Решение Обуховского райсуда о взыскании суммы вклада с КС "УКФГ" не смотря на третейскую оговорку


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Цивільна справа № 2-1742/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 вересня 2010 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Мостового Р.П.

при секретарі Михайлюк Я.О.,

представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із позовом до кредитної спілки "Українська кредитно-фінансова група", в якому просить стягнути з Кредитної спілки «Промислово – фінансова спілка» на її користь суму внеску на депозитний рахунок у сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень та суму доходів в формі процентів 27,5% річних від суми вкладу.

Сплата внеску по договору підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №171 від 21 червня 2008р.

21 грудня 2009 року строк договору закінчився, і позивачка звернулась до кредитної спілки "Українська кредитно-фінансова група" з проханням повернути суму вкладу згідно умов договору.

Однак, до теперішнього часу, незважаючи на закінчення терміну дії договору та неодноразові усні та письмові звернення позивача до керівництва кредитної спілки "Українська кредитно-фінансова група" позивачкою не отримано суми вкладів та процентів.

21 червня 2010 року позивачка звернулась із письмовою заявою про повернення грошових коштів до відповідача. Листом №1829/10 від 23.06.10р. відповідач запропонував позивачці отримати кошти безпосередньо із позичальників.

Крім того, позивачка вказала на недійсність п.5.2 договору, відповідно до ст.12 Закону України "Про третейські суди", оскільки договір про залучення внеску за своєю юридичною сутністю є договором приєднання, то вона не брала участі у визначенні умов цього договору, та не мала жодної можливості брати таку участь, отже, підписуючи договір, таким чином була позбавлена вільного визначення умов цього договору.

В судовому засіданні представник позивачки за дорученням збільшив позовні вимоги, попросивши стягнути з кредитної спілки "Українська кредитно-фінансова група" заборгованість за договором в сумі 62 000 (шістдесят дві тисячі) грн., з урахуванням відсотків за користування кредитом у розмірі 27,5% за час користування кредитом за два роки із 21 червня 2008 року до 21 червня 2010 року.

13.09.10р. в судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про залучення до матеріалів справи листа відповідача без номеру та копії договору про переведення боргу № 326 від 20 серпня 2010 року, із якого позивачка зробила висновок про погодження відповідача із позовними вимогами в частині стягнення заборгованості за договором в сумі 56 515,11грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив закрити провадження у справі, через необхідність розгляду даного спору третейським судом.

Відповідач двічі в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, тому суд вважає недоцільним подальше відкладання справи та на підставі статті 169 ЦПК України провести розгляд справи в заочному порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причин неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи та існуючі у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані й підлягають частковому задоволенню.

Так, судом встановлено, що позивачка звернувся до суду із позовом до кредитної спілки "Українська кредитно-фінансова група", в якому просить стягнути з відповідача на її користь суму внеску на депозитний рахунок у сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень та суму доходів в формі процентів 27,5% річних від суми вкладу.

21 червня 2008 року позивачка уклала договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №УК-000001903 від 21.06.08р. за яким кредитна спілка "Українська кредитно-фінансова група" прийняла від позивачки грошові кошти в сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень строком на 18 місяців - із 21 червня 2008 року до 21 грудня 2009 року.

Сплата внеску по договору підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 21 червня 2008р.

21 грудня 2009 року строк договору закінчився, і позивачка звернулась до кредитної спілки "Українська кредитно-фінансова група" з проханням повернути суму вкладу згідно умов договору.

Позивачка неодноразово усно і письмово зверталась до керівництва кредитної спілки "Українська кредитно-фінансова група" із заявами про повернення суми вкладу та процентів.

Однак, до теперішнього часу, незважаючи на закінчення терміну дії договорів та неодноразові звертання позивачки до відповідача, позивачем не отримано суми вкладів та процентів. Листом №1829/10 від 23.06.10р. відповідач запропонував позивачці отримати кошти безпосередньо із позичальників. Листом без номеру відповідач запропонував укласти договір про переведення боргу №326 від 20 серпня 2010р. на суму 56 515,11грн., фактично погодившись із позовними вимогами позивачки в частині стягнення заборгованості за договором №УК-000001903 від 21.06.08р. в сумі 56 515,11грн.

Відповідно до ч. 1 Закону України "Про кредитні спілки" кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Таким чином, до даних правовідносин має застосовуватись саме цивільне законодавство.

Згідно зі ст.. 23 Закону України "Про кредитні спілки” внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти у порядку і строки, які визначені відповідно до укладеного з членом кредитної спілки договорами.

Неодноразові звернення позивача в усній формі та письмовий формі до кредитної спілки "Українська кредитно-фінансова група" з вимогою про повернення належної позивачу грошової суми не дали результату. Відповідач не виконує свої зобов’язання по поверненню суми внеску, що відповідно до ст.. 610 ЦК України є порушенням зобов’язань.

Згідно укладеного договору кредитна спілка "Українська кредитно-фінансова група" зобов’язана своєчасно та в повному обсязі здійснювати виплату процентів, а також повернення вкладникові його коштів на підставі його заяви, але кошти позивачки протиправно утримуються кредитною спілкою "Українська кредитно-фінансова група".

Кредитна спілка "Українська кредитно-фінансова група" порушила договірні зобов’язання, а також статтю 9, п. 4 ЗУ «Про кредитні спілки», згідно якого вкладник ( член спілки ) має право вимагати від Спілки припинення або дострокового виконання зобов’язань по Свідоцтву та Договору.

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про кредитні спілки» у разі порушення вимог даного закону, а саме: порушення виконання грошового зобов’язання перед вкладником, застосовуються санкції відповідно до законів України.

Таким чином, згідно ст. 526 ЦК України - зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а відповідач своїми діями грубо порушив умови договору та не виконав свої зобов’язання перед позивачкою, внаслідок чого, відповідно ст. 610, 611 ЦК України, наступають правові наслідки порушення зобов’язання, встановлені договором або законом – відшкодування збитків чого і вимагає позивачка.

У ст. 204 ЦК проголошується презумпція правомірності правочину. Усі інші треті особи, у тому числі державні органи, не можуть нехтувати правами і обов'язками, що виникли в учасників такого правочину, а відтак не повинні порушувати ці права та не перешкоджати здійсненню їх обов'язків. Однак така презумпція може бути спростована у двох випадках.

Неправомірними мають вважатися такі правочини, які за своїм змістом, формою чи іншими елементами в імперативній формі визнаються законом недійсними з моменту їх вчинення (нікчемні правочини).

Вважатимуться неправомірними також ті правочини, недійсність яких встановлюється судом на вимогу заінтересованої особи у встановлених законом випадках (оспорювані правочини).

Враховуючи вимоги ст.12 Закону України "Про третейські суди", оскільки договір про залучення внеску за своєю юридичною сутністю є договором приєднання, то позивачка не брала участі у визначенні умов цього договору, та не мала жодної можливості брати таку участь, отже, підписуючи договір, була позбавлена вільного визначення умов цього договору.

Згідно з ч.1 та 2 ст.12 Закону України "Про третейські суди" Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.

Тобто, регламент третейського суду, що є невід`ємною частиною третейської угоди (третейського застереження) має бути невід`ємною частиною договору, тому теж має бути закріплено письмово.

Проте в договорі про залучення внеску №УК-000001903 від 21.06.08р. не було закріплено письмово регламент третейського суду з вказівкою, що цей регламент є невід`ємною частиною цього договору.

Про регламент третейського суду, який розглядається як невід'ємна частина третейської угоди (третейського застереження), відповідач не повідомив позивачку, із зазначеним регламентом не ознайомив, всупереч вимогам ст.ст.4, 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Роблячи третейське застереження в договорі про залучення внеску в односторонньому порядку, відповідач позбавив позивачку можливості вибору та порушив принцип добровільності третейської угоди.

Тобто, позивачка невірно уявляла обставини, які мають настати внаслідок виконання п.5.2 договору. Зазначений факт тягне за собою наслідки, встановлені ст. 229 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене вище, ст.ст. 6, 203, 204 Цивільного кодексу України та застереження, визначені ст.12 Закону України "Про третейські суди", що у разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода (третейське застереження) є недійсною, можна зробити висновок, що третейське застереження п.5.2 договору є нікчемним, оскільки його недійсність прямо встановлена законом. Тобто цей пункт договору не потребує звернення до суду для визнання його недійсним та не може бути застосований до даних правовідносин.

Також, на підставі ст. ст. 78, 88 ЦПК України, суд вважає за правомірне задовольнити вимогу позивача, щодо стягнення із відповідача всіх судових витрат пов'язаних з розглядом даної справи.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 3, 15, 110, 118, 119 ЦПК України, ст. 12 Закону України «Про третейські суди», суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з р.р 265083079901 в ПАТ «Комерційний банк «Даніель» в м. Києві, МФО 380980 кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» провулок Феодосійський, 14, офіс 7, м. Київ, 03028, ЄДРПОУ 33948213 заборгованість за договором в сумі 56 000 грн.

Стягнути з р.р 265083079901 в ПАТ «Комерційний банк «Даніель» в м. Києві, МФО 380980 кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» провулок Феодосійський, 14, офіс 7, м. Київ, 03028, ЄДРПОУ 33948213 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті державного мита в сумі 620 грн., та витрати понесені по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду в сумі 120 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Обухівський районний суд шляхом подачі скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Р.П. Мостовий

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12251209

решения нашел Сhe

Обсуждение здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...amp;#entry22429

за что ему и спасибо

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...