Решение Микитского райсуда об отказе в двойном взыскании по исполнительной надписи и иску Райффайзен Банка Аваль

[vekt]

Справа № 2-313/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого судді Родіної Н.В., при секретарі Клешньові І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Донецької обласної Дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду з позовом, Публічне акціонерне товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Донецької обласної Дирекції, уточнивши свої позовні вимоги, просить стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором № 014/11-165/128239/999 від 02.10.2006 року у розмірі 25003,68 доларів США, або в перерахунку за курсом Національного Банку України – 198176,67 гривень, а також судові витрати, пов’язані зі зверненням до суду, посилаючись на те, що відповідно до кредитного договору № 014/11-165/128239/999 від 02.10.2006 р., укладеного між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Центрально – Міського відділення Донецької обласної дирекції та ОСОБА_2, останньому був наданий кредит у розмірі 22119,00 доларів США строком погашення до 02.10.2012 р. зі сплатою 13 % річних за користування кредитними коштами.

У відповідності до п. 5.1 кредитного договору, ОСОБА_2 зобов’язався щомісячно здійснювати часткове погашення кредиту та сплату відсотків за користування кредитними коштами. Умови погашення кредиту, передбачені зазначеними пунктами кредитного договору ОСОБА_2 не виконуються.

Станом на 07.05.2010 року заборгованість ОСОБА_2 перед Банком становить: 13479,85 доларів США залишок заборгованості по кредиту; 2838,20 доларів США – залишок по відсоткам; 5331,87 доларів США – пеня за відсотками за один рік, 3353,76 доларів США – пеня за кредитом за один рік .

Таким чином загальна заборгованість ОСОБА_2 перед Банком становить 25003,68 доларів США, або в перерахунку за курсом Національного Банку України – 198176,67 гривень.

З метою забезпечення повернення кредиту, 02 жовтня 2006 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 014/11-165/128239/999/726, згідно умов якого ОСОБА_3 узяла на себе зобов’язання перед банком відповідати у повному обсязі по зобов’язанням ОСОБА_2

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала повністю з наведених в позовній заяві підстав, додавши, що у зв”язку з порушенням умов кредитного договору відповідачам у грудні 2008 року було запропоновано достроково погасити заборгованість за кредитним договором. Оскільки відповідачами не були вжиті заходи щодо дострокового виконання зобов”язань за кредитним договором, відповідно до норм ЦК України , ЦПК України, Закону України “Про заставу” банк реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави та стягнення заборгованості за кредитом на підставі виконавчого напису. Посилання відповідачів про відсутність повноважень Банку для укладання кредитних договорів в іноземній валюті вважає необгрунтованими ,оскільки відповідач має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі банківської ліцензії № 10 від 27.03.1992 р.на право здійснювати банківські операції, виданої НБУ та дозволу № 10-4 на здійснення валютних операції, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов’язання за кредитним договором відповідає вимогам законодавства. Крім того, наявність у відповідача генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій не потребує отримання банком чи позичальником індивідуальної ліцензії на операцію з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, та операцію з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або застави. Просила задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав , пояснивши ,що 02.10.2006 року між ним та позивачем дійсно був укладений кредитний договір, відповідно до якого він отримав 22119 доларів США на придбання автомобілю. Внаслідок того ,що курс долару США відносно гривни України постійно значно підвищувався, сплачувати своєчасно всі необхідні платежі за кредитним договором стало неможливо, тому і виникла заборгованість. Він звертався до Банку з клопотанням про проведення реструктурізаціі кредиту, але погодження позивача не отримував. У жовтні 2009 року йому стало відомо про те,що позивачем звернуто стягнення заборгованості за кредитом на предмет застави- автомобіль, у зв”язку з чим Микитівським відділом державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження. Крім того, вважає ,що позивач не мав право на укладення кредитного договору в доларах США, оскільки не має індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій, тому такий кредитний договір від 02.10.2006 р. є нікчемним, тому просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги ПАТ “ОСОБА_1 Аваль” не визнала з аналогічних підстав ,додавши ,що вони з сином ОСОБА_2 багато разів звертались до позивача з клопотанням про проведення реструктурізації кредиту , оскільки сума необхідних платежів в доларах США постійно збільшувалась, а автомобіль через ДТП було пошкоджено, тому він потребував ремонту, на що були потрібні кошти. Проте, робітники Банку не реагували на їх звернення, тому заборгованість тільки постійно збільшувалась.Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з зазначених відповідачами підстав ,додавши ,що позивач навмисно не реагує на звернення відповідачів щодо перегляду умов кредитного договору, оскільки з моменту його укладення відповідачі справно виконували взяті на себе зобов”язання та сплачували необхідні платежі, але через значне підвищення курсу далара США до української гривні, вони змушені сплачувати значно більшу суму, ніж фактично передбачену кредитним договором. Просила відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з аналогічних підстав ,додавши ,що є диним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів є національна валюта- гривня , тому кредитний договір від 02.10.2006 р.,укладений між сторонами, слід вважати недійсним. Банк не мав право здійснювати валютні операціїї бе індивідуальної ліцензії на це, оскільки надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти як засобу платежу можливо при дотриманні суб'єктами імперативних вимог законодавства щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії. Крім того, здійснений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором не є вірним, оскільки на його думку сума пені значно завишена. Просив відмовити у задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив ,що працює головним експертом відділу досудового провадження ПАТ “ОСОБА_1 Аваль” і займався питанням “проблемного” позичальника ОСОБА_2 Відповідачі дійсно говорили йому про скрутне матеріальне становище, на що він рекомендував їм звернутися з письмовою заявою про реструктурізацію кредиту, що підтверджується оформленим ним протоколом зустрічі. У зв”язку з порушенням відповідачами умов кредитного договору, ОСОБА_1 реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави –автомобілю на підставі нотаріального виконавчого напису від 14.09.2009 року , який був ним направлений до відділу державної виконавчої служби для виконання.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що згідно п. 1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль” – протоколом загальних зборів АППБ „Аваль” № 3б-36 від 21 квітня 2006 року прийнято рішення про зміну найменування акціонерного поштово - пенсійного банку „Аваль” на Відкрите акціонерне товариство „ОСОБА_1 Аваль”. Відкрите акціонерне товариство „ОСОБА_1 Аваль” є правонаступником за всіма правами та обов’язками акціонерного поштово - пенсійного банку „Аваль”.

Протоколом загальних зборів акціонерів № 3б-45 від 14 жовтня 2009 р. прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» на Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль». Публічне акціонерне товариство „ОСОБА_1 Аваль” є правонаступником за всіма правами та обов’язками Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль».

У судовому засіданні встановлено, що 02 жовтня 2006 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний Договір № 014/11-165/128239/999.

Згідно умов кредитного Договору ОСОБА_2 був наданий кредит у розмірі 22119,00 доларів США (п.1.1 Договору), зі строком погашення до 02.10.2012 року (п.1.3 Договору), зі сплатою 13 % річних за користування кредитними коштами (п.1.5 Договору). Відповідно до п.5.1 кредитного Договору, ОСОБА_2 зобов’язався щомісячно здійснювати часткове погашення кредиту та сплату відсотків за користування кредитними коштами.

Згідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, а згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Умови погашення кредиту, передбачені кредитним договором ОСОБА_2 не виконувалися, внаслідок чого станом на 07.05.2010 року утворилась заборгованість перед Банком, яка становить – 25003,68 доларів США, що відповідно до курсу НБУ складає 198176,67 грн., з них:

13479,85 доларів США - залишок заборгованості по кредиту; 2838,20 доларів США – залишок по відсоткам; 5331,87 доларів США – пеня за відсотками за один рік, 3353,76 доларів США – пеня за кредитом за один рік .

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок. Якщо у зобов’язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З метою забезпечення повернення кредиту, 02 жовтня 2006 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 014/11-165/128239/999/726.

