Постановление ВСУ по пересмотру, о возможности взыскания процентов по договору между физическими лицами

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24704792

 

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 травня 2012 року                                                                         м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоЯреми А.Г.,суддів:Патрюка М.В.,Жайворонок Т.Є.,Охрімчук Л.І.,Григор'євої Л.І., Гуменюка В.І.,Лященко Н.П., Онопенка В.В.,Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2012 року           у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення 10 000 доларів США боргу за договором позики, 2 % від суми позики   помісячно за користування позиченими грошовими коштами за період з 1 березня 2008 року по 31 серпня 2009 року, що становить 3 800 доларів США, 28 % щомісячно за порушення строку виконання зобов'язання за період з серпня 2009 року по серпень 2010 року, що становить    3 864 доларів США, 16 318 грн. упущеної вигоди за період з серпня 2009 року по серпень 2010 року, 6 000 грн. витрат на правову допомогу, а також 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, посилаючись на неповернення відповідачами отриманої за договором суми в обумовлений договором позики строк та заподіяння їй цим моральних переживань.

Рішенням Овідіопольського районного суду від 4 липня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 39 862 грн. 50 коп. з кожного боргу за договором позики, 5 580 грн. 75 коп. з кожного відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, що становить по 1 196 грн. 25 коп. з кожного, та по 3 000 грн. з кожного витрат на правову допомогу. У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області 7 листопада 2011 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення по 5 580 грн. 75 коп.                з кожного з відповідачів за користування чужими грошовими коштами та по 3 000 грн. з кожного витрат з оплати правової допомоги скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на її користь процентів за користування чужими грошовими коштами та витрат на правову допомогу відмовлено.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2012 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

У заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції                          ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2012 року та передати справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Зокрема, ОСОБА_1 вказує, що в інших судових рішеннях у справах за аналогічними правовідносинами суд касаційної інстанції вважав обґрунтованими вимоги позивачів про стягнення з відповідачів процентів від суми позики, оскільки сплата таких відповідачами передбачена укладеним сторонами договором позики.

Для прикладу наявності підстав для перегляду зазначеного судового рішення ОСОБА_1 посилається на ухвалу Верховного Суду України та рішення Верховного Суду України від 1 вересня 2010 року та 23 листопада                2011 року як суду касаційної інстанції відповідно, постанову Верховного Суду України від 26 грудня 2011 року, а також ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2012 року, в яких, на її думку, при застосуванні одних і тих самих правових норм зроблені інші правові висновки, ніж у судовому рішенні, яке переглядається.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до змісту ст. 360-4 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи Верховним Судом України і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, у разі, якщо установить, що це рішення є незаконним.

Задовольняючи позов у частині стягнення відсотків за користування позиченими грошовими коштами за зазначеним договором суд першої інстанції виходив із обґрунтованості вимоги позивача про стягнення з відповідачів процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки сплата таких відповідачами передбачена укладеним сторонами договором позики, а добровільно взятих на себе зобов'язань за договором відповідачі не виконали.

Такий висновок є правильним.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в стягненні процентів за користування чужими грошовими коштами апеляційний суд, з висновками якого погодився суддя суду касаційної інстанції, вказав, що в силу п. 6 ст. 4, п. 5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», який підлягає застосуванню до правовідносин сторін, надання позики зі сплатою процентів особами, які не є фінансовими установами або суб'єктом підприємницької діяльності, не допускається.

  Однак з таким висновком погодитися не можна.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Аналіз цього закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акту спеціальної дії та регулює відносини, пов'язані з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг споживачам.

В законі зазначено, що його метою є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

У частинах 1, 2 ст. 2 закону, які визначають сферу його дії, вказано, що він регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг під час здійснення операцій з наданням фінансових послуг.

Фінансові установи в Україні діють відповідно до цього закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності.

Визначення фінансових установ дано у п. 1 ст. 1 закону.

У п. 7 ст. 1 закону наведено вичерпний перелік суб'єктів, на яких поширюється дія цього закону. Це - учасники ринків фінансових послуг, до яких відносяться юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України та споживачі таких послуг. При цьому закон розповсюджує свою дію не на усі юридичні особи, а лише на ті, які є професійними учасниками ринку фінансових послуг.

В ч. 4 ст. 5 закону вказано, що можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.

Визначення фінансової послуги наведено у п. 5 ч. 1 ст. 1 закону як операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Перелік видів фінансових послуг міститься у ст. 4 закону, до яких, зокрема, належать надання коштів у позику та надання поручительства.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що сфера дії закону за суб'єктним складом учасників є обмеженою і не поширюється на: по-перше, юридичних осіб, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами; по-друге, фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Позивач ОСОБА_1 за своїм правовим статусом не відноситься ні до юридичних осіб, ні до суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а відтак відсутні підстави застосування положень цього закону до спірних правовідносин.

У свою чергу поняття «фінансова послуга» не пов'язане лише із фінансовими установами.

Аналіз норм чинного законодавства (зокрема п.п. 6, 7 ст. 4 Закону  України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.ст. 553, 1046 ЦК України) дає підстави для висновку, що окремі послуги, які відносяться до фінансових послуг (наприклад, надання коштів у позику, поручительство) можуть надаватися не тільки фінансовими установами, які є учасниками ринку з надання фінансових послуг або юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але і фізичними особами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Якщо Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» регулює відносини лише за участю учасників ринків фінансових послуг, то регулювання відносин між фізичними особами, зокрема щодо договорів позики, поруки регулюються нормами ЦК України (ст.ст. 553 -559, 1046 - 1053 ).

Договір позики, як загальна договірна конструкція є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи, оскільки ЦК України не містить жодного виключення як щодо суб'єктного складу, так і щодо права на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких і порядок їх одержання встановлюється договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Таким чином, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів - учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб - суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами ст.ст. 1046 - 1048 ЦК України.

До зазначеного висновку слід дійти і з урахуванням дії темпоральних правил (принцип дії закону у часі), виходячи з яких у випадку колізії законів (суперечність один одному двох або більше чинних нормативних актів, прийнятих стосовно одного і того ж питання) застосовується акт, виданий пізніше, як у випадку, коли про скасування старих норм прямо зазначено у новому законі, так і у випадку, коли таких застережень у новому законі немає.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не відноситься до суб'єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (не є учасником ринку фінансових послуг) спір має вирішуватися на підставі норм ЦК України (ст.ст. 1046-1048).

Саме такого таку правову позицію висловив Верховний Суд України як суд касаційної інстанції в ухвалі від 1 вересня 2010 року та рішенні від                        23 листопада 2011 року й Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 18 січня 2012 року, на які як на приклади неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права посилається у своїй заяві ОСОБА_1

Таким чином, в частині стягнення процентів за користування чужими грошима судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одну і ту саму норму матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах і відповідно до  п. 1 ст. 355 ЦПК України є підставою для скасування постановленої ним ухвали і направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Відмовляючи в позові про відшкодування витрат з оплати юридичної допомоги, суд апеляційної інстанції, з висновком якого в цій частині погодився суд касаційної інстанцій, виходив із того, що відповідно до ст.ст. 84, 88 ЦПК України судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права під час вирішення цивільної справи. В матеріалах справи відсутні дані про кількість годин, які затратив для надання правової допомоги адвокат по даній справі. Крім угоди між адвокатом та ОСОБА_4 про надання правової допомоги ОСОБА_1 та ксерокопії квитанції сплати ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_5 6 000 грн. інших доказів, що ОСОБА_1 як позивач, на користь, якої ухвалено рішення, понесла витрати на правову допомогу в матеріалах справи немає.

Прикладів іншого застосування цієї норми матеріального права ОСОБА_1 в своїй заяві не вказала, а тому в цій частині заяву слід відхилити.

Керуючись п. 1 ст. 355, ч. 1 ст. 360-4, п. 1 ч. 1 ст. 360-3 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України  

п о с т а н о в и л а :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2012 року в частині залишення без змін рішення апеляційного суду Одеської області 7 листопада 2011 року про відмову в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення процентів за користування чужими грошима скасувати і направити справу в цій частині на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

 

 

ГоловуючийА.Г. Ярема  Судді:                                                                     М.В. Патрюк  Л.І. Григор'єва В.І. Гуменюк  Т.Є. Жайворонок  Н.П. Лященко  В.В. Онопенко  Л.І. Охрімчук  Я.М. Романюк  Ю.Л. Сенін

 

[у.zaporozhskiy]

Поражает наша страна, как можно было распространить ЗУ "о фин услугах..." на правоотношения между физическими лицами?

[sofi]

Поражает наша страна, как можно было распространить ЗУ "о фин услугах..." на правоотношения между физическими лицами?

М-да, ВСУ потерял тоже точку отсчета или это точка невозврата уже пройдена.

Луспенык отменял зу о потребителях, СК...

Ярема и все остальные уважаемые люди- иностранную валюту принимает как денежные средства в Украине

Враховуючи, що ОСОБА_1 не відноситься до суб'єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (не є учасником ринку фінансових послуг) спір має вирішуватися на підставі норм ЦК України (ст.ст. 1046-1048).

Саме такого таку правову позицію висловив Верховний Суд України як суд касаційної інстанції в ухвалі від 1 вересня 2010 року та рішенні від                        23 листопада 2011 року й Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 18 січня 2012 року, на які як на приклади неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права посилається у своїй заяві ОСОБА_1

Таким чином, в частині стягнення процентів за користування чужими грошима судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одну і ту саму норму матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах і відповідно до  п. 1 ст. 355 ЦПК України є підставою для скасування постановленої ним ухвали і направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

 

ВССУ применил зу о финуслугах к физлицам

 

ВСУ  разрешил получать физлицам доходы в виде процентов от займа да еще и в иностранной валюте, при этом - если бы физлицо  было СПД, то пришлось бы  получать свидетельство от НКФУ, генералку от НБУ, ну и налоги и сборы все, а так как физлицо - просто гражданин, то ничего этого не надо. 

Куда катимся???

 

хотя, для кого-то такое решение просто замечательное, а именно - для доморощенных валютных рантье, которые свою незаконную деятельность не очень рекламировали.

 

просто чудесно!!!!

Зачем нести деньги в банк чтобы сохранить и получить проценты по депозиту.

Можно дать объявление, оформить  расписки с указанием эквивалента в валюте или просто в валюте (от падения курса убегаем), срока возврата , процента за пользование, % за нарушение обязательств и Все. Если по "счетчику" не отдадут, то пусть ГИС работает (с таким решением ВСУ всегда суд выиграем)

 

Долой банки и разные там финучреждения!  Народ и так может кредитовать (давать займы) в любой валюте, даже золотом и брильянтами (это тоже валютные ценности, почему их нельзя приравнять к денежным средствам украины). Мы выиграем эту конкурентную войну с банками, так как процентную ставку мы сможем снизить в несколько раз ( у нас расходов таких как у банка не предусмотрено)!!!! 

Ловкость рук - и никакого мошенничества! Как долго мы ждали такого решения! Действительно - на пользу бедному украинскому народу, гражданам. Вот ужо одна ветка госвласти не побоялась другой ветки, не стала на стороне защиты госинтересов, а поступила....

 

у меня подозрение, шо может у судей ВСУ в этом есть какой-то свой интерес?

 

или я утрирую, неправильно поняла содержание судьбоносной постановы?

[у.zaporozhskiy]

М-да, ВСУ потерял тоже точку отсчета или это точка невозврата уже пройдена.

Луспенык отменял зу о потребителях, СК...

Ярема и все остальные уважаемые люди- иностранную валюту принимает как денежные средства в Украине

ВССУ применил зу о финуслугах к физлицам

 

ВСУ  разрешил получать физлицам доходы в виде процентов от займа да еще и в иностранной валюте, при этом - если бы физлицо  было СПД, то пришлось бы  получать свидетельство от НКФУ, генералку от НБУ, ну и налоги и сборы все, а так как физлицо - просто гражданин, то ничего этого не надо. 

Куда катимся???

 

хотя, для кого-то такое решение просто замечательное, а именно - для доморощенных валютных рантье, которые свою незаконную деятельность не очень рекламировали.

 

просто чудесно!!!!

Зачем нести деньги в банк чтобы сохранить и получить проценты по депозиту.

Можно дать объявление, оформить  расписки с указанием эквивалента в валюте или просто в валюте (от падения курса убегаем), срока возврата , процента за пользование, % за нарушение обязательств и Все. Если по "счетчику" не отдадут, то пусть ГИС работает (с таким решением ВСУ всегда суд выиграем)

 

Долой банки и разные там финучреждения!  Народ и так может кредитовать (давать займы) в любой валюте, даже золотом и брильянтами (это тоже валютные ценности, почему их нельзя приравнять к денежным средствам украины). Мы выиграем эту конкурентную войну с банками, так как процентную ставку мы сможем снизить в несколько раз ( у нас расходов таких как у банка не предусмотрено)!!!! 

Ловкость рук - и никакого мошенничества! Как долго мы ждали такого решения! Действительно - на пользу бедному украинскому народу, гражданам. Вот ужо одна ветка госвласти не побоялась другой ветки, не стала на стороне защиты госинтересов, а поступила....

 

у меня подозрение, шо может у судей ВСУ в этом есть какой-то свой интерес?

 

или я утрирую, неправильно поняла содержание судьбоносной постановы?

Понимаете она с одной стороны правильная, но есть нюнсы, как говорится.

Без интереса судей ВСУ, я думаю не обошлось.

Хотя цена вопроса 10 тыс.у.е, исключает заинтересованность.

Решение законное, но противоречивое, оно не в компетенции судебного корпуса, а в компетенции законодателей.

Там тоже подрывают государственную безопасность.

[alexburko]

 

 

или я утрирую, неправильно поняла содержание судьбоносной постановы?

Фишечка в том, что данным решением ломается все правоприменение в судах: как судьи квалифицировали правоотношения между банком и заемщиком? По ст.ст.1046-1048 ГК Украины.

Теперь, оказывается, что неправильно квалифицировали: кредитные правоотношения между банком (финучреждением) и физлицом регулируются специальным НПА, - ЗУ "О финуслугах" (а он в части права на кредитование в валюте еще не принят, упс  ).

 

А кредиты между физлицами, - позыка (1046-1048 ГКУ, применяйте дальше).

[sofi]

Понимаете она с одной стороны правильная, но есть нюнсы, как говорится.

Без интереса судей ВСУ, я думаю не обошлось.

Хотя цена вопроса 10 тыс.у.е, исключает заинтересованность.

Решение законное, но противоречивое, оно не в компетенции судебного корпуса, а в компетенции законодателей.

Там тоже подрывают государственную безопасность.

да я и не думала, что 10тык представляют заинтересованность. Тут другой интерес, иначе без интереса какой смысл так позориться.

В чем законность решения? В том что ВССУ не тот закон применил? Да, не тот.

НО и ВСУ попрал Конституционные нормы и валютное и налоговое зак-во.

что значит: в компетенции законодателей?

Таким чином, в частині стягнення процентів за користування чужими грошима судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одну і ту саму норму матеріального права,

 

 

что имел ввиду ВСУ, когда определил инвалюту чужими грошима , деньги чужого (другого) гос-ва? или украинские деньги собственника- займодателя?

так в КУ у нас одни деньги(ст.99), другие могут быть назначены только законом. ТАКОГО закона НЕТ.

 

каким законом у нас разрешено проводить операции с валютой с переходом права собственности без Генлицензии?

Каким законом у нас разрешено получать плату (доходы) в инвалюте?

каким законом в украине доллары стали законным средством платежа по обязательствам в отношениях между резидентами?

Декрет запрещает нерезидентам выплачивать зарплаты, вознаграждения тугриками в украине.

[sofi]

Фишечка в том, что данным решением ломается все правоприменение в судах: как судьи квалифицировали правоотношения между банком и заемщиком? По ст.ст.1046-1048 ГК Украины.

Теперь, оказывается, что неправильно квалифицировали: кредитные правоотношения между банком (финучреждением) и физлицом регулируются специальным НПА, - ЗУ "О финуслугах" (а он в части права на кредитование в валюте еще не принят, упс  ).

 

А кредиты между физлицами, - позыка (1046-1048 ГКУ, применяйте дальше).

эта фишка появилась давно, НБ Украины не раз подчеркивал.

по этой фишке:

банк указывает что кредит - это размещение по лицензии на банковские услуги., но в договоре - надае, а не размещает.

по зу о финуслугах -ст.4 такой услуги нет, а по зу о банках нетуслуги позыки на условиях финансового кредита.

так чем бум легулировать?)) Постельный лежим)))

[Гость zanarod]

да я и не думала, что 10тык представляют заинтересованность. Тут другой интерес, иначе без интереса какой смысл так позориться.

В чем законность решения? В том что ВССУ не тот закон применил? Да, не тот.

НО и ВСУ попрал Конституционные нормы и валютное и налоговое зак-во.

что значит: в компетенции законодателей?

 

что имел ввиду ВСУ, когда определил инвалюту чужими грошима , деньги чужого (другого) гос-ва? или украинские деньги собственника- займодателя?

так в КУ у нас одни деньги(ст.99), другие могут быть назначены только законом. ТАКОГО закона НЕТ.

 

каким законом у нас разрешено проводить операции с валютой с переходом права собственности без Генлицензии?

Каким законом у нас разрешено получать плату (доходы) в инвалюте?

каким законом в украине доллары стали законным средством платежа по обязательствам в отношениях между резидентами?

Декрет запрещает нерезидентам выплачивать зарплаты, вознаграждения тугриками в украине.

Где ВСУ попрал (как Вы говорите ) законодательство?  Вы читаете постанову про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, а подразумеваете то что Вам желаетса.

ВСУ конкретно определил: "Таким чином, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів - учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб - суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами ст.ст. 1046 - 1048 ЦК України."  , в подобных спорах нужно применять ст. ЦК України. Причём тут валюта и лицензии? Разве в заяве про перегляд, или в первісному позові чи в апеляційній скарзі чи в касаційній скарзі шлост про лицензіїї та таке інше? 

[Гость zanarod]

 

каким законом в украине доллары стали законным средством платежа по обязательствам в отношениях между резидентами?

Декрет запрещает нерезидентам выплачивать зарплаты, вознаграждения тугриками в украине.

Где в постанове сказано о том, что доллары стали законным средством платежа по обязательствам в отношениях между резидентами? Причём тут Декрет?

[Гость zanarod]

Фишечка в том, что данным решением ломается все правоприменение в судах: как судьи квалифицировали правоотношения между банком и заемщиком? По ст.ст.1046-1048 ГК Украины.

Теперь, оказывается, что неправильно квалифицировали: кредитные правоотношения между банком (финучреждением) и физлицом регулируются специальным НПА, - ЗУ "О финуслугах" (а он в части права на кредитование в валюте еще не принят, упс  ).

 

А кредиты между физлицами, - позыка (1046-1048 ГКУ, применяйте дальше).

Да ничего не ломаетса, кредиты - это кредиты, а позыка-это позыка.  

[Гость zanarod]

Поражает наша страна, как можно было распространить ЗУ "о фин услугах..." на правоотношения между физическими лицами?

А кто распространил, где? ВСУ конкретно указал на нормы ЦКУ и тем самым поставил точку.

[Гость zanarod]

Ст. 1048. Проценти за договором позики 

 

2. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не
перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької
діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

 

 

Вот это и имел ВСУ определяя нормы в подобных спорах.

[sofi]

Где ВСУ попрал (как Вы говорите ) законодательство?  Вы читаете постанову про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, а подразумеваете то что Вам желаетса.

ВСУ конкретно определил: "Таким чином, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів - учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб - суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами ст.ст. 1046 - 1048 ЦК України."  , в подобных спорах нужно применять ст. ЦК України. Причём тут валюта и лицензии? Разве в заяве про перегляд, или в первісному позові чи в апеляційній скарзі чи в касаційній скарзі шлост про лицензіїї та таке інше? 

Да, когда ВСУ сделали обрезание, то осуществлять функцию суда - защиту прав и интересов они могут только исходя из того что "нарешают" кассационные суды. Но решение ВСУ приобретает с этих пор фактически форму закона. И с этим за 2 года уже как-то суды смирились некоторые.

Поэтому,из двух неправосудных решений  ВССУ (даже не в этом конкретном случае) по вашей логике должно быть выбрано одно, и возведено в ранг прецедента, а далее и необходимости в дальнейшем другим судам выносить такие же решения. А сам закон остается где-то глубоко и далеко в стороне.

Почему ВСУ указал  только на ст1046-1048 ЦКУ, когда предметом спора являются валютные отношения????

Почему валюту иностранную - доллары ВСУ признает как денежные средства при расчетах по обязательствам между резидентами? Прочитайте внимательно решение.

Судили -рядили, 3 инстанции прошло никто и не заметил, что такой договор позыки нарушает публичный порядок , он никчемный, т.к. в позыку физлицом передавались объекты права ограниченные в обороте без лицензий, которые могут быть получены априори только субъектом валютного рынка.

вспомните Декрет: к валютнымоперациям относятся операции с переходом права собственности. а при позыке право собственности переходит. чтобы их проводить нужна генлицензия, которая не СПД вообще не может быть выдана.

а они там думают каким законом проценты и штрафы брать/ небрать.

ВСУ пошел дальше - определил валюту чужинскую - доллары - деньгами в украине. 

 

они там в оппозиции к власти, что ли?))) подрыв стабильности денег государевых

[alexburko]

Да ничего не ломаетса, кредиты - это кредиты, а позыка-это позыка.

Такое впечатление, уважаемый Zanarod, что Вы не видели ни одного решения о взыскании, никогда не поверю.

Суды применяют к данным правоотношениям положения ГК о позыке, именно поэтому в части доказательной базы их интересует только одно: подписал ли заемщик Заяву на выдачу наличных? И неважно, что документ недействительный, главное, - подписал ли?

Почему так на практике, не задумывались?

Не потому что тупые судьи, им разжевываешь, - догоняют...

Да потому что 1046 - позыка! А при позыке судье на основании 214-й ЦПК что предписано делать? Правильно, - всего лишь установить  факт получения самого предмета позыки и потом совсем легко, - применить последствия невозврата позыки. Это все из ГК.

Обратите внимание.

Вот почему они игнорируют все тычки рылом на недействительность Заявлений на выдчау наличных, как кассовых документов, главное что подпись есть, - "расписка"...

[Гость zanarod]

 

Почему ВСУ указал  только на ст1046-1048 ЦКУ, когда предметом спора являются валютные отношения????

Почему валюту иностранную - доллары ВСУ признает как денежные средства при расчетах по обязательствам между резидентами? Прочитайте внимательно решение.

 

 

Почитайте внимательно и может быть Вы поймёте. Где говоритса о резидентах и фин/услуге? Имущество (вещь) занял - занятое вернул. 

 

 

 

Позивач ОСОБА_1 за своїм правовим статусом не відноситься ні до юридичних осіб, ні до суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а відтак відсутні підстави застосування положень цього закону до спірних правовідносин.

У свою чергу поняття «фінансова послуга» не пов'язане лише із фінансовими установами.

Аналіз норм чинного законодавства (зокрема п.п. 6, 7 ст. 4 Закону  України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.ст. 553, 1046 ЦК України) дає підстави для висновку, що окремі послуги, які відносяться до фінансових послуг (наприклад, надання коштів у позику, поручительство) можуть надаватися не тільки фінансовими установами, які є учасниками ринку з надання фінансових послуг або юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але і фізичними особами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Якщо Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» регулює відносини лише за участю учасників ринків фінансових послуг, то регулювання відносин між фізичними особами, зокрема щодо договорів позики, поруки регулюються нормами ЦК України (ст.ст. 553 -559, 1046 - 1053 ).

Договір позики, як загальна договірна конструкція є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи, оскільки ЦК України не містить жодного виключення як щодо суб'єктного складу, так і щодо права на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких і порядок їх одержання встановлюється договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Таким чином, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів - учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб - суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами ст.ст. 1046 - 1048 ЦК України.

 

Враховуючи, що ОСОБА_1 не відноситься до суб'єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (не є учасником ринку фінансових послуг) спір має вирішуватися на підставі норм ЦК України (ст.ст. 1046-1048).

 

 

Поэтому,из двух неправосудных решений  ВССУ (даже не в этом конкретном случае) по вашей логике должно быть выбрано одно, и возведено в ранг прецедента, а далее и необходимости в дальнейшем другим судам выносить такие же решения. А сам закон остается где-то глубоко и далеко в стороне.

 

 

По моему мнению ВСУ вынес законное постановление опираясь именно на нормы действующего законодательства, в  том числе и  на нормы ЦПК. О каком прецеденте Вы говорите непонятно.

 

Відповідно до змісту ст. 360-4 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи Верховним Судом України і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, у разі, якщо установить, що це рішення є незаконним.

 

 

[Гость zanarod]

Такое впечатление, уважаемый Zanarod, что Вы не видели ни одного решения о взыскании, никогда не поверю.

Суды применяют к данным правоотношениям положения ГК о позыке, именно поэтому в части доказательной базы их интересует только одно: подписал ли заемщик Заяву на выдачу наличных? И неважно, что документ недействительный, главное, - подписал ли?

Почему так на практике, не задумывались?

Не потому что тупые судьи, им разжевываешь, - догоняют...

Да потому что 1046 - позыка! А при позыке судье на основании 214-й ЦПК что предписано делать? Правильно, - всего лишь установить  факт получения самого предмета позыки и потом совсем легко, - применить последствия невозврата позыки. Это все из ГК.

Обратите внимание.

Вот почему они игнорируют все тычки рылом на недействительность Заявлений на выдчау наличных, как кассовых документов, главное что подпись есть, - "расписка"...

Я очень внимательно прочитал Ваш пост и если честно не понял, собственно какое отношение вышевыложеная постанова ВСУ имеет к недействительности? Причём тут заявление на выдачу наличных? Постановление чётко определило правовую позицию в вышеописаных отношениях и всё.

 

sofi свою глубокую мысль о валюте тулит в прямом смысле этого слова куда только можно и Вы что- то не в ту степь заехали. 

 

Давайте всётаки понимать закон, а не подкладывать как кому пожелаетса.

[Гость zanarod]

И на последок вопрос к уважаемой sofi 

 

...скажите пожалуйста, а разве фізична особа не має права надати в позику фізичній особі іностранну валюту ? 

[sofi]

И на последок вопрос к уважаемой sofi 

 

...скажите пожалуйста, а разве фізична особа не має права надати в позику фізичній особі іностранну валюту ? 

а как же, має!!! Если на нее, эту самую физычну особу не распрстраняется Декрет!  или она является ФОП с соответствующей лицензией по валюте. Можна и оружие позичати, не имея на него никакого разрешения. Прочитайте ст.193 ЦКУ, надеюсь Вы не истолкуете ее, как относящуюся только к юрлицам.

sofi свою глубокую мысль о валюте тулит в прямом смысле этого слова куда только можно и Вы что- то не в ту степь заехали.  

Давайте всётаки понимать закон, а не подкладывать как кому пожелаетса. 

 

давйте все- таки не переходить на личности и давать оценки форумчанам.

Каждый имеет право  высказать свое мнение по поводу решения суда. Тема так и называется:Обсуждение решений вынесенных судами по депозитным и кредитным договорам, образцы исков, обсуждение конкретных судебных дел и ситуаций

[alexburko]

Я очень внимательно прочитал Ваш пост и если честно не понял, собственно какое отношение вышевыложеная постанова ВСУ имеет к недействительности? Причём тут заявление на выдачу наличных? Постановление чётко определило правовую позицию в вышеописаных отношениях и всё.

 

sofi свою глубокую мысль о валюте тулит в прямом смысле этого слова куда только можно и Вы что- то не в ту степь заехали. 

 

Давайте всётаки понимать закон, а не подкладывать как кому пожелаетса.

Поясняю. ВСУ меняет правоприменение.

Указывает четко: кредитные правоотношения между финучреждением и физлицом регулируются специальным законом, - "О финуслугах". А этот специальный закон... еще не принят.

 

Разрешения на кредитование в валюте, как в таковой, -  все таки не было.

 

Этим решением ВСУ отнимает у судов возможность игнорировать все доводы, обсуждаемые столько времени в этой теме.

 

Рассматривая правоотношения между заемщиком и банком, суды раньше применяли положения о позыке , ст.1046 ГКУ. А чтобы применить положение о позыке, суд надо было следующее:

1.Установить факт наличия подписанного кредитного договора (договора позыки, аналогия);

2. Установить факт получения заемщиком средств по договору (Заявление на выдачу наличных, аналогия расписки. При позыке расписки достаточно, ее форма - это уже вторично, хоть на фантике от конфетки);

3. Если даже расписки нет (и плевать, в какой она форме), то установить принятие выполнением (признание договора действительным, если стороны своими действиями подтвердили реальное выполнение договора, ГК). Все!

 

Сейчас этого делать уже нельзя. Теперь суду необходимо обращать внимание на то, что кредитор - это банк, особое кредитное учреждение, которое работает на четко определенных условиях, это не кредитный союз, здесь важна бухгалтерия, причем все ее нюансы. И не просто подпись теперь, а полный анализ операции сквозь призму бухучета банков Украины. Чтобы определить, - это кредит, или какие-то другие правоотношения?

А недействительность, - ст.227 ГКУ, лицензий не было на такие операции. ни у банка, ни у заемщика...

 

Вопрос: как теперь суду обосновать законодательно право банков на кредитование в иностранной валюте?

Позыка уже не проходит...

 

Хотя это вопросы юридические. Юриспруденции в судах практически не осталось, одно чегоизволите и потомучто...

Политика государства сейчас такая, ни больше и ни меньше.

[у.zaporozhskiy]

А кто распространил, где? ВСУ конкретно указал на нормы ЦКУ и тем самым поставил точку.

 

Определение ВССУГУД, которое оставил в силе решения предыдущих инстанций и которое, в свою очередь стало предметом пересмотра в ВСУ.

Я думаю, что в реестре можно найти достаточно таких определений ВССУГУД.

[у.zaporozhskiy]

Такое впечатление, уважаемый Zanarod, что Вы не видели ни одного решения о взыскании, никогда не поверю.

Суды применяют к данным правоотношениям положения ГК о позыке, именно поэтому в части доказательной базы их интересует только одно: подписал ли заемщик Заяву на выдачу наличных? И неважно, что документ недействительный, главное, - подписал ли?

Почему так на практике, не задумывались?

Не потому что тупые судьи, им разжевываешь, - догоняют...

Да потому что 1046 - позыка! А при позыке судье на основании 214-й ЦПК что предписано делать? Правильно, - всего лишь установить  факт получения самого предмета позыки и потом совсем легко, - применить последствия невозврата позыки. Это все из ГК.

Обратите внимание.

Вот почему они игнорируют все тычки рылом на недействительность Заявлений на выдчау наличных, как кассовых документов, главное что подпись есть, - "расписка"...

 

Алекс, классная идея, я как-то не задумывался о том, что Вы написали.

И по поводу возможности использования данного Постановления тоже.

Но практика вряд ли будет пропускать нашу мотивировку.

К сожалению.

[economix_a]

 

 

Сейчас этого делать уже нельзя. Теперь суду необходимо обращать внимание на то, что кредитор - это банк, особое кредитное учреждение, которое работает на четко определенных условиях, это не кредитный союз, здесь важна бухгалтерия, причем все ее нюансы. И не просто подпись теперь, а полный анализ операции сквозь призму бухучета банков Украины. Чтобы определить, - это кредит, или какие-то другие правоотношения?

А недействительность, - ст.227 ГКУ, лицензий не было на такие операции. ни у банка, ни у заемщика...

 

Похоже мой судья об этом понятия не имеет, не подскажите, как неоднозначно ему это обосновать?

Заранее благодарен.

[alexburko]

Алекс, классная идея, я как-то не задумывался о том, что Вы написали.

И по поводу возможности использования данного Постановления тоже.

Но практика вряд ли будет пропускать нашу мотивировку.

К сожалению.

Это идея не моя, НБ Украины писал об этом уже давно.

Конечно, будут рубить, поскольку команды "отбой" не было. ВССУ рубит абсолютно все, - такая задача поставлена.

Но пробовать надо.

У меня есть пару таких дел, где я акцентирую на этой позиции ВСУ и на последствиях игнора обязательных позиций ВСУ для игнорящего, - судьи молчат пока и чешут репку...

Надо нарабатывать практику, потихоньку продолбим...

[у.zaporozhskiy]

Это идея не моя, НБ Украины писал об этом уже давно.

Конечно, будут рубить, поскольку команды "отбой" не было. ВССУ рубит абсолютно все, - такая задача поставлена.

Но пробовать надо.

У меня есть пару таких дел, где я акцентирую на этой позиции ВСУ и на последствиях игнора обязательных позиций ВСУ для игнорящего, - судьи молчат пока и чешут репку...

Надо нарабатывать практику, потихоньку продолбим...

Согласен.

Постановление ВСУ по поруке, где указано, если срок до полного выполнения, то это не является сроком договора, использую, для применения исковой давности в договорах, где срок договора -- действует до полного выполнения.

Суды нормально принимают данное положение во внимание.

[Олег1964]

Поясняю. ВСУ меняет правоприменение.

Указывает четко: кредитные правоотношения между финучреждением и физлицом регулируются специальным законом, - "О финуслугах". А этот специальный закон... еще не принят.

 

Разрешения на кредитование в валюте, как в таковой, -  все таки не было.

 

Этим решением ВСУ отнимает у судов возможность игнорировать все доводы, обсуждаемые столько времени в этой теме.

 

Рассматривая правоотношения между заемщиком и банком, суды раньше применяли положения о позыке , ст.1046 ГКУ. А чтобы применить положение о позыке, суд надо было следующее:

1.Установить факт наличия подписанного кредитного договора (договора позыки, аналогия);

2. Установить факт получения заемщиком средств по договору (Заявление на выдачу наличных, аналогия расписки. При позыке расписки достаточно, ее форма - это уже вторично, хоть на фантике от конфетки);

3. Если даже расписки нет (и плевать, в какой она форме), то установить принятие выполнением (признание договора действительным, если стороны своими действиями подтвердили реальное выполнение договора, ГК). Все!

 

Сейчас этого делать уже нельзя. Теперь суду необходимо обращать внимание на то, что кредитор - это банк, особое кредитное учреждение, которое работает на четко определенных условиях, это не кредитный союз, здесь важна бухгалтерия, причем все ее нюансы. И не просто подпись теперь, а полный анализ операции сквозь призму бухучета банков Украины. Чтобы определить, - это кредит, или какие-то другие правоотношения?

А недействительность, - ст.227 ГКУ, лицензий не было на такие операции. ни у банка, ни у заемщика...

 

Вопрос: как теперь суду обосновать законодательно право банков на кредитование в иностранной валюте?

Позыка уже не проходит...

 

Хотя это вопросы юридические. Юриспруденции в судах практически не осталось, одно чегоизволите и потомучто...

Политика государства сейчас такая, ни больше и ни меньше.

Специальный закон принят давно, причем в этом законе есть требования к договорам о фин. услугах (кредит). Это ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07. 2001 р. № 2499-VI.

 

Кроме того, договор кредита есть консенсуальный, а не реальный.

 

 Эту Постанову ВСУ уже на форуме, по моему, обсуждали. Очень правильная Постанова.