Alekc58

Что объяснять? Это для бухгалтеров."Там в Приват-24 в зарплатном проекте " Это касается зарплатного проекта. Фирма же не закроет счет в Приватбанке. Когда формируется ведомость на зарплату сотрудников, подтягиваются зарплатные карты. Карты могут быть не только приватовские. А Приват со счета фирмы зачислит зарплату сотруднику на карту, которая открыта в любом другом банке. Ну, бухгалтера поймут. У меня у одного сотрудника карта Ощадбанка. А счет нашей фирмы открыт в Привате. И у меня карта в Альфа банке. Все очень легко перечисляется. У меня нет приватовских карт.Уже давно. Вот так выглядит список сотрудников в Приват-24-Зарплатный проект Удалить Номер карты Табельный номер сотрудника ФИО ИНН 4149******01 0000000004 2--5025410 5167******10 0000000007 29--905918 5168******30 0000000002 2382--4013 5168******51 0000000006 29---20766 5168******52 0000000005 291---0922 5355******13 12 Г 212----4010 Вот где номер карты, карты начинаются на 5167 -Ощадбанк, 5355 -Альфа банк. У все остальных -приватбанк. ИНН я естественно изменила, фамилии удалила.

вы имеете право написать заявление в бухгалтерию и указать реквизиты любой другой карты любого другого банка и получать зарплату на нее. Для бухгалтерии это ни каких проблем не создаст. Там в Приват-24 в зарплатном проекте все очень просто делается. А приватовскую карту забудьте!Не пользуйтесь ей.

Вы умница! Я тоже так сказала своему новому юристу, что это будет признанием долга. Ещё она написала, что нет экономической экспертизы.

Ясное дело!

В том то и дело, что расчета нет. Есть движение по карте, а это не расчет. Они еще пишут, что я контр-расчет не предоставила. А как я его сделаю, если я не знаю условий Договора.

И я это вижу, только не знаю, что с этим делать! Как так можно было насчитать за пару месяцев???

Та да!

Ну это я по памяти с процентами попутала. Хотя % тоже не должны быть больше.

Ну Вы меня порадовали!

Ну я тоже подумала, что бред. А вот как на судью это подействует???

Вот еще из Пояснення юриста банка : "У відповідності зі ст. 627 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином, при укладенні кредитного договору між банком і клієнтом-позичальником дотримується принцип свободи договору. А саме, позичальник є вільниму заключенні даного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, підписуючи кредитний договір він погоджується з усіма умовами, передбаченими кредитним договором. Згідно ст.549 ЦКУ неустойкою(штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно,які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов,язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов,язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов,язання за кожен день прострочення виконання. Заперечення відповідача, про незаконність нарахування одночасно пені та штрафу,яке грунтується на ст.61 Контитуції України, є помилковим, оскільки згідно зі ст.549 ЦКУ пеня і штраф є формами неустойки, але не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Більше того, загальновизнаним є поділ юридичної відповідальності за галузевою структурою права на такі основні види: цивільно-правову, кримінальну, адмінистративну та дисциплинарну. Виходячи зі змісту цього тлумачення не можуть бути ототожнюється санкцій і вид відповідальності. Пеня та штраф не є окремими видами відповідальності, а є різновидом штрафних санкцій. У межах одного виду відповідальності можуть застосовуватися різний набір санкцій. Інакше, наприклад, не могли б бути одночасно застосовані штраф та стягнення збитків при залученні до цивільної відповідальності, а також позбавлення волі та конфіскація майна при притягненні до кримінальної відповідальності і т.д., адже вони також пояснювалися в "як відповідальність одного виду за одне й те саме правопорушення". Таким чином, згідно зі ст.61 Конституції не обмежується розмір санкцій або їх набір при залученні до одного виду юридичної відповідальності. Тлумачення неможливості одночасного застосування штрафу та пені прямо суперечить установленому законодавця, який в законах України прямо предбачає можливість одночасного застосування пені та штрафу. Можливість одночасного застосування штрафу та пені закріплюється також у ст.14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" від 24.01.1997 №51/97ВР- в ред. від 30.07.2010 року. Відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов,язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона застосування пені та штрафу прямо не випливає із закону або із суті відносин сторін, дозволяє здійснити відповідне врегулювання в договорі. Штраф і пеня мають різне призначення і функції у цивільних првовідносинах. Штраф-разове покарання, а пеня-покарання, має на меті домогтися якнайшвидшого виконання зобов,язання. Відповідно до ч,1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов,язання(ст.550 ЦКУ). Постановою ВСУ "№6-2003цс15 визначено, що у відповідальності до ст.549 ЦКУ штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення-строків виконання грошових зобов,язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Основним положенням данної постанови являється саме накладання санкцій за одне правопорушення, а тому не може прийматися до уваги в данному випадку, адже: одночасне стягнення штрафу і пені не суперечять ст.61 Конституції України,оскільки відповідно до ст.549 ЦКУ пеня і штраф є формами неустиойки, азгідно зі ст.230ГКУ-видами штрафних санкцій, тобто не є окремими тасамостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Таким чином, штраф і пеня є окремими видами неустойки. Крім того, Цивільний кодекс України не містить обмежень і заборон на одночасне застосування стороною за договорм до винної сторони таких штрафних санкцій як штраф і пеня. Підсумовючи вищевикладене, передбачивши зазначені види неустойки в кредитному договорі, Банк не допускає порушення норми ст.61 Конституції України." Вот, такая ерунда. А кредитного договора, подписанного мною, не. Есть какая-то непонятная анкета-заява от 2005 года. Без номера.

Вот, отвечаю конкретно из материалов дела: тело кредита-12990,97 % - 17932,08 пеня - 11622,87 _________________________________________________________________________ ИТОГО: 42545,92 + штраф 2627,30 ___________________________________________________________________________ ВСЕГО: 45173,22 И они просят суд удовлетворить иск в полном объеме.

Первая просрочка была в 2006 году. Потом погасилась. Потом дальше еще, еще....А в ноябре 2017 года я вообще закрыла весь лимит по карте+ пени и штрафы. А через месяц форс-мажор и пошло по новой. Дальше уже не платила. И в суд они подали в феврале 2018года.

Пеня больше суммы долга.

Написали, что срок давности не прошел, т.к. я все время пользовалась картой.