Згідно з умовами договору поруки ОСОБА_3 взяла на добровільних засадах на себе зобов’язання перед Банком відповідати в повному обсязі по зобов’язанням ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 554 ЦК України та п. 4.1 Договору поруки № 014/11-165/128239/999/726 від 02.10.2006р. Поручитель ОСОБА_3 несе перед Банком солідарну з Боржником – ОСОБА_2 відповідальність за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

Згідно п. 6.6 кредитного договору № 014/11-165/128239/999 від 02.10.2006 р., у разі невиконання Позичальником – ОСОБА_2 умов договору, ОСОБА_1 має право на дострокове стягнення заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій. Таке стягнення здійснюється за рахунок коштів, майна та майнових прав Позичальника – ОСОБА_2, за умови попереднього повідомлення Позичальника рекомендованим листом.

Відповідно до надісланих відповідачам листів-попереджень від 08.12.2008 р., позивачем було направлено попереднє повідомлення про дострокове стягнення кредитної заборгованості.

Зобов”язання за Кредитним договором були забезпечені заставою. Заставодавцем є ОСОБА_2, який 3 жовтня 2006 року уклав з ВАТ “ ОСОБА_1 Аваль” (заставодержатель) договір застави транспортного засобу № 014/11-165/128239/999/725 , згідно з яким “Заставодавець” передав у заставу “Заставодержателю” належний йому автомобіль НОМЕР_1 , оцінений сторонами у 111820 грн.

Згідно з умовами Договору застави у випадку ,якщо кредит,що забезпечений заставою не буде погашений у встановлені кредитним договором строки Заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмету застави( п.2.3.)

Пунктом 2.15 Договору застави передбачено, що за рахунок заставленого майна задовольняються вимоги Заставодержателя в повному обсязі, включаючи відсотки, нараховані штрафні санкції, відшкодування збитків,завданих несвоєчасним виконанням зобов”язання , необхідні витрати на реалізацію заставленого майна.

За пунктом 3.2.2. Договору застави траннспортного засобу у разі порушення Заставодавцем умов цього договору або кредитного договору Заставодержатель має право достроково стягнути суму заборгованості.У цьому випадку він має повідомити Заставодавця у десятиденний строк у письмовій формі. Якщо заставодавець не виконає вимогу про дострокове повернення боргу, Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна.

У зв”язку з тим ,що у встановлений договором та визначений в листах-вимогах від 08.12.2008 р. строк відповідачами не були вжиті заходи щодо дострокового виконання зобов”язань за кредитним договром, ОСОБА_1 реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави та стягнення заборгованості за кредитом на підставі виконавчого напису, про що повідомив відповідачей у листі за № 24/32-14041 від 09.10.2009 року.

25.09.2009 року на підставі виконавчого напису нотаріусу № 6059 від 14.09.2009 року , Микитівським відділом державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження. Відповідно до письмового повідомлення Микитівського ВДВС за № 25/07-60/3/21229 від 02.07.2010 року боржником сума заборгованості не сплачена, виконавчі дії по виконанню виконавчого напису тривають.

Відповідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов”язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу,що визначена на момент фактичного задоволення.

Заставодержатель, згідно ч.2 ст.590 ЦК України, набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов”язання не буде виконано у встановлений строк , якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, наведені положення договору застави транспортного засобу щодо забезпечення зобов”язання відповідають вимогам діючого цивільного законодавства

Виходячи з наведеного, суд дістає висновку, що позивач скористався своїм правом ,а саме задовольнив вимоги за кредитними зобов”язаннями відповідача ОСОБА_2, забезпеченими заставою, шляхом звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріус, тобто позасудовим порядком. Тому у задоволенні позову слід відмовити.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідачів щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором , який укладено в порушення чинного законодавства в іноземній валюті, оскільки питання про визнання кредитного договороу недійсним у судовому засіданні не розглядалося.

Керуючись ст. 209, 214-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Донецької обласної Дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором – відмовити .

На рішення до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання, на протязі 10 днів з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10473234