Решение Киевского райсуда о признании валютного кредитного договора с Сбербанком России мнимым и заключенным в гривне


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Справа № 2018/2-998/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2011 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Чередник В.Є.

при секретарі Поповій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії», третя особа ОСОБА_2 про визнання договору удаваним правочином та визнання договору таким, що укладений у національній валюті –гривні, -

В С Т А Н О В И В:

19.11.2010 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати кредитний договір №04-В/07/12/ФО/А від 28.03.2007 р., укладений між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» удаваним правочином та таким, що укладений в національній валюті України - гривні.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, з’явився та підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача Кузнецова В.Л., що діє на підставі довіреності, в судове засідання з’явилась, заперечувала проти позову та надала письмові заперечення проти позовної заяви.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась, одала до суду письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 14 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «АККО-Інвест»було укладено Договір купівлі-продажу № МК-00008, до якого надавався рахунок - фактура. Згідно умов договору купівлі - продажу ЗАТ «АККО-Інвест»зобов'язався передати у власність позивача автомобіль марки SUZUKI моделі GRAND VITARA 2003 року випуску, бежевого кольору, державний номер НОМЕР_1, а позивач зобов'язався прийняти і оплатити зазначений автомобіль.

Для сплати частини вартості автомобіля, позивач звернувся до Закритого акціонерного товариства «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» з метою отримання коштів в кредит.

28.03.2007 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії»було укладено кредитний договір № 04-В/07/12/ФО/А від 28.03.2007 р. (надалі - кредитний договір), за умовами якого відповідач надавав позивачу цільовий кредит у сумі 27 300,00 доларів США (двадцять сім тисяч триста доларів США 00 центів). Що у гривневому еквіваленті, за комерційним курсом відповідача на день укладання договору склало 137 865,00 грн. (сто тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп.).

Зазначені кредитні кошти відповідач надав позивачу для їх цільового використання (відповідно до п. 1.3 частини 1 та п.п. 2.11. п. 2.1 частини 2 кредитного договору), а саме, на купівлю автомобіля марки SUZUKI моделі GRAND VITARA 2003 року випуску, бежевого кольору, державний номер НОМЕР_1. При оформленні кредитного договору примірники договору купівлі-продажу та рахунку-фактури були передані Відповідачу, тому вони відсутні у позивача.

Такий спосіб отримання кредиту (в доларах США) для розрахунку з ЗАТ «АККО-Інвест» позивачу було порекомендовано працівниками відповідача, через те, що, за їхніми словами, кредитні ресурси в доларах США коштують дешевше, аніж кредитні ресурси в українській гривні. При цьому працівники відповідача усвідомлювали той факт, що розрахунки по договору купівлі-продажу будуть здійснюватись в українській гривні.

Зазначений вище кредитний договір передбачає, що кредит, наданий позивачу в доларах США та розрахунки між позивачем та відповідачем мають здійснюватись в тій самій валюті. Але, насправді, кредитний договір є удаваним правочином, так як його було вчинено з метою приховування іншого правочину, який сторони вчинили в дійсності, а саме, було здійснено надання кредиту в національній валюті України - гривні.

Вищенаведене підтверджується наступними фактами:

Наданий позивачу відповідачем кредит носить цільовий характер та був виданий для часткової оплати вартості автомобіля, згідно договору купівлі- продажу.

Відповідно до абзацу 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» встановлюється режим здійснення валютних операцій на території України, визначаються загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ на території України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Згідно ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Відповідно до ст. З Декрету, національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України.

Згідно ст. 533 ЦК Кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, про що заздалегідь було відомо як позивачу так і відповідачу. Саме тому, договір купівлі-продажу було укладено і виконано в українській гривні, про що відповідачу було відомо.

Більш того, відповідно до п. 2 ст.13 Декрету, уповноважені банки, які отримали від Національного Банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

Проведення розрахунків між позивачем та ЗАТ «АККО-Інвест», як резидентами України по договору купівлі - продажу в доларах США без індивідуальної ліцензії НБУ (якої не мали ні позивач ні ЗАТ«АККО- Інвест») було би порушенням п.п. Г п. 4 ст. 5 Декрету, який, в свою чергу, встановлює, що індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам і на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для і здійснення такої операції. В тому числі, обов'язкової індивідуальної ліцензії потребують операції з використанням іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Таким чином, відповідач, як агент валютного контролю, просто не мав права, за законом, надавати позивачу кредит в іноземній валюті для його використання з метою проведення розрахунків іноземною валютою між резидентами України на території України без індивідуальної ліцензії НБУ.

Як вбачається з вище викладеного, кредитні кошти були сплачені відповідачем наступним чином: відповідач перерахував на виконання умов договору купівлі-продажу в якості оплати кредитних коштів за автомобіль, на користь ЗАТ «АККО-Інвест»137 865,00 грн. (сто тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп.) згідно рахунку-фактури.

Тобто, відповідач фактично виконав своє зобов'язання по наданню кредиту саме в національній валюті України - гривні.

Наведені обставини переконливо свідчать про те, що між позивачем та відповідачем насправді було укладено кредитний договір в національній валюті України - гривні, що не суперечить законодавству України, але кредитний договір було замасковано під договір кредитування в доларах США, що суперечить положенням Декрету.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ЦК України, якщо правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами того правочину, який сторони вчинили насправді.

Крім того, згідно п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. № 9, за удаваним правочином (відповідно до ст.. 235 ЦК України) сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Оскільки між позивачем та відповідачем фактично було укладено договір про надання позивачу кредиту в національній валюті України - гривні, в розмірі 137 865,00 грн. (сто тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп), що було еквівалентно 27 300,00 доларів США (двадцять сім тисяч триста доларів США 00 центів) по комерційному курсу відповідача, який на день укладання договору складав 5,05 гривень за один долар США, тобто про надання позивачу кредиту у розмірі 137 865,00 грн. (сто тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп.), відносини між позивачем та відповідачем мають бути врегульовані саме таким договором.

Таким чином, суд вважає, що укладання вищенаведеного удаваного кредитного договору порушує права позивача тим, що через значне підвищення курсу долара США до української гривні, позивач в даний час змушений сплачувати значно більшу суму тіла кредиту в гривні, ніж фактично отриману від відповідача, та значно більшу суму процентів в гривні, ніж фактично передбачену кредитним договором, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 215, 218 ЦПК України, ст.235, 533 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Визнати кредитний договір № 04-В/07/12/ФО/А від 28.03.2007 р., укладений між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» - удаваним правочином.

Застосувати наслідки удаваного правочину та визнати кредитний договір № 04- В/07/12/ФО/А від 28.03.2007 р., укладений між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» таким, що укладений в національній валюті України - гривні, а саме, вважати, що кредит був наданий в сумі 137 865,00 грн. (сто тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп), на умовах визначених в договорі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова апеляційної скарги.

Суддя

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13979966

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Какова судьба этого решения. Что дальше ? Обязательства выполняются в нацвалюте Украины?

Именно так

Обязательства выполняются с учетом того, что кредит был выдан в гривне и проценты насчитываются в гривне.

По поводу решения: оно не пересматривалось в апелляции

А вообщем решение слабенькое.

Недостаточно качественно раскрыто, почему договор мнимый и почему его стороны заключили его умышленно.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения