Лист НБУ від 06.07.2015 Про невиконання банком вимог банківського законодавства в частині розрахунково-касового обслуговування

[ANTIRAID]

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ

 

від 06.07.2015 р. № 20-06007/46492

 

Про невиконання банком вимог банківського законодавства в частині розрахунково-касового обслуговування

 

Національний банк України розглянув звернення <…>, яке надіслане народним депутатом України Продан О. П. з листом від 16.06.2015 № 003/3782, щодо невиконання АТ «Банк «Фінанси та Кредит» вимог банківського законодавства в частині розрахунково-касового обслуговування та повідомляє таке.

 

Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

 

Відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

 

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, відповідальність суб’єктів переказу встановлені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі — Закон).

 

Строки виконання платіжних доручень встановлені статтею 8 Закону.

 

Банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів (пункт 8.1 статті 8 Закону).

 

Розрахункові документи, що невиконані банком у встановлений законодавством України строк, мають обліковуватися за відповідним позабалансовим рахунком відповідно до вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України1.

 

1 Затверджена постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. № 280 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004 р. за № 919/9518

 

Згідно з частиною 1 статті 1092 ЦКУ, у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

 

Пунктом 32.2 статті 2 Закону встановлено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених Законом про переказ строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов’язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

 

Спори, пов’язані зі здійсненням банками переказу, мають вирішуватися з банком відповідно до умов укладеного договору, а у разі недосягнення згоди — у судовому порядку (пункт 32.8 статті 32 Закону).

 

Щодо застосування до Банку заходів впливу зазначаємо, що Положення про застосування заходів впливу за порушення банківського законодавства, затверджене поставою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346, не передбачає застосування до Банку заходів впливу на підставі звернення клієнтів банку.

 

Заступник директора

департаменту — начальник управління

нагляду за системно важливими банками

Департаменту банківського нагляду

 

Д.А. Новиков

[Obelix]

Это кагбэ загально, для для плательщиков. И физиков и юриков.

Але на мій холопський розум, якщо клієнтом банку є фізична особа, та укладено відповідний договір, то маємо можливість застосувати норми ЗУ ПЗПС.

А там вже зовсім інші суми неустойки ))

[0720]

Что особенно интересно (но к этому письму не имеет отношения) — пеня по статье 32 ЗУ "Про плат. системы" применяется не только к банкам, но и к госказначейству, поскольку оно является участником СЭП.

Админсуды (и в том числе ВАСУ) считают Государственную казначейскую службу субъектом регулирования этого закона.

Отсюда вывод: если госисполнитель уже выдал распоряжение и платежное поручение о переводе денег со счета казначейства на счет взыскателя, а казначейство маринует эти деньги на своем счету (иногда месяцами) — то взысканию с державы подлежат как ч.2 ст.625 (инфляция+3% годовых), так и пеня по 32.2 ЗУ "О платежных системах" (0.1% в день, но не более 10%).

 

[у.zaporozhskiy]

Это кагбэ загально, для для плательщиков. И физиков и юриков.

Але на мій холопський розум, якщо клієнтом банку є фізична особа, та укладено відповідний договір, то маємо можливість застосувати норми ЗУ ПЗПС.

А там вже зовсім інші суми неустойки ))

Безусловно.

 

Что особенно интересно (но к этому письму не имеет отношения) — пеня по статье 32 ЗУ "Про плат. системы" применяется не только к банкам, но и к госказначейству, поскольку оно является участником СЭП.

Админсуды (и в том числе ВАСУ) считают Государственную казначейскую службу субъектом регулирования этого закона.

Отсюда вывод: если госисполнитель уже выдал распоряжение и платежное поручение о переводе денег со счета казначейства на счет взыскателя, а казначейство маринует эти деньги на своем счету (иногда месяцами) — то взысканию с державы подлежат как ч.2 ст.625 (инфляция+3% годовых), так и пеня по 32.2 ЗУ "О платежных системах" (0.1% в день, но не более 10%).

 

Ребята, значимые выводы.

Берем на вооружения.