Тов"Кредитні ініціативи"

[Mira]

Переше речення таки не зрозуміле. А якщо купівля потфелю відбулася за 5-10% від реальної вартості, скільки податку має заплатити і хто?

вот решение, другого нет. 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

У Х В А Л А

 

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

"23" вересня 2014 р.                               м. Київ                              К/800/20462/14

 

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:                                                  Вербицької О.В.

суддів:                                                            Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря:                                             Горголь І.С.

представників:      

позивача: Мацанек К.В.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року

у справі № 826/14831/13-а

за позовом          Комунального підприємства «Житній ринок»

до          Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про          визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

 

ВСТАНОВИВ:

 

Комунальне підприємство «Житній ринок» (далі по тексту - позивач, КП «Житній ринок») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2013 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

У запереченні на касаційну скаргу КП «Житній ринок», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено позапланову перевірку КП «Житній ринок» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «РІМНУС МАРКЕТ», ТОВ «ХОЛДБУДПРОМ НІКО» та ПП «Кулат-К» за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року, за результатами якої складено акт від 13.05.2013 року № 1647/22-5-04/05587843.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на прибуток на загальну суму 252 390 грн. та п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 437 104 грн.

Не погоджуючись із висновками вказаного акту позивачем було подано до ДПІ заперечення на акт. Згідно висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки від 03.06.2013 року № 6983/10/22-5-15 позивачем порушено пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України, занижено суму податку на прибуток підприємства у загальному розмірі 1 201 855 грн., та п. 185.1ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України,занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 437 104 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки з урахуванням заперечень на акт перевірки, ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.06.2013 року № 000082250, яким КП «Житній ринок» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 1802784 грн. (за основним платежем - 1201855 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 600929 грн.) та № 000092250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на загальну суму 2155659 грн. (за основним платежем - 1437104 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 718555 грн.)

За результатами адміністративного оскарження, зазначені податкові повідомлення-рішення податковими органами залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судами попередніх інстанцій, між КП «Житній ринок» та ТОВ «РІМНУС МАРКЕТ», ТОВ «ХОЛДБУДПРОМ НІКО», ПП «Кулат-К» були здійсненні господарські операції щодо придбання товарів та послуг (договори від 27.03.2013 року № 17, від 03.05.2012 року № 03/05, від 06.07.2012 року № 06/07, від 04.05.2012 року № 0405/12).

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання виконаних робіт, рахунками-фактури, актами прийому-передачі, деклараціями, міжнародними товарно-транспортними накладними, тощо.

Оплата позивачем придбаних товарів та послуг підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Використання позивачем придбаних послуг у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо реальності господарських операцій, укладених між позивачем та вищевказаними контрагентами.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «РІМНУС МАРКЕТ», ТОВ «ХОЛДБУДПРОМ НІКО», ПП «Кулат-К» на час спірних відносин були зареєстровані як платники податку (відповідно до вимог чинного законодавства).

Таким чином, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки ДПІ щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог діючого на час спірних правовідносин законодавства.

Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

 

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак  О.В. Муравйов

[mississ]

Міра, а що значить цей ваш коментар:

 

 

вот это решение, на банки это никак не повлияет, а фискалы, да, смешные))) продули по всем фронтам и ещё пресс-релиз выложили. 

 

Якесь злорадство відчувається...

[Mira]

Міра, а що значить цей ваш коментар:

 

Якесь злорадство відчувається...

Это закономерное решение суда, когда налоговая вещает актами о том, что договора между хозсубъектами никчемные, ведь решение налоговой именно об этом 

Таким чином, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки ДПІ щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог діючого на час спірних правовідносин законодавства.

 

Так что тут ни о каком факторинге и переуступке речи не идет (хотя в тексте и упоминается), чисто "никчема". Таких решений тьма.

[у.zaporozhskiy]

Исходя их того, что Вы запостили, банк не может продать за 5-10% стоимости, пушо у банка от этой операции убытки огромные возникают. Фискалы и суд против и приравнивают сделку к продаже ниже стоимости приобретения 

В идеале конечно решение бы увидеть

 

Все таки,каким путем идет практика?

продажа прав требований за 5-10 процентов от их номинальной стоимости законна?

 

[у.zaporozhskiy]

Ну-ну 

 

Катод, у Вас какое мнение о вопросе в сообщении 2159?

[Mira]

Все таки,каким путем идет практика?

продажа прав требований за 5-10 процентов от их номинальной стоимости законна?

 

Законна, и методика налогообложения этих операций точно такая же как у ценных бумаг, есть номинал, а продажа-покупка может быть дороже, а может быть дешевле. Другой вопрос, что такие операции несут убытки для банков, зато избавляют от проблемного кредитного портфеля. Убыткам, налоговая, ясное дело не рада. Зато, по идее, у коллекторов должна быть прибыль от таких операций. 

[ais]

Законна, и методика налогообложения этих операций точно такая же как у ценных бумаг, есть номинал, а продажа-покупка может быть дороже, а может быть дешевле. Другой вопрос, что такие операции несут убытки для банков, зато избавляют от проблемного кредитного портфеля. Убыткам, налоговая, ясное дело не рада. Зато, по идее, у коллекторов должна быть прибыль от таких операций. 

Сравнение с ценными бумагами, по-моему, не совсем корректно.

Да, и за ценными бумагами хоть какой то контроль

[Mira]

Сравнение с ценными бумагами, по-моему, не совсем корректно.

Да, и за ценными бумагами хоть какой то контроль

Я о  методике налогообложения,  а она  одинакова.

Хм, контроль и вексельное обращение, к примеру, вещи несовместимые)

[ais]

...

2) Усім потрібно з"ясувати особу іпотекотримача. Зробити можна це просто за шоколадку в знайомого нотаріуса. Питання хвилини часу. Якщо іпотекотримачем є КІ, то потрібно взнати прізвище нотаріуса, який це зробив. Думаю тут без сюрпризів) Це - мадам Чорнєй.

 

3) Пишемо скаргу в Мін"юст на нотаріусів і отримуємо відповідь. Приблизний текст дам і по результатах прошу відписуватися мені, бо далі є плани (потрібно відповіді) по покаранню цих нотаріусів.

 

...

А кроме скарги на Чорнєй и переспектив её наказать, что надо сделать с "переоформленным ипотекодержателем"?

Т.е. если нотариальное действие противоречит закону, то его надо отменить и вернуть все на исходную позицию.

Я правильнно понимаю?

Если это необходимо сделать, то как это делается? Если - нет, то почему?

[ais]

Цього достатньо) Це є формальність, адже і воно і так зрозуміло, що пункт розпорядження діяв.

 

Пишіть тепер звернення в мінюст на нотаріуса Кирик, яка посвідчила договір переуступки. Якщо Чорней перенесла інфо по майну в новий реєстр і зробила заміну іпотекотримача, пишіть і на неї. Порушення в діях обох є. Мінюст швидко відповість на Вашу скаргу, бо розбори вже відбулися. Цей лист буде фікасацією порушення по конкретно Вашому випадку. А далі - скарга на нотарів в кваліфікаційну комісію нотаріусів, будемо ініціювати скасування їх ліцензій. А паралельно треба відпрацювати варіант виключення незаконного запису в реєстрі і визнання недійсним договору переуступки (поки лише в частині конкретного КД).

Скарги на Кирик и Чорней о разных правонарушениях (как я понимаю): одна заверила договор уступки прав, а другая замену ипотекодержателя.

Вопрос: Лучше, чтобы скарги были отдельными, или объединить их в одну, т.к. они связаны по сути договором уступки?

 

ПС. чесно говоря, когда объединяю, то получается очень трудночитаемо, много букв

 

И ещё. Если у меня гривневый кредит, то аргумент об отсутствии валютной лицензии у КИ, как бы не к месту. Но если смотреть в целом, то отсутствие "необхідного обсягу цивільної правоздатності" у КИ, должно было бы повлиять на решение нотариуса заверить или нет договор уступки.

Этот аргумент все же надо упоминать в скарге, несмотря на то, что у меня КД в гривне?

[mississ]

 

 

И ещё. Если у меня гривневый кредит, то аргумент об отсутствии валютной лицензии у КИ, как бы не к месту. Но если смотреть в целом, то отсутствие "необхідного обсягу цивільної правоздатності" у КИ, должно было бы повлиять на решение нотариуса заверить или нет договор уступки.

Этот аргумент все же надо упоминать в скарге, несмотря на то, что у меня КД в гривне?

Можете цю аргументацію залишити - навіть цікаво, як відпишуть) Насправді вони знайшли порушення у Кирик таке, про яке у скарзі не згадане. Пишіть на обох нотаріусів в одній скарзі - так видно логічну цепочку по відбору майна...

[у.zaporozhskiy]

Скарги на Кирик и Чорней о разных правонарушениях (как я понимаю): одна заверила договор уступки прав, а другая замену ипотекодержателя.

Вопрос: Лучше, чтобы скарги были отдельными, или объединить их в одну, т.к. они связаны по сути договором уступки?

ПС. чесно говоря, когда объединяю, то получается очень трудночитаемо, много букв

И ещё. Если у меня гривневый кредит, то аргумент об отсутствии валютной лицензии у КИ, как бы не к месту. Но если смотреть в целом, то отсутствие "необхідного обсягу цивільної правоздатності" у КИ, должно было бы повлиять на решение нотариуса заверить или нет договор уступки.

Этот аргумент все же надо упоминать в скарге, несмотря на то, что у меня КД в гривне?

Лучше разделите,каждое правонарушение отдельно.

Пробуйте,но нужно смотреть конкретные данные и обстоятельства Вашего дела.

[у.zaporozhskiy]

Можете цю аргументацію залишити - навіть цікаво, як відпишуть) Насправді вони знайшли порушення у Кирик таке, про яке у скарзі не згадане. Пишіть на обох нотаріусів в одній скарзі - так видно логічну цепочку по відбору майна...

Правильно написать две жалобы,но не забыть сохранить логическую цепочку.

[mississ]

Правильно написать две жалобы,но не забыть сохранить логическую цепочку.

Як це? ))

[ais]

mississ, y.voronizhskiy, спасибо за советы.

 

А как все-таки быть со сменой ипотекодержателя?

Как отменить сделанную нотариусом неправомерную смену? Это тоже через суд или как то проще можно?

[у.zaporozhskiy]

Як це? ))

логически подвести события к правонарушению первого нотариуса и также поступить со вторым.

Указать,что оба нарушили,но в конце просить провериьь деятельносьь лишь одного.

[ais]

логически подвести события к правонарушению первого нотариуса и также поступить со вторым.

Указать,что оба нарушили,но в конце просить провериьь деятельносьь лишь одного.

Вообще то с этими нотариусами (в цепочке у меня их 3) - как снежный ком: один заверил дог.факторинга с нарушением, 2-й нарушил регламент и сроки, сомовольно перевел недвижимость со старого реестра в новый и сменил ипотекодержателя, а 3-й - закрыл глаза на спорность и что это уже решается через суд, видал виконавчий напис. (Кстати, в действиях последнего Гор.Упр.Юст. нарушений не выявило  )

Т.е. Ваш совет - в каждой Скарге подробно расшифровывать неправомерные действия, касающиеся одного нотариуса, на которого идет акцент, а остальную информацию подавать коротко, чтобы была видна "красная нить" событий. Так?

 

И попутно. Если делать 3 скарги, то отправлять их тоже разными письмами, или это не принципиально и можно одним письмом? (этокомика должна быть экономной (с))

[mississ]

Вообще то с этими нотариусами (в цепочке у меня их 3) - как снежный ком: один заверил дог.факторинга с нарушением, 2-й нарушил регламент и сроки, сомовольно перевел недвижимость со старого реестра в новый и сменил ипотекодержателя, а 3-й - закрыл глаза на спорность и что это уже решается через суд, видал виконавчий напис. (Кстати, в действиях последнего Гор.Упр.Юст. нарушений не выявило  )

Т.е. Ваш совет - в каждой Скарге подробно расшифровывать неправомерные действия, касающиеся одного нотариуса, на которого идет акцент, а остальную информацию подавать коротко, чтобы была видна "красная нить" событий. Так?

 

И попутно. Если делать 3 скарги, то отправлять их тоже разными письмами, или это не принципиально и можно одним письмом? (этокомика должна быть экономной (с))

Не пригадую, щоб Ви говорили про ВНН. Тут ж вся цепочка складається тепер. 

 

По ВНН почитайте це і подивіться, де у Вас порушення http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6690&hl=

[ais]

А кто может разъяснить далекому от таких "бизнесовых тонкостей", что это за "новаторство" в договоре факторинга между ПИБ и КИ от 17.12.2012г., указывать ни директора, ни другое должностное лицо, а какое то (как минимум для меня) непонятное лицо "Стовбчатий О.А." без должности и статуса, действующее по доверенности, удостоверенной каким то нотариусом "Морозовай С.В." ещё 21.06.2012 г.(!) и зарегистриванной в каком то реестре (?) под №8141?

 

Кто то видел эту доверенность? Что там пишут? Кто эти люди, от которых пострадали тысячи Заемщиков?

 

ПС. mississ, спасибо за ссылку. Ранее уже читал, но сейчас снова читаю, очень полезно, жаль не все до конца понятно и мало что остается в голове

[ais]

Mira,

в т.ч. и в этой ветке идет обсуждение различий договор факторинга и цессии, а по сути поиск критерия четкого и однозначного определения "что есть что". Вы как бывший работник налоговой (если я правильно понял) скажите, как это делает ДПС? Например, есть косвенные методы определения основанные на бухгалтерских проводках, финансовой отчетности и т.п. Вообщем, интересно узнать Ваше мнение.

[у.zaporozhskiy]

Вообще то с этими нотариусами (в цепочке у меня их 3) - как снежный ком: один заверил дог.факторинга с нарушением, 2-й нарушил регламент и сроки, сомовольно перевел недвижимость со старого реестра в новый и сменил ипотекодержателя, а 3-й - закрыл глаза на спорность и что это уже решается через суд, видал виконавчий напис. (Кстати, в действиях последнего Гор.Упр.Юст. нарушений не выявило )

Т.е. Ваш совет - в каждой Скарге подробно расшифровывать неправомерные действия, касающиеся одного нотариуса, на которого идет акцент, а остальную информацию подавать коротко, чтобы была видна "красная нить" событий. Так?

И попутно. Если делать 3 скарги, то отправлять их тоже разными письмами, или это не принципиально и можно одним письмом? (этокомика должна быть экономной (с))

1.да.

2.по каждому факту лучше отправить разными письмами.

[у.zaporozhskiy]

А кто может разъяснить далекому от таких "бизнесовых тонкостей", что это за "новаторство" в договоре факторинга между ПИБ и КИ от 17.12.2012г., указывать ни директора, ни другое должностное лицо, а какое то (как минимум для меня) непонятное лицо "Стовбчатий О.А." без должности и статуса, действующее по доверенности, удостоверенной каким то нотариусом "Морозовай С.В." ещё 21.06.2012 г.(!) и зарегистриванной в каком то реестре (?) под №8141?

Кто то видел эту доверенность? Что там пишут? Кто эти люди, от которых пострадали тысячи Заемщиков?

ПС. mississ, спасибо за ссылку. Ранее уже читал, но сейчас снова читаю, очень полезно, жаль не все до конца понятно и мало что остается в голове

У Вас же насколько помню,есть юрист?

что он вам говорит?

Позадавайте ему вопросы,запишите на листочке,после задайте вопросы на форуме.

Полученные ответы сравните и Вы поймете его компетентность.

[у.zaporozhskiy]

Mira,

в т.ч. и в этой ветке идет обсуждение различий договор факторинга и цессии, а по сути поиск критерия четкого и однозначного определения "что есть что". Вы как бывший работник налоговой (если я правильно понял) скажите, как это делает ДПС? Например, есть косвенные методы определения основанные на бухгалтерских проводках, финансовой отчетности и т.п. Вообщем, интересно узнать Ваше мнение.

Присоединяюсь к вопросу.

[Mira]

Mira,

в т.ч. и в этой ветке идет обсуждение различий договор факторинга и цессии, а по сути поиск критерия четкого и однозначного определения "что есть что". Вы как бывший работник налоговой (если я правильно понял) скажите, как это делает ДПС? Например, есть косвенные методы определения основанные на бухгалтерских проводках, финансовой отчетности и т.п. Вообщем, интересно узнать Ваше мнение.

Увы, налоговой эти тонкости ни к чему, в Налоговом кодексе есть общее понятие "операцій з відступлення права вимоги" в  это понятие входит всё, без правовых тонкостей и различий. А всё потому,  что для налогообложения первична операция с возникновением долга, то есть продажа-покупка товара (услуги). А перевод долга является, скажем так, средством оплаты уже за проданный товар(услугу), которую уже обложили налогом.​

 Кстати, операции по переводу долга,не такая уж редкость среди среднестатистических  юрлиц (не финустанов). Правда они возникают, как правило,  с ликвидациею юрлица, а оплату получить надо и делаются обычно "копеечка в копеечку" без дисконтов.  И не несут конечно же никаких налоговых последствий, так как вторичны.

[ais]

Вот получил ответ от Нацкомфинпослуг. Половину, что спрашивал не ответили, но хоть написали о результатах проверки, и на том спасибо

 

За результатами планової перевірки Товариства встановлено наступні порушення вимог законодавства про фінансові послуги:

...

- в частине набуття Товариством відступленого права вимоги за договорами факторингу до Позичальників - фізичних осіб, чим порушено вимоги абзацу другого пункту 1 Розпорядження №231...

Вроде нужная фраза и теперь уже на моё имя ответ, а что дальше делать с этим не совсем понимаю.