянувши В судовому засiданнi справу за позовом -----,------ до товариства зобмеженою

    вiдповiдальнiстю «Фiнансова компанiя «?врокапiтал», третя особа - Держав не

    пiдпри?мство «Iнформацiйний центр» MiHicTepcTBaюстицi} Укра}ни, про визнання

    кредитного договору недiйсним в частинi застави за касацiйною скаргою

    ----------. ----------------- на рiшення

    Оболонського районного суду ~. Ки?ва вiд 31 травня 2011 року та ухвалу

    апеляцiйного cyдy~. Ки?ва вiд 30 серпня 2011 року,

    8 СТ а 11о В И Л а:

    у березнi 2011 року ------------,----- звернулись до суду

    1 указаним позовом. який в ходi розгляду справи уточнили шляхом заявлення

    окремих позовних вимог. Посилались на те. що 17 листопада 2008 року ------- та Т08 «Фiнансова компанiя «?врокапiтал» укладено кредитний

    JOГOBip(iз забезпеченням) на суму 46055 грн. 50 коп. на придбання транспортного

    засобу. 8iдповiдно до пп. 1.3-1.12, 5.1.7-5.1.12 та роздiлу 8 цього договору

    забезпеченням виконання зобов' язань ---------. ? застава автомобiля

    «SSANG YONG» ACTYON 2008 року випуску державний номерний знак ---------. який 'iй належить на правi власностi згiдно зi свiдоцтвом про ре?страцiю

    транспортного засобу вiд 18 листопада 2008 року. На предмет застави накладено

    заборону вiдчуження та внесено до вiдомостей державного pe?CTpy обтяжень

    рухомого майна.

    Справа N!:! 6 - 35806 СВ]]

    Головуючий У першiй iHCTaHIli'" Майбоженко А.М.

    Доповiдач Ткачук О.С

    КаТСI"Oрiя:

    2

    Позивач --------- просила визнати договiр застави транспортного

    засобу недiйсним на пiдставi части н 1 i 4 ст. 203 ЦК Укра'iни та ст. ст. 13, 14 Закону

    Укра'iни «Про заставу», оскiльки такий договiр не був нотарiально посвiдчениЙ.

    Позивач ----------- просив визнати договiр застави недiйсним з тих

    пiдстав, що BiHзнаходиться з------. у зареестрованому шлюбi з 4 серпня

    1984 року, придбаний автомобiль е спiльним майном подружжя, а переданий у

    заставу без його згоди. На пiдставi частин 1 i 4 ст. 203 ЦК Укра'iни, ст. 65 СК

    Укра'iни та ст. 6 Закону Укра'iни «Про заставу» просив про задоволення позову.

    Позивачi також просили застосувати наслiдки недiйсностi правочину та

    зобов'язати вiдповiдача надати ДП «Iнформацiйний центр» заяву про припинення

    обтяження предмета застави, виключити з Державного реестру обтяжень рухомого

    майна спiрний транспортний засiб.

    Рiшенням Оболонського районного суду м. Киева вiд 31 травня 20 11року,

    залишеним без змiн ухвалою апеляцiйного суду м. Киева вiд зо серпня 2011 року У

    задоволеннi позову -----,----- вiдмовлено.

    У касацiйнiй скарзi ------- та -----,----- просять скасувати

    судовi рiшення, посилаючись на неправильне застосування судами норм

    матерiального права та порушення норм процесуального права, i ухвалити нове

    рiшення про задоволення позову.

    Касацiйна скарга пiдлягае частковому задоволенню з таких пiдстав.

    Згiдно iз ч. 2 ст. 324 ЦПК Укра'iни пiдставами касацiйного оскарження ?

    неправильне застосування судом норм матерiального права чи порушення норм

    процесуального права.

    Вiдмовляючи В задоволеннi позову, суд першо'i iнстанцi'i, з висновками якого

    погодився й суд апеляцiйно'i iнстанцi'i, виходив iз того, що на момент укладення

    кредитного договору (iз забезпеченням) - 17 .'1истопада 2008 року - ст. 17 Закону

    Укра'iни «Про заставу» не передбачала обов'язкового нотарiального посвiдчення

    договору застави транспортного засобу. KpiM того, хоча згiдно з висновком

    експерта пiдпис --------- вiд ~рещпним договором виконаний не ним,

    проте застава транспортного засобу е способом забезпечення виконання

    кредитного зобов'язання, застава не створю? обов'язкiв для iнших осiб, тому це не

    ? розпорядженням майном подружжя, на яке потребуеться згода iншого з

    подружжя.

    Проте повнiстю погодитися з такими висновками судiв не можна.

    Статтею 213 ЦПК Укра'iни передбачено. шо рiшення суду повинно бути

    законним i обгрунтованим.

    3гiдно зi ст. 214 ЦПК Укра'iни пiд час ухвалення рiшення суд вирiшуе TaKi

    питання: 1) чи мали мiсце обставини. якими обгрунтовувалися вимоги i

    заперечення, та якими доказами вони пiдтверджуються; 2) чи ? iншi фактичнi данi

    (пропущення строку позовноi.' давностi тощо). якi мають значення для вирiшення

    справи, та докази на Ухпiдтвердження; 3) якi правовiдносини cTopiH випливають iз

    3

    встановлених обставин; 4) яка правова норма пiдляга? застосуванню до цих

    правовlДНОСИН.

    Судом установлено, що 17 листопада 2008 року мiж ------. та ТОВ

    цФiнансова компанiя «?врокапiтал» укладено кредитний noroBip (iз

    забезпеченням) на суму 46055 грн. 50 коп. для придбання транспортного засобу.

    8iдповiдно до пп. 1.3-1.12,5.1.7-5.1.12 та роздiлу 8 цього договору забезпеченням

    виконання зобов'язань -------- ? застава автомобiля «SSANG YONG»

    ACTYON. 2008 року випуску, державний номерний знак -------, який 'iй

    належить на правi власностi згiдно зi свiдоцтвом про ре?страцiю транспортного

    засобу Bin 18 листопада 2008 року.

    Суди дiйшли правильного висновку про те, що пiдстав для визнання

    договору застави недiйсним через вiдсутнiсть нотарiального~ посвiдчеНl:I:ЯHeMa?.

    ~ Так. згiдно з Ч.l ст. 209 ЦК Укр~liни правочин, який вчинений у письмовiй

    формi, пiдляга? нотарiальному посвiдченню лише у випадках, встановлених

    законом або домовленiстю cTopiH.

    При укладеннi кредитного договору, забезпеченого заставою автомобiля,

    -------- не наполягала на нотарiальному посвiдченнi договору.

    Кредитний norOBip (iз забезпеченням) укладений 17 листопада 2008 року i

    вiдповiдно до ч. 2 ст. 13 Закону Укра'iни Bin 2 жовтня 1992 року N2 2654-ХII «Про

    заставу» (в penaKuii' Закону Bin 27 квiтня 2007 року N2 997- У) нотарiальна форма

    договору застави транспортних засобiв, що пiдлягали державнiй pe?cтpaцй, не

    вимагалась. Необхiднiсть нотарiального посвiдчення договору застави

    транспортних засобiв передбачена наведеним Законом Украi"ни в редакцй Bin

    6 липня 2010 року N2 2435- Уl, а в силу загального правила про дiю закону в часi до

    спiрних правовiдносин повинен застосовуватись той закон, який дiяв на момент

    укладення договору застави автомобiля (ст. 58 Конституцi"i Украi"ни).

    Разом iз тим, у порушення вимог ст. ст. 212-214, 315 ЦПК Украi"ни суди не

    .Jа.пи налеЖНОl правово'i оцiнки доводам ------ про те. що noroBip застав и

    укладений його дружиною - ------ - на спiльне майно подружжя, без

    його лоди; не звернули уваги на висновок експерта Bin 9 квiтня 2011 року про те,

    ща пiдпис пiд ISредитним llOrOВOPQM(iз забезпеченням)вiд ~~\-----------

    виконаний не ним. а iншою особою.

    Судом установлено, шо ------ знаходиться з ---------. у

    зареfстрованому шлюбi з 4 серпня 1984 року, автомобiль. переданий у заставу та

    зареfстрований на iм'я --------, придбаний в перiод шлюбу - 18 листопада

    2008 року. BillTaK. автомобiль в силу ст. 60 СК Украi"ни ? спiльним майном

    подружжя.

    Вiдповiдно до ст. 578 ЦК Украi"ни та ст. 6 Закону Укра'iни «Про заставу»

    .\1аЙно,.шо Е: у сп. iльнiй власностi, може бути передано в заставу лише за згодою

    VCIX СПlввласниКlВ.

    3riHHO з ч. 3 ст. 65 СК Украi"ни для укладення одним iз попружжя noгoBopiB,

    якi потребують нотарiального посвiпчення i (або) державноi' pe?CTpaиЙ, а також

    .JorOBopiB стосовно UiHHOГOмайна. згопа пругого з попружжя Ma? бути подана

    ПИСЬМОВО.

    За змiстом ч. 4 ст. 369 ЦК Укра}ни правочин щодо розпорядження спiльним

    майном, вчиненим одним iз спiввласникiв, може бути визнаний судом недiйсним за

    позовом iншого спiввласника у разi вiдсутностi у спiввласника, який вчинив цей

    правочин, необхiдних повноважень.

    Зазначених вимог закону як суд першо}, так i суд апеляцiйно} iнстанцi} не

    врахували; не з'ясували наявностi згоди --------- на укладення його

    дружиною договору застави спiльного майна подружжя - автомобiля.

    Ураховуючи те, що фактичнi обставини, якi мають значення для правильного

    вирiшення справи, судом не встановленi, судовi рiшення не вiдповiдають вимогам

    ст. 213 ЦПК Укра}ни щодо законностi й обrрунтованостi, що в силу ст. 338 ЦПК

    укра}ни ?пiдставою для i'x скасування iз передачею справи на новий розгляд до

    суду першо} iнстанцi}.

    Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК Укра}ни, колегiя суддiв Судово} палати у

    цивiльних справах Вищого спецiалiзованого суду Укра}ни з розгляду цивiльних i

    кримшальних справ

    ухвалила:

    В.М. Колодiйчук

    в.о. Савченко

    v

    Касацiйну скаргу ------,------- задовольнити частково.

    Рiшення Оболонського районного суду м. Ки?ва вiд 31 травня 2011 року та

    ухвалу апеляцiй~ого суду м. КИ?В~.ВiД~О серп~~я 2011 року скасувати, справу

    передати на новии розгляд до суду пе шО1шстаНЦll.

    Ухвала оскарженню не пiдляга?. ,

    ./ \ \

    ГОЛОВУlOчий ' / \ \ О.С. Ткачук

    Суддi: /~~~ ..c. Висоцька

    ~ М.К. Гримич

  14. для тех кто ещо не понял или заблуждается

    :rolleyes: при ядреном взрыве автомат надо держать на вытянутых руках ЛАБЫ КАПЛИ РАСКАЛЕННОГО МЕТАЛА НЕ ИСПОРТИЛИ КАЗЕННЫЕ САПОГИ :rolleyes:

    Выдержка из Ухвалы ВСС от 21.03.2012.

    Судьи Ткачук А.С.,Высоцкая В.С., Гримич Н.К., Колодийчук В.М., Савченко В.О.

    В реестре нет. Номер дела 6-35806 св 11

    Суди дiйшли правильного висновку про те, що пiдстав для визнання

    договору застави недiйсним через вiдсутнiсть нотарiального~ посвiдчеНl:I:ЯHeMa?.

    ~ Так. згiдно з Ч.l ст. 209 ЦК Укр~liни правочин, який вчинений у письмовiй

    формi, пiдляга? нотарiальному посвiдченню лише у випадках, встановлених

    законом або домовленiстю cTopiH.

    При укладеннi кредитного договору, забезпеченого заставою автомобiля,

    __________ не наполягала на нотарiальному посвiдченнi договору.

    Кредитний norOBip (iз забезпеченням) укладений 17 листопада 2008 року i

    вiдповiдно до ч. 2 ст. 13 Закону Укра'iни Bin 2 жовтня 1992 року N2 2654-ХII «Про

    заставу» (в penaKuii' Закону Bin 27 квiтня 2007 року N2 997- У) нотарiальна форма

    договору застави транспортних засобiв, що пiдлягали державнiй pe?cтpaцй, не

    вимагалась. Необхiднiсть нотарiального посвiдчення договору застави

    транспортних засобiв передбачена наведеним Законом Украi"ни в редакцй Bin

    6 липня 2010 року N2 2435- Уl, а в силу загального правила про дiю закону в часi до

    спiрних правовiдносин повинен застосовуватись той закон, який дiяв на момент

    укладення договору застави автомобiля (ст. 58 Конституцi"i Украi"ни).

    Разом iз тим, у порушення вимог ст. ст. 212-214, 315 ЦПК Украi"ни ...

  15. То,что Вы оппонирующая сторона,я понял по Вашему посту в другой ветке. А подтвердилось в следующих,когда Вы пытались увести в сторону форумчан,которые двигаются в верном направлении (успехов и выдержки им в будущем :rolleyes: ).Да и размывчатый характер Ваших постов бех подкрепления законодательством ставит знак "=" ме жду Вами и кретинообразными юристами банков в судах.

    А Андрей дважды герой Украины:

    1. Протащил саму проблему в КС,учитывая мощное банковское лобби во власти.

    2. Добился существенных для потребителей изменений в законе (для Вас несущественных,т.к. Вы по ту сторону баррикад). Другое дело судьи продажные,так это другой вопрос.

    Как я понимаю,для Вас "герой" Украины - типа юрист г-н Луспеник,про которого есть прекрасное изречение:"Образование - это то,что делает из людей неграмотных людей некомпетентных", который извратил ЗУ ЗПП до безобразия.

    Попробуйте упрекнуть Иншура в некомпетентности на каком-либо примере. В крайнем случае можете найти аналогию права его позиции,но чтобы он был полностью не прав,такого не было и нет.

    В Вашем случае обычная профессиональная зависть,а должна быть профессиональная конкуренция. Разницу чувствуете?

    Такие провокаторы,как Вы,периодически появляются на этом и других подобных форумах.Просьба ко всем - игнорировать посты таких провокаторов,полезного всё равно для себя ничего не найдёте.

    P.S. Сказанное мною в адрес Андрея относится и к Ростиславу. Успехов Вам в профессиональной сфере.

    +10000 :)

    Кстати, по поводу третейской оговорки в потребительских кредитных договорах у Верховного Суда (до прихода Луспеника) было вот такое мнение:

    У Верховному Суді України розглянуто проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо неможливості нав'язування споживачу третейського розгляду та безумовного права споживача звернутись за захистом до державного суду), внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Фельдманом О.Б. і Гейманом О.А. (реєстр. № 4260 від 25 березня 2009 року; далі – законопроект).

    Законопроектом пропонується внести зміни до деяких законодавчих актів України в частині захисту прав споживачів.

    Проаналізувавши законопроект, вважаємо його неприйнятним з нижченаведених підстав.

    Відповідно до визначення поняття “споживач”, яке дається у пункті 22 частини першої статті 1 Закону України “Про захист прав споживачів”, споживач є фізичною особою, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

    Згідно з частиною другою статті 1 та частиною першою статті 5 Закону України “Про третейські суди” фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Таким чином, обов'язковими умовами розгляду справи третейським судом є такі: 1) спір виникає із цивільних чи господарських відносин, 2) договір передбачає розгляд спору третейським судом. Водночас Законом України “Про третейські суди” визначені категорії справ, які, незважаючи на їх цивільну природу, не можуть бути підвідомчі третейським судам. Зокрема, це справи, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України (пункт 11 частини першої статті 6).

    Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 4 Закону України “Про захист прав споживачів” споживачі мають право на звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав. Зазначені правові приписи дають підстави вважати, що судом у розумінні статей 4, 5 та 22 Закону України “Про захист прав споживачів” є суд загальної юрисдикції.

    Враховуючи викладене, слід зробити висновок, що розгляд справ та вирішення спорів про захист прав споживачів відповідно до вимог законів України “Про захист прав споживачів” та “Про третейські суди” не відноситься до компетенції третейських судів, оскільки є виключною прерогативою судів загальної юрисдикції.

    Що стосується угод між споживачами та комерційними організаціями щодо розгляду спорів третейськими судами, то такі угоди згідно з вимогами частини першої статті 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) є недійсними, оскільки, передбачаючи розгляд спорів за участю споживачів третейським судом, вони суперечать актам цивільного законодавства України, зокрема в частині компетенції третейських судів, визначеної Законом України “Про третейські суди”. Недійсний правочин, відповідно до частини першої статті 216 ЦК України, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

    Також слід врахувати, що за своєю природою споживач у розумінні положень Закону України “Про захист прав споживачів” є, зокрема, покупцем товарів та послуг. Згідно з частиною четвертою статті 698 ЦК України умови договору, що обмежують права покупця – фізичної особи порівняно з правами, встановленими чинними нормами ЦК України та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними. Відтак, умови третейської угоди, згідно з якими споживачі не можуть реалізувати свого права на захист їх прав у державному суді, є нікчемними, оскільки обмежують споживачів у праві, передбаченому Законом України “Про захист прав споживачів”.

    Окрім зазначених вище зауважень загального характеру, слід також звернути увагу на таке.

    Законопроектом пропонується доповнити статтю 39 Закону України “Про третейські суди” частиною шостою, якою до правовідносин, на які поширюється дія Закону України “Про захист прав споживачів”, віднести послуги: із залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; з надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту; у сфері страхування тощо. З такою законодавчою пропозицією погодитися не можна, оскільки вона не враховує передбаченого Законом України “Про захист прав споживачів” визначення поняття “послуга”.

    Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України “Про захист прав споживачів” послуга – діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

    Враховуючи викладене, вважаємо, що запропонований проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо неможливості нав'язування споживачу третейського розгляду та безумовного права споживача звернутись за захистом до державного суду) містить юридично необґрунтовані пропозиції і тому його слід відхилити.

    http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81...9f?OpenDocument

  16. и вообще что будет банку, который нарушает условия кредитного договора и не принимает деньги, или не выполняет решение суда и не принимает платежи...?

    Банку ничего не будет.

    Если Вы молоды, уезжайте. Лучше в Канаду. Я там был в гостях у друга. Замечательная страна.

  17. Вот решение в тему. Поражает своей безграмотностью.

    Оказывается, если договор расторгнут судом, третейским в том числе, то це вказує на відсутність правових підстав доведеності позову позивача в частині недійсності окремих положень кредитного договору. До того ж, відсутній предмет доказування, а саме кредитний договір № 1047 від 13.11.2008р., який рішенням Третейського суду від 15.10.2010р. розірвано.

    Кстати, этим кредитным договором в гривне, финансовая компания валютные риски переложила на потребителя.

    О такое от. :blink:

    Справа 221/886/2012

    Р І Ш Е Н Н Я

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    02.04.2012 року Староміський районний суд міста Вінниці

    в складі:

    головуючого судді Татаурової І.М.,

    при секретарі Вохміновій Г.С.,

    з участю:

    позивача ОСОБА_1,

    представника відповідача Дубовиченко А.А.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» про визнання недійсним окремих положень кредитного договору та відшкодування моральної шкоди,

    в с т а н о в и в :

    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал»про визнання недійсним окремих положень кредитного договору та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.11.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1047 про надання кредиту у сумі 39210грн. на придбання автотранспортного засобу. Даний споживчий кредит надавався в умовах кредитної акції, яка проходила з 27.10.2008р. по 30.11.2008р., яку проводила Корпорація «Аис»за підтримки фінансової компанії «Єврокапітал». В корпорації «Аис-Вінниця» ОСОБА_1 запевнили в тому, що кредит в гривні, без переплат, без будь-яких комісій щомісячних або разових. Відповідно до договору та додатку № 1 до договору, який є невідємною частиною договору позичальник щомісяця має сплачувати фіксовану суму 2265,57грн. Згідно графіку платежів плата за обслуговування кредиту становить нуль гривень. ОСОБА_1 сумлінно виконувала свої обовязки за договором, сплачувала щомісячні платежі у вказаному розмірі за період з грудня 2008року по жовтень 2009року. Однак з березня 2009року відповідач без попередження, без узгодження, в односторонньому порядку почав додатково нараховувати плату за обслуговування кредиту. Плата за обслуговування кредиту відповідно до п.2.2.3 договору розраховується за формулою. Однак в п.2.2.3 договору наведенні дві формули: = СК*ОК+(ЩП*Кн.)/Ко-ЩП; = СК*ОК. Наявність двох формул свідчить, що інформація надається у нечіткий, незрозумілий та двозначний спосіб, що є порушенням ст. 19 п.2 ЗУ «Про захист прав споживачів». Також в п.2.2.3 договору передбачено, що плата за обслуговування кредиту збільшується, якщо Кн/Ко›=1,01, де: Кн - курс Національного банку України долара США до гривні на дату розрахунку плати за обслуговування кредиту; Ко - курс Національного банку України долара США до гривні на дату підписання кредитного договору. В договорі виділено, що згідно умов кредитного договору плата за обслуговування кредиту дорівнювала нулю. Просить визнати несправедливими та недійсним з моменту укладення договору пункт 2.2.3 кредитного договору від 13.11.2008р. № 1047, укладеного між нею та ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал»та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмір 15000грн. та судові витрати.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі за обставин викладених у ній, просить визнати несправедливими та недійсним з моменту укладення договору пункт 2.2.3 кредитного договору від 13.11.2008р. № 1047, укладеного між нею та ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал»та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмір 15000грн. та судові витрати.

    Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала суду заперечення згідно з яких пунктом 11.14 договору чітко передбачено, що підписанням договору позичальник підтверджує, що до укладання кредитного договору позичальник був ознайомлений кредитодавцем в письмовій формі з усіма умовами кредитування. Згідно з п.2.2.3 кредитного договору, сторони домовились про те, що позичальник, окрім інших платежів, здійснює плату за обслуговування кредиту в тому випадку, якщо коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до гривні Кн/Ко дорівнює або перевищує 1,01. Додатково пояснила, що 15.10.2010р. Третейським судом винесено рішення та розірвано кредитний договір № 1047 від 13.11.2008р. та стягнуто з ОСОБА_1 на користь підприємства заборгованість за кредитним договором у розмірі 39383,69грн. та судові витрати в розмірі 1200грн. Рішення Третейського суду не оскаржувалось. Соломенським районним судом м. Києва 28.11.2011р. було видано ухвалу, якою заяву ТОВ «ФК «Єврокапітал»про видачу виконавчого документу для виконання рішення Третейського суду задоволено. Однак на дану увалу ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу, яка на даний час знаходиться на розгляді в апеляційному суді м. Києва.

    Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Між сторонами виникли правовідносини в сфері договірних зобовязань, які регулюються відповідними нормами Цивільного Кодексу України.

    Судом встановлено, що 13.11.2008р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал»було укладено кредитний договір № 1047, згідно умов якого відповідач надав позивачу кредит у сумі 39210грн. для оплати автотранспортного засобу ГАЗ 2705414, 2008р.в., білий, д.н. НОМЕР_1 (а.с.6-10).

    Згідно п.2.2.3 кредитного договору плата за обслуговування кредиту, яка розраховується за формулою: якщо коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до гривні Кн/Ко›=1,01, тоді плата за обслуговування кредиту = СК*ОК + (ЩП*Кн)/Ко-ЩП, інакше = СК*ОК, де Кн- курс НБУ долара США до гривні на дату розрахунку плата за обслуговування кредиту; Ко- курс НБУ долара США до гривні на дату підписання кредитного договору; СК- сума кредиту, згідно кредитного договору; ЩП щомісячний платіж згідно графіку платежів передбаченого кредитним договором; ОК- розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту в відсотках.

    Відповідно до п.2.4 кредитного договору сторони домовились, що сума кредиту, проценти за користування кредитом та сума плати та інші види платежів, передбачені кредитним договором складають повну заборгованість позичальника за кредитним договором.

    Згідно п.5.1.2 кредитного договору позивач ОСОБА_1 взяла на себе зобовязання повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, плату за обслуговування кредиту, а також інші платежі, передбачені договором.

    Підписаний позивачем кредитний договір містить умови щодо внесення плати за обслуговування кредиту з відкладальною умовою, для визначення настання якої достатньо наявності офіційного курсу долару США до гривні на день внесення платежу та його порівняння з тим, що діяв на момент укладання кредитного договору.

    Згідно листів від 11.03.2009р.,07.04.2009р., 23.04.2009р. позивач була повідомлена про нарахування плати за обслуговування кредиту за січень 2009року, лютий 2009 року, березень 2009року, квітень 2009року в розмірі 752,58грн. (а.с. 51-53,58-59,60-61).

    Рішенням Третейського суду від 15.10.2010р. позов ТОВ «ФК «Єврокапітал»до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення заборгованості в розмірі 39383,69грн. задоволено. Розірвано кредитний договір № 1047 від 13.11.2008р. та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Єврокапітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 39383,69грн., що включає в себе: 23439,09 грн. тіло кредиту; 1469,25грн. проценти за користування кредиту; 9251,89грн. плата за обслуговування кредиту; 2053,48грн. пеня; 3169,98грн. штраф. Рішення Третейського суду проголошено в засіданні Третейського суду 15.10.2010р. і набуває чинності з моменту його проголошення (а.с.72-76). Копію якого позивач отримала, про що свідчать матеріали справи (а.с. 77-82).

    Згідно ст. 61 ч.3 ЦПК України обставини, встановленні судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

    З викладеного вбачається, що предмет спору, а саме кредитний договір № 1047 від 13.11.2008р. укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал»та ОСОБА_1 розірвано рішенням Третейського суду від 15.10.2010р., що вказує на відсутність правових підстав доведеності позову позивача в частині недійсності окремих положень кредитного договору.

    Оскільки, відсутній предмет доказування, а саме кредитний договір № 1047 від 13.11.2008р., який рішенням Третейського суду від 15.10.2010р. розірвано, відповідно не підлягають задоволенню і решта, повязаних з цією, позовних вимог, а саме відшкодування моральної шкоди, яка на думку позивача виникла внаслідок кредитного договору.

    Оскільки позивачу відмовлено в задоволені позовних вимог, тому, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, відсутні правові підстави для відшкодування судових витрат.

    Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

    в и р і ш и в :

    Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» про визнання недійсним окремих положень кредитного договору та відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

    Суддя:

    http://reyestr.court.gov.ua/Review/22387625

  18. Нормально-нормально... Пишите в ответ, что на Ваше письмо такое-то, сообщаю, что мной подано ЗАЯВЛЕНИЕ о СОВЕРШЕНИИ ПРЕСТУПЛЕНИЯ, а не запрос на юридическую консультацию. Прошу, прислать мне постановление о возбуждении уголовного дела либо мотивированное постановление об отказе в возбуждении уголовного дела для обжалования... В противном случае, вынужден буду обжаловать совершаемое бездействие и игнорирование преступления...

    Чем больше вы "насилуете судью" через разные инстанции, тем больше денег и "векселей" ему придётся раздать... Тем ощутимее народное давление на систему... Тем более обоснованной будет дальнейшая расправа, если до неё дойдёт...

    Завтра обязательно отправлю ответ. Бумаги не жалко. :)
  19. Вот получил ответ и.о. прокурора прокуратуры центрального района г. Николаева (прокурора уволили из-за дела Макар).

    Заметьте, ответ не от Пшонки. И это не постановление в отказе возбуждения уголовного дела, которое можно обжаловать,а простая отписка.

    Т.е. спокойно не спиться им будет только тогда, когда они будут бояться быть физически уничтоженными теми, над которыми они издеваются. Но они ничего не боятся. Потому что знают, что народ наш рабский и быдлячий (извините, конечно). И терпеть народ будет долго и долго.

    Печально.

    :angry:

    Решение судьи и заява прокурору в сообщении #379

    _______________.pdf

  20. Может и такое быть что спустят до уровня района. НО боротся буду до конца. Аргументы у меня веские. Откажут в взбуждении, через суд на оспаривание Постановы об отказе. Пусть им спокойно не спится, как и нам

    По результатам проверки заявления прокуратура обязана либо возбудить уголовное дело, либо отказать. Но на практике отписываются, перекручивая заявление о совершении преступления в банальное обращение граждан в соответствии с ЗУ "Про звернення громадян".

    Но все равно, Вам удачи!

    И в переди Европейский суд!

    :)

  21. Я подавала уведомление о преступлении на судью первой инстанции и судей апеляции, и судью касации на Генеральную прокуратуру, Пшонке. Вчера получила сообщение из Генеральной прокуратуры о том что все материалы направлены в областную прокуратуру для пповерки всех фактов, и при наличии ознак злочину материалы передать в Генеральную прокуратуру. Так что жду вызова областной прокуратуры на беседу.

    В моём случае материалы направлены для проверки аж в районную прокуратуру.

    Вызова на беседу не жду. Рука руку моет.

  22. Почему вы писали сразу Пшонке, или уже получили ответ с районной прокуратуры. Интерес шкурный. Я думала, что сначала в район.прокур.---отказали----пшонке. Заявление приготовила, но думаю отсылать когда аппел.зарубит.

    Зачем ждать когда апелляция зарубит?

    Может в Вашем случае судьи апелляции не захотят становиться соучастниками преступления и помогут судье первой инстанции избежать привлечения к уголовной ответственности путем отмены его не вступившего в силу решения. :D

    В моём случае, судья николаевского ап.суда Галущенко (сволочь редкая) лишь криво усмехнулся, узнав, что становится соучастником Черенковой вместе с Довжук и Коломиец.

    Сразу после получения мотивированной ухвалы заявление генпрокурору, ВККС и ВСЮ. :)

  23. Есть ещё одна судебная инстанция - самосуд! ;) Но пока обращаться к ней я не предлагаю...

    Вот ссылка - http://grand-insur.com/chto_delat_esli_sud...shenie_ksu.html -скачивайте заяву, "затачивайте" под Ваши обстоятельства дела - и подавайте Генпрокурору 3 штуки по суду каждой инстанции (включая ВССУ)...

    Типовую заявку на Евросуд я вывешу в ближайшее время - её тоже нужно будет подать...

    И запомните, пока Вы не сдались - они не победили! Сдаваться нельзя никогда, даже если отменять решение суда прийдётся инициированием массовых беспорядков (но пока эта мера является преждевременной)...

    Вчера, в николаевской апелляции представницу Еврокапитала просто размазал.

    На судью по первой инстанции -Черенкову Н.П. -написал заяву генпрокурору на следующий день после выненсения решения и копию приложил к апелляции.

    29 марта в отношении Черенковой ВККС открыл дисциплинарное производство. Может и не по моему заявлению.

    Тем не менее решение оставлено в силе. Полюбуйтесь во вложении. Ухвалы апелляции ещё нет.

    Но я не из тех, кто сдается. Давайте образец обращения в Европейский суд. Жду. И спасибо.

    :)

    ______________________.doc

    17.02.12__________.pdf