Решение Болгоадского райсуда о взыскании с должника суммы займа, 3% годовых и индекса инфляции

[ANTIRAID]

Справа № 2-ц-537/2010

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія ЦК: 19

Головуючий у перший інстанції Кодінцева С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Бочковар Ю.В.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» – Поночовного О.А.,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроплемзавод «Імперія» (надалі ТОВ «Агроплемзавод «Імперія»), ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» до ОСОБА_5 про розірвання договору позики, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом (а.с.2), який згодом уточнив, збільшивши при цьому позовні вимоги (а.с.28), просить суд постановити рішення яким стягнути з відповідача ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» на його користь суму боргу за договором позики у розмірі 700 000 грн., індекс інфляції в розмірі 102 079.78 грн., 3% річних в розмірі 27 271.23 грн., пеню в розмірі – 146 916 грн., а також судові витрати: судовий збір – 1 700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120.00 грн. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 1 вересня 2008 року між ним, позивачем та відповідачем ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» був укладений договір позики, відповідно до якого він, позивач передав відповідачу кошти у розмірі 700 000.00 грн. Вказану суму відповідач зобов’язався повернути в строк до 1 лютого 2009 року. На час звернення до суду відповідач не повернув суму боргу позивачу ОСОБА_5 та ухиляється від виконання взятого зобов’язання.

Позивач до суду не прибув, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про що в справі є відповідні докази (а.с.116). Надав заяву, що уточнені позовні вимоги підтримує, просить задовольнити у повному обсязі та справу розглядати у його відсутність (а.с.93).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги, які просив задовольнити у повному обсязі та надав пояснення з підстав зазначених в позові та уточненій позовній заяві. В задоволенні зустрічного позову просив відмовити, оскільки обставини викладені в позові повинні бути встановлені належними та допустимими доказами в розумінні статей 57-60 ЦПК України. Предметом доказування за зустрічним позовом є саме факт передачі позикодавцем коштів у розмірі 700 000 грн. в касу підприємства. Квитанція приходного касового ордеру від 01.09.2008 року свідчить про прийняття ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» від позикодавця безпроцентного займу в сумі 700 000 грн., а наявність у позикодавця оригіналу цього документу підтверджує внесення цієї суми до каси підприємства. Що стосується зарахування коштів на банківський рахунок ТОВ «Агроплемзавод «Імперія», то цей факт не входить в предмет доказування, оскільки дотримання посадовими особами підприємства вимог касової дисципліни і правил ведення бухгалтерського обліку є прямим обов’язком відповідних посадових осіб і порушення ними цих вимог не може вважатись належним та допустимим доказом порушення позикодавцем договірних зобов’язань.

Відповідач ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, та звернувся до позивача з зустрічним позовом про розірвання договору позики. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач ОСОБА_5 порушив зобов’язання за вказаним договором, а саме не передав суму позики по договору позики № 1-09-08 від 01.09.2008 року у сумі 700 000 грн. до теперішнього часу, грошові кошти по вказаному договору на підприємство не поступали та у відповідних документах бухгалтерського обліку зазначена операція не була відображена, що підтверджується експертним висновком аудитора, а тому зобов’язання може бути припинено на вимогу однієї із сторін. В зв’язку з чим позивач просив постановити рішення, яким договір позики, укладений з ОСОБА_5 01.09.2008 року за № 1-09-08 – розірвати та стягнути понесені ним судові витрати.

Представник відповідача «ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» в судовому засіданні підтримав зустрічний позов, який просив задовольнити, в задоволенні первісного позову – відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивач коштів за договором позики не передавав. Не заперечував, що він дійсно особисто, без будь-якого примушування з боку позивача підписав договір позики, надав розписку про отримання позики у розмірі 700 000 грн. та видав прибутковий касовий ордер, при цьому діяв як посадова особа товариства та виключно в інтересах товариства, оскільки саме ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» дійсно заборгувала позивачу 700 000 грн.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку за таких підстав.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини у вигляді договору позики, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

1 вересня 2008 року між позивачем ОСОБА_5 та відповідачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроплемзавод «Імперія» було укладено у письмовій формі договір позики № 1-09-08. За вказаним договором позивач надав, а відповідач ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» в особі директора ОСОБА_4, діючого на підставі Статуту, отримав безвідсоткову позику у розмірі 700 000 грн. Позика надана була строком до 1 лютого 2009 року. Відповідач за п. 4 вищеназваного договору, взяв на себе зобов’язання: а) своєчасно повернути громадянину ОСОБА_5 всю суму позики в строк до 1 лютого 2009 року; б) у разі прострочення повернення позики виплати громадянину ОСОБА_5 неустойку в розмірі передбаченому діючим законодавством. Договір вступив в силу з дня підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором (а.с.9).

Позивач, позикодавець, взяті на себе зобов’язання по наданню позики у розмірі 700 000 грн. виконав, що підтверджується квитанцією прибуткового касового ордеру від 01.09.2008 року за підписом директора підприємства ОСОБА_4 з наявністю відбитка печатки товариства (а.с.7).

Крім того, директором ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» було надано 01.09.2008 року розписку, за якою він, ОСОБА_4, директор ТОВ «Агроплемзавод «Імперія», відповідно до договору «1-09-08 про безвідсоткову позику від 01.09.2008 року, отримав від ОСОБА_5 – 700 000 (сімсот тисяч) гривен (а.с.8).

За ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У підтвердження вимог названого закону відповідач, окрім укладеного договору позики видав позивачеві ще й розписку про отримані гроші, яка ніким не була оскаржена (а.с.8).

Крім того, відповідач ОСОБА_4 за своїм особистим підписом видав позивачу квитанцію прибуткового касового ордеру від 01.09.2008 року, з якої вбачається, що прийнято від ОСОБА_5 безвідсоткову позику 700 000 грн. (а.с.7).

Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 року, № 637, пунктом 3.1. передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів .

Відповідно до п.3.3 вищезазначеного Положення, приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Відривна частина прибуткового касового ордеру від 01.09.2008 року повністю відповідає вимогам зазначеного Положення (а.с.7).

Згідно вимог ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2 вказаного договору позики визначено строк повернення всієї суми позики до 1 лютого 2009 року (а.с.9).

Відповідно статті 610 ЦК України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто – неналежне виконання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Вимогами частини 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором

До цього часу позичальник не повернув позикодавцеві позику.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Таким чином, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, про що зазначено у статті 625 ЦК України.

Сума заборгованості з урахування індексу інфляції (офіційний індекс інфляції, розраховується Державним комітетом статистики, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці, тобто зменшення купівельної спроможності гривні) станом на 01.05.2010 року складає 102 079.78 грн . з наступного розрахунку:

№

з/п

Назва місяця

Сума заборгованості

Індекс інфляції

(% - а.с.83-84)

Сума, яка підлягає стягненню

1

Лютий 2009 р.

700 000

101.5

710 500

2

Березень 2009 р.

710 500

101.4

720 447

3

Квітень 2009 р.

720 447

100.9

726 931.023

4

Травень 2009 р.

726 931.023

100.5

730 565.678

5

Червень 2009 р.

730 565.678

101.1

738 601.90

6

Липень 2009 р.

99.9

7

Серпень 2009 р.

99.8

8

Вересень 2009 р.

738 601.90

100.8

744 510.715

9

Жовтень 2009 р.

744 510.715

100.9

751 211.311

10

Листопад 2009 р.

751 211.311

101.1

759 474.635

11

Грудень 2009 р.

759 474.635

100.9

766 309.907

12

Січень 2010 р.

766 309.907

101.8

780 103.485

13

Лютий 2010 р.

780 103.485

101.9

794 925.451

14

Березень 2010 р.

794 925.451

100.9

802 079.78

ВСЬОГО:

802 079.78 - 700 000 = 102 079.78

Сума боргу з урахуванням трьох відсотків річних становить – 27 271.23 грн. з наступного розрахунку:

З 01.02.2009 р. по 31.12.2010 р. - 700 000 грн. : 365 днів х 334 дні х 3 % = 19 216.44 грн.

З 01.01.2010 р. по 20.05.2010 р. - 700 000 грн. : 365 днів х 140 днів х 3 % = 8 054.79 грн.

Всього: 27 271.23 грн . = 19 216.44 + 8 054.79

Позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 146 916 грн. – задоволенню не підлягають.

Відповідно до підпункту б) пункту 4 Договору безвідсоткової позики № 1-09-08 від 01.09.2008 року, укладеного між позивачем ОСОБА_5 та відповідачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроплемзавод «Імперія», «Товариства зобов’язується в разі прострочення повернення позики сплатити громадянину неустойку в розмірі, передбаченому діючим законодавством». Розмір неустойки сторонами по договору при укладенні договору позики визначено не було.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, пеня є неустойкою, яка стягується за кожний день прострочення виконання до повного виконання зобов'язання.

В заяві про уточнення позовних вимог, позивач посилається на ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10 січня 2002 року N 2921-III, якою встановлено обмеження максимального розміру пені до рівня подвійної облікової ставки НБУ та керуючись зазначеними вимогами здійснює розрахунок пені.

Проте позивач не звернув уваги, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Таким чином, договором позики не визначено розмір неустойки, не передбачено його і діючим законодавством, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оцінивши належні та допустимі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісний позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає:

- сума боргу у розмірі 700 000 грн.

- сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 102 079.78 грн.

- 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 27 271.23 грн.

Разом : 829 351.01 грн. (вісімсот двадцять дев’ять тисяч триста п’ятдесят одна гривня одна копійка).

Відповідальність за не повернення боргу за договором позики покладається на ТОВ «Агроплемзавод «Імперія», оскільки договір був укладений саме з товариством. Відповідач ОСОБА_4, укладаючи договір позики (а.с.9), надаючи розписку (а.с.8), видаючи квитанцію прибуткового касового ордеру (а.с.7), діяв як директор, тобто посадова особа товариства, від імені товариства і саме в інтересах товариства. Факт не зарахування коштів на рахунок товариства покладається на посадових осіб товариства, оскільки дотримання вимог касової дисципліни і правил ведення бухгалтерського обліку є їх прямим обов’язком. Таким чином, сума 829 351.01 грн. має бути стягнута з відповідача ТОВ «Агроплемзавод «Імперія».

Згідно ч.2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Пунктом 2 договору від 01.09.2008 року передбачено, що договір вступає в силу з дня підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Позичальник має право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором (ч.1 ст. 1051 ЦК України).

За змістом ч.2 цієї норми при укладенні договору позики в письмовій формі (крім випадків укладення його під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини) безгрошовість такого договору не може ґрунтуватись на свідченнях свідків, а може бути підтверджена лише належними допустимими доказами (ч.2 ст. 58, ст. 59 ЦПК України).

Згідно із ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень. Надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, з часу укладення договору позики з 01.09.2008 року та до часу звернення позивача до суду, боржник за договором позики не оскаржував укладений договір з тих підстав, що кошти за договором не були передані. Зазначене також було підтверджено в судовому засіданні представником відповідача за зустрічним позовом, який посилався на те, що в цьому не було необхідності.

Твердження позивача за зустрічним позовом про те, що банківськими виписками підприємства підтверджується, що готівкова виручка з каси ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» у сумі 700 000.00 грн. не надходила для зарахування на рахунок підприємства в банк, а також те, що у відповідних документах бухгалтерського обліку зазначена операція не відображена, не можуть спростовувати факт передачі відповідачем коштів в касу підприємства.

Предметом доказування по цій справі є факт передачі відповідачем ОСОБА_5 коштів у розмірі 700 000.00 грн. в касу підприємства. При цьому допустимими доказами такої передачі можуть бути лише письмові докази, якими відповідно до ч.1 ст. 64 ЦПК України є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Якщо особа надає позику готівкою, то належним підтвердженням отримання грошових коштів є підпис позичальника на ордері про отримання грошових коштів (з зазначенням мети передачі коштів), який складається в касі підприємства відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637.

Квитанція приходного касового ордеру від 01.09.2008 року свідчить про прийняття ТОВ «Агпроплемзавод «Імперія» від відповідача ОСОБА_5 безвідсоткової позики в розмірі 700 000.00 грн., а також факт наявності у відповідача оригіналу цього документу підтверджує внесення цієї суми до каси підприємства.

Довідка Одеської філії Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» № 11/529 від 14.06.2010 року (а.с.64) та Експертний висновок спеціаліста ОСОБА_7 від 08.06.2010 року з питання документальної обґрунтованості твердження директора ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» ОСОБА_4 щодо факту не відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності угоди по отриманню позики згідно договору № 1-09-08 від 01.09.2008 року (а.с.42-52) свідчать про не зарахування коштів у розмірі 700 000 грн. на рахунок товариства, проте не спростовують самого факту передачі коштів в касу підприємства.

Сам факт зарахування коштів на банківський рахунок ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» не входить в предмет доказування, оскільки дотримання посадовими особами підприємства вимог касової дисципліни і правил ведення бухгалтерського обліку є прямим обов’язком відповідних посадових осіб і порушення ними цих вимог не може вважатись належним та допустимим доказом порушення позикодавцем договірних зобов’язань.

Відповідач ОСОБА_4І в судовому засіданні підтвердив, що договір безвідсоткової позики, розписку про отримання позики у розмірі 700 000.00 грн. та квитанцію прибуткового касового ордеру про отримання коштів у вищезазначеному розмірі він особисто підписав, без будь-якого тиску з боку позикодавця ОСОБА_5 Заперечував щодо отримання ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» коштів у розмірі 700 000.00 грн., проте одночасно підтвердив, що дійсно товариство має борг перед позивачем ОСОБА_5 у тому ж розмірі 700 000.00 грн.

З матеріалів про відмову у порушенні кримінальної справи по факту шахрайства з боку позивача ОСОБА_5 (ЖРЗПЗ № 1371 від 18.06.2010 року) вбачається, що директор ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» ОСОБА_4 звернувся з заявою до ГУ МВС України в Одеській області та прокуратури Одеської області про порушення кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності позивача ОСОБА_5, який шахрайськими діями отримав прибутковий касовий ордер від підприємства … Постановою Болградського РВ ГУМВС України в Одеській області від 26.06.2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом шахрайства за ст. 190 КК України відносно ОСОБА_5, за відсутністю в його діях ознак кримінального злочину (а.с.94-106).

Доказів не отримання відповідачем 700 000 грн. до суду не надано, не встановлено таких і в судовому засіданні. Відповідач ОСОБА_4, який діяв як директор ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» в інтересах товариства, з моменту укладення договору позики, написання ним розписки та видачі прибуткового касового ордеру будь-яким чином не оскаржив цих дій до часу звернення позивача до суду, не довів суду, що він не одержував від позивача 700 000.00 грн., а навпаки підтвердив, що дійсно товариство має заборгованість перед позивачем ОСОБА_5

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до змісту положень ст.ст.79, 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З цих підстав та зважаючи на вимоги ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню із відповідача ТОВ «Агрроплемзавод «Імперія» на користь позивача ОСОБА_5 судові витрати в розмірі: 1 700.00 грн. - судового збору, 120.00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які були сплачені позивачем при зверненні до суду (а.с.4-5).

Керуючись ст. ст. 526, 549, 610-612, 625, 626, 1046, 1047, 1049, 1050, 1051 ЦК України, ст. 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 131, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1.Позов ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроплемзавод «Імперія», ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики – задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроплемзавод «Імперія», юридична адреса: вул. Суворова, № 23, с. Василівка Болградський р-н Одеська область (МФО 328759, код ЄДРПОУ 35901676, п/р 26006119328) на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 борг за договором позики у розмірі 829 351.01 грн. (вісімсот двадцять дев’ять тисяч триста п’ятдесят одна гривня одна копійка), в тому числі:

- суму боргу у розмірі 700 000.00 грн.

- суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 102 079.78 грн.

- 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 27 271.23 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроплемзавод «Імперія» на користь ОСОБА_5 судові витрати в розмірі: 1 700.00 грн. судового збору та 120.00 грн. витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

4. В іншій частині первісних позовних вимог - відмовити.

5. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроплемзавод «Імперія» до ОСОБА_5 про розірвання договору позики – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.В.Кодінцева.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12002898