Образец иска об обжаловании размера вознаграждения торгующей организации при реализации арестованного имущества

[ANTIRAID]

Окружний адміністративний суд

м. Києва

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

Позивач: (ПІБ, адреса реєстрації, телефон)

Відповідач: Міністерство юстиції України

01001 м. Київ, вул. Городецького, 13

тел.: 278-37-23

Позовна заява

про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України з питань реалізації арештованого майна» №1758/5 від 29.11.2012 року

Міністерством юстиції України наказом «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України з питань реалізації арештованого майна» №1758/5 від 29.11.2012 (далі – Наказ №1758/5) внесено зміни до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року №42/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 липня 1999 року за №480/3773 (із змінами) (далі - Порядок реалізації арештованого майна) та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за №745/4038 (із змінами) (далі - Тимчасове положення). Наказ №1758/5 зареєстрований в Міністерстві юстиції 04 грудня 2012 р. за №2017/22329 та набрав чинності 24.12.2012.

Змінами, внесеними Наказом №1758/5 у зазначені вище нормативні документи, встановлено, що розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати з урахуванням витрат, пов'язаних з організацією та проведенням реалізації майна, та податку на додану вартість 15% від вартості майна. При цьому, визначено, що витрати, пов'язані з організацією та проведенням реалізації майна, не повинні перевищувати 5% вартості його реалізації.

Таким чином, внесеними змінами Міністерством юстиції України встановлено граничний розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна на рівні 15% від вартості майна та граничний розмір витрат, пов'язаних з організацією та проведенням реалізації майна на рівні 5% вартості реалізації майна та, відповідно поняття «винагорода за надані послуги з реалізації арештованого майна» відокремлено від поняття «витрати, пов'язані з організацією та проведенням реалізації майна».

Я вважаю, що дані положення Наказу №1758/5 не відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон), зокрема статтям 41, 62, 66 Закону, а, відповідно, є незаконними з наступних підстав:

Статтею 41 Закону встановлено, що витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кошти виконавчого провадження складаються з: авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству.

До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату:

1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;

2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій;

3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум;

4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;

5) розміщення оголошення в засобах масової інформації;

6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

У свою чергу, частиною 12 статті 62 та частиною 4 статті 66 Закону встановлено обмеження щодо розміру одного з видів витрат виконавчого провадження, а саме витрат пов'язаних з організацією та проведенням прилюдних торгів, аукціонів або реалізації майна боржника на комісійних умовах. Зазначеними нормами Закону закріплено, що витрати, пов'язані з організацією та проведенням прилюдних торгів, аукціонів або реалізації майна боржника на комісійних умовах, не повинні перевищувати п'яти відсотків вартості реалізації майна.

Статтею 62 Закону встановлено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Порядок проведення аукціону та порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна встановлені відповідно Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року №42/5 та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5.

Згідно з зазначеними нормативними документами аукціон/ прилюдні торги з реалізації арештованого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладається відповідний договір. Пунктами 3.1. розділу 3 Порядку реалізації арештованого майна та Тимчасового положення встановлено, що орган державної виконавчої служби укладає з організатором аукціону/прилюдних торгів договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону/ прилюдних торгів за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

Таким чином, оскільки організація та проведення прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна здійснюється виключно спеціалізованими організаціями можна прийти до висновку, що винагорода такої організації за надані послуги з реалізації арештованого майна (що відбувається в процесі проведення прилюдних торгів/аукціону), і є витратами, пов'язаними з організацією та проведенням прилюдних торгів/аукціонів, а тому розмір такої винагороди не може перевищувати, граничний розмір витрат, пов'язаних з організацією та проведенням реалізації майна, встановлений Законом.

Враховуючи викладене, внесеними змінами відповідачем встановлено граничний розмір витрат на винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна на рівні 15% від вартості майна та граничний розмір витрат, пов'язаних з організацією та проведенням реалізації майна на рівні 5% вартості реалізації майна, що вчетверо більше ніж це передбачено у ч. 12 ст.62 та ч.4 ст 66 Закону (5%) для всіх витрат пов'язаних з організацією та проведенням реалізації майна. Наказ №1758/5 прямо суперечить ч.4 ст.41, ч.12 ст.62, ч.4 ст.66 Закону України «Про виконавче провадження»(далі – Закон) та є незаконним.

Підставою для оскарження Наказу №1758/5, є те, що боржник є суб’єктом правовідносин, до яких оскаржуваний наказ застосовується, а також те, що положення цього наказу порушують права та законні інтереси позивача.

Так, згідно зі статтею 43 Закону розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника) здійснюється у такому порядку:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми;

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені державним виконавцем відповідно до вимог цього Закону.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється по мірі їх стягнення.

Тобто, згідно з зазначеною нормою Закону у разі стягнення виконавчою службою з боржника грошових коштів, отриманих в результаті продажу майна боржника, вимоги стягувача задовольняються після компенсації витрат державної виконавчої служби, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, до яких на даний час включаються, зокрема, 15% винагороди торгуючої організації за надані послуги з реалізації арештованого майна, що призводить до значного зменшення суми задоволення вимог стягувача та, відповідно до зменшення суми погашеного боргу боржника. Внаслідок цього після продажу майна боржника залишок заборгованості, яка залишається непогашеною збільшується, що призводить до порушення прав та інтересів боржника.

Таким чином, наказ відповідача, що оскаржується, зачіпає законні інтереси позивача як боржника у виконавчому провадженні, оскільки відповідно до статті 43 Закону стягувач отримає суму, що надійшла у результаті продажу арештованого майна за мінусом витрат, що передбачені у ст.41 Закону, до яких на даний час, згідно наказу, що оскаржується, включаються витрати пов'язані з організацією та проведенням реалізації майна, граничний розмір яких (20%) вчетверо більше ніж передбачено у ч.12 ст.62 та ч.4 ст.66 Закону (5%).

Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст. 2, 6, 71, 104-106, 171 Кодексу адміністративного судочинства України,

Прошу:

Визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України з питань реалізації арештованого майна» №1758/5 від 29.11.2012 року.

Додатки:

1. Кредитний договір

2. Рішення суду

3. Постанова про відкриття виконавчого провадження

4. Квитанція про сплату судового сбору

Дата підпис / ПІП

____________________.doc

[ANTIRAID]

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів УДКСУ у Печерському р-ні м.Києва

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897

Банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві

Код банку отримувача (МФО) 820019

Рахунок отримувача 31218206784007

Код класифікації доходів бюджету 22030001

Призначення платежу Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору – юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником – фізичною особою – ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв’язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Розмір: 34,41 грн.

[ANTIRAID]

Подать необходимо до 24.06.2013

[ВАВАНчик]

Ну и что, подал ктото такой иск?

[ANTIRAID]

Ну и что, подал ктото такой иск?

Конечно и как всегда наш единственный и штук 12 банков. Следующее заседание 14.07.

[ANTIRAID]

Дело проиграли http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6066

 

Но суд установил, что вознаграждение должен уплатить покупатель арестованного имущества, а не продавец или должник.

[Obelix]

Для должника это хорошо.

Меньше желающих на квартирку (машинку) - больше шансов оставить ее себе.

Обжаловать будете?

[ВАВАНчик]

Конечно и как всегда наш единственный и штук 12 банков. Следующее заседание 14.07.

Пирог нужно сначала съесть потом испечь?

 

Кстати, а публикация про обжалование БЫЛА?

[ANTIRAID]

Для должника это хорошо.

Меньше желающих на квартирку (машинку) - больше шансов оставить ее себе.

Обжаловать будете?

Я точно не буду, а вот банки не знаю. Зато появился прекрасный повод вздрючить ГИС и торгующие организации со стороны взыскателей. Сколько уголовных дел наоткрывается, даже страшно представить.

[ANTIRAID]

Пирог нужно сначала съесть потом испечь?

 

Кстати, а публикация про обжалование БЫЛА?

Сегодня только сам нашел это постановление.

[Obelix]

Я точно не буду, а вот банки не знаю. Зато появился прекрасный повод вздрючить ГИС и торгующие организации со стороны взыскателей. Сколько уголовных дел наоткрывается, даже страшно представить.

Если это решение потянет вал исков, боюсь оно будет оспорено.

Или будет разьяснение минюста, в плане "белое считать зеленым, зеленое - черным".

А по сути, 15% от каждого проданного лота - для банков это жирный кусочек. А для заемщика - долг уменьшиться...

Интересно, кто и как будет возвращать эти 15% в реале?  

[ANTIRAID]

Если это решение потянет вал исков, боюсь оно будет оспорено.

Или будет разьяснение минюста, в плане "белое считать зеленым, зеленое - черным".

А по сути, 15% от каждого проданного лота - для банков это жирный кусочек. А для заемщика - долг уменьшиться...

Интересно, кто и как будет возвращать эти 15% в реале?  

Минюст же был против Даже не знаю как они теперь выкрутятся.