Brian

Имущество которое Вы хотите продать находится в ипотеке?

а как же то, что срок исковой давности начинает свой отсчет с момента когда лицо могло и должно было узнать о нарушенном праве? Ну и далее незнание - не освобождает от ответственности.

почитайте здесь. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=8155

Нет. Здесь не такая же ситуация. Вы говорите о разьяснениях ВССУ о кредитных правоотношениях 12 года. Но там написано немного по-другому, а именно: Наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту. В случае моего клиента, банк хотел именно дважды взыскать на предмет ипотеки. Эту разницу мне и пришлось объяснять судье. А теперь Ваше мнение о том, что решение слетит изменилось?

Нет. Арест подразумевает запрет распоряжения имуществом.

Та там вообще история странная) Сначала было заочное решение которое благополучно обжаловали. Далее из 4 заседаний банкиры явились однажды. По сути не дали ни одного пояснения! Из материалов дела есть исполнительная надпись которую мы обжаловали. Первую инстанцию выиграли все последующие проиграли, позавчера пришло определение ВСУ под председательством Яреми А.Г. (не ожидал от него такого), что последний не видит оснований пересматривать решение. По иску, то все стандартно, не платите - отдайте жилье. В процессе хотел заявлять ходатайство о назначении экономической экспертизы, но клиентка сказала, что платить за нее не будет по причине отсутствия средств. Я тоже считаю, что решение абсолютно законное, но все мы прекрасно понимаем в какой стране живем! Меня интересует на что буду давить банкиры в апелляции поскольку они то только-только узнали о решении и, к гадалке не ходи, будут обжаловать!

Добрый вечер Дело мое. Интересует мнения слетит ли решение по апелляции или устоит? Ваши мысли

Мне судья на мои доводы о невозможности принятия во внимание условий сказал, что он больше склоняется в сторону привата, хотя также сказал, что в его практике он где-то видел условия без срока исковой давности.

есть ли у кого то версия условий привата россрочка стандарт без указания срока исковой давности?

Стаття 105. Форма і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання 1. Боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. 2. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. 3. У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено: 1) найменування суду, в який подається заява; 2) ім'я (найменування) стягувача та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження; 3) наказ, що оспорюється; 4) посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача; 5) посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача; 6) перелік документів, що додаються до заяви. 4. Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві. 5. До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження. 6. До неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу застосовуються норми статті 121 цього Кодексу. Пишите заявление на имя судьи с указанием номера дела в строгом соответствии с приведенной мной статьей.

Справа № 2-5296/11 У Х В А Л А іменем України "27" січня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:головуючого: судді Гончарука В.П. при секретарі Репетун К.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу щодо скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1470/10за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, суд, - В С Т А Н О В И В : До суду з заявою про скасування Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків звернувся ОСОБА_1 в якій просить суд скасувати рішення вищевказаного Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1470/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, свої вимоги сторона позивача мотивує тим, що вказане рішення прийнято без його належного повідомлення, в зв»язку з чим він під час розгляду справи в третейському суді не зміг висловити свою позицію та здійснити захист своїх інтересів, чим було порушено ч.4 ст.7 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків, в зв»язку з чим ОСОБА_1 не зміг скористатись своїми правами, передбачені статтею 21 вказаного Регламенту. Крім того відповідач своєчасно не отримав рішення Третейського суду в зв»язку з невірно зазначеною адресою місця проживання відповідача. В судовому засіданні представник ОСОБА_2, що представляв інтереси ОСОБА_1 підтримав заяву про скасування рішення третейського суду та просив її задовольнити надавши пояснення, що викладені в заяві про скасування третейського рішення. Представник ПАТ «Укрсоцбанк» в судовому засідання заперечувала щодо задоволені заяви та скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1470/10 надавши до суду свої письмові пояснення. Суд заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, матеріали третейської справи №1470/10 встановив наступне, що відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди», що регламентує оскарження рішення суду слідує, рішення суду є остаточним, і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі. Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду. Як вбачається з матеріалів третейської справи №1470/10, що Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків при розгляді вказаної справи №1470/10 неодноразово на адресу відповідача ОСОБА_1 направлялись повідомлення щодо слухання справи та рішення Третейського суду, але вказані повідомлення ОСОБА_1 не отримував з вини відправника, а саме з тих підстав, що не вірно ( не повністю ) на листах була вказана адреса ОСОБА_1 в зв»язку з чим останній не міг знати про слухання справи на час її розгляду в Третейському суді. Статтею 389-5 ЦПК України передбачено підстави для скасування рішення третейського суду, зокрема п.5 ч.1 вказаної статті передбачено, скасування рішення третейського суду, коли третейський суд вирішив питання про права і обов»язки осіб, які не брали участі у справі. Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , який був відповідачем по третейській справі в рамках якої було винесено оспорювань рішення не приймав участі у розгляді справи в зв»язку з його не повідомленням про день, місце та час розгляду справи в третейському суді. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 щодо скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1470/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором підлягає задоволенню. Керуючись ст..ст. 15, 30, 209, 212, 215, 389 -1 - 389 -6 ЦПК України, ст. 51 Закону України «Про третейські суди», суд, - У Х В А Л И В : Заяву ОСОБА_1 щодо скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1470/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором –задовольнити. Скасувати рішення від 29 листопада 2010 року постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, сформованих відповідно до Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Роз»яснити сторонам, що скасування рішення третейського суду не позбавляє сторони повторно звернутися до третейського суду. Ухвала суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва у відповідності до вимог ч.1 ст.389 -6 ЦПК України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 10 діб з дня проголошення рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Апеляційного суду міста Києва. Суддя: http://reyestr.court.gov.ua/Review/21280336

а что сделка признавалась недействительной?

так что, этого не достаточно чтобы рассматривать дело? Когда рассмотрит дело, пусть отказывает в связи с преждевременностью. Вспомните Луспеновские узагальнення по взысканию на предмет ипотеки. Где он писал ежели окажется, что досудебная претензия не будет направлена на адрес должника, то в иске следует отказывать в связи с преждевременностью. Тоже самое и тут. Но никак суд не решает по сути предмет спора на стадии решения вопроса открытия производства.

Это бы прокатило если бы недолыки были, а их не было. Судья выдумала их. Смотрите на ситуацию более реально.

Нарушения хотя бы в том, что в ГПК указано, что истец указывает на обстоятельства, которыми обосновывает свои требования. Банк изложил свои , а на сколько обоснованны последние считаю необходимо в решении указывать с удовлетворением их либо же отказе в удовлетворении. Банк считает так, а суд иначе по предмету спора, так вот решением пусть и отказывает. Конечно Банку проще заново подать этот иск, но в случае обжалования у определения выстоять в апелляции шансов нет. ИМХО

Я конечно ни в коем случае не за банки, но считаю определение таким, которое нарушает нормы процессуального права. Я считаю, что иск нужно было принимать в производство и решением уже отказывать в исковых требованиях. Если банк обжалует это определение больше чем уверен, что оно слетит сразу же.

Право

Изначально нужно помнить первое, что народ Вам ничего не должен. И помогает по своей доброте душевной!!! А второе если не помогают это совсем не значит, что не хотя, а может быть даже что заняты. В крайнем случае Вы можете нанять юриста который защитит Ваши права в суде.

Напишите им и попросите копию договора.

Не ленитесь и почитайте форум. Информации валом, что делать Вам в этой ситуации.

Я думаю, что между этим вкладчиком и КС должен быть соответствующий договор факторинга. Если его нет, то и права требования тоже нет.

5. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках,встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: ( Частину п'яту статті 74 доповнено абзацом згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року ) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; ( Частину п'яту статті 74 доповнено абзацом згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року ) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. ( Частину п'яту статті 74 доповнено абзацом згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року ) У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. ( Частину п'яту статті 74 доповнено абзацом згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року ) так а почему не надлежащим образом уведомлены?

как же тяжело хотя бы гпк открыть... Стаття 229. Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення 1. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. 2. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів. 3. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. 4. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів. 5. До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження. 6. За подання заяви про перегляд заочного рішення судовий збір не сплачується. 7. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила статті 121 цього Кодексу.

на суд ссылается на другие обстоятельства. Именно на то, что суд має встановити наявність у боржника іншого житла та обговорити можливість стягнення за рахунок іншого заставленого майна з урахуванням співмірності заборгованості та вартості заставленого майна. А такого в ЗУ "О ипотеке не написано". Да, суд может отказать во взыскании на предмет ипотеки, но он же должен и соответственно мотивировать. Мотивирования по причине отказа в этом определении я не вижу. Покупное дело не обязательно значит покупать за деньги. Можно покупать за дружбу, за сватовство, свинью, гуся и так далее больше имелось ввиду внедрение передовых технологий телефонного права

а где вот это написано? в ЗУ "О ипотеке" такого не нашел.Покупное дело?