Определение Апелляционного суда Винницкой области о недействительности пункта договора с Укрсоцбанком

[у.zaporozhskiy]

Справа №22 -2278 2007р

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія 18

Рішення постановлено під головуванням Дубчака А Г

Доповідач Копаничук С Г

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2007 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Копаничук С. Г.

Суддів: Нікушина В.П., Гуцола П.П.

при секретарі: Торбасюк О.І..

за участю ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника АКБ "Укрсоцбанк" Жадана М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерно - комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" на рішення Шаргородського районного суду від 27.08.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до АКБ "Укрсоцбанк" про визнання частково недійсним договору кредиту, -

встановила:

24.05.2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницької обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" про визнання недійсним абзацу першого п.п.4.3 пункту 4 договору кредиту №050\25-303 від 04.06.2004 року укладеного між ними, посилаючись на те, що умови цього пункту суперечать ЦК України та Закону України "Про захист прав споживачів". Зокрема зазначив , що штраф у розмірі 10% від суми кредиту, який зобов'язаний сплачувати він як позичальник за кожний випадок порушення вимог п.п.3.3.2-3.3.11 договору може відноситись і до порушення строків помісячної оплати, а це є дуже великими сумами. В той час як штраф відповідно до ст. 549 ЦК України є сума неустойки , що обчислюється від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Вважає , що відповідач навмисно ввів його в оману при підписанні договору , а тому просив позов задоволити і визнати недійсним абзац перший п.п.4.3 п.4 зазначеного договору.

Рішенням Шаргородського районного суду від 27.08.2007 року позов задоволено. Визнано недійсним перший абзац п.п.4.3 п.4 договору №050\25-303 від 04.06.2004 року, укладеного між ОСОБА_1 і Вінницькою обласною філією АКБ "Укрсоцбанк". Стягнуто з останнього на користь ОСОБА_1 300 грн. у відшкодування витрат на юридичну допомогу.

В апеляційній скарзі представник АКБ "Укрсоцбанк" просить зазначене рішення скасувати через порушення норм матеріального і процесуального права , а по справі ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1. Зазначили , що суд неповно з'ясував обставини по справі, що потягло за собою невідповідність висновків суду їм та невірне тлумачення норм матеріального права, зокрема, ст. 549 ч.2 ЦК України.

Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь в справі , перевіривши матеріали справи , рішення суду та доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Постановляючи рішення по справі , суд виходив з того , що оспорюваний пункт договору протирічить Цивільному кодексу. Зміна сторонами тлумачення поняття штраф , наведене в ст. 549 ЦК України не допускається.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК Частиною 1 ст. 203 ЦК передбачено , що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Постановляючи рішення по справі суд вірно виходив з того, що 04.06.2004 року між сторонами був укладений договір кредиту на суму 48 000 грн. з погашенням суми кредиту та процентів по ньому строком не пізніше 03.06.2007 року. Цей договір у разі порушення зобов'язання позивачем замість сплати неустойки у вигляді пені від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення передбачав сплату штрафу за кожний випадок порушення зобов'язання у розмірі 10 % від суми кредиту , що суперечить ст. 529 ЦК України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, за невиконання чи несвоєчасне виконання грошового зобов'язання сплата штрафу не передбачена чинним законодавством. У випадку прострочення грошового зобов'язання передбачена сплата лише пені, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання , а не таким чином як це передбачено спірною частиною договору. Таким чином, умова договору про сплату неустойки у вигляді штрафу суперечить ст. 549 ЦК України , а тому суд вірно застосував норми матеріального права і правильно визнав її недійсною на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України. Доводи апеляційної скарги щодо цього безпідставні і висновку суду не спростовують Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону , а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України , -

ухвалила:

Апеляційну скаргу акціонерно - комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" відхилити.

Рішення Шаргородського районного суду від 27.08.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2167837