Определение ВСУ о необходимости взыскания с должника 3% годовых и индекса инфляции, и рассмотреть упущенную выгоду

[ANTIRAID]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2009 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Григор'євої Л.І.,

суддів: Балюка М.І., Данчука В.Г.,

Барсукової В.М., Косенка В.Й.,-

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Логістик-Центр “А” (далі - ТОВ “Логістик-Центр “А”) про стягнення заборгованості та збитків за договорами купівлі-продажу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 11 жовтня 2007 року та рішення апеляційного суду Київської області від 14 листопада 2008 року,

встановила:

У липні 2007 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 14 грудня 2005 року між ним та відповідачем було укладено договори купівлі-продажу 22-х земельних ділянок за загальною ціною 1 млн. 137 тис. грн. Указував, що відповідно до п. 4 кожного із зазначених договорів відповідач зобов'язався сплатити обумовлену договором ціну до 1 січня 2006 року, проте оплати не здійснив. Позивач просив суд стягнути з відповідача борг у сумі 1 млн. 137 тис. грн., індекс інфляції в сумі 153 608 грн. 70 коп. та 3 % річних від заборгованої суми - 51 024 грн. 80 коп.

Посилаючись на те, що невчасною сплатою грошових коштів йому завдано збитків у вигляді упущеної вигоди, просив стягнути 113 млн. 737 тис. 387 грн. 68 коп.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 11 жовтня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ “Логістик-Центр “А” 3 % річних від суми основного боргу в розмірі 51 024 грн. 80 коп. та індекс інфляції в сумі 153 608 грн. 70 коп.

Рішенням апеляційного суду апеляційного суду Київської області від 14 листопада 2008 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати рішення Макарівського районного суду в частині відмови в позові та рішення апеляційного суду Київської області й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 10 ЦПК України).

Судами встановлено, що 14 грудня 2005 року між сторонами укладено договори купівлі-продажу 22-х земельних ділянок, що розташовані на території Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області, за загальною ціною 1 млн. 137 тис. грн. (а.с. 11-32).

Відповідно до п. 4 кожного договору (договори №№ 11039-11046 від 14 грудня 2005 року) ТОВ “Логістик-Центр “А” зобов'язане до 1 січня 2006 року сплатити ОСОБА_1 обумовлену цими договорами ціну. Повний розрахунок за договорами повинен бути підтверджений розпискою продавця про одержання грошей (а.с. 11-32 т. 1). До 1 січня 2006 року ТОВ “Логістик-Центр “А” обумовлене договором зобов'язання не виконало.

Лише після отримання копії позовної заяви від представника позивача ТОВ “Логістик-Центр “А” 7 вересня 2007 року відкрило в ТОВ “КБ “Актив-банк” поточний рахунок, на який внесло 1 млн. 137 тис. грн. для виконання грошових зобов'язань за договорами купівлі-продажу земельних ділянок № 11039-11060 від 14 грудня 2005 року (а.с. 76, 77-83, 85 т. 1).

Задовольняючи позов ОСОБА_1. в частині позову про стягнення індексу інфляції та 3 % річних, суд першої інстанції виходив із того, що в порушення вимог ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України ТОВ “Логістик-Центр “А” у встановлений строк не виконало зобов'язання зі сплати коштів за договорами купівлі-продажу земельних ділянок, тому відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України повинно нести відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

При цьому суд виходив із того, що ТОВ “Логістик-Центр “А” не надало доказів ухилення ОСОБА_1. від отримання грошових коштів за цими договорами, яке б відповідно до ст. ст. 614, 616 ЦК України могло бути підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання або зменшення розміру збитків та неустойки.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 ЦК України передбачає обов'язок виконання зобов'язання у строк (термін), який встановлений цим зобов'язанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт порушення прав позивача підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, установивши факт порушення боржником виконання грошового зобов'язання у строк, зазначений у договорах, та відсутність передбачених ст. ст. 614, 616, 617 ЦК України підстав для звільнення боржника від відповідальності за порушення цього зобов'язання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині, ухвалене згідно із законом, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність вини боржника в невиконанні ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, ураховуючи те, що апеляційним судом помилково скасовано рішення суду першої інстанції в цій частині, ухвалене згідно із законом, рішення апеляційного суду на підставі ст. 339 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням у силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

Відмовляючи ОСОБА_1у задоволенні вимог про відшкодування збитків, завданих порушенням боржником грошових зобов'язань, у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди), і заявлено у зв'язку з неможливістю реалізації ним свого бізнес-плану, суд виходив із недоведеності позову в цій частині.

Погоджуючись із таким висновком, апеляційний суд, разом з тим, скасував рішення суду першої інстанції та в цій частині й ухвалив нове рішення про відмову в позові.

Проте з судовими рішеннями в цій частині не можна погодитися, оскільки суди дійшли їх із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Так, ст. 22 ЦК України передбачає право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на відшкодування як реальних збитків, так і на отримання доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Завдані збитки відшкодовуються боржником, який порушив зобов'язання, які визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора або у день пред'явлення позову, чи судом - на день ухвалення рішення (чч. 1, 2 ст. 623 ЦК України).

Частина 2 ст. 623 ЦК України покладає на кредитора обов'язок по доказуванню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, а ч. 4 цієї норми передбачає, що при визначенні розміру неодержаних доходів необхідно враховувати заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині стягнення упущеної вигоди, суди належним чином не перевірили й не дали оцінки його доводам і наданим доказам на підтвердження цих вимог, зокрема протоколу про наміри від 24 грудня 2005 року, за яким позивач отримані від продажу кошти повинен був інвестувати у створення спільного українсько-австрійського підприємства (а.с. 45. 60, 103-128 т. 1).

Враховуючи положення ст. 623 ЦК України при застосуванні цієї норми суди повинні встановити як розмір упущеної вигоди виходячи з розміру доходу, який би позивач міг реально одержати за звичайних обставин у разі своєчасного отримання ним коштів від боржника, так і реально вжиті позивачем заходи для його отримання.

Оскільки судами при ухваленні рішень у цій частині положення ст. 623 ЦК України не враховані, доводам сторін і наданим доказам оцінка не дана, ці рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

На підставі чч. 2, 3 ст. 338 ЦПК України судові рішення в цій частині підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 338, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Київської області від 14 листопада 2008 року в частині позову ОСОБА_1 про стягнення індексу інфляції і 3 % річних скасувати, залишити в цій частині рішення Макарівського районного суду Київської області від 11 жовтня 2007 року.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 11 жовтня 2007 року та рішення апеляційного суду Київської області від 14 листопада 2008 року в частині позову ОСОБА_1 про стягнення неодержаного доходу (упущеної вигоди) скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до Макарівського районного суду Київської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.І. Григор'єва

Судді: М.І. Балюк

В.М. Барсукова

В.Г. Данчук

В.Й. Косенко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3268553