Решение Голосеевского райсуда о признании незаконным повышения процентной ставки Укрсоцбанком

[ANTIRAID]

Справа № 2-3403/10

РІШЕННЯ

іменем України

02 листопада 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.

при секретарі Распутній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про визнання незаконними дій, визнання недійсним пункту договору та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

в січні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до АКБСР «Укрсоцбанк» про визнання незаконними дій, визнання недійсним пункту договору та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою зазначеного суду від 11.03.2010 р. справу було передано за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 05.06.2006 р. між нею та відповідачем було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 08-038/267к, відповідно до умов якого відповідач зобов’язався надати їй кредит в розмірі 85000 доларів США з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 12% та з кінцевим строком повернення 04.06.2013 р.

Листом від 21.01.2009 р. відповідач повідомив позивача про зміну з 02.02.2009 р. відсоткової ставки за договором до 15% річних та надіслав для підписання додаткову угоду, яку вона не підписала, продовжуючи сплачувати кредит з процентною ставкою на рівні 12%.

Зазначаючи, що дії банку суперечать вимогам чинного законодавства стосовно підвищення процентної ставки, просить визнати незаконними дії відповідача щодо підвищення процентної ставки, визнати недійсними з 10.01.2009 р. умову пункту 2.12 кредитного договору щодо такої події як ненадання позичальником згоди на зміну відсоткової ставки, що дає право банку вчинити дії, передбачені підпунктом 2.12.3 пункту 2.12 кредитного договору та зобов'язати відповідача з 02.02.2009 р. здійснити перерахунок здійснених платежів.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, пославшись на надані письмові заперечення, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 05.06.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 08-038/267к, відповідно до умов якого відповідач зобов’язався надати позивачу кредит в розмірі 85000 доларів США з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 12% та з кінцевим строком повернення кредиту 04.06.2013 р.

Пунктом 2.12 договору передбачено, що у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішенням Правління, Комітету з питань управління активами та пасивами, Кредитно-інвестиційного комітету, Тарифного комітету кредитора, кредитор має право ініціювати зміну розміру процентів, визначених п. 1.1.1 договору. Пункт 2.12.1 визначає, що про намір змінити розмір процентів за надання кредиту, кредитор зобов’язаний повідомити позичальників не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати початку їх застосування, а також надати для укладення відповідну додаткову угоду.

Листом від 21.01.2009 р. (а.с.16) відповідач повідомив позивача про зміну з 02.02.2009 р. відсоткової ставки за договором до 15% річних, посилаючись на рішення управляючого комітету роздрібного бізнесу АКБ «Укрсоцбанк» № 380 від 24.04.2008 р., та надіслав для підписання додаткову угоду.

Згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов’язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями ст.ст. 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови підвищення процентної ставки, то вони мають виконуватися і вважаються такими, що момент досягнення домовленості настав.

Тобто, в даному випадку важливим є визначений договором механізм виконання домовленості: отримання повідомлення та, відповідно, прийняття пропозиції позичальником, чи укладання шляхом підписання додаткової угоди щодо підвищення процентної ставки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 пропозиції щодо підвищення процентної ставки не прийняла, додаткової угоди не підписувала, продовжувала сплачувати проценти згідно первинних умов договору і одночасно звернулася до банку з листом, в якому висловила незгоду з підвищенням процентної ставки з відповідним обґрунтуванням.

Посилання представника відповідача на те, що позивач пропозицію про підвищення відсоткової ставки прийняла спростовуються матеріалами справи, зокрема довідкою відповідача від 28.10.2010 р. з якої видно, що позивач по відсотковій ставці 15% кредит не сплачувала.

Зважаючи на закріплений Конституцією України принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч. 1 ст. 58), всі рішення банку у будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку після 10 січня 2009 року є неправомірним (рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)".

Суд також враховує поведінку сторін після прийняття рішення банком щодо зміни процентної ставки у контексті положень цивільного законодавства про укладення та зміну договору, зокрема: якщо боржник сплачує відсотки за попередньою ставкою та не вчиняв інших дій щодо прийняття пропозиції, то це свідчить про відсутність домовленості.

Відповідно до положень ст. ст. 203, 215, 651, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу; зміна договору допускається лише за згодою сторін; повернення кредитів здійснюється виключно на договірних умовах; встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Згідно статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банками забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами.

Також банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї із сторін, відповідно до приписів постанов Правління НБУ «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» № 168 від 10 травня 2007 року та «Про окремі питання діяльності банків» від 5 лютого 2009 року № 49, постанови Правління НБУ № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків».

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідачем не було додержано законів та інших нормативно-правових актів, якими врегульовані питання умов та порядку зміни відсоткової ставки за договором, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 651, 653, 1054, 1056-1, 1061 ЦК України та ст.ст. 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про визнання незаконними дій, визнання недійсним пункту договору та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати незаконними дії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" щодо підвищення процентної ставки до 15% за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії від 05.06.2006 р. № 08-038/267к.

Визнати недійсною з 10.01.2009 р. умову пункту 2.12 договору про надання невідновлювальної кредитної лінії від 05.06.2006 р. № 08-038/267к щодо такої події як ненадання позичальником згоди на зміну відсоткової ставки, що дає право банку вчинити дії, передбачені підпунктом 2.12.3 пункту 2.12 договору про надання невідновлювальної кредитної лінії.

Зобов'язати акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" з 02.02.2009 р. здійснити перерахунок здійснених платежів.

Стягнути з акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_1 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" на користь держави 17 гривень судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя

http://reyestr.court.gov.ua/Review/12831319