Решение Замостянского райсуда оставленное в силе ВСУ о взыскании с банка Хрещатик, суммы украденного сотрудником банка депозита

[ANTIRAID]

Справа № 2-1736-2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2009 року Замостянський районний суд м. Вінниці

в складі : головуючого судді Луценко Л.В.

при секретарі Мамошук І.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Хрещатик» про стягнення коштів за договором банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Замостянського районного суду м. Вінниці з позовом до ВАТ КБ «Хрещатик» про стягнення коштів за договором банківського вкладу.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі договору банківського вкладу №41-12559Д від 05.09.2008 року та квитанцією № 1 від 05.09.2008 року, позивач ОСОБА_1 передав до Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» готівкові кошти в сумі 100 000 доларів США.

Відповідно до п. 1.2. договору, процентна ставка на вклад встановлена у 12 % річних. Нарахування процентів здійснюється банком щомісячно, виходячи фактичної кількості днів в місяці та році. В перший робочий день кожного місяця, наступного за місяцем нарахування, нараховані проценти приєднуються до суми вкладу і в подальшому нарахування процентів здійснюється на збільшену суму вкладу.

Згідно розрахунку позивача ОСОБА_1, сума процентів складає 3 030.1 доларів США.

На вимогу вкладника, банк суму вкладу та нараховані проценти не повернув, а отже не виконав своїх зобов’язань за договором банківського вкладу чим порушив права позивача ОСОБА_1.

24.02.2009 року позивач ОСОБА_1 передав згідно договору про відступлення права вимоги та додатку до цього договору на користь позивачки ОСОБА_2 право вимоги від боржника (відповідача) за договором банківського вкладу № 41-12559Д від 05.09.2008 року, частини суми вкладу в розмірі 20 000 доларів США.

Позивачі вважають, що договір про відступлення права вимоги коштів за договором банківського вкладу №41-12559Д від 05.09.2008 року укладений у повній відповідності із ст. ст. 512, 513, 514, 516 ЦК України, тому позивачка ОСОБА_2 правомірно звернулася до суду з вимогою стягнути з відповідача на її користь відступлену їй за договором від 24.02.2009 року частку в сумі 20 000 доларів США.

В судовому засіданні позивач та представник позивачки збільшили позовні вимоги та просили стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» або з Вінницької філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 80 000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 616 000 грн., нараховані проценти в сумі 3030.1 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 23331.77 грн., проценти за прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 3924.08 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 30215.41 грн., інфляційні втрати в сумі 6799.99 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 52359.92 грн., упущену вигоду в сумі 128 696.66 грн. та 20 000 грн.. моральної шкоди, на користь позивачки ОСОБА_2 стягнути 20 000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 154 000 грн., проценти за прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 276.16 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 2126.43 грн. та 31 000 грн. упущеної вигоди.

Представник відповідача позов не визнала, суду пояснила, що договір банківського вкладу №41-12559Д від 05.09.2008 року на балансі Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» не обліковується. Кошти згідно цього договору в касу банку внесено не було, оскільки ними шахрайським способом заволодів керуючий Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» Цимбалюк Віталій Іванович, якого згодом було звільнено з посади, таким чином представник відповідача вважає, що стягнення повинно бути з Цимбалюка В.І., яким підроблено договір банківського вкладу та квитанцію про внесення готівки в касу банку.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справ, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Договір банківського вкладу «накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу № 41-12559Д від 05.09.2008 року укладено між ВАТ КБ «Хрещатик» та ОСОБА_1 строком на 3 місяці, із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу.

Кожну сторінку договору скріплено печаткою Липовецького відділення ВАТ КБ «Хрещатик» та підписом керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» Цимбалюк В.І..

Відповідно до п. 2.3.2 договору банківського вкладу «накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу № 41012559Д від 05.09.2008 року, вкладник зобов’язався здійснити внесок коштів на вкладний рахунок в сумі, зазначеній в п. 1.1. даного договору, готівкою через касу банку або шляхом перерахування коштів з іншого власного вкладного (депозитного), поточного або карткового рахунку.

Відповідно до розділу ІІІ глави 2 пункту 8 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного Банку України № 337 від 14.08.2003 року, після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час — час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Квитанція № 1 від 05.09.2008 року відповідає вимогам Інструкції про касові операції в банках України, скріплена штампом Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та двома підписами, і є належним доказом приймання готівки банком.

Враховуючи викладене, суд прийшов висновку, що вкладник за договором банківського вкладу «накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу № 41-12559Д від 05.09.2008 року, виконав свої зобов’язання за договором банківського вкладу в повному обсязі, передав готівкові кошти у визначеній в п. 1.1. договору сумі працівнику банку про що отримав квитанцію № 1 від 05.09.2008 року.

Відповідно до листа Вінницької філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» № 10/524 від 10.02.09 року, підписаного директором Л.П. Тимчук, яким дано відповідь на заяву ОСОБА_1 від 06.02.2009 року, договір № 41-12559Д банківського вкладу «накопичувальний» від 05.09.2008 року на балансі Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» не обліковується, тому сума вкладу та сума процентів вкладнику не повернена.

Відповідно до п. 2.1. Положення про здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України за № 516 від 03.12.2003 року, грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

Тому, ведення обліку вкладних (депозитних) договорів організовується безпосередньо банком, отже, відсутність договору № 41-12559Д банківського вкладу «накопичувальний» на обліку Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» є внутрішньою проблемою організації обліку юридичної особи банку і не може бути підставою відмови у виконанні зобов’язань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог встановленими даним нормативним актом.

Відповідно до п. 2.1.4. договору № 41-12559Д банківського вкладу «накопичувальний» від 05.09.2008 року, банк зобов’язався в останній день терміну розміщення вкладу повернути вкладнику внесену суму та суму нарахованих процентів.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

В останній день терміну розміщення вкладу, відповідач внесену суму та суму нарахованих процентів не повернув вкладнику, чим порушив умови договору та відповідні положення цивільного законодавства.

24.02.2009 року за договором про відступлення права вимоги позивач ОСОБА_1 передав на користь позивачки ОСОБА_2 право вимоги частини суми вкладу в розмірі 20 000 доларів США за договором банківського вкладу № 41-12559Д від 05.09.2008 року .

Договір про відступлення права вимоги від 24.02.2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 512, 513 та 516 ЦК України.

З цього договору та додатку до нього від 31.01.2009 року вбачається, що ОСОБА_2 набула права кредитора щодо частини вкладу за договором № 41-12559Д банківського вкладу «накопичувальний».

Оскільки позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 є достатньо обґрунтованими та підтверджені належними і допустимими доказами, суд приходить висновку про їх задоволення.

Позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 80 000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 616 000 грн., підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки викладені в позовній заяві обставини підтверджено належними й допустимими доказами і доведено в судовому засіданні.

Відповідно до абз. 2, ч. 5 ст. 1061 ЦК України, у разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Сума вкладу згідно п. 1.1. договору банківського вкладу «накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу № 41-12559Д від 05.09.2008 року і квитанції № 1 від 05.09.2008 року складає 100 000 доларів США.

Сума процентів за три місяці складає 3030.1 доларів США, виходячи з розрахунку 12% річних за три місяці вкладу із щомісячним приєднанням нарахованих процентів до основної суми вкладу ( п. 1.2. договору).

В договорі банківського вкладу «накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу № 41012559Д від 05.09.2008 року в п. 1.2. встановлено процентну ставку на вклад в розмірі 12% річних, а в скобках викладено (вісім цілих 00 сотих), таким чином мають місце суперечності щодо розміру процентної ставки.

Відповідно до ч.8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Таким чином за основу розрахунку судом взято процентну ставку в розмірі 12 % річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунком, який провели позивачі керуючись рекомендаціями Верховного Суду України (лист ВСУ від 03.04.97 р. № 62-97 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»), інфляційні втрати, що належить стягнути на користь позивача ОСОБА_1 складають 6799.99 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 52 359.92 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Розмір процентів, які зобов’язаний сплатити відповідач за прострочення виконання зобов’язання договором не встановлений, однак відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 1061 ЦК України, якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов’язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Згідно постанови Національного Банку України № 107 від 21.04.2008 року «Про регулювання грошово-кредитного ринку», яка набрала чинності з 22 квітня 2008 року, облікова ставка з 30 квітня 2008 року, встановлена в розмірі 12 % річних.

Згідно розрахунку, розмір процентів за прострочення у виконанні грошового зобов’язання, що належить стягнути на користь ОСОБА_1 складає 3924.08 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 30215.41 грн., а на користь ОСОБА_2 належить стягнути 276.16 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 2126.43 грн..

Позовні вимоги про стягнення з відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» на користь ОСОБА_1 упущену вигоду в сумі 128 696.66 грн. та стягнення на користь ОСОБА_2 упущену вигоду в сумі 31 000 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2.4.1 договору № 41-12559Д від 05.09.2008 року, вкладник має право на отримання суми вкладу та процентів по ньому згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 2.1.4 договору № 41-12559Д від 05.09.2008 року, банк зобов’язався в останній день терміну розміщення вкладу повернути вкладнику внесену суму та суму нарахованих процентів.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

В зазначений договором строк відповідач зобов’язання не виконав, суму вкладу та суму нарахованих відсотків не повернув, чим порушив п. 2.1.4 договору № 41-12559Д від 05.09.2008 року.

На першу вимогу вкладника відповідач не видав суму вкладу та нараховані відсотки, чим порушив положення ч. 2 ст. 1060 ЦК України.

У зв’язку з порушенням умов договору № 41-12559Д від 05.09.2008 року, позивач ОСОБА_1 та позивачка ОСОБА_2 понесли значні збитки, оскільки з вини банку, що полягала у неправомірній бездіяльності щодо виконання зобов’язання з повернення вкладу, ОСОБА_1 не зміг провести обмін належної йому іноземної валюти, в сумі 83030.1 американських доларів США за найбільш вигідним, для нього комерційним курсом, який згідно довідки ВАТ КБ «Надра» станом на 25 лютого 2009 року, складав 9.25 грн. за один долар США, тобто позивач ОСОБА_1, якби його право не було порушено отримав би: 768 028. 42 грн., а позивачка ОСОБА_2 - 185 000 грн.

Оскільки через судовий спір, що виник у зв’язку з порушенням зобов’язання відповідачем, стягуватиметься еквівалент 83030.1 доларів США за офіційним курсом НБУ, що складає 770 грн. за 100 доларів США, а загалом 639331.77 грн., відповідно позивач ОСОБА_1 недоотримає кошти в сумі (768028.43 грн. – 639331.77 грн.) 128 696.66 грн., а позивачка ОСОБА_2 (185000 грн. – 154 000 грн.) 31 000 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 4 ст. 623 ЦК України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання, а отже, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 вживав заходи щодо повернення внесених за договором банківського вкладу коштів, неодноразово звертався до відповідача з відповідними листами та заявами, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог про стягнення упущеної вигоди та наявність достатніх підстав стягнення з відповідача відповідних сум на відшкодування збитків.

У позовній вимозі ОСОБА_1 про стягнення з відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» на його користь 20 000 грн. моральної шкоди слід відмовити.

В пункті 5-му постанови № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року) Верховний Суд України наголосив, що обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою та протиправним діянням її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено зокрема, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих відносинах і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану.

Зазначені вище обставини позивачем ОСОБА_1 не доведено, будь-які докази моральних страждань суду не надані.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

За таких обставин, коли позивач ОСОБА_1 не довів обставини на які посилається в позовній заяві, не надав будь-яких доказів моральної шкоди, суд прийшов висновку, що в задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Посилання представника відповідача на обставини, що керуючий Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» Цимбалюк В.І. незаконним способом привласнив готівкові кошти (вклад) ОСОБА_1, та відповідати перед вкладником має безпосередньо керуючий Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» Цимбалюк В.І. є необ’єктивними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

За таких обставин, порушення керуючим Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» Цимбалюком В.І. своїх обов’язків може призвести лише до негативних наслідків у внутрішніх відносинах юридичної особи - банку. Порушення обов’язків, установлених абз. 1 ч. 3 ст. 92 ЦК України, не є підставою для визнання недійсним правочинів, вчинених цими органами від імені юридичної особи з третіми особами. У відносинах з останніми обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Керуючий Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» Цимбалюк В. І. не може відповідати перед позивачами за позовом про стягнення коштів за договором банківського вкладу, оскільки договір банківського вкладу укладено з юридичного особою – банком, а Цимбалюк В. І. діяв від імені банку, як його уповноважений орган.

Так, в договорі, виконано підпис В.І. Цимбалюка після слів: «Керуючий Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик»».

Висновком спеціаліста від 30.03.2009 року № 105-п, встановлено, що договір № 41-12559Д банківського вкладу «накопичувальний» від 05.09.2008 року підписано тією ж особою, що виконала підпис на третій сторінці паспорта громадянина України з серійним номером НОМЕР_1 в рядку «Підпис власника паспорта / Подпись владельца паспорта» виданого на ім’я Цимбалюка В.І., таким чином суд прийшов висновку, що договір підписано безпосередньо Цимбалюком В.І., який на час укладення договору перебував на посаді керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», і діяв від імені відповідача, як уповноважена особа (працівник) банку.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями.

За таких обставин, коли договір підписано керуючим Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» від імені банку, коли договір скріплено печаткою банку, коли видано вкладнику квитанцію з штампом банку про внесення готівки, коли керуючий на момент укладення договору та внесення готівки був уповноважений підписувати документи від імені, і на користь банку, суд приходить висновку, що відповідати за позовом має саме відповідач ВАТ КБ «Хрещатик».

Згідно ст. 88 ЦПК України на користь держави слід стягнути з відповідача судовий збор в сумі 1 700 грн. та інформаційно-технічний збір в розмірі 30 грн. на користь позивачів.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 11, 92, 96, 509, 526, 623, 625, 629, 1060, 1061, ч.8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», розділу ІІІ глави 2 пункту 8 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного Банку України № 337 від 14.08.2003 року, пункту 2.1. Положення про здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України за № 516 від 03.12.2003 року, пунктів 5-го та 9-го постанови № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року), керуючись ст.ст. 10, 60, 212 – 217 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259, адреса м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, Вінницька область, АДРЕСА_1) кошти в сумі 80 000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного Банку України 616 000 грн., а також нараховані за договором проценти в сумі 3030.1 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного Банку України 23 331 грн. 77 коп., проценти за прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 3924.08 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного Банку України 30 215 грн. 41 коп., інфляційні втрати в сумі 6799.99 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного Банку України 52 359 грн. 92 коп. та упущену вигоду в сумі 128 696 грн. 66 коп.

Відмовити ОСОБА_1 у стягненні з відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259) 20 000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259, адреса м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, Вінницька область, Козятинський р-н, АДРЕСА_2) 20 000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного Банку України 154 000 грн., проценти за прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 276.16 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного Банку України 2126 грн. 43 коп. та упущену вигоду в сумі 31 000 грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259, адреса м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а) на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 витрати пов’язані зі сплатою інформаційно-технічного збіру в розмірі 30 грн. та судовий збір в розмірі 1700 грн. на користь держави.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, а на протязі 20 –ти днів може бути подана апеляційна скарга після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5497987

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2010 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі :

головуючого

Патрюка М.В.,

суддів:

Костенка А.В.,

Перепічая В.С.,

Мазурка В.А.,

Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» про стягнення коштів за договором банківського вкладу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Хрещатик» ( далі - ВАТ КБ «Хрещатик») на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 16 грудня 2009 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2009 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що за договором банківського вкладу № 41-12559Д від 5 вересня 2009 року ОСОБА_6 передав Липовецькому відділенню Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» строком до 5 грудня 2008 року готівкові кошти в сумі 100 тис. доларів США під 12 % річних. Зазначав, що в установлений строк відповідач суму вкладу та нараховані проценти відмовився повернути. Указував, що 24 лютого 2009 року він на підставі договору передав право вимоги 20 тис. доларів ОСОБА_7 Позивачі просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_6 80 тис. доларів США, що еквівалентно 616 тис. грн., нараховані проценти в сумі 3 030, 1 доларів США, що еквівалентно 23 331 грн. 77 коп., проценти за прострочення грошового зобов’язання в сумі 3 924, 08 доларів США, що еквівалентно 30 215 грн. 41 коп., інфляційні витрати 6 799, 99 доларів США, що еквівалентно 52 359 грн. 92 коп., упущену вигоду в сумі 128 696 грн. 66 коп. та 20 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_7 20 тис. доларів США, що еквівалентно 154 тис. грн., проценти за прострочення виконання грошового зобов’язання 276, 16 доларів США, що еквівалентно 2 126 грн. 43 коп., та 31 тис. грн. упущеної вигоди.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 квітня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 16 грудня 2009 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_6 кошти в сумі 80 тис. доларів США, що еквівалентно 616 тис. грн., а також нараховані за договором проценти в сумі 3 030, 1 доларів США, що еквівалентно 23 331 грн. 77 коп., проценти за прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 3 924 грн. 08 доларів США, що еквівалентно 30 215 грн. 41 коп., інфляційні витрати в сумі 6 799, 99 доларів США, що еквівалентно 52 359 грн. 92 коп., та упущену вигоду в сумі 128 696 грн. 66 коп. У задоволенні позову ОСОБА_6 до ВАТ КБ «Хрещатик» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 тис. грн. відмовлено. Стягнуто з ВАТ КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_7 20 тис. доларів США, що еквівалентно 154 тис. грн., проценти за прострочення виконання грошового зобов’язання в сум276, 16 доларів США, що еквівалентно 2 126 грн. 43 коп., та упущену вигоду в сумі 31 тис. грн. Вирішено питання судових витрат.

У касаційній скарзі ВАТ КБ «Хрещатик» просить скасувати постановлені судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що внаслідок невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за укладеним договором строкового банківського вкладу (депозиту) позивач має право на відшкодування збитків у вигляді неотриманого доходу (упущеної вигоди), стягнення встановленого індексу інфляції за час прострочення виконання зобов’язання та отримання процентів за прострочення виконання грошового зобов’язання.

З такими висновками суду погодитись не можна, оскільки суди дійшли їх із порушенням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини сторін.

Відповідно до ст. 1058 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад) (ч. 1 ст. 1060 ЦК України). Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти (ч.ч. 1, 5 ст. 1061 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року (далі – Закон), індексація – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямована на підтримання купівельної спроможності громадян.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, що одержуються ними в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії, соціальна допомога (сім’ям з дітьми, по безробіттю, тимчасовій непрацездатності тощо), стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування у разі втрати годувальника тощо. (ст. 3 Закону).

З огляду на вищезазначені вимоги законодавства, суди дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивачів упущеної вигоди та інфляційних витрат і в цій частині постановлені судові рішення не можуть залишатися в силі і підлягають скасуванню.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 338 ЦПК України колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Хрещатик» задовольнити частково.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 16 грудня 2009 року у частині задоволення позову про стягнення інфляційних витрат та упущеної вигоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» про стягнення інфляційних витрат в сумі 6 799, 99 доларів США, що еквівалентно 52 359 грн. 92 коп. та 128 696 грн. упущеної вигоди відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_7 до відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» про стягнення упущеної вигоди в сумі 31 тис. грн. відмовити.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий М.В. Патрюк

Судді: А.В. Костенко

В.А. Мазурок

ОСОБА_3

ОСОБА_5

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9793117

[Василий Горбань]

Це моя справа, рішення устояло в Вищих інстанціях, грошові кошти з банку стягнуто.

Керуючий відділенням закритий іде кримінальна справа. Загалом банк зашахраїв таким чином більше мільйона доларівКеруючого обласним представництвом банку з роботи звільнено .

[sofi]

Це моя справа, рішення устояло в Вищих інстанціях, грошові кошти з банку стягнуто.

Керуючий відділенням закритий іде кримінальна справа. Загалом банк зашахраїв таким чином більше мільйона доларівКеруючого обласним представництвом банку з роботи звільнено .

а хто ініціював порушення кримінальної справи, ви чи банк?

[ANTIRAID]

Це моя справа, рішення устояло в Вищих інстанціях, грошові кошти з банку стягнуто.

Керуючий відділенням закритий іде кримінальна справа. Загалом банк зашахраїв таким чином більше мільйона доларівКеруючого обласним представництвом банку з роботи звільнено .

Вышлите пожалуйста решения вышестоящих инстанций и мы их тоже разместим. Реквизиты стороны можете сами затереть или я их уберу. Буду признателен.

И на будущее, если у Вас есть подобные решения - делитесь ими.

[ANTIRAID]

Василий прислал еще документы касающиеся этого дела и попытки руководства банка Хрещатик уклонится от исполнения решения суда.

Замостянський районний суд м Вінниці

Позивач -1: Зінченко Денис Васильович

Вул.. Леніна, буд. 4, кв. 1, м. Липовець,

Вінницька область, 22500.

Тел. 8 068 111 02 75; 8 (04358) 2-11-08;

8 066 292 07 50.

Позивач – 2: Костюк Людмила Василівна

21017 м. Вінниця, вул. Черешнева, буд. 24

Відповідач: ВАТ КБ «Хрещатик»

вул.. Хрещатик, 8-а, м. Київ, 01001.

Ціна позову: 103 030.1 доларів США та 20 000 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про стягнення коштів за договором банківського вкладу

Позивач Зінченко Д.В. за договором банківського вкладу №41-12559Д від 05.09.2008 року передав Відповідачеві Липовецькому відділенню Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» готівкові кошти в сумі 100 000 доларів США.

Наведені обставини підтверджуються письмовим договором та квитанцією № 1 від 05.09.2008 року.

У встановлений договором строк, боржник суму вкладу та нараховані відсотки не повернув.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до абз. 2, ч. 5 ст. 1061 ЦК України, у разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Відповідно до п. 1.2. договору, процентна ставка на вклад встановлена у 12 % річних. Нарахування процентів здійснюється банком щомісячно, виходячи фактичної кількості днів в місяці та році. В перший робочий день кожного місяця, наступного за місяцем нарахування, нараховані проценти приєднуються до суми вкладу і в подальшому нарахування процентів здійснюється на збільшену суму вкладу.

Сума процентів нарахованих відповідно до п. 1.2. договору складає 3 030.1 доларів США.

На вимогу вкладника, банк суму вкладу та нараховані проценти не повернув, а отже не виконав своїх зобов’язань за договором банківського вкладу, чим порушив право позивача.

24.02.2009 року позивач Зінченко Д.В. передав згідно договору про відступлення права вимоги на користь позивачки Костюк Л.В. право вимоги від боржника (відповідача) за договором банківського вкладу № 41-12559Д від 05.09.2008 року, право вимоги частини суми вкладу в розмірі 20 000 доларів США.

Договір про відступлення права вимоги коштів за договором банківського вкладу №41-12559Д від 05.09.2008 року укладений у повній відповідності із ст. ст. 512, 513, 514, 516 ЦК України, тому позивачка Костюк Л.В. звертається до суду з вимогою стягнути з відповідача на її користь відступлену їй за договором від 24.02.2009 року частку в сумі 20 000 доларів США.

Крім того, безпідставна відмова відповідача у поверненні суми вкладу та нарахованих процентів, поставила вкладника (позивача) Зінченка Д.В. у становище, за якого останній зазнав моральної шкоди. Сума вкладу є значною для вкладника, тому він нервував і хвилювався через відмову у поверненні його коштів.

Втрати немайнового характеру позивач Зінченко Д.В. оцінює в 20 000 грн. та враховує при цьому те, що йому більш як два місяці по закінченню вкладу, кошти повернені не були і весь цей час він нервував і хвилювався за повернення своїх коштів. Також визначаючи розмір моральної шкоди позивач Зінченко Д.В. враховує майновий стан відповідача та неправомірність його бездіяльності щодо виконання зобов’язання про повернення суми вкладу.

Залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення згідно ст. 4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є фінансовою послугою, що надається фінансовою установою (банком).

Вкладник в такому випадку є споживачем фінансових послуг, що надаються фінансовими установами (банками).

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», споживачі, за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав, звільняються від сплати державного мита.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України, позов пред’являється за місцем проживання позивачки Костюк Л.В., оскільки має місце альтернативна підсудність (за вибором позивача).

На підставі викладеного, відповідно до ст. 1060, 1061 ЦК України, керуючись ст. 32, 118, 119, 120 ЦПК України, -

П Р О Ш У:

Відкрити провадження у справі;

Стягнути з відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259) на користь Зінченко Дениса Васильовича 80 000 доларів США (еквівалент у гривнях 616 000 грн. за курсом НБУ);

Стягнути з відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259) на користь Зінченко Дениса Васильовича нараховані за договором проценти в сумі 3030.1 доларів США (еквівалент у гривнях 23331.77 грн. за курсом НБУ);

Стягнути з відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259) на користь Зінченко Дениса Васильовича 20 000 грн. моральної шкоди;

Стягнути з відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259) на користь Костюк Людмили Василівни 20 000 доларів США (еквівалент у гривнях 154 000 за курсом НБУ);

25.02.2009 року

Позивач – 1 Д. В. Зінченко

Від імені Костюк Л.В. представник Д. В. Зінченко

Додатки:

Копія договору депозитного вкладу;

Копія квитанції про внесення коштів за договором на користь банку;

Копія договору про відступлення права вимоги від 24.02.2009 року;

Докази сплати витрат на ІТЗ розгляду справи;

Копія довіреності;

Зловживання у Вінницькій філії ВАТ КБ "Хрещатик"

Банк «Хрещатик» має репутацію солідної банківської установи, яка має успішний досвід роботи на вітчизняному банківському ринку. Політика банку спрямована на мінімізацію ризику та гармонізацію відносин з акціонерами, менеджментом, партнерами і клієнтами. Як вказав Дмитро Миколайович в одному із свої інтерв’ю «… Хочеться звернути особливу увагу на підвищення якості управління банком. На формування нової ідеології стабільного банківського бізнесу, який орієнтований не на миттєвий, а на довгостроковий прибуток, не на перекупку менеджерів, а на виховання персоналу і формування команди, …». Тому банк «Хрещатик» постійно проводить підвищення якості обслуговування клієнтів та стимулювання працівників розвиватися, вчитися, набиратися знань. У банку «Хрещатик» є всі для цього можливості.

Нажаль, ситуація яка склалася у Вінницькій філії ВАТ КБ «Хрещатик» не відповідає вказаним засадам. Слід відмітити, що багато в чому якість праці працівників банку, а відповідно і прибутковість та її репутація, залежать від роботи керівника цієї фінансової установ, його авторитету серед підлеглих. Якщо ж директор банку здійснює вплив на працівників тільки за рахунок погроз та незаконних звільнень, забезпечити нормальну роботу та прибутковість банківської діяльності на постійній основі він не зможе. Більше того, незаконні дії керівника ставлять під удар можливість функціонування будь-якої установи, оскільки створюють підстави для її перевірок з боку правоохоронних та інших контролюючих органів.

Директор Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» Тимчук Л. П. використовує ресурси банку для зведення особистих рахунків з окремими працівниками банку. При цьому ним застосовуються такі протизаконні методи впливу як фальсифікація та підробка документів, переслідування, залякування працівників, підкуп чиновників за рахунок коштів банку. Такі дії призвели до того, що банк не тільки втрачає кваліфікованих працівників, але й страждає репутація банку у Вінницькому регіоні (зокрема діяльність директора Тимчук Л. П. вже стала об’єктом перевірки правоохоронних органів).

Прикриваючись інтересами банку Тимчук Л. П. та Діхтяр К. О. зводять особисті рахунки з керуючими відділень банку (Бершадського, Гоголівського відділень та інші), намагаючись перекласти на них відповідальність за власні неправомірні дії та бездіяльність.

Від незаконних дій Тимчука Л. П. постраждала і діяльність Вишенського відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик».

Я працювала в банківській сфері вже 10 років, з них майже 5 років на відповідальних посадах. З 01.02.2006 року по 07.09.2009 року я очолювала Вишенське відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик». Дане відділення здійснює весь спектр банківських послуг, які надає банк «Хрещатик». Під моїм керівництвом показники роботи відділення стали одними з найкращих серед відділень Вінницької філії, у зв’язку з чим мене було відзначено подякою від Голови правління Банку. І за весь час моєї трудової діяльності на мене не було жодних нарікань з боку керівництва аж до того часу, поки я не відмовилась вчинити за дорученням директора Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» Тимчука Л. П. кримінально-карані діяння.

А саме, у лютому 2009 року, до мене звернувся директор Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» Тимчук Леонід Петрович з проханням, щоб я підробила три квитанції на загальну суму майже 8 000,00 дол. США, а саме замість фактичного платника В.О.Є. зазначила в них платником К.Г.В. Зі слів директора Тимчука Л. П. я зрозуміла, що підроблені квитанції необхідні К.Г.В. для надання їх до суду у зв’язку з тим, що останнім подано позовну заяву до Ленінського районного суду м. Вінниці про стягнення заборгованості з В.О.Є. Оскільки фактичним платником є В.О.Є. і саме її внесено в комп’ютерну базу даних як платника, у даному проханні Тимуку Л. П. я відмовила, нагадавши йому норми Кримінального кодексу України. В той самий час, з таким самим проханням неодноразово приїжджав на Вишенське відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» клієнт банку та товариш директора Тимчука Леоніда Петровича К.Г.В., для якого і на користь якого й потрібно було здійснити вищезазначені фальсифікації в документах. При цьому К.Г.В. при собі вже мав бланки квитанцій і вимагав від мене лише їх підписати та посприяти в підписанні у касира відділення.

Після моєї відмови здійснити кримінально-карані дії в мій бік почалися погрози, залякування та переслідування з боку директора Тимчука Л.П. та К.Г.В. В особистій розмові Тимчук Л.П. мені прямо сказав, що якщо я не підпишу фальсифіковані квитанції мене буде звільнено, але вже за статтею. Після моєї повторної відмови, після написання та надсилання мною доповідної на ім’я керівництва 12.05.2009р. № б/н, користуючись своїм службовим становищем директор філії почав тиснути на працівників Вишенського відділення (моїх безпосередніх підлеглих) заради того, щоб останні надавали або підтверджували неправдиві данні надумані та фальсифіковані керівництвом філії, які б компрометували безпосередньо мене як керівника та мою сім’ю.

Більше того, за наказом директора Вінницька філія ВАТ КБ «Хрещатик» видала К.Г. В. довідку, яка містила неправдиві відомості щодо особи яка гасила кредит та вказана в касових документах по цим квитанціям. І, на скільки мені відомо, на підставі цієї довідки місцевий суд прийняв рішення, яким задовольнив позовні вимоги К.Г.В.

Варто відмітити, що для запобігання подібних кримінально-караних дій з боку працівників банку і в т.ч. керівництва філії, в нашій фінансовій установі функціонує служба безпеки. Але працівники останньої, зокрема начальник служби безпеки Василюк Леонід Федорович, чомусь закриває очі на ці та інші правопорушення.

Проте, цими правопорушеннями не вичерпується список незаконних дій зі сторони керівництва філії та деяких співробітників банку.

Так, не досягнувши бажаної мети після звільнення мого чоловіка директор заборонив здійснювати нарахування та виплату мені заробітної плати та соціальних платежів та наказав заблокувати мою зарплатну картку. І це при тому, що в цей період я була єдиним працюючим членом сім’ї (адже мого чоловіка директор незаконно звільнив) і на моєму утриманні знаходився малолітній син 2004 р.н. Вказані незаконні дії призвели до накладення на Вінницьку філію ВАТ КБ «Хрещатик» фінансових санкцій з боку управління охорони праці у вересні 2009 року.

Коли і ці заходи не дали бажаного результату, директор сфальсифікував відомості та ініціював порушення кримінальної справи щодо діяльності посадових осіб Вишенського відділення ВАТ КБ «Хрещатик», тобто по суті проти мене, адже як керівник цього відділення я і була його посадовою особою.

Зокрема, за його заявою, 14.08.2009 року постановою заступника прокурора Вінницької області старшого радника юстиції Шишко П.Ф. було порушено кримінальну справу за фактом. І це при тому, що єдине правопорушення, яке реально мало місце, серед тих вигаданих звинувачень, які лунають в бік посадових осіб Вишенського відділення, фактично було скоєне не на відділенні, а безпосередньо на Вінницькій філії ВАТ КБ «Хрещатик», саме за розпорядженням директора філії Тимчука Л.П .

Я звернулась до суду зі скаргою на вказану постанову, оскільки кримінальну справу було порушено цілком безпідставно з єдиною метою, примусити мене виконати незаконні вимоги Тимчука Л.П. І 02.10.09 року постановою Ленінського районного суду м. Вінниці по справі № 4с-133/09 задоволено мою скаргу та вказану постанову скасовано, як таку, що прийнята з порушенням порядку визначеного чинним КПК України

08.10.2009 року прокурором відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Вінницької області Вікулом О. П. було подано апеляційну скаргу на вказану постанову.

16 жовтня 2009 року ухвалою судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Вінницької області справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справу було розглянуто новим складом суду і постановою Ленінського районного суду м. Вінниці по справі № 4с-148/09 вдруге задоволено мою скаргу та скасовано постанову заступника прокурора Вінницької області Шишка П. Ф. від 14.08.2009 року про порушення кримінальної справи за фактом. Вказана Постанова Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.11.09 року (далі – оскаржувана постанова) є такою, що винесена в межах вимог кримінально-процесуального закону та підлягає виконанню.

Разом з тим, 04 грудня 2009 року прокурором відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Вінницької області Вікулом О. П. знову було оскаржено постанову Ленінського районного суду м. Вінниці. І 21.12.2009 року справу знову направлено на новий розгляд.

Оскільки очевидно, що якщо прокуратура порушила без достатніх підстав кримінальну справу не без певних стимулювань з боку керівництва Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», то логічно, що вони почали посилено оскаржувати постанови судів першої інстанції і будуть це робити й надалі. Тому, я вирішила привернути увагу спільноти до безкарного зловживання владою керівництва фінансової установи яка створює небезпечний прецедент.

Підсумовуючи, змушена констатувати, що така діяльність керівництва фінансових установ та посадових осіб органів влади, покликаних захищати громадян України від свавілля та беззаконня не тільки порушує мої права та права членів моєї сім’ї, а й створює небезпечний прецедент безкарного зловживання владою. Це в майбутньому може призвести до ще більш серйозних порушень як з боку керівництва Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» так і власне окремих посадових осіб органів прокуратури, які і надалі замість виконання обов’язку щодо підтримання законності будуть виконувати приватні замовлення тих, хто більше заплатить.

Ще одним прикладом реальної ситуації яка є в Вінницькій філії ВАТ КБ «Хрещатик» є стаття у газеті «Місто» за 22.01.2010 року.

ПОЯСНЕННЯ

Ваша честь, згідно з договором банківського вкладу від 05 вересня 2008 року я передав Відповідачеві через Липовецьке відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» готівкові кошти в сумі 100 000 доларів США.

Наведені обставини підтверджуються письмовим договором та квитанцією № 1 від 05 вересня 2008 року.

У встановлений договором строк, боржник суму вкладу та нараховані відсотки не повернув.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до абз. 2, ч. 5 ст. 1061 ЦК України, у разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Відповідно до п. 1.2. договору, процентна ставка на вклад встановлена у 12 % річних. Нарахування процентів здійснюється банком щомісячно, виходячи фактичної кількості днів в місяці та році. В перший робочий день кожного місяця, наступного за місяцем нарахування, нараховані проценти приєднуються до суми вкладу і в подальшому нарахування процентів здійснюється на збільшену суму вкладу.

Сума процентів нарахованих відповідно до п. 1.2. договору складає 3 030.1 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 23 331 грн. 77 коп..

Із закінченням терміну, на який було покладено кошти, а згодом і на маю вимогу, банк суму вкладу та нараховані проценти не повернув, а отже не виконав своїх зобов’язань за договором банківського вкладу, чим порушив мої права.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2.1.4. договору банківського вкладу «накопичувальний» від 05 вересня 2008 року, банк зобов’язався в останній день терміну розміщення вкладу повернути вкладнику внесену суму та суму нарахованих процентів.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

В останній день терміну розміщення вкладу, відповідач внесену суму та суму нарахованих процентів не повернув, чим порушив умови договору та відповідні положення цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наведеним у заяві про збільшення позовних вимог від 02 квітня 2009 року розрахунком, який проведено керуючись рекомендаціями Верховного Суду України викладеними в листі від 03.04.97 р. № 62-97 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», інфляційні втрати, складають 6799.99 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 52 359.92 грн..

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Розмір процентів, які зобов’язаний сплатити відповідач за прострочення виконання зобов’язання договором не встановлений, однак відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 1061 ЦК України, якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов’язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Згідно наведеного в заяві про збільшення позовних вимог розрахунку, розмір процентів за прострочення у виконанні грошового зобов’язання, що належить стягнути на мою користь складає 3924.08 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 30215.41 грн..

Також банк має відшкодувати завдані простроченням у виконанні зобов’язання збитки, а саме упущену вигоду, що полягає в такому…

Враховуючи, що в зазначений договором строк відповідач зобов’язання не виконав, суму вкладу та суму нарахованих відсотків не повернув, чим порушив п. 2.1.4 договору банківського вкладу від 05.09.2008 року, а також те, що відповідач на першу вимогу не видав суму вкладу та нараховані відсотки, чим порушив положення ч. 2 ст. 1060 ЦК України.

У зв’язку з порушенням умов договору я поніс значні збитки, оскільки з вини банку, що полягала у неправомірній бездіяльності щодо виконання зобов’язання з повернення вкладу не зміг провести обмін належної мені іноземної валюти та згідно наведеного в заяві про збільшення позовних вимог від 02.04.2009 року розрахунку недоотримав фактично 128 696 грн. 66 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім того, бездіяльністю відповідача, щодо повернення мого вкладу та нарахованих процентів, мені завдано моральної шкоди, що полягає у нервуванні, хвилюваннях та пережитих стресах, викликаних протиправною поведінкою банку.

Моральну шкоду я оцінюю в 20 000 грн., які на мою думку є незначною сумою порівняно з втратами немайнового характеру які я зазнав.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За таких обставин, коли відповідачем порушено умови договору, вимоги відповідних норм матеріального права та безпосередньо мої права, вважаю позов обґрунтованим і прошу задовольнити в повному обсязі.

До Вищої ради юстиції

04050, м. Київ, вул.. Артема, 89

Голові Верховного Суду України

Онопенко Василю Васильовичу

01024, вул.. П. Орлика, 4-А, м. Київ

Генеральному прокурору України

О. Медведьку

01601, м. Київ, вул.. Різницька, 13/15

Міністру юстиції України

Оніщуку Миколі Васильовичу

01001, м. Київ, вул.. Архітектора Городецького, 13

Уповноваженому Верховної ради України з прав людини Карпачовій Ніні Іванівні

01008, м. Київ, вул.. Інститутська, 21/8

Голові комітету Верховної Ради України

з питань законодавчого забезпечення

правоохоронної діяльності

Швецю В.Д.

01008, Київ-8, вул. Грушевського, 5

Голові комітету Верховної Ради України

з питань прав людини, національних

меншин і міжнаціональних відносин

народному депутату України

Зарубінському О.О.

01008, Київ-8, вул. Грушевського, 5

Члену Ради суддів України Стеблюк Л. П.

21050, м. Вінниця, вул.. Соборна, 6

Голові ради суддів судів загальної юрисдикції Вінницької області Вишару І. Ю.

21034, вул. Грушевського, 17, м. Вінниця

Зінченко Денис Васильович

22500, Вінницька обл.., м. Липовець,

вул.. Леніна, 4/1.

Тел. 8 068 111 02 75

З А Я В А

про звільнення судді з посади у зв’язку з порушенням присяги

та постановленням завідомо незаконної ухвали

05.01.2010 року до Замостянського районного суду м. Вінниці із скаргою на дії державного виконавця звернувся ВАТ КБ «Хрещатик» і того ж дня суддя Замостянського районного суду м. Вінниці Батрин Олеся Василівна постановила завідомо незаконну ухвалу, якою забезпечила скаргу ВАТ КБ «Хрещатик» на неправомірні дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління Юстиції у м. Києві і заборонила проведення будь-яких виконавчих дій по виконанню виконавчого листа № 2-1736 від 22.12.2009 року про стягнення на користь Зінченко Дениса Васильовича заборгованості в загальній сумі 850 603 грн. 73 коп..

Відповідно до п. 2 постанови пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову: «Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили».

Відповідно до ч. 5 ст. 124 і п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України: «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України».

Заборона виконувати судове рішення, яке набрало законної сили є грубим порушенням Конституції України, свідомим ігноруванням постанови пленуму Верховного Суду України і порушенням прав стягувача, що підриває авторитет органів судової влади в Україні та грубо порушує принци верховенства права.

Суддя Батрин не мала жодних правових підстав для того, щоб винести ухвалу про вжиття будь-яких заходів забезпечення скарги на дії державного виконавця, оскільки згідно з вимогами ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд вправі забезпечити позов, а не скаргу на дії державного виконавця.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України: «Суд лише за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову».

Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз’яснив судам, що за змістом ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Оскільки до суду не було подано ані позову, ані заяви про забезпечення позову, - суд не мав передбачених законом повноважень вживати заходи забезпеченя.

Для того, щоб вжити заходи забезпечення, згідно з вимогами ст. 151 ЦПК України, суд повинен отримати заяву, в якій повинні бути зазначені причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов і достатньо обгрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення, може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.

Однак ВАТ КБ «Хрещатик» у своїй скарзі, а суд в своїй ухвалі не зазначили, - як невжиття заходів забезпечення може утруднити або унеможливити визнання дій державного виконавця неправомірними чи утруднити скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

ВАТ КБ «Хрещатик» взагалі не просив забезпечити виконання рішення суду, оскільки в п. 3 прохальної частини скарги йде мова про забезпечення розгляду скарги, а не забезпечення виконання рішення суду. Цивільне процесуальне законодавство не має жодних норм, якими передбачалося б забезпечення розгляду скарги, проте суддя Батрин О.В. перекрутивши положення ст. ст. 151, 152 та 153 ЦПК України, які передбачають забезпечення виконання рішення суду, - забезпечила розгляд скарги.

Незаконно забезпечивши розгляд скарги і заборонивши виконувати рішення суду, яке набрало законної сили, суддя Батрин О.В. байдуже поставилася до того, що таке забезпечення грубо й невиправдано порушує права стягувача.

Відповідно до п. 2 постанови пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9: « Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів».

Враховуючи викладене, 11.01.2010 року я звернувся до судді Батрин О.В. з заявою про скасування вжитих заходів забезпечення. Відповідно до ч. 4 ст. 154 ЦПК України, заява про скасування заходів забезпечення розглядається судом протягом двох днів, однак вказана норма навмисно була порушена суддею, оскільки призначивши розгляд заяви на 13.01.2010 року о 15 год. 00 хв. суддя Батрин О.В. знаходячись в приміщенні суду мою заяву не розглянула.

Численні і свідомі порушення суддею Батрин О.В. законів та Конституції України підчас постановлення на користь банку ухвали від 05.01.2010 року підтверджують той факт, що ця ухвала постановлена на замовлення банку.

Такі вчинки є порушенням присяги судді, згідно з якою суддя повинен “чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об’єктивним і справедливим” (частина перша статті 10 Закону України “Про статус суддів").

Грубі порушення суддею Батрин О.В. ст. ст. 8, 124, 129 Конституції України, ігнорування роз’ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року та порушення прав громадян підривають авторитет правосуддя та держави в цілому і не можуть залишатись поза увагою.

Судді зобов’язані при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків, додержуватись службової дисципліни, не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності (ст. 6 ЗУ «Про статус суддів»).

Постановивши завідомо незаконну ухвалу суддя Батрин О.В. вчинила злочин, передбачений ст. 375 КК України за що має бути притягнена до кримінальної відповідальності і понести покарання.

На підставі викладеного, -

П Р О Ш У :

Ініціювати питання про звільнення судді Замостянського районного суду м. Вінниці Батрин Олесі Василівни з посади судді за порушення присяги та питання про притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 375 КК України;

13.01.2010 року Д.В. Зінченко

Додатки:

Копія скарги ВАТ КБ «Хрещатик»;

Копія ухвали від 05.01.2010 року;

Копія заяви про скасування заходів забезпечення від 11.01.2010 року;

Справа № 4с-76

2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2009 року Ленінський районний суд м. Вінниці в складі головуючого судді: ____________;

при секретарі: ________________;

за участю прокурора: _____________;

слідчого Іллінецького РВ ГУ МВС

України у Вінницькій області: Коротко С.В.;

та скаржника: Зінченко Д.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу Зінченко Д.В. на постанову заступника прокурора Вінницької області від 22.04.2009 року про порушення кримінальної справи по факту підроблення квитанції №1 від 05.09.2008 року про внесення Зінченком Д.В. через касу Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» 100 000 доларів США, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2009 року заступником прокурора області, старшим радником юстиції Шишко П.Ф. винесено постанову про порушення кримінальної справи по факту підроблення квитанції № 1 від 05.09.2008 року про внесення гр.. Зінченко Денисом Васильовичем через касу Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» 100 000 доларів США, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

01.06.2009 року гр.. Зінченко Д.В. звернувся до Ленінського районного суду м. Вінниці із скаргою на постанову заступника прокурора Вінницької області Шишка П.Ф. від 22.04.2009 року про порушення кримінальної справи.

11 червня 2009 року Ленінський районний суд м. Вінниці виніс постанову, якою задовольнив скаргу Зінченко Д.В., постанову заступника прокурора Вінницької області Шишка П.Ф. від 22.04.2009 року про порушення кримінальної справи скасував, а в порушенні кримінальної справи за фактом підроблення квитанції № 1 від 05.09.2008 року про внесення гр.. Зінченко Денисом Васильовичем через касу Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» 100 000 доларів США, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України - відмовив.

Прокурором, що приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на вказану постанову суду була подана апеляція.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 03 липня 2009 року рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 червня 2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до того ж суду в іншому складі, з тих підстав, що Зінченко Д.В. не зазначив в скарзі на постанову заступника прокурора від 22 квітня 2009 року про порушення кримінальної справи, - як його інтересів стосується порушена справа.

13.07.2009 року в судовому засіданні гр.. Зінченко Д.В. подав доповнення до своєї скарги на постанову від 22.04.2009 року про порушення кримінальної справи, яким обґрунтував, як його інтересів стосується порушена справа.

Заслухавши пояснення Зінченко Д.В., думку прокурора, який заперечує проти задоволення скарги, дослідивши матеріали кримінальної справи стосовно наявності підстав та приводів для порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, оцінивши зібрані докази в сукупності, суд вважає, що каргу Зінченко Д.В. слід задовольнити з таких підстав…

Відповідно до ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи є: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;

2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з полічним;

3) явка з повинною;

4) повідомлення, опубліковані в пресі;

5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину;

Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави для порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

У постанові заступника прокурора Вінницької області П.Ф. Шишко від 22.04.2009 року, передбачених статтею 94 КПК України приводів для порушення кримінальної справи не наведено, чим порушено вимоги ст. 98 КПК України.

Твердження прокурора про те, що приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину (п.4 ч.1 ст. 94), про що зазначено у вступній частині постанови від 22.04.2009 року про порушення кримінальної справи свого підтвердження не знайшли, бо насправді у вступній частині постанови викладено: «Заступник прокурора Вінницької області старший радник юстиції Шишко П.Ф., розглянув матеріали перевірки дотримання вимог законодавства про банки і банківську діяльність…».

Так, у вступній частині постанови від 22.04.2009 року про порушення кримінальної справи, як і в мотивувальній та резолютивній її частинах не зазначено, що приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, як на те посилається прокурор.

Крім того, в своєму листі № 07/1-1544-09 від 13.05.2009 року прокурор вказав, що порушив кримінальну справу за результатами розгляду заяви директора ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» № 16/1546 від 09.04.2009 року, а в своїй постанові від 22.04.2009 року про порушення кримінальної справи прокурор не вказав, що приводом для порушення справи є заява директора ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» № 16/1546 від 09.04.2009 року.

Разом з тим, заступник прокурора Вінницької області старший радник юстиції Шишко П.Ф. не вказав в своїй постанові, які саме конкретно дані матеріалів, що зібрані в ході дослідчої перевірки безпосередньо підтверджують наявність ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Не вказано в постанові й тих на його думку, беззаперечних доказів, на яких ґрунтується висновок прокурора про те, що підписи в квитанції № 1 від 05.09.2008 року працівникам Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» не належать. Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України: «Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину». З матеріалів дослідчої перевірки та безпосередньо з постанови заступника прокурора Вінницької області Шишка П.Ф. від 22.04.2009 року про порушення кримінальної справи, ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України не вбачається.

За таких обставин, коли в постанові заступника прокурора Вінницької області Шишка П.Ф. від 22.04.2009 року про порушення кримінальної справи, в порушення вимог ст. 98 КПК України не вказано приводів для порушення кримінальної справи та конкретних даних матеріалів дослідчої перевірки, які безпосередньо підтверджують наявність ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, коли в постанові не зазначено на яких саме доказах ґрунтуються висновки прокурора, - постанова заступника прокурора Вінницької області Шишка П.Ф. від 22.04.2009 року про порушення кримінальної справи винесена в порушення вимог ст. ст. 94, 98 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 236-8 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу гр. Зінченко Д.В. від 01.06.2009 року , - задовольнити;

Постанову заступника прокурора Вінницької області Шишка П.Ф. від 22.04.2009 року про порушення кримінальної справи по факту підроблення квитанції №1 від 05.09.2008 року про внесення Зінченком Д.В. через касу Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» 100 000 доларів США, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, - скасувати;

На постанову суду протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області;

Суддя:

Секретар:

Замостянський районний суд м. Вінниці

Позивач -1: Зінченко Денис Васильович

Вул.. Леніна, буд. 4, кв. 1, м. Липовець,

Вінницька область, 22500.

Тел. 8 068 111 02 75; 8 (04358) 2-11-08;

8 066 292 07 50.

Позивач – 2: Костюк Людмила Василівна

21017 м. Вінниця, вул. Черешнева, буд. 24

Відповідач: ВАТ КБ «Хрещатик»

вул.. Хрещатик, 8-а, м. Київ, 01001.

З А Я В А

про збільшення позовних вимог

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України, крім прав та обов’язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред’явити зустрічний позов.

Враховуючи положення вище зазначеної норми, а також те, що позивачами у зв’язку з протиправною бездіяльністю відповідача щодо повернення коштів за договором банківського вкладу понесені збитки, є вагомі підстави збільшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати, які зобов’язаний сплатити відповідач у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 625 ЦК України на користь Зінченко Д.В., згідно з наведеним нижче розрахунком , який проведено відповідно до рекомендацій Верховного Суду України (лист ВСУ від 03.04.97 р. № 62-97 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») становить:

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

що має бути стягнено на користь Зінченко Д.В.:

Період заборгованості Сума боргу (дол.США) Середній індекс інфляції за період ? Інфляційне збільшення суми боргу ? Сума боргу з врахуванням індексу інфляції ?(дол.США)

05.12.2008 - 24.02.2009 103030.1 1.066 6799.99 109830.09

Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 109830.09 грн.

Розрахунок проводився з 05.12.2008 року (виникнення у відповідача обов’язку повернути суму вкладу і нараховані відсотки) по 24.02.2009 року, оскільки 24.02.2009 року Зінченко Д.В. за договором відступлення права вимоги від 24.02.2009 року передав на користь Костюк Л.В. право вимоги частини суми вкладу, в розмірі 20 000 доларів США, тому з 24.02.2009 року розрахунок інфляційних втрат проводитиметься з суми 83030.1 доларів США.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

Період заборгованості Сума боргу (дол.США) Середній індекс інфляції за період ? Інфляційне збільшення суми боргу ? Сума боргу з врахуванням індексу інфляції ?(дол.США)

24.02.2009 - 01.04.2009 83030.1 1.000 0.00 83030.10

Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 83030.10 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції,

що має бути стягнено на користь Костюк Л.В.:

Період заборгованості Сума боргу (дол.США) Середній індекс інфляції за період ? Інфляційне збільшення суми боргу ? Сума боргу з врахуванням індексу інфляції ?(дол.США)

24.02.2009 - 01.04.2009 20000 1.000 0.00 20000.00

Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 20000.00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Розмір процентів, які зобов’язаний сплатити відповідач за прострочення виконання зобов’язання договором не встановлений, однак, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1061 ЦК України, якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов’язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Облікова ставка Національного банку України становить 12%, отже розрахунок:

Розрахунок процентів, що мають бути стягнені на користь Зінченко Д.В.

Сума боргу (дол.США) Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір процентів річних Загальна сума процентів

(дол.США)

103030.1 05.12.2008 - 24.02.2009 82 12 % 2777.58

Таким чином, загальна сума процентів складає 2777.58 грн.

Розрахунок проводився з 05.12.2008 року (виникнення у відповідача обов’язку повернути суму вкладу і нараховані відсотки) по 24.02.2009 року, оскільки 24.02.2009 року Зінченко Д.В. за договором відступлення права вимоги від 24.02.2009 року передав на користь Костюк Л.В. право вимоги частини суми вкладу, в розмірі 20 000 доларів США, тому з 24.02.2009 року розрахунок процентів проводитиметься з суми 83030.1 доларів США.

Розрахунок процентів

Сума боргу (дол.США) Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір процентів річних Загальна сума процентів

(дол.США)

83030.1 24.02.2009 - 06.04.2009 42 12 % 1146.50

Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 1146.50 грн.

Розрахунок процентів, що мають бути стягнені на користь Костюк Л.В.

Сума боргу (дол.США) Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір процентів річних Загальна сума процентів

(дол.США)

20000 24.02.2009 - 06.04.2009 42 12 % 276.16

Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 276.16 грн.

Отже, відповідно до проведених розрахунків, крім основного боргу на користь Зінченко Д.В. має бути стягнено інфляційні втрати в сумі 6799.99 доларів США та 3924.08 доларів США процентів від простроченої суми, а на користь Костюк Л.В. 276.16 доларів США (проценти від простроченої суми).

Крім того, відповідно до п. 2.4.1 договору № 41-12559Д від 05.09.2008 року, вкладник має право на отримання суми вкладу та процентів по ньому згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 2.1.4 договору № 41-12559Д від 05.09.2008 року, банк зобов’язався в останній день терміну розміщення вкладу повернути вкладнику внесену суму та суму нарахованих процентів.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У зв’язку з порушенням умов договору № 41-12559Д від 05.09.2008 року, позивач Зінченко Д.В. та позивачка Костюк Л.В. понесли значні збитки, оскільки з вини банку, що полягала у неправомірній бездіяльності щодо виконання зобов’язання з повернення вкладу, Зінченко Д.В. та Костюк Л.В. не змогли провести обмін належної їм іноземної валюти, (Зінченко Д.В. в сумі 83030.1 американських доларів США, а Костюк Л.В. в сумі 20 000 доларів США) за найбільш вигідним для них комерційним курсом, який згідно довідки ВАТ КБ «Надра» станом на 25 лютого 2009 року, складав 9.25 грн. за один долар США, тобто позивач Зінченко Д.В., якби його право не було порушено отримав би 768 028. 43 грн., а Костюк Л.В. 185 000 грн..

За таких обставин, коли через судовий спір, що виник з вини відповідача, стягуватиметься еквівалент 83030.1 та 20 000 американських доларів США за офіційним курсом НБУ, що складає 7.7 грн. за 1 долар США, тобто 639 331.77 грн. на користь Зінченко Д.В. та 154 000 грн. на користь Костюк Л.В., позивач Зінченко Д.В. фактично недоотримає кошти в сумі (668028.43 – 639 331.77) 128 696.66 грн.., а позивачка Костюк Л.В. (185000 – 154000) 31 000 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 31 ЦПК України, ст. ст. 22, 536, 625, 629, 1061, 1166 та 1214 ЦК України та у звязку із збільшенням позовних вимог, позивачі змінюють прохальну частину позовної заяви від 25.02.2009 року та заяви про уточнення позовних вимог від 06.03.2009 року і просять попередні вимоги до уваги не брати, а вважати вірними вимоги викладені в наступній редакції:

Задовольнити позов в повному обсязі;

Стягнути з відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259, адреса м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а) або з Вінницької філії відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (ідентифікаційний код 33194490, адреса: м. Вінниця, вул. 1-го травня, 158) на користь Зінченко Дениса Васильовича кошти в сумі 80 000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 616 000 грн.;

Стягнути з відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259, адреса м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а) або з Вінницької філії відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (ідентифікаційний код 33194490, адреса: м. Вінниця, вул. 1-го травня, 158) на користь Зінченко Дениса Васильовича нараховані за договором проценти в сумі 3030.1 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 23331.77 грн;

Стягнути з відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259, адреса м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а) або з Вінницької філії відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (ідентифікаційний код 33194490, адреса: м. Вінниця, вул. 1-го травня, 158) на користь Зінченко Дениса Васильовича проценти за прострочення виконання грошового зобовязання в сумі 3924.08 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 30215.41 грн;

Стягнути з відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259, адреса м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а) або з Вінницької філії відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (ідентифікаційний код 33194490, адреса: м. Вінниця, вул. 1-го травня, 158) на користь Зінченко Дениса Васильовича інфляційні втрати в сумі 6799.99 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 52359.92 грн;

Стягнути з відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259, адреса м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а) або з Вінницької філії відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (ідентифікаційний код 33194490, адреса: м. Вінниця, вул. 1-го травня, 158) на користь Зінченко Дениса Васильовича упущену вигоду в загальній сумі 128696.66 грн;

Стягнути з відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259) або з Вінницької філії відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (ідентифікаційний код 33194490, адреса: м. Вінниця, вул. 1-го травня, 158) на користь Зінченко Дениса Васильовича 20 000 грн. моральної шкоди;

Стягнути з відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259, адреса м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а) або з Вінницької філії відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (ідентифікаційний код 33194490, адреса: м. Вінниця, вул. 1-го травня, 158) та передати на користь Костюк Людмили Василівни 20 000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 154 000 грн.;

Стягнути з відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259, адреса м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а) або з Вінницької філії відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (ідентифікаційний код 33194490, адреса: м. Вінниця, вул. 1-го травня, 158) та передати на користь Костюк Людмили Василівни 276.16 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 2126.43 грн.;

Стягнути з відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259, адреса м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а) або з Вінницької філії відкритого акціонерного товриства комерційного банку «Хрещатик» (ідентифікаційний код 33194490, адреса: м. Вінниця, вул. 1-го травня, 158) та передати на користь Костюк Людмили Василівни 31 000 грн.;

01.04.2009 року

__________________________Д.В. Зінченко

__________________________ представник Костюк Л.В.

Додатки:

Довідка комерційного банку «Надра»;

До Апеляційного суду Вінницької області

Голові суду Стеблюк Людмилі Павлівні

21050 м. Вінниця; вул. Соборна, 6 Сторони у справі:

Позивач: Зінченко Денис Васильович

вул.. Леніна, буд. 4, кв. 1, м. Липовець,

Вінницька область, 22500.

Тел. 8 068 111 02 75; 8 (04358) 2-11-08;

Позивачка: Костюк Людмила Василівна

21017 м. Вінниця, вул. Черешнева, буд. 24

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство

Комерційний банк «Хрещатик»

Юридична адреса: м. Київ, вул. Хрещатик,8а

в особі Вінницької філії ВАТ КБ

"Хрещатик", місцезнаходження: 21020, м.

Вінниця, вул. 1-го Травня, 158

номер засобу зв'язку - 8/0432/ 592030

Справа: № 22-1576

Суддя доповідач: Колодійчук В.М.

С К А Р Г А

( З А Я В А)

про відвід суддів

Підставою даної заяви є те, що апеляційним судом справа за моєю та відповідача апеляційними скаргами слухається з грубим порушенням встановлених законом процесуальних строків, за моїм переконанням з вини членів судової колегії Іванюка М.В. та Камзалова В.В. Перше судове засідання по справі відбулось ще 15.07.09р. і до сьогоднішнього дня - не закінчене.

Вказані судді в процесі слухання справи проявили упередженість в постановлені справедливого та правосудного рішення, що зокрема проявилось в наступному.

При розгляді справи даними суддями задавались мені провокаційні питання, які абсолютно не стосуються суті спору та явно дають зрозуміти їх передчасне налаштування скасувати законне рішення суду першої інстанції в т.ч.:

- Які у мене стосунки з співпозивачем, якій я уступив право вимоги боргу у встановленому законом порядку ще до виникнення спору між сторонами та на якій підставі я так поступив?

- Чому я вимагаю відшкодування моральної шкоди - а в банківському договорі цього не передбачено і чому я завчасно не вніс до договору дану умову, та яке я маю право тепер цього вимагати?

- Чи порушена кримінальна справа з підстави даного договору банківського вкладу?

Отже, не дивлячись на мою відповідь що в порядку кримінального судочинства така справа не порушена а лише оскаржено постанову про порушення кримінальної справи задали мені цілий ряд питань по кримінальній справі, якої не існувало.

Результатом такої не правової позиції саме цих членів судової колегії після їх виходу з нарадчої кімнати стало зупинення слухання справи до вирішення питання по неіснуючій кримінальній справі.

Вказані обставини й стали підставою такого затяжного процесу в апеляційній інстанції.

Мені стало відомо, що судді Іванюк М.В. та Камзалов В.В. мають упереджену думку по справі № 22-1576 за моєю апеляційною скаргою на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 квітня 2009 року, оскільки до завершення розгляду справи та встановлення фактичних обставин і перевірки їх доказами, проявили упередженість та необ’єктивність, бо обговорюючи поза межами судового засідання обставини справи, висловлювалися про намір відмовити в задоволенні моєї апеляційної скарги, а апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Ці обставини викликають сумнів у неупередженості суддів Іванюка М.В. та Камзалова В.В., оскільки рішення повинно прийматися після того, як будуть з’ясовані всі обставини справи, оцінені та перевірені всі докази і заслухані сторони, а в даному випадку судді без з’ясування всіх фактичних обставин по справі, вивчення і перевірки всіх доказів, упереджено вирішили відмовити в задоволенні моєї апеляційної скарги.

У мене немає жодних сумнівів у тому, що колегія в даному складі не прийде до справедливого вирішення спору.

Ці обставини викликають сумнів у неупередженості суддів Іванюка М.В. та Камзалова В.В., оскільки рішення повинно прийматися після того, як будуть з’ясовані всі обставини справи, оцінені та перевірені всі докази і заслухані сторони, а в даному випадку судді без з’ясування всіх фактичних обставин по справі, вивчення і перевірки всіх доказів, упереджено вирішили відмовити в задоволенні моєї апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 20 ЦПК України, суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу, якщо є обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 20, 23 ЦПК України, -

П Р О Ш У :

Задовольнити заявлений відвід та відвести по справі № 22-1576 суддів Іванюка М.В. і Камзалова В.В.;

04.12.2009 року Д.В. Зінченко