Решение Киевского райсуда Харькова о признании исп. надписи нотариуса неподлежащей исполнению с ПУМБ

[AntiBank]

Справа № 2-1400/10/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2010 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

при секретарі - Гресс Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк” в особі філії у місті Харкові, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Жовтневий відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

В провадження Київського районного суду м. Харкова 11.11.2009 надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1, яка просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса ОСОБА_2, вчинений 10.09.2009 за реєстровим № 2028 на підставі кредитного договору № 6487724 від 18.06.2008, та договору застави транспортного засобу № 6555013 від 18.06.2008.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18.06.2008 між нею та відповідачем укладено кредитний договір № 6487724, за умовами якого вона отримала кредитні кошти для купівлі автомобіля в сумі 40599,0 доларів США під 12,99 % річних, зі строком кредитної угоди до 18.06.2015. Умовами вказаного кредитного договору передбачено щомісячне погашення рівними частками суми заборгованості за основним зобов'язанням, а також щомісячна сплата суми процентів. У забезпечення виконання кредитного договору між нею та відповідачем укладено договір застави автомобіля TOYOTA PREVIA, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований ВРЕВ № 1 ГУМВС України Харків 07.06.2008 за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію АХС 115942.

10.09.2009 приватним нотаріусам ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис та запропоновано звернути стягнення на вказаний автомобіль на підставі того, що позивачкою порушено умови кредитного договору в частині несвоєчасної сплати процентів та кредиту, яка виникла станом на 22.12.2008. 29.12.2009 позивач сплатила банку понад 3000,0 гр. для погашення суми заборгованості, однак, ця сума не була врахована при вчиненні нотаріусом виконавчого напису.

Позивач вважає, що до закінчення строку дії договору кредиту та застави нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис; що нормами Цивільного кодексу України передбачено право на дострокове розірвання договору у разі невиконання чи неналежного виконання прийнятих за ним зобов’язань, однак, ця норма цивільного законодавства застосовується як засіб відновлення порушеного права кредитора, а не як наслідок порушення зобов’язання, і тому для її застосування необхідно звернення сторони зобов’язання до суду з позовом про захист порушеного права. Також вважає порушеним її конституційне право бути обізнаною стосовно всіх дій, які вчиняються з її власністю, в тому числі при зверненні стягнення шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Посилаючись на ст. 28 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, зазначає, що якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов’язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду. Проте, у неї примусово, без повідомлення, шляхом виклику евакуатора, було вилучено представниками банку та працівниками відділу Державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Харкова автомобіль. Вважає, що у такий засіб і нотаріус, і банк позбавили її права на інформацію стосовно того, коли буде здійснено виконавчий напис, скільки складає заборгованість за кредитним договором, бо жоден з них не повідомив її про свої наміри, розцінює такі дії з їх сторони як бажання отримати її власність.

В ході проведення попереднього судового засіданні 24.12.2009 судом прийнято в провадження доповнення до позовних вимог ОСОБА_1 (а.с. 51-52), подане представником позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності від 12.11.2009, посвідченої в нотаріальному порядку, виданої їй строком на 3 роки (а.с. 26), та яка пояснила суду про те, що позивач в цих доповненнях фактично доповнює не позовні вимоги, а їх обґрунтування, вказуючи, що 29.12.2008 позивач сплатила банку понад 3000,00гр. для погашення суми заборгованості, однак, ця сума не була врахована при вчиненні нотаріусом виконавчого напису, тому сума заборгованості за вказаним кредитним договором не відповідає дійсності, а, отже є спір між боржником та кредитором, тому при виникненні спору між боржником та кредитором останній має право звернення до суду за захистом свого порушеного права, а не до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. З посиланням на ст. ст. 8, 41, 92 Конституції України, позивач вказує, що у разі незгоди боржника добровільно передати своє майно для погашення заборгованості, існує лише один засіб вилучення майна – на підставі рішення суду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3, підтримала позові вимоги, просила задовольнити їх повністю.

В судовому засіданні представник відповідача - Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк” в особі філії у місті Харкові – ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 01.09.2009, посвідченої в нотаріальному порядку, виданої йому строком на 3 роки (а.с. 47), просив відмовити в задоволенні позову, надав письмові заперечення (а.с. 34-36). На обґрунтування позиції Банку пояснив про укладання між ОСОБА_1 та Банком кредитного договору № 6487724 від 18.06.2008 щодо надання кредиту в розмірі 40599,00 доларів США, та договору застави транспортного засобу № 6555013 від 18.06.2008, укладеного в забезпечення зобов’язань позивача за кредитним договором, за яким в заставу Банку передано транспортний засіб: автомобіль TOYOTA PREVIA, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АХС № 115942, видане Харківським ВРЕВ № 1 при ГУМВСУ м. Харкова 07.06.2008. Зазначив, що Банк належним чином виконав свої договірні зобов'язання, передбачені Кредитним договором: своєчасно та в повному обсязі надав грошові кошти позивачу шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунку на картковий рахунок позивача, у відповідності до п.2.3.2. кредитного договору, проте, позивач порушив свої зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами та повернення кредиту, в зв'язку з чим на підставі п. 3.5.7. кредитного договору Банком було направлено на адресу позивача лист-вимогу № 829/120 від 09.12.2008 про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом. Дана вимога була отримана 22.12.2008, на підтвердження чого Банк посилається на повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача далі посилається на п. 3.5.8. кредитного договору, вказуючи, що позивач зобов'язаний виконати пред'явлені йому Банком вимоги в повному обсязі в строк не пізніше 30 календарних днів з дня її отримання; зазначає, що цей строк закінчився 21.01.2009, в зв'язку з чим, з 22.01.2009 у позивача виникла безспірна прострочена заборгованість зі сплати всієї суми кредиту у повному розмірі, що надало Банку право звернути стягнення на майно, передане Банку в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, на всю суму заборгованості. Станом на 22.01.2009 і по теперішній час вимога Банку про дострокове повернення всієї суми кредиту та сплату процентів за користування кредитом позивачем виконана не була.

Крім того, в обґрунтування заперечень, посилаючись на ст. 590 ЦК України, ч. 6 ст. 20 Закону України „Про заставу”, зазначає, що п. 6.1. ст. 6 договору застави передбачає право відповідача звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця, в тому числі у випадку невиконання вимоги Банку, як заставодержателя, про дострокове виконання основного зобов'язання (повернення основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом), в зв’язку з чим, Банком 04.09.2009 подана приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 заява про вчинення виконавчого напису на договорі застави та відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, надано оригінал договору застави; документи, що підтверджують безмірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання, а саме: копія кредитного договору та копія вимоги позивачу про дострокове повернення всієї суми кредиту вих. № 829/120 від 09.12.2008. Таким чином, на думку відповідача, Банком було надано документи, які повністю підтверджують безспірність заборгованості позивача на всю суму кредиту за кредитним договором. На підставі цих документів нотаріусом 10.09.2009 року був вчинений виконавчий напис на договорі застави на всю суму заборгованості позивача за кредитним договором, а саме: 43719,46 доларів США. Позивач був ознайомлений з сумою заборгованості і наміром звернути стягнення, однак, ніяким чином не виразив свою незгоду. На момент вчинення виконавчого напису будь-які спори між позивачем та відповідачем щодо суми заборгованості за Кредитним договором були відсутні.

В судовому засіданні представник третьої особи – приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 – ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності від 04.12.2009, посвідченої в нотаріальному порядку, виданої йому на 3 роки (а.с. 92), заперечував проти позову, підтримав письмові заперечення, які надійшли до суду від нотаріуса ОСОБА_2 (а.с. 32), відповідно до яких, нотаріус, посилаючись на Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 за №1172, зазначає, що ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору №6487724 від 18.06.2008 щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, про що їй було повідомлено 22.12.2008, згідно поштового повідомлення №6725475. В зв'язку з тим, що на 04.09.2009 вказані порушення умов договору не були ліквідовані, на вимогу кредитора (заява про вчинення виконавчого напису вих. 1469/119 віл 04.09.2009 року) відповідно до договору застави №6555013, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 18.06.2008 року за реєстровим №1838, було вчинено виконавчий напис у день подання усіх необхідних документів. ОСОБА_1 на протязі 30 днів, наданих їй законом не зробила жодної з вищевказаних дій, тобто у термін з 22.12.2008 і по 04.09.2009, не було погашено виставлені відповідачем претензії, а розмір вимог банку не був оскаржений суді. На день вчинення виконавчого напису ПАТ ПУМБ надав всі необхідні для вчинення виконавчого напису документи та оплатив нотаріальну дію, чим підтвердив те, що на час подання заяви на вчинення виконавчого напису між відповідачем та позивачем немає майнового спору, тобто заборгованість є безспірною і зафіксованою на день вчинення виконавчого напису, тобто платіж у 3000 гр. був врахований.

Вважає безпідставним посилання позивача на «Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій», оскільки позивачем укладено договір застави рухомого майна, а саме автомобіля, а обмеження, щодо вчинення виконавчих написів тільки після закінчення терміну кредитних договорів на договори застави «Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій» та іншими законодавчими актами не передбачено. Зазначає, що в ст.87 Закону України «Про нотаріат» визначене загальне правило про вчинення виконавчих написів на документах, які встановлюють заборгованість, в ч.2 даної статті визначено «перелік документів, за якими с заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України». Кабінет Міністрів України своєю Постановою № 1172 від 29.06.1999. встановив, що виконавчі написи вчинюються на нотаріально посвідчених угодах, які «передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно». Таким чином, вважає, що у приватного нотаріуса ОСОБА_2 не було жодної підстави для відмови у вчиненні виконавчого напису, так як умови ст. ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат», п. 282 «Інструкції про вчинення нотаріальних дій» було дотримано в повному обсязі.

В судове засідання представник третьої особи - Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, не з’явився, повідомлений двічі належним чином про день, час, місце розгляду справи (а.с. 73, 94), причини неявку суду не повідомив, його неявка не перешкоджає суду розглянути справу, про що також зазначили всі учасники процесу.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідно до них правовідносини, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.1997р. № 9-зп встановлено, що ч.1 ст. 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено чи створюються перешкоди для їх реалізації, мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993
N 3425-XII, введеного в дію з 01.01.1994, з подальшими змінами і доповненнями, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В ст. 88 цього ж Закону України від 02.09.1993 N 3425-XII визначені умови вчинення виконавчих написів, а саме, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 N 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, пункт 1 якого визначає стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, зокрема: нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за N 283/8882, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

В п. 284 Інструкції вказано, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо, зокрема, подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 N 2654-XII , введеного в дію з дня опублікування - 11.11.1992, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Частиною 2 розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003, який набрав чинності з 01.01.2004, передбачено, що з аконодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

В ч. 1 ст. 590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється тільки за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 N 1255-IV, із подальшими змінами і доповненнями, цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 N 1255-IV, із подальшими змінами і доповненнями, цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 цього ж Закону від 18.11.2003 N 1255-IV, до забезпечувальних обтяжень належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом (ч.1 ст. 24 Закону від 18.11.2003 N 1255-IV) .

В ч. 1 ст. 26 Закону від 18.11.2003 N 1255-IV передбачені позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема;
1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;
2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;
3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;
4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Отже, вказаним Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 N 1255-IV не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусами виконавчого напису, оскільки таке звернення можу бути вчинено лише на підставі рішення суду.

Судом достовірно встановлено, та не заперечується учасниками процесу, що між Закритим акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк” в особі філії у місті Харкові (на теперішній час – Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк»- а.с. 40-46) (далі за текстом – Банк), з одного боку, та ОСОБА_6, з другого, було укладено договір кредиту № 6487724 від 18.06.2008, згідно умов якого, Кредитор надає Позичальнику кредит - грошові кошти в сумі 40599,00 доларів США, під 12,99 % річних, зі строком кредитної угоди до 18.06.2015 . В забезпечення вказаних кредитних зобов’язань ОСОБА_6, між цими ж сторонами, в той же день, 18.06.2008, укладено договір застави транспортного засобу № 6555013, за яким в заставу Банку передано транспортний засіб: автомобіль TOYOTA PREVIA, 2008 року випуску, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Заставодавцю ОСОБА_6 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу АХС № 115942, виданим ВРЕВ № 1 ГУМВСУ м. Харкова 07.06.2008 (а.с. 87-88, 89-90).

10.09.2009 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2028, відповідно до якого, запропоновано звернути стягнення на автомобіль TOYOTA PREVIA, 2008 року випуску, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АХС № 115942, виданим ВРЕВ № 1 ГУМВСУ м. Харкова 07.06.2008 (а.с. 83).

Відповідно до тексту цього виконавчого напису від 10.09.2009, нотаріус ОСОБА_2 зазначає про порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору № 6487724 від 18.06.2008, щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, про що її було повідомлено 22.12.2008, згідно поштового повідомлення № 6725475. В зв’язку з тим, що на 04.09.2009 вищевказані порушення умов договору не були ліквідовані, на вимогу Кредитора (заява про вчинення виконавчого напису вих. № 1469/119 від 04.09.2009) відповідно до договору застави № 6555013, посвідченого приватним нотаріусом Харківської міського нотаріального округу ОСОБА_2 18.06.2008 за реєстровим № 1838, звертається стягнення на автомобіль TOYOTA PREVIA, 2008 року випуску, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 83).

Діла, за текстом виконавчого напису від 10.09.2009, нотаріус ОСОБА_2 пропонує за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного майна, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» в розмірі 43719,46 доларів США, у тому числі: залишок заборгованості з кредиту в розмірі 34372,55 долари США, прострочена заборгованість зі сплати кредиту в розмірі 4713,02 долари США, строкові відсотки у сумі 479, 52 долари США, прострочені проценти у сумі 3369,70 доларів США, нарахована пеня 784,67 доларів США, а також гроші у сумі 2200гр., сплачені нотаріусу за вчинення виконавчого напису (а.с. 83).



В ході судового розгляду справи за ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.02.2010, у приватного нотаріуса ОСОБА_2 витребувані завірені належним чином копія вказаного виконавчого напису від 10.09.2009 та копії документів, що були підставою для його вчинення (а.с. 77).

На виконання даної ухвали суду від 25.02.2010, згідно супровідного листа нотаріуса ОСОБА_2 від 04.03.2010 № 27/01-14, до суду 10.03.2010 надано наступні документи (в завірених належним чином копіях): виконавчий напис від 10.09.2009, про який зазначено вище (а.с. 83), розрахунок заборгованості ОСОБА_6 станом на 18.08.2009 перед ЗАТ філією ПУМБ у м. Харкові (а.с. 83 – зворотна сторона), поштове повідомлення № 6725415, відправлене 12.12.2008 на ім’я ОСОБА_6 (а.с. 84), вимога Банку від 09.12.2008 № 829/120 достроково повернути всю суму кредиту та проценти за користування кредитом (а.с. 85), заява Банку від 04.09.2009 за вих. № 1469/119 про вчинення виконавчого напису (а.с. 86), договір застави транспортного засобу від 18.06.2008 № 6555013 (а.с. 87-88), та додаток № 1 до договору застави: суть та розмір зобов’язань, виконання яких забезпечується договором застави транспортного засобу (а.с. 89).



Як вбачається з поштового повідомлення № 6725415, відправленого 12.12.2008 на ім’я ОСОБА_6 за адресою: вул. Володарського, 14, м. Харків, воно отримане 22.12.2008 за довіреністю бухгалтером ОСОБА_7 (а.с. 84).

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що будинок № 14 по вул. Володарського в м. Харкові є гуртожитком, наполягала на тому, що жодних вимог від Банку про дострокове повернення кредиту та процентів за користування кредитом в грудні 2008 року ОСОБА_1 не отримувала, жодних довіреностей ОСОБА_7 на отримання повідомлень не видавала. Вказані пояснення не спростовані ані представником Банку в судовому засіданні, ані матеріалами справи.

Більш того, в даному поштовому повідомленні, на яке Банк та нотаріус посилаються як на підставу до вчинення виконавчого напису від 10.09.2009, взагалі не зазначено, що саме отримала ОСОБА_7 22.12.2008, який саме документ, про що, якою датою датований.

Разом з тим, в п. 283 вказаної Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за N 283/8882, визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником , якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень .

Крім того, як вбачається з Вимоги Банку від 09.12.2008 за вих. № 829/120 достроково повернути всю суму кредиту та проценти за користування кредитом (а.с. 85), яка, як стверджує представник Банку, начебто направлялася в грудні 2008 року на адресу ОСОБА_1, містить визначення розміру її заборгованості перед Банком станом на 09.12.2008 , зокрема: заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 39085,57 долари США, заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 775,94 доларів США, прострочена заборгованість по поверненню кредиту в сумі 869,14 доларів США, прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 437,46 доларів США, пеня в сумі 17, 24 долари США. Відповідно до тексту вказаної вимоги, саме про ці суми йшлося як про порушення умов кредитного договору, з посиланням на такі суми, ОСОБА_1Б, в даній вимозі надавався строк 30 календарних днів для їх усунення (а.с. 85).

Як вказано в рішенні вище, за текстом виконавчого напису від 10.09.2009, нотаріус ОСОБА_2 пропонує за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного майна, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» в розмірі 43719,46 доларів США, у тому числі: залишок заборгованості з кредиту в розмірі 34372,55 долари США, прострочена заборгованість зі сплати кредиту в розмірі 4713,02 долари США, строкові відсотки у сумі 479, 52 долари США, прострочені проценти у сумі 3369,70 доларів США, нарахована пеня 784,67 доларів США, а також гроші у сумі 2200гр., сплачені нотаріусу за вчинення виконавчого напису (а.с. 83).

В судовому засіданні представник Банку пояснив, що розрахунок сум, вказаних у виконавчому написі від 10.09.2009, надано нотаріусу разом із заявою про вчинення виконавчого напису, та розрахований станом на 18.08.2009 (а.с. 75), від нотаріуса до суду надано такий же розрахунок (а.с. 84 зворотна сторона).

Таким чином, документи, що підтверджують, на думку Банку та нотаріуса, безспірність заборгованості ОСОБА_1 перед Банком, на підставі яких вчинено виконавчий напис від 10.09.2009, а саме, розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед ЗАТ філією ПУМБ у м. Харкові станом на 18.08.2009, взагалі ОСОБА_1 не направлялися, що також не заперечувалося і представником Банку в судовому засіданні.

Отже, на думку суду, на момент вчинення виконавчого напису від 10.09.2009 порушені вимоги чинного законодавства, в тому числі ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 N 1172, п.п. 282, 283, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за N 283/8882, щодо безспірності заборгованості ОСОБА_1 перед Банком.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення позову та визнання виконавчого напису нотаріуса ОСОБА_2 від 10.09.2009 таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 590 ЦК України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п.п. 282, 283, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за N 283/8882, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, вчинений 10 вересня 2009 року за реєстровим № 2028, на підставі кредитного договору № 6487724 від 18 червня 2008 року та договору застави транспортного засобу № 6555013 від 18 червня 2008 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі протягом 10 днів після проголошення вступної та резолютивної частин рішення через Київський районний суд м. Харкова заяви про апеляційне оскарження рішення суду та шляхом подачі протягом 20 днів після подачі вказаної заяви апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення виготовлене в нарадій кімнаті, є оригіналом .

Суддя -

http://reyestr.court.gov.ua/Review/9317094