Решение Печерского райсуда г.Киева об отказе Приватбанку во взыскании на предмет залога

[Brian]

Справа № 2-976/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

18 березня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді – Бусик О. Л. ,

при секретарі – Борисенко А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2011 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 21 687, 7 Євро, шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме на належний на праві власності відповідачу автомобіль марки BMW, модель 735і, рік випуску: 2002, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14 квітня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1. було укладено кредитно-заставний договір № КЗА1АЕ00000815, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у розмірі 28 960, 77 Євро із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12, 12 % та кінцевим терміном повернення не пізніше 12 квітня 2013 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, ОСОБА_1 передав в заставу належний на праві власності автомобіль марки BMW, модель 735і, рік випуску: 2002, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2 В період дії кредитно-заставного договору відповідач свої зобов'язання за договором щодо сплати процентів та повернення кредиту належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 18 жовтня 2010 року сума заборгованості за кредитним договором складає 21 687, 7 Євро, з яких: 16 033, 39 Євро - заборгованість за кредитом; 2 198, 47 Євро - заборгованість за процентами, 433, 72 Євро - заборгованість за комісіями, 1 967, 12 Євро – пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором, 23, 37 Євро – штраф (фіксована частина) та 1 031, 64 Євро – штраф (процента складова). Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за даним кредитно-заставним договором звернути стягнення на предмет застави, а саме: належний на праві приватної власності ОСОБА_1 автомобіль марки BMW, модель 735і, рік випуску: 2002, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву з якої вбачається, що справу просить слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14 квітня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1. було укладено кредитно-заставний договір № КЗА1АЕ00000815, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у розмірі 28 960, 77 Євро із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12, 12 % та кінцевим терміном повернення не пізніше 12 квітня 2013 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, ОСОБА_1 передав в заставу належний на праві власності автомобіль марки BMW, модель 735і, рік випуску: 2002, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2

Відповідно до п. 4.4. кредитно-заставного договору № КЗА1АЕ00000815 від 14 квітня 2008 року погашення заборгованості здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до ст. 17.8. договору (щомісяця в період сплати позичальник зобов’язується сплатити щомісячний платіж в розмірі 472, 81 Євро), до складу яких входять платежі за винагородою (у випадку її наявності), процентами та кредитом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до змісту ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Станом на 18 жовтня 2010 року сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитно-заставним договором складає 21 687, 7 Євро, з яких: 16 033, 39 Євро - заборгованість за кредитом; 2 198, 47 Євро - заборгованість за процентами, 433, 72 Євро - заборгованість за комісіями, 1 967, 12 Євро – пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором, 23, 37 Євро – штраф (фіксована частина) та 1 031, 64 Євро – штраф (процента складова), що стверджується розрахунком заборгованості за договором № КЗА1АЕ00000815 від 14 квітня 2008 року /а.с.6/.

Поряд з цим, відповідно до п.12.1. кредитно-заставного договору подією дефолту вважається будь-яка з наступних подій: затримання сплати позичальником частини наданого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, перевищення заборгованості більш як на 10 % суми наданого кредиту, несплата позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5 % суми наданого кредиту, відмова позичальника в оформленні (переоформленні) будь-якого з договорів страхування відповідно до вимог п. 3.1.3 договору, несплата чергових страхових платежів за договорами страхування за умов, визначених п. 3.4.3. договору, порушення позичальником умов щодо цільового використання будь-якої частини кредиту, з урахуванням умов ст. 11 договору, предмет застави став недоступним для банку внаслідок втрати, знищення (повного або часткового) суттєвого пошкодження, непридатності до експлуатації предмета застави або його недосяжність для банку з будь-якої іншої причини, недотримання позичальником будь-якої заяви чи запевнення, що визначені у п. 10.1. цього договору, подання позичальником повідомлення про неспроможність виконати свої зобов’язання за договором, за відсутності клопотання, поданого згідно із п. 6.4.4. договору, або відмови у його задоволенні, інше істотне порушення позичальником умов договору.

Згідно із п. 12.2.1., у разі настання події дефолту банк надає позичальнику письмове повідомлення про настання події дефолту та реєструє у Державному Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави. У повідомленні про дефолт, окрім інформації, зазначення якої вимагається законодавством, банк ставить вимогу про повернення наданої суми кредиту в повному обсязі, виплати винагороди, процентів за фактичний строк користування наданим кредитом, виконання в повному обсязі усіх інших грошових зобов’язань за договором.

Пунктом 12.2.6. укладеного між сторонами договору передбачено, що якщо протягом строку, вказаного у п. 12.2.5. (30 календарних днів з моменту отримання позичальником повідомлення про дефолт), позичальник не усунув подію дефолту, позичальник зобов’язаний негайно повернути суму кредиту в повному обсязі, виплатити винагороду, проценти за користування кредитом, виконати усі інші грошові зобов’язання за договором в повному обсязі

Пунктом 6.2.4. вказаного договору передбачено, що позичальник зобов’язується, а банк має право, за своїм вибором, здійснити одну або декілька наступних дій: згідно ст. 651 ЦК України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням позичальнику відповідного повідомлення. Договір вважається розірваним у дату, зазначену в повідомленні. Одностороннє розірвання договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов’язань; розірвати договір у судовому порядку; звернути стягнення на предмет застави в порядку, визначеному у ст. 13 договору; застосувати будь-який інший спосіб захисту своїх прав, дозволений законодавством України.

Відповідно до п. 13.1. цього договору, після настання події дефолту та спливу строку встановленого у п. 12.2.5. договору для добровільного погашення забезпечених вимог, предмет застави може бути використаний для задоволення з його вартості всіх забезпечених вимог у їх максимальному розмірі, що визначається на дату фактичного задоволення таких вимог.

Статтями 11, 60 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Між тим, будь-яких доказів про те, що позивач на час звернення до суду належним чином повідомляв відповідача про настання події дефолту та зареєстрував у Державному Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави не надано.

При цьому, ст. ст. 628, 629 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 584 ЦК України, передбачено, що у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з огляду на вищезазначені норми закону та обставини встановлені в судовому засіданні, судом встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_1. умов кредитного договору, якими передбачено порядок внесення грошових коштів в рахунок часткового погашення заборгованості, що є порушенням умов договору та підставою звернення позивача до суду з вимогою про дострокове повернення відповідачем кредиту.

Разом з тим, термін виконання зобов’язання, забезпеченого заставою спливає 12 квітня 2013 року. При цьому, передбачене договором право ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернути стягнення на предмет застави у разі настання події дефолту не може бути застосоване в даному випадку, оскільки без належного повідомлення відповідача про дострокове повернення наданої суми кредиту в повному обсязі, виплати винагороди, процентів за фактичний строк користування наданим кредитом, виконання в повному обсязі усіх інших грошових зобов’язань за договором, що відповідно до змісту укладеного між сторонами договору є істотною умовою щодо набуття права дострокового звернення стягнення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на предмет застави, у позивача не настали підстави для звернення до суду із вказаними вимогами та, приймаючи до уваги, що з інших підстав позивач до суду не звертався, суд вважає що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивач фактично розпочав процедуру звернення стягнення на предмет застави всупереч умов договору, що не відповідає вимогам Закону.

На підставі викладеного та керуючись ст. 20 Закону України «Про заставу», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 214, 215, 224-233 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 584, 589, 590, 610, 612, 628, 629, 1050, 1054 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. Л. Бусик

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14344651

[у.zaporozhskiy]

Разом з тим, термін виконання зобов’язання, забезпеченого заставою спливає 12 квітня 2013 року. При цьому, передбачене договором право ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернути стягнення на предмет застави у разі настання події дефолту не може бути застосоване в даному випадку, оскільки без належного повідомлення відповідача про дострокове повернення наданої суми кредиту в повному обсязі, виплати винагороди, процентів за фактичний строк користування наданим кредитом, виконання в повному обсязі усіх інших грошових зобов’язань за договором, що відповідно до змісту укладеного між сторонами договору є істотною умовою щодо набуття права дострокового звернення стягнення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на предмет застави, у позивача не настали підстави для звернення до суду із вказаними вимогами та, приймаючи до уваги, що з інших підстав позивач до суду не звертався, суд вважає що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивач фактично розпочав процедуру звернення стягнення на предмет застави всупереч умов договору, що не відповідає вимогам Закону.

Значит еще не все потеряно в нашем государстве.

Приятно, что это решение из последних.

Я кстати выкладывал решение или определение Апелляционного суда АРК по схожему вопросу.