Как разделить имущество между супругами если оно в ипотеке?!


Recommended Posts

Кто подскажет можно ли делить имущество которое находиться в ипотеке?

можно, бремя ипотеки переходит за имуществом к следующему собственнику (сособственнику)
Link to comment
Share on other sites

А что у кого-то есть практика как поделить имущество обремененное ипотекой? Было-бы интересно почитать. На мой взгляд это сделать не возможно! Если кому надо вышлю свой иск. Мы сейчас в процессе по этому иску и подали апеляцию на решение суда.

Link to comment
Share on other sites

мы то поделили , но эти бляд .... подали апеляцию, скоро заседание посмотрим чем закончиться............они говорят что нельзя поделить майно которое в ипотеке

Link to comment
Share on other sites

А что у кого-то есть практика как поделить имущество обремененное ипотекой? Было-бы интересно почитать. На мой взгляд это сделать не возможно! Если кому надо вышлю свой иск. Мы сейчас в процессе по этому иску и подали апеляцию на решение суда.

Из теории - нормы ЗУ "Об ипотеке", ЦКУ, и Семейного код.

Стаття 23. ЗУ "Об ипотеке" Наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи

У разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Кроме того, имущество, находящееся в ипотеке МОЖЕТ отчуждаться, но с оговоркой - с разрешения ипотекодержателя.

Также имущество в ипотеке может принадлежать супругам на праве совместной собственности и после развода МОЖЕТ БЫТЬ ими поделено или разделено. Так же на часть имущества МОЖЕТ быть признано право собственности третьих лиц, которые заявляют требование его поделить (разделить).

Давайте не будем сужать наше понимание о возможностях поделить имущество. Одно дело, когда мы хотим объегорить банк и вывести недвижимость из ипотеки, деля ее, ошибочно полагая, что ипотека прекратиться, а на самом деле - лишь усложнит или сведет к нулю процесс взыскания), и другое дело, когда имущество можно по право поделить между собственниками (например, наследниками или супругами)

Вот практика:

Верховний Суд України

УХВАЛА

19 травня 2010 р. № 6-17630св09 м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Григор’євої Л.І.,

суддів: Балюка М.І., Барсукової В.М.,

Косенка В.Й., Луспеника Д.Д.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, зобов’язання перезаключити іпотечний договір і стягнення вартості 1/2 частини заставленого будинку за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 5 червня 2009 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2007 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що знаходилась із ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі з жовтня 2006 року до травня 2007 року. За час шлюбу ними набуто рухоме й нерухоме майно, яке є спільним майном подружжя:тентовий навіс із металевим каркасом «УкрТент» вартістю 16 451 грн., набір для ванної кімнати – 2 300 грн. та жилий будинок АДРЕСА_1 вартістю 101 тис. грн., придбаний 29 листопада 2006 року за рахунок кредиту в розмірі 109 786 грн., наданого відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» на підставі кредитного договору. Кредит за час шлюбу частково погашено. Оскільки добровільно дійти згоди щодо поділу майна сторони не можуть, позивачка просила тентовий навіс із металевим каркасом «УкрТент» і набір для ванної кімнати залишити відповідачу, стягнувши на її користь 1/2 частину вартості цього майна, та виділити їй у натурі 1/2 частину жилого будинку.

Відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом і просив суд визнати спільним сумісним майном гроші, сплачені банку на погашення кредиту, та відсотки в розмірі 12 619 грн. 70 коп. та визнати за ОСОБА_3 право на 1/2 частину вказаної суми.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 5 червня 2009 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Залишено у власності ОСОБА_4 тентовий навіс із металевим каркасом «УкрТент» вартістю 16 451 грн., набір для ванної кімнати – 2 300 грн. й стягнуто з нього на користь ОСОБА_3 1/2 частину вартості зазначеного майна – 9 355 грн. 50 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано спільним сумісним майном грошові кошти, сплачені банку в рахунок погашення кредиту за період з листопада 2006 року до травня 2007 року, у розмірі 12 619 грн. 70 коп. та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1/2 частину спільного сумісного майна подружжя – грошові кошти в розмірі 6 309 грн. 85 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог і відмову в задоволенні зустрічного позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_3 про поділ тентового навісу та набору для ванної кімнати, суд першої інстанції виходив із того, що вказане майно було придбане подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю й кожному належить по 1/2 його частині. Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 про поділ грошових коштів, виплачених за кредитом у розмірі 12 619 грн. 70 коп., суд посилався на те, що вказані кошти були сплачені подружжям за час шлюбу. Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про виділ їй у натурі 1/2 частини жилого будинку, суд виходив із того, що спірний будинок не є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки він був придбаний не за кошти сторін, а за кредитні кошти, знаходиться в іпотеці та дозволу на відчуження майна банк не надавав.

З таким висновком суду погодився й суд апеляційної інстанції.

Проте погодитись із таким висновком судів попередніх інстанцій не можна, оскільки суди дійшли його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом установлено, що 29 листопада 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» і ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, згідно з яким ОСОБА_4 наданий кредит у розмірі 109 786 грн. для придбання житла (термін повернення кредиту – 20 років). У той же день із ним та за нотаріальної згоди ОСОБА_5 укладено договір іпотеки цього будинку для забезпечення виконання кредитних зобов’язань.

Таким чином, право власності на спірний будинок, який придбаний подружжям за час шлюбу в кредит, оформлений на ОСОБА_4, виникло 29 листопада 2006 року. У зв’язку із цим висновок суду про те, що будинок не є спільною сумісною власністю подружжя, є необгрунтованим і таким, що не відповідає вимогам закону.

Положення договору іпотеки про те, що іпотекодавець ОСОБА_4 не має права розпоряджатися будинком без згоди іпотекодержателя до закінчення терміну дії іпотеки, не означає, що в судовому порядку не можна поділити спільне майно подружжя шляхом визнання права власності на нього, оскільки право володіння та користування майном не заборонено, а поділ майна подружжя не є розпорядженням ним.

Крім того, суди не врахували, що згідно із ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Отже, за загальним правилом майно, придбане подружжям у кредит, є спільною власністю чоловіка та дружини. Також ст. 70 СК України передбачено, що в разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Також судами не застосовано положення ст. 65 СК України, згідно з якою договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї. Це означає, що дружина та чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов’язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, оскільки розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов’язань за кредитом.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в пп. 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Таким чином, у результаті придбання подружжям будинку в кредит боргові зобов’язання перед позикодавцем несуть як чоловік, так і дружина, а не тільки той із подружжя, хто підписав кредитний договір.

У порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України суд як першої, так і апеляційної інстанції при перегляді рішення належним чином доводів позивача та відповідача не перевірили;не дали оцінки тому, що кредитний договір укладено в інтересах сім’ї для придбання житла та що ОСОБА_3 надавала нотаріальну згоду на передачу будинку в іпотеку й у заяві вказано про передачу в іпотеку будинку, який є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

За таких обставин рішення судів не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 5 червня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.І. Григор’єва

Судді: М.І. Балюк

В.М. Барсукова

В.Й. Косенко

Д.Д. Луспеник

Link to comment
Share on other sites

Вот еще дело. Здесь супруги достигли соглашения о разделе имущества, но банк согласия не давал.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 грудня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Грушицького А.І.,

при секретарі Шиловій О.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, АКІБ «УкрСиббанк» про поділ майна подружжя. Заяву мотивує тим, що перебуваючи з відповідачем у зареєстрованому шлюбі придбали нерухоме майно, яке він хоче поділити, а саме квартиру по АДРЕСА_1 Питання щодо добровільного розподілу майна досягнуто, але без згоди АКІБ «УкрСиббанк» неможливий поділ, оскільки вказана квартира була придбана за кредитні кошти та перебуває в іпотеці в банку. Вважає, що укладення такого договору не суперечить інтересам банку, оскільки квартира й далі перебуватиме в іпотеці з наявністю відповідних заборон. Тому просив суд провести поділ майна спільної сумісної власності та визнати за ним та за відповідачем право власності по ? частині двокімнатної квартири, загальною площею 47,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою суду від 24 листопада 2009 року замінено процесуальний статус акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» із співвідповідача на третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

В судовому засіданні позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить провести поділ майна спільної сумісної власності та визнати за ним та за відповідачем право власності по ? частині двокімнатної квартири, загальною площею 47,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також визнати його іпотекодавцем за договором іпотеки від 8 лютого 2008 року укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк».

Відповідач в судове засідання не з’явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Представник АКІБ «УкрСиббанк» в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

За погодженням з позивачем суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 22 жовтня 2005 року, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 1550 (а.с.4).

Під час перебування у шлюбі сторони набули право власності на двокімнатну квартиру, загальною площею 47,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що стверджується договором купівлі-продажу та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.5-6).

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 61 СК України об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи, що квартира була придбана під час перебування у шлюбі, суд приходить до висновку, що слід провести поділ майна спільної сумісної власності та визнати за позивачем та за відповідачем право власності по ? частині двокімнатної квартири, загальною площею 47,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 11/27.

Як вбачається з договору іпотеки, укладеного 8 лютого 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, остання в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №11295384000 від 8 лютого 2008 року (а.с.12-14) надала в іпотеку нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру, загальною площею 47,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7-8).

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

За таких обставин вимога про визнання позивача іпотекодавцем за договором іпотеки від 8 лютого 2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» підлягає до задоволення.

Судові витрати слід залишити за позивачем, оскільки відповідач в даній справі будь-яких його законних прав та інтересів не порушував.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 58, 60, 88, 209, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст. ст. 60, 61 СК України, ст. 23 Закону України «Про іпотеку», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Провести поділ майна спільної сумісної власності та визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину двокімнатної квартири, загальною площею 47,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину двокімнатної квартири, загальною площею 47,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати ОСОБА_1 іпотекодавцем за договором іпотеки від 8 лютого 2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк».

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя /підпис/.

З оригіналом згідно.

Суддя

Link to comment
Share on other sites

А вот еще одна милейшая статья, как делить ипотечную землю

Поділ земельної ділянки, як спосіб вивести майно із іпотеки.

28.06.2010

Розглянемо на перший погляд просту ситуацію. Фізичною особою отримано кредит на придбання земельної ділянки. В цьому випадку укладення кредитного договору, договорів купівлі – продажу та іпотеки здійснюється одночасно. Це не суперечить нормам чинного законодавства. При оформлені договору іпотеки нотаріусом було застосовано ст. 5 Закону України «Про іпотеку» відповідно до якої предметом іпотеки також може бути об’єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Тобто, в іпотеку передано земельну ділянку на підставі державного акту, що оформлений на колишнього власника.

Слід звернути увагу, що ідентифікація предмету іпотеки як для договору так і для внесення відповідних записів до реєстру іпотек та заборон на відчуження здійснювалась за кадастровим номером земельної ділянки.

Кадастровий номер земельної ділянки – індивідуальний цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на території України, який формується підчас проведення кадастрової зйомки, відображається на кадастровому плані земельної ділянки та документації із землеустрою та присвоюється їй при здійсненні державної реєстрації. Виходячи із цього визначення можна стверджувати що кадастровий номер це єдиний ідентифікатор за допомогою якого можна відділити предмет іпотеки від подібного.

Кадастровий номер зберігається за земельною ділянкою протягом усього часу її існування.

Виходячи із визначення земельної ділянки, яке міститься у ст. 79 Земельного кодексу України (частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами) можна зробити висновок, що при поділі земельної ділянки або при будь якій зміні її конфігурації, площі, тощо утворюється уже нова земельна ділянка або ділянки із іншими кадастровими номерами.

Після отримання кредиту та оформлення договору іпотеки власник земельної ділянки захотів її розділити з метою відчуження її частини. Відчуження частини земельної ділянки потребує виділення її в натурі, встановлення меж, складання кадастрового плану та присвоєння виділеній земельній ділянці окремого кадастрового номеру. Цього вимагає п. 7 ст. 126 Земельного кодексу України відповідно до якого відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему земельну ділянку здійснюється після отримання її власником державного акта, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку.

Що в даному випадку відбувається. Власник звертається із заявою до землевпорядної організації, яка виготовить йому технічну документацію у кількості відповідній кількості земельних ділянок, які утворяться в результаті поділу.

Зауважимо, що землевпорядна організація не повинна і не буде перевіряти наявність прав третіх осіб на земельну ділянку. Після виготовлення технічної документації та її затвердження новоутвореним земельним ділянкам присвоюються нові кадастрові номери. Потім виготовляються державні акти, реєструються і видаються власнику. Кадастровий номер поділеної земельної ділянки скасовується. Результат – банк залишається без забезпечення.

А що з новоутвореними ділянками. Їх можна вільно відчужувати так як нові кадастрові номери не внесені до реєстру іпотек і заборон на відчуження.

Все вищеописане не інструкція як діяти. Скоріше це застереження що цього не потрібно робити або робити тільки за погодженням із банком. Це тому, що при втраті предмету іпотеки банк буде вимагати або надання іншого майна в забезпечення, або дострокового повернення кредиту. Добре якщо гроші від продажу новоутворених ділянок будуть направлені на повне погашення кредиту. А якщо ні ? В цьому випадку необхідно готуватись до судових процесів і відповідно негативних наслідків.

Link to comment
Share on other sites

Добре якщо гроші від продажу новоутворених ділянок будуть направлені на повне погашення кредиту. А якщо ні ? В цьому випадку необхідно готуватись до судових процесів і відповідно негативних наслідків.

Писали, писали статью, что бы научить как оставить банк ни с чем, а потом, подумали и написали в конце, что такого делать нельзя.

Улыбнуло)

Какие негативные последствия, когда у человека была в собственности только земля, он ее продал, деньги получил и пусть банк подает, что они возьмут с человека?

А что у кого-то есть практика как поделить имущество обремененное ипотекой? Было-бы интересно почитать. На мой взгляд это сделать не возможно! Если кому надо вышлю свой иск. Мы сейчас в процессе по этому иску и подали апеляцию на решение суда.

Почему вы считаете, что невозможно поделить?

Вышлите пожалуйста Ваш иск, решение первой инстанции и апелляцию, было бы интересно взглянуть.

Вот моя почта: [email protected]

Было бы интересно почитать аргументацию, хотя многим вещам я не удивляюсь

мы то поделили , но эти бляд .... подали апеляцию, скоро заседание посмотрим чем закончиться............они говорят что нельзя поделить майно которое в ипотеке

Вам мой совет, подготовьте качественное возражение на апелляционную жалобу банка и подложите к нему Определение ВСУ выложенное Верой в сообщении № 5

Link to comment
Share on other sites

  • 5 months later...
  • 8 months later...

А что у кого-то есть практика как поделить имущество обремененное ипотекой? Было-бы интересно почитать. На мой взгляд это сделать не возможно! Если кому надо вышлю свой иск. Мы сейчас в процессе по этому иску и подали апеляцию на решение суда.

Могли бы вы выслать иск и определения судов, интерестно чем закончилось! [email protected]

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show