Решение Апелляционного суда Киевской области об отказе Райффайзен Банк Аваль во взыскании суммы долга при обращении взыскания на предмет ипотеки

[vekt]

Справа № 22Ц-8464/2010 р.

Головуючий в 1 інстанції Свінціцька О.П.

Категорія 27 Доповідач Корзаченко І.Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 листопада 2010 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого Сержанюка А.С.,

суддів Корзаченко І.Ф., Березовенко Р.В.,

при секретарі Калиновському Є.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду від 12 серпня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору недійсним,

встановила:

У лютому 2010 року позивач Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов обгрунтовував тим, що 6 червня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит під заставу нерухомості у сумі 39780 доларів США строком на 120 місяців з 6 червня 2008 року по 6 червня 2018 року зі сплатою 14% річних. На забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між сторонами 6 червня 2008 року укладений договір іпотеки, за яким позивач прийняв в іпотеку нерухоме майно: земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,124 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу.

За весь період дії кредитного договору сплата заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитом відповідачем здійснювалася несвоєчасно та не в повному обсязі.

06 квітня 2009 року з метою зменшення фінансового навантаження на відповідача в умовах кризових явищ в економіці України відповідачу проведено реструктуризацію кредитного договору (додаткова угода №1 до Кредитного договору №2203582067 від 06.06.08р.), а саме встановлення кредитних канікул по тілу кредиту, капіталізація простроченої заборгованості по тілу та відсоткам, зміна схеми погашення із стандарту на ануїтет.

Після реструктуризації відповідач знову порушує умови договору, платежі здійснює неповні та невчасно.

18 червня 2009 року позивач надіслав відповідачу вимогу про дострокове виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, яку відповідач отримав, але погашення кредиту в 30-ти денний термін відповідач не здійснив.

Станом на 24.11.2009 р. загальна сума заборгованості по кредиту становить 44 103,63 дол. США, еквівалент у гривнях - 352 388,01 грн. Складовими зазначеної суми є : заборгованість за кредитом - 334 720,28 грн. (в еквіваленті 41 892,40 дол. США), заборгованість за відсотками - 10 221,05 грн. (в еквіваленті 1 279,23 дол. США), пеня за прострочення кредиту та відсотків - 7 446,68 грн. (932,00 дол. США).

Позивач просив стягнути відповідача заборгованість за кредитом в сумі 334 720,28 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 10 221,05 грн., пеню за прострочення сплати кредиту та відсотків - 7 446,68 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1700 грн. та витрати на інфомаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн., а всього - 354 208,01 гривень.

В рахунок погашення боргу звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, що належить відповідачу. Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. За рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому порядку предмета іпотеки, задовольнити вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у розмірі 354 208,01 гривень.

Відповідач звернувся із зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору. Посилався на те, що кредит наданий у іноземній валюті, що суперечить вимогам чинного законодавства. Банк не мав ліцензії на здійснення операцій в іноземній валюті. Кошти за кредитним договором банк видав йому, хоча повинен був перерахувати їх на його рахунок. Процентна ставка підвищена банком в односторонньому порядку.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду від 12 серпня 2010 року позов задоволено. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 352 388 грн. 01 коп заборгованості за кредитним договором. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на земельну ділянку площею 0, 124 га по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 01 червня 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №664 шляхом продажу на прилюдних торгах з визначенням початкової ціни земельної ділянки в розмірі 285497 грн. 60 коп.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, неповного з‘ясування обставин справи, недоведеності обставин, які мають значення для справи.

Апеляційну скаргу необхідно задоволити частково з таких підстав.

Встановлено, що 6 червня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит під заставу нерухомості у сумі 39780 доларів США строком на 120 місяців з 6 червня 2008 року по 6 червня 2018 року зі сплатою 14% річних. На забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між сторонами 6 червня 2008 року укладений договір іпотеки, за яким позивач прийняв в іпотеку нерухоме майно: земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,124 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу.

За весь період дії кредитного договору сплата заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитом відповідачем здійснювалася несвоєчасно та не в повному обсязі.

Процентну ставку за кредитом банк не підвищував.

18 червня 2009 року позивач надіслав відповідачу вимогу про дострокове виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, яку відповідач отримав, але погашення кредиту в 30-ти денний термін відповідач не здійснив.

Станом на 24.11.2009 р. загальна сума заборгованості по кредиту становить 44 103,63 дол. США, еквівалент у гривнях - 352 388,01 грн. Складовими зазначеної суми є : заборгованість за кредитом - 334 720,28 грн. (в еквіваленті 41 892,40 дол. США), заборгованість за відсотками - 10 221,05 грн. ( в еквіваленті 1279,23 дол. США), пеня за прострочення кредиту та відсотків - 7 446,68 грн. (932,00 дол. США).

Відповідно до ч.2.ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 16.3. кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1 % від простроченої до оплати суми за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до ч.І ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.З ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

З урахуванням наведеного суду дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Проте, суд ухвалив рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно із стягненням заборгованості за кредитним договором, чим фактично здійснив стягнення у подвійному розмірі.

За таких обставин рішення суду необхідно змінити, виключивши з резолютивної частини вказівку про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості.

Керуючись ст. 309, 316 ЦПК України, колегія,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду від 12 серпня 2010 року змінити.

Виключити з резолютивної частини рішення Васильківського міськрайонного суду від 12 серпня 2010 року друге речення, у якому міститься вказівка про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 352388 гривень 01 коп. заборгованості за кредитним договором.

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12261418