Определение ВСУ об обязательстве рассмотреть спор о взыскании вклада с Правекс-банка не смотря на третейскую оговорку

[ANTIRAID]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 лютого 2011 року

м. Київ

Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

головуючого Сеніна Ю.Л.,

суддів:

Балюка М.І., Григор’євої Л.І.,

Охрімчук Л.І., Романюка Я.М., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до акціонерного комерційного банку «Правекс-Банк» про визнання недійсними третейських угод та стягнення банківських вкладів,

в с т а н о в и л а:

У березні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до акціонерного комерційного банку «Правекс-Банк» (далі - АКБ «Правекс-Банк») про визнання недійсними третейських угод та стягнення банківських вкладів.

Зазначав, що 7 грудня 2007 року між ним і АКБ «Правекс-Банк» було укладено договори банківських вкладів, за умовами яких банк прийняв від нього грошові кошти в сумі 1 558 790 грн. строком на два роки та зобов`язався сплатити йому проценти за користування вказаними грошовими коштами.

19 січня 2009 року він звернувся до відповідача із заявою про розірвання договорів банківських вкладів і повернення грошових коштів.

Посилаючись на те, що банк відмовив йому в поверненні суми вкладу, мотивуючи це введенням на підставі постанови Правління Національного банку України від 4 грудня 2008 року тимчасової заборони на виплату грошових коштів за договорами банківського вкладу до закінчення строку їх дії, що суперечить вимогами чинного законодавства, і що вказані в договорах банківських вкладів третейські застереження є недійсними, оскільки банк не надав йому інформацію про регламент третейського суду, вартість таких послуг і замовчав факт структурної зв`язаності АКБ «Правекс-Банк» із третейським судом, просив розірвати третейські угоди, передбачені п. 6.1 договорів банківських вкладів від 7 грудня 2007 року, або визнати їх недійсними з підстав, визначених ст. 230 ЦК України, і стягнути з банку на його користь 1 558 790 грн. банківських вкладів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2009 року, позовну заяву ОСОБА_6 залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_6 без розгляду, суду першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що між ОСОБА_6 і АКБ «Правекс-Банк» укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами надійшло заперечення проти вирішення спору в суді, тому позовна заява ОСОБА_6 підлягає залишенню без розгляду.

Однак з такими висновками судів погодитись не можна.

Судом установлено, що 7 грудня 2007 року між ОСОБА_6 і АКБ «Правекс-Банк» було укладено договори банківських вкладів, за умовами яких банк прийняв від нього грошові кошти в сумі 1 558 790 грн. строком на два роки та зобов`язався сплатити йому проценти за користування вказаними грошовими коштами.

У зв`язку з тим, що банк відмовився розірвати договори банківських вкладів, мотивуючи це введенням на підставі постанови Правління Національного банку України від 4 грудня 2008 року тимчасової заборони на виплату грошових коштів за договорами банківського вкладу до закінчення строку їх дії, у березні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до АКБ «Правекс-Банк» про визнання недійсною третейської угоди та стягнення банківських вкладів.

Однак АКБ «Правекс-Банк» подав до суду заперечення проти вирішення спору в суді, посилаючись на те, що відповідно до п. 6.1 договорів банківських вкладів, укладених 7 грудня 2007 року між ОСОБА_6 і АКБ «Правекс-Банк», усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даних договорів (угод) або у зв`язку з ними, у тому числі такі, що стосуються їх виконання, припинення або визнання недійсними, підлягають вирішенню в Постійному діючому незалежному третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» відповідно до його регламенту.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення справи в суді.

Суд першої інстанції на порушення вимог процесуального закону не взяв до уваги, що третейська угода є різновидом цивільно-правового правочину й може бути визнана недійсною у порядку, установленому ЦК України, наявність третейської угоди є підставою для передачі спору на розгляд третейського суду й визнання такої угоди недійсною надає сторонам можливість звернення за захистом порушених прав до суду з дотриманням правил юрисдикції та підсудності спору, тому фактично не розглянувши позовну вимогу ОСОБА_6 про визнання недійсними третейських угод, дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_6 про визнання недійсними третейських угод та стягнення банківських вкладів без розгляду.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув; у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України в достатньому обсязі не перевірив доводів апеляційної скарги; в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 1 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2009 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Ю.Л. Сенін

Судді:

М.І. Балюк

Л.І. Григор’єва

Л.І. Охрімчук

Я.М. Романюк

http://reyestr.court.gov.ua/Review/14405573