Brian

удачи Вам конечно, но избрав не правильную тактику не обожгитесь и не проклинайте потом всех юристов на свете.

в самому засіданні по справі про стягнення боргу такі запитання не матимуть ніякого результату оскільки діє презумпція правомірності правочину, яка закріплює, що правочин є дійсним до поки його не буде визнано в судовому порядку недійсним. А тому якщо є якісь дані, які підтверджують, що КС не мала права видавати кредит, то необхідно заявляти зустрічний позов про визнання недійсним кредитного договору, а вже потім задавати ці всі запитання.

Стаття 258. Спеціальна позовна давність 1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. 2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; 3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу); 4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу); 5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу); 6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу); 7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу). 3. Позовна давність у п'ять років застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману. таття 267. Наслідки спливу позовної давності 1. Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. 2. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. 3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. 4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. 5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

думаю не они выжидают, а исполнители очень перегружены.

абсолютно ничего удивительного. в чем суть темы? нужно помочь? какая цель?

регламент Третейского суда читали?

Ну раз сплошной УК тогда почему еще никого не посадили? Можно было бы поговорить, но явно не на форуме Не хочу спорить, свое мнение высказал и не думаю, что оно далеко от истины

имхо большинство норм УК даже с натяжкой не подходят. Я так понял надежда на то, что все коллекторы идиоты?

нет. Начисление процентов прекращается с момента истечения срока договора или его разрыва.

в суде первой инстанции.

пока не платите. Вам нужно убедиться в наличии договора факторинга. Как только убедитесь тогда и платите.

Стаття 110. Підсудність справ за вибором позивача 1. Позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. 2. Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них. 3. Позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди. 4. Позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. 5. Позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. 6. Позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди. 7. Позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням. 8. Позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів. 9. Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). 10. Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні. 11. Позови про відшкодування збитків, завданих зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі, можуть пред'являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна. 12. Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, можуть пред'являтися також за місцем його виконання. 13. Позови Міністерства юстиції України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в інтересах і за довіреністю позивача, який не має в Україні зареєстрованого місця проживання чи перебування, можуть також пред'являтися за місцезнаходженням міністерства або його територіальних органів. 14. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу. ( Стаття 110 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005, N 3538-IV ( 3538-15 ) від 15.03.2006, N 1397-VI ( 1397-17 ) від 21.05.2009; в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року )

цепляйтесь за признание договора ипотеки недействительным, это при условии, что квартира дети прописаны и были прописаны до заключения договора.

