Постановление ВС-КГС игнорирующее решение суда о вине собственников банка Надра и освобождающее их от ответственности

[ANTIRAID]

Державний герб України

Постанова
Іменем України

26 червня 2019 року

м. Київ

справа № 757/172/16-ц
провадження № 61-31386св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя - доповідач),

суддів: Лесько А. О., Литвиненко І. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М., 

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнясправу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», про стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 липня 2016 року у складі судді Гладун Х. А. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва

від 04 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є.,

Андрієнко А. М., Заришняк Г. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_3 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - ОСОБА_4 ,

третя особа - публічне акціонерне товариство - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила стягнути з відповідача заборгованість за договорами банківського вкладу у розмірі 2 346 135,40 грн.

2. Позовна заява мотивована тим, що позивач є спадкоємцем вкладника публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») ОСОБА_6 всіх грошових вкладів з належними по них відсотками, нарахуваннями, компенсаціями, індексаціями, за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) від 14 травня 2014 року та від 25 червня 2014 року. Постановою Правління Національного банку України від 06 лютого 2015 року № 83 публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» віднесено до категорій неплатоспроможних. Після отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 неодноразово зверталася до банку з метою отримання вкладів, проте отримала лише гарантовану суму в розмірі 200 000 грн. Загальний розмір заборгованості по вкладах становить 253 674,24 грн та 90465,25 євро, що в еквіваленті 2 092 461,20 грн, а всього 2 3461 35,40 грн.

3. Посилаючись на віднесення банку до категорії неплатоспроможних та зважаючи на те, що відповідач є власником істотної участі банку, позивач вважає, що саме відповідач має нести відповідальність за зобов`язаннями банку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 липня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

5. Рішення суду першої інстанції мотивоване безпідставністю позовних вимог, оскільки позивач отримала гарантовану Фондом суму у розмірі 200 000 грн, при цьому в належний спосіб не довела вини відповідача у віднесенні ПАТ «КБ Банк «Надра» до категорії неплатоспроможних. Розміщена на сайті Національного банку України публікація щодо віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних не є належним та допустимим доказом вищевказаних обставин в розумінні статей 57-59 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим та апеляційним судами.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

6. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 липня 2016 року залишено без змін.

7. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що місцевий суд повно з`ясував фактичні обставини справи, дав належну оцінка доказам, висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростували.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що саме ОСОБА_2 , як власник істотної участі банку, має нести відповідальність за зобов`язаннями ПАТ «КБ «Надра» перед ОСОБА_1 ,оскільки саме відповідач не вжив всіх необхідних заходів для запобігання неплатоспроможності банку.

10. Як на підставу доведення вини ОСОБА_2 , власника істотної участі в банку, ОСОБА_1 в касаційній скарзі посилається на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України встановлено, що «протягом липня 2014 року банк не дотримувався нормативу миттєвої ліквідності (Н4), значення якого не перевищувало 17,46% (нормативне значення не менше ніж 20%). Станом на 05 серпня 2014 року норматив миттєвої ліквідності (Н4) становив лише 7,37%. Банк порушував вимоги Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою правління Національного банку України від 28 серпня 2011 року №368, у частині недотримання нормативу миттєвої ліквідності (Н4), починаючи з 20 березня 2014 року та не усунув це порушення.

11. Аргументом касаційної скарги також указано те, що діяльність банку не відповідала вимогам банківського законодавства і нормативно-правових актів Національного банку України, була ризиковою та такою, що створювала загрозу інтересам вкладників і кредиторів банку, а також стабільності банківської системи України. Усупереч вимогам статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якою встановлено обов`язок власників істотної участі в банку вживати своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку, власники істотної участі не вжили дієвих і своєчасних заходів з фінансової підтримки банку для приведення його діяльності у відповідність до вимог законодавства України. Акціонери банку не підтвердили готовність надати реальну і оперативну фінансову підтримку установі, у тому числі для погашення боргів, отриманих попереднім акціонером, що призвело до подальшого погіршення фінансових показників діяльності банку та неможливості своєчасного виконання зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

12. Касаційна скарга також містить посилання на те, що судами не було досліджено лист Національного банку України від 31 грудня 2015 року щодо підстав віднесення банку до неплатоспроможних, та ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року, у якій йдеться про кримінальне провадження, розпочате за фактом заволодіння колишніми службовими особами спільно з власниками та керівниками банку державними коштами Національного банку України в особливо великому розмірі.

Доводи інших учасників справи

13. У березні 2018 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу.

14. Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України. Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

15. Відповідач указує, що учасники банку відповідають за зобов`язаннями банку згідно із законами України та статутом банку. Відповідач є опосередкованим власником істотної участі ПАТ «КБ «Надра», однак не має можливостей здійснювати вплив на діяльність банку шляхом здійснення безпосередньої участі в роботі його органів управління, загальних зборах, виконавчому органі тощо, як це передбачено вимогами Закону України «Про банки і банківську діяльність».

16. Відзив на касаційну скаргу також містить посилання на відсутність в матеріалах справи відомостей, які б підтверджували факти завдання позивачу шкоди відповідачем, розмір зазначеної шкоди, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань власниками істотної участі та заподіяною позивачу шкодою, у вигляді неповернення суми залишку вкладів.

17. ПАТ «КБ Банк «Надра» своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направило.

Рух касаційної скарги

18. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопад 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції

19. 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

20. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

21. Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

22. У січні 2018 року дану справу передано до Верховного Суду.

23. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судувід 10 жовтня 2018 року справу було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Касаційний суд дійшов висновку, що дана справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

24. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року справу повернуто до колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

25. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

26. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

27. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

28. Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

29. 14 травня 2014 року та 25 червня 2014 року між ОСОБА_6 та ПАТ «КБ «Надра» було укладено договори строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлених у рамках пакету послуг «ПУ «Семейный эконом».

30. Відповідно до пункту 2.1 вказаних договорів ОСОБА_6 передав на вкладні рахунки наступні грошові суми: 530 000 грн за договором від 14 травня 2014 року; 90 000 євро за договором від 25 червня 2014 року.

31. 06 вересня 2014 року ОСОБА_6 , який був чоловіком позивача, помер. 

32 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого остання отримала у спадщину грошові вклади з належними по них відсотками, нарахуваннями, компенсаціями, індексаціями, що знаходяться у ПАТ «КБ «Надра».

33. Після отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання вкладів.

34. Постановою правління Національного банку України від 06 лютого 2015 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» віднесено до категорій неплатоспроможних.

35. Після отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 неодноразово зверталася до банку з метою отримання вкладів, проте отримала лише гарантовану суму в розмірі 200 000 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

36. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

37. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

38. Предметом спору у справі, яка переглядається, є стягнення заборгованості за договорами банківського вкладу.

39. Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків серед юридичних фактів, зокрема, є договори та інші правочини. 

40. За положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

41. За змістом частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

42. Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

43. Отже, за змістом наведених норм права зобов`язання банку полягає у виплаті володільцеві рахунку грошових коштів на умовах та в порядку, встановлених договором.

44. З обставин справи, встановлених судом, слідує, що позов пред`явлено спадкоємцем вкладника, а публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» віднесено до категорій неплатоспроможних.

45. Згідно офіційної відкритої інформації НБУ Відповідач є учасником і єдиним опосередкованим власником 89,97 % статутного капіталу ПАТ «КБ Банк «Надра».

46. Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) установлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

47. Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

48. Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

49. Отже, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

50. Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

51. Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

52. Відповідно до частини другої статті 46 цього Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

53. Отже, введення у банку тимчасової адміністрації унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

54. Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає процедуру задоволення вимог кредиторів за рахунок майна банку.

55. Положеннями статті 49 наведеного Закону визначено заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів.

56. Так, за положеннями статті 49 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в редакції, чинній станом на момент віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних, Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

57. Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

58. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

59. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

60. Положеннями статті 52 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів.

61. Частиною п`ятою статті 52 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в редакції, чинній станом на момент віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних, передбачене право Фонду звернутися з вимогою до власників істотної участі, контролерів та керівників банку про задоволення за рахунок їх майна частини вимог кредиторів банку в разі, якщо дії чи бездіяльність таких осіб призвели до понесення банком збитків та/або завдання шкоди інтересам вкладників та інших кредиторів банку.

62. Отже, лише після складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердження реальної ліквідаційної маси банку, продажу майна банку та задоволення вимог кредиторів в процесі ліквідації банку в порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», можна встановити розмір вимог кредиторів, що не покривається наявними активами банку, тобто конкретний розмір завданих кредиторам збитків.

63. Відповідно до частини шостої статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції від 06 лютого 2015 року, чинній станом на момент віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних) на власників істотної участі та керівників банку за рішенням суду може бути покладена відповідальність за зобов`язаннями банку в разі віднесення банку з їх вини до категорії неплатоспроможних.

64. Покладення відповідальності за зобов`язаннями банку на власників істотної участі банку у випадку визнання його неплатоспроможним, що передбачена статтею 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у відповідній редакції, не є автоматичною. Така відповідальність може бути застосована до власників істотної участі лише в разі віднесення банку до категорії неплатоспроможних з вини таких власників.

65. Таким чином, особа, яка вимагає стягнення шкоди з власників істотної участі банку та/або їх керівників, має довести факт заподіяння такої шкоди указаними особами, внаслідок дій або бездіяльності, розмір зазначеної шкоди, надати докази зв`язку між невиконанням зобов`язань та заподіяною шкодою та докази вини власника.

66. Такий елемент, як наявність шкоди, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

67. Протиправна поведінка заподіювача шкоди полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.

68. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

69. Вина є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

70. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05 червня 2019 року у справі 757/21639/15-ц (провадження № 61-19063св18).

71. Згідно з частиною першою статті 57 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим та апеляційними судами, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 58 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим та апеляційними судами). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування частина друга статті 59 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим та апеляційними судами).

72. Як на підставу доведеності вини ОСОБА_2 , власника істотної участі в банку, ОСОБА_1 посилається на те, що судовими рішеннями, ухваленими у порядку адміністративного судочинства, якими ОСОБА_7 відмовлено в задоволенні позову до Національного банку України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення моральної шкоди, встановлено, що саме власники істотної участі не вжили дієвих і своєчасних заходів з фінансової підтримки банку для приведення його діяльності у відповідність до вимог законодавства України.

73. Так, даним судовим рішенням установлено, що «протягом липня 2014 року банк не дотримувався нормативу миттєвої ліквідності (Н4), значення якого не перевищувало 17,46% (нормативне значення не менше ніж 20%). Станом на 05 серпня 2014 року норматив миттєвої ліквідності (Н4) становив лише 7,37%. Банк порушував вимоги Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою правління Національного банку України від 28 серпня 2011 року №368, у частині недотримання нормативу миттєвої ліквідності (Н4), починаючи з 20 березня 2014 року та не усунув це порушення».

74. У матеріалах справи також наявна ухвала Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року, у якій йдеться про кримінальне провадження, розпочате за фактом заволодіння колишніми службовими особами спільно з власниками та керівниками банку державними коштами Національного банку України в особливо великому розмірі.

75. Разом із тим, у постанові Правління Національного банку України від 06 лютого 2015 року «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорій неплатоспроможних» основна причина віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних зазначено - недокапіталізація банку відповідно до вимог стрес-тестування та неприведення діяльності у відповідність до вимог законодавства України.

76. Національний банк України зазначив, що віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних стало наслідком його нежиттєздатності ще з часу введення тимчасової адміністрації у 2009 році, призначення якої було викликано, зокрема, ризиковою діяльністю попереднього менеджменту на чолі з ОСОБА_8 , який не забезпечив якісного управління банком та фактично довів його до банкрутства. Однак зусилля та заходи, що в подальшому вживалися менеджментом ПАТ «КБ «Надра» для покращення його діяльності та функціонування відповідно до встановлених нормативів, виявилися недостатніми в умовах фінансово-економічної кризи.

77. Зважаючи на те, що для відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, посилання на преюдиційність судового рішення Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2016 року, яким доведено протиправність дій ОСОБА_2 як особи, яка є власником істотної участі банку, є безпідставним, оскільки не доводить наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.

78. Ухвала суду у кримінальному провадженні також не може мати преюдиційного значення для даної справи, оскільки не встановлює вини або невинуватості особи відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо того, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, зокрема, шляхом ухвалення обвинувального вироку суду.

79. Цією ухвалою встановлено факт попередньої змови службових осіб ПАТ «КБ Надра» з іншими особами, в результаті здійснено заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі, не підтверджені, оскільки ухвала Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року не встановлює вину відповідача в установленому законом порядку. Згідно з цією ухвалою лише надано дозвіл слідчому на тимчасовий доступ до оригіналів документів, які подавались у 2008-2015 роках до Головного управління Національного банку України по м. Києву та Київській області з метою отримання ПАТ «КБ «Надра» коштів (рефінансування).

80. Щодо посилання в касаційній скарзі на прес-реліз Національного банку України, розміщеному на його офіційному сайті, колегія суддів указує, що він не є належним та допустимим доказом вини відповідача, оскільки Національний банк України не є повноважним органом, який встановлює наявність або відсутність вини особи, а може лише висловити свою точку зору з цього питання. Інших доказів наявності вини відповідача позивачем не надано та судами не встановлено.

81. З наведеного вище слідує, що позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження наявності вини відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між його діями/бездіяльністю та ліквідацією банку. Позивач також не надало доказів того, що саме власник істотної участі ПАТ «КБ «Надра», тобто відповідач, не вжив дієвих і своєчасних заходів з фінансування підтримки цього банку для проведення його діяльності відповідно до вимог законодавства, що призвело до подальшого погіршення фінансових показників його діяльності та неможливості своєчасного виконання банком зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

82. Наведе дало суду підстави для відмови в задоволенні позову за недоведеністю.

83. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судом, а також пов`язуються з необхідністю встановлення обставин, які, на думку заявника, встановлені судом неповно і неправильно. Переоцінка доказів знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.

84. При вирішенні даної справи суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, ухвалене судове рішення відповідає критеріям законності і обґрунтованості.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

85. Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

86. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. О. Лесько
І. В. Литвиненко
В. М. Сімоненко
І. М. Фаловська
 
http://reyestr.court.gov.ua/Review/82826429

[ANTIRAID]

Это решение по нашему иску. На мой взгляд Верховный суд с целью выгородить Фирташа и дать ему возможность уйти в Украине от ответственности принял заведомо неправосудное решение.

Суд сослался на то, что хотя решением суда вступившим в законную сиду установлено, что именно владельцы существенного участия не приняли действенных и своевременных мер по финансовой поддержке банка для приведения его деятельности в соответствие с требованиями законодательства Украины они все равно не несут ответственности.

Кроме того суд указал, что ссылки в кассационной жалобе на пресс-релиз Национального банка Украины, размещенном на его официальном сайте, суд считает, что он не является надлежащим и допустимым доказательством вины ответчика, поскольку Национальный банк Украины не является полномочным органом, который устанавливает наличие или отсутствие вины лица, а может лишь высказать свою точку зрения по этому вопросу. Других доказательств наличия вины ответчика истцом предоставлено и судами не установлено.

Т.е. ни мнение НБУ, ни конкретное решение суда возлагающее вину на собственника банка суд не принимает во внимание и считает недостаточным. Вот Вам ярчайший пример и результат судебной реформы. Суды открыто и цинично защищают олигархов и собственников банков от ответственности за их разворовывание.