Решение 3-х инстанций о признании исполнительной надписи в пользу Евро Лизинг не подлежащей исполнению

[ANTIRAID]

Справа № 28/38/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.10

За позовом : Закритого акціонерного товариства «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера», м.Запоріжжя

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», м.Київ

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Бяскова П.Г., довіреність №105 від 17.07.2008р.

від відповідача: не з’явився

Заявлено вимоги про визнання виконавчого напису №1443, виданого 04.09.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А., таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 08.02.2010р. порушено провадження у справі №28/38/10, судове засідання призначено на 10.03.2010р.

Також ухвалою суду від 08.02.2010р. було відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення прозову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового засідання.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, що зазначені в позові. В обґрунтування зазначеного посилається на те, що документ наданий відповідачем нотаріусу в якості договору фінансового лізингу, не був наданий у повному обсязі (тобто з усіма існуючими невід’ємними додатками, змінами та доповненнями), а отже має вважатися не наданим взагалі. Рахунки відповідача про сплату лізингових платежів містили інформацію, що не відображала правильного розміру лізингових платежів. Таким чином, відповідачем порушено умову для вчинення виконавчого напису: ним не надано нотаріусу тих документів, які містяться в Переліку (постанова КМУ №1172). Також зазначив, що важливим фактором для визначення правомірності звернення та отримання виконавчого напису є специфіка умов договору фінансового лізингу №354 від 02.02.2007р. До того ж було зазначено, що з приводу договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. між позивачем та відповідачем існували і існують в даний час спори. Про спірність зобов’язання відповідачем достеменно відомо. Спори стосуються як розміру лізингового платежу, так і майбутньої належності предметів лізингу. Результати розгляду даних судових спорів напряму пов’язані з вимогою незаконно вчиненого виконавчого напису. І до їх вирішення звернення за виконавчим написом, який може застосовуватися для виконання безспірних зобов’язань, є порушенням чинного законодавства, яке має наслідком завдання значної неправомірної шкоди іншим особам. Специфіка викладення умов договору виключає можливості вчинення на його підставі виконавчого напису. Оскільки неможливо встановити очевидність змісту зобов’язання, безспірності його порушення і відповідальності за його порушення у вигляді повернення майна. Отже, основною умовою для правомірності звернення та отримання виконавчого напису нотаріуса, яка полягає у підтвердженні безспірності зобов’язання, як зазначалося вище, відповідачем не додержана. На підставі зазначеного просить заявлені позовні вимоги задовольнити \в повному обсязі.

Також в судовому засіданні представника позивача було повторно заявлено клопотання у відповідності до ст. ст. 66, 67 ГПК України про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа –виконавчого напису нотаріуса.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно витягу з ЄДРПОУ адреса Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро лізинг» –03062, м.Київ, пр. Перемоги, буд.67. Саме на цю адресу направлялась кореспонденція. Крім того, матеріали справи містять поштове повідомлення №68121 від 11.02.2010р., відповідно до якого копія ухвали суду була отримана представником відповідача за довіреністю –Бондарчуком. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

На підставі чого, у відповідності до ст..85 ГПК України представнику позивача за його згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За слухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Між ЗАТ “ТЕА “СФЕРА”та ТОВ “Євро Лізинг” укладено договір фінансового лізингу від 02.07.2007 (далі –“Договір”), згідно з розділом 2 якого Лізингодавець (ТОВ “Євро Лізинг”) передає Лізингоодержувачу (ЗАТ “ТЕА “СФЕРА”), а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу ТЗ (Транспортні засоби) у відповідності з Замовленням на ТЗ. Додатками до Договору є плани лізингу, в яких вказано найменування транспортного засобу –предмету лізингу, тривалість лізингу, розмір та складові частини лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів, річний пробіг, дата надання, дата повернення, місце передачі, початкова вартість (без ПДВ 20 %), залишкова вартість (без ПДВ 20 %), умови оплати. Додатком № 3 до Договору є три чинні Плани лізингу: № 354/002 в редакції змін від 23.08.2007р. –щодо транспортного засобу Huindai 210, наданого в лізинг 23.08.07; № 354/003 в редакції змін від 24.03.2008 р. –щодо транспортного засобу MAN TGA 33/350, наданого в лізинг 22.05.08 та № 354/004. в редакції змін від 24.03.2008 р. –щодо транспортного засобу MAN TGA 33/350, наданого в лізинг 22.05.08. Додатками № 1 та № 2 до Договору відповідно є “Замовлення на ТЗ” та “Акт приймання-передачі ТЗ”.

Господарським судом Запорізької області було розглянуто позов ЗАТ «Транспортно-експедиційного агентства «Сфера»до ТОВ «Євро Лізинг»про зміну договору фінансового лізингу №354 від 02.02.2007р. За результатами розгляду справи було прийнято рішення №13/229д/09 від 13.08.2009р., яким заявлені позовні вимоги були визнані обґрунтованими та задоволені, а саме було змінено договір фінансового лізингу від 02.02.2007р. №354, виключивши з нього пункт 5.8, а також останнє речення абзацу “умови оплати” планів лізингу №354/002, 354/003 та 354/004 –відповідно до проекту додаткової угоди.

Як зазначає позивач, 15.01.2010р. на його адресу надійшла постанова Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 25.12.2009р. Підставою для відкриття виконавчого провадження став виконавчий напис №1443 виданий 04.09.2009р. Київським міським нотаріальним округом.

Як слідує з тексту виконавчого напису, його вчинено на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» та п.8 Переліку документів, за якими стягнення проводиться в безспірному порядку на підставі написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.99р. №1172.

Відповідно до виконавчого напису, нотаріус запропонував ЗАТ «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера»повернути на користь відповідача майно, яке було передане йому в користування згідно з договором фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р.

Не погоджуючись із зазначеним виконавчим написом, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання виконавчого напису №1443, виданого 04.09.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А., таким, що не підлягає виконанню.

Оцінивши надані до суду документи, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного:

В силу ст. 50 Закону України “Про нотаріат” спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково розглядається судом за позовом боржника до стягувача.

Правовідносини сторін врегульовано договором лізингу, укладеного в 2007р., ці відносини тривають, тому суд застосовує норми ЦК України та спеціальний Закон України“ Про фінансовий лізинг”.

При цьому суд бере до уваги, що згідно зі ст.2 цього Закону відносини, що виникають у зв’язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ст.806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно з положеннями ст. 7, п.п.3,4 ч.1 ст. 10 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Лізингодавець має право відмовитись від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом, вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Тобто, обов’язковою умовою для витребування майна у безспірному порядку через виконавчий напис нотаріуса є відмова від договору лізингу з боку лізингодавця або розірвання договору. Право на повернення предмету лізингу з підстав, на яких вчинено виконавчий напис, виникає у лізингодавця після такої відмови чи розірвання договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи містять п.п.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Нормами ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 3 цієї ж статті передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом13 договору сторони узгодили, що договір фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. може бути достроково припинений у разі:

13.1.1 за взаємною згодою Сторін, про що укладається додаток до цього Договору;

13.1.2 з ініціативи Лізингодавця, якщо Лізингоодержувач не виконує будь-якого зі своїх зобов'язань за цим Договором. В такому випадку Лізингодавець письмово повідомляє Лізингоодержувача про припинення дії цього Договору;

13.1.3 на вимогу установи банку або іншої установи, що фінансує у зв'язку із зверненням такою установою банку або іншою установою, що фінансує, стягнення на ТЗ, що був наданий в заставу на користь зазначеної установи банку або іншої установи, що фінансує, якщо остання не здійснить відступлення всіх прав Лізингодавця по цьому Договору на користь третьої особи.

13.1.4. з ініціативи Лізингоодержувача, але не раніше 12 міс. з дати передачі ТЗ у лізинг. При цьому Лізингоодержувач повинен повідомити Лізингодавця про намір припинити дію цього Договору письмово не менш ніж за 30 днів до дати припинення, а також, за вимогою Лізингодавця, сплатити Лізингодапвцеві неустойку за дострокове припинення цього договору, окрім випадків, які зазначені в пункті 13.1.3 даного Договору, в сумі:

- 5 (п’яти) середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового припинення до дії Плану лізингу, що є невід’ємною частиною Договору, протягом перших двох років дії цього Плану лізингу;

- 4 (чотирьох) середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового припинення дії Плану лізингу, що є невід'ємною частиною Договору, протягом третього року дії цього Плану лізингу;

- 3 (трьох) середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового припинення дії Плану лізингу, що є невід'ємною частиною Договору, протягом строку, що перевищує три роки, дії цього Плану лізингу.

13.2. У випадку дострокового припинення дії цього Договору Лізингоодержувач зобов'язаний протягом 10 банківських днів з дати пред'явлення повідомлення Лізингодавця перерахувати йому в повному обсязі суму лізингових платежів та інші суми, встановлені цим Договором та Додатками до нього, що залишились несплаченими на дату розірвання Договору, та сплатити на вимогу Лізингодавця неустойку (окрім випадків, які зазначені в пункті 13.1.3 даного Договору) за дострокове припинення цього Договору в сумі:

-5 (п'яти) середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового припинення дії Плану лізингу, що є невід'ємною частиною Договору, протягом перших двох років дії цього Плану лізингу;

-4 (чотирьох) середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового припинення дії Плану лізингу, що є невід'ємною частиною Договору, протягом третього року дії цього Плану лізингу;

-3 (трьох) середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового припинення дії Плану лізингу, що є невід'ємною частиною Договору, протягом строку, що перевищує три роки, дії цього Плану лізингу.

13.3. У разі банкрутства Лізингоодержувача, арешту чи конфіскації його майна предмет лізингу відокремлюється від загального майна Лізингоодержувача і підлягає поверненню Лізингодавцю, який може розпоряджатися ним на власний розсуд.

13.4. В разі дострокового припинення дії Договору, Лізингоодержувач повертає ТЗ в Місці передачі разом з обладнанням та іншими елементами, які були надані Лізингоодержувачеві.

Оскільки спеціальними нормами про лізинг не передбачений порядок відмови від договору чи його розірвання, повинні застосовуватися загальні норми, зокрема, про найм.

Згідно з ст.782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Частиною 3 ст. 7 Закону України “Про фінансовий лізинг” також передбачено, що відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Із матеріалів справи слідує, що з вимогою про розірвання договору чи відмову від нього відповідач до позивача не звертався. На день вчинення виконавчого напису договір фінансового лізингу № 354 від 02.07.2007р. діяв, правовідносини тривали, зобов’язання не були припинені.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язання та направлення позивачу (лізингоодержувачу) вимоги про розірвання договору чи відмову від нього.

Відповідач за договорами лізингу взяв на себе зобов’язання надати транспортні засоби в користування за плату і на певний строк (ст.806 ЦК України, ст.1 Закону України “Про фінансовий лізинг”). Він не надав суду належних доказів, на підставі яких можливо зробити висновок, що позивач довідався або міг довідатися про відмову від договорів лізингу.

Суд звертає увагу, що статтею 87 Закону України “Про нотаріат”, пунктом 282 “Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій” визначено, що для витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 8 “Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999р. №1172, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал договору лізингу; б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Крім того, відповідно до ст. 88 Закону України “Про нотаріат” нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1443, був вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04.09.2009р.

Також із змісту ст.ст. 34, 36 Закону України “Про нотаріат” слідує, що вчинення виконавчих написів можливе як державними нотаріальними конторами, так і приватними нотаріусами.

Пунктом 1 ст.7 Закону України “Про лізинг” встановлено, щолізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

В той же час, рішенням господарського суду Запорізької області №13/229д/09 від 13.08.2009р. з ЗАТ «Транспортно-експедиційного агентства «Сфера»за порушення виконання умов договору лізингу №354 від 02.02.2007р. було стягнуто 193.519грн.80коп. лізингових платежів за період з 01.06.09р. по 21.07.09р. 2.828грн.53коп. пені, 529грн.00коп. 3% річних та 2.128грн.72коп. інфляційних втрат.

Зазначене рішення набрало чинності 29.08.2009р.

Таким чином, слід зазначити, що на момент звернення відповідача до нотаріуса для отримання виконавчого напису, заборгованість за договором лізингу вже була стягнута і підстав для повторного стягнення тієї самої заборгованості у відповідача не виникло.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, слід зазначити, що правомірність звернення та отримання виконавчого напису нотаріуса, яка полягає у підтвердженні безспірності зобов’язання, відповідачем не додержана.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про визнання виконавчого напису №1443, виданого 04.09.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А., таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими, нормативно та документально доведеними та підлягають задоволенню.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини.

Клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа –виконавчого напису нотаріуса, судом відхилено.

Керуючись ст.ст.44, 49,75, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. від 04.09.2009р., зареєстрований в реєстрі №1443, про вилучення у Закритого акціонерного товариства «Сфера»(код ЄДРПОУ 32963529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(код ЄДРПОУ 32774741) транспортних засобів: Huindai 210, шасі № 60716524, реєстраційний № 12152 КС; MAN TGA 33.350, шасі №WMAHW2ZZ58M505814, реєстраційний №АА7467НС; МAN TGA 33.350, шасі №WMAHW2ZZ48M505786, реєстраційний №АА7466НС.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(03062, м.Київ, пр. Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 32774741) на користь Закритого акціонерного товариства «Сфера»(69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 129, к.507, код ЄДРПОУ 32963529) 85(вісімдесят п’ять)грн.00коп. державного мита та 236(двісті тридцять шість)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 15 лютого 2010р.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8883956

[ANTIRAID]

Справа №28/38/10

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.06.10

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

при секретарі Савченко Ю.В.

За участю представників сторін:

від позивача –Бяскова П.Г., довіреність від 25.02.2009 р.;

від відповідача –Лазоренко І.В., довіреність № 44 від 11.01.10 р.;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»на рішення господарського суду Запорізької області від 10.03.2010 р. по справі № 28/38/10

за позовом: Закритого акціонерного товариства «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера», м. Запоріжжя (скорочено ЗАТ «ТЕА «Сфера»);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», м. Київ, (скорочено ТОВ «Євро Лізинг»);

про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1429 від 08.06.2010 р. справу № 28/38/10 передано для розгляду колегії суддів у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Кричмаржевський В.А., Мойсеєнко Т.В., якою справа прийнята до свого провадження.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.03.2010 р. по справі № 28/38/10 (суддя Яцун О.В.) позов задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. від 04.09.2009 р., зареєстрований в реєстрі № 1443, про вилучення у ЗАТ «ТЕА «Сфера»на користь ТОВ «Євро Лізинг»транспортних засобів: Huindai 210, шасі № 60716524, реєстраційний № 12152 КС; MAN TGA 33.350, шасі №WMAHW2ZZ58M505814, реєстраційний № АА7467НС; МAN TGA 33.350, шасі №WMAHW2ZZ48M505786, реєстраційний № АА7466НС, судові витрати покладено на відповідача.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що з вимогою про розірвання договору чи відмову від нього відповідач до позивача не звертався, на день вчинення виконавчого напису договір фінансового лізингу № 354 від 02.07.2007 р. діяв, правовідносини тривали, зобов’язання не були припинені. Правомірність звернення та отримання виконавчого напису нотаріуса, яка полягає у підтвердженні безспірності зобов’язання, відповідачем не додержана.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ЗАТ «ТЕА «Сфера», відповідач у справі, звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду в якій зазначає, що спірне рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та є таким, що не відповідає обставинам справи. На думку заявника, виконавчий напис № 1443 від 04.09.09 р. був вчинений з дотриманням вимог діючого законодавства, скаржником було подано нотаріусу всі необхідні згідно п. 8 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172. У позивача була прострочена заборгованість за період з 20.05.09 р. по 04.09.09 р., тобто більше 30 днів, що дає право лізингодавцю відмовитись від договору та вимагати повернення предмету лізингу.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити, оскаржуване рішення - скасувати.

ЗАТ «ТЕА «Сфера», позивач по справі, у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду законним та обґрунтованим, представник позивача в судовому засіданні просить рішення від 15.03.2010 р. по даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

За клопотанням представників сторін, судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за їх згодою в судовому засіданні 08.06.2010 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору:

02.07.2007 р. ЗАТ «ТЕА «СФЕРА»та ТОВ «Євро Лізинг»укладено договір фінансового лізингу від 02.07.2007 р. (далі –Договір лізингу), згідно з розділом 2 якого, ТОВ «Євро Лізинг»(лізингодавець) передає ЗАТ «ТЕА «СФЕРА»(лізингоодержувачу), а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби (ТЗ) у відповідності з замовленням на ТЗ.

Додатками до Договору є плани лізингу, в яких вказано найменування транспортного засобу –предмету лізингу, тривалість лізингу, розмір та складові частини лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів, річний пробіг, дата надання, дата повернення, місце передачі, початкова вартість (без ПДВ 20 %), залишкова вартість (без ПДВ 20 %), умови оплати. Додатком № 3 до Договору є три чинні Плани лізингу: № 354/002 в редакції змін від 23.08.2007 р. –щодо транспортного засобу Huindai 210, наданого в лізинг 23.08.07 р.; № 354/003 в редакції змін від 24.03.2008 р. –щодо транспортного засобу MAN TGA 33.350, наданого в лізинг 22.05.08 та № 354/004. в редакції змін від 24.03.2008 р. –щодо транспортного засобу MAN TGA 33.350, наданого в лізинг 22.05.08 р. Додатками № 1 та № 2 до Договору відповідно є «Замовлення на ТЗ»та «Акт приймання-передачі ТЗ».

Згідно з договором ТОВ «Євро Лізинг»передав позивачеві за первісним позовом наступні транспортні засоби:

- Huindai 210, шасі № 60716524, реєстраційний № 12152 КС за актом приймання-передачі № 354/002 від 23 серпня 2007 р.;

- MAN TGA 33.350, шасі №WMAHW2ZZ58M505814, реєстраційний №АА7467НС –за актом приймання-передачі №354/003 від 22 травня 2008 р.;

- MAN TGA 33.350, шасі №WMAHW2ZZ48M505786, реєстраційний №АА7466НС –за актом приймання-передачі №354/004 від 22 травня 2008 р.

Господарським судом Запорізької області було розглянуто позов ЗАТ «ТЕА «Сфера» до ТОВ «Євро Лізинг» про зміну договору фінансового лізингу № 354 від 02.02.2007 р. За результатами розгляду справи було прийнято рішення № 13/229д/09 від 13.08.2009 р., яким первісні позовні вимоги були визнані обґрунтованими та задоволені, а саме було змінено договір фінансового лізингу від 02.02.2007 р. № 354, виключено з нього пункт 5.8 (стосується оплати послуг лізингодавця), а також останнє речення абзацу «умови оплати»планів лізингу №354/002, 354/003 та 354/004 –відповідно до проекту додаткової угоди, зустрічний позов щодо стягнення основної заборгованості за договором лізингу та штрафних санкцій було задоволено частково. Вказане рішення набрало законної сили згідно постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 03.03.10 р.

Як зазначає позивач, 15.01.2010 р. на його адресу надійшла постанова Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 25.12.2009 р. Підставою для відкриття виконавчого провадження став виконавчий напис № 1443, вчинений 04.09.2009 р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Відповідно до виконавчого напису, нотаріус запропонував ЗАТ «ТЕА «Сфера»повернути на користь відповідача майно, транспортні засоби:

- Huindai 210, шасі № 60716524, реєстраційний № 12152 КС;

- MAN TGA 33.350, шасі №WMAHW2ZZ58M505814, реєстраційний № А7467НС;

- MAN TGA 33.350, шасі №WMAHW2ZZ48M505786, реєстраційний № А7466НС, які переданій йому в користування згідно з договором фінансового лізингу № 354 від 02.07.2007 р. за невиплачену в строк, за період: з 20.05.09 р. по 04.09.09 р. заборгованість в сумі 256180,40 грн. та стягнути з боржника 15000 грн., внесеної за вчинення напису плати.

Не погоджуючись із зазначеним виконавчим написом, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання виконавчого напису № 1443, виданого 04.09.2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А., таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 3 ст. 15 ГПК України, справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню , або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Таким чином, в разі оспорення заявником достовірності засвідченого факту, прав і обов’язків, основаних на вчиненій нотаріальній дії, чи правильності документів, необхідних для цього, або коли іншими особами оспорюються права й обов’язки, набуття яких пов’язане з вчиненням нотаріальних дій, відповідні заяви розглядаються в порядку позовного провадження.

В даній ситуації між сторонами існує спір про право, оскільки боржник ЗАТ «ТЕА «Сфера» не вважає вимоги, за якими вчинений виконавчий напис безспірними, при вчиненні спірного виконавчого напису порушені вимоги закону, зобов’язання за договором фінансового лізингу не припиненні, оскільки відмова від договору з боку ТОВ «Євро Лізинг» не відбулась.

Стаття 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»від 16.12.1997 р. № 723/97-ВР (далі Закон про фінансовий лізинг) дає визначення поняття фінансового лізингу. Фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу, лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 2 Закону про фінансовий лізинг, відносини, що виникають у зв’язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Правовідносини сторін виникли з договору фінансового лізингу.

Одним із спірних моментів є встановлення обставин припинення зобов’язань за спірним договором внаслідок відмови лізингодавця.

Стаття 7 Закону про фінансовий лізинг встановлює порядок відмови від договору лізингу:

«1. Лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.

2. Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

3. Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову».

Господарський суд вірно зазначив, що виходячи з приписів ст. 7 Закону про фінансовий лізинг, повернення предмету лізингу за ініціативою лізингодавця, на підставі виконавчого напису нотаріуса, поставлене в залежність від відмови від договору, що тягне своїм наслідком припинення дії договору.

Згідно ч. 2 ст. 598 ЦК України, припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання , якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Місцевий господарський суд дійшов вірних висновків стосовно того, що ТОВ «Євро Лізинг» не була засвідчена відмова від договору. Станом на 04.09.09 р. (день вчинення виконавчого напису нотаріуса) договір лізингу діяв.

Судом також було вказано, що відповідач не надав доказів вручення позивачу (лізингоодержувачу) вимоги про відмову від договору.

Не може бути прийнятий доказ, наданий заявником до апеляційної скарги у підтвердження відмови від договору, лист-повідомлення № 354 ФЛ про заборгованість та пеню від 10.08.09 р., оскільки цей доказ не надавався суду першої інстанції і не досліджувались ним.

ТОВ «Євро Лізинг» не обґрунтувало та не надало належних доказів у підтвердження неможливості надання вказаного листа під час розгляду справи судом першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Тому відповідно до приписів ст. 101 ГПК України додані до апеляційної скарги докази не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції.

При цьому колегія суддів враховує, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення ухвали від 08.02.10 р. (а. с.3).

Крім того, лист-повідомлення № 354 ФЛ про заборгованість та пеню від 10.08.09 р. попереджає позивача про наявність заборгованості та висловлює намір, у разі несплати заборгованості, після 17.08.09 р. припинити дію договору. Надіслання такої відмови та вручення позивачеві після 17.08.09 р. ТОВ «Євро Лізинг» не доведено.

Таким чином, передбачене право лізингодавця на повернення предметів лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку було відсутнє, відповідно не було підстав і для вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Також, колегія суддів звертає увагу на наявність спору щодо лізингових платежів, про що свідчить рішення господарського суду Запорізької області по справі № 13/229д/09 від 13.08.2009 р., за яким розглядався період заборгованості з 01.06.09 р. по 21.07.09 р., що є частиною періоду, вказаного у спірному виконавчому написі (з 20.05.09 р. по 04.09.09 р.). Зазначені обставини, на думку колегії суддів, спростовують безспірність вимог лізингодавця.

З огляду на вказане, рішення господарського суду Запорізької області прийнято з правильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, підстави для його скасування –відсутні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 10.03.2010 р. по справі № 28/38/10 –без змін.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10063603

[ANTIRAID]

справа № 28/38/10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2010 р.

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Грека Б.М.,

Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" на рішення господарського суду Запорізької області від 10.03.2010р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.06.2010р.

у справі №28/38/10 господарського суду Запорізької області

за позовом Закритого акціонерного товариства "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

за участю представників:

ЗАТ "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" - Широчкін В.С.;

ТОВ "Євро Лізинг" - Лазоренко І.В.

в с т а н о в и л а :

Закрите акціонерне товариство "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом та просило суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №1443, вчинений 04.09.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А., згідно з яким запропоновано:

- повернути від ЗАТ "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" на користь відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" транспортні засоби, які передані на умовах договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. за невиплачену у строк за період з 20.05.2009р. по 04.09.2009р. заборгованість у розмірі 256 180,40грн.;

- стягнути з боржника 15 000грн. з метою відшкодування кредитору плати, внесеної за вчинення виконавчого напису.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що виконавчий напис видано неправомірно, оскільки:

- не враховані зміни до договору №354 від 02.07.2007р., внесені на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2009р. у справі №13/229д/09, а також наявність спору між сторонами щодо викупу предмета лізингу за таким договором, який розглядається господарським судом м.Києва;

- відповідач не звертався з вимогою про розірвання відповідного договору та не відмовлявся від нього у встановленому порядку, у зв’язку з чим не набув права вимагати повернення об’єкта лізингу;

- виконавчий напис містить вказівку на стягнення з боржника 15 000грн. з метою відшкодування кредитору плати, внесеної за вчинення виконавчого напису (а.с.6-9).

Відповідач у справі - ТОВ "Євро Лізинг" відзиву на позов до прийняття рішення у даній справі суду першої інстанції не надав.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.03.2010р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду першої інстанції, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. від 04.09.2009р., зареєстрований у реєстрі за №1443, про вилучення у ЗАТ "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" на користь ТОВ "Євро Лізинг" транспортних засобів: Huindai 210, шасі №НОМЕР_1 реєстраційний №НОМЕР_2; MAN TGA 33.350, шасі №НОМЕР_3, реєстраційний №НОМЕР_4; MAN TGA 33.350 шасі №НОМЕР_5, реєстраційний №НОМЕР_6 (а.с.58-61).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий напис видано за відсутності на те підстав, оскільки договір у встановленому порядку не було розірвано, отже, підстав для повернення предмета лізингу не було. При цьому, суд першої інстанції взяв до уваги те, що відповідач не повідомив позивача про відмову від договору з підстав порушення позивачем зобов’язань за таким договором.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.06.2010р. рішення господарського суду Запорізької області від 10.03.2010р. залишено без змін (а.с.88-90).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Євро Лізинг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні заявлених вимог відмовити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм матеріального та процесуального права (а,с.94-95).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.

04.09.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис, відповідно до якого за невиплачену в строк за період з 20.05.2009р. по 04.09.2009р. заборгованість у розмірі 256 180,40грн. запропоновано повернути від ЗАТ "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" на користь ТОВ "Євро Лізинг" транспортні засоби, які передані у користування на умовах договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р., а саме: Huindai 210, шасі №НОМЕР_1 реєстраційний №НОМЕР_2; MAN TGA 33.350, шасі №НОМЕР_3, реєстраційний №НОМЕР_4; MAN TGA 33.350 шасі №НОМЕР_5, реєстраційний №НОМЕР_6. Відповідно до вказаного виконавчого напису, також запропоновано стягнути з позивача 15 000грн. з метою відшкодування плати, внесеною відповідачем за вчинення виконавчого напису.

Вимоги у даній справі заявлені щодо визнання зазначеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідні вимоги обґрунтовано задоволені судом першої інстанції, що правильно підтримано апеляційною інстанцією, з огляду на таке.

В силу ст.87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів визначений Кабінетом Міністрів України постановою від 29.06.99р. №1172.

В силу п.8 Переліку, такими документами є договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу. При цьому, для одержання виконавчого напису подаються оригінал договору лізингу та засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Як встановлено судами, 02.07.2007р. між сторонами у справі –ТОВ "Євро Лізинг" та ЗАТ "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" укладено договір фінансового лізингу №354, до якого у подальшому вносились зміни, за умовами якого відповідач передає позивачу, а позивач отримує від відповідача у платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби у відповідності з замовленням на транспортні засоби, а позивач сплачує встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до вказаного договору, відповідач передав позивачу відповідно до акта прийому-передачі від 22.05.2008р. №354/003 транспорті засоби: Huindai 210, шасі №НОМЕР_1 реєстраційний №НОМЕР_2; MAN TGA 33.350, шасі №НОМЕР_3, реєстраційний №НОМЕР_4; MAN TGA 33.350 шасі №НОМЕР_5, реєстраційний №НОМЕР_6.

Вказаний договір передбачає, що у разі прострочення сплати лізингових платежів, (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, на вимогу відповідача предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (п.5.6 договору).

Отже, за змістом п.8 Переліку та ч.2 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг", за вказаним договором може бути видано виконавчий напис нотаріусом.

Умови вчинення виконавчого напису визначені ст.88 Закону, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року При цьому, якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

В силу ст.782 ЦК України, якою врегульовані загальні положення про найм, видом якого є лізинг, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. При цьому, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно ч.2 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг", яка є спеціальною по відношенню до норм ЦК України, лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Частина 3 вказаної норми визначає, що відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Умовами договору також передбачено, що договір може бути достроково припинено, за ініціативою відповідача, якщо позивач не виконує будь-якого із своїх зобов’язань за таким договором; у такому випадку відповідач письмово повідомляє позивача про припинення такого договору.

Як встановлено судами, відповідач не повідомляв позивача про відмову від договору у зв’язку з порушенням позивачем зобов’язань за договором щодо сплати лізингових платежів у строк, встановлений таким договором, з внесеними до нього змінами.

При цьому, судом апеляційної інстанції вірно відхилений, наданий під час перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, лист-повідомлення №354 ФЛ від 10.08.2009р. щодо наявності заборгованості та нарахування пені, оскільки відповідач не надав доказів у підтвердження неможливості надання такого доказу суду першої інстанції, та враховуючи належне повідомлення відповідача про час і місце засідання суду першої інстанції.

Крім того, як встановлено апеляційною інстанцією, відповідний лист не містить відмову від договору, а лише висловлює намір припинити дію договору, у разі несплати лізингових платежів у вказаний строк.

Отже, судами встановлено, що відповідній договір не був припинений на момент вчинення виконавчого напису, у зв’язку з чим дійшов вірного висновку про те, що відповідач не набув права вимагати повернення предметів лізингу.

За таких обставин, є вірним висновок суду першої інстанції, який підтриманий апеляційною інстанцією, про те, що виконавчий напис вчинено за відсутності підстав вважати, що відповідачу належить право вимагати повернення предметів лізингу, у зв’язку з чим він не підлягає виконанню.

Посилання скаржника у поданій ним касаційній скарзі на те, що позивач мав оскаржувати дії нотаріуса до суду та вимагати визнання відповідного виконавчого напису недійсним хибні.

Згідно ст.50 Закону України "Про нотаріат", нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. При цьому, право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Разом з тим, позивач не є особою, за зверненням якого вчинено відповідну нотаріальну дію або відмовлено у її вчиненні. У даному випадку позивачем оспорюється право відповідача вимагати повернення предмета лізингу, яке є підставою для відповідної нотаріальної дії. Отже, між сторонами існує спір про право, який, враховуючи суб’єктний склад сторін, підвідомчий господарському суду і правильно, враховуючи ч.3 ст.15 ГПК України, розглянутий господарським судом Запорізької області, враховуючи альтернативну підсудність вказаного спору (за вибором позивача).

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових актів не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.06.2010р. у справі №28/38/10 господарського суду Запорізької області залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" –без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Грек Б.М.

Палій В.М.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11351413

[у.zaporozhskiy]

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового проникнення до житла, виїмки та вилучення документів виконавчого провадження

5. Частину сьому статті 50 Закону України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 39, ст. 383; 2003 р., N 30, ст. 247) доповнити реченням такого змісту: "Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача".

такой способ действовал, действовал, а 1.10.2008 перестала действовать.

В решении В силу ст. 50 Закону України ”Про нотаріат” спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково розглядається судом за позовом боржника до стягувача.

Но она то не действовала такой редакции.

В той же час, рішенням господарського суду Запорізької області №13/229д/09 від 13.08.2009р. з ЗАТ «Транспортно-експедиційного агентства «Сфера»за порушення виконання умов договору лізингу №354 від 02.02.2007р. було стягнуто 193.519грн.80коп. лізингових платежів за період з 01.06.09р. по 21.07.09р. 2.828грн.53коп. пені, 529грн.00коп. 3% річних та 2.128грн.72коп. інфляційних втрат.

Зазначене рішення набрало чинності 29.08.2009р.

Таким чином, слід зазначити, що на момент звернення відповідача до нотаріуса для отримання виконавчого напису, заборгованість за договором лізингу вже була стягнута і підстав для повторного стягнення тієї самої заборгованості у відповідача не виникло.

а вообще признали напись не подлежащей исполнению из двойного взыскания.

Разом з тим, позивач не є особою, за зверненням якого вчинено відповідну нотаріальну дію або відмовлено у її вчиненні. У даному випадку позивачем оспорюється право відповідача вимагати повернення предмета лізингу, яке є підставою для відповідної нотаріальної дії. Отже, між сторонами існує спір про право, який, враховуючи суб’єктний склад сторін, підвідомчий господарському суду і правильно, враховуючи ч.3 ст.15 ГПК України, розглянутий господарським судом Запорізької області, враховуючи альтернативну підсудність вказаного спору (за вибором позивача).

случае, когда мы признать напись не подлежащей исполнению, если требование про устранение нарушений не высылалось Банком, то в данному случае у нас тоже имеет спор про право банка требовать возврата предмета ипотеки? Если такое требование не посылалось, то значит у банка нет права обращаться к нотариусу для осуществления написи.

[Advocator]

В продолжение темы взаимоотношений ЗАО "Сфера" и ООО "Євро Лизинг" о возврате ТС предоставленых в лизинг!

Хотя исполнительная надпись и была признана такой, что не подлежит исполнению Постановлением ВХСУ от 21.09.2010г. по делу №28/38/10, решением Хоз. суда Запорожской области от 26.01.2011г., которое вступило в законную силу 06.04.2011г. согласно Постановления Апел. суда Донецкой области и было оставлено в силе Определением ВХСУ от 10.06.2011г. по делу №20/2/11 было установлено, что Договор ФЛ расторгнут 03.06.2010г., а ТС подлежат изъятию из незаконного владения ЗАО "Сфера" и возврату их собственику ООО "Євро Лизинг".

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.11 Справа № 20/2/11

Суддя Гандюкова Л.П.

м.Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” (юр. адреса: 03062, м.Київ, пр. Перемоги, 67; фактична адреса: 03680, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4 корп. 1)

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Транспортно-експедиційне агентство

“Сфера” (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129 офіс 507)

про повернення транспортного засобу

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача –Лазоренко І.В. (довіреність № 5 від 01.01.2011 р.);

Від відповідача –Бяскова П.Г. (довіреність б/н від 25.02.2009 р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” заявлений позов до Закритого акціонерного товариства “Транспортно-експедиційне агентство “Сфера” про повернення транспортних засобів: екскаватор гусеничний HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №60716524, державний номер 12152КС, самоскидів MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505814, державний номер АА7467НС, MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505786, державний номер АА7466НС.

Ухвалою господарського суду від 10.12.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/2/11, судове засідання призначено на 12.01.2011р.

У судовому засіданні 12.01.2011р. представник ТОВ “Євро Лізинг” до початку розгляду справи по суті подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою просить зобов’язати відповідача повернути позивачу екскаватор гусеничний HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №60716524, державний номер 12152КС у зв’язку з розірванням 03.06.2010р. договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. Враховуючи, що дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, заява, яка фактично є заявою про зміну предмету позову, подана до початку розгляду справи №20/2/11 по суті, суд прийняв заяву до розгляду в порядку ст.22 ГПК України.

Ухвалою суду від 12.01.2011р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 26.01.2011р.

26.01.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядаються позовні вимоги з урахуванням прийнятої до розгляду заяви про зміну позовних вимог, які мотивовано обставинами, викладеними в позовній заяві. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору фінансового лізингу ФЛ №354 від 02.07.2007р. позивач, згідно з замовленнями відповідача, за актами приймання-передачі передав належні йому на праві власності три транспортні засоби: екскаватор гусеничний HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №60716524, державний номер 12152КС та два самоскиди MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505814, державний номер АА7467НС, MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505786, державний номер АА7466НС. Відповідач належним чином взяті на себе зобов’язання щодо внесення лізингових платежів, розмір та строки сплати яких встановлено в Плані лізингу (Додаток 3 до договору), не виконував, що підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 13.08.2009р. №13/229д/09, яким з ЗАТ “Транспортно-експедиційне агентство “Сфера” було стягнуто заборгованість за вказаним договором. 02.06.2010р. позивач згідно з п.8.4.1 договору, ч.2 с.7 Закону України “Про фінансовий лізинг”, направив відповідачу лист №1591 про припинення договору ФЛ №354 від 02.07.2007р. і з вимогою повернути транспортні засоби. Обов’язок Лізингоодержувача повернути транспортні засоби у разі припинення дії договору (розірвання) встановлений в п.13.4. Два самоскиди були повернуті позивачу 09.12.2010р., що підтверджується актами про вилучення цих транспортних засобів на підставі п.п.8.4., 13.4 договору фінансового лізингу. Позивач зазначив, що між сторонами існував спір щодо дострокового викупу транспортних засобів на підставі п.6.6 договору ФЛ №354, втім рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2010р. у справі №45/36 ЗАТ “ТЕА “Сфера” було відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов’язання ТОВ “Євро Лізинг” укласти договори купівлі-продажу. Постановами Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2010р. та Вищого господарського суду України від 26.10.2010р. зазначене рішення залишено без змін. Отже, відсутні будь-які правові підстави не повертати позивачу гусеничний екскаватор, який до цього часу залишається у відповідача. На підставі умов договору фінансового лізингу ФЛ №354 від 02.07.2007р., ст.ст.16, 785, 806 ЦК України, ст.7 Закону України “Про фінансовий лізинг” просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у своєму письмовому відзиві зазначив про те, що між сторонами існує невладнаний спір з приводу дострокового викупу Лізингоодержувачем предметів лізингу згідно з п.6.6 договору шляхом зобов’язання Лізингодавця укласти договір купівлі-продажу. Коли ЗАТ ТЕА “Сфера” прийняло рішення скористатися правом викупу, вчинило для цього передбачені договором дії, воно зустрілося з протидією ТОВ “Євро Лізинг”. В якості одного з засобів уникнути продажу предметів лізингу за залишковою вартістю, як це було передбачено договором, ТОВ “Євро Лізинг” намагався припинити дію договору. На думку відповідача, заявлені позивачем вимоги є передчасними. Так, пунктом 12.10 договору фінансового лізингу встановлено, що дата припинення договору визначається по даті сплати останнього рахунку-фактури, виставленого Лізингодавцем. Не зважаючи на направлення листа від 02.06.2010р., позивач до цього часу продовжує виставляти рахунки на сплату лізингових платежів за договором (комісію лізингодавця, відшкодування вартості ТЗ), чим засвідчує згідно з ст.764 ЦК України продовження дії договору. При цьому, суми у виставлених рахунках не відповідають умовам договору, зміненого рішенням господарського суду Запорізької області від 13.08.2009р. Таким чином, згідно з п.12.10 договору на даний час він не є припиненим. Договір може бути припинений з дати повної сплати останнього рахунку-фактури. Згідно з законодавством право вимоги повернення предмету лізингу від лізингоодержувача є правовим наслідком відмови від договору чи його розірвання. Оскільки договір не припинений, такий правовий наслідок як повернення предметів лізингу не настав. Рішення господарського суду №13/229д/09, на яке посилається позивач та яким з відповідача стягнуто заборгованість з лізингових платежів в сумі 201101, 11 грн., після відкриття виконавчого провадження було виконано у встановлений для добровільного виконання строк. Крім того, відповідач зазначив, що починаючи з січня 2010р. ТОВ “Євро Лізинг” протиправно позбавив його можливості користуватися майном. Так, позивач як власник транспортних засобів отримав талони що підтверджують факт проходження техогляду та з початку 2010р. утримував ці документи у себе, відмовляючись передати їх відповідачу, що є порушенням умов договору лізингу, тому відповідно до приписів ст.762 ЦК України наймач повинен бути звільнений від плати за час, протягом якого майно не могло бути використано через обставини, за які він не відповідає. Після подання позову позивач в ніч з 09.12.2010р. на 10.12.2010р. самостійно, без присутності представників відповідача, вилучив два самоскиди з володіння ЗАТ ТЕА “Сфера”. Вважає вимоги безпідставними та просить у позові відмовити.

10.01.2011р. від ЗАТ “Транспортно-експедиційне агентство “Сфера” до суду надійшла зустрічна позовна заява у справі №20/2/11 про стягнення з ТОВ “Євро Лізинг” відшкодування збитків у розмірі коштів, сплачених згідно з Планами лізингу №354/003 та №354/004 до договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р., призначених на відшкодування вартості двох самоскидів MAN TGA 33/350, державні номери АА7466НС та АА 7467 НС у сумі 898266,44 грн. Ухвалою господарського суду від 12.01.2011р. на підставі ст.60 ГПК України зустрічна позовна заява на підставі ст. 60 ГПК України повернута Закритому акціонерному товариству “Транспортно-експедиційне агентство “Сфера” у зв’язку з тим, що з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви позивача за первісним позовом про зміну предмету позову, зустрічні позовні вимоги не пов’язані з первісним позовом та не стосуються предмету та підстав первісного позову. В ухвалі суду вказано, що зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги, його сумісний розгляд разом з первісним позовом суттєво утруднить вирішення спору, а тому має вирішуватися в окремому позовному провадженні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

02.07.2007р. між ТОВ “Євро Лізинг” (Лізингодавець, позивач у справі) та ЗАТ “Транспортно-експедиційне агентство “Сфера” (Лізингоодержувач, відповідач) укладено договір фінансового лізингу №354, предметом якого є передача Лізингодавцем та прийняття Лізингоодержувачем в платне користування на умовах цього договору фінансового лізингу ТЗ (транспортний засіб), придбаний на підставі наданого Лізингоодержувачем Замовленням на ТЗ, вибір якого здійснюється Лізингоодержувачем (п.п.2.1,2.2.,4.1). Договір підписаний сторонами з протоколом узгоджень від 02.07.2007р., що є його невід’ємною частиною (Додаток №6) (том 1 а.с.9-22).

Відповідно до заключних положень (розділ 19) договору Додатками до договору, які є його невід’ємними частинами, є: Додаток 1 “Замовлення на ТЗ”; Додаток 2 “Акт приймання-передачі ТЗ”; Додаток 3 “План лізингу”; та інші, про які йдеться в договорі або визнані як такі сторонами договору та вчинені у письмовій формі.

Згідно з п.12.4 договору надання ТЗ здійснюється за Актом приймання-передачі ТЗ (Додаток №2), що підписується представниками сторін.

Відповідно до Замовлень на ТЗ №354/00 від 02.07.2007р. (том 1 а.с.26), №354/003 від 25.03.2008р., №354/004 від 25.03.2008р. (том 1 а.с.32, 38) та підписаних сторонами Актів приймання-передачі від 23.08.2007р., від 22.05.2008р. та від 25.03.2008р. (том 1 а.с.27, 33, 39) позивач передав, а відповідач отримав транспортні засоби: 1). HYINDAI 210, шасі №60716524, реєстраційний №12152КС; 2).MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505814, реєстраційний АА7467НС, MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505786, реєстраційний АА7466НС. Разом з ТЗ згідно з Актами приймання-передачі відповідачу також передавалися свідоцтва про реєстрацію вказаних ТЗ, довіреності на право керування, технічна документація, в т.ч. сервісна книжка; поліс страхування. Право власності позивача на зазначені ТЗ підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів (том 1 а.с.44-46), з яких слідує, що HYINDAI 210, шасі №60716524, реєстраційний №12152КС –це гусеничний екскаватор; MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505814, реєстраційний АА7467НС та MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505786, реєстраційний АА7466НС –вантажні самоскиди.

У розділі 5 договору визначені умови оплати. Згідно з п.п.5.1, 5.2 договору за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (Додаток 3) та інших додатках. Лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ; комісію Лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ; інші витрати Лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з виконанням цього договору.

Згідно з Планами лізингу (Додаток 3) до кожного з трьох транспортних засобів: №354/002 від 02.07.2007р. (том 1 а.с.28), №354/003 та №354/004 від 24.03.2008р. (том 1 а.с.34, 40), в кожному з них вказано найменування транспортного засобу, тривалість лізингу, розмір та складові частини лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів, річний пробіг, дата надання та повернення ТЗ, місце передачі, початкова вартість (без ПДВ 20%), залишкова вартість (без ПДВ 20%), умови оплати. В подальшому до Планів лізингу вносилися зміни: Зміни до плану лізингу №354/002 від 23.08.2007р. (том 1 а.с.30-31) –щодо транспортного засобу Huindai 210; Зміни від 21.05.2008р. до Планів №354/003 та №354/004 –щодо двох транспортних засобів MAN TGA33/350 (том 1 а.с.36,37; 42-43). Так, тривалість лізингу транспортних засобів відповідно до зазначених Планів є наступним: для ТЗ Huindai 210 –60 місяців (з 23.08.2007р. –22.08.2012р.); для двох ТЗ MAN TGA33/350 –60 місяців (з 22.05.2008р. по 21.05.2013р.). Щомісячні лізингові платежі складаються з: комісії, амортизації (відшкодування частини вартості ТЗ) та ПДВ (20%).

При цьому, формула розрахунку комісії була викладена в п.5.8 договору фінансового лізингу, відповідно до якої при розрахунку застосовувався коефіцієнт зміни курсу валюти, який розраховувався наступним чином: офіційний курс валюти, зазначеної у Плані лізингу, за даними НБУ на момент виставлення рахунку Лізингодавцем/ курс валюти, зазначений у Плані лізингу.

У вищевказаних Планах лізингу (зі змінами) встановлено Умови оплати. Так, розмір та періодичність платежів за Планом №354/002 (та розмір першої лізингової плати) укладено за курсом 1 Євро = 6,78619 грн.; за Планами №№354/003 та 354/004 розмір та періодичність платежів (та розмір першої лізингової плати) укладено за курсом 1 долар США = 5,05 грн. Оплата вартості послуг Лізингодавця здійснюється в українській гривні. Також в пункті “умови оплати” Планів останнім (другим) реченням було вказано: “Кожний наступний Лізинговий платіж та інші платежі за цим договором обчислюється відповідно до змін обмінного курсу НБУ української гривні до валюти, зазначеної в Плані лізингу, на момент виставлення рахунку Лізингодавцем”.

У 2009 році господарським судом Запорізької області було розглянуто справу №13/229д/09 за первісним позовом ЗАТ “ТЕА “Сфера” до ТОВ “Євро Лізинг” про зміну договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. та за зустрічним позовом ТОВ “Євро Лізинг” до ЗАТ “ТЕА “Сфера” про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за цим договором. За наслідками розгляду даної справи прийнято рішення від 13.08.2009р. (том 1 а.с.47-60), яким первісні позовні вимоги задоволено повністю: змінено договір фінансового лізингу від 02.07.2007р. №354, виключивши з нього пункт 5.8, а також останнє (друге) речення абзацу “умови оплати” планів лізингу №354/002, 354/003 та 354/004. Зустрічні позовні вимоги задоволено частково: сума основної заборгованості за щомісячними лізинговими платежами у розмірі 193 519,80 грн., яка утворилася за період з 01.06.2009р. по 21.07.2009р., а також нараховані 3% річних та втрат від інфляції стягнуті у повному обсязі, пеня –частково, у задоволенні вимог щодо відшкодування курсових збитків відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.03.2010р. рішення господарського суду у справі №13/229/09 залишено без змін та набрало законної сили. На виконання рішення господарським судом видано наказ від 21.10.2009р. На підставі наказу постановою від 06.05.2010р. відкрито виконавче провадження. Запропоновано добровільно виконати наказ господарського суду у справі №13/229д/09 до 12.05.2010р.(т.1 а.с.70-71).

02.06.2010р. ТОВ “Євро Лізинг” направило ЗАТ “ТЕА “Сфера” лист №1591, згідно з яким повідомило Лізингоодержувача про припинення з 02.06.2010р. дії договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. на підставі п.п.8.4, 8.4.1 договору та вимагав негайно повернути транспортні засоби. Згідно з повідомленням кур’єрської доставки зазначений лист був вручений адресату 03.06.2010р. (т.1 а.с.85-86).

03.08.2010р. постановою Київського апеляційного господарського суду залишено без змін рішення господарського суду м.Києва від 14.06.2010р. (т.1 а.с.78-82). Згідно з постановою господарський суд м.Києва відмовив у позові ЗАТ “ТЕА “Сфера” про зобов’язання ТОВ “Євро Лізинг” укласти договори купівлі-продажу, у тому числі екскаватора HYINDAI 210, який є предметом лізингу за договором лізингу №354, та про зобов’язання зарахувати в рахунок сплати ціни платежі, здійснені за договором фінансового лізингу.

У грудні 2010р. позивач звернувся до господарського суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі №20/2/11, з вимогами про зобов’язання ЗАТ “ТЕА “Сфера” повернути транспортні засоби, що були надані за договором лізингу, а саме: вищезазначені гусеничний екскаватор та два самоскиди. До початку розгляду справи по суті позивач подав заяву про зміну предмету позову та у зв’язку з тим, що два самоскиди були вилучені згідно з актами 09.12.2010р., просить зобов’язати відповідача повернути гусеничний екскаватор HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №60716524, реєстраційний №12152КС у зв’язку з розірванням 03.06.2010р. договору фінансового лізингу.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.

Згідно з ст.ст.1,2 Закону України “Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до умов п.5.1 договору фінансового лізингу №354, Планів лізингу (зі змінами) внесення лізингових платежів (крім першого лізингового платежу), здійснюється авансом –до 20 числа (включно) місяця, що передує місяцю за який вноситься плата.

У пункті 7.16 договору встановлено, що Лізингоодержувач зобов’язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов’язані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

Відповідно до підпункту 13.1.2 пункту 13.1 договору дія договору може бути достроково припинена з ініціативи Лізингодавця, якщо Лізингоодержувач не виконує будь-якого зі своїх зобов’язань за цим договором. В такому випадку Лізингодавець письмово повідомляє Лізингоодержувача про припинення дії цього договору.

Згідно з положеннями статті 7, пунктів 3,4 частини 1 статті 10 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Лізингодавець має право відмовитись від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом, вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Умовами договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. передбачено право Лізингодавця припинити дію договору (стосовно одного, декількох, або всіх задіяних ТЗ) і зажадати негайного повернення ТЗ, якщо лізингоодержувач припиняє сплату лізингових платежів, передбачених графіком платежів, або інших сум, встановлених Додатками до нього, на строк понад 30 днів (п.п.8.4.1 п.8.4). В разі дострокового припинення дії договору, Лізингоодержувач повертає ТЗ в місці передачі разом з обладнанням та іншими елементами, які були надані Лізингоодержувачу (п.13.4).

Відповідно до ст.806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Оскільки спеціальними нормами про лізинг не передбачений порядок відмови від договору чи його розірвання, повинні застосовуватися загальні норми, зокрема, про найм. Згідно з статтею 782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Частиною 3 статті 7 Закону України “Про фінансовий лізинг” також передбачено, що відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Згідно з пунктом 3 статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Факт припинення внесення відповідачем лізингових платежів, передбачених графіком платежів на строк понад 30 днів, що є істотним порушенням умов договору фінансового лізингу, встановлений рішенням господарського суду Запорізької області від 13.08.2009р. за наслідками розгляду зустрічного позову ТОВ “Євро Лізинг” в межах справи №13/229д/09 та відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України не повинен доводитися знову. Крім того, як вбачається із наданих відповідачем довідки про виконання рішення суду від 13.08.2009р. у справі №13/229д/09 та реєстру кредитових документів заборгованість за період з 01.06.2009р. по 21.07.2009р. сплачена ЗАТ “ТЕА “Сфера” повністю 04.06.2010р., тобто після отримання від ТОВ “Євро Лізинг” повідомлення про припинення договору фінансового лізингу (т.1 а.с.122-130).

Право позивача на відмову від договору в такому разі передбачено договором. Позивач в установленому договором порядку направив відповідачу повідомлення вих.№1591 від 02.06.2010р. про припинення договору фінансового лізингу №354, яке вручено відповідачу 03.06.2010р.

Враховуючи вищевикладене, договір фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. є розірваним з 03.06.2010р.

Відповідно до вищезазначених приписів Закону України “Про фінансовий лізинг” та умов договору фінансового лізингу, право вимоги повернення предмету лізингу від лізингоодержувача є правовим наслідком відмови від договору лізингу чи його розірвання.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов’язання відповідача повернути предмет лізингу гусеничний екскаватор HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №60716524, реєстраційний №12152КС у зв’язку з розірванням 03.06.2010р. договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. є законними та доведеними.

Заперечення відповідача щодо передчасності позовних вимог з посиланням на п.12.10 договору, згідно з яким, за твердженням відповідача, встановлено, що дата припинення договору визначається по даті сплати останнього рахунку-фактури на оплату лізингових платежів, спростовуються наступним.

Як слідує з тексту договору, розділом 12 договору регулюються відносини сторін щодо реєстрації, права власності, надання та повернення ТЗ. Так, згідно з пунктом 12.10, на який посилається відповідач, встановлено, що якщо Лізингоодержувач не повертає ТЗ в визначений час, в необхідному стані і потрібним чином, Лізингодавець має право вжити всіх заходів для визначення місцезнаходження ТЗ та повернення його в своє володіння. Лізингоодержувач має нести всі витрати, пов’язані з несвоєчасним поверненням ТЗ згідно рахунку-фактури, виставленому лізингодавцем. Лізингодавець має право вимагати від Лізингоодержувача неустойку в сумі подвійного середньомісячного лізингового платежу за кожен місяць прострочення повернення за графіком і до дати дійсного повернення (включно). В такому разі договір вважається припиненим після того як останній рахунок-фактура, наданий Лізингодавцем Лізингоодержувачеві, повністю сплачений. Термін припинення –дата сплати рахунку.

Отже, в даному випадку термін припинення договору пов’язується з датою оплати рахунку-фактури про сплату неустойки у разі несвоєчасного повернення Лізингоодержувачем ТЗ, а не лізингових платежів, і у випадку, коли дата повернення у зв’язку з закінченням строку лізингу визначена в Плані лізингу (п.14.2). Зокрема, стосовно HYINDAI 210 датою повернення після закінчення строку лізингу визначено 22.08.2012р. (т.1 а.с.30)

Стосовно рахунків-фактур, які Лізингодавець продовжував виставляти після припинення договору (том 1 а.с.133-141), позивач пояснив, що суми згідно цих рахунків фактично є неустойкою, нарахованою за прострочення повернення транспортних засобів. Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача в цій частині на 764 ЦК України, оскільки вказана норма встановлює правові наслідки користуванням майном після закінчення строку договору найму. У даному випадку мало місце дострокове припинення дії договору, а не закінчення строку договору.

Крім того, суд не бере до уваги посилання відповідача щодо звільнення його від плати за час, протягом якого він не міг використовувати майно через ненадання Лізингоодержувачем талонів про проходження ТЗ техогляду. У пункті 5.4 договору сторони узгодили, що Лізингоодержувач не може вимагати від Лізингодавця ніякого відшкодування або зменшення суми лізингових платежів у випадку перерви в експлуатації ТЗ, з якої б причини це не сталося, включаючи форс-мажорні обставини. Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, ст. 9 Закону України “Про фінансовий лізинг” відповідач мав право звернутися до суду за захистом своїх прав та вимагати, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу. Більш того, згідно з відзивом, відповідач був позбавлений права користуватися майном з січня 2010р., тоді як рішенням суду встановлений факт порушення зобов’язань щодо оплати в період з 01.06.2009р. по 21.07.2009р. Право Лізингодавця достроково відмовитись від договору лізингу у зв’язку з припиненням сплати лізингових платежів на строк понад 30 днів не залежить від наявності спору між сторонами щодо зобов’язання достроково укласти договір викупу предмету лізингу за їх залишковою вартістю, оскільки наявність такого спору не звільняло Лізингоодержувача від зобов’язання своєчасно сплачувати встановлені договором лізингу платежі.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Закрите акціонерне товариство “Транспортно-експедиційне агентство “Сфера” (69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 129 офіс 507, код ЄДРПОУ 32963529) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” ( юридична адреса : 03062, м.Київ, пр. Перемоги, 67; фактична адреса : 03680, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4 корп. 1, код ЄДРПОУ 32774741) екскаватор гусеничний HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №60716524, державний номер 12152КС у зв’язку з розірванням 03.06.2010р. Договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. Видати наказ.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Транспортно-експедиційне агентство “Сфера” (69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 129 офіс 507, код ЄДРПОУ 32963529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” ( юридична адреса : 03062, м.Київ, пр. Перемоги, 67; фактична адреса : 03680, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4 корп. 1, код ЄДРПОУ 32774741) суму 85 грн. 00 коп. коп. витрат на державне мито, суму 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу . Видати наказ.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення підписано у повному обсязі 28.01.2011р. в ЄДРСРУ №13591788

Донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.04.2011 р. справа №20/2/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Чернота Л.Ф.

суддів

Діброви Г.І., Шевкової Т.А.

від позивача:

Лазоренко І.В. –за довіреністю №5 від 01.01.2011р.

від відповідача:

Бяскова П.Г. –за довіреністю б/н від 14.03.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Закритого акціонерного товариства «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду

Запорізької області

від

26.01.2011 року

у справі

№20/2/11 (суддя Гандюкова Л.П.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», м. Київ

до відповідача

Закритого акціонерного товариства «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера», м. Запоріжжя

про

зобов»язання відповідача повернути екскаватор гусеничний HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 у зв’язку з розірванням 03.06.2010р. договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», м. Київ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера», м. Запоріжжя про зобов»язання відповідача повернути екскаватор гусеничний HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 у зв’язку з розірванням 03.06.2010р. договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. ( з урахуванням заяви про зміну позовних вимог).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.01.11р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», м. Київ задоволені повністю. Зобов»язано відповідача повернути екскаватор гусеничний.

Відповідач, Закрите акціонерне товариство «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера», м. Запоріжжя, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.11 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», м. Київ надав відзив, в якому просить рішення господарського суду від 26.01.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Відповідач в судовому засіданні підтримав вимоги щодо апеляційної скарги. Крім того, надав заяву про подання додаткових доказів та просить долучити їх в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи. Судова колегія розглянула клопотання та відмовила у його задоволенні, оскільки відповідачем не наведено поважних причин ненадання даних доказів до суду першої інстанції.

Заслухавши доводи сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2007р. між ТОВ “Євро Лізинг” (Лізингодавець) та ЗАТ “Транспортно-експедиційне агентство “Сфера” (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №354 ( далі по тексту –договір), відповідно до п. 2.1 якого лізингодавець передає, а лізингоодержувач отримує в платне користування на умовах цього договору фінансового лізингу ТЗ (транспортний засіб), придбаний на підставі наданого лізингоодержувачем замовлення на ТЗ, вибір якого здійснюється лізингоодержувачем.

Відповідно до умов п.5.1 договору фінансового лізингу №354, Планів лізингу (зі змінами) внесення лізингових платежів (крім першого лізингового платежу), здійснюється авансом –до 20 числа (включно) місяця, що передує місяцю за який вноситься плата.

Пунктом 7.16 договору встановлено, що лізингоодержувач зобов’язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов’язані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

Відповідно до підпункту 13.1.2 пункту 13.1 договору, дія договору може бути достроково припинена з ініціативи лізингодавця, якщо лізингоодержувач не виконує будь-якого зі своїх зобов’язань за цим договором. В такому випадку лізингодавець письмово повідомляє лізингоодержувача про припинення дії цього договору.

Договір підписаний зі сторони відповідача з протоколом узгодження, що є його невід’ємною частиною (Додаток №6).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем були прийняті предмети лізингу за договором, що підтверджується актами приймання-передачі ТЗ №354/002 від 23.08.2007р., №354/003 від 22.05.2008р., №354/004 від 22.05.2008р., які підписані обома сторонами без розбіжностей.

В зв»язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов»язань за договором, позивачем був направлений лист №1591 від 02.06.2010р. про припинення дії договору та повернення транспортного засобу, який залишений без задоволення.

Частиною 1 ст. 806 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно з положеннями статті 7, пунктів 3,4 частини 1 статті 10 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Лізингодавець має право відмовитись від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом, вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Частиною 3 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 3 статті 7 Закону України “Про фінансовий лізинг” також передбачено, що відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, за своєю правовою природою договір фінансового лізингу, укладений між сторонами є договором непрямого фінансового лізингу. Так, факт припинення внесення відповідачем лізингових платежів, передбачених графіком платежів на строк понад 30 днів ( з 01.06.2009р. по 21.07.2009р.), що є істотним порушенням умов договору фінансового лізингу та встановлений рішенням господарського суду Запорізької області від 13.08.2009р. по справі №13/229д/09 за наслідками розгляду зустрічного позову ТОВ “Євро Лізинг” до ЗАТ «Транспортно-експедиційного агенства «Сфера», яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.03.2010р.

Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 14.06.2010р. по справі №45/36, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2010р., у задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства «Транспортно-експедиційного агенства «Сфера»до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»про зобов»язання укласти договори купівлі-продажу, було відмовлено.

Таким чином, дані факти в силу приписів ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказуванню.

Отже, на момент прийняття рішення по справі відповідачем належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, належного виконання договору фінансового лізингу в порядку, встановленому договором не надано.

При цьому, право позивача вимагати повернення предмету лізингу передбачено Законом України «Про фінансовий лізинг» та договором фінансового лізингу№354 від 02.07.2007р.

Посилання відповідача на виставлення позивачем рахунків ( т.1, арк.с. 133-141) не приймається судовою колегією, оскільки в даному випадку відповідач повинен оплатити суми, що залишились несплаченими відповідно до умов п. 13.2 договору.

Оцінюючи всі матеріали справи в їх сукупності та приймаючи до уваги направлення позивачем листа №1591 від 02.06.2010р. і наявність передбаченого в п. 13.1.2 договору права лізингодавця на дострокове припинення договору фінансового лізингу та в п. 8.4, 13.4 договору права на негайне повернення предмету лізингу, тому в силу приписів ч. 1, 2, 3 статті 7, п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про фінансовий лізинг”, договір фінансового лізингу є розірваним, а судом першої інстанції правомірно задоволені вимоги про зобов»язання відповідача повернути екскаватор гусеничний HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, посилання скаржника на ст. 764 Цивільного кодексу України відхиляються судовою колегією, оскільки в даному випадку наявні саме заперечення лізингодавця щодо подальшого користування предметом лізингу.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2011 року у справі №20/2/11 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги частково покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2011 року у справі №20/2/11 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2011 року у справі №20/2/11 –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:1 –у справу;2 –позивачу;3 –відповідачу;4 –ДАГС;5–ГС Запоріз. обл.

в ЄДРСРУ №14764593

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"10" червня 2011 р.

Справа № 20/2/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Губенко Н.М.

суддів

Барицької Т.Л.

Євсікова О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Закритого акціонерного товариства "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера"

на рішення

від

та на постанову

від

господарського суду Запорізької області

26.01.2011

Донецького апеляційного господарського суду

06.04.2011

у справі

господарського суду

№ 20/2/11

Запорізької області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"

до

Закритого акціонерного товариства "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера"

про

зобов'язання відповідача повернути екскаватор гусеничний HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі № 60716524, державний номер 12152КС у зв'язку з розірванням 03.06.2010 договору фінансового лізингу № 354 від 02.07.2007

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2011 у справі № 20/2/11.

Одночасно скаржник звернувся з клопотання про відновлення пропущеного строку подання касаційної скарги на судові рішення, обґрунтовуючи його тим, що оскаржувану постанову отримав лише 15.04.2011, а також 08.04.2011 звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.04.2011 заяву Закритого акціонерного товариства "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2011 без змін.

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали касаційної скарги, не вбачає підстав для відновлення скаржникові пропущеного строку на оскарження судових рішень, оскільки причини, зазначені в клопотанні, не визнаються поважними та носять суб'єктивний характер.

Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) встановлено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до частини третьої ст. 105 ГПК України постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Враховуючи наведені норми законодавства, останнім днем двадцятиденного строку на оскарження постанови апеляційного господарського суду від 06.04.2011 у касаційному порядку є 26.04.2011 (вівторок).

Касаційна скарга на рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2011 у справі № 20/2/11 була подана скаржником 04.05.2011 (про що свідчить штемпель відділення поштового зв'язку на конверті), тобто з пропуском встановленого процесуальним законодавством строку на її оскарження.

Посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що ним було пропущено строк з поважних причин, які не залежали від нього, оскільки він оскаржувану постанову отримав лише 15.04.2011, є такими, що не можуть слугувати підставою для відновлення скаржнику пропущеного ним строку на касаційне оскарження з огляду на те, що оскаржувана постанова від 06.04.2011 надіслана 11.04.2011 (понеділок), тобто у строки, встановлені ст. 105 ГПК України та була одержана скаржником 15.04.2011 (про що скаржник зазначає у клопотанні про відновлення пропущеного строку), строк касаційного оскарження закінчився 26.04.2011; отже на час одержання постанови строк на касаційне оскарження не був пропущений і скаржник не був позбавлений можливості вчасно звернутися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою з дотриманням строків, передбачених ст. 110 ГПК України. При цьому, звернення з заявою про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами не перешкоджало Закритому акціонерному товариству "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" звернутись з касаційною скаргою з дотриманням строку, передбаченого ст. 110 ГПК України

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Закритого акціонерного товариства "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" на рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2011 у справі № 20/2/11 підлягає поверненню скаржнику відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 86, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Закритому акціонерному товариству "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" у задоволенні клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Не приймати до розгляду та повернути Закритому акціонерному товариству "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2011 у справі № 20/2/11.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

О.О. ЄВСІКОВ

в ЄДРСРУ №16461979