Справа № 2-976/11 Категорія 26 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И (ЗАОЧНЕ) 18 березня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді – Бусик О. Л. , при секретарі – Борисенко А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, В С Т А Н О В И В : У січні 2011 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 21 687, 7 Євро, шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме на належний на праві власності відповідачу автомобіль марки BMW, модель 735і, рік випуску: 2002, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2 Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14 квітня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1. було укладено кредитно-заставний договір № КЗА1АЕ00000815, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у розмірі 28 960, 77 Євро із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12, 12 % та кінцевим терміном повернення не пізніше 12 квітня 2013 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, ОСОБА_1 передав в заставу належний на праві власності автомобіль марки BMW, модель 735і, рік випуску: 2002, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2 В період дії кредитно-заставного договору відповідач свої зобов'язання за договором щодо сплати процентів та повернення кредиту належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 18 жовтня 2010 року сума заборгованості за кредитним договором складає 21 687, 7 Євро, з яких: 16 033, 39 Євро - заборгованість за кредитом; 2 198, 47 Євро - заборгованість за процентами, 433, 72 Євро - заборгованість за комісіями, 1 967, 12 Євро – пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором, 23, 37 Євро – штраф (фіксована частина) та 1 031, 64 Євро – штраф (процента складова). Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за даним кредитно-заставним договором звернути стягнення на предмет застави, а саме: належний на праві приватної власності ОСОБА_1 автомобіль марки BMW, модель 735і, рік випуску: 2002, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2 В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву з якої вбачається, що справу просить слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві. Проти заочного розгляду справи не заперечує. Відповідач в судове засідання не з’явився. Про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого порядку розгляду справи. Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку. Судом встановлено, що 14 квітня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1. було укладено кредитно-заставний договір № КЗА1АЕ00000815, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у розмірі 28 960, 77 Євро із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12, 12 % та кінцевим терміном повернення не пізніше 12 квітня 2013 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, ОСОБА_1 передав в заставу належний на праві власності автомобіль марки BMW, модель 735і, рік випуску: 2002, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2 Відповідно до п. 4.4. кредитно-заставного договору № КЗА1АЕ00000815 від 14 квітня 2008 року погашення заборгованості здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до ст. 17.8. договору (щомісяця в період сплати позичальник зобов’язується сплатити щомісячний платіж в розмірі 472, 81 Євро), до складу яких входять платежі за винагородою (у випадку її наявності), процентами та кредитом. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Так, згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів. Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до змісту ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Станом на 18 жовтня 2010 року сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитно-заставним договором складає 21 687, 7 Євро, з яких: 16 033, 39 Євро - заборгованість за кредитом; 2 198, 47 Євро - заборгованість за процентами, 433, 72 Євро - заборгованість за комісіями, 1 967, 12 Євро – пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором, 23, 37 Євро – штраф (фіксована частина) та 1 031, 64 Євро – штраф (процента складова), що стверджується розрахунком заборгованості за договором № КЗА1АЕ00000815 від 14 квітня 2008 року /а.с.6/. Поряд з цим, відповідно до п.12.1. кредитно-заставного договору подією дефолту вважається будь-яка з наступних подій: затримання сплати позичальником частини наданого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, перевищення заборгованості більш як на 10 % суми наданого кредиту, несплата позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5 % суми наданого кредиту, відмова позичальника в оформленні (переоформленні) будь-якого з договорів страхування відповідно до вимог п. 3.1.3 договору, несплата чергових страхових платежів за договорами страхування за умов, визначених п. 3.4.3. договору, порушення позичальником умов щодо цільового використання будь-якої частини кредиту, з урахуванням умов ст. 11 договору, предмет застави став недоступним для банку внаслідок втрати, знищення (повного або часткового) суттєвого пошкодження, непридатності до експлуатації предмета застави або його недосяжність для банку з будь-якої іншої причини, недотримання позичальником будь-якої заяви чи запевнення, що визначені у п. 10.1. цього договору, подання позичальником повідомлення про неспроможність виконати свої зобов’язання за договором, за відсутності клопотання, поданого згідно із п. 6.4.4. договору, або відмови у його задоволенні, інше істотне порушення позичальником умов договору. Згідно із п. 12.2.1., у разі настання події дефолту банк надає позичальнику письмове повідомлення про настання події дефолту та реєструє у Державному Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави. У повідомленні про дефолт, окрім інформації, зазначення якої вимагається законодавством, банк ставить вимогу про повернення наданої суми кредиту в повному обсязі, виплати винагороди, процентів за фактичний строк користування наданим кредитом, виконання в повному обсязі усіх інших грошових зобов’язань за договором. Пунктом 12.2.6. укладеного між сторонами договору передбачено, що якщо протягом строку, вказаного у п. 12.2.5. (30 календарних днів з моменту отримання позичальником повідомлення про дефолт), позичальник не усунув подію дефолту, позичальник зобов’язаний негайно повернути суму кредиту в повному обсязі, виплатити винагороду, проценти за користування кредитом, виконати усі інші грошові зобов’язання за договором в повному обсязі Пунктом 6.2.4. вказаного договору передбачено, що позичальник зобов’язується, а банк має право, за своїм вибором, здійснити одну або декілька наступних дій: згідно ст. 651 ЦК України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням позичальнику відповідного повідомлення. Договір вважається розірваним у дату, зазначену в повідомленні. Одностороннє розірвання договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов’язань; розірвати договір у судовому порядку; звернути стягнення на предмет застави в порядку, визначеному у ст. 13 договору; застосувати будь-який інший спосіб захисту своїх прав, дозволений законодавством України. Відповідно до п. 13.1. цього договору, після настання події дефолту та спливу строку встановленого у п. 12.2.5. договору для добровільного погашення забезпечених вимог, предмет застави може бути використаний для задоволення з його вартості всіх забезпечених вимог у їх максимальному розмірі, що визначається на дату фактичного задоволення таких вимог. Статтями 11, 60 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень Між тим, будь-яких доказів про те, що позивач на час звернення до суду належним чином повідомляв відповідача про настання події дефолту та зареєстрував у Державному Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави не надано. При цьому, ст. ст. 628, 629 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 584 ЦК України, передбачено, що у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Відповідно до ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, з огляду на вищезазначені норми закону та обставини встановлені в судовому засіданні, судом встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_1. умов кредитного договору, якими передбачено порядок внесення грошових коштів в рахунок часткового погашення заборгованості, що є порушенням умов договору та підставою звернення позивача до суду з вимогою про дострокове повернення відповідачем кредиту. Разом з тим, термін виконання зобов’язання, забезпеченого заставою спливає 12 квітня 2013 року. При цьому, передбачене договором право ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернути стягнення на предмет застави у разі настання події дефолту не може бути застосоване в даному випадку, оскільки без належного повідомлення відповідача про дострокове повернення наданої суми кредиту в повному обсязі, виплати винагороди, процентів за фактичний строк користування наданим кредитом, виконання в повному обсязі усіх інших грошових зобов’язань за договором, що відповідно до змісту укладеного між сторонами договору є істотною умовою щодо набуття права дострокового звернення стягнення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на предмет застави, у позивача не настали підстави для звернення до суду із вказаними вимогами та, приймаючи до уваги, що з інших підстав позивач до суду не звертався, суд вважає що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивач фактично розпочав процедуру звернення стягнення на предмет застави всупереч умов договору, що не відповідає вимогам Закону. На підставі викладеного та керуючись ст. 20 Закону України «Про заставу», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 214, 215, 224-233 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 584, 589, 590, 610, 612, 628, 629, 1050, 1054 ЦК України, - В И Р І Ш И В : У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави – відмовити. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Суддя О. Л. Бусик http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14344651

Справа № 2-673/11 РІШЕННЯ Іменем України 17.03.2011 року Дніпровський районний суд м. Херсона в складі: головуючого судді Полив'яного В.М. при секретарі Дудковій М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (скорочена назва – Приватбанк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , - ВСТАНОВИВ: ПриватБанк звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що відповідно до укладеного Кредитного договору № НЕН2GК00000081 від 26.04.2007 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 50 800 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом. Зазначає, що відповідно до п. 7.1. Кредитного договору відповідач зобов’язувалась в період з 20 по 27 число кожного місяця сплачувати банку 437,55 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісії, а також інших витрат банку відповідно до умов договору кредиту. Стверджує, що в порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання виконала частково. Вважає, що відповідно до п.2.3.3. кредитного договору, при порушенні Позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного Договору, банк на власний розсуд має право згідно ст. 651 ЦК України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальнику відповідного повідомлення. Вказує,що 28.11.2010 року на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про розірвання кредитного договору № НЕН2GK00000081 від 26.04.2007 року з 09 грудня 2010 року, але вимоги щодо погашення заборгованості за кредитним договором не виконані відповідачем до сьогоднішнього часу. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № НЕН2GK00000081 від 26.04.2007 року в розмірі 49 319,79 доларів США, що за курсом НБУ 7,90 грн відповідно до службового розпорядження від 27.01.2011 року складає 389 626,34 грн, згідно наданого розрахунку заборгованості та судові витрати. В судовому засіданні представник Приватбанка позов підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що у 2009 році позивачем, в порушення норми ст.1056-1 ЦК України, в односторонньому порядку було змінено умови Договору шляхом підвищення відсоткової ставки. ОСОБА_1 не погодилась з даними діями і звернулась з письмовими заявами про припинення незаконних дій, продовжуючи сплачувати кредитні платежі згідно Договору, у початковій редакції. Стверджує, що з грудня 2009 року працівники банку взагалі відмовились приймати у неї періодичні платежі в установленому Договором розмірі – 437,55 доларів США. З метою захисту своїх прав ОСОБА_1 звернулась до суду. Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 18.05.2010 року визнано недійсною умову Договору про збільшення процентної ставки, зобов’язано відповідача звільнити відповідача від сплати неустойки по даному кредитному Договору за період з грудня 2009 року по березень 2010 року включно. Вважає, що відповідача слід звільнити від сплати неустойки по кредитному Договору від 26.04.2007 року за період з квітня 2010 року по цей час у зв'язку з простроченням з вини кредитора ( відповідача), а позовні вимоги Приватбанка вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне. Судом встановлено, що 26.04.2007 року між ОСОБА_1 та Приватбанком було укладено кредитний договір № НЕН2GK00000081 про надання кредиту у розмірі 40 000 доларів США із сплатою відсотків у розмірі 11,50 % на рік, на строк з 26.04.2007 р. по 26.04.2037 р. Умови Договору відповідачем, за час дії Договору, виконувались належним чином. На протязі періоду з 26.04.2007 року по грудень 2009 року вона щомісяця, згідно п.7.1. Договору, сплачувала щомісячний платіж у розмірі 437,55 доларів США. 01.06.2009 року, коли відповідач здійснювала періодичну проплату, їй працівником Банку було повідомлено, що в кінці 2008 року на її адресу було направлено лист про зміну відсоткової ставки з 11,50 % на 13,20 % річних, і на даний час за нею рахується заборгованість по сплаті основної суми та процентів, а також нараховано пеню. Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 18.05.2010 року визнано недійсним умову Кредитного договору від 26.04.2007 р., укладеного між сторонами, щодо збільшення процентної ставки. Суд зобов'язав Приватбанк здійснити перерахунок внесених ОСОБА_1 платежів за цим Договором з розрахунку місячного платежу по процентній ставці 11,50 % річних та звільнив ОСОБА_1 від сплати неустойки по цьому Кредитному договору за період з грудня 2009 року по березень 2010 року включно. Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 16.09.2010 року рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 18.05.2010 р. залишено без змін. З метою належного виконання Договору, на підставі рішень Дніпровського районного суду м. Херсона від 18.05.2010 р. та Апеляційного суджу Херсонської області від 16.09.2010 р., ОСОБА_1 звернулась до Банку для здійснення належного платежу за період з грудня 2009 року по жовтень 2010 року, але їй в цьому було відмовлено, посилаючись на необхідність сплати нею пені за 2 роки. З вимогами про прийняття платежів та виконання рішення суду ОСОБА_1 зверталась до Приватбанку 27.09.2010 р., 04.10.2010 р., 20.10.2010 р. та 09.11.2010 р., про що свідчать копії її заяв з відмітками Приватбанку про їх прийняття. На підставі заяви ОСОБА_1 від 08.11.2010 року про прийняття до провадження виконавчого листа, Постановою державного виконавця Жовтневого відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції від 19.11.2010 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1780/10, виданого 08.11.2010 р. Дніпровським районним судом м. Херсона. Відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Згідно ст.613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов’язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора. На підставі ст.614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання. Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що саме позивач не надає можливості відповідачу виконати умови Договору, створює всілякі перепони по належному виконанню відповідачем умов Кредитного договору № НЕН2GK00000081 від 26.04.2007 р. шляхом неприйняття платежів, непроведення перерахунку, не виконуючи рішення судів, тому вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, ч.3 ст. 61, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 610, 611, 612, 613, 614, 1056-1 ЦК України, суд,- ВИРІШИВ: В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити. На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Дніпровський районний суд м. Херсона в десятиденний строк з дня винесення рішення. Головуючий Полив'яний В.М. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14390461

Справа № 2018/2-787/11 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ « 16» березня 2011року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Чередник В.Є. при секретарі Поповій В.В., Кварацхелія Г.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення ПАТ «ОТП Банк»у м. Харкові, треті особи Харківська РД ЗАТ «Страхова Група «ТАС», Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області, товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторінг Україна» про визнання недійсним кредитного договору та стягнення матеріальних збитків, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2010 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою про визнання недійсним кредитного договору та стягнення матеріальних збитків. В ході судового розгляду позивачем були уточнені позовні вимоги, в яких він посилався на те, що 08.11.2007р. між ним та ОСОБА_2 Акціонерним товариством «ОТП Банк» 01033, м. Київ вул.. Жилянська, 43 ЄДРПОУ 21685166, в особі службовців ОСОБА_3, та ОСОБА_4 був укладений Кредитний договір № ML-701/962/2007 та Частина 2 Кредитного договору № ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. В подальшому були укладені: Додатковий договір №1 від 08.05.2009р. до Кредитного договору № ML-701/962/2007р. та Додатковий договір №2 від 08.12.2009р. до Кредитного договору № ML-701/962/2007р. За цим договором відповідач надав позивачу кредит в розмірі 202 481(двісті дві тисячі чотириста вісімдесят один) долар 60 центів США. За умовами якого встановлено: валюту кредиту –долар США п. 2 частини 1 , Кредитного договору № ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. валюту платежів - долар США п. 1.11.1 частини 2 Кредитного договору № ML-701/962/2007. виплата тіла кредиту та виплата нарахованих процентів в частині засобу платежу було визнано доларах США що знаходить своє відображення в графіку повернення кредиту та сплати відсотків як невід’ємної частини Кредитного договору. Тобто, даним Кредитним договором № ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. з подальшими змінами які не торкнулися валюти кредиту була встановлена сума кредиту, виплати по тілу кредиту, сума процентів за користування кредитом та визначена валюта кредиту, засіб платежів по кредиту іноземна валюту, а саме долар США. За для отримання кредиту відповідач зобов’язав позивача п. 1.3. (дотримання зазначених умов дає право отримати кредит) Кредитного договору № ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. укласти та сплатити кошти наступних договорів. Договір № 701/2332/07 про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній та національній валюті для фізичних осіб від 08.11.2007р. згідно якого відкривався поточний рахунок № 26207101769724 який в подальшому використовувався для обслуговування кредиту, на його виконання з позивача були отримані кошти що піддержує Квитанція № 68 від 08.11.2007р на суму 7600 грн, коп., та Квитанція № 69 від 13.11.2007р. на суму 2499грн. 75 коп. Таким чином, задля виконання умов зазначеного договору позивачем було оплачено суму –10 099 грн. 75 коп. Договір № 13/НОМЕР_1 страхування майна фізичних осіб від 08.11.2007р. . на виконання якого ОСОБА_1 оплатив наступні суми доказом чого є –Квитанція №670590 від 08.11.07р. Договір № ДНВ / 27-0386774255 добровільного страхування від нещасних випадків від 08.11.2007р. на виконання якого ОСОБА_1 оплатив наступні суми доказом чого є –Квитанція №670590 від 08.11.07р. Таким чином за для виконання умов Договорів страхування № 13/НОМЕР_1 та № ДНВ / 27-0386774255 позивачем було оплачено суму –9005 грн. 90 коп. Строк та суми виплат зроблених за весь період представлені в Додатку №1 до позовної заяви «Розрахунок виплат по кредитам за період з 10.12.2007р. по 08.10.2009р» який є невід’ємною частиною позовної заяви. В зв’язку з тим фактом, що як сам Кредитний договір так і факти оплати які знайшли своє відображення в Квитанціях про оплату тіла кредиту і процентів по ньому, додатку до Кредитного договору стосовно графіка погашення кредиту та процентів. Кредитний договір ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. з подальшими змінами передбачали валюту кредиту якою за умовами останнього є валюта Сполучених Штатів Америки а саме долар (USD) так і виплаті котрі, позивач виконував мали місце в валюті передбаченій Кредитним договором. Зобов’язання які виникли перед Відповідачем (оплата тіла кредиту та процентів) також виражені і фактично відбувалися в іноземній валюті а саме в доларах (USD). Своє підтвердження дані факти знайшли в: - Кредитному договорі ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. з подальшими змінами (п. 2 частини № 1 базових умов кредитування та п. 1.1 частини № 2 Кредитного договору від 08.11.2007р.) - в квитанціях про оплату тіла та процентів за період з 10.12.2007р. по 08.10.2009р. включно. - в додатку №1 до Кредитного договору ML-701/962/2007 від 08.11.2007р «Графік платежів» В даних документах чітко відображена валюта розрахунків, а саме як засіб платежу передбачено іноземну валюту долар США, між позивачем та відповідачем. Таким чином, по відношенню до Кредитного договору ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. з подальшими змінами та уточненнями які не торкалися засобу платежу, має місце порушення ст. 524 ЦК України відносно валюти зобов’язання, якою повинна була бути гривня але фактично нею являлась валюта іноземної країни а саме долар США. На думку позивача норми ЦК не дають змоги використання іноземної валюти в даному випадку долара США котрий був використаний при оформленні та виконанні Кредитного договору ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. що ще раз піддержує порушення законодавства України при проведенні кредитування ОСОБА_1 Керуючись Законом України «Про захист прав споживачів» позивач вважає, що при оформленні Кредитів були допущені порушення деяких норм зазначеного Закону а саме: ст. 11 ч. 2 в частині письмового повідомлення споживача яким є ОСОБА_1 про положення відображені в п.) а, в, д, и, і,. ст. 15 ч. 1 щодо права споживача на одержання необхідної, доступної, своєчасної інформації, та в частині що інформація повинна бути надана до придбання ним продукції (послуги) яким є кредит. ст. 18 в частині неможливості включення в договір умов які є несправедливими, а саме п. 2.3.6. Частина 2 Кредитного договору ML-701/962/2007 від 08.11.2007р., передбачено –протягом дії цього договору без попередньої письмової згоди Банку не укладати інших правочинів по отриманню нових кредитів, тобто в супереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс на шкоду споживача тобто ОСОБА_1 так зокрема ст. 12 ЦК України встановлює принцип диспозитивності - особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, таким чином обмеження права ОСОБА_1 в частині вільного здійснення свого права на взяття інших кредитів є несправедливою. Фактом порушення прав є наявність п. 2.3.6. в Частина 2 Кредитного договору ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. який обмежує права ОСОБА_1 Банк до підписання Кредитних договорів повинен в письмовій формі надати інформацію щодо переваг та недоліків пропонованої схеми кредитування, але нажаль відповідач не зробив цього і не надав в письмовій формі даний документ, який би відображав дані переваги та недоліки запропонованої схеми кредитування. Договір № 701/2332/07 про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній та національній валюті для фізичних осіб від 08.11.2007р. згідно рахунку - № 2620 8 101769724, який в подальшому використовувався за для обслуговування кредиту, на його виконання з позивач були утримані певні суми доказом чого слугує –Квитанція № 68 від 08.11.07р. на суму 7600 грн., та Квитанція № 69 від 13.11.07р. на суму 2499 грн. 75 коп. Таким чином за для виконання умов зазначеного договору мною було оплачено суму –10099 грн. 75 коп. Договір № 13/НОМЕР_1 страхування майна фізичних осіб від 08.11.2007р. . на виконання якого я ОСОБА_1 оплатив наступні суми доказом чого є –Квитанція №670590 від 08.11.07р. Договір № ДНВ/27-0386774255 добровільного страхування від нещасних випадків від 08.11.2007р. на виконання якого ОСОБА_1 оплатив наступні суми доказом чого є –Квитанція №670590 від 08.11.07р. Таким чином за для виконання умов Договорів страхування № 13/НОМЕР_1 та № ДНВ / 27-0386774255 мною було оплачено суму –9005 грн. 90 коп. Квитанція № 15 від 08.05.2009р. на суму 250 грн. 00 коп. підписання графіку платежів. Квитанція № 29 від 09.11.2009р. на суму 250 грн. 00 коп. підписання графіку платежів Таким чином загальна сума матеріальних збитків склала –19605 грн. 65 коп. З урахуванням ст. 230 поверненню підлягають збитки в подвійному розмірі тобто 19605 грн. 65 коп. * 2 = 39 211 грн. 30 коп. Виходячи з вищевказаним позивач ставить на меті урегулювати свої відносини з законодавством України, та переводячи грошові відносини в площину національної валюти гривні, та в зв’язку з тим що позивач просить признати Кредитний договір недійсним в момент підписання, то й сума кредиту підлягає корегуванню в валюті України, а саме на момент підписання договору згідно з Довідкою НБУ від 09.08.2010р. курс американського долара до гривні становив 5,05 грн. за один долар США, таким чином сума кредиту становить - 202 481 доларів 60 центів х 5.05 = 1 022 532 грн. 08 коп. З метою упорядкування суми боргу яку позивач винен відповідачеві робимо наступні розрахунки –1 022 532 грн. 08 коп. (сума кредиту) –172 971 грн. 59 коп. (сума виплат зроблених позивачем за весь період, згідно Додатку №1 до позовної заяви) = 849 560 грн. 49 коп. (заборгованість позивача перед банком). В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення ПАТ «ОТП Банк»у м. Харкові в судові засідання неодноразово не з»являвся, про день та час розгляду справи сповіщений у встановленому законом порядку, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Представники третіх осіб Харківської РД ЗАТ «Страхова Група «ТАС»та ТОВ «ОТП Факторінг Україна» в судове засідання не з»явились, про день та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило. Представник Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи сповіщений у встановленому законом порядку, суду надано письмові заперечення проти позову та прохання розглядати справу без участі представника управління. Суд, вислухавши пояснення представника позивача сторін, перевіривши матеріали справи, вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги частково виходячи з наступного. В судовому засіданні встановлено, що 08.11.2007р. між ОСОБА_1А та ОСОБА_2 Акціонерним товариством «ОТП Банк»01033, м. Київ вул.. Жилянська, 43 ЄДРПОУ 21685166 -, в особі службовців ОСОБА_3, та ОСОБА_4 був укладений Кредитний договір № ML-701/962/2007 та Частина 2 Кредитного договору № ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. В подальшому були укладені: - Додатковий договір №1 від 08.05.2009р. до Кредитного договору № ML-701/962/2007р. - Додатковий договір № 2 від 08.12.2009р. до Кредитного договору № ML-701/962/2007р. За яким Відповідач надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 202 481(двісті дві тисячі чотириста вісімдесят один) долар 60 центів США. За умовами якого встановлено: - валюту кредиту –долар США п. 2 частини 1 , Кредитного договору № ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. - валюту платежів - долар США п. 1.11.1 частини 2 Кредитного договору № ML-701/962/2007. - виплата тіла кредиту та виплата нарахованих процентів в частині засобу платежу було визнано доларах США що знаходить своє відображення в графіку повернення кредиту та сплати відсотків як невід’ємної частини Кредитного договору. Тобто даним Кредитним договором № ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. з подальшими змінами які не торкнулися валюти кредиту була встановлена сума кредиту, виплати по тілу кредиту, сума процентів за користування кредитом та визначена валюта кредиту, засіб платежів по кредиту іноземна валюту, а саме долар США. За для отримання кредиту Відповідач зобов’язав ОСОБА_1 п. 1.3. (дотримання зазначених умов дає право отримати кредит) Кредитного договору № ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. укласти та сплатити кошти наступних договорів. -Договір № 701/2332/07 про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній та національній валюті для фізичних осіб від 08.11.2007р. згідно якого відкривався поточний рахунок № 26207101769724 який в подальшому використовувався для обслуговування кредиту, на його виконання з позивача були отримані кошти що піддержує Квитанція № 68 від 08.11.2007р на суму 7600 грн, коп.. , та Квитанція № 69 від 13.11.2007р. на суму 2499грн. 75 коп. Таким чином за для виконання умов зазначеного договору мною було оплачено суму –10 099 грн. 75 коп. -Договір № 13/НОМЕР_1 страхування майна фізичних осіб від 08.11.2007р. . на виконання якого я ОСОБА_1 оплатив наступні суми доказом чого є – Квитанція №670590 від 08.11.07р. -Договір № ДНВ / 27-0386774255 добровільного страхування від нещясних випадків від 08.11.2007р. на виконання якого я ОСОБА_1 оплатив наступні суми доказом чого є – Квитанція №670590 від 08.11.07р. Таким чином за для виконання умов Договорів страхування № 13/НОМЕР_1 та № ДНВ / 27-0386774255 ним було оплачено суму –9005 грн. 90 коп. Строк та суми виплат зроблених за весь період представлені в Додатку №1 до позовної заяви «Розрахунок виплат по кредитам за період з 10.12.2007р. по 08.10.2009р»який є невід’ємною частиною позовної заяви. В зв’язку з тим фактом, що як сам Кредитний договір так і факти оплати які знайшли своє відображення в Квитанціях про оплату тіла кредиту і процентів по ньому, додатку до Кредитного договору стосовно графіка погашення кредиту та процентів. Кредитний договір ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. з подальшими змінами передбачали валюту кредиту якою за умовами останнього є валюта Сполучених Штатів Америки а саме долар (USD) так і виплаті котрі, я виконував мали місце в валюті передбаченій Кредитним договором. Зобов’язання які виникли перед Відповідачем (оплата тіла кредиту та процентів) також виражені і фактично відбувалися в іноземній валюті а саме в доларах (USD). Своє підтвердження дані факті знайшли в: - Кредитному договорі ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. з подальшими змінами (п. 2 частини № 1 базових умов кредитування та п. 1.1 частини № 2 Кредитного договору від 08.11.2007р.) - в квитанціях про оплату тіла та процентів за період з 10.12.2007р. по 08.10.2009р. включно. - в додатку №1 до Кредитного договору ML-701/962/2007 від 08.11.2007р «Графік платежів» В даних документах чітко відображена валюта розрахунків, а саме як засіб платежу передбачено іноземну валюту долар США, між позивачем та відповідачем. Керуючись ст. 99 Конституції України, слід підкреслити, що грошовою одиницею України є гривня. Тобто законодавець чітко підкреслює даною нормою права, що в України є своя валюта. Більше того, Національний банк України забезпечує стабільність даної валюти. В зв’язку з тим, що Конституція України являє собою норму вищої юридичної сили, це норма прямої дії, дання норма обов’язкова для виконання всім юридичним та фізичним особам. Даною нормою законодавець підкреслює перевагу гривні перед іншими валютами, та підкреслює факт того, що всі взаємовідносини що виникають на території України мають відбуватися в національній валюті. Керуючись ч. 1 ст. 524 ЦК України зобов’язання має бути виражено в грошовій одиниці України, а саме в гривні. Це ще один факт котрий говорить про порушення порядку оформлення стосунків в ракурсі Кредитного ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. з подальшими змінами та уточненнями які не торкалися засобу платежу. Оформлюючи зазначений Кредитний договір Відповідач в свою чергу порушив положення ст. 524 ЦК України, чим ввів в оману Позивача що до валюти зобов’язань пов’язаних з виконання Кредитного договору. Таким чином, по відношенню до Кредитного договору ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. з подальшими змінами та уточненнями які не торкалися засобу платежу, має місце порушення ст. 524 ЦК України відносно валюти зобов’язання, якою повинна була бути гривня але фактично нею являлась валюта іноземної країни а саме долар США. Керуючись ч. 1 ст. 533 ЦК України слід зауважити, що грошове зобов’язання має бути виконано у гривні, про це чітко говорить законодавець не допускаючи двозначності. Таким чином беручи до уваги положення Кредитного договору вбачається, що й сам Кредитний договір й додатки до нього, Графік платежів, та квитанції по оплаті зобов’язань відображають валюту виконання зобов’язань (виплати тіла кредиту та процентів) в грошовій одиниці іноземної країни а саме долар США, а не гривня, як це передбачено ст. 533 ЦК України. Використання іноземної валюти як засобу платежу допускається на території України, але ж тільки у випадках, порядку та умов встановлених законом. Використання іноземної валюти як засіб платежу обмежений, а точніше заборонений в прямих формах оплати та розрахунків, дозволено тільки застосування еквіваленту як такого з прив’язанням його до офіційного курсу України. Таким чином норми ЦК не дають змоги використання іноземної валюти в цьому випадку долара США котрий був використаний при оформленні та виконанні Кредитного договору ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. що ще раз піддтвердує порушення законодавства України при проведенні кредитування ОСОБА_1. Керуючись положеннями Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»№15-93 від 19.02.1993р.. а саме ч. 1 ст. 3 також має місце відображення положень Конституції України, Цивільного кодексу, а саме того факту що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань. Таким чином, використання іноземної валюти як засобу платежу на території України є незаконним, а більше того спонукання Позивача прийняти валютою для розрахунків та отримання кредиту в іноземній валюті також суперечить положенням існуючого законодавства України та цього декрету, та є незаконним. Декрет передбачає можливість використання валютних операцій на території України, а саме використання іноземної валюти як засобу платежу, але даний дозвіл має ряд особливостей та нюансів. Так зокрема передбачено отримання генеральних та індивідуальних ліцензій. Так зокрема що до використання іноземної валюти як засобу платежу на території України знаходить своє відображення в п) г. ч.4 ст.5 Декрету яка передбачає отримання Індивідуальної ліцензії. Так і тільки за такої умови можливе використання іноземної валюти на території України як засобу платежу. Керуючись п. 8 та п. 14 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України здійснює банківське регулювання та нагляд, в нашому випадку на мій погляд НБУ допустив порушення ст. 99 Конституції України, ст. 524, 533 ЦК України, положень Декрету, в частині нагляду котрий передбачений в функціях НБУ. Щодо п. 14 в якому передбачено можливість НБУ здійснення валютного контролю за банками які отримали ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, ці функції НБУ не використав щодо відповідача чим допустив порушення законодавства України. Керуючись Законом України «Про захист прав споживачів»слід зазначити наступне при оформленні Кредитів були допущені порушення деяких норм зазначеного Закону а саме: -ст. 11 ч. 2 в частині письмового повідомлення споживача яким є ОСОБА_1 про положення відображені в п.) а, в, д, и, і,. -ст. 15 ч. 1 щодо права споживача на одержання необхідної, доступної, своєчасної інформації, та в частині що інформація повинна бути надана до придбання ним продукції (послуги) яким є кредит. -ст. 18 в частині неможливості включення в договір умов які є несправедливими, а саме п. 2.3.6. Частина 2 Кредитного договору ML-701/962/2007 від 08.11.2007р., передбачено –протягом дії цього договору без попередньої письмової згоди Банку не укладати інших правочинів по отриманню нових кредитів, тобто в супереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс на шкоду споживача тобто ОСОБА_1 так зокрема ст. 12 ЦК України встановлює принцип диспозитивності - особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, таким чином обмеження права ОСОБА_1 в частині вільного здійснення свого права на взяття інших кредитів є несправедливою. Фактом порушення прав є наявність п. 2.3.6. в Частина 2 Кредитного договору ML-701/962/2007 від 08.11.2007р. який обмежує права ОСОБА_1 Керуючись Постановою Національного банку України № 168 10.05.2007 р. «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»а саме п. 2.1., п. 2.2. слід зазначити, що банк до підписання Кредитних договорів повинен в письмовій формі надати інформацію щодо переваг та недоліків пропонованої схеми кредитування, але на жаль відповідач не зробив цього і не надав в письмовій формі даний документ, який би відображав дані переваги та недоліки запропонованої схеми кредитування. Керуючись ч. 1, ч. 2 ст. 202 ЦК України –правочином є дія особи на набуття, зміну а бо припинення цивільних прав, правочини можуть бути двосторонні (договори). Таким чином Кредитний договір № ML-701/962/2007 від 08.11.2007 р. з подальшими змінами є правочином. Керуючись ч.1 ст. 203 ЦК України щодо вимог додержання яких є необхідним для дійсності правочину, слід замітити що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу та іншим актам цивільного законодавства (згідно ст. 4 Цивільного кодексу України), а також моральним засадам суспільства. Виходячи з вищевказаного та переводячи грошові відносини в площину національної валюти гривні, та в зв’язку з тим що позивач просить признати Кредитний договір недійсним в момент підписання, то й сума кредиту підлягає корегуванню в валюті України, а саме на момент підписання договору згідно з Довідкою НБУ від 09.08.2010р. курс американського долара до гривні становив 5,05 грн. за один долар США, таким чином сума кредиту становить - 202 481 доларів 60 центів х 5.05 = 1 022 532 грн. 08 коп. З метою упорядкування суми боргу. яку позивач винен відповідачеві –1 022 532 грн. 08 коп. (сума кредиту) –172 971 грн. 59 коп. (сума виплат зроблених позивачем за весь період, згідно Додатку №1 до позовної заяви) = 849 560 грн. 49 коп. (заборгованість позивача перед банком). Однак, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування позивачу збитків у подвійному розмірі, тобто 39 211 грн. 30 коп. задоволенню не підлягають, оскільки недостатньо обґрунтовані позивачем та не надано достовірних доказів на їх підтвердження. Відповідно до ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог,. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 202, 203, 215, 230, 524, 533 ЦК України, суд - В И Р І Ш И В : Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати недійсним з моменту його підписання Кредитний договір № МL 701/962/2007 від 08.11.2007р., Додатковий договір № 1 від 08.05.2009р. до Кредитного договору МL-701/962/2007 від 08.11.2007р. , Додатковий договір №2 від 08.12.2009р. до Кредитного договору МL-701/962/2007 від 08.11.2007р. Визнати кошти отримані ОСОБА_2 Акціонерним товариством «ОТП Банк» 01033, м. Київ вул.. Жилянська, 43 ЄДРПОУ 21685166 в особі Регіонального відділення ПАТ «ОТП Банк» у м. Харкові 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 56 від ОСОБА_1 за період з 10.12.2007р. по 08.10.2009р. в сумі 172971 грн. 59 коп. як ті, що відшкодовували кредит відносно Кредитного договору №МL-701/962/2007 від 08.11.2007р., Додатковий договір №1 від 08.05.2009р. до Кредитного договору МL-701/962/2007 від 08.11.2007р., Додатковий договір №2 від 08.12.2009р. до Кредитного договору МL-701/962/2007 від 08.11.2007р. Визнати за ОСОБА_1 борг перед ОСОБА_2 Акціонерним товариством «ОТП Банк»01033, м. Київ вул.. Жилянська, 43 ЄДРПОУ 21685166 в особі Регіонального відділення ПАТ «ОТП Банк»у м. Харкові 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 56 в сумі - 849 560 грн. 49 коп. Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 Акціонерного товариства «ОТП Банк» 01033, м. Київ вул.. Жилянська, 43 ЄДРПОУ 21685166 в особі Регіонального відділення ПАТ «ОТП Банк»у м. Харкові 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 56 оплату витрат з інформаційно-технічного розгляду справи в сумі - 120 грн. 00 коп. Стягнути з ОСОБА_2 Акціонерного товариства «ОТП Банк» 01033, м. Київ вул.. Жилянська, 43 ЄДРПОУ 21685166 в особі Регіонального відділення ПАТ «ОТП Банк»у м. Харкові 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 56 на користь держави судові витрати в сумі 51 грн. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків в сумі —39 211 грн. 30 коп. –відмовити. Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова апеляційної скарги. Суддя http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14388080

интересно было бы почитать решение апелляции и на что она посылается скасовуючи решение первой инстанции.

ну если не идут на встречу, значит деньги им не нужны. Не платите вообще ничего. Это конечно при условии если у Вас действительно нет недвижимости ну и т.д. пусть исполнитель возвращает им исполнительный лист без исполнения и пусть сосут лапу.

можно оспорить что угодно.Главное доказать, что Вы пропустили исковую давность по уважительным причинам. Как часто это бывает нотариус не уведомляет об исполнительной надписи, а Вы о нем узнаете уже только через пол года/год от исполнительной.

молодец Астахова... хотя в свою очередь столько по недействительности отказала, а тут небольшой подарочек. Надеюсь мотивы на такое решение у нее были исключительно искренние.

потому что на этого судью расписывали практически все банковский дела по взысканию долга. и все без исключения он благополучно удовлетворял а тут на тебе все наоборот Потому и удивлен.

Этого решения 100% не было здесь. Судью знаю) Никогда бы не подумал, что он на такое пойдет )

а банк на бабки не разводит:1) повышая незаконно процентную ставку в тот момент когда нужно итак больше платить по валютному кредиту? 2) насчитывая при взыскании задолженности левые пени и штрафы? 3) раскрывая банковскую тайну? Вас нужно бить, просто бить и выбивать из головы все, что осталось. Так хоть одно тело будет которое умный человек использует с умом которым Вас обделила природа.

оскаржувати до Апеляційного суду?до речі чи можливо таку ухвалу оскаржити в апеляції?

а как на счет спора о праве? пеню нужно дослыдити. пусть подсчитает при Вас. врядли он (судья) захочет это делать.