Определение апелляционного суда Черниговской области об отмене решения третейского суда в пользу Альфа-банка


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

3 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      3
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      3
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Справа № 22-ц-3293/2011

Головуючий у I інстанції – Овсієнко Ю.К.

Категорія – цивільна

Доповідач - Боброва І. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Бобрової І.О.,

суддів: Скрипки А.А., Шевченка В.М..

при секретарі: Вареник О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2011 року у справі за заявою ОСОБА_5, заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство „Альфа-Банк”, ОСОБА_6 про скасування рішення постійно діючого третейського суду,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про скасування рішення постійно діючого третейського суду при ВГО „Всеукраїнський Фінансовий Союз” від 26 квітня 2011 року по справі № 1516-4/322/11 за позовом ПАТ „Альфа-Банк” до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Мотивував свої вимоги тим, що у третейського суду відсутня компетенція на розгляд такого роду справ. Заявник також стверджував, що суд не звернув увагу на зміни до Закону України „Про третейські суди”, якими змінено зміст ст. 6 „Підвідомчість справ третейським судам”. Зокрема, до переліку категорій справ, які не можуть розглядатися третейськими судами, додано п. 14 „справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку(кредитної спілки)”.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.09.2011 року в задоволенні заяви ОСОБА_5 про скасування рішення постійно діючого третейського суду відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.09.2011 року і направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою. Апелянт посилається на п. 14 ст. 6 ЗУ „Про третейські суди” відповідно до якого третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Таким чином, третейський суд не мав компетенції розглядати дану справу.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали даної справи та справи третейського суду №1516-4/322/11, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відмовляючи в задоволені заяви ОСОБА_5 про скасування рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив з того, що не було підстав для скасування вищевказаного рішення, відповідно до ст. 51 Закону України „Про третейські суди”, якою передбачено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду.

Однак, з таким висновком місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погодитися не може, враховуючи наступне.

По справі встановлено, що 07.04.2008 року ЗАТ „Альфа-Банк”, та ОСОБА_5 уклали кредитний договір № 490062190. За цим договором було надано кредит в розмірі 36307, 60 доларів США.

П. 2.4 договору визначено цільове призначення кредиту, а саме: придбання транспортного засобу згідно з договором купівлі – продажу, укладеним між позичальником та ЗАТ «Прага-Авто» № К469/08-П від 02.04.2008 року – SKODA,OCTAVIA A 5 2.0, 2008 року випуску, білого кольору, держаний номер НОМЕР_1 (а.с. 16-17).

26.04.2011 року рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз” було стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ „Альфа-Банк” заборгованість за кредитним договором та судові витрати (а.с. 10-12).

Відповідно до п. 22, 23 ст. 1 Закону України „Про захист прав споживачів“ від 12 травня 1991 року № 1023–XII з наступними змінами, споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

За частиною першою статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів” між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 р. N 15-рп/2011 визначено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів“ поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Зважаючи на вищевикладене, кредитний договір від 07 квітня 2008 року № 490062190 укладений між ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_5 є договором щодо надання споживчого кредиту, оскільки згідно з його умовами, а саме п. 2.4, цільовим призначенням кредитних коштів є придбання позичальником певної продукції, в даному конкретному випадку – автомобіля, і дія норм Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється до моменту виконання цього договору.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди", в редакції зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI , який набрав чинності 12.03.2011 року, третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

За таких обставин, Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” ухваливши своє рішення від 26 квітня 2011 року по справі за позовом ПАТ „Альфа-Банк” до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, фактично вийшов за межі своєї компетенції, оскільки, у відповідності до п.14 ч.1 ст.6 Закону України «Про третейські суди», починаючи з 12.03.2011 року справи, у спорах щодо захисту прав споживачів не підвідомчі третейським судам.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції, як таку що постановлена з порушенням норм процесуального права, і постановляє нову ухвалу про задоволення заяви про скасування рішення постійно діючого третейського суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, ч.1 п.2 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2011 року – скасувати.

Заяву ОСОБА_5 про скасування рішення постійно діючого третейського суду від 26 квітня 2011 року - задовольнити.

Рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації « Всеукраїнський Фінансовий Союз» від 26 квітня 2011 року по справі № 1516-4/322/11 за позовом ПАТ „Альфа-Банк” до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/20108355

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

За таких обставин, Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” ухваливши своє рішення від 26 квітня 2011 року по справі за позовом ПАТ „Альфа-Банк” до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, фактично вийшов за межі своєї компетенції, оскільки, у відповідності до п.14 ч.1 ст.6 Закону України «Про третейські суди», починаючи з 12.03.2011 року справи, у спорах щодо захисту прав споживачів не підвідомчі третейським судам.[/i][/b]

только дело по взысканию задолженности, это же не защита прав потребителей.

сейчас у Альфа банка осталось право подать кассацию?

А в целом даное определение дает широкие возможности в борьбе с третейским бесприделом.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

За таких обставин, Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” ухваливши своє рішення від 26 квітня 2011 року по справі за позовом ПАТ „Альфа-Банк” до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, фактично вийшов за межі своєї компетенції, оскільки, у відповідності до п.14 ч.1 ст.6 Закону України «Про третейські суди», починаючи з 12.03.2011 року справи, у спорах щодо захисту прав споживачів не підвідомчі третейським судам.[/i][/b]

только дело по взысканию задолженности, это же не защита прав потребителей.

сейчас у Альфа банка осталось право подать кассацию?

А в целом даное определение дает широкие возможности в борьбе с третейским бесприделом.

Я писал по этому поводу такое:

"В листі Національного Банку України №40-117/2093-6134 від 16.06.2007 р. підставно зазначено, що "договір споживчого кредиту - це правочин, який надає споживачу особливі засоби правового захисту, які не притаманні для інших банківських правочинів". Згідно рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 р. по справі №15рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), Держава захищає права споживачів не тільки до укладання договору про надання споживчого кредиту, а й під час його виконання. При наявності у договорі про надання споживчого кредиту третейського застереження, права споживача звужуються, порівняно із правами, що він має згідно ЗУ "Про захист прав споживачів". Зокрема: а) Згідно діючого ЦПК зустрічний позов, незалежно від підсудності, розглядається в одному провадженні із первісним позовом. Проте, оскільки справи про захист прав споживачів не підлягають розгляду третейськими судами, право споживача на захист своїх інтересів (шляхом подання зустрічного позову про захист прав споживачів) є обмеженим. б) Згідно діючого процесуального законодавства, у разі незгоди з судовим рішенням споживачі, як сторони судового процесу, мають право оскаржити його в судах апеляційної та касаційної інстанції. При третейському розгляді це право споживача є обмеженим. в) При розгляді справ про стягнення кредитної заборгованості, споживач може заперечувати, проти вимог банку (кредитної спілки), посилаючись на особливі права, надані ЗУ "Про захист прав споживачів" (зокрема - частина 2 пункту 4 статті 11 Закону; пункт 10 та пункт 11 статті 11 Закону тощо). Розгляд та врахування таких заперечень в третейському провадженні є по суті захистом прав споживачів, а третейські суди позбавлені такого права. Згідно вимог статті 21 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Отже споживач не може відчужувати права, надані йому Законом України "Про захист прав споживачів", шляхом укладання окремої третейської угоди (третейського застереження) у договорах про надання споживчого кредиту. Відповідно статті 27 Цивільного Кодексу України, правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним. Це також свідчить про нікчемність третейських застережень у договорах про надання споживчого кредиту."

ИМХО

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я писал по этому поводу такое:

"В листі Національного Банку України №40-117/2093-6134 від 16.06.2007 р. підставно зазначено, що "договір споживчого кредиту - це правочин, який надає споживачу особливі засоби правового захисту, які не притаманні для інших банківських правочинів". Згідно рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 р. по справі №15рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), Держава захищає права споживачів не тільки до укладання договору про надання споживчого кредиту, а й під час його виконання. При наявності у договорі про надання споживчого кредиту третейського застереження, права споживача звужуються, порівняно із правами, що він має згідно ЗУ "Про захист прав споживачів". Зокрема: а) Згідно діючого ЦПК зустрічний позов, незалежно від підсудності, розглядається в одному провадженні із первісним позовом. Проте, оскільки справи про захист прав споживачів не підлягають розгляду третейськими судами, право споживача на захист своїх інтересів (шляхом подання зустрічного позову про захист прав споживачів) є обмеженим. б) Згідно діючого процесуального законодавства, у разі незгоди з судовим рішенням споживачі, як сторони судового процесу, мають право оскаржити його в судах апеляційної та касаційної інстанції. При третейському розгляді це право споживача є обмеженим. в) При розгляді справ про стягнення кредитної заборгованості, споживач може заперечувати, проти вимог банку (кредитної спілки), посилаючись на особливі права, надані ЗУ "Про захист прав споживачів" (зокрема - частина 2 пункту 4 статті 11 Закону; пункт 10 та пункт 11 статті 11 Закону тощо). Розгляд та врахування таких заперечень в третейському провадженні є по суті захистом прав споживачів, а третейські суди позбавлені такого права. Згідно вимог статті 21 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Отже споживач не може відчужувати права, надані йому Законом України "Про захист прав споживачів", шляхом укладання окремої третейської угоди (третейського застереження) у договорах про надання споживчого кредиту. Відповідно статті 27 Цивільного Кодексу України, правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним. Це також свідчить про нікчемність третейських застережень у договорах про надання споживчого кредиту."

ИМХО

Прекрасно.

Возьму на вооружение.

А по практике на этом основании были ли у Вас решения первой инстанции?

п.с. с наступающим Вас.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Прекрасно.

Возьму на вооружение.

А по практике на этом основании были ли у Вас решения первой инстанции?

п.с. с наступающим Вас.

Нет ещё.

С Новым Годом!!! :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения