К позову про захист пра споживачів

[vekt]

МІРКУВАННЯ

ЩОДО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

Про Закон України "Про захист прав споживачів".

Надалі Закон.

Стаття 1. Визначення термінів

3) виконавець — суб’єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;

7) договір — усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція.

14) нечесна підприємницька практика — будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції;

17) послуга — діяльність виконавця з надання (передачі)споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;

19) продукція — будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб;

22) споживач — фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника;

23) споживчий кредит — кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції;

Звертаю увагу суду на наступні права, встановлені Законом:

" Стаття 4. Права та обов’язки споживачів 1. Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб

МАЮТЬ ПРАВО НА:

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);"

" Стаття 15. Право споживача на інформацію про продукцію 1. Споживач

МАЄ ПРАВО НА

одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги)".

Цими статтями встановлене право споживачів користуватись інформацією не тільки під час замовлення послуги, а ще й до замовлення послуги для наступного свідомого і компетентного вибору.

Звертаю увагу суду на наступний цивільний обов"язок банка-відповідача:

" Стаття 6. Право споживача на належну якість продукції 1. Продавець (виробник, виконавець)

ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ

передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію".

Виявляється, що за цією статтею надання таких знань споживачам є цивільним обов"язком банків.

Звертаю увагу суду на наступну функцію зокрема й Постанов Національного банку України:

" Стаття 5. Захист прав споживачів 1. Держава забезпечує споживачам ... здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб..."

Виявляється, що забезпечення здобуття знань споживачам є ще й таким цивільним обов"язком банків, який встановлений Державою в "Правилах надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" (надалі Правила) затвердженим Постановою № 168 Національного банку України від 10.05.2007

Звертаю увагу суду на наступні державні органи та їх функції:

" Стаття 5. Захист прав споживачів 3. Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди"

Звертаю увагу суду, що ці Правила не тільки

затверджені Постановою Правління Національного банку України та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за N 541/13808

а й

погоджені с заступником Голови Держспоживстандарту України О.Ю.Пічугіним

Тобто з ДержСпоживСтандартом України погоджені цивільні обов"язки банків, встановлені цими Правилами.

----------------------

Відповідно пункта 2 ст. 1 Закону нечесною підприємницькою практикою банка-відповідача є підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, зокрема правилам, встановленим законодавством, зокрема "Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо послуги;

----------------------

Пункт 2.1. Правил: "Банки зобов'язані (звертаю увагу – "зобов'язані") перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначивши таке:

в) орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням:

процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту (у тому числі на користь третіх осіб - страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів тощо);

варіантів погашення кредиту, уключаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги;

можливості та умов дострокового повернення кредиту;"

-- Цим пунктом встановлені зобов"язання банка-відповідача. Звертаю увагу суду, що відповідно статті 509 ЦКУ "зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу", а відповідно статті 11 "цивільні обов"язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства". Тобто зобов'язання викладені пунктом 2.1. Правил кваліфикується Цивільним Кодексом як цивільний обов"язкок банка-відповідача.

-- Звертаю увагу суду, що перед укладенням кредитного договору мені не надавали аж ніякої такої інформації. Я й досі не маю уявлення чи була б орієнтовна вартість кредита меньшою чи більшою за іншими варіантами погашення кредиту.

Мені й досі не відомо про розмір орієнтовної сукупної вартісті кредиту, який би враховував вартість супутних послуг (наприклад, сплати на відкриття рахунків), мої сплати оцінювачу, реєстраторам, нотаріусу. Раніше я й не уявляв, що для здійснення свідомого вибору, крім звичайної процентної ставки, законодавство мені надає можливість порівняти ще й різні орієнтовні вартості кредиту та ще й з урахуванням інших сплат.

Реально банк пропонував здійснений за цим договором варіант, як вже розроблений "банківский продукт". Переговори велись таким чином, що мені й на думку не спадало потурбувати представника банку та надати мені роздруківки графиків погашення за іншими так званими "банківськими продуктами", в яких би також були й інші орієнтовні сукупні вартості кредиту. І я повністю підтримую цю Постанову НБУ (про яку я тоді й не знав), що банк зобов"язаний законодавством надати мені таку інформацію незалежно від того чи потурбував би я співробітника банка чи не потурбував.

Звертаю увагу суду, що незалежно від моєї обізнаності щодо правил ведення переговорів, Закон сам визначає таке невиконання цивільного обов"язку, таку практику бездіяльності "нечесною підприємницькою практикою".

----------------------

Пункт 3. Правил: "Вимоги щодо детального розпису сукупної вартості кредиту для споживача під час укладення кредитного договору

3.1. Банки зобов'язані (звертаю увагу – "зобов'язані") в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, зазначивши таке:

перелік і розмір інших фінансових зобов'язань споживача, які виникають на користь третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами кредитного договору (страхові платежі під час страхування предмета застави, життя та працездатності споживача, розмір зборів до Пенсійного фонду України, комісії під час купівлі-продажу іноземної валюти для погашення кредиту та процентів за користування ним, біржові збори, послуги реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо)".

-- Звертаю увагу суду, що відповідно статті 509 ЦКУ "зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу", а відповідно статті 11 "цивільні обов"язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства". Тобто зобов'язання викладені пунктом 3.1. Правил є цивільним обов"язком банка-відповідача.

-- В оспорюваному договорі або додатках до нього відсутня інфомація про "розмір зборів до Пенсійного фонду України", сплати за "послуги реєстраторів, нотаріусів". Натомість надання такого детального розпису є цивільним обов"язком банка-відповідача. І ухилення від такого цивільного обов"язку кваліфікується Законом "Про захист прав споживачив", як "нечесна підприємницька діяльність".

-- Звертаю увагу суду, що цим пунктом Правил не встановлене (звертаю увагу - не встановлене) зобов"язання банка-відповідача надати в кредитному договорі або додатку до нього графік погашення кредитної заборгованості.

--------------------

Згідно п.3.2. Правил кредитний договір (звертаю увагу - не додатки до договору, а сам договір) має містити графік платежів (звертаю увагу – "графік платежів").

Звертаю увагу суду, що незалежно від того, чи містять додатки до договору графики платежів, сам договор має містити графік платежів.

Незалежно від того, чи є додатки невід"ємною частиною договору чи не є невід"ємною частиною договору, сам договір має містити графік платежів.

Звертаю увагу суду, що хоча невід"ємні додатки до цього оспорюваного кредитного договору і містять графики, цивільним обов"язком банк-відповідача є розмістити графік не в додатках, а саме в договорі. А в цьому договорі графіка не розміщено.

Закон визначає таке невиконання цивільного обов"язку, таку практику бездіяльності "нечесною підприємницькою практикою".

А згідно пункта 3.1. Правил в кредитному договорі або додатку до нього банк зобов"язаний надати ще й детальний роспис (звертаю увагу - не "графік", а "роспис") сукупної вартості кредиту. Звертаю увагу суду, що якійсь собі графіки платежів є в додатках, а в самому договорі не існує такого графіка, який за своїм цивільним обов"язком банк зобов"язаний надати не в додатках, а в самому договорі.

До того ж жоден з додатків цього договору не містить інформації, надання якої є цивільним обов"язком банку. Зокрема сплат за відкриття рахунків, сплат у Пенсійний фонд, сплат за оцінку майна, за Державну реєстрацію договора купівлі-продажу, за нотаріальне посвідчення договору іпотеки, за Державну реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна.

Закон визначає таке невиконання цивільного обов"язку, таку практику бездіяльності "нечесною підприємницькою практикою".

Знов звертаю увагу суду, що Державою чітко розмежовані цивільні обов"язки банка-відповідача щодо розміщення інформації в самому "договорі" (пункт 3.2. Правил) від цивільних обов"язків щодо розміщення інформації у "договорі або додатках" (пункт 3.1. Правил).

--------------------

Відповідно п/п. "а" п.3.3. Правил цивільним обов"язком банка є зазначити сукупну вартість кредиту у вигляді реальної процентної ставки (у процентах річних) (звертаю увагу – не в коштах, а саме "у процентах"), яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту.

В цьому договорі не вказана ніяка реальна процентна ставка. Закон визначає таке невиконання цивільного обов"язку, таку практику бездіяльності "нечесною підприємницькою практикою".

Виявляється, що крім процентної ставки, для здійснення свідомого вибору ще існує й реальна процентна ставка.

В момент підписання цього оспорюваного кредитного договору неможливо було наочно порівняти дійсно реальну (звертаю увагу – реальну) процентну ставку з тією процентною ставкою, що встановлена пунктом 1.3.1. цього оспорюваного кредитного договору. Виявляється, що для наочного порівняння цих двох ставок обидві ці ставки мають бути в кредитному договорі.

Державою покладений на банка-відповідача цивільний обов"язок надати в договорі для наочності обидві ці процентні ставки.

Закон визначає таке невиконання цивільного обов"язку, таку практику бездіяльності "нечесною підприємницькою практикою".

Реальну процентну ставку за цим договором з цим банком неможливо порівняти з реальними процентними ставками, якщо вони вказані в кредитних договорах інших банків. Я й не знав про існування реальної процентной ставки та в інших банках на запитував для порівняння їх реальні процентні ставки. Мій вибір щодо цього кредитора просто аж ніяк не є свідомим оскільки і банк не надав необхідної інформації і я не знав про існування такої інформації, яка й надається для порівняннь.

Закон визначає таке невиконання цивільного обов"язку, таку практику бездіяльності "нечесною підприємницькою практикою".

--------------------

Відповідно статті 11 ЦКУ " 3. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства."

Звертаю увагу суду, що

нездійснення банком-відповідачем таких цивільних обов"язків, які встановлені Законом "Про захист прав споживачів" у частинах 2 та 4 статті 11,

а також

нездійснення банком-відповідачем цивільних обов"язків, які встановлені Державою в "Правилах надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту"

кваліфикуються пунктом 14 статті 1 ЗУ "Про захист прав споживачів" як "нечесна підприємницька практика"

--------------------

У своєму листі N 40-117/1858-5518 від 30.05.2007

" Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту "

Національний Банк України зазначив про наступне:

" Запроваджуючи ці Правила, Національний банк України встановлює єдині для усіх банків спеціальні вимоги стосовно споживчого кредитування, що сприятиме прозорості (звертаю увагу – "прозорості") банківських послуг. Споживачі, отримавши можливість правильно (звертаю увагу – "правильно") сприймати умови кредитних договорів, реально (звертаю увагу – "реально") оцінюватимуть власну платоспроможність та матимуть можливість здійснювати виважений (звертаю увагу – "виважений") вибір при прийнятті рішення щодо вибору банку для отримання споживчого кредиту."

А

у своєму листі N 40-117/2093-6134 від 16.06.2007

"Про окремі питання практичного застосування Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту"

Національний Банк України зазначив про наступне:

" Метою розробки Правил було встановлення єдиного для усіх банків порядку надання споживачу повної та достовірної інформації про сукупну вартість кредиту. Одночасно слід зазначити, що листом від 19.01.2006 N 18-112/219-637 Національний банк України звертав увагу банківської спільноти на необхідність врахування банками в своїй кредитній політиці вимог статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон). Зокрема наголошувалося на необхідності перегляду діючих форм кредитних договорів. Разом з цим зверталася увага банків на можливість виникнення в їх діяльності певних ризиків під час укладення (звертаю увагу – "під час укладення") та виконання договорів про споживчий кредит з фізичними особами, що обумовлені нормами статті 11 Закону. Вважаємо за необхідне підкреслити, що договір споживчого кредиту - це правочин, який

НАДАЄ

СПОЖИВАЧУ

ОСОБЛИВІ

ЗАСОБИ

ПРАВОВОГО

ЗАХИСТУ,

ЯКІ НЕ ПРИТАМАННІ ДЛЯ ІНШИХ БАНКІВСЬКИХ ПРАВОЧИНІВ."

А також про наступне:

" Крім того, вважаємо за необхідне звернути увагу, що норми щодо захисту прав споживачів при отриманні споживчого кредиту містяться не тільки у статті 11 Закону "Про захист прав споживачів" (1023-12), частиною 5 якої зокрема визначено, що до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення Закону про справедливі умови, перелік яких не є виключним. Так, відповідно до частини другої статті 18 Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця. Підлягають безумовному виконанню (звертаю увагу – "безумовному виконанню") при наданні банками споживчих кредитів також приписи статей 19 (Заборона нечесної підприємницької практики) та 21 (Порушення прав споживачів) Закону."

Відповідно статті 18 Закона України "Про захист прав споживачів" несправедливою є умова встановлення жорстких обов"язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (18-3-3).

Відповідно статті 19 цього ж Закона нечесна підприємницька практика забороняється (19-1). Нечесна підприємницка практика включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною (19-1-2). Підприємницька практика є такою що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається інформація для здійсненя свідомого вибору (після 19-2-6). Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, Є НЕДІЙСНИМИ. Суб’єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством(19-6).

--- Звертаю увагу суду, що невиконання банком-відповідачем своїх цивільних обов"язків, які "підлягають безумовному виконанню" щодо надання інформації для здійснення свідомого вибору кваліфікується цим Законом такою підприємницкою практикою, яка вводить в оману. Доказом такого невиконання є цей оспорюваний кредитний договір.

--- Звертаю увагу суду, що невиконання банком-відповідачем своїх цивільних обов"язків, які "підлягають безумовному виконанню" щодо надання інформації для здійснення свідомого вибору кваліфікується цим Законом такою підприємницкою практикою, яка вводить в оману. Отже правочин, здійснений з використанням такої практики є недійсним. А відповідно ЦКУ, якщо недійсність правочину встановлена Законом, то такий правочин є нікчемним.

-------------------------------------

ЗАЯВА ПРО ПОРУШЕННЯ

КОНСТИТУЦІЙНОГО

НЕВІДЧУЖУВАНОГО

ТА

НЕПОРУШНОГО

ПРАВА ЛЮДИНИ

Конституція:

Стаття 42 Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Звертаю увагу суду, що права людини є непорушними. Ці права є невідчужуваними та непорушними для всіх трьох гілок державної влади цєїй країни.

Закон України "Про захист прав споживачів" (Надалі ЗУПроЗПС)

Стаття 1. Визначення термінів

19) продукція — будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб;

13) належна якість товару, роботи або послуги — властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах та умовам договору із споживачем;

З огляду на 21 статтю Конституції та відповідно статті 5 (Захист прав споживачів) ЗУПроЗПС Держава забезпечує споживачам ЗАХИСТ ЇХ НЕВІДЧУЖУВАНИХ ТА НЕПОРУШНИХ ПРАВ, надає можливість вільного вибору продукції, гарантує одержання продукції іншими законними способами, Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх НЕВІДЧУЖУВАНИХ ТА НЕПОРУШНИХ ПРАВ, та захист НЕВІДЧУЖУВАНИХ ТА НЕПОРУШНИХ ПРАВ споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи.

Звертаю увагу суду, що з огляду принципу розподілу влади держава забезпечує споживачам захист їх прав всіма трьома заходами – і законодавчими заходами і виконавчими заходами і судовими заходами. Цими трьома заходами Держава надає можливість вільного вибору продукції, гарантує одержання продукції іншими законними способами. Звертаю увагу – "законними".

З огляду на 21 статтю Конституції та відповідно статті 15 ЗУ Про ЗПС, яка називається "Право споживача на інформацію про продукцію", споживач МАЄ НЕВІДЧУЖУВАНЕ ТА НЕПОРУШНЕ ПРАВО на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Звертаю увагу суду, що це право споживача є непорушним правом.

З огляду на 21 статтю Конституції та відповідно статті 17 ЗУ Про ЗПС, яка називається "Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування", за всіма споживачами однаковою мірою ВИЗНАЄТЬСЯ НЕВІДЧУЖУВАНЕ ТА НЕПОРУШНЕ ПРАВО на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень НЕВІДЧУЖУВАНИХ ТА НЕПОРУШНИХ ПРАВ споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами, також споживач МАЄ НЕВІДЧУЖУВАНЕ ТА НЕПОРУШНЕ ПРАВО на вільний вибір продукції у зручний для нього час з урахуванням режиму роботи продавця (виконавця). А виконавець зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції. А у разі ПОРУШЕННЯ НЕВІДЧУЖУВАНИХ ТА НЕПОРУШНИХ ПРАВ споживача на підприємствах сфери обслуговування, виконавець і працівники цих підприємств несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно статті 19 Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ЇХ УЧАСНИКІВ. А за статтею 20 цього закону державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ;

Постановою Правління НБУ N 168 від 10 травня2007 затверджені "Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту"

Звертаю увагу суду, що ця Постанова є актом нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ – банків.

Звертаю увагу суду, що метою державного регулювання цією Постановою є захист прав учасників ринків фінансових послуг, зокрема метою державного регулювання цією Постановою є захист прав споживачів банківських послуг.

В такому випадку для державного регулювання з метою забезпечення захисту прав споживачів державою в особі Правління НБУ

пунктом 2 цієї Постанови зобов"язано Департамента методології банківського регулювання та нагляду після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома структурних підрозділів центрального апарату, територіальних управлінь Національного банку України, а також, звертаю увагу, до банків України для використання в роботі з метою забезпечення захисту прав споживачів.

Також для державного регулювання з метою забезпечення захисту прав споживачів державою в особі Правління НБУ

пунктом 3 цієї Постанови зобов"язано Департамента банківського регулювання і нагляду і зобов"язано територіальних управлінь НБУ під час здійснення інспекційних перевірок банків та їх філій, відділень перевіряти виконання вимог Правил з метою забезпечення захисту прав споживачів.

Також для державного регулювання з метою забезпечення захисту прав споживачів державою в особі Правління НБУ

- пунктом 5 цієї Постанови контроль за виконанням цієї постанови покладено на виконавчого директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду,

- пунктом 5 цієї Постанови контроль за виконанням цієї постанови покладено також на Департамент банківського регулювання і нагляду та

- пунктом 5 цієї Постанови контроль за виконанням цієї постанови покладено на начальників територіальних управлінь Національного банку України.

Звертаю увагу суду, що на цих посадових осіб держави контроль покладено з метою забезпечення державного захису прав споживачів.

Отже державою в особі Національного банка України

- з метою забезпечення захисту невідчужуваних та непорушних прав споживачів прийнятий акт нормативно-правового регулювання,

- з метою забезпечення захисту невідчужуваних та непорушних прав споживачів державою доведено зміст цього акту нормативно-правового регулювання до банка-відповідача,

- з метою забезпечення захисту невідчужуваних та непорушних прав споживачів державою здійснюються інспекційні перевірки,

- з метою забезпечення захисту невідчужуваних та непорушних прав споживачів контроль за досягнення цієї мети державою покладений на певних посадових осіб держави.

Також пунктом 1.1. самих Правила (звертаю увагу – не Постанови , а саме Правил) до відома банка-відповідача доведено, що ці Правила розроблено з МЕТОЮ ЗАХИСТУ ПРАВ споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів, запобігання завданню споживачам моральної чи матеріальної шкоди через надання свідомо (звертаю увагу – "свідомо") неповної інформації.

Отже Державою в особі її виконавчого та регуляторного органу - Національного банку України - максимально докладено заходів для досягнення мети за-для забезпечення Державного (звертаю увагу – ДЕРЖАВНОГО) захисту невідчужуваних та непорушних прав споживачів. Отже цією Постановою Держава забезпечує споживачам ЗАХИСТ ЇХ НЕВІДЧУЖУВАНИХ ТА НЕПОРУШНИХ ПРАВ, надає можливість вільного вибору продукції, гарантує одержання продукції законними способами (ЗУпроЗПС ст. 5) Також цією Постановою реалізовані й решта заходів за-для забезпечення НЕВІДЧУЖУВАНИХ ТА НЕПОРУШНИХ ПРАВ споживачів, встановлених Законом України "Про захист прав споживачів", зокрема встановлених статтями 15 та 17 цього закону.

Отже з урахуванням Закону України "Про захист прав споживачів" Конституцією України встановлено, що права споживача є невідчужуваними та непорушними.

Законодавча влада України встановила, що оскільки права споживача є непорушними, то застосування нечесної підприємницької практики, яка порушує НЕВІДЧУЖУВАНІ ТА НЕПОРУШНІ ПРАВА ЛЮДИНИ, тягне за собою недійсність (нікчемність) правочину,

Законодавча влада України встановила, що оскільки права споживача є непорушними, та застосування нечесної підприємницької практики, тягне за собою недійсність (нікчемність) правочину, в такому випадку суду не вимагається визнавати нікчемний правочин недійсним.

Доказом порушення невідчужуваного та непорушного права споживача є той факт, що банк-відповідач не довів суду, що з метою забезпечення захисту невідчужуваних та непорушних прав споживачів він надав мені "форму (бюлетень, довідка, повідомлення тощо) надання споживачу достовірної інформації про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка повинна бути затверджена рішенням уповноваженого органу банку та доведена до відома його відповідних структурних підрозділів" (Правила п. 2.5.) Звертаю увагу суду, що отримання інформації у вигляді цієї форми є моїм невідчужуваним та непорушним правом.

Доказом порушення невідчужуваного та непорушного права споживача є той факт, що банк-відповідач не довів суду, що з метою забезпечення захисту невідчужуваних та непорушних прав споживачів він надав мені "інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним" (Правила п. 3.8.) Звертаю увагу суду, що отримання інформації про цю методику є моїм невідчужуваним та непорушним правом.

Доказом порушення невідчужуваного та непорушного права споживача є кредитний договір, де відсутній

саме такий детальний розпис сукупної вартості кредиту,

який за-для забезпечення захисту прав споживачів державою встановлений пунктом 3.1. Правил. Звертаю увагу суду – не графік платежів, а саме "детальний розпис сукупної вартості кредиту".

Звертаю увагу суду, що моє право на інформацію про детальний роспис сукупної вартості кредиту є моїм невідчужуваним та непорушним правом.

Доказом порушення невідчужуваного та непорушного права споживача є кредитний договір, де відсутні дані про таку сукупну вартість кредиту, яка за-для забезпечення захисту невідчужуваних та непорушних прав споживачів зазначена в процентному значенні. (Правила пункт 3.3.) Звертаю увагу суду, що моє право отримати інформацію про сукупну вартість кредиту, яка зазначена в процентному значенні є моїм непорушним правом.

Доказом порушення непорушного права споживача є кредитний договір, де відсутні дані про таку сукупну вартість кредиту, яка зазначена в грошовому виразі (Правила пункт 3.3.) за-для забеспечення захисту прав споживачів у такій валюті платежу, яка зазначена у другій колонці додатку до цих Правил. А в другій колонці зазаначена Конституційна грошова одиниця. Звертаю увагу суду, що моє право отримати інформацію про сукупну вартість кредиту у грошовому виразі у Конституційній валюті є моїм непорушним правом.

-----------------

Звертаю увагу суду (кто-то может и напишет - прокуратуры), що Конституція є законом прямої дії. Конституція є законом прямої дії зокрема для всіх трьох гілок влади цієї країни.

Конституція є законом прямої дії законодавчої влади України, якою ця функція виконана сповна, зокрема й регулятивна функція.

Конституція є законом прямої дії виконавчої влади України.

Конституція є законом прямої дії судової влади України. Сподіваюсь на таку дію судової влади України, яка є адекватною Закону прямої дії України.

[vekt]

Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 3 лютого 2006 року (далі — Закон)

«Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку ...

- з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї;

-з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини;

- зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України».

[Алексашка]

Доказом порушення непорушного права споживача є кредитний договір, де відсутні дані про таку сукупну вартість кредиту, яка зазначена в грошовому виразі (Правила пункт 3.3.) за-для забеспечення захисту прав споживачів у такій валюті платежу, яка зазначена у другій колонці додатку до цих Правил. А в другій колонці зазаначена Конституційна грошова одиниця. Звертаю увагу суду, що моє право отримати інформацію про сукупну вартість кредиту у грошовому виразі у Конституційній валюті є моїм непорушним правом.

-----------------

В том то и дело что п. 3.3 так хитро написан - "в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором"

А валюта то кредита и платежей у нас в долл.

У меня например в графике который в додатке действительно в те месяца когда я должен страховать авто по КАСКО и жизнь стоят эти суммы, в долларах естественно. Ну например по телу и процентам 300 долл, КАСКО (на то время 5 тыс гривен было 1000долл) ну и жизнь (700гр на то время долл 130) Вот в графике оплата за месяц вместо обычных 300 долл и стоит 1430 долл. Ну и так естественно расписано в графике на каждый год кредита в определенный месяц стоят такие суммы. Так что п. 3.3. "у валюті платежу" банком вроде как соблюден

[vekt]

В том то и дело что п. 3.3 так хитро написан - "в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором"

В пххаввильном напххавлении идете товахисчи.

168 постанова

3.8. У разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору: надати інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним.

Обратите внимание, что эта методика используется не тем банком, который ближе к вашему подъезду, а тем банко, который предоставил вам кредит

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main...reg=v7199500-07

Документ v7199500-07, редакцiя вiд 16.07.2007

Національний Банк України ЛИСТ N 40-110/2429-7199 від 16.07.2007

Щодо способу інформування споживача про методику, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним. Банк інформує споживача про методику, яка використовується ним для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним, відповідно до порядку, передбаченого внутрішньобанківськими положеннями про проведення кредитних операцій. Виконавчий директор - директор Дирекції з банківського регулювання та нагляду О.І.Кірєєв

Обратите внимание:

"внутрішньобанківськими положеннями"

Обратите внимание: не покупка валюты в банке, который ближе к вашему подъезду, а КОНВЕРТАЦИЯ в банке-кредиторе. Осталось выяснить, чем конвертация отличается от валюто-обменной операции и операции по продаже валюты. Подозреваю, что особенность конвертации в том, что она происходит не на счете заемщика, а на счете банка. А банк обязан проинформировать заемщика о методике этой манипуляции, которую банк производит на своем счете. Но заемщику при этом засчитывается выполнение обязательств в гривне, которую заемщик положил на свой счет.

Хотя вопрос по конвертации пока остается открытым, но вопрос по цивильной обязанности кредитора предоставить методику является закрытым и решенным. При этом считаю обязательным в качестве доказательства вытребовать у банка упомянутые внутрибанковские положения "про проведення кредитних операцій"

[stairtov]

подниму ветку ,

в стандарте в исках мы пишем

Від сплати держмита звільнено на підставі п.10 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» відповідно до п.ЗУ «Захист прав споживачів».

но может стоит просто расписать относительно каких статей подается иск да и в позове выделить по главам

относительно какой статьи ,какое нарушение и последствия для правочину

ну и дополнительно подать сразу с иском заявы о нарушение прав согласно конституции,обязанность дать разьяснение в случае отказа приема иска , ну и обоснование подачи иска без оплаты держ мыта .

не хотят принимать без оплаты пусть расписывают причину и трактуют конституцию . хай отрабатывают

временем и бумагои свои отказы и попытки сорвать бабки.

как думаете по этому поводу

и еще нетли каких изменений в постановах КМ относительно ЗУ ЗПС может туда втулили какието ограничения

ну и ещо какое ваше мнение по поводу самого склета иска как пример Гранд Ишур

[nameless]

Тю, ну так пишите ж что освобождены на основании

Звільнений від сплати державного мита

на підставі ч. 3 ст.22 Закону України

„Про захист прав споживачів”

[stairtov]

Тю, ну так пишите ж что освобождены на основании

Звільнений від сплати державного мита

на підставі ч. 3 ст.22 Закону України

„Про захист прав споживачів”

у нас 3 ветки в одну тему

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1851

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...amp;#entry21516

эти ветки надо совместить

поднят один итотже вопрос по этому и путаница

[stairtov]

подниму ветку ,

в стандарте в исках мы пишем

Від сплати держмита звільнено на підставі п.10 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» відповідно до п.ЗУ «Захист прав споживачів».

но может стоит просто расписать относительно каких статей подается иск да и в позове выделить по главам

относительно какой статьи ,какое нарушение и последствия для правочину

ну и дополнительно подать сразу с иском заявы о нарушение прав согласно конституции,обязанность дать разьяснение в случае отказа приема иска , ну и обоснование подачи иска без оплаты держ мыта .

не хотят принимать без оплаты пусть расписывают причину и трактуют конституцию . хай отрабатывают

временем и бумагои свои отказы и попытки сорвать бабки.

как думаете по этому поводу

и еще нетли каких изменений в постановах КМ относительно ЗУ ЗПС может туда втулили какието ограничения

ну и ещо какое ваше мнение по поводу самого склета иска как пример Гранд Ишур

нашол вот что надо писать в шапке иска

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?

[Che]

Я так в свом иске натоптал:

ПОЗОВНА ЗАЯВА

(про захист порушених прав споживача та стягнення заборгованості за договором)

Примітка.

Держмито не сплачуєтся на підставі п.п.10, 37 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93р. «Про державне мито» та згідно зі ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів».

P.S. прошло на ура.

P.P.S.

а вот сейчас нашел, что некто ещё так:

http://www.kosmos.ua/files//deposit_zayavl...ayonniy_syd.pdf

[stairtov]

Я так в свом иске натоптал:

ПОЗОВНА ЗАЯВА

(про захист порушених прав споживача та стягнення заборгованості за договором)

Примітка.

Держмито не сплачуєтся на підставі п.п.10, 37 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93р. «Про державне мито» та згідно зі ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів».

P.S. прошло на ура.

P.P.S.

а вот сейчас нашел, что некто ещё так:

http://www.kosmos.ua/files//deposit_zayavl...ayonniy_syd.pdf

незнаю как у меня пройдет но в особо тяжолых случаях думаю что надо делать с опережением

КЛОПОТАННЯ

Про звільнення від сплати держмита на підставі

п.10 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» відповідно до ЗУ «Захист прав споживачів».

Додаткове обґрунтування щодо застосування

ЗУ «Про захист прав споживачів»

при вчиненом правочині

вект писал

ЗАЯВА

ПРО ПОРУШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО

НЕВІДЧУЖУВАНОГО ТА НЕПОРУШНОГО

ПРАВА ЛЮДИНИ

Конституція:

Стаття 42 Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

вект писал все в ветке выше

Відповідно до головного закону України Конституции ст. 21, 42, 55

та похидного з статей Констітуции України ,ЗУ"Про захист прав споживачив"

ст.21 п 2;3;5;6;7 та ст. 22 п. 1;2;3 ,

а також п.10 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито»

відповідно до ст.22 ЗУ «Захист прав споживачів»

звільнено від сплати держмита .

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про захист прав споживачів, визнання правочину як укладеним під впливом омани,та з порушенням обовьязків Агента валютного контролю , та недійсними кредитно заставного договору та договору поруки.

пока жду ответов

и мне кажется что надо подавать клопотання

что не льзя застосовувати высновол Луспенника в связи стел что всу не имеет полномочий (об этом было сказано а также втулить в это клопотання то что що высновок окремого представныка всу э его окрема думка яка не збыгаеться з диючими законами и не э законом ( ну и набросать расхожнения как примери не соответствий)

это должно быть в одной связке и подаватся почти сразу отдельными колопотаннями

также мне каж что не плохобы ещо клопотання об отдельном обосновании каждого отказа

это тож из сайта

такимобразом просто мы ограничим суд в неком правовом коридоре из красных флажков

[vekt]

Відповідно до головного закону України Конституции ст. 21, 42, 55

та похидного з статей Констітуции України ,ЗУ"Про захист прав споживачив"

ст.21 п 2;3;5;6;7 та ст. 22 п. 1;2;3 ,

а також п.10 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито»

відповідно до ст.22 ЗУ «Захист прав споживачів»

звільнено від сплати держмита

... задля захисту своїх невідчужуваних та непорушних прав людини

[vekt]

и мне кажется что надо подавать клопотання

что не льзя застосовувати высновол Луспенника

А мне кажется другое. Чтобы отбить у судьи желание пользоваться луспеником, нужно не только дозвол требовать, но и генералку.

Как Луспеник и написал. Пусть Луспеником пользуются. Но к дозволу еще и генералку добавляют в доки.

[stairtov]

А мне кажется другое. Чтобы отбить у судьи желание пользоваться луспеником, нужно не только дозвол требовать, но и генералку.

Как Луспеник и написал. Пусть Луспеником пользуются. Но к дозволу еще и генералку добавляют в доки.

согласен но в большей части они дают и генералку и дозволы

у меня 2 их генералки и разные дозволы ,НО в них нет

дозвола предоставлять кредит валютой!!

ну а для суда дозвол есть дозвол глубже они и смотреть не хотят

ну и кром тог наличие дозвола это тож не показатель так как есть ограничения

о которых вы писали ,а это не возможность предоставлять вал кред для взаимо ращота НА ТЕРИТОРИИ ук с РЕЗИДЕНТОМ ,ну и дозвол дозволом это док который позволяет им проводить такие операции НО индивидуалка тут в обяз к конкретному договору !! по цепоцке.

и ещо была короткая заметка из учебника 2007 г цитата (смысл е в том что государству не в обяз надо вносить ограничения по сроку и размеру ,так как ето прописывается в по согласию в каждом конкретно взятом договоре

(пункт "е") позже найду мож . в сообщении было указано название учебника (по банк деят ) страница сам абзац и само утверждение .скиннули мес 2 назад ветку не помню

мне кажется что надо все привязывать к нарушениям авк при отсутствии индивидуалки тоесть надо правильный текст о привлечении к ответственности и на основании обращения к суду .такого я пока не нашол

желательно чтоб это был шаблон куда вписывается когда проведена операция кем проведена ,и на каком основании суд обязан сам рассмотреть исходя из материалов по УЖЕ НАХОДЯЩЕМУСЯ В РАСМОТРЕНИИЮ позова

[vekt]

согласен но в большей части они дают и генералку и дозволы

у меня 2 их генералки и разные дозволы ,НО в них нет

Ого!!! Это для меня открытие. Покажите хоть одну из свои генералок, где в заголовке та к и написано "генеральна лицензия", а не "дозвил". Вот интерестно.

[у.zaporozhskiy]

согласен но в большей части они дают и генералку и дозволы

у меня 2 их генералки и разные дозволы ,НО в них нет

дозвола предоставлять кредит валютой!!

ну а для суда дозвол есть дозвол глубже они и смотреть не хотят

ну и кром тог наличие дозвола это тож не показатель так как есть ограничения

о которых вы писали ,а это не возможность предоставлять вал кред для взаимо ращота НА ТЕРИТОРИИ ук с РЕЗИДЕНТОМ ,ну и дозвол дозволом это док который позволяет им проводить такие операции НО индивидуалка тут в обяз к конкретному договору !! по цепоцке.

и ещо была короткая заметка из учебника 2007 г цитата (смысл е в том что государству не в обяз надо вносить ограничения по сроку и размеру ,так как ето прописывается в по согласию в каждом конкретно взятом договоре

(пункт "е") позже найду мож . в сообщении было указано название учебника (по банк деят ) страница сам абзац и само утверждение .скиннули мес 2 назад ветку не помню

мне кажется что надо все привязывать к нарушениям авк при отсутствии индивидуалки тоесть надо правильный текст о привлечении к ответственности и на основании обращения к суду .такого я пока не нашол

желательно чтоб это был шаблон куда вписывается когда проведена операция кем проведена ,и на каком основании суд обязан сам рассмотреть исходя из материалов по УЖЕ НАХОДЯЩЕМУСЯ В РАСМОТРЕНИИЮ позова

Олег, генеральной лицензии у них быть не может

Олег, я Вам на почту сбрасывал иск, как нужно расписать,что бы делали подсудность по потребителям и освобождали от Пошлины.

со второй страницы расписано и потом 4 абзаца там, где третий раздел иска начинается.

[vekt]

ну и кром тог наличие дозвола это тож не показатель так как есть ограничения

о которых вы писали ,а это не возможность предоставлять вал кред для взаимо ращота НА ТЕРИТОРИИ ук с РЕЗИДЕНТОМ ,ну и дозвол дозволом это док который позволяет им проводить такие операции НО индивидуалка тут в обяз к конкретному договору !! по цепоцке.

По индивидуалке правильный ответ заключается в том, что по "г" происходит использование как средства платежа, а не как переход права собственности. Если по "г" совершается не что-нибудь, а валютная операция, то таких валютніх операций всего 3 вида:

2) "валютні операції":

операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей;

Смекаете, к какому из трех видов относится "использование"? Но в кредитном (а не валютном) законодательстве НБУ неоднократно ударяется на "использовании". Это же использование есть и в 533 и в 524. Ни к одной лицензии я серьезно не отношусь, но нервы им помотаю (по лицензиям). Потому, что и по лицензиям у них тоже не срастается.

Серьезной является тема по не укладености. По моему никто не обращает внимание, что кредитные отношения регулируются законом через необходимые положения договора (истотни). Закон регулирует кредит через договор. Любым договор быть не может. Если кредитный договор все-таки "любой" или произвольный, то он не укладений.

[у.zaporozhskiy]

По индивидуалке правильный ответ заключается в том, что по "г" происходит использование как средства платежа, а не как переход права собственности. Если по "г" совершается не что-нибудь, а валютная операция, то таких валютніх операций всего 3 вида:

2) "валютні операції":

операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей;

Смекаете, к какому из трех видов относится "использование"? Но в кредитном (а не валютном) законодательстве НБУ неоднократно ударяется на "использовании". Это же использование есть и в 533 и в 524. Ни к одной лицензии я серьезно не отношусь, но нервы им помотаю (по лицензиям). Потому, что и по лицензиям у них тоже не срастается.

Серьезной является тема по не укладености. По моему никто не обращает внимание, что кредитные отношения регулируются законом через необходимые положения договора (истотни). Закон регулирует кредит через договор. Любым договор быть не может. Если кредитный договор все-таки "любой" или произвольный, то он не укладений.

Вект, никак не пойму, что дает неукладеність?

какие ее последствия?

[stairtov]

Ого!!! Это для меня открытие. Покажите хоть одну из свои генералок, где в заголовке та к и написано "генеральна лицензия", а не "дозвил". Вот интерестно.

1---0 в вашу пользу

[stairtov]

[у.zaporozhskiy]

Олег, это не генералка, это банковская лицензия(

не путайте грешное с праведным.

и почитайте мой иск, у меня еще не разу с такой мотивировкой не требовали пошлину.

[vekt]

Ага. Понял. Нет у них генералок. Луспеник нам в помощь !!! Если хотят по споживачам Луспеника, то пусть генералку по Луспенику показывают.

[vekt]

Вект, никак не пойму, что дает неукладеність?

какие ее последствия?

ПОСТАНОВА№9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року

Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними

8. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У зв’язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205–210, 640 ЦК тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Рішенням суду не може бути зобов’язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства — свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК). Норма частини третьої статті 182 ЦК щодо можливості оскарження до суду відмови у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації, відмови від надання інформації про реєстрацію застосовується лише щодо дій (бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію.

Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п’ятої ЦК.

----------------

Та проблема не в последствиях, а в том что это - бомба, на которую никто из заемщиков, никто из нас с вами внимания не обращает :angry: :angry: :angry:

Неукладений всплыл в аи запорожья по ордж.суду

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1299

[у.zaporozhskiy]

ПОСТАНОВА№9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року

Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними

8. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У зв’язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205–210, 640 ЦК тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Рішенням суду не може бути зобов’язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства — свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК). Норма частини третьої статті 182 ЦК щодо можливості оскарження до суду відмови у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації, відмови від надання інформації про реєстрацію застосовується лише щодо дій (бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію.

Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п’ятої ЦК.

----------------

Та проблема не в последствиях, а в том что это - бомба, на которую никто из заемщиков, никто из нас с вами внимания не обращает :angry: :angry: :angry:

Неукладений всплыл в аи запорожья по ордж.суду

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1299

Глава 83

НАБУТТЯ, ЗБЕРЕЖЕННЯ МАЙНА БЕЗ ДОСТАТНЬОЇ ПРАВОВОЇ ПІДСТАВИ

Стаття 1212. Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави

1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Стаття 1213. Повернення в натурі безпідставно набутого майна

1. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

2. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Стаття 1214. Відшкодування доходів від безпідставно набутого майна і витрат на його утримання

1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

2. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Стаття 1215. Безпідставно набуте майно, що не підлягає поверненню

1. Не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом. ъ

только как иск обозвать по ст. 16 ЦК???

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

п. 3 и 4 ч. 3 ст. 1212

мы просим банк вернуть незаконно полученные от нас проценты .

мы просим у банка забрать, все что он получил по договору безосновательно, но достаточно ли говорить о незаключености договора в целом, если отсутствует хотя бы один пункт существенных условий?

ЕСЛИ не досягнуто згоди щодо однієї з істотних умов, то договір вважається неукладеним.

[vekt]

но достаточно ли говорить о незаключености договора в целом, если отсутствует хотя бы один пункт существенных условий?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1299

[stairtov]

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Рішенням суду не може бути зобов’язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства — свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК). Норма частини третьої статті 182 ЦК щодо можливості оскарження до суду відмови у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації, відмови від надання інформації про реєстрацію застосовується лише щодо дій (бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію.

Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п’ятої ЦК.

----------------

Та проблема не в последствиях, а в том что это - бомба, на которую никто из заемщиков, никто из нас с вами внимания не обращает :angry: :angry: :angry:

Неукладений всплыл в аи запорожья по ордж.суду

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1299

ну допустим что правочин не укладенный

Но ведь это не обходит ЗУ ЗПС ,ведь было намеренье как одной стороны получить послугу так и другой предоставить ,И омана здесь к стати ведь пытаясь предоставить услугу именно банк обманул позычальника.

ну а последствия недийсного и не укладенного они одинаковы иль есть отличия .что взято то и отдается Но с учотом ОМАНЫ

вот только на счот вешей возвращать долары ? по моему здесь надо бить на то что нужны были РОзрахункови кошты а банк ввем в оману предоставив долары

надо разграничить недийсный и не укладенный, по последствиям а также определится в вариантах связи с зу зпс

так как суды стараются открестится от него чем принуждают зделать оплату я это не мало 1700.

и ещо !!

А НАДОЛИ ПОДАВАТЬ """"ЗУСТРИЧНЫЙ ПОЗОВ""""

Может просто подавать """""" УТОЧНЕННЯ ДО ПОЗОВУ ПОЗЫВАЧА """""""

ну и переводить все в русло