Пенсионная реформа

[ВАВАНчик]

Немного доработал иск:

 

вот, что получилось:

 

...

 

Вопросы:

1) правильно ли я сформулировал п. 2 просительной части?

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити Особі 1 (17 січня 1962 р.н.) пенсію у разі втрати годувальника з 50 років, а саме з 17 січня 2012 р.

2) Стоит ли добавить еще один пункт просительной части?

Визнати нечинним рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про призначення пенсії у разі втрати годувальника після досягнення Особою 1 55 років.

1. Как я уже писал НЕТ.

Во первых в самом тексте ошибка.

п. 2.1 Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити Особі 1 (17 січня 1962 р.н.) пенсію з 50 років у зв’язку із втратою годувальника, тобто з 17 січня 2012 р.

Но, как я писал, и ты читал, обрати внимание на 71 КАСУ (ч.2)

С учетом этого, пишем:

п. 2.0 Визнати бездіяльність ГУ ПФУ по призначенню пенсії Мухі з 50 років у зв’язку із втратою годувальника ПРОТИПРАВНОЮ.

2. я бы не делал! (при необходимости суд может выйти за рамки исковых требований, и самостоятельно отменить ЭТО решение. Но хозяин - БАРИН

Наверное всё!

[ВАВАНчик]

ЯК НА МЕНЕ НЕОБХІДНО БУЛО Б звенути ОСОБЛИВУ увагу,щодо строка позовної даності по виплаті пенсій ПФУ- коли є їх вина, якце зазначено в законі.

Спасибо за помощь - но это БРЕД!

Во первых КАСУ не имеет "ИД", по нему есть срок обращения в суд. (6 месяев)

Во вторых, если этот срок пропущен, то максимум на 2 месяца, (иск подан в августе, а начисление просят с января), и то нужно документы смотреть! (а речь в иске о 60 месяцах)

[у.zaporozhskiy]

Спасибо за помощь - но это БРЕД!

Во первых КАСУ не имеет "ИД", по нему есть срок обращения в суд. (6 месяев)

Во вторых, если этот срок пропущен, то максимум на 2 месяца, (иск подан в августе, а начисление просят с января), и то нужно документы смотреть! (а речь в иске о 60 месяцах)

Ваванчик спасибо.

Переделаю и буду подавать.

Я так понимаю у судьи нет претензий к "мотивировочной" части иска?

[у.zaporozhskiy]

Ваванчик спасибо.

Переделаю и буду подавать.

Я так понимаю у судьи нет претензий к "мотивировочной" части иска?

Новый вопрос, обязан ли пенсионный фонд, если человек просит разъяснить о праве на один вид пенсии, разъяснять, что человек имеет право на второй вид пенсии?

[kristi]

http://www.juridicheskij-supermarket.ua/page_edinyi-vznos4.html

[у.zaporozhskiy]

http://www.juridicheskij-supermarket.ua/page_edinyi-vznos4.html

2. Пенсионный фонд в соответствии с возложенными на него задачами: анализирует и совместно с фондами общеобязательного государственного социального страхования прогнозирует поступление средств от уплаты единого взноса; обеспечивает сбор и ведение учета поступлений от уплаты единого взноса; осуществляет контроль за соблюдением законодательства о сборе и ведения учета единого взноса, правильностью начисления, исчисления, полнотой и своевременностью уплаты единого взноса; устанавливает формы, сроки и порядок принятия и обработки отчетности, в частности в электронной форме, от плательщиков по начисления, исчисления и уплаты единого взноса; формирует и ведет Государственный реестр общеобязательного государственного социального страхования, осуществляет меры по обеспечению доступа к данным Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования согласно этому Закону; готовит отчетность, предусмотренную настоящим Законом; взаимодействует в установленном законодательством порядке с Государственным казначейством Украины, министерствами, другими центральными и местными органами исполнительной власти, органами местного самоуправления, объединениями граждан, предприятиями, учреждениями и организациями и фондами общеобязательного государственного социального страхования; обобщает практику применения законодательства о сборе и ведения учета единого взноса и подает центральному органу исполнительной власти в сфере труда и социальной политики предложения по его совершенствованию; дает разъяснения по вопросам применения законодательства о сборе и ведения учета единого взноса; осуществляет иные функции, предусмотренные законодательством.

Источник: http://www.juridicheskij-supermarket.ua/page_edinyi-vznos4.html © ЮрМаркет

Разъясняет законодательство о сборе.

Этот закон касается взносов, а не выдачи пенсии или я не увидел пункт, который Вы имеете в виду.

[Bolt]

А я вообще не понял, что имелось ввиду...

[у.zaporozhskiy]

А я вообще не понял, что имелось ввиду...

Вы имеете в виду, не поняли мой вопрос?

[Bolt]

Вы имеете в виду, не поняли мой вопрос?

 

Нет... я не понял к чему и что хотела сказать Кристи вообще этой ссылкой на закон про единый социальный взнос...

[у.zaporozhskiy]

Нет... я не понял к чему и что хотела сказать Кристи вообще этой ссылкой на закон про единый социальный взнос...

По иску в сообщении 44 (с добавленными требованиями благодаря Вованчику), будет неожиданно вынесено решение в пользу мамы.

С июня 2014 года, мама стала получать досрочную пенсию по возрасту.

Суд имеет право выйти за рамки исковых требований согласно ч. 3 ст. 11 КАС Украины.

Как прописать в решении, что бы были учтены права районного фонда, с которого мама получает досрочную пенсию по возрасту.

Позовну заяву задовольнити:

1.Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити Особі 1 (17 січня 1962 р.н.) пенсію у разі втрати годувальника з 50 років, а саме з 17 січня 2012 р.

2. Визнати бездіяльність ГУ ПФУ по призначенню пенсії Ос.1 з 50 років у зв’язку із втратою годувальника ПРОТИПРАВНОЮ.

3. Визнати нечинним рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про призначення пенсії у разі втрати годувальника після досягнення Особою 1 55 років.

4. Зобовязати головне управління нарахувати пенсію у разі втрати годувальника з 50 років, а саме з 17 січня 2012 р. з вирахування сум, отриманих Ос.1 внаслідок нарахування їй дострокової пенсії за віком з 06.2014 року.

[ВАВАНчик]

 

Как прописать в решении, что бы были учтены права районного фонда, с которого мама получает досрочную пенсию по возрасту.

 

Позовну заяву задовольнити:

1.Визнати бездіяльність ГУ ПФУ по призначенню пенсії Ос.1 з 50 років у зв’язку із втратою годувальника ПРОТИПРАВНОЮ.

2.Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити Особі 1 (17 січня 1962 р.н.) пенсію  з 50 років, а саме з 17 січня 2012 р.,  у звязку из втратою годувальника

3. Зобовязати головне управління  нарахуванти недоплачену пенсію з 17 січня 2012 р. по 01.06.2014р. з урахування, отриманих Ос.1 виплат

 

Думаю где-то так!

[у.zaporozhskiy]

УКРАЇНА

Справа № 2-а /0808/181/2012

Провадження 2-а/421/135/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 р. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Скользнєвої Н.Г.

при секретарі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Особи 1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання призначити пенсію у разі втрати годувальника – військовослужбовця, який помер в період проходження військової служби, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачка Ос. 1 звернулася до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – ГУ ПФУ) посилаючись на те, що її чоловік Ос. 2, проходив службу в органах державної безпеки. Шлюб було зареєстровано 23 липня 1983 року. Починаючи з 29.12.2002 року вона не працювала у зв’язку з хворобою свого чоловіка. Ос. 2  матеріально забезпечував свою родину її та сина, купував все необхідне та оплачував усі комунальні послуги. Ос. 1 помер 15.06.2003 року. Станом на день смерті її чоловік отримував заробітну платню у розмірі 1464 грн. Після смерті чоловіка, вона не змогла працювати, оскільки самостійно виховувала неповнолітнього сина. Починаючи з 29.12.2002 року і до 15.06.2003 року вона перебувала на повному утриманні її чоловіка О.с. 2, його заробітна плата була постійним і основним джерелом засобів до існування їх сім’ї. Вважає, що вона отримала право на пенсію в разі втрати годувальника з 50 років, тобто з 17 січня 2012 року у зв’язку з тим , що її чоловік військовослужбовець помер в період проходження військової служби, а вона не взяла повторний шлюб після його смерті.

У зв’язку із цим 28.11.2011 р. позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про надання переліку документів, необхідних для призначення пенсії у разі втрати годувальника. Листом № 2970 від 12.12.2011 року ГУ ПФУ роз’яснило, які документи необхідні для призначення пенсії.

Позивач надала відповідні документи разом із зверненням від 03.02.2012 року про призначення пенсії у разі втрати годувальника. Факт перебування Позивачки на утриманні померлого підтверджено рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2012р. у справі № 2-0\808\13\2012р.

Листом № 184/в-у від 07.02.2012 р. ГУ ПФУ відмовило їй в призначенні пенсії в разі втрати годувальника з 50 років.

Вважаючи відмову ГУ ПФУ протиправною, після уточнення позовних вимог позивачка просить визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в призначенні їй пенсії у разі втрати годувальника з 50 років, тобто з 17 січня 2012 року, зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити їй пенсію у разі втрати годувальника з 50 років, тобто з 17 січня 2012 року, визнати нечинним рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про призначення пенсії у разі втрати годувальника їй після досягнення нею 55-річного віку.

Представник позивача Ос.3 надав до суду відповідну заяву у якій просить позов задовольнити, а справу розглядати за його відсутності. В поясненнях до суду позов підтримав на підставах, викладених в уточненому адміністративному позові та поясненнях, а заперечення відповідача просить визнати необґрунтованими. Зокрема зазначав, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Право Позивачки на отримання пенсії у разі втрати годувальника з 50 років було безпідставно звужено нормами закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції від 18.10.2011 року.

Представник відповідача ОСОБА_3 надала до суду відповідну заяву у якій просить відмовити Позивачці у задоволенні позовних вимог, а справу розглядати за її відсутності. Попередньо представник відповідача надала суду заперечення, у яких позов не визнала та пояснила, що п. 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі – Порядок), затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30 січня 2007 року передбачає звернення із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника, якому на момент смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів, проте Позивачка не звернулася до органів Пенсійного фонду через органи державної безпеки, у яких служив її чоловік і через які вона мала звернутися до ГУ ПФУ. Крім цього, представник відповідача посилається на те, що дата народження позивачки – 17.01.1962р. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійний вік для жінок складає 60 років. З урахуванням зниження на 5 років позивачка має право призначити пенсію в разі втрати годувальника з по досягненню їй 55 років. Позивачці 55 років виповниться 17.01.2017р..

Дослідивши надані докази та заперечення, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В суді встановлено:

Ос. 1. та Ос.2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.07.1983 року. /а.с. 8/

15.06.2003 року Ос. 2 помер.

Ос. 2помер в період проходження військової служби, що підтверджується відповіддю УСБУ в Запорізькій області № В – 851, В – 852, В – 889 від 29.11.2005 року.

Факт перебування Позивача на утриманні померлого чоловіка підтверджено рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2012р. у справі № 2-0\808\13\2012р.

28.11.2011 р. позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про надання переліку документів, необхідних для призначення пенсії у разі втрати годувальника. Листом № 2970 від 12.12.2011 року ГУ ПФУ роз’яснило, які документи необхідні для призначення пенсії.

Позивач надала відповідні документи разом із зверненням від 03.02.2012 року про призначення пенсії у разі втрати годувальника. Факт перебування Позивача на утриманні померлого підтверджено рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2012р. у справі № 2-0\808\13\2012р.

Листом № 184/в-у від 07.02.2012 р. ГУ ПФУ відмовило їй в призначенні пенсії в разі втрати годувальника з 50 років.

Посилання Відповідача в запереченнях на п. 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі – Порядок), затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, не може слугувати доказом відсутності у Позивачки права на пенсію у разі втрати годувальника з 50 рокі, так як, по-перше, в листі Відповідача від 12.12.2011 року, Позивачу не було роз’яснено такий порядок звернення за призначенням пенсії, по-друге, згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції від 03.04.2003 року, позивач правомірно звернувся безпосередньо до Відповідача, адже Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (передбачає право одержувача пенсії безпосередньо звернутися до органів пенсійного фонду) має вищу юридичну силу, ніж Порядок.

На момент смерті чоловіка Позивача була чинною редакція Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 03.04.2003 року.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції від від 03.04.2003 року, члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Згідно з 1 ст. 30 вказаного Закону України у вищезазначеній редакції, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Відповідно до ч. 2 ст. 30 цього ж закону,незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Згідно з п. в ч. 4 цієї ж статті цього ж Закону, непрацездатними членами сім’ї вважаються: батьки та дружини          (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку, мають право на пенсію після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років або якщо вони є інвалідами;

Таким чином. Позивач отримала право на пенсію з 50 років у зв’язку із тим, що її чоловік-військовослужбовець помер в період проходження військової служби.

Згідно з п б ч. 1 ст. 36 Закону України  «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.»

Згідно з Відповіддю Відповідача, «дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або якщо вони є інвалідами. На теперішній час для жінок, які народилися після 31.12.1961 року встановлено пенсійний вік 60 років Оскільки Ваш чоловік помер в період проходження військової служби, пенсію у разі втрати годувальника буде призначено після досягнення 55-річного віку.»

Натомість в запереченнях Відповідач посилається на таке: «Дата народження позивачки – 17.01.1962р. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійний вік для жінок складає 60 років. З урахуванням зниження на 5 років позивачка має право призначити пенсію в разі втрати годувальника з по досягненню їй 55 років. Позивачці 55 років виповниться 17.01.2017р.»

Проте саме питання призначення пенсії Позивачу в разі втрати годувальника з 50 років (17.01.2012 року) згідно з п. в ч. 4 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції від 03.04.2003 року і є предметом спору. Право передбачене вказаним пунктом було звужене п. в ч. 4 цього закону в редакції від 18.10.2011 року.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, відбулося звуження змісту існуючого права Позивача на отримання пенсії у разі втрати годувальника з 50 років, передбаченого п. в ч. 4 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції від 03.04.2003 року, так як згідно п. в ч. 4 цього закону в редакції від 18.10.2011 року, батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", або якщо вони є інвалідами.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 64 Конституції України, окремі обмеження прав і свобод можуть встановлюватися лише в умовах воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку дії цих обмежень

Ні умов воєнного, ні умов надзвичайного стану в Україні введено не було.

Це саме підтверджено і ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої 17.07.97 р. (надалі - Конвенція): «Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.»

Єдиною статтею Конвенції, яка дозволяє обмежувати права і свободи людини є ст. 15 такого змісту: «Під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов'язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах. яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов'язанням згідно з міжнародним правом.

Наведене вище положення не може бути підставою для відступу від статті 2, крім випадків смерті внаслідок правомірних воєнних дій, і від статей 3. 4 (пункт. 1) і 7.

Будь-яка Висока Договірна Сторона, використовуючи це право на відступ від своїх зобов’язань, у повному обсязі інформує Генерального секретаря Ради Європи про вжиті нею заходи і причини їх вжиття. Вона також повинна повідомити Генерального секретаря Ради Європи про час. коли такі заходи перестали застосовуватися, а положення Конвенції знову застосовуються повною мірою.»

Таким чином, у держави в особі Пенсійного Фонду України було право обмежити або звузити право Позивача на отримання пенсії з 50 років лише у випадку війни чи іншої суспільної небезпеки. Жодної такої обставини в Україні на момент звернення до Пенсійного Фонду не було оголошено у відповідному порядку.

Про порушення свого права Позивач дізналася з моменту отримання Відповіді головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області від 07.02.2012 року. Позивачка звернулася до суду 07.08.2012 року, тому строк звернення до адміністративного суду не пропущений.

Крім цього, згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У зв’язку з тим, що позивачка з 05.06.2014 року отримує дострокову пенсію за віком, що підтверджується копією довідки Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі № 227 від 16.06.2014 року (замість посвідчення № 159095), суд виходить за межі позовних вимог Позивача для більш повного захисту його прав та прав Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі, а саме зобов’язує ГУ ПФУ в Запорізькій області нарахувати Ос. 1 пенсію у разі втрати годувальника з 50 років, а саме з 17 січня 2012 р. з вирахуванням сум, отриманих Ос. 1 внаслідок нарахування їй дострокової пенсії за віком з 05.06.2014 року.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 8, 22, 64 Конституції України, ст. 30-36, 48 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. ст. 2,8,9, 158-163  КАС,

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги Ос. 1 задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області по призначенню Ос. 1 (17 січня 1962 р.н.) пенсії у разі втрати годувальника з 50 років, тобто з 17 січня 2012 року.

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити Ос. 1  (17 січня 1962 р.н.) пенсію у разі втрати годувальника з 50 років, тобто з 17 січня 2012 року.

Визнати нечинним рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про призначення пенсії у разі втрати годувальника Ос. 1  після досягнення нею 55-річного віку.

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати Ос. 1 у разі втрати годувальника з 50 років, а саме з 17 січня 2012р. з вирахування сум, отриманих Ос. 1. внаслідок нарахування їй дострокової пенсії за віком з 05.06.2014 року.

Постанова суду підлягає негайному виконанню в межах платежів за один місяць.

Постанова у повному обсязі буде виготовлена 12 серпня 2014 р.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  десятиднів дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті  160  КАС України,  а також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови.

Суддя

Жовтневого районного суду м. Запоріжжя                                 Скользнєва Н.Г.

 

Прошу всех высказаться по теме.

[ВАВАНчик]

Да чо тут высказываться, тебя устраивает? Значит ГУТ!

[у.zaporozhskiy]

Да чо тут высказываться, тебя устраивает? Значит ГУТ!

Пока это проект

[ВАВАНчик]

ТОгда глянь №61

[у.zaporozhskiy]

ТОгда глянь №61

 

Спасибо, с меня магарыч.

[у.zaporozhskiy]

Спасибо, с меня магарыч.

Конечный вариант резолютивной части:

 

Позовні вимоги Ос.1задовольнити.

 

Визнати неправомірною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області по призначенню Ос.1 (17 січня 1962 р.н.) пенсії у разі втрати годувальника з 50 років, тобто з 17 січня 2012 року.

 

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити Ос.1 (17 січня 1962 р.н.) пенсію у разі втрати годувальника з 50 років, тобто з 17 січня 2012 року.

 

Визнати нечинним рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про призначення пенсії у разі втрати годувальника Вороніжській Ксенії Вікторівни після досягнення нею 55-річного віку.

 

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити Ос.1 пенсію у разі втрати годувальника, в тому числі недоплачену її частину, з 50 років, тобто з 17 січня 2012 року з вирахуванням сум, отриманих Вороніжською К.В. внаслідок нарахування їй дострокової пенсії за віком з 05.06.2014 року.

[ВАВАНчик]

Конечный вариант резолютивной части:

 

Позовні вимоги Ос.1задовольнити.

 

 

Визнати нечинним рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про призначення пенсії у разі втрати годувальника Вороніжській Ксенії Вікторівни після досягнення нею 55-річного віку.

Замечание к слову "неправомірною", а в этом предложении - к нему всему, ибо таких исковых требований не было! Вниматочно читай ч. 3 ст. 11!!!

[у.zaporozhskiy]

Замечание к слову "неправомірною", а в этом предложении - к нему всему, ибо таких исковых требований не было! Вниматочно читай ч. 3 ст. 11!!!

В иске признать нечинним было.

ч. 3 ст. 11 читал.

к п. 4 есть замечания?

[у.zaporozhskiy]

 

Вот и апелляционная жалоба:

Справа № 0808/5687/12 2а/331/74/14

Апеляційна СКАРГА

на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07.08.2014 року у справі

№ 0808/5684/12 (2а/331/74/14)

Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 07.08.2014 року винесено

постанову у справі № 0808/5687/2012 (2-а/З31/74/14) за адміністративним позовом Особа1 до головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - Головне управління) про визнання дій протиправними та зобов’язання призначити пенсію.

Вказану постанову Головне управління отримало 27.08.2014 року, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції Головного управління (копія супровідного листа з відбитком штампу вхідної кореспонденції додається).

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову першої інстанції подається протягом десяти днів. У разі застосування судом ч. З ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Таким чином, апеляційна скарга подана з дотриманням строків, передбачених КАС України.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не погоджується з прийнятою постановою від 07.08.2014 року по справі № 0808/5684/12 (2а/331/74/14) в повному обсязі, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права з наступних підстав.

Щодо порушень норм процесуального права.

1.  Відповідно до ч. З ст. 167 КАС України особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складання у повному обсязі.

Слід зазначити, що в порушення вказаної норми процесуального законодавства копія прийнятої постанови на адресу Головного управління судом не направлялась.

До Головного управління копію постанови суду від 07.08.2014 року надала Позивач по справі лише 27.08.2014 року.

Таким чином, судом порушено норми статті 167 КАС України.

1.  Частиною 1 статті 94 КАС України чітко передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В порушення вказаної норми законодавства Жовтневий районний суд м. Запоріжжя стягує сплачений позивачем при зверненні до суду із позовом судовий

збір в розмірі 32 пзн, 19 коп. з Головного управління Пенсійного фонду України В

Запорізькій області, а не з Державного бюджету України, як це передбачено адміністративно-процесуальним законодавством в ст. 94 КАС України.

Щодо порушення норм матеріального права та права позивача на призначення пенсії в разі втрати годувальника з 50 років.

1. У лютому 2012 року гр. Особа1 звернулася до Головного управління з заявою, в якій просила призначити їй пенсію у разі втрати годувальника з 50 років.

Відповідно до ст. ЗО Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262 (далі - Закон № 2262) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Згідно з п. «в» ч. 4 ст. 30 Закону № 2262 ( в редакції з 01.10.2011 року) непрацездатними членами сім’ї вважаються батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або якщо вони є інвалідами.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення: віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що дата народження позивача - 17.01.1962 року. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійний вік для жінок складає 60 років. З урахуванням зниження на 5 років Позивач має право призначити пенсію в разі втрати годувальника по досягненню їй 55 років. Позивачу 55 років виповниться 17.01.2017 року.

Таким чином, відповідно до Закону № 2262 у гр. Особа1 право на призначення пенсії в разі втрати годувальника виникає з 17.01.2017 року.

Слід зазначити, що застосування судом першої інстанції Закону № 2262 в редакції від 03.04.2003 року є неправомірним та незаконним, оскільки до вказаного закону неодноразово вносилися зміни, зокрема до ст. ст. ЗО, 31 зміни внесено

Законом України № 3668 від 08.07.2011 «Про заходи щодо законодавчого

забезпечення реформування пенсійної системи», які набули чинності з 01.10.2011 року.

Звертаю увагу суду апеляційної інстанції, що вказані зміни до Закону

№ 2262 Конституційним судом України неконституційними не визнавались, а тому є чинними та обов’язковими для застосування на всій території України.

Крім того, повноваженнями щодо визнання нормативно-правових актів такими, що прийняті відповідно до Конституції України чи такими, що суперечать їй наділений лише Конституційний суд України.

Правовідносини між Головним управління та гр. Особа1 виникли з 03.02.2012 року, тобто з моменту звернення Позивача до Головного управління з заявою від 03.02.2012 № 184/В-9. Крім того, Позивач просить призначити їй пенсію з 17.01.2012 року, таким чином при цьому застосовуються норми, які діють на момент призначення. На цей момент діяв Закон № 2262 в редакції від 01.10.2011 року, що й підлягає застосуванню.

1. Судом першої інстанції, при прийнятті рішення не взято до уваги ст. 7 Закону № 2262 відповідно до якої військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету.

Аналогічна норма передбачена також ст. 10 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою особі, яка має право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя гр. Особа1 з 05.06.2014 року призначено пенсію за віком як дружині загиблих (померлих) військовослужбовців відповідно до ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, суд першої інстанції не врахував, що Позивач вже отримує пенсію в управлінні ПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя з 05.06.2014 року, таким чином виразивши свій вибір на отримання цього виду пенсії. Отже, отримання за один і той же період двох різних видів пенсії суперечить чинному законодавству України.

1.  Відповідно до ст. 48 Закону № 2262 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного Фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Позивач звернулася до Головного управління з заявою 03.02.2012 року,

однак не надала всіх необхідних документів для призначення пенсії, що

передбачені п. 10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого

постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Таким чином, призначення Позивачу пенсії у пазі втрати годувальника з 03.02.2012 року є незаконним та неправомірним, оскільки Позивачем не надано всіх необхідних документів для призначення їй пенсії у разі втрати годувальника, а тому відповідно до ст. 48 Закону № 2262 03.02.2012 року не є днем звернення за призначенням пенсії до органу Пенсійного Фонду України. Крім того, оскільки жодних заяв про призначення пенсії з необхідними документами до Відповідача не надходило, відповідач не вчиняв жодних протиправних дій та не був зобов’язаний вчиняти будь-які дії по призначенню пенсії..

1.  Відповідно до п.2 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника подаються членами сім'ї померлого годувальника, якому на момент смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів. Уповноваженими підрозділами є структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України. Уповноважені структурні підрозділи готують та подають до органів Пенсійного фонду необхідні для призначення пенсії документи.

Померлий чоловік гр. Особа1 проходив службу в Управлінні СБУ в Запорізькій області. Від даного уповноваженого органу до Головного управління не надходило жодних документів для призначення пенсії Позивачу.

Таким чином, оскільки до Головного управління від Управління СБУ в Запорізькій області не надходило жодних документів для призначення пенсії Особа1, відповідач не вчиняв жодних протиправних дій та не був зобов’язаний вчиняти будь-які дії по призначенню пенсії.

О

Отже, оскаржувана постанова була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183-2, 185, 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

1. Скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07.08.2014 у справі № 2а/331/74/14 (0808/5687/2012) за позовом Особа1 до головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання призначити пенсію.

2. Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Додатки:

1.  Копія апеляційної скарги для позивача - 1 прим.
2.  Копія супровідного листа суду від 11.08.2014 № 2а/331/74/14 - 1 прим.
3.  Витяг з законодавства — 1 прим.

В.Ю.Мар’єнко

 

 

1.  Копія довіреності на представника - 1 прим.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за довіреністю від 14.04.2014 №2629/05

[ВАВАНчик]

а в чем вопрос?

[у.zaporozhskiy]

а в чем вопрос?

Вопрос,какие шансы, что бы решение первой инстанции осталось в силе?

[у.zaporozhskiy]

Стаття 15. Пільги особам, на яких поширюється чинність цього Закону

Особам, на яких поширюється чинність цього Закону (стаття 10), надаються такі пільги:

1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;

(пункт 1 частини першої статті 15 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 13.01.2005 р. N 2344-IV)

2) безплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);

3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України;

(пункт 3 частини першої статті 15 у редакції
 Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

(зміни, внесені підпунктом "а" підпункту 4 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)

4) 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);

(пункт 4 частини першої статті 15 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.12.95 р. N 488/95-ВР,
 у редакції Закону України від 04.07.2002 р. N 52-IV)

5) 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

 

Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 20 частини першої цієї статті надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 

 

Тоесть льгота будет применяться только в том случае, если ежемесячный доход на одно лицо не более 1218 грн?

Пенсия человека тоже относится к доходу?

Иными словами, если на человека распространяются положения данного закона и он пенсионер, то он имеет право на эти льготы, если он получает пенсию не более 1218 грн.

 

Стаття 169. Перерахунок податку та податкові соціальні пільги

Науково-практичний коментар

169.1. Перелік податкових соціальних пільг.

З урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:

169.1.1. у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку;

[у.zaporozhskiy]

Ни у кого нет идей по поводу изложенного?

[Mila_Я]

 

Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 20 частини першої цієї статті надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 

 

Тоесть льгота будет применяться только в том случае, если ежемесячный доход на одно лицо не более 1218 грн?

Пенсия человека тоже относится к доходу?

 

 

 

 

169.4.1. Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

 

Буквально: 1218*1,4=1705,2 найближчі 10 грн 1710.

Якщо місячний дохід в розрахунку на одну особу за останні 6 місяців не перевищує 1710 грн, то чел впиcывается в приведенные выше льготы. Но это будет на 2015 год. Для расчета берутся попередні 6 месяцев, т.е такую же процедуру проделываем с относительно прожиткового минимума за соответствующий период.

Да пенсия - доход, и стипендия, и все пособия и помощи.