Решение Ворошиловського рай. суда м. Донецька о недействительности договоров с Укрпромбанком

[AntiBank]

Справа № 2-1724/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючого – судді Івашури В.О.

при секретарі – Луцковій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Донецької філії ТОВ «Укрпромбанк», 3-я особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Акімова Олена Віталіївна про визнання недійсним кредитного договору, іпотечного договору та договору поруки та застосування правових наслідків недійсності кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ворошиловського районного суду м. Донецька з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Донецької філії ТОВ «Укрпромбанк», 3-я особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Акімова Олена Віталіївна про визнання недійсним кредитного договору, іпотечного договору та договору поруки та застосування правових наслідків недійсності кредитного договору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначив, що 12 листопада 2007 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Донецької філії ТОВ «Укрпромбанк» був укладений кредитний договір № нд/11-07, відповідно до якого Банк надав Позивачу кредитні кошти в розмірі 97000,00 (дев’яносто сім) тисяч доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,9 % річних та щомісячною комісією за управління кредитом у розмірі 0,15 % від суми кредиту та строком користування кредитом до 11 листопада 2035 року.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, між Позивачем та Банком був укладений Іпотечний договір № 887/нд-11-07/І, посвідчений 12.11.2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 8572, відповідно до якого Позивачем в іпотеку ТОВ «Укрпромбанк» була передана двокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Також, з метою забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, між Позивачем, Відповідачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 887/нд-11-07/Р від 12.11.2007 року, відповідно до якого Поручитель зобов’язався нести разом з Позичальником солідарну відповідальність за виконання останнім зобов’язань перед Банком.

Позивач вважає, що Кредитний договір був укладений з порушенням діючого законодавства України: п. 2 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 3.1. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного Банку України від 10.05.2007 р. № 168, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.05.2007 року за № 541/13808, так як в Кредитному договорі не зазначений детальний розпис сукупної вартості кредиту для Позичальника. А саме, в Кредитному договорі не зазначена вартість супутніх послуг, що пов’язані з наданням кредиту та надаються третіми особами: нотаріусом, страховою компанією, бюро технічної інвентаризації нерухомого майна; також не зазначені розміри державного мита, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються при придбанні нерухомого майна, а також вартість розрахунково-касового обслуговування, валютно-обмінних та інших банківських операцій, пов’язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Кредитний договір не містить Графік платежів за кредитом за період з 01.12.2009 року по 11.11.2035 року (в Кредитному договорі наявний Графік платежів тільки за перші два роки кредитування: з 12.11.2007 року по 30.11.2009 року). Наявний Графік платежів за Кредитним договором в порушення п. 3.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту не містить інформацію щодо вартості усіх супутніх послуг, пов’язаних з наданням та обслуговуванням кредиту (не зазначена інформація про вартість послуг нотаріуса, страхової компанії; вартість послуг, пов’язаних з внесенням відповідних даних до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, до Державного реєстру правочинів, Реєстру прав власності на нерухоме майно; про розміри державного мита, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування; про вартість розрахунково-касового обслуговування, валютно-обмінних та інших банківських операцій, пов’язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості).

Крім того, Позивач зазначає, що в Кредитному договорі в порушення п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, встановлена щомісячна комісія за управління кредитом у розмірі 0,15% від суми кредиту. Вищевказана комісія – це плата Позичальника за дії, які Банк здійснює на власну користь, а відповідно до вищезазначених Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту Банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо).

Згідно п. 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту , у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов’язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов’язань за кредитним договором несе споживач. Відповідачем, в порушення вищезазначених Правил не було попереджено Позивача про те, що під час виконання зобов’язань за Кредитним договором валютні ризики несе Позичальник.

У зв’язку з викладеним, Позивач звернувся до суду з даним позовом, просив визнати недійсним кредитний договір № нд/11-07 від 12.11.2007 року, іпотечний договір № 887/нд-11-07/І від 12.11.2007 року, договір поруки № 887/нд-11-07/Р від 12.11.2007 року, зобов’язати Позивача повернути ТОВ «Укрпомбанк» суму отриманого кредиту в розмірі 97 000,00 доларів США, а ТОВ «Укрпромбанк» повернути Позивачу суму грошових коштів, що були сплачені останнім за кредитним договором № нд/11-07 від 12.11.2007 року. Також просив зобов’язати приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Акімову О.В. виключити з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна записи про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна – квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а також зобов’язати ТОВ «Укрпромбанк» повернути Позивачу оригінали правовстановлюючих документів на вищезазначену квартиру; судові витрати покласти на Відповідача.

Представник Позивача в судове засідання з’явився, підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі. Позивачем було надано клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів, що підтверджують надання ТОВ «Укрпромбанк» кредиту Позивачу у розмірі 97000,00 доларів США, а також документів, що підтверджують сплату Позивачем платежів за Кредитним договором в загальному розмірі 16 553,72 доларів США (кредит, проценти за користування кредитом) та 10 883,33 гривень (щомісячна комісія). Вказане клопотання було задоволено судом, а документи, що підтверджують отримання кредиту та погашення заборгованості за Кредитним договором долучені до матеріалів справи.

Представник Відповідача та третя особа в судове засідання не з’явилися.

За згодою представника Позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України. Суд вислухавши пояснення Позивача, дослідивши надані письмові матеріали справи, оцінивши зібрані докази, приходить до висновку, що вимоги Позивача обґрунтовані, не суперечать законодавству України, та підлягають задоволенню. До такого висновку суд прийшов з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № нд/11-07.

Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ «Укрпромбанк» був наданий кредит Позивачу у розмірі 97000,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,9 % річних та щомісячною комісією за управління кредитом у розмірі 0,15 % від суми кредиту та строком користування кредитом до 11 листопада 2035 року.

Вказані кредитні кошти були надані Позивачу для придбання житла – двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Надання кредиту Позивачу підтверджується заявою на видачу готівки № 27 від 12.11.2007 року.

З моменту надання кредиту по 27.04.2010 року Позивачем було сплачено за Кредитним договором суму грошових коштів в розмірі 16 553,72 доларів США (кредит та проценти за користування кредитом) та 10 883,33 гривень (щомісячна комісія), що підтверджується відповідними квитанціями Донецької філії ТОВ «Укрпромбанк».

В якості забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором між Позивачем та ТОВ Укрпромбанк» був укладений Іпотечний договір № 887/нд-11-07/І, посвідчений 12.11.2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 8572, відповідно до якого Позивачем в іпотеку ТОВ «Укрпромбанк» була передана двокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Також, з метою забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, між Позивачем, Відповідачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 887/нд-11-07/Р від 12.11.2007 року, відповідно до якого Поручитель зобов’язався нести разом з Позичальником солідарну відповідальність за виконання останнім зобов’язань перед ТОВ «Укрпромбанк».

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту повинен бути зазначений детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача.

Постановою Правління Національного Банку України від 10.05.2007 р. № 168, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.05.2007 року за № 541/13808 були затверджені Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту. Вказана постанова була прийнята з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів, запобігання завданню споживачам моральної чи матеріальної шкоди через надання свідомо недостовірної чи неповної інформації , відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», ст.ст. 47, 49 та 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно п. 3.1. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, Банки зобов’язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача, зазначивши таке: значення процентної ставки, перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов’язані з наданнями, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за здійснення валютно-обмінних операцій, перелік і розмір інших фінансових зобов’язань споживача, які виникають на користь третіх осіб, в тому числі комісії під час купівлі-продажу іноземної валюти для погашення кредиту та процентів за користування ним, біржові збори.

В порушення п. 2 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 3.1. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, в Кредитному договорі не зазначений детальний розпис сукупної вартості кредиту для Позичальника. А саме, в Кредитному договорі не зазначена вартість супутніх послуг, що пов’язані з наданням кредиту та надаються третіми особами: нотаріусом, страховою компанією, бюро технічної інвентаризації нерухомого майна; також не зазначені розміри державного мита, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються при придбанні нерухомого майна, а також вартість розрахунково-касового обслуговування, валютно-обмінних та інших банківських операцій, пов’язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Національний банк України у листі «Про окремі питання практичного застосування Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» № 40-117/2093- 6134 від 16.06.2007 року звернув увагу комерційних банків на те, що вимога щодо обов’язкового врахування при розрахунку сукупної вартості кредиту платежів, які споживач має сплатити на користь третіх осіб, повною мірою ґрунтується на вимогах пункту 2 частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Національний банк України у цьому ж листі № 40-117/2093- 6134 від 16.06.2007 року зазначив, що при розрахунку сукупної вартості кредиту необхідно враховувати розмір інших фінансових зобов’язань споживача, які виникають на користь третіх осіб, зокрема страхових платежів, послуг реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо.

Відповідно до п. 3.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту , Кредитний договір має містити графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача за кожним платіжним періодом. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

Як було встановлено судом, Графік платежів за Кредитним договором, підписаний Позивачем та Відповідачем містить інформацію про суми платежів за Кредитним договором тільки за перші два роки кредитування: з 12.11.2007 року по 30.11.2009 року. При цьому, вказаний скорочений Графік платежів не містить інформацію щодо вартості усіх супутніх послуг, пов’язаних з наданням та обслуговуванням кредиту, що є порушенням п. 3.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту. А саме: у Графіку платежів відсутня інформація про вартість послуг нотаріуса, страхової компанії; вартість послуг, пов’язаних з внесенням відповідних даних до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, до Державного реєстру правочинів, Реєстру прав власності на нерухоме майно; про розміри державного мита, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування; про вартість розрахунково-касового обслуговування, валютно-обмінних та інших банківських операцій, пов’язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Таким чином, в Кредитному договорі за період з 12.11.2007 року по 30.11.2009 року зазначена неповна інформація щодо вартості кредиту. Інформація щодо розміру основного боргу за кредитом, процентів за користування кредитом, вартості усіх супутніх послуг за кредитом за період з 01.12.2009 року по 11.11.2035 року взагалі відсутня в Кредитному договорі. Графік платежів за період з 01.12.2009 року по 11.11.2035 року не складався та не підписувався сторонами. Відсутність Графіку платежів позбавляє Позивача можливості виконувати обов’язки за Кредитним договором в частині сплати щомісячних платежів за кредитом.

Відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, Банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

В порушення п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, пунктом 1.7 Кредитного договору встановлена комісія за управління кредитом у розмірі 0,15% від суми кредиту щомісячно, що складає у грошовому виразі 145,50 доларів США на місяць. Вищевказана комісія – це плата Позичальника за дії, які Банк здійснює на власну користь (управління кредитом здійснюється Банком з метою своєчасного та повного отримання доходів Банку у вигляді процентів за користування кредитними коштами).

Згідно п. 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов’язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов’язань за кредитним договором несе споживач.

Судом було встановлено, що в порушення п. 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, у Кредитному договорі відсутнє попередження Позивача про те, що під час виконання зобов’язань за Кредитним договором валютні ризики несе Позивач, що є позичальником за Кредитним договором.

Згідно п. 4 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови. Так, відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача, зокрема, встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору (ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Згідно частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно частини 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 548 ЦК України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлене цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003р. № 898-ІУ (зі змінами та доповненнями) іпотека припиняється у разі припинення основного зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, 216, 236, ч. 2 ст. 548, ч. 1 ст. 559 ЦК України , ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 11, 18, 19, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку», Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими Постановою Правління Національного Банку України від 10.05.2007 р. № 168, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.05.2007 року за № 541/13808 суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Донецької філії ТОВ «Укрпромбанк» задовольнити.

2. Визнати недійсним Кредитний договір № нд/11-07 від 12.11.2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та ОСОБА_1.

3. Визнати недійсним Іпотечний договір № 887/нд-11-07/І від 12.11.2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 8572.

4. Визнати недійсним договір поруки № 887/нд-11-07/Р від 12.11.2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

5. Зобов’язати ОСОБА_1 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Донецької філії ТОВ «Укрпромбанк» суму грошових коштів в розмірі 97000,00 (дев’яносто сім тисяч) доларів США.

6. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» повернути ОСОБА_1 суму грошових коштів в розмірі 16 553,72 доларів США та 10 883,33 гривень.

7. Зобов’язати приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Акімову О.В. виключити з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна записи про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передане в іпотеку відповідно до Іпотечного договору № 887/нд-11-07/І від 12.11.2007 року, укладеного між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 8572, а саме: нерухоме майно – двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

8. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі Донецької філії ТОВ «Укрпромбанк» повернути Позивачу оригінали правовстановлюючих документів на квартиру, що була передана в іпотеку ТОВ «Укрпромбанк» та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: договір купівлі-продажу квартири, посвідчений 12.11.2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 8567, Витяг № 4937925 від 12.11.2007 року про реєстрацію вказаного договору в Державному реєстрі правочинів, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.11.2007 року № 16664569, технічний паспорт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 суму державного мита в розмірі 1700,00 гривень та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 гривень, всього 1820,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.О.Івашура

Довідка: Заочне рішення набуло чинності 11.05.2010 року.

Оригінал заочного рішення знаходиться в цивільній справі №2-1724/10

З оригіналом згідно

Суддя:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/11681837

[AntiBank]

Уважаемые форумчане, просьба выкладывать решения по 11 статье потребителей и/или по 168 постанове.

К сожалению, их очень мало в реестре.

Вот похожее решение http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...post&p=5220

[serebron]

'AntiBank' , что то известно , устояли ли эти решения в вышестоящих инстанциях?

[AntiBank]

Именно это набрало законной чинности. По другим не знаю.

[Алексашка]

Плохо что заемщику отдавать в долл. Причем наверно по теперешнему курсу

[у.zaporozhskiy]

Уважаемые форумчане, просьба выкладывать решения по 11 статье потребителей и/или по 168 постанове.

К сожалению, их очень мало в реестре.

Вот похожее решение http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...post&p=5220

Если честно, то решение такое впечатление скопировано и вставлено с иска.

особенно в конце

в решениях резолютивную часть не нумеруют.

Второе, что расстроило

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003р. № 898-ІУ (зі змінами та доповненнями) іпотека припиняється у разі припинення основного зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Достаточно было ссылки на ч. 2 ст. 548 ЦК.