Определение Апелляционного суда Черниговской области об отказе Альфа-банку в выдаче исполнительного листа по решению третейского суда

[ANTIRAID]

Справа № 22-ц-237/2012

Головуючий у I інстанції – Гордійко Ю.Г.

Категорія – цивільна

Доповідач - Позігун М. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Позігуна М.І.,

суддів: Губар В.С., Шемець Н.В.,

при секретарі: Шульзі Т.Є.

за участю: представника заявника – Барила О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2011 року по справі за заявою публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду у справі за позовом ПАТ „Альфа-Банк” до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2011 року відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 26 серпня 2011 року, яким було стягнуто на користь ПАТ «Альфа-Банк» з ОСОБА_6: 107 660 грн. 19 коп. заборгованості за кредитом, 4 444 грн. 69 коп. заборгованості по відсоткам, 9 352 грн. 65 коп. пені та вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ «Альфа-Банк» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу і винести нову ухвалу, якою задовольнити заяву ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, оскільки судом було допущено порушення норм матеріального права.

В обґрунтування доводів незаконності судового рішення, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо непідвідомчості справи третейському суду та невірно з’ясував характер спірних правовідносин. ПАТ «Альфа-Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не з позовом щодо захисту прав споживача, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. На думку заявника, дані правовідносини не підпадають під сферу дії Закону України «Про захист прав споживачів», а отже в повній мірі можуть бути розглянуті третейським судом, у відповідності до третейського застереження та чинного законодавства України.

Заслухавши доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, дослідивши матеріали третейської справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що 08.01.2008 року між ПАТ „Альфа-банк” та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №700002951, згідно умов якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання 19067,31 доларів США зі сплатою 13% річних та строком повернення до 09 січня 2015 року.

26 серпня 2011 року в м. Чернігові Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” в складі судді Бендик О.В. (одноособово) задовольнив позов ПАТ „Альфа-банк”, стягнув на його користь з ОСОБА_6: 107 660 грн. 19 коп. заборгованості за кредитом, 4 444 грн. 69 коп. заборгованості по відсоткам, 9 352 грн. 65 коп. пені та вирішено питання про судові витрати.

Відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ „Альфа-банк” про видачу виконавчого листа щодо примусового виконання рішення третейського суду, суд виходив із того, що дана справа, у якій було прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду згідно п.14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», що відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК України, п.2 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» є підставою для відмови видачі виконавчого листа.

Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.

В зв’язку з прийняттям Закону України від 3 лютого 2011 року „Про внесення зміни до статті 6 Закону України „Про третейські суди” щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам”, який набрав чинності 11 березня 2011 року, третейські суди не мають права розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Згідно частини другої прикінцевих та перехідних положень Закону після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим законом, про що виноситься мотивована ухвала.

Згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів», його положеннями регулюються не лише питання захисту прав споживачів, але й відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності.

Конституційний Суд України в своєму рішенні №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року також зазначив, що дія норм Закону України „Про захист прав споживачів” поширюється саме на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Пунктами 22, 23 ст.1, ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів” визначено поняття договору споживчого кредиту, права споживача в разі придбання ним продукції у кредит та зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Дано визначення, що споживчий кредит - це кошти, які надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції, а споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Виходячи зі змісту ст. 192 ЦК України, грошовими коштами є як грошова одиниця України – гривня, так і іноземна валюта, яка використовується в випадках і в порядку, встановлених законом.

Аналіз спірних правовідносин, а саме обставин укладення кредитного договору, суми отриманого кредиту, дають підстави для висновку, що ОСОБА_6 є споживачем послуг банку.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі № 1-26/2011 дія пунктів 22, 23 статті 1 Закону України „Про захист прав споживачів” поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного суду, зокрема, з питань офіційного тлумачення законів України, є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

За викладених обставин, висновок суду, що дана справа, у якій було прийнято рішення третейським судом, не підвідомча третейському суду (п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди») що відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК, п.2 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» є підставою для відмови у видачі виконавчого листа, ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” відхилити.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21523909