tata1971

Пользователи
  • Число публикаций

    276
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Сообщения опубликованы tata1971

  1. Кто поделится информацией, - была ли кассационная жалоба? Приняли?

    Действительно, времени прошло достаточно на принятие кассации. Кто в курсе? И можно ли данное решение использовать в качестве своей защиты если были похожие нарушения со стороны банка???

  2. Я имею ввиду,что согласно нашего кредитного договора,был открыт позичковий рахунок №2203*****,но це рахунок банку, який відкривається для ведення обліку виданих та погашених позик. Т.е єто противоречит нормам указанным в вышеизложенном решении. Покольку необходимо подписывать договор об открытии поточного рахунку.Я праквильно понимаю????

    нужно ли у Банка истребовать каки-то ещё доказательства,или достаточно заявить об этом,а они пусть сами доказывают,что это не так??????

    Вы правильно думаете, что позичковий рахунок принадлежит банку, но это отрицают практически все судьи и банковские юристы, они утверждают, что все равно с какого счета Вы получили доллары кредитные, Вы же их получили. Только вот малое число судей (как например, вышеуказанное решение) обращают внимание на законодательные акты и выносят законные решения, но как долго оно устоит. Поэтому я предлагаю, добиться у банка первичные документы ( заявку на выдачу налички,мемориальный ордер, договор на открытие счетов и т.д.) и отправить на проверки в НБУ, т.к. судья и юрист банка не имеет знаний в банковском деле.
    • Like 1
  3. А как доказать,что деньги выдавались не с поточного рахунку клиента?как это можно узнать?

    Отправьте копии платежных документов в НБУ.
  4. суддя не Бог.

    Конечно такие вопросы судьи и задавали, что Вы же, что-то получили им абсолютно все равно как деньги получали в кредит со счетов или без счетов ( у меня например, вообще счетов не было в банке). Я так и описала в кассации, что судьи на основании фальшивых доказательств со стороны банка признали, что банк мне выдал доллары из рук в руки, хотя рассматривался вопрос о недействительности самого кредитного договора.

    Так, что пока не знаю, что с ненормальным решением апелляции делать?

  5. хоть так

    ЗАЯВА

    про фальшивість доказу

    У провадженні Голосіївського районного суду районного суду м.Києва знаходиться цивільна справа №2601/15912/12 Провадження №2/2601/4444/12

    за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» у особі (Філія «Рохрахунковий центр» ПриватБанку (Україна, м.Київ, 03062, пр-кт Перемоги 65 ) (далі Банк) до мене про звернення стягнення

    Ознайомившись з матеріалами справи, заявляю, що доданий позивачем до справи письмовий документ,

    Заява на видачу готівки №7 сфальсіфікована .

    Зміст заяви не відповідає встановленим п.2 гл.З р. Постанови НБУ від 14.08.2003р. N 337 та не відображає за своєю суттю підстави за якою була подана (Видача споживчого кредиту за кредитно заставним договором)

    Наданий позивачем доказ не відображає видачу готівки.

    Вказан класіфікатор валюти СР який не відображен у

    Постанові НБУ N 34 від 04.02.98 Про затвердження Класифікатора іноземних валют та банківських металів

    ( Назва класифікатора із змінами, внесеними згідно з Постановою

    Національного банку N 84 ( z0228-03 ) від 05.03.2003 )

    З рахунку вказаному у заяві 2203…..неможливо видаті готівку –заборонено

    Ключова цитата з проведенних єкспертиз по аналогічним справам :

    «Здійснення банківськими установами операцій з надання кредитів в іноземній валюті можливе у відповідності до діючого законодавства, проте видача готівкових кредитних коштів в іноземній валюті на підставі заяви на видачу готівки не передбачено змістом глави З «Порядок видачі готівки з каси банку» розділу III «Касові операції банків з клієнтами» Постанови НБУ «Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України» від 14.08.2003р. N337.»

    «У випадку надання кредиту в іноземній валюті - видача такого кредиту готівкою в іноземній валюті не передбачена відповідно до п.4 гл.З р.З Постанови НБУ від 14.08.2003р. N 337.»

    «Стосовно відповідальності керівника банку за проведення документів, що не відповідають чинному законодавству, повідомляємо.

    Згідно з пунктом 2.1.1. Положення № 566 відповідальність за своєчасне

    складання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, а також за правильність відображення операцій в облікових регістрах несуть особи, які склали і підписали ці документ (регістри).

    Відповідальність за прийнятя до виконання документів, які суперечать законодавству України, несуть особи, які їх ініціювали та підписали. Керівник банку несе відповідальність за проведення документів, що суперечать чинному закоиодавству і які виконані з його дозволу за письмовим зверненням ініціатора.»

    Позивачем до суду був надан документ з кредитной справи

    який був повернут кассою БЕЗ ВИКОНАННЯ до материалів кредитної справи , та помилково надан до суду представником позивача .

    За всіма ознаками і цей юридичний факт не відповідає --суперечить вимогам цівільних правовідносин , а у разі його виконання відноситься до розгляду за кпку або і як наслідок не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства ст.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України

    ыдай не відповідає умовам кредитнозаставного договору та суперечить законодавству . є фальшивим

    З урахуванням наведеного, відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України

    ПРОШУ СУД :

    Прошу вас вилучити фальшивий документ з справи .

    Про кримінально-правові наслідки зробленої заяви попереджен.

    Підпис ( ______________ )

    Дата

    Додатки

    А как быть с теми фразами и вопросами судей, которые они в один голос говорят:"Ну какая вам разница с какого счета Вы получали деньги, Вы же их получили, а если есть нарушения нормативки со стороны банка, то пусть НБУ с банком и разбирается, Вы тут причем?". Вот как с такими судьями бороться?
  6. Но банк будет утверждать, что он зачислил эти деньги в качестве погашения, и даже думаю, притащит в суд некую бумажку, где будет видно, что деньги поступили именно на погашения кредита, и начхать им каким путем.

    В таком случае необходимо предоставить эти данные бумажки в НБУ и предложить отозвать лицензию в данном банке, т.к. данному предприятие глубоко наплевать на все НБУ-ные нормативки?

  7. Просите эти деньги вернуть, т.к. счета не указаны в договоре, а также просите суд назначить налоговую проверку данной операции.

    А, что у кого получалось назназить налоговую проверку если можно дайте ссылку?

  8. Ув. НБ Украины! А как быть с этим письмом

    ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

    ЛИСТ

    27.09.2012 № 10-1393/0/4-12

    Головам апеляційних судів областей,

    міст Києва та Севастополя,

    Апеляційного суду

    Автономної Республіки Крим

    И особенно

    7. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину.

    Згідно з частиною першою статті 638 та частиною першою статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

    На підставі частини другої статті 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

    Законодавець пов'язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (стаття 1046 ЦК України). Однак кредитний договір, спір щодо якого вирішено у справі, є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору.

    Судом установлено, що банк і позичальник уклали кредитний договір у письмовій формі, як вимагається частиною першою статті 1055 ЦК України. Пунктом 1.2 цього договору було передбачено, що кредит надається банком позичальнику готівкою з відкритого для цієї мети на його ім'я позичкового рахунку. Також судом встановлено, що банк перерахував на його позичковий рахунок обумовлену кредитним договором грошову суму, яку та в той же день зняла з рахунку.

    Отже, посилання позичальника на те, що грошей з відкритого на її ім'я позичкового рахунку вона не знімала, не може бути підставою для визнання кредитного договору та укладених у подальшому додаткових до нього договорів недійсними, оскільки кредитний договір є укладеним з моменту досягнення його сторонами в письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору, а дії щодо зняття грошей з рахунку стосуються його виконання, а не укладення, тоді як правове значення для вирішення питання про визнання кредитного договору недійсним має додержання його сторонами вимог закону саме при його укладенні, а не виконанні (постанова від 11 липня 2012 р. № 6-63цс12).

    Это письмо судья подшил к делу и подчеркнул маркером то, что в этом посте выделено жирным шрифтом. Иск банка удовлетворен полностью, а апелляция согласилась, с такой мотивировкой:

    ...доводи апелянта про те, що вона не отримувала кредитних коштів в розмірі визначеному в договорі спростовуються заявою, де є підпис Іванової, який та визнає на видачу готівки №1, де сума 40 000 євро була перерахована на рах. № 2203 Дебет і була знята особисто відповідачкою (кредит 1001).

    Також у відповідності до відкритого рахунку 2203 (п.3.1 договору) Івановою проводилось погашення одержаного кредиту в період 2008-2009 років, чим підтверджується наявність між сторонами договірних зобов'язань по кредиту.

    Після припинення погашення з 2010 року утворилась заборгованість, де згідно з довідки банку від 23.01.2012 р. борг по КД становив ....

    З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у відповідності до ч.1 ст. 1055 ЦКУ, був укладений КД в письмовій формі, згідно п.3.1. якого передбачено, що кредит надається позичальнику готівкою, із відкриттям для цієї мети на його ім'я позичкового рахунку, на який перераховується протягом трьох днів і відповідно банк перерахував 40 000 євро 12.12.2007 року, яку в той же день зняла із цього рахунку Іванова згідно заяви №1.

    Отже посилання апелянта на те, що грошей з відкритого на її позичкового рахунку вона не знімала є безпідставним, оскільки на виконання умов укладеного договору вона в період 2008-2009 років проводила платежі щодо погашення боргу, зверталась до банку з заявою на видачу коштів в сумі 40 000 євро.

    Т.е. судьи считают, что они вместе с банками могут изменять НПА НБУ и ЗУ. Как с ссудного счета могут выдаваться и зачисляться инвалюта? Кому подвластно это опровегнуть?
  9. "Если договор комисии в виде заявления на перевод налички незаключенный, Вы заемщик или вкладчик?

    Учитывалась ли наличная иностранная валюта, полученная от Вас за все годы, в бухгалтерском и налоговом учете банка (см. начало сообщения)?" - К кому этот вопрос можно задать, кто компетентен это проверить?

  10. Можно поменять предмет иска - просить признать недействительным договор частично. Как Вы и думаете.

    Второй вариант - первоначальный иск с добавлением третьего лица, второго истца либо еще ответчиков.

    А дальше ссылка на решение ВССУ и обязательно Постанову ВСУ.

    Спасибо, а где это Постановление ВСУ, направьте, пожалуйста.

  11. Можете и обязательно сошлитесь. Кроме того можно подать иск о взыскании этих средств с банка.

    Подскажите, а если я об этой противозаконной услуге указывала в иске по недействительности и мне первая, и вторая инстанции отказали,как быть? Что еще раз подать относительно только части договора о неверно указанной услуге за РКО, и указать решение ВССУ, как новое основание для рассмотрения?
  12. При принятии этого решения судьями ВССУ в соответствии с ч.2 ст.214 и ст.360-7 ЦПКУ была применена правовая норма Постановы ВСУ 6-80цс12 от 12.09.2012 г.

    Постанова ВСУ работает не только в отношении Еврокапитала и это радует. :)

    У меня в КД указана комисся за РКО, текущего счета (счета клиента) у меня не было, а также на запрос кому принадлежит ссудный счет - банк ответил, что только банку для учета. Т.е у меня в банке вообще никакого счета нет, зато комиссию за РКО в дол. банк незаконно указал в КД и графике погашение. Поправьте меня, могу ли сослаться на это решение.

  13. Я тоже присоединяюсь к акциям протеста против судей и бандовских работников. Думаю, что в Киеве можно собрать достаточно обманутых людей, а заодно собрать подписи на противозаконные действия судей всех инстанции на НБУ и подать массовые жалобы.Желательно, чтоб юристы подготовили примеры таких жалоб. У людей достаточно уже информации о противозаконных действиях банков и не только со стороны валютных заемщиков, обратите внимание, что банки делают с заработными карточками.Так, что акции необходимы уже как воздух и не только для кредитчиков.

  14. А я о чем?

    А как Вам это?

    Изображение

    ...

    На підставі КД№ від __ Позивач та Відповідач взаємно домовились,... перерахувати кредитні кошти:в суми 31760,44$ на поточний рахунок автосалону (2600)..., комісію банка в сумі 317,60$, ... Згідно меморіального ордера від __ Приватбанком були пераховани кредитні кошти:в суми 158167,00грн.(???) ООО "" - оплата за а/м...

    ...

    Посилання Позивачем на п.3 Глави 2 Інструкції ... 337 ... єбезпідставним, оскільки цей пункт регулює питання фізичною особою на відкритий на ії ім*я поточний рахунок коштів в готівковій формі через касу банку (тобто, поповнення свого рахунку) - на підставі заяви про переказ готівки, а не порядок видачі та погашення кредиту фізичної особі, виданого в готівковій формі. - Во как!

    ...

    Посилання Позивачем на п.2.2,2.3 ...495, як на підставу визнання КД недійсним, є необгрунтованим, оскільки дані пункти регулюють питання відображення банками в бух. обліку операції з приймання та видачі готівки від фіз. осіб для зарахування на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, не питання відображення банками операцій з видачи кредиту физ.особі.

    ...

    ...Наявність чи відсутність Ген.ліцензії на використання іноземної валюти не впливає на наявність чи відсутність цивільної дієздатності юридичної особи!

    ...

    8 страниц такой бредятины!

    Братцы! куда страна катится ...

    Отошлите в НБУ директору ген.департамента банковского надзора, пусть дадут свое заключение.

  15. Предметом спору є визнання недійсними вказаних договорів з тих підстав, що при укладенні кредитного договору позивачу не була надана інформація про вартість кредиту, невірно зазначена сума абсолютного подорожчання кредиту та реальна процентна ставка. На думку позивача, банк уклав договір з використанням нечесної підприємницької практики, що є порушення законодавства про захист прав споживачів, внаслідок чого договори є недійсними.

    Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон) у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші умови, визначені законодавством.

    Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року N 168 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.05.2007 року за N 541/13808 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» (далі - Правила) встановлено, що банки зобов'язані в кредитному договорі зазначати сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у вигляді: а) реальної процентної ставки (у процентах річних), яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту. б) абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі), розрахунок якого здійснюється шляхом підсумовування всіх платежів (проценти за користування кредитом, усі платежі за супутні послуги, пов'язані з наданням кредиту, його обслуговуванням і погашенням), здійснених споживачем як на користь банку, так і на користь третіх осіб під час отримання, обслуговування та погашення кредиту (п. 3.3 Правил).

    Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 11 Закону та п. 3.3 Правил ТОВ «Укрпромбанк» було зобов'язане зазначити в кредитному договорі загальну (сукупну) вартість кредиту, шляхом зазначення реальної процентної ставки (у процентах річних) та абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі).

    Суд враховує те, що в кредитних правовідносинах кредит є товаром, а абсолютне значення подорожчання кредиту - це його ціна у грошовому виразі. При укладенні кредитного договору ТОВ «Укрпромбанк» не зазначило абсолютного значення подорожчання кредиту (тобто ціну кредиту), що свідчить про порушення в казаних положень законодавства та відсутність у договорі істотної умови - детального розпису загальної вартості кредиту для споживача.

    Пункт 3.2 Правил встановлює, що кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

    Кредитний договір не містить графіку платежів, передбаченого п. 3.2 Правил. У додаток до кредитного договору сторони підписали графік платежів за Договором, який містить суми погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартість супутніх послуг, проте не містить інших фінансових зобов'язань споживача (страхування, послуги нотаріуса). Вказаний графік складений лише на перші два роки кредитування, а не на кожний платіжний період (весь період кредитування), як закріплено в п. 3.2 Правил.

    Кредитний договір передбачає 15 років кредитування, проте не містить графіку платежів на весь період. Починаючи з 2009 року (на наступні 13 років,), договір не містить графіку платежів згідно зі строковістю, зазначеною у договорі (щомісяця), у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом, з розписаною сукупною вартістю кредиту за кожним платіжним періодом. Тобто, на порушення п. 3.2 Правил, кредитний договір не містить такої істотної умови як графік платежів.

    Пункт 3.8 Правил закріплює положення, відповідно до якого у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе споживач; надати інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним. Дана вимога Правил була порушена ТОВ «Укрпромбанк», жодних заперечень та доказів спростувань даної обставини відповідач не надав.

    Вказані умови встановлені Правилами і є обов'язковими для застосування банками при укладанні кредитних договорів з споживачами, а тому такі умови є необхідними та обов'язковими для договорів даного виду.

    Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

    Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

    Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові від 30.03.2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив у п. 14, що суди повинні розмежовувати кредитний договір, який є недійсним у силу закону (нікчемний) або може бути визнаний таким у судовому порядку (оспорюваний) з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК, та кредитний договір, який є неукладеним (не відбувся), що не може бути визнаний недійсним, зокрема, у випадку, коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б з однієї його істотної умови або зміст яких неможливо встановити виходячи з норм чинного законодавства (статті 536, 638, 1056-1 ЦК)

    В силу Закону та Правил обов'язковими (істотними) умовами кредитного договору є: детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача із зазначенням реальної процентної ставки (у процентах річних) та абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі); графік платежів на весь строк кредитування; попередження про валютні ризики.

    Судом встановлено, що в даній справі відсутня згода за всіма істотними умовами договору, а саме, відсутня згода сторін щодо детального розпису загальної вартості кредиту для споживача, яка є обов'язковою в силу ч. 4 ст. 11 Закону та п. 3.3 Правил, відсутня згода сторін щодо графіку платежів за кожним платіжним періодом (тобто, на весь період кредитування), що є обов'язковим в силу п. 3.2 Правил, не виконана вимога про попередження споживача щодо валютних ризиків, що є обов'язковим в силу п. 3.8 Правил. За таких обставин кредитний договір не може бути визнаний недійсним, оскільки правочин не є укладеним, через відсутність встановлених законодавством умов, необхідних для його укладення.

    Встановивши вказані обставини, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову про визнання правочинів недійсними.

    ОСОБА_1 обґрунтовує правові підстави для визнання недійсним іпотечного договору №1320/ZФКВІП-07 від 17.10.2007 року та зобов'язання Приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2 вчинити відповідні дії саме недійсністю кредитного договору, проте, суд відмовляє у визнанні кредитного договору недійсним, у зв'язку із чим не підлягають задоволенню вимоги про визнання недійсним іпотечного договору №1320/ZФКВІП-07 від 17.10.2007 року та зобов'язання Приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2 вчинити певні дії.

    Відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності (а. с. 158-159), проте, враховуючи наведені обставини справи, строки позовної давності в даному випадку не підлягають застосуванню.

    http://reyestr.court.gov.ua/Review/29758192

    Интересно, а, что скажет апелляция?

  16. Об этом прежде всего должен позаботится заемщик в исковом требовании к банку.

    подскажите как, готовлю кассацию на отказ апелляции по недействительности. судью как "завороженные утверждали. В договоре указано, Вы подписали, банк прав, до сих пор не могу отойди

  17. Скорее всего показуха.

    Либо же судья стала неугодна власти.

    Либо же вообще заказная статья.

    Гудит уже весь Киев,говорят,что судья Голосеевского р-на, очередная "удавка" от власти для заемщиков.

  18. Как правило обе стороны имеют право предоставить собственные расчеты.

    Но только экспертизой возможно проверить правильность расчета.

    Конечно хорошо, что появилось такое решение суда, но есть вопросы.

    Оскільки у спірному договорі передбачена плата за обслуговування кредиту, то такі умови суперечать як положенням ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», так і затвердженому сторонами графіку платежів, згідно з яким боржник повинен сплачувати щомісяця визначені суми погашення основного боргу та погашення відсотків, та де непередбачено розміру щомісячної плати за обслуговування кредиту на весь період дії договору (а.с. 183-185, т. 2).

    Тот, кто прописывал положения ч. 5 ст. 11 ЗУ, был абсолютно безграмотен.

    До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:

    1) для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом;

    2) споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача;

    3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки;

    Как можно понимать п. 3 ч. 5?

    в данном случае имеется в виду, что комиссия не может меняться, как, например, процентная ставка или что вообще, кроме процентной ставки, другие обязательные платежи в кредитном договоре не могут быть предусмотрены.

    Насколько я понимаю, в данном решении ВССГУД пришел в выводу, что комиссия, является платежом, который не может быть предусмотрен кредитным договором.

    Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

    Предоставляла свои расчеты, в суд-эк. экспертизы в первой инстанции раз пять отказали, в апелляции также.

    Может быть сделать предварительную экспертизу и уже таким образом предоставить судьям обман, ну тупой же обсчет и обман,может повезет ???

  19. Я думаю, що умови постанови НБУ №168 повинні повністю відображатись в договорі.

    Якщо цих усіх умов немає , цілком можна стверджувати , що не всі умови , які є необхідні для даного типу договорів , відображені в ньому.

    Отже, не всі умови, які є необхідні, узгоджені в письмовій формі. Значить, договір можна визнати такий , що не відбувся(неукладався).

    Детальніше перегляньте пости НБ, а також Постанову ВССУ № 5 від 30.03.2011р.,

    в якій вказано, що суди повинні визнавати договори неукладеними в яких не узгоджена хоча б одна обовязкова умова

    або з умов договору неможливо їх зясувати...

    Кто знает, в банках должны работать дипломированные специалисты (допустим, экономисты, специалисты банк. дела). Кто должен составлять графики погашений,платежные поручения,кредитные договора и т.д. Банк действует в рамках лицензии, а работники должны строго соответсвовать определенным лицензионным условиям или банкам дают свободу в выборе сотрудников? Есть ли на это нормативка? и как это потребовать от банка?

  20. А каким образом суды надлежаще проверяют расчеты банка?

    Оскільки судами не встановлено фактичні обставини справи та не застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, судами не визначено, чи належним чином обраховано банком розмір заборгованості за кредитним договором, враховуючи конкретні умови його виконання позичальником, узгоджені сторонами при підписанні кредитного договору.

  21. НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

    Генеральний департамент грошово-кредитної політики

    ЛИСТ

    26.02.2013 № 29-209/2357-2452

    Територіальним управлінням

    Національного банку України,

    банкам України, Асоціації

    українських банків,

    Асоціації "Український

    кредитно-банківський союз",

    Незалежній асоціації банків України

    Роз'яснення щодо практичного застосування вимог нормативно-правових актів Національного банку України

    У зв'язку із запитами банків щодо порядку сплати клієнтами банків комісійної винагороди в гривнях за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів та порядку відображення таких операцій в бухгалтерському обліку Національний банк України надає наступні роз'яснення.

    Загальні вимоги Національного банку України до емісії спеціальних платіжних засобів та порядок здійснення операцій з їх використанням визначені в Положенні про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням-1 (далі - Положення).

    __________

    -1 Затверджене постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 № 223 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 06.07.2010 за № 474/17769.

    Відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет) валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань.

    Використання іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України (пункт 4 статті 5 Декрету).

    На виконання цих вимог пунктом 3.11 глави 3 Положення встановлено, що комісійна винагорода за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів сплачується користувачами виключно в гривнях незалежно від того, у якій валюті відкритий рахунок користувача.

    Враховуючи зазначене, комісійна винагорода за операціями, що здійснюються з використанням спеціальних платіжних засобів, має сплачуватися клієнтами банку виключно в гривнях.

    Щодо договірного списання банками коштів з рахунків своїх клієнтів.

    Згідно зі статтею 1071 Цивільного кодексу України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

    Пунктом 26.1 статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб.

    Крім того, Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою-2 передбачено, що уповноважений банк має право без отримання від клієнта заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів здійснювати операції з продажу/обміну (конвертації) іноземної валюти в разі укладення між уповноваженим банком та клієнтом відповідного договору, у якому зазначається порядок проведення цих операцій та перелік реквізитів, необхідних для їх здійснення (пункт 13 глави 2 розділу IV).

    __________

    -2 Затверджене постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за № 950/11230.

    Таким чином, банк на підставі договору з клієнтом, який передбачає можливість договірного списання, стягує комісійну винагороду за операціями, що здійснюються з використанням спеціальних платіжних засобів, в гривнях, незалежно від того, в якій валюті відкрито рахунок.

    При цьому банк має використовувати схему розрахунків, яка передбачатиме можливість списання з поточного рахунку клієнта іноземної валюти, її подальший продаж на міжбанківському валютному ринку України від імені клієнта та зарахування гривневого еквівалента проданої іноземної валюти на рахунки з обліку доходів банку без попереднього зарахування на поточний рахунок клієнта в гривнях.

    Зарахування гривневого еквіваленту проданої іноземної валюти здійснюється виключно на підставі відповідного договору та не потребує додаткового подання клієнтом заяви про продаж іноземної валюти.

    Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів за національну валюту визначений пунктом 5.3 глави 5 Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України-3.

    __________

    -3 Затверджена постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 555, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.11.2004 за № 1511/10110.

    Національний банк України звертає увагу керівників банків на неухильне дотримання вимог цього листа.

    Перший заступник

    Голови Національного

    банку України

    Б.В. Приходько

    WEB MD Office "НПО Поверхность",

    www.master-d.com.ua

    http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v2452500-13

    Как же применить это в суде,судьи не смотря ни на какие НПА НБУ, ни на законы, как завороженные утверждают, что Вы же подписали КД, там был такой пунк и график погашения, банк во всем прав. Еще немного и "банды" перепишут все законодательство и тогда в суды обращаться с требованием защиты своих, прав нарушенных банковскими структурами будет бесполезно.Хотя это уже и сейчас наблюдается, но бывают еще чудеса и единицам везет в первой или во второй инстанции.

    Я задала вопрос про незаконное РКО, т.к. где-то на форуме читала с месяц назад,что было решение высшей инстанции о незанности начислении РКО в инвалюте. К сожалению не могу пока понять как применить вышеупомянутое разъяснение НБУ. С банком договора на РКО не было подписано, а в пункте КД есть утверждение, что необходимо платить вот такую сумму каждый месяц за расч.-кас. обслуживание.Банк написал, значит прав и все тут.

    "Таким чином, банк на підставі договору з клієнтом, який передбачає можливість договірного списання, стягує комісійну винагороду за операціями, що здійснюються з використанням спеціальних платіжних засобів, в гривнях, незалежно від того, в якій валюті відкрито рахунок."