Tavrija77 Опубликовано July 1, 2013 Жалоба Share Опубликовано July 1, 2013 http://reyestr.court.gov.ua/Review/18762797 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "19" жовтня 2011 р. Справа № 5023/4435/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Головуючого судді Волкова Р.В. суддів Новікової Р.Г. Прокопанич Г.К. за участю представників: Позивача: ОСОБА_1 дов. від 16.05.2011 року; Відповідача: ОСОБА_2 дов. від 14.02.2011 року №75/11.5.2; ОСОБА_3 дов. від 14.02.2011 року №72/11.5.2. розглянувши касаційні скарги публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" та комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" на рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 року та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2011 року у справі № 5023/4435/11 господарського суду Харківської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга." до відповідача-1 публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" відповідача-2 комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1)приватна фірма "Апія" 2)товариство з обмеженою відповідальністю "Тагіт" 3)товариство з обмеженою відповідальністю "Пранк" про виконання договірних зобов'язань В С Т А Н О В И В: У червні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватної фірми "Апія", товариства з обмеженою відповідальністю "Тагіт", товариства з обмеженою відповідальністю "Пранк", просило (з урахуванням уточнень до позовної заяви від 15.06.2011 року) визнати незаконним рішення комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію права власності, витребувати майно із чужого незаконного володіння та поновити право власності. Позовні вимоги мотивовано тим, що до спірних правовідносин має застосовуватися Закон України "Про іпотеку" в редакції від 23 лютого 2006 року, відповідно до якого у відповідачів були відсутні правові підстави для реєстрації права власності на предмет іпотеки на основі застереження у договорі. Також позивач зазначає, що у порушення Закону України "Про іпотеку" та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 19 травня 2005 року публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" не набуло у встановленому законом порядку право звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки не був дотриманий порядок надіслання вимоги третім особам про усунення порушень договорів іпотеки, не були надані документи, наявність яких є обовязковою для здійснення державної реєстрації. Заперечуючи проти позову, публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" зазначило, що оскільки третіми особами було порушено зобов'язання, що забезпечувались іпотекою, у позивача на підставі Закону України "Про іпотеку" виникло право на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки (а.с. 120-125, том 1). Рішенням господарського суду Харківської області від 29.06.2011 року (суддя Светлічний Ю.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2011 року (головуючий Пуль О.А., судді Білоусова Я.О., Лакіза В.В.) позовні вимоги задоволені. Визнано незаконним рішення комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 07.04.2011 року про реєстрацію права власності за публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" на наступні обєкти нерухомості: нежитлові приміщення 1 го поверху №96-133, 2-го поверху №1-21, 3-го поверху №1-27, 4-го поверху №1-24, 5-го поверху №1-22, 6-го поверху №1-20, 7-го поверху №1-22, 8-го поверху №1-20, 9-го поверху №1-17, літ "Е-9" загальною площею 3603,8 кв. м, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120. Визнано незаконним рішення комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 07.04.2011 року про реєстрацію права власності за публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" на наступні обєкти нерухомості: нежитлові приміщення літ. "А-2", розташовані за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1. Визнано незаконним рішення комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 07.04.2011 року про реєстрацію права власності за публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" на наступні обєкти нерухомості: - нежитлові будівлі літ. "Д-2" загальною площею 1529,8 кв.м. та літ. "З-3", загальною площею 2194,3 кв.м., що розташовані за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120. Скасовано запис № 373 в книзі № 3 Реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності на наступні обєкти нерухомості: нежитлові приміщення 1 го поверху №96-133, 2-го поверху №1-21, 3-го поверху №1-27, 4-го поверху №1-24, 5-го поверху №1-22, 6-го поверху №1-20, 7-го поверху №1-22, 8-го поверху №1-20, 9-го поверху №1-17, літ "Е-9" загальною площею 3603,8 кв. м, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120 за публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк". Скасовано запис № 4949 в книзі № 1 Реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності на наступні обєкти нерухомості: нежитлові приміщення літ. "А-2", розташовані за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1 за публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк". Скасовано запис № 373 в книзі № 1 Реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності на наступні обєкти нерухомості: нежитлову будівлю літ. "Д-2" загальною площею 1529,8 кв.м. та літ. "З-3" загальною площею 2194,3 кв.