Seata Опубликовано May 24, 2012 Жалоба Share Опубликовано May 24, 2012 это тоже из закона вышеуказанного Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Seata Опубликовано May 24, 2012 Жалоба Share Опубликовано May 24, 2012 А какая ответственность? И куда бежать регистрироваться? И кто будет отслеживать, сколько человек находится в данной местности? И как отслеживать? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Seata Опубликовано May 24, 2012 Жалоба Share Опубликовано May 24, 2012 а как же ст.6 закона «О свободе передвижения и свободном выборе места жительства в Украине». Мне кажется. это еще один повод для обращения в КСУ Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
jpp Опубликовано May 24, 2012 Жалоба Share Опубликовано May 24, 2012 блин, засада на каждом шагу.... Могут выписать с ребенком на улицу. Да? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
alexburko Опубликовано May 24, 2012 Автор Жалоба Share Опубликовано May 24, 2012 блин, засада на каждом шагу.... Могут выписать с ребенком на улицу. Да?Юля, перестаньте паниковать и действуйте, как намечено. Не так просто выселить ребенка, не ведитесь на провокации уродов в СМИ. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
mississ Опубликовано June 14, 2012 Жалоба Share Опубликовано June 14, 2012 Парламент внес изменения в порядок регистрации места жительства и места пребывания ПРАВОВЫЕ ИЗВЕСТИЯ 17.05.2012 Верховная Рада приняла Закон«О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно регистрации места жительства и места пребывания физических лиц в Украине». В соответствии с Законом, регистрация места проживания или места пребывания лица - это внесение сведений о месте жительства или месте пребывания, с указанием адреса одного жилья лица или адреса специализированного социального учреждения, учреждения социального обслуживания и социальной защиты, воинской части в определенные законом документы и в регистрационный учет места жительства и места пребывания лиц в Украине. Законом предусматривается необходимость регистрации новорожденного его родителями в течение месяца со дня государственной регистрации рождения. Закон предусматривает регистрацию места пребывания. Обязаны зарегистрировать место пребывания лица, которые находятся более одного месяца за пределами административно-территориальной единицы, в которой зарегистрировано их местожительство, и имеют невыполненные имущественные обязательства, наложенные в административном порядке или по решению суда, или призываются на военную службу и не имеют отсрочки, или принимают участие в судебном процессе. За Закон проголосовали 250 народных депутатов. http://jurliga.ligazakon.ua/news/2012/5/17/63843.htm Вчора повідомили, що не підписав Янукович цього закону. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
AntiBank Опубликовано July 7, 2012 Жалоба Share Опубликовано July 7, 2012 а сегодня о том, что уже приняли с рекомендациями (пропозициями) януковича.... ПРОПОЗИЦІЇ до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні" Прийнятий Верховною Радою України 17 травня 2012 року Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні" не може бути підписаний, виходячи з такого. 1. Пропонованими змінами до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" запроваджується реєстраційний облік місця проживання та місця перебування осіб в Україні - збирання, оброблення, систематизація та зберігання відомостей про місце проживання та місце перебування осіб в Україні в електронній формі та/або у формі картотек (абзац шостий підпункту 2 пункту 1 розділу I Закону, що надійшов на підпис). Однак Закон, що розглядається, не розкриває мети запровадження чергової бази персональних даних про все населення України, проживання, перебування кожної особи (в тому числі іноземців та осіб без громадянства). Закон не врегульовує і питання способу доступу, цілей використання даних реєстраційного обліку, не передбачає механізму захисту від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, від незаконного використання персональних даних, від порушення цілісності бази даних реєстраційного обліку, не визначає порядку актуалізації, знищення відповідних даних тощо. Натомість пропонована стаття 11 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" обмежується посиланням на затвердження порядку ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування осіб в Україні підзаконним актом (наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, яким є Міністерство внутрішніх справ України). Таким чином: запроваджується збирання, зберігання інформації про особу, а можливо, і використання такої інформації без згоди цієї особи на підставі підзаконного акта, а не закону, як того вимагає частина друга статті 32 Конституції України; створюється ризик втручання в особисте життя громадян, що заборонено частиною першою статті 32 Конституції України і не відповідає загальновизнаним міжнародним стандартам у сфері прав людини, закріпленим Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Законом визначається, що первинне наповнення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування осіб в Україні здійснюється на підставі одноразового використання частини бази даних Державного реєстру виборців, яка містить відомості про громадян, зареєстрованих в Україні, та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (підпункт 8 пункту 1 розділу I Закону, що надійшов на підпис). Такий підхід не відповідає: Закону України "Про Державний реєстр виборців", яким визначено вичерпний перелік використання персональних даних Державного реєстру виборців і не передбачено можливості використання цих даних для інших цілей інакше, як за рішенням суду (стаття 26); Податковому кодексу України, за яким відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків використовуються органами державної податкової служби виключно для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства України (стаття 70). Слід також зауважити, що Закон не містить жодного положення, яке б пояснювало, чому для наповнення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування осіб в Україні обрано саме ці два Державні реєстри. Крім того, пропонований механізм наповнення зазначеного реєстраційного обліку не відповідає нормам Закону України "Про захист персональних даних", яким закріплено принцип обробки персональних даних фізичної особи для тих чи інших цілей лише за її згодою (частина перша статті 6). Зрозуміло, що фізичні особи, персональні дані щодо яких зібрано та містяться в названих Державних реєстрах, надавали згоду на збір персональних даних із конкретно визначеною метою, яка аж ніяк не пов'язана зі створенням реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування осіб в Україні. З огляду на викладене вважаю, що положення Закону, який надійшов на підпис, стосовно створення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування осіб в Україні мають бути приведені у відповідність із наведеними нормами Конституції України, Законів України "Про Державний реєстр виборців" та "Про захист персональних даних", загальновизнаними міжнародними стандартами у сфері прав людини. У зв'язку з цим пропоную переглянути положення підпункту 8 пункту 1 розділу I Закону, що надійшов на підпис. 2. Підпунктом 10 пункту 1 розділу I Закону, що надійшов на підпис, обмежується право вільного вибору місця проживання осіб, які звернулися за наданням статусу біженця чи додаткового захисту і стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (зміни до статті 13 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"). Наведене положення обмежує існуюче за Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" право зазначених осіб проживати у родичів, у готелі, піднаймати житлове приміщення або користуватися житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення біженців (частина перша статті 13). За цим Законом особа, яка звернулася за наданням статусу біженця чи додаткового захисту і стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов'язана відбути до визначеного місця тимчасового проживання (пункту тимчасового розміщення біженців) лише у разі одержання направлення органу міграційної служби (частина друга статті 13). За таких обставин наведене положення Закону, що надійшов на підпис, не відповідає гарантіям недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при внесенні змін до чинних законів. Тож пропоную утриматись від внесення зазначених змін до частини другої статті 13 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" й абзаци третій і четвертий підпункту 10 пункту 1 розділу I Закону, що надійшов на підпис, виключити. 3. Викликають зауваження і пропоновані Законом, що розглядається, підходи щодо здійснення реєстрації (зняття з реєстрації) місця проживання особи (нова редакція статей 6 і 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"). 3.1. Частиною першою нової редакції статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" запроваджується обов'язок батьків або інших законних представників протягом місяця з дня державної реєстрації народження зареєструвати місце проживання новонародженої дитини (абзац третій пункту 4 підпункту 1 розділу I Закону, що надійшов на підпис). Таке нововведення не підтримується, зважаючи на те, що чинними Цивільним та Сімейним кодексами України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років та у віці від десяти до чотирнадцяти років, визначено місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна (відповідно статті 29, 160). До того ж слід ураховувати, що єдиним документом, який засвідчує особу дитини та застосовується для реалізації її цивільних прав (у тому числі майнових), є свідоцтво про народження дитини. Це свідоцтво не передбачає внесення до нього відомостей стосовно місця проживання або місця перебування дитини. До речі, внесення до свідоцтва про народження відомостей про місце проживання та місце перебування особи не передбачено і Законом, що розглядається. 3.2. Частиною першою нової редакції статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачається обов'язок громадянина України, а також іноземця, особи без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зареєструвати місце проживання, а також (як вже зазначалося вище) запроваджується обов'язок батьків або інших законних представників зареєструвати місце проживання новонародженої дитини (абзац третій пункту 4 підпункту 1 розділу I Закону, що надійшов на підпис). Водночас частиною другою нової редакції статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначається перелік документів, що має подати для реєстрації лише особа, яка досягла 14-річного віку, або її законний представник (абзаци четвертий - дев'ятий підпункту 4 пункту 1 розділу I Закону, що надійшов на підпис). Аналогічний підхід передбачений і в пропонованій новій редакції статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" - в ній визначаються підстави для здійснення зняття з реєстрації місця проживання лише стосовно осіб, які досягли 14-річного віку (абзаци шістнадцятий - двадцять четвертий підпункту 4 пункту 1 розділу I Закону, що надійшов на підпис). Така неврегульованість створює ризики штучних ускладнень, зловживань під час реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання, що, в свою чергу, може спричинити проблеми з реалізацією прав та законних інтересів, у тому числі майнових, відповідних осіб. Для уникнення таких ризиків вбачається за доцільне в наведених положеннях Закону передбачити вимоги та порядок реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання всіх осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", а не лише тих, які досягли 14-річного віку. 3.3. Потребує приведення у відповідність із нормами цивільного та сімейного законодавства і положення Закону, що надійшов на підпис, про подання законним представником особи заяви про реєстрацію (зняття з реєстрації) місця проживання такої особи. Зокрема, Законом передбачається, що така заява подається особою або її законним представником (абзаци четвертий та сімнадцятий підпункту 4 пункту 1 розділу I Закону, що надійшов на підпис). При цьому залишено поза увагою, що за Цивільним кодексом України особа може мати декількох законних представників, які мають рівні права. Виходячи з наведеного, в Законі, що надійшов на підпис, слід передбачити, що у випадку, коли особа має законних представників, але заяву подає один із них, має бути згода інших законних представників. Крім того, необхідно закріпити положення щодо обов'язкового надання таким законним представником документа, який посвідчує його особу, та документа, що підтверджує його повноваження як законного представника. 3.4. Слід також наголосити, що Закон, який розглядається, передбачає неоднорідний підхід до врегулювання питань реєстрації місця проживання та питань зняття з реєстрації місця проживання особи. Так, зокрема, нова редакція статті 6 "Реєстрація місця проживання особи" Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначає як підстави реєстрації місця проживання особи, так і вичерпний перелік документів, необхідних для реєстрації. Нова ж редакція статті 7 "Зняття з реєстрації місця проживання" Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлює лише підстави здійснення зняття з реєстрації місця проживання, не визначаючи переліку необхідних для цього документів. Крім того, зазначені положення, якими встановлено перелік документів, що подаються для реєстрації місця проживання, потребують узгодження з іншим положенням цього ж Закону, за яким єдиною підставою для реєстрації місця проживання є заява особи про реєстрацію місця проживання (абзац дванадцятий підпункту 4 пункту 1 розділу I). Підсумовуючи викладене, пропоную у підпункті 4 пункту 1 розділу I Закону, що надійшов на підпис: 1) в абзаці третьому друге речення виключити; 2) в абзацах четвертому та шістнадцятому слова "яка досягла 14-річного віку" виключити; 3) узгодити між собою положення абзаців четвертого - десятого та абзацу дванадцятого; 4) доповнити підпункт після абзаців п'ятого, десятого та двадцять шостого відповідно новими абзацами такого змісту: "документ, що посвідчує особу законного представника; документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі)"; "Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників"; "Зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників"; 5) визначити у пропонованій новій редакції статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" вичерпний перелік документів, що подаються для зняття з реєстрації місця проживання. Президент України В. ЯНУКОВИЧ Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.