Определение апелляционного суда Полтавской области о взыскании суммы украденного вклада с Райффайзен Банк Аваль

[ANTIRAID]

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-/1690/552/12

Головуючий по 1-й інстанції Сидоренко Ю.В.

Суддя-доповідач: Карнаух П. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Карнауха П.М.

Суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

при секретарі: Ткаченко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення суми вкладів та відсотків по вкладам.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Карнауха П.М., -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення суми вкладів та відсотків по вкладам задоволені частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на користь ОСОБА_3 40000 грн. в рахунок повернення банківського вкладу по договору на вклад Універсальний № 20/02-02/29 від 25 грудня 2007 р. та 5000 грн. відсотків по вказаному договору.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на користь ОСОБА_3 119839,50 грн. в рахунок повернення банківського вкладу по договору на вклад Валютний № 20/02-02/30 від 25 грудня 2007 р. та 10785,56 грн. відсотків по вказаному договору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на користь ОСОБА_3 2068 грн. у відшкодування судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просить рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 грудня 2011 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, зясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно зясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 25 грудня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено Договір № 20/02-02/30 на вклад Валютний, сума вкладу становила 15000 доларів США.

В цей же день, 25 грудня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено Договір № 20/02-02/29 на вклад Універсальний, сума вкладу становила 40000 гривень.

Умовами договорів було передбачено термін дії 12 місяців та відсоткова ставка 25% та 27% річних в доларах та гривні відповідно.

Кошти по вказаних договорах були передані банку шляхом готівкового внеску на відкритий вкладний рахунок, про що ОСОБА_3 було видано прибутковий валютний ордер № 7 та прибутковий касовий ордер від 25 грудня 2007р.

Договори та прибуткові ордери від імені відповідача укладені та підписані ОСОБА_4 на той час начальником Миргородського відділення Полтавської обласної філії ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи від 30.11.2011р.

Суд першої інстанції зясувавши всі обставини по справі, на підставі яких, вірно дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи норми закріплені в статтях 95,237, 244, 525, 526, 631, 1059, 1060, 1074 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що статтею 1059 ЦК України встановлено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно з п. 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно п. 2.1. цього Положення, грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу(депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

Відповідно до п. 2 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 року за № 768/8089, приймання готівки національної валюти від клієнтів здійснюється через каси банків за такими прибутковими касовими документами:

за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки, від фізичних осіб на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб - на рахунки інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому банку або в іншому банку, та переказу без відкриття рахунку;

за рахунками на сплату платежів - від фізичних осіб на користь юридичних осіб;

заприбутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів банку за внутрішньобанківськими операціями;

за документами, установленими відповідною платіжною системою: від фізичних і юридичних осіб - для відправлення переказу та виплати його отримувачу готівкою в національній валюті.

Пунктом 8 глави 2 розділу ІІІ зазначеної Інструкції передбачено, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Надані позивачем прибутковий валютний та прибутковий касовий ордери відповідають вказаним вимогам Інструкції, внаслідок чого підтверджують внесення ОСОБА_3 грошових сум до банку.

Встановивши, що положення вищевказаної Інструкції встановлюють порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій і не встановлюють будь-яких обовязкових правил поведінки для клієнтів банку, суд дійшов обґрунтованого висновку відносно того, що позивач не може нести відповідальність за порушення працівниками банку положень Інструкції та інших внутрішніх банківських нормативних документів.

Окрім того, встановивши, що відповідно до посадової інструкції начальника Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції “Райффайзен Банк Аваль” ОСОБА_4, остання на час укладення договорів з позивачем мала право на заміщення будь-якого працівника банку, у тому числі і касира, забезпечувала належний стан організації касової роботи відділення, а також, на підставі діючої на той час довіреності, мала право підписувати від імені ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” розрахунково-касові документи (прибуткові, видаткові та реєстри) і одержувати майно, суд вірно визначив, що при укладенні депозитних договорів між сторонами були дотримані передбачені законодавцем зміст та форма договорів.

Згідно п. 6.4. спірного договору Банк брав на себе зобовязання нести відповідальність за дії службовця, уповноваженого приймати вклади від фізичних осіб, як за свої власні. Договори та прибуткові ордери від імені відповідача укладені та підписані ОСОБА_4 на той час начальником Миргородського відділення Полтавської обласної філії ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи від 30.11.2011р. (а.с.107-110).

А тому, є вірними висновки суду, що договори між ОСОБА_3 та ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” на вклад Універсальний № 20/02-02/29 від 25.12.2007р. і на вклад Валютний № 20/02-02/30 від 25.12.2007р. є укладеними і такими, що набрали чинності.

Також, суд обґрунтовано не взяв до уваги посилання представника відповідача ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” на те, що кошти від позивачки до каси банку не надходили і рахунок по ним не відкривався, оскільки ці обставини не спростовують факту передання позивачкою коштів відповідальним працівникам Банку, тим більше що проведення по касі отриманих коштів та відкриття рахунків не могло залежати від волі вкладника. Крім цього, умовами п. 2.2. договору вказаний рахунок зобовязувався відкрити банк, а у виданому вкладнику прибутковому касовому ордеру банком був зазначений номер рахунку, який відповідав змісту договору.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду, що при визначенні відсоткової ставки за період до 25 грудня 2008 року по депозитному вкладу «Валютний»слід виходити з розміру 8,25 % річних, а не 25 % річних, як це зазначено в договорі; по депозитному вкладу «Універсальний»слід виходити з розміру 12,5 % річних, а не 27 % річних, як це зазначено в договорі, оскільки стягнення більших відсотків ніж офіційно встановив Банк на момент укладення договорів не відповідає ст.ст.5,44 ЗУ «Про банки і банківську діяльність». Після 25 грудня 2008 року, тобто після закінчення строку вкладу, відсотки повинні бути нараховані по депозитному вкладу «Валютний»за тарифами Банку для рахунку «Для запитання»(відповідно до п. 5.4. договору) в розмірі 0,25% річних. Що стосується вкладу «Універсальний», то відповідно до п. 2.4.5. договору, банк не нараховує відсотки на суму вкладу після закінчення строку вкладу.

Колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду зроблений на підставі повного, всебічного та обєктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка.

Суд першої інстанції вірно провів аналіз норм чинного законодавства, що регулює вирішення даного спору та врахував всі обставини справи. Відповідно до ст. 11 ЦПК України зміст, аналіз підстав та предмету заявленого позову свідчить про розгляд справи місцевим судом з дотриманням принципу диспозитивності.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не заслуговують на увагу, є безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" відхилити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Карнаух П.М.

Судді: Дряниця Ю.В.

Пилипчук Л.І.

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду Полтавської області П.М.Карнаух

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21460656