Решение апелляционного суда АРК об отказе Приватбанку в солидарном взыскании с поручителей

[у.zaporozhskiy]

РІШЕННЯ

Іменем України

2010 року грудня місяця 07 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Любобратцевої Н.І.,

Суддів Філатової Є.В.,

Чистякової Т.І.,

При секретарі Галіч Ю.Є.,

за участю представника ПАТ КБ «Приватбанк» Волокитіної С.В., відповідача ОСОБА_6 та його представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 липня 2010 року ,

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки – АДРЕСА_1, та виселення. Вимоги мотивовані тим, що 30.05.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_7 був укладений кредитний договір. За умовами даного договору банком був наданий кредит в сумі 38510 доларів США строком до 30.05.2017 року зі сплатою 11,04% річних за користування кредитом. За умовами договору відповідач ОСОБА_7 зобов’язалась щомісяця здійснювати сплату платежу у погашення заборгованості, відсотків, комісії та інших витрат. Станом на 11.03.2009 року відповідач має заборгованість у розмірі 33315,94 доларів США, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 31802,89 доларів США; заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 210 доларів США та пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором у розмірі 63,41 доларів США. У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 30.05.2007 року уклали договір іпотеки, за яким відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Позивач просить в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідачів.

11.01.2010 року ОСОБА_7 звернулась із зустрічним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що при укладанні договору ПАТ КБ «Приватбанк» порушив приписи Закону України «Про захист прав споживачів», перед укладенням договору споживчого кредиту він повинен був повідомити споживача про всі істотні умови договору. Оскільки поручитель ОСОБА_6 не був попереджений заздалегідь про всі істотні умови кредитного договору, цей факт є суттєвим порушенням умов договору.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 12 липня 2010 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № S120GA14481466 від 30.05.2007 року грошові кошти в сумі 256532 грн.74 коп., що відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/89 від 06 березня 2009 року еквівалентно 33315,94 доларам США. При неможливості стягнення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмету іпотеки для його реалізації згідно з експертною оцінкою. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати у розмірі 576,66 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати у розмірі 576,66 грн. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати у розмірі 576,66 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В задоволенні позову ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 подали апеляційну скаргу, в якій просять його змінити і викласти у такий редакції: «Стягнути з ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 256532грн.74 коп. Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмету іпотеки для його реалізації згідно з експертною оцінкою». Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та стягнув солідарно з відповідачів суму заборгованості, замість стягнення заборгованості із боржника.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги банку і стягуючи з відповідачів солідарно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 256532 грн.74 коп., що еквівалентно 33315,94 доларам США, суд першої інстанції ніяким чином цього не обґрунтував.

Але виходячи зі змісту ст. 554 ЦК України солідарна відповідальність у разі порушення боржником зобов’язання наступає лише у випадку, коли зобов’язання забезпечено порукою, де боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Проте банком не надано доказів, що кредитний договір № S120GA14481466, укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_7 30.05.2007 року, забезпечений порукою. Наявні в матеріалах справи договори поруки, підписані ОСОБА_6 та ОСОБА_8, укладені відносно боржника ОСОБА_9 (а.с.21-24), і таким чином, ніякого відношення до боржника ОСОБА_7 не мають, а кредитний договір боржника ОСОБА_7 порукою не забезпечений.

За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором № S120GA14481466 від 30.05.2007 року в сумі 256532 грн.74 коп., що еквівалентно 33315,94 доларам США, солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Згідно зі ст.ст. 1, 3, 33 Закону України «Про іпотеку» іпотека – це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою основного зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Оскільки зобов’язання за кредитним договором, яке є основним зобов’язанням, боржниця ОСОБА_7 не виконала, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки повністю ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки з інших підстав рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 12 липня 2010 року жодна з осіб, що брали участь у справі, не оскаржила, суд апеляційної інстанції його законність та обґрунтованість і іншій частині не перевіряє і не аналізує.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 313, 314, Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити. Рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 12 липня 2010 року частково скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № S120GA14481466 від 30.05.2007 року грошові кошти в сумі 256532 грн.74 коп., що еквівалентно 33315,94 доларам США. Звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 38,5 кв. м, яка на праві власності належить ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмету іпотеки для його реалізації згідно з експертною оцінкою. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 1700 грн. судового збору і 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 90 грн. В решті позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовити. Рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді Любобратцева Н.І.

Філатова Є.В.

Чистякова Т.І.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13105406

[sezon]

Хочу прокомментировать данное решение т.к. представлял интересы ответчиков. При заключении договора поручительства Приват допустил грубейшую ошибку указав в договоре не фамилию должника по кредитному договору, а совершенно иную. Суд первой инстанции не обратил на это внимание не смотря на мои пояснения по данному поводу. А вот а апелляции истина восторжествовала.

[у.zaporozhskiy]

Хочу прокомментировать данное решение т.к. представлял интересы ответчиков. При заключении договора поручительства Приват допустил грубейшую ошибку указав в договоре не фамилию должника по кредитному договору, а совершенно иную. Суд первой инстанции не обратил на это внимание не смотря на мои пояснения по данному поводу. А вот а апелляции истина восторжествовала.

Вы молодец, приват еще и не так лажает.