Решение Печерского райсуда об отказе Кредит Коллекшин Групп во взыскании задолженности по долгу перед Альфа-банком


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Печерський районний суд міста києва

Справа № 757/124/13- ц

Категорія 26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Кирилюк І.В.,

при секретарі:Гурніку А.І.,

за участю:

представника позивача: не з'явився,

відповідача:не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» (далі - позивач, ТОВ «Кредит Колекшн Груп») звернулось до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 13.06.2007 року № 500013414 у розмірі 24 674,73 грн. та судовий збір у розмірі 246,75 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 13.06.2007 року Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 уклали кредитний договір 11211 № 500013414, відповідно до умов якого Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк» надало відповідачеві кредит у розмірі 3 000,00 дол. США. 27.09.2007 року Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк» та Товариство з обмежено відповідальністю «Кредитні ініціативи» уклали договір відступлення права вимоги боргу, згідно умов якого Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк» відступило Товариству з обмежено відповідальністю «Кредитні ініціативи» право вимоги за укладеними кредитними договорами. 14.07.2010 року Товариство з обмежено відповідальністю «Кредитні ініціативи» уклало договір факторингу з ТОВ «Кредит Колекшн Груп», на виконання умов якого 14.07.2010 року Товариство з обмежено відповідальністю «Кредитні ініціативи» передало позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором № 500013414. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_3 становила 24 674,73 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2013 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, в порядку ч. 3 ст. 191 ЦПК України, повідомлений належним чином, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, в порядку ст. 74 ЦПК України, повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 13.06.2007 року Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк» (Банк) уклало з ОСОБА_3 (Позичальник) кредитний договір № 500013414, згідно умов якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 3 000,00 грн., а Позичальник зобов'язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом у розмірі 40 % річних, виконати інші умови договору та повертати Банку кредит відповідно до графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який є Додатком № 1 до договору та його невід'ємною частиною, але в будь-якому випадку не пізніше 13.06.2010 року.

Згідно п. 1.2 договору, кредит надається шляхом перерахування кредитних коштів у сумі 3 000,00 дол. США на картковий рахунок ОСОБА_3 в Закритому акціонерному товаристві «Альфа-Банк».

У п. 1.5 договору сторони погодили, що погашення заборгованості за договором щодо повернення кредиту, враховуючи сплату процентів за користування ним здійснюється щомісячно згідно з Додатком № 1 до Договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, Позичальник зобов'язаний повертати отриманий кредит, сплачувати проценти за користування ним у порядку, визначеному договором.

Згідно п. 8.4 договору, сторони домовились, що встановлена позовна давність за спорами, що випливають з даного договору, включаючи, але не обмежуючись, відшкодуванням збитків, сплати неустойок (штрафів, пені) тощо, становить 50 років. Сторонами встановлено, що вказане застереження до договору є договором про збільшення позовної давності.

Як визначено у ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк» взяті на себе зобов'язання за кредитним договором від 13.06.2007 року № 500013414 виконало належним чином, про що свідчить заява на відкриття поточного (карткового) рахунку в ЗАТ «Альфа-Банк» та підпис відповідача про одержання банківської платіжної картки (а. с. 10).

Отже, аналізуючи умови кредитного договору № 500013414 та норми чинного законодавства ОСОБА_3 зобов'язаний був повертати отриманий кредит, сплачувати проценти за користування ним у порядку, визначеному договором, та в будь-якому випадку повернути кредит не пізніше 13.06.2010 року Закритому акціонерному товариству «Альфа-Банк».

14.07.2010 року між Товариством з обмежено відповідальністю «Кредитні ініціативи» (Клієнт) та ТОВ «Кредит Колекшн Груп» (Фактор) було укладено договір факторингу, згідно умов якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові своє право вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1 до договору.

Разом з тим, Додаток № 1 до договору факторингу від 14.07.2010 року позивачем не надано.

Крім того, позивачем не надано належних доказів на підтвердження виконання ним договору факторингу від 14.07.2010 року, а саме, передачі грошових коштів в розпорядження Товариства з обмежено відповідальністю «Кредитні ініціативи».

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Так, про необхідність надати Додаток № 1 до договору факторингу від 14.07.2010 року судом було роз'яснено в ухвалі від 03.01.2013 року та в протокольній ухвалі суду від 27.03.2013 року.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Разом з тим, ТОВ «Кредит Колекшн Груп» зазначений Додаток № 1 до договору факторингу від 14.07.2010 року не надало.

Так, в матеріалах справи міститься витяг із акту приймання-передачі реєстру боржників від 14.07.2010 року до договору факторингу від 14.07.2010 року, згідно якого Клієнт передав, а Фактор отримав право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 500013414 від 13.06.2007 року на загальну початкову суму боргу станом на 14.07.2010 року в розмірі 24 674,73 грн.

Проте, суд не приймає даний акт до уваги, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, оскільки у договорі факторингу від 14.07.2010 року сторони визначили, що Товариство з обмежено відповідальністю «Кредитні ініціативи» зобов'язується відступити ТОВ «Кредит Колекшн Груп» своє право вимоги до боржників за кредитними договорами, згідно переліку, визначеного у Додатку № 1 до договору, то підтвердженням переходу права вимоги за конкретним кредитним договором є Додаток № 1.

Крім того, на підтвердження переходу права вимоги до Товариства з обмежено відповідальністю «Кредитні ініціативи» позивачем надано договір факторингу фінансування клієнта № 29122008 від 29.12.2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (Клієнт) та Товариством з обмежено відповідальністю «Кредитні ініціативи» (Фактор), згідно умов якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1 до договору.

Проте, Додаток № 1 до договору факторингу фінансування клієнта № 29122008 від 29.12.2008 року позивачем не надано, отже, належних доказів на підтвердження відступлення права вимоги за кредитним договором від 13.06.2007 року № 500013414 від Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» до Товариства з обмежено відповідальністю «Кредитні ініціативи» немає.

Відповідно до ст.. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ст.. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ст.. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Аналогічне положення закріплене у ч. 2 ст. 517 ЦК України, яка є загальною нормою, згідно якої боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Так, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 направлялось письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги із зазначенням грошової вимоги, яка підлягає виконанню, а також найменування фактору, якому має бути здійснений платіж. Відтак, позивачем не надано доказів на підтвердження виникнення у ОСОБА_3 обов'язку виконати зобов'язання на користь ТОВ «Кредит Колекшн Груп».

Крім того, згідно ч. 1 ст. 1083 ЦК України, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

З наданого позивачем витягу з договору факторингу фінансування клієнта № 29122008 від 29.12.2008 року не вбачається, що сторонами договору була передбачена можливість наступного відступлення Товариством з обмежено відповідальністю «Кредитні ініціативи» права вимоги третій особі, в даному випадку ТОВ «Кредит Колекшн Груп».

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження переходу до ТОВ «Кредит Колекшн Груп» права вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором від 13.06.2007 року № 500013414 позивач не надав. Також позивачем не надано доказів повідомлення ОСОБА_3 про укладення договорів факторингу від 29.12.2008 року та від14.07.2010 року.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Кредит Колекшн Груп» є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 517, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1082, 1083 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 14, 15, 60, 88, 209, 213 - 215, 223 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.В.Кирилюк

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30928852

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...