Recommended Posts

Опубликовано

Державний герб України

Справа №  1328/2-1104/11                                                     Головуючий у 1 інстанції: Глинська Д.Б.  

Провадження №  22-ц/1390/5367/12                   Доповідач в 2-й інстанції:   Монастирецький Д. І.  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

                                            головуючого - судді Монастирецького Д.І.,

                                            суддів: Бакуса В.Я., Мацея М.М.,                                            

                                            секретаря Мариняк О.І.,

                                         з участю представника ПАТ «Універсал Банк» Бучковського С.В., представника ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 грудня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:          

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова  від 22 грудня 2011 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 в користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" 53 672 (п"ятдесят три тисячі шістсот сімдесят дві) гривні 43 коп. заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_5 в користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 36 коп. сплаченого при поданні заяви до суду судового збору та 90 (дев"яносто) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення суду оскаржило Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк".

В апеляційній скарзі зазначає, що при ухваленні рішення не встановлено обставин, що мають значення для справи. Відмовляючи в частині стягнення заборгованості з поручителів, суд першої інстанції не навів доказів для звільнення їх від солідарної відповідальності.  

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором на загальну суму 53 672,43 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ПАТ «Універсал Банк»Бучковського С.В., представника ОСОБА_3 ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи із наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку, або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони  підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Проте зазначеним вимогам закону дане рішення частково не відповідає.

Задовольняючи позов та стягуючи заборгованість з ОСОБА_5, районний суд виходив з того, що станом на 07.10.2009 року заборгованість за наданий кредит становить 53 672,43 грн., з яких: заборгованість по кредиту -3 547,23 грн., прострочена заборгованість по кредиту -11 452,42 грн., комісія -6 877,50 грн., пеня -31 794,93 грн.

Проте повністю погодитися із таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального й процесуального права.

Термін позовної давності по стягненню штафу законодавством обмежений. Згідно зі ст. 258 ЦК України він складає один рік, тому стягнення  штрафу з боржника (в межах терміну позовної давності за основним зобов'язанням) за невиконання або неналежне виконання  зобовязання, у разі звернення банку до суду з позовом,  можливе лише за один рік.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13 квітня 2007 року за кредитним договором ВАТ «Банк Універсальний»(тепер ПАТ «Універсал Банк»надав ОСОБА_5 кредит у розмірі 15 000,00 гривень зі сплатою 1.5% комісійних за кожний місяць від суми кредиту на строк до 12 квітня 2010 року та з щомісячною сплатою процентів за користування кредитом  в розмірі 0,001%.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Проте відповідачка ОСОБА_5 взяті на себе обов'язки за кредитним договором не виконала, так як не сплачувала поточних платежів та нарахованих комісійних по кредиту з  квітня 2007 року, у зв'язку  з чим утворилась заборгованість.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту та комісійних в загальній сумі 21877,50 (15000,00 + 6877,50) гривень.

У разі, якщо невиконання позичальником грошових зобов'язань призвело до порушення умов кредитного договору та накладення штрафних санкцій, позичкодавець у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору може звернутися з вимогою про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання  забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.

За загальним правилом неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання та застосовується у разі його неналежного виконання боржником у вигляді штрафу, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання або пені, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 9.1 кредитного договору передбачена відповідальність за порушення зобов'язання, а саме: пеня в розмірі 0,5% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до договору сторонами була встановлена договірна неустойка.

Проте, згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»установлено граничний розмір пені: розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Проте позивачем пропущено строк позовної давності за вимогою про стягнення пені.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), а позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

З матеріалів справи вбачається, що 07 грудня 2009 року ПАТ «Універсал Банк»звернувся в Шевченківський районний суд м. Львова з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в сумі 53 672,43 грн. з ОСОБА_5 та ОСОБА_3, в тому числі пені в сумі 31794,93 грн. за період з 12 травня 2008 року по 07 жовтня 2009 року.

11 грудня 2009 року судовим наказом Шевченківського районного суду м. Львова було стягнено в користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість в сумі 53 672,43 грн. з ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Ухвалою суду від 05 січня 2010 року судовий наказ скасовано.

Згідно вимог ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є частина вимог, право на яку має позивач, а в ч. 3 цієї статті вказано, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Позов про стягнення з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 53 672,43 грн. позивач подав 02 лютого 2011 року та згідно доданих до позовної заяви розрахунків визначив, що сума заборгованості складається з суми несплаченого кредиту, комісійних по кредиту та 31 794,93 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 12 травня 2008 року по 07 жовтня 2009 року. В подальшому будь -яких уточнених розрахунків до поданої позовної заяви позивачем, з визначенням пені в межах строку позовної давності, не подавались .

Тому погодитися із висновком суду, щодо підставності стягнення пені в сумі 31 794,93 грн. не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального права.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 13 квітня 2007 року між позивачем ВАТ «Банк Універсальний»та відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було укладено два договори поруки, за умовами яких поручителі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 взяли на себе солідарне зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язаннях  ОСОБА_5, які виникли на підставі кредитного договору.

Оскільки позичальник ОСОБА_5 належним чином умов договору не виконувала, платежі в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих комісійних не вносила, чим порушила взяті на себе зобов'язання, банк просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5 та її поручителів ОСОБА_6 і ОСОБА_3 кошти за кредитним договором в сумі 53 672,43 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Солідарна відповідальність означає, що у разі невиконання боржником основного зобов'язання, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково як від боржника, так і від поручителя, або від них обох разом.

Установлено, що умовами, а саме п. 5. договорів поруки від 13 квітня 2007 року, укладеними між ВАТ "Банк Універсальний" та ОСОБА_3 і ОСОБА_6, передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, оскільки відповідає по зобов'язаннях «боржника»в повному обсязі за повернення кредиту.  

Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною (а.с. 12, 13).

У відповідності до п. 6 договору поруки «кредитор», у випадку невиконання «боржником»зобов'язань за кредитним договором, повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги із зазначенням суми грошових коштів та рахунків на які поручитель зобов'язаний перерахувати кошти.  

Тому кредитор мав право вимагати виконання зобов'язання як від боржника так і від поручителів.

З матеріалів справи вбачається, що будь-яка вимога про виконання зобов'язання за кредитним договором, як боржнику так і поручителям не надсилалась, а тому банком не вчинено жодної дії, згідно із законом та умов договорів кредиту та поруки, для досудового врегулювання спірних правовідносин.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

З договорів поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 12) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Крім того, у кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строк повного погашення кредиту є 12 квітня 2010 року.

За таких обставин у ПАТ «Універсал Банк»виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 12 квітня 2010 року, протягом наступних шести місяців. Таку вимогу до поручителя банк пред'явив лише  02 лютого 2011 року, тобто вже після спливу встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку.


За таких обставин, позов слід задовольнити частково, а не в повній сумі, визначеній позивачем.

У зв'язку з тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст. 309 ЦПК України скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 1, 4 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                               в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»задовольнити частково.  

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 грудня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким:

Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»15 000 (п»ятнадцять тисяч) гривень заборгованості по основному (тілу) кредиту, 6 877 (шість тисяч вісімсот сімдесят сім) гривень 50 копійок - комісії, що складає всього 21 877 (двадцять одну тисячу вісімсот сімдесят сім) гривень 50 копійок, а також оплачених 90 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 218 гривень 77 копійок судового збору.

В решті позову відмовити.


Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:                                                                               Монастирецький Д.І.                                      

Судді:                                                                                          Бакус В.Я.    

                                                                                               Мацей М.М.    

      
 

Опубликовано

Есть решение апелляции: http://reyestr.court.gov.ua/Review/38038647

По которому открыли кассационное производство: http://reyestr.court.gov.ua/Review/37822580

Так что возможно есть шансы на то, что будет вынесено решение в пользу заемщика при наличии судебного приказа.

Опубликовано

То есть 22 декабря 2011 года было решение... Аж через год апелляция 10 декабря 2012 года...

 

5 января 2010 года судебный приказ скасовано...  А вот это уже интересно...

 

По чему Вы считаете, что будет вынесено в пользу заёмщика при таком раскладе при судебном приказе...

Опубликовано

То есть 22 декабря 2011 года было решение... Аж через год апелляция 10 декабря 2012 года...

 

5 января 2010 года судебный приказ скасовано...  А вот это уже интересно...

 

По чему Вы считаете, что будет вынесено в пользу заёмщика при таком раскладе при судебном приказе...

Кассация открыла производство по кассационной жалобе заемщика, ссылки ниже касаются другого дела, а не решения, размещенного в топике.

Опубликовано

Кассация открыла производство по кассационной жалобе заемщика, ссылки ниже касаются другого дела, а не решения, размещенного в топике.

 

О... Да это вообще атас... Дурацкое решение... Судебный приказ не скасован ещё с 2009 года... Задолженность по кредиту 0 грн... На что же тогда проценты начислялись...

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения