tata1971
-
Число публикаций
276 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы tata1971
-
-
Банк на письменное мое обращение на возврат правоустанавливающих документов так и не ответил, суды первой и второй инстанции поддержали банк - говоря, это же прописано в КД, когда оплатите, тогда и получите документы, нотариус банка точно также "морозиться", где мне еще получить дубликат?
-
Данный форум, благодаря Ростиславу, - очень правильный, старый горный хребет "Справедливость и Истина".
И самое главное, Вы уже стоите на вершине одной из гор в окружении таких же Гераклов.
А теперь посмотрите вниз. Река пошла по измененному руслу, но ледник еще только начал таять. Не правда ли? А сколько в нем льда?
http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=65510 сообщение #4569 18.1.2013 13:52
Публічне акціонерне товариство
«________Банк»
_______, м._________
вул. ___________, буд. ___
ідентифікаційний код __________
________________________
м._____, вул. _______, буд. ___, кв.__
ідентифікаційний код ____
тел. __________
Запит на отримання піблічної інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»
_________ 200_ року між Відкритим акціонерним товариством "____ Банк" та мною, ___________________________, був укладений кредитний договір №__________ про надання фінансового кредиту в іноземній валюті. В даному кредитному договорі не вказано на підставі якої генеральної ліцензії на здійснення валютних ВАТ «____________ Банк» має право надавати фінансові кредити в іноземній валюті відповіднно до ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» регулює відносини лише за участю учасників ринків фінансових послуг, а відносини між фізичними особами, зокрема щодо договорів позики, поруки, регулюються нормами ЦК України (статті 553 – 559, 1046 – 1053 ЦК України).
Таким чином, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів – учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб – суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами статей 1046 – 1048 ЦК України (постанови від 30 травня 2012 р. № 6-48 цс 12, від 18 липня 2012 р. № 6-79 цс 12).
Відповідно до статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України дана правова позиція щодо визначена Верховним Судом України обов'язковою та доведена до судів інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 10 інформаційного листа № 10-1390/0/4-12 від 27.09.12 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів із зобов'язань, що виникають із договорів та інших правочинів».
Згідно частини другої статті 360-7 ЦПК України невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Пунктом першим статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа – це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки. Пунктом третім даної статті визначено поняття фінансового кредиту, тобто це кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.
Перелік окремих видів діяльності щодо надання фінансових послуг встановлений частиною першою статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-III від 12.07.2001 року, який набрав чинності 22.08.2001 року.
Відповідно до ч.3 ст.91 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статей 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність"ПАТ "______ Банк" є уповноваженим банком на здійснення валютних операцій з надання коштів в іноземній валюті у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, лише з _____ жовтня 2011 року на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій №___ та додатку до даної генеральної ліцензії:
- валютні операції на валютному ринку України, які належать до фінансових послуг згідно зі статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та не зазначені в абзацах другому - сімнадцятому розділу II «Операції, що може здійснювати банк на підставі генеральної ліцензії» Положенням про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.08.2011 № 281, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.09.2011 за № 1054/19792.
Пунктом п'ятим розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено:
"5. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом."
Послуги, що надаються банками відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", будуть визначені в статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" відповідно до законопроекту № 0972 від 12.12.2012. Даний проект закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" був наданий за законодавчою ініціативою Кабінета Міністрів України.
Даний проект Закону був підготовлений до другого читання та поданий до Верховної Ради України 16 жовтня 2012 року, але не був розглянутий.
Відповідно до статті 106 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до статі 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо видів фінансових послуг підлягає внесенню до новообраної Верховної Ради України для його подальшого розгляду за процедурою підготовки до другого читання. Законопроект 27.12.12 надано для ознайомлення.
Проект Закону розроблено на виконання підпункту 4.5.2 пункту 4.5 Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, затвердженої Законом України від 20.05.2010 № 2278-VІ, а саме: розроблення проекту Закон України про внесення змін до Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (щодо заборони провадження діяльності з надання фінансових послуг, види яких не визначені законом по суті). Предмет регулювання проекту Закону належить до сфери фінансових послуг як пріоритетної сфери адаптації законодавства України до законодавства ЄС, визначеної в статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною.
На даний час спеціальним Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" в статті 4 не встановлено порядок надання споживачам фінансових послуг (фінансовий кредит) відповідно до вимог Закону України "Про банки та банківську діяльність" кредитів в іноземній валюті.
Неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права.
Колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).
У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" прийнятий пізніше, ніж Закон України "Про банки та банківську діяльність".
При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
У відповіді не треба безпідставно посилатися до Закону України «Про банки та банківську діяльність у зв'язку з тим, що до цього часу в актах цивільного законодавства немає визначення терміну «розміщення».
Статтею 1054 Цивільного кодексу України, спеціальним законодавчим актом, тобто Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа (п.4 та п.6 ч.1 ст.4, ч.3 ст.5 Закону).
Попович Володимир Михайлович, автор економіко-кримінологічної теорії детінізації економіки в розділі «2.1.2. Термінологія з питань тінізації, детінізації цивільного обороту речей, прав, дій та відмивання доходів незаконного походження.» монографії «Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки» (Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – 546 с.) визначив поняття «Намивання тіньових капіталів» відповідно до рекомендацій FATF:
«Намивання тіньових капіталів незаконні емісії, тобто утворення та випуск у платіжний обіг фіктивних грошових коштів чи інших платіжних, гарантійних, боргових засобів шляхом використання паперових, пластикових чи електронних фінансових інструментів, випущених (емітованих) у платіжний обіг за допомогою банківських електронних мереж звязку або іншим способом.
Прикладом намивання тіньових капіталів можуть бути незаконні емісії фіктивних безготівкових грошових коштів або фіктивних чеків, дружніх, зустрічних, бронзових чи дутих векселів, інших фіктивних цінних паперів. До таких належать також фіктивні боргові зобовязання, фіктивні гарантії, страхові поліси, що використовуються як засоби різних видів гарантій застави, закладу, платежу на ринку цінних паперів. У зміст терміну намивання тіньових капіталів також включаються інвестиційно-акумуляційні операції з додатковими фіктивними коштами, оскільки в їх основі лежить не просто відмивання незаконних, але за своєю природою реальних капіталів, а й інфляційне, фіктивне за своїм характером (намивання) збільшення загальної маси платіжних ресурсів за рахунок впровадження у фінансово-господарську систему країни фіктивних фінансових засобів».
В подальшому прошу Вас не залучати мене до співучасті у злочинних діях окремих працівників ПАТ "______ Банк" щодо ухилення від сплати податків та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст.31 Кримінального кодексу України) у вигляді нібито виконання кредитного договору №_________ від _______ року. Необхідно чітко відрізняти фінансову послугу у вигляді надання фінансового кредиту іноземною готівковою валютою від фінансової послуги у вигляді надання кредиту національною готівковою валютою за нікчемним кредитним договором (бланковий кредит) та наступною валютно-обмінною операцією (або у вигляді надання кредиту безготівковою націоанальною валютою за нікчемним кредитним договором (бланковий кредит)). У бухгалтерському обліку та фінансовій звітності вашого банку не зазначений фінансовий кредит в іноземній валюті за кредитним договором №_______ від _______ року відповідно до "Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" (затвердженого постановою Правління НБУ від 06.07.2000 №279) та "Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями" (затвердженого постановою Правління НБУ від 25.01.12 №23).
Згідно з «Комплаєнс та комплаєнс-функції в банках» (Compliance and the compliance function in banks, Basel Committee on Banking Supervision, April 2005) та обов'язкового критерію 6 принципу 17 "Основних Принципів ефективного банківського нагляду" (Core Principles Methodology, Basel Committee on Banking Supervision, October 2006) в постанові Правління НБУ від 28.03.07 №98 дано визначення комплаєнс-ризику. Комплаєнс-ризик - це ризик юридичних санкцій, фінансових збитків або втрати репутації внаслідок невиконання банком вимог законодавства України, нормативно-правових актів, внутрішніх положень і правил, а також стандартів саморегулівних організацій, що застосовуються до його діяльності. Нездатність передбачати вплив неналежних дій працівників банку може призвести до негативного суспільного резонансу та завдати шкоди репутації банку, навіть якщо не було порушено вимог законодавства України.
Внаслідок відсутністі в ПАТ "____ Банк", належного контролю за дотриманням актів цивільного законодавства України і внутрішніх правил виник комплаєнс-ризик у правовідносинах зі мною.
Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» надайте мені належним чином завірену копію генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій № ____ від ___.10.11 та додаток до неї, на підставі якого ПАТ «______ Банк» має право надавати фінансовий кредит в іноземній валюті з 2011 року відповідно до ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Дата
Підпис
http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=49804 сообщение #2734 22.3.2012 10:38
А что написать нашим судьям, которые целенаправлено принуждают нас в заседаниях нарушать законодательство, путем оговорки "банк прав, деньги получили (даже если Вы отвечаете, что деньги не получали), как банк указал,так и будем с взыскивать.
-
Иск подавался с целью признания пунктов договора кредитной линии недействительными. Т.к. он был составлен для кредита при одноразовой выдаче кредита, а не для условий выдачи траншев. Но судьи это не слышат. Я им пыталась доказать, что существенные условия для кредитной линии не соблюдены (ЗУ ПП ст.11) и т.д. В общем нарушения как у многих валютных заемщиков- сумма, год. процентная ставка, график погашения, отсутсвие текущего счета( к тому же банк это в письменной форме потвердил). Но судьи твердят, что банк во всем прав, Ваши права не нарушены, отказываем Вам.С какой целью Вы подавали иск о признании договора недействительным?
№ 10-1393/0/4-12 Головам апеляційних судів областей,
від 27.09.2012 міст Києва та Севастополя,
Апеляційного суду Автономної
Республіки Крим
Про практику застосування
судами законодавства при
вирішенні спорів, що виникають
із кредитних правовідносин
Відповідно до статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) доводжу до Вашого відома, що Верховним Судом України за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах прийнято ряд постанов у справах, що виникають із кредитних правовідносин, та сформульовано обов'язкові для всіх судів України правові позиції.
…
7. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину.
Згідно з частиною першою статті 638 та частиною першою статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
На підставі частини другої статті 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.
Законодавець пов'язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (стаття 1046 ЦК України). Однак кредитний договір, спір щодо якого вирішено у справі, є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору.
Судом установлено, що банк і позичальник уклали кредитний договір у письмовій формі, як вимагається частиною першою статті 1055 ЦК України. Пунктом 1.2 цього договору було передбачено, що кредит надається банком позичальнику готівкою з відкритого для цієї мети на його ім'я позичкового рахунку. Також судом встановлено, що банк перерахував на його позичковий рахунок обумовлену кредитним договором грошову суму, яку та в той же день зняла з рахунку.
Отже, посилання позичальника на те, що грошей з відкритого на її ім'я позичкового рахунку вона не знімала не може бути підставою для визнання кредитного договору та укладених у подальшому додаткових до нього договорів недійсними, оскільки кредитний договір є укладеним з моменту досягнення його сторонами в письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору, а дії щодо зняття грошей з рахунку стосуються його виконання, а не укладення, тоді як правове значення для вирішення питання про визнання кредитного договору недійсним має додержання його сторонами вимог закону саме при його укладенні, а не виконанні (постанова від 11 липня 2012 р. № 6-63 цс 12).
http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html
http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=67406 сообщение #4833 21.2.2013 8:56
http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=67472 сообщение #4840 22.2.2013 10:57
-
В данные структуры необходимы массовые обращения, т.к. поодиночке нас могут пересажать.Уважаемая tata1971! Ваше сообщение, как крик души или многих душ...Подавайте по криминалу. Козой поделюсь. Что терять? И я постоянно твердила, что кредита согласно КД не получала, и банк несколько раз сказал, что выдал гривну...И что? "Судом було встановлено, що особа особисто в той же день зняла кредит 30 тыс. евро з позичкового рахунку 2203"...
С утра ходила на аудиенцию с начальнику следственного отдела ДПС в области. Бумаг отсылать не хотят, закрыть дело тоже не могут, отдать в Киев (по месту оплаты налогов юрлица) - не предвидено...Просят меньше писать))) Спрашивают, а какой у меня здесь интерес))) А какое образование?...Намекают, что сосед может и на меня жалобу написать, чтобы проверили, уплачиваю ли я налоги))) Соглашаются, что мошенничество присутствует...А может и я в сговоре с банком? Отвечаю - проверьте, может и да)))
ПС. Начальник: а вы знаете, что с вашим банком? Он уже русский...Они все деньги вывезли и всю документацию...Без комментариев)))
-
Приклади вибіркової дії п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в рішеннях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
…
Яку послугу Ви замовляли (ст.901 ЦК України): "розміщення" (ст.? Закон ?) чи "надання грошових коштів (кредит)" (ст.1054 ЦК України, п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»)?
Яким пунктом Вашого кредитного договора передбачено зобов'язання банку "здійснити розміщення грошових коштів"?
Відповідно до пункту 1.1 Вашого кредитного договору банк зобов'язався "здійснити розміщення грошових коштів" або "надати грошові кошти (кредит)"?
http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=66426 сообщение #4771 3.2.2013 14:28
Уважаемый НБ Укр., у Вас хорошие законные советы, но они не работают в судебной системе, нас тупо в судах не слышат,я вчера проиграла Апелляцию по недействительности КД и знаете почему? У нас в Украине банки во всем правы. Я судьям говорю, что нарушены мои права......, а они мне в ответ, ну какая Вам разница как Вы будете деньги получать,есть у текущий счет или нет, банк имеет право Вас обсчитывать, он же во всем прав. Не суд, а психиатрия - я им про недействительность, а они мне Вы же получили и вообще на Вас банк подал иск на взыскании задолженности. Так, что уже не понятно, где искать хоть минимальной правды в Украине.
-
олько я понял, то банк попросту не имел права выдать наличный доллар в данном случае, но выдал.
ТЫ НЕ ПРАВИЛЬНО ПОНЯЛ ---- БАНК МОЖЕТ ДЕЛАТЬ ЧТО ХОЧЕТ ... И ЭТО ЕГО ПРОБЛЕМЫ ПЕРЕД ГОСУДАРСТВОМ ...ТУТ МЫ ВЫСТУПАЕМ КАК ЛИЦА -ГРАЖДАНЕ КОТОРЫЕ ЗАМЕТИЛИ О ПРЕСТУПЛЕНИИ ПЕРЕД ГОСУДАРСТВОМ ...
ЧТО КАСАЕМО НАС -----ТО БАНК НЕ ВЫДАЛ КРЕДИТ!!!!
КРЕДИТ ЭТО ПРАВОВОЕ ДЕЙСТВО
НАРУШЕНИЕ ПРИ ВЫПОЛНЕНИИ САМОГО ДОГОВОРА ЭТО УЖЕ НЕ КРЕДИТ ...
ТЫ КРЕДИТ НЕ ПОЛУЧИЛ !!! КРЕДИТУЕТСЯ ПОТОЧНЫЙ ЩЕТ А ПОСЛЕ ТЫ МОЖЕШ ПОЛУЧИТЬ НАЛОМ ЛИБО ПЕРЕВЕСТИ
Все мы давно знаем, что кредитуется текущий счет клиента. Как же официально заставить суды и банковские структуры это утверждать?
ЕСЛИ ВОПРОСЫ ПОДНИМАЮТСЯ МОЖЕТ ИЛИ НЕ МОЖЕТ БАНК -----ЭТО НЕ ОТНОСИТСЯ К ПРЕДОСТАВЛЕНИЮ УСЛУГ ..
МЫ КАК ПОТРЕБИТЕЛИ МОЖЕМ ПОДНИМАТЬ ВОПРОС КОТОРЫЙ НЕПОСРЕДСТВЕННО НАС КАСАЕТСЯ...
!!!!! ВЫДАЛ БАНК КРЕДИТ ИЛИ НЕ ВЫДАЛ ....
НАРУШИЛ БАНК УСЛОВИЯ ДОГОВОРА ИЛИ НЕТ ...
ДЕЙСТВИТЕЛЕН ЛИ ДОГОВОР С НАМИ ИЛИ НЕТ ..
РАЗДЕЛИТЕ ВОПРОСЫ ПОДНИМАЕМЫЕ В СУДЕ НА ТЕ КОТОРЫЕ КАСАЮТСЯ НЕПОСРЕДСТВЕННО ОТНОШЕНИЙ ПОТРЕБИТЕЛЬ ИСПОЛНИТЕЛЬ ....
И ЮРЛИЦО И ГОСУДАРСТВО ..
-
Это порядок погашения, - существенное условие в свете Хозкодекса.
Не понятно, т.е. если график расчитан неверно или вообще отсутствует, значит потребитель не может его оспорить как неотъемлемую часть КД? У меня проигран суд по недействительности КД.Судья отказал в судебной экспертизе. В предварительном графике кредитной линии грубейшие математетические ошибки. Графики погашения при выдаче траншев вообще не оформлялись.Поэтому хочу подать иск на нарушения существенных условий договора- тема иска "недействительность или ничтожность графика погашения.Помогите советом!
Спасибо!
-
Спасибо, за радостную новость. Подскажите, а как добиться в Апелляции судебно-экономической экспертизы, если районный суд Киева мне отказал, ссылаясь, что банк во всем прав. Предварительный график, который мне банк выдал, спогодя определенное время, с грубейшими математическими ошибками(или обманом- у банковких работников 2х2 получается "5"и т.д.Графиков на выданные суммы траншев вообще нет. Зато судья оглашает, что банк во всем прав. Вот как мне добиться экспертизы в Апел. суде?
-
Является ли график погашения- существенным условием договора для ипотечного кредита?
-
Кто знает прошла ли Апелляция по данному делу?
-
А может необходимо проверяющим помочь и заслать свои "первичные бухг. документы". Пусть составят акт. Только это надо сделать продумано.Вот именно спрятаны!
Ничего не говоритса о нарушениях которые могут служить основанием для спора в суде по валютным кредитным отношеним.
Т.к. по данным жалобам были уже "отказные" со ссылкой - отправляйтесь в суд со стороны НБУ.
У кого какие идеи?
-
Я не вижу особой гениальности. Гениально = просто.
В данном случае возникают вопросы.
Например, не означает ли факт распространения ст. 559 ЦК на договора ипотеки только лишь в случае когда подписаны три договора - кредитный, ипотечный и поручительства?
Почему нельзя написать просто, что в случае если ипотечный договора заключен с третьим лицом, в выполнение обязательств основного должника, то распространяется.
А тут нагородили, что типа распространяется, но если есть еще и договор поруки, кроме договора ипотеки, т.е. как будто-то нужно иметь 3 договора.
Ну вот как можно понять этот вывод?
Хотя согласен, весы склоняются в сторону поручителей.
Но пока не однозначно.
Нужно ждать определения КСУ. Только он может изменить ганебную судебную практику
А кто подал запрос в КСУ?
-
мне в этом суде отказали в судебной-экспертизе. буду пытаться в апелляции.А какой эскперт делал экспертизу? (можно в личку)
-
Поздравляю, неужели дошло до судейской системы, что задолженность надо доказать в суде, а не верить в банковские "экселевские таблички"
-
а какой будет судовой сбор в данном случае?А кто подскажет: ч.2 ст.555 ЦК:поручитель имеет право выдвинуть против требования кредитора возражения, которые мог бы выдвинуть сам должник...Поручитель иммет право выдвинуть эти возражения также в случае, если должник отказался от них или признал свой долг
Может ли поручитель сам предявить иск к Банку,если даже к нему требования не предъявляли?Просто подать иск,по таким основаниям, как его мог бы предъявить заемщик?
-
может, начать со всей Украины бунт хотя в письменном виде, т.е. все заемщики МАССОВО во все инстации коллективно пишут всевозможные жалобы. Хотя бы в этом мобилизоваться. А уж потом на МАЙДАН.+1000%, только все вместе мы сможем что-то сделать, огласку дать (хотя к чему это приведет неизвестно, вон за Юлю тоже пытались погавкать из-за кордона, и что????). Но пробовать нужно.
-
Вот выдержка из моей жалобы:
Позивачем не надані суду докази виконання банком умов договору про надання кредитних коштів шляхом безготівкового перерахування на рахунок кореспондента
Кредитний договір № 40 від 13.12.2007 року містить і інші умови, які мають істотне значення для вирішення справи, а саме:
п. 2.1: для видачі кредиту Банк Позичальнику відкриває кредитний рахунок.
п. 1.1: д) комісія за відкриття кредитного рахунку – 2171,76 грн ( дві тисячі сто сімдесят одна гривня, 76 копійок)
п. 2.4: Позичальник доручає Банку самостійно перерахувати з позичкового рахунку Позичальника кредитні кошти на рахунок Продавця та утримати всі належні комісії, що мають сплачуватися при видачі кредиту.
п. 2.5: датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (утворення строкової заборгованості по позичковому рахунку).
Але Позивач не надав суду доказів, що позичковий рахунок був відкритий Позичальнику, хоча за це передбачено комісійна плата.
Аппеляции наплевать, В ухвале написали, что подтверждением выдачи кредита является подписаный банком, позичальником та продавцом документа под названием "спецификация товара". Маразм и беззаконие! Кассацию отправила конечно, но чего ждать уже совсем не знаю.
[/quote
Возьмите пример у Siringa, она в этой ветке,приводила заявление в соответствующие органы. Пишите в НБУ, ОБЭП, налоговую и т.д.
Держитесь!
-
Треба відмежувати. Підстава платежу - нас аж ніяк не цікавить, це питання третє.
Нас цікавлять правовідносини за договором комісії, що виникли тоді, коли платник (комітент) доручив банку (комісіонеру) прийняти готівку для зарахування на рахунок. Розглядаємо виключно ці правовідносини, що склалися між сторонами. Їх треба кваліфікувати, - це договір комісії за своєю правовою природою.
Виконання цього договору сторонами підтверджується касовим документом, - Заявою на переказ готівки.
Аналізуємо документ і всі його елементи (реквізити)...
Чи є документ дійсним? Чому?
А чи є тоді договір комісії укладеним?...
...Відтак, чи вносились кошти на погашення кредиту?...
у кого был такой договор комисии? У кого есть пример.В какой валюте он должен выполняться? Какие банки такие договора заключали? мне раньше говорили, что пункта в КД достаточно. А как в суде доказать судье, что он нужен. Что опять запрашивать экономическую экспертизу? Ведь в судах политика пока одна- банк сказал, он прав.
-
Согласна с Вашим мнением.Уже несколько недель консультируюсь с компетентными людьми по вопросу списание задолженности по так называемой акции (не с Дельтой).Разрешите несколько мыслей вслух, а вы меня поправьте или...
1. Дельта говорит, что нет времени всем писАть, однако и на официальном сайте полная тишина по поводу акций, скидок и т.д. В принципе, что им стоит написать про свой Снегопад, если все честно и открыто?
2. Например, созрела я подписать доп соглашение. Указали там какой-то левый курс типа 3 с копейками. Заплатили... А где гарантии, что именно по этому основанию (некорректный курс валюты) кто-то очень умный государственного уровня не поднимет кипиш (например, уход от налогов и т.д.) и не начнут все эти допки отменять да еще и с какими-нибудь интересными для нас последствиями, что мы не только Дельте доплатим так еще и с другими товарищами вопросы решать будем?
Многие говорят, что очень опасно подписывать данные сделки. Контроль за налогами стоит сейчас очень остро. А то окажиться, что заемщики будут не только потерпевшими от валютных махинаций, но еще от неуплаты налогов.Очередной раз переведут стрелки на обычных людей.
-
А могли просто поменять очередность "выдачи"-приема и все: даже иметь ничего не нужно было - "кто-то" принес деньги и их тут же (вот удачное совпадение) выдали заемщику.
Ведь те (из НБУ), кто составлял инструкции прекрасно понимали, что наличные - самые ликвидные активы, а потому и являются объектом преступления в первую очередь. Потому так тщательно и продуманно прописывали эти инструкции.
То, что для постороннего является мелочью, для специалиста - средство длядостижения какиз-то опред. задач. В инструкциях НБУ каждая фраза - несет четкую смысловуюнагрузку,и призвана решить (отображает) вполне определенную задачу.
К сожалению, для инспектора из ГНС - это также непонятно, как для безшабашного - ПДД или требования ТБ на производстве - излишние мелочи.
Чтобы выдать деньги нужен счет (текущий или депозитный).
Чтобы внести деньги тоже нужен счет (текущий или депозитный).
И проверить можно. И отображается прозрачно. И именно прохождение денег минуя текущий (депозитный) счет в операциях прописанных НБУ - указывает на ПОЛНОЕ отсутствие "белого" учета денег как при выдаче, так и при приеме.
ИМХО.
вопрос: "Каким образом списывается безнадежная кредитная задолженность, если она офорлена по "черному"?
-
А как насчитывается ндс если плательчиком и получателем по квитанции об оплате кредита является физлицо (т.е. сам заемщик)?. К сожалению мне не НБУ, не банковские юристы назвать определение данной операции не могут. НБУ отправляет в суд в надежде, что там есть квалифицированные банковские работники.Ви вже все знаєте. Допоможіть слідчому в цьому розібратись. Впевнено та чітко аргументуйте законами, постановами. Незабудьте про ліцензії. Все що Ви описували в Позовній заяві... Головне впенено та послідовно. Також наголосіть йому, що деякі документи банк відмовився дати, в т.ч. сфокусуйте увагу , що банк не надав докази відкривання ваших рахунків- книги реестрації рахунків, книги реєстрації видаткових касових документів, докази залучення ккредитних коштів чи купівля валюти - а це вже підпільний бізнес ... Проведіть аналогії з ПДВ- податком на додану вартість- в цій темі НБ згадував їх. - податківці про ПДВ зразу просипаються..., а саме як і чому податкова визнають документи , правочини - податкові накладні недійними або неукладеними...)
Головне впенено та послідовно.
-
Згідно з пунктом 1.3 Договору сторони ознайомлені з усіма умовами основного договору, що обумовлюють основне зобов'язання, в тому числі стосовно можливості зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання забезпеченого цим Договором. Сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання зобов'язань, що забезпечуються іпотекою відповідно до цього Договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру таких зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання у випадках, передбачених умовами договорів, що обумовлюють основне зобов'язання. Сторони підтверджують, що іпотекою за цим Договором забезпечуються також і розмір зобов'язань, строк і порядок його виконання, який може бути змінено відповідно до умов вищевказаного основного договору, що обумовлюють основне зобов'язання.
Основная проблема данного решения, что ипотекодатель дал согласие на любое изменения объема своих обязательств.
Данный пункт нужно было признавать одним иско недействительным и как следствие просить признать прекращенными правоотношения по д.и.
Позже выложу противоположенное решение.
Но есть в Постановлении ВСУ и другая проблема: в нем указано, что ст. 559 не распространяется на имущественное поручительство.
Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами боржника. На відносини майнової поруки норми статті 559 ЦК України щодо припинення поруки не поширюються, оскільки іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572 - 593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом. Статтями 17, 18, 19 цього Закону встановлено підстави припинення іпотеки, істотні умови договору іпотеки і внесення змін і доповнень до іпотечного договору.
хорошо, ну а когда же прекращается застава? В случае полной оплата - это понятно. А как же в таком случае доказать нарушения со стороны заемщика или банка? Получается, что ВСУ решил, что имущественный поручитель - в момент подписания дог. ипотеки, сразу отказался от имущества, тогда он должен называться договором дарения банку.
-
он?...подумает?...если овоща научили разговаривать, то это еще не значит, что он умеет читать (собенно где многа мелких букв)...тем более думать
никакого подання не будет, т.к. банк его сына ( ВБР) не несет этих рисков, ибо начал жить после 2008г, а чем больше невозвратов будет, тем с большим дисконтом можно будет купить "кредитные портфели" , а то и сами банки...со всем гамузом .
такое мое имхо
+100
-
В этой теме предлагаю обобщить обсуждения поручительства (для удобного поиска по названию)
Пожалуй, трудно спорить с народной мудростью о том, что бесплатный сыр – только в мышеловке. Доказательством тому – многообещающая реклама о выдаче кредитов с минимальными затратами, то бишь процентами, взносами и т. п. Между тем, каждый, кто хотя бы раз получал «бесплатную» финансовую «помощь» от банка, знает, что банк никогда в ущерб себе работать не будет. Довольно часто должникам приходится обращаться в суд с исками о признании заключенных с банками договоров недействительными, а поручителям – о признании недействительным или прекращенным поручительства. Вместе с тем, до недавнего времени суды по-разному подходили к решению «кредитных проблем». Наконец Высший специализированный суд по гражданским и уголовным делам (далее – ВССУ) сформулировал обязательные для всех судов правовые позиции при рассмотрении подобных споров. Речь идет о Письме ВССУ №10-1393/0/4-12 от 27.09.2012 «О практике применения судами законодательства при решении споров, возникающих из кредитных правоотношений» (далее – Письмо).
Поручители
Вот ведь как бывает: помог другу/соседу/родственнику, выступил поручителем по его кредиту. При этом взвесил все «за» и «против» по поводу кредитной ставки и возможности кредитополучателя выплатить кредит самостоятельно, без риска привлечения поручителя на сторону должника. Но вдруг банк поднимает процентную ставку, кредитополучатель не в состоянии платить повысившиеся проценты, и поручителя привлекают к ответу. Понятно, что поручитель пытается доказать, что он, дескать, на такие условия «не подписывался», в связи с чем поручителем быть отказывается. Однако, даже пытаясь отыскать истину в суде, он не всегда мог признать договор поручительства с новыми условиями недействительным. Сейчас же, благодаря позиции ВССУ, применение при решении подобных споров ч. 1 ст. 559 ГК Украины стало обязательным.
Так, согласно названной норме, поручительство прекращают «такие изменения условий основного обязательства без согласия поручителя, которые привели или могут привести к увеличению объема ответственности последнего. Увеличение ответственности поручителя вследствие изменения основного обязательства возникает, в частности, в случае установления новых условий порядка изменения процентной ставки в сторону увеличения, расширения содержания основного обязательства о досрочном возврате кредита и плате за пользование им, что является основанием для признания договора поручительства прекращенным». Более того, в своем Письме ВССУ отметил, что прекращение поручительства в случае изменения основного обязательства без согласия поручителя, вследствие чего увеличивается объем его ответственности, презюмируется. Вместе с тем, ВССУ счел, что при непризнании кредитором права поручителя на прекращение обязательств по договору такое право подлежит защите судом по иску поручителя путем признания его права на основании п. 1 ч. 2 ст. 16 ГК (о признании договора поручительства прекращенным, о признании поручительства прекращенным). Наконец, суд указал, что в обязательствах с участием поручителей увеличение кредитной процентной ставки даже по согласию между банком и должником, но без согласия поручителя или соответствующего условия в договоре поручительства не дает оснований возложения на последнего ответственности за неисполнение или ненадлежащее исполнение заемщиком-кредитополучателем своих обязательств перед банком. и, пожалуй, самое главное – выводы судов о том, что ч. 1 ст. 559 ГК не предусматривает прекращения поручительства вследствие увеличения размера ответственности поручителя, являются ошибочными!
Изложенное означает, что в случае, когда банк не желает прекращать договор поручительства в связи с повышением процентной ставки по кредиту (на что поручитель не давал своего согласия), обеспеченному все тем же поручительством, мирным путем, поручитель имеет все основания отстоять свое право на прекращение договора в суде.
Иные основания прекращения поручительства
Когда поручитель снимает с себя всю ответственность за выданный должнику кредит? Понятно, когда кредитополучатель полностью и надлежащим образом «закроет» свои обязательства перед банком. Вместе с тем, как показывает практика отечественных банков, в договоре поручительства редко указывается конкретный срок (дата) его прекращения. Как правило, обязанности поручителя, вернее, их прекращение, в договорах связываются со сроком исполнения кредитного договора. И именно эту норму соглашения суды толковали по-разному.
Такой «разношерстной» практике ВССУ положил конец, определив, что если из договора поручительства следует, «что в нем не установлен срок, после которого поручительство прекращается, а условие договора поручительства о его действии до полного исполнения должником своих обязательств перед банком по кредитному договору не является установленным сторонами сроком прекращения действия договора поручительства, поскольку противоречит ч. 1 ст. 251 и ч. 1 ст. 252 ГК, в таком случае подлежат применению нормы ч. 4 ст. 559 ГК о том, что поручительство прекращается, если кредитор в течение 6 месяцев со дня наступления срока исполнения основного обязательства не предъявит требования к поручителю. В Письме ВССУ напомнил, что названные нормы ГК определяют правила исчисления сроков в гражданских правоотношениях. Так, в соответствии с ч. 1 ст. 251 ГК, сроком является определенный период времени, с истечением которого связывается действие или событие, имеющее юридическое значение. В свою очередь, ч. 1 ст. 252 ГК исчисляет сроки годами, месяцами, неделями, днями или часами. Вместе с тем, с наступлением определенного события, имеющего юридическое значение, законодатель связывает срок, определяющийся календарной датой или указанием на событие, которое неминуемо должно наступить (ч. 2 ст. 251 и ч. 2 ст. 252 ГК).
Иными словами, если, согласно договору поручительства, эта мера обеспечения исполнения обязательства прекращается после того, как должник-кредитополучатель исполнит свое кредитное обязательство, то в случае ненадлежащего исполнения кредитного договора договор поручения прекратится, если банк не предъявит требования к поручителю в течение 6 месяцев со дня наступления срока исполнения основного обязательства. Так определил ВССУ надлежащую правовую позицию для всех судов.
Не обошел своим вниманием ВССУ и нормы ч. 2 ст. 1054 и ч. 2 ст. 1050 ГК, устанавливающие, что в случае, если договором установлена обязанность заемщика вернуть заем частями, при просрочке возврата очередной части займодавец имеет право требовать досрочного возврата оставшейся части займа и уплаты процентов. Поскольку, согласно ч. 1 ст. 553 ГК, по договору поручительства поручитель поручается перед кредитором за исполнение должником своих обязанностей, отвечает перед кредитором за нарушения обязательств должником, то и требования о досрочном возврате кредита и процентов по нему банк вправе предъявить к поручителю. Но главное при этом – соблюдение банком уже упомянутой ч. 4 ст. 559 ГК, т. е. предъявление требований к поручителю в рамках установленных законом 6 месяцев.
С какого момента кредитный договор считается заключенным
Практике известны случаи, когда клиент и банк заключают кредитный договор, сумма средств перечисляется на счет кредитополучателя, а затем последний отказывается от выполнения договора под предлогом: денег не получал, со счета не снимал, значит, договор является незаключенным, и требует в суде признания его недействительности. Именно по этой причине важным при решении подобных споров является определение самого момента заключения кредитного договора. Ведь, согласно ст. 1046 ГК, «в случае заключения договора займа законодатель связывает момент заключения договора с моментом передачи денег», – говорится в Письме. Поскольку кредитный договор является разновидностью заемных отношений, логично было бы предположить, что нормы названной статьи распространяются и на кредитные договоры.
В то же время, ВССУ отмечает, что «кредитный договор является заключенным с момента достижения его сторонами в письменной форме согласия по всем существенным условиям договора, а действия по снятию денег со счета касаются его исполнения, а не заключения, тогда как правовое значение для решения вопроса о признании кредитного договора недействительным имеет соблюдение его сторонами требований закона именно при его заключении, а не исполнении». Таким образом, дилемма о признании кредитного договора недействительным, если кредитополучатель не снимал выделенные средства со счета, теперь разрешена.
Что ж, остается лишь порадоваться тому, что противоречивые кредитные споры, во всяком случае, самые острые их проблемы, теперь будут решаться однообразно, поскольку суды обязаны привести свою судебную практику в соответствие с решениями ВССУ.
Ссылка на статью: http://sud.ua/newspaper/2012/11/07/44154-v...XHcA74.facebook
Помогите,пожалуйста, разобраться как эту практику ВССУ можно применить к имущественному поручителю. ( банк вместе с ООО, заранее подготовил мошенническую схему кинуть поручиля. Прокуратура отказывается заниматься данным делом. Банк после выдачи кредита ООО через пару месяцев поднял процентые ставки по кредиту и сумму кредитной линии, не уведомил при этом поручителя) На сегодня проиграны все инстанции ( кроме ВСУ) . Исполнители готовят имущество поручителя к продаже. Что делать? Дайте совет, пожалуйста!!!
Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору
в Судові рішення за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
Помогите, пожалуйста, на форуме найти решение о незаконности начисления услуг за расчетно-кассовое обслуживание в долларах США. Банк в графике указал более 400 долл.за обслуживание счета, которого у меня нет. Договор на открытие текущего счета не подписывался и к тому же сам банк утверждает, что у меня текущего счета нет, а за обслуживание(????) платить надо согласно графика погашения.