м., що розташовані за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120 за публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк". Витребувано із чужого незаконного володіння публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" наступні обєкти нерухомості: нежитлові приміщення 1 го поверху №96-133, 2-го поверху №1-21, 3-го поверху №1-27, 4-го поверху №1-24, 5-го поверху №1-22, 6-го поверху №1-20, 7-го поверху №1-22, 8-го поверху №1-20, 9-го поверху №1-17, літ "Е-9" загальною площею 3603,8 кв. м, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120. Витребувано із чужого незаконного володіння публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" наступні обєкти нерухомості: нежитлові приміщення літ. "А-2", розташовані за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1. Витребувано із чужого незаконного володіння публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга." наступні обєкти нерухомості: нежитлову будівлю літ. "Д-2" загальною площею 1529,8 кв.м. та літ. "З-3", загальною площею 2194,3 кв.м., що розташовані за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120. Відновлено становище товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга.", яке існувало до порушення права власності, шляхом зобов'язання комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" поновити реєстрацію права власності на наступні обєкти нерухомості: нежитлові будівлі літ. "Д-2" загальною площею 1529,8 кв.м. та літ. "З-3" загальною площею 2194,3 кв.м., що розташовані за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120 за товариством з обмеженою відповідальністю "Ольга.". Відновлено становище товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга.", яке існувало до порушення права власності шляхом зобов'язання комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" поновити реєстрацію права власності на наступні обєкти нерухомості: нежитлові приміщення 1 го поверху №96-133, 2-го поверху №1-21, 3-го поверху №1-27, 4-го поверху №1-24, 5-го поверху №1-22, 6-го поверху №1-20, 7-го поверху №1-22, 8-го поверху №1-20, 9-го поверху №1-17, літ. "Е-9" загальною площею 3603,8 кв. м, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120м за товариством з обмеженою відповідальністю "Ольга.". Відновлено становище товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга.", яке існувало до порушення права власності, шляхом зобов'язання комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" поновити реєстрацію права власності на наступні обєкти нерухомості: нежитлові приміщення літ. "А-2", розташовані за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1 за товариством з обмеженою відповідальністю "Ольга.". Оскаржені судові рішення мотивовані тим, що законодавство, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачало передачу права власності на іпотечне майно від іпотекодавця до іпотекодержателя в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі застереження в іпотечному договорі. Не погодившись з постановленими судовими рішеннями, публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" подало касаційну скаргу, просило скасувати оскаржені судові акти, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові, посилаючись на неправильне застосування Закону України "Про іпотеку", зазначивши, що вищенаведений закон в редакції від 23.02.2006 року передбачав можливість здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі, оскільки, згідно статті 36 даної редакції відповідне застереження в іпотечному договорі було формою договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Також, заявником було подано заяву про доповнення касаційної скарги. Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" також звернулося з касаційною скаргою, просило скасувати оскаржені судові рішення, припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій правил підвідомчості. У судове засідання 19.10.2011 року представники відповідача - комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:приватна фірма "Апія", товариство з обмеженою відповідальністю " Пранк ", товариство з обмеженою відповідальністю "Тагіт" не з'явилися, причин неявки суду не повідомили. Представником публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" заявлено відвід судді Прокопанич Г.К. з огляду на перебування її, на думку заявника, у родинних стосунках з представником товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга." ОСОБА_1 та порушенням принципу автоматизованого розподілу справи. Ухвалою судової колегії Вищого господарського суду України від 19.10.2011 року у задоволенні заяви про відвід було відмовлено. Іншою заявою представник публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" просив про збільшення кількісного складу судової колегії для розгляду справи, яка є складною та носить прецендентний характер. Ухвалою судової колегії Вищого господарського суду України від 19.10.2011 року у задоволенні заяви про збільшення кількісного складу колегії було відмовлено. Також заявою на ім'я голови Вищого господарського суду України представник публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" просила змінити колегію суддів у складі головуючого Волкова Р.В., судді Новікової Р.Г., Прокопанич Г.К. з огляду на прийняте ними рішення з аналогічної справи №4165/11. Ухвалою судової колегії Вищого господарського суду України від 19.10.2011 року вищезгадану заяву також було відхилено. Крім того, представник публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" надав судовій колегії фіскальний чек №7614 від 19.10.2011 року про відправлення цінного листа на адресу Вищого господарського суду України, Прокопанич Г.К. з описом вкладення, зі змісту якого вбачається, що надсилається заява про відвід у справі №5023/4435/11. З врахуванням вищезгаданих доказів представник публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" просив про відкладення розгляду справи. Зазначене клопотання було відхилено судовою колегією з огляду на безпосередню присутність двох представників публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" у судовому засіданні 19 жовтня 2011 року, та розцінено як зловживання стороною своїми процесуальними правами. Крім того, наданий судовій колегії опис вкладення не містить інформації, кому саме заявлено відвід, тоді як у засіданні суду касаційної інстанції представниками вищезгаданого відповідача було заявлено декілька відводів як доповідачу у справі, так і всьому складу судової колегії з різних підстав. Також представниками публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" були заявлені клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неявкою представників комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: приватної фірми "Апія", товариства з обмеженою відповідальністю "Тагіт", товариства з обмеженою відповідальністю "Пранк", а також з метою підготовки письмового пояснення щодо наданого позивачем відзиву на касаційну скаргу. Крім того, представник публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" просив про відкладення розгляду справи з огляду на неотримання ним касаційної скарги комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" та неможливістю надання відзиву на зазначену скаргу. Також представником публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з необхідністю з'ясувати повноваження представника позивача. Всі вище перелічені клопотання були відхилені судовою колегією за безпідставністю. Крім того, усним клопотанням представник публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" просив відкласти розгляд справи та надати можливість сторонам підготувати мирову угоду. Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Саттею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідача - комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: приватної фірми "Апія", товариства з обмеженою відповідальністю "Тагіт", товариства з обмеженою відповідальністю "Пранк". Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно пунктів 1,2 статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Стаття 387 Цивільного кодексу України передбачає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно договору міни №10 від 26.07.2002 року, укладеного між позивачем та акціонерним товариством "ЕРА", акту №1 приймання передачі від 31.07.2002 року позивачем було придбано нежитлові приміщення 1 го поверху №96-133, 2-го поверху №1-21, 3-го поверху №1-27, 4-го поверху №1-24, 5-го поверху №1-22, 6-го поверху №1-20, 7-го поверху №1-22, 8-го поверху №1-20, 9-го поверху №1-17, літ "Е-9" загальною площею 3603,8 кв. м, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120 Право власності на вищеперелічені приміщення були належним чином зареєстровані за позивачем, а саме, 07 серпня 2002 року в Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" в книзі №1 за реєстровим номером 373, що підтверджується Реєстраційним посвідченням на обєкти нерухомого майна від 07.08.2002 року. 23 серпня 2007 року між позивачем та публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" у забезпечення належного виконання приватною фірмою "Апія" зобовязань за кредитним договором № 139-Ю від 23.08.2007 року було укладено договір іпотеки № 139-Z/1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу. Згідно предмету наведеного договору іпотеки позивач передав в іпотеку публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" нежитлові приміщення 1 го поверху №96-133, 2-го поверху №1-21, 3-го поверху №1-27, 4-го поверху №1-24, 5-го поверху №1-22, 6-го поверху №1-20, 7-го поверху №1-22, 8-го поверху №1-20, 9-го поверху №1-17, літ "Е-9" загальною площею 3603,8 кв. м, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120. Також, згідно договору міни № 1 від 17 лютого 2003 року та акту прийому-передачі обєкту нерухомості б/н від 28 лютого 2003 року позивач придбав нежитлову будівлю літ. "Д-2" загальною площею 1529,8 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120. Право власності на наведену вище будівлю було належним чином зареєстровано за позивачем 11.03.2003 р. в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", реєстраційний номер 84159 у книзі № 1 за номером 373. Крім того, згідно договору міни № 10 від 26 серпня 2002 року та акту прийому-передачі обєкту нерухомості № 1 від 31 липня 2002 року позивач придбав нежитлову будівлю літ. "З-3" загальною площею 2 194,3 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120. Право власності на наведену вище будівлю було належним чином зареєстровано за позивачем 07.08.2002р. в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", запис в книзі № 1 за номером 373. 17 квітня 2008 року між позивачем та публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" у забезпечення належного виконання товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Пранк" зобовязань за кредитним договором № 173-Ю від 17 квітня 2008 року було укладено договір іпотеки № 173-Z/1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу. Згідно предмету наведеного договору іпотеки позивач передав в іпотеку публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" нежитлові будівлі літ. "Д-2" загальною площею 1529,8 кв.м. та літ. "З-3" загальною площею 2 194,3 кв.м., що розташовані за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120. Також позивач на підставі свідоцтва про право власності від 06.11.2003 р., виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради, отримав у власність майно, розташоване за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1. Право власності на наведену вище будівлю було зареєстровано за позивачем 10.11.2003 року в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", реєстраційний номер 3382789. 26 квітня 2007 року між позивачем та публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" у забезпечення належного виконання товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Тагіт" зобовязань за кредитним договором № 115-Ю від 26.04.2007 року було укладено договір іпотеки № 115-Z/1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Христоєвою Т.В. Згідно предмету наведеного договору іпотеки позивач передав в іпотеку публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" нежитлову будівлю літ. "А-2" загальною площею 3435,7 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1. Наведеними іпотечними договорами було передбачено порядок звернення стягнення на іпотечне майно у разі порушення боржниками своїх зобовязань за кредитними договорами. Згідно пунктів 6.1. договорів іпотеки № 173-Z/1, № 115-Z/1 , № 139-Z/1 звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки. Судами попередніх інстанції встановлено наявність у матеріалах справи заяви публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" від 06.04.2011 року про державну реєстрацію прав, в яких відповідач просить комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" провести державну реєстрацію переходу права власності на спірне нерухоме майно. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 квітня 2011 року комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" на підставі договорів іпотеки здійснило реєстрацію права власності за публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" на обєкти нерухомості. Зокрема, на підставі договору іпотеки № 139-Z/1 07.04.2011 року комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" прийняло рішення про реєстрацію права та зареєструвало за публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" право власності на нежитлові приміщення 1 го поверху № 96-133, 2-го поверху №1-21, 3-го поверху №1-27, 4-го поверху №1-24, 5-го поверху №1-22, 6-го поверху №1-20, 7-го поверху №1-22, 8-го поверху №1-20, 9-го поверху №1-17, літ "Е-9" загальною площею 3603,8 кв. м, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120. На підставі договору іпотеки № 115-Z/1 07.04.2011 року комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" прийняло рішення про реєстрацію за відповідачем права власності на нежитлове приміщення літ. "А-2", розташоване за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1. На підставі договору іпотеки № 173-Z/1 07.04.2011 року комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" прийняло рішення про реєстрацію за відповідачем права власності на будівлі літ. "Д-2" загальною площею 1529,8 кв.м. та літ. "З-3" загальною площею 2194,3 кв.м., що розташовані за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120. Прийняті рішення засвідчені відповідними витягами про державну реєстрацію прав комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації". Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Стаття 16 Цивільного кодексу України також передбачає відповідні способи захисту цивільних прав та інтересів. Судами попередніх інстанцій встановлено, що іпотечний договір № 139-Z/1 23.08.2007 року, іпотечний договір № 115-Z/1 від 26.04.2007 року та іпотечний договір № 173-Z/1 від 17.04.2008 року були укладені під час дії Закону України "Про іпотеку" в редакції від 23 лютого 2006 року. Відповідно до частині 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку", яка кореспондується із ч.1 ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки іпотечний договір укладено у 2007 році під час дії Закону України "Про іпотеку" в редакції від 23.02.2006 року, застосуванню до правовідносин, що склалися між учасниками провадження, підлягають норми Закону України "Про іпотеку" у редакції від 23.02.2006. Так, згідно ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Згідно ст. 36 Закону України "Про іпотеку" у редакції від 23.02.2006 сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодавцю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання у порядку, встановленому ст. 37 Закону "Про іпотеку", право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 цього Закону. Статтею 37 Закону України "Про іпотеку" в редакції від 23.02.2006 визначалось, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Однак, окремий договір про задоволення вимог банку між позивачем та банком не укладався. З урахуванням принципу незворотності дії у часі законів та інших нормативно-правових актів, закріпленого ч. 1 ст. 58 Конституції України, зміни, внесені до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" Законом України від 25.12.2008 "Про запобігання випливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", якими застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке міститься в іпотечному договорі, прирівняне за правовими наслідками до окремого договору між боржником і кредитором про задоволення вимог кредитора, не можуть бути застосовані до відносин, що складалися між учасниками судового спору у даній справі, які виникли до зазначених змін. Таким чином, апеляційний суд дійшов підставного висновку про те, що відповідно до Закону України "Про іпотеку" у редакції від 23.02.2006 передача права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя в рахунок виконання основного зобовязання у позасудовому порядку можлива лише на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, але ніяк не на підставі застереження в іпотечному договорі. Таке застереження може тільки визначати умови договору про задоволення вимог іпотекодержателя. З врахуванням вищенаведеного судова колегія погоджується з тим, що судом першої інстанції обґрунтовано не прийняті до уваги посилання банку на норми статті 37 Закону України "Про іпотеку" в редакції від 25.12.2008 року, оскільки їх дія не поширюється на спірні правовідносини, тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність у відповідачів правових підстав для реєстрації права власності на предмет іпотеки на підставі застереження, що містилось в пункті 6.1. іпотечного договору № 196-Z/1, пункті 6.1 іпотечного договору № 162-Z/1, пункті 6.1 іпотечного договору № 173-Z/2. Крім того, відповідно до статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що гсподарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Судами попередніх інстанцій на підставі наданих сторонами доказів та їх оцінки у сукупності та у відповідності з вищенаведеними нормами процесуального права встановлено, що публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" не надало доказів, які б підтверджували фактичне повідомлення боржників - третіх осіб по справі - про свої наміри щодо звернення стягнення на предмети іпотеки у разі неусунення порушень кредитних договорів. З огляду на наведене суди обґрунтовано встановили, що у публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" було відсутнє право розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки. Також судами попередніх інстанцій було встановлено порушення комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" пункту 2.7. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002, № 7/5. Згідно статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси, з огляду на що обґрунтованою судова колегія вважає і відмову у клопотанні комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про припинення провадження у справі за приписами пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, як правильно зазначено в оскаржених судових актах, вимоги про визнання акта державного чи іншого органу протиправним та про його скасування за своєю правовою природою тотожні вимогам відповідно про визнання його незаконним та про визнання його недійсним, а тому зазначені позовні вимоги підлягають розглядові господарським судом. Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожна особа має право мирно володити своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. За таких обставин поновлення порушеного права власності позивача у справі відбулось шляхом, передбаченим статтею 20 Господарського кодексу України , статті 16 Цивільного кодексу України. Безпідставними є посилання публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на порушення судами попередніх інстанцій приписів статті 387 Цивільного кодексу України, оскільки, виходячи із змісту статей 16, 387 Цивільного кодексу України одним із способів захисту права власності є витребування майна з чужого незаконного володіння, тобто віндикаційний позов, з яким має право звернутись як власник майна, так і особа, яка має речові права на це майно. Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Доводи касаційної скарги комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" щодо припинення провадження у справі є неспроможними з огляду на наступне. Згідно пункту 3.8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Реєстратору БТІ забороняється тлумачити права або самостійно вносити зміни до відомостей про заявлені права. З урахуванням наведених правових положень та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявниками у касаційних скаргах, є необґрунтованими, оскільки вони фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції, тому підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було переглянуто рішення місцевого суду, відсутні. Керуючись ст.ст. 1117, 1119 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В: Касаційні скарги публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" та комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" залишити без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2011 року у справі № 5023/4435/11 залишити без змін. Головуючий суддя Р.В. Волков Судді: Р.Г.Новікова Г.К.Прокопанич Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.