Решение Ленинского райсуда и ВССУ о признании части депозитного договора с Альфа-банком недействительным и уменьшении комиссии за снятие средств

[ANTIRAID]

2/532/526/2012

Справа № 532/227/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

05.03.2012

Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Кротінова В.О.

при секретарі: Шелістової Ю.К.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Присяжнюк Т.М.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, визнання положень договору недійсними, зобовязання припинити дії, які порушують право,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист прав споживачів, визнання положень договору недійсними, зобовязання припинити дії, які порушують право.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 31.03.2009 року між ним та ЗАТ «Альфа- Банк» в особі спеціаліста відділення Донецьке №1 Миколенко Г.С., був укладений договір банківського вкладу № ДФЛ- 086458/46 «Ощадний». Назву банку було змінено з ЗАТ «Альфа-банк»на ПАТ «Альфа -Банк», що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємств.

Під час дії договору ним з ПАТ «Альфа-Банк» було отримано письмове повідомлення від 15.08.2011 року, згідно якого Банк в односторонньому порядку переглянув умови за укладеним банківським вкладом та з 12.09.2011 року встанови комісію за зняття коштів у розмірі 6% для рахунку у доларах США та євро. Він не прийняв пропозицію банку щодо встановлення комісій за зняття готівки та 12.09.2011 року направив до відповідача відповідний лист щодо незгоди з встановленням тарифів, оскільки зазначені дії відповідача порушують його права та діюче законодавство України.

Згідно листа відповідача від 11.10.2011 року банк вважає свою односторонню зміну умов договору, щодо встановлення комісії законною, правових підстав для задоволення заяви вкладника не встановив. Вважає дію, щодо встановлення комісії та зняття коштів та положення договору, що надають такі права відповідачу такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства України та укладеного договору.

Просив суд визнати частину договору банківського вкладу № ДФЛ -086458/46 від 31.03.2009 року, укладеного між ним та Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», а саме: розділ 2 «Правила обслуговування банківських владних (депозитних) рахунків» недійсною та зобовязати Публічне акціонерне товариства «Альфа- Банк» припинити дії, які порушують право, а саме щодо встановлення тарифів за заняття коштів у розмірі 6% по договору банківського вкладу № ДФЛ -086458/46 від 31.03.2009 року, укладеного між ним та Закритим акціонерним товариство «Альфа-Банк».

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні обставинам викладеним у позовній заяві. Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача - Присяжнюк Т.М. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, та пояснила, що 31 березня 2009 року між ЗАТ «Альфа-Банк», яке у звязку з приведенням організаційно - правової форми у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства» перейменовано на ПАТ «Альфа-Банк», та позивачем ОСОБА_3 укладено договір банківського вкладу № ДФЛ 086458/46 «Ощадний», у відповідності до умов якого банк відкрив владнику депозитний рахунок та прийняв від вкладника внесені ним грошові кошти у сумі 200,00 доларів США, при цьому на суму вкладу нараховуються проценти у розмірі 10,50% річних, які сплачуються шляхом їх перерахування першого робочого (банківського) дня місяця, наступного за звітним на рахунок з метою поповнення суми вкладу. Зазначеним договором банківського вкладу визначено, що даний договір складається з двох розділів: розділу 1 «Загальні умови договору банківського вкладу» та розділу 2 «Правила обслуговування вкладних (депозитних) рахунків у ЗАТ «Альфа-Банк»які нероздільно повязані між собою та складають єдиний документ. У п.п.2.5 договору банківського вкладу визначено, що підпис вкладника на аркуші розділу 1 договору банківського вкладу є письмовим підтвердженням того, що вкладник у письмовій формі ознайомлений з умовами вкладу типу «Ощадний»та правилами обслуговування вкладних (депозитних) рахунків в ЗАТ «Альфа- Банк», що встановлені банком на дату укладення договору банківського рахунку, затверджені розпорядженням ЗАТ «Альфа-банк» від 12.01.2009 року №33, оприлюднені у доступних для вкладника місцях операційних залів банку, які владнику розяснені, зрозумілі та з якими він цілком згоден. Враховуючи, що вкладником підписаний відповідний аркуш розділу №1 договору банківського вкладу можливо зробити беззаперечний висновок про те, що укладаючи договір банківського вкладу позивач знав про всі умови договору банківського вкладу, що всі умови договору банківського вкладу позивачу були цілком зрозумілі та з якими позивач цілком згоден. Вважає дії банку щодо встановлення комісії за зняття коштів у односторонньому порядку правомірними та просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 31.03.2009 року між позивачем та ЗАТ «Альфа- Банк» в особі спеціаліста відділення Донецьке №1 Миколенко Г.С., був укладений договір банківського вкладу № ДФЛ- 086458/46 «Ощадний». Назву банку було змінено з ЗАТ «Альфа-банк»на ПАТ «Альфа -Банк», що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємств.

Відповідно до вимог ст. 1058 ч.1 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад) ,що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Під час дії договору позивача з ПАТ «Альфа-Банк» було отримано письмове повідомлення від 15.08.2011 року, згідно якого Банк в односторонньому порядку переглянув умови за укладеним банківським вкладом та з 12.09.2011 року встановити комісію за зняття коштів у розмірі 6% для рахунку у доларах США та євро.

Однак відповідно до умов ст.. 55 ч.4 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів.

Порядок повернення вкладу на депозитному рахунку врегульовано п.п. 1.5 1.6, 2.2 Договору банківського вкладу якими не встановлено жодної комісії за виконання банком операцій за рахунком клієнта.

Як встановлено у судовому засіданні відповідач не маючи правових підстав на зниження процентів по банківському вкладу-10,50% встановивши комісію за зняття коштів у розмірі 6% фактично своїми діями знизив проценти до 4,5 % .

Крім того грошові кошти, які внесені на депозитний рахунок, у тому числі кошти які нараховані банком, як відсоток за користування коштами владника є власністю позивача.

Відповідно дот вимог ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути повязані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму передбачених законом.

У звязку з вищевикладеним суд вважає необхідним визнати частину договору банківського вкладу № ДФЛ -086458/46 від 31.03.2009 року, укладеного між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», а саме: розділ 2 «Правила обслуговування банківських владних (депозитних) рахунків» недійсною та зобовязати Публічне акціонерне товариства «Альфа- Банк» припинити дії, які порушують право, а саме щодо встановлення тарифів за заняття коштів у розмірі 6% по договору банківського вкладу № ДФЛ -086458/46 від 31.03.2009 року, укладеного між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариство «Альфа-Банк».

На підставі ст. 1058, 1074, ЦК України, керуючись ст. ст. ст. 10,60, 209, 212-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, визнання положень договору недійсними, зобовязання припинити дії, які порушують право - задовольнити у повному обсязі.

Визнати частину договору банківського вкладу № ДФЛ -086458/46 від 31.03.2009 року, укладеного між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», а саме: розділ 2 «Правила обслуговування банківських владних (депозитних) рахунків» недійсною.

Зобовязати Публічне акціонерне товариства «Альфа- Банк» припинити дії, які порушують право, а саме щодо встановлення тарифів за заняття коштів у розмірі 6% по договору банківського вкладу № ДФЛ -086458/46 від 31.03.2009 року, укладеного між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариство «Альфа-Банк».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: В. О. Кротінов

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21876266

[ANTIRAID]

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 червня 2012 року

м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Макарчук М.А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах та за довіреністю Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 5 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Донецької області від 4 травня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, визнання положень договору недійсними, зобов'язання припинити дії, які порушують право,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист прав споживачів, визнання положень договору недійсними, зобов'язання припинити дії, які порушують право.

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 5 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Донецької області від 4 травня 2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах та за довіреністю ПАТ «Альфа-Банк» просить рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 5 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Донецької області від 4 травня 2012 року скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваного рішення районного та ухвали апеляційного суду вбачається, що скарга є необґрунтованою, докази та обставини, на які посилається представник відповідача в касаційній скарзі були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і при їх дослідженні та встановленні, судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_2 в інтересах та за довіреністю Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» у відкритті касаційного провадження на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 5 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Донецької області від 4 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»' про захист прав споживачів, визнання положень договору недійсними, зобов'язання припинити дії, які порушують право.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: М.А.Макарчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